Просмотр — Гипермаркет знаний

KNOWLEDGE HYPERMARKET
Нова українська література і театр. Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка
У вас нет разрешения на действие «исправление этой страницы» по следующей причине:
Запрошенное действие могут выполнять только участники из группы giper.
Вы можете просмотреть и скопировать исходный текст этой страницы:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Історія України|Історія України]]&gt;&gt;[[Історія України 9 клас|Історія України 9 клас]]&gt;&gt; Історія України: Нова українська література і театр. Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка''' <br> 

<br> 

<metakeywords>Історія України, клас, урок, на тему, 9 клас, Нова українська література і театр, Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка.</metakeywords>НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА І ТЕАТР ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ. Т. ШЕВЧЕНКО, І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО, П. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ, Є. ГРЕБІНКА<br> 

<br> 

НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1 ТЕАТР<br>''1. Пригадайте історичну добу протестантизму. Які соціальні верстви розпочали творення мов сучасних європейських націй, а які продовжили цю справу?<br>2. Що спонукало М. Гоголя сказати: «Театр — це така кафедра, з якої можна сказати світу багато добра»?'' 

<u>Криза староукраїнської книжної мови та літератури</u> 

Наприкінці XVIII ст. староукраїнська літературна мова й українське книжне письменство перебували в глибокій кризі. Від старої української літературної традиції віддалялися її носії — українське панство та вище духівництво.<br> 

Утративши українську козацьку державу, учорашні старшини, щоб зберегти свої маєтності та провідне становище в суспільстві, прагнули отримати статус дворянства Російської імперії, уливаючись у її державно-адміністративну систему. Ідучи на службу до імперських установ, хто добровільно, а хто через безвихідність, вони відмовлялися чи поволі віддалялися від староукраїнського красного письменства, поступово стаючи прихильниками інших літератур: французької, німецької, російської.<br> 

Здавалося, разом з утратою державності українство незворотно втратить і свою мову та літературу.<br> 

''ІС Т О Р И Ч Н Е&nbsp;&nbsp; Д Ж Е Р Е Л О<br>Гнітючі настрої, які тоді оволоділи українськими патріотами, передав нам П. Гулак-Артемовський, який і сам, бувало, утрачав надію та з відчаєм удивлявся в безрадісне майбутнє: «Думка про те, що, напевно, недалекий той час, коли назавжди зникнуть не лише сліди малоросійських звичаїв і старовини, а й сама мова зіллється з величезною рікою могутньої й панівної російської мови, не залишивши по собі жодних слідів свого існування, породжує в мені такий відчай, що є миті, коли мені хочеться відмовитися від усіх своїх намірів і сховатися в мирному затишку простого селянина, щоб зловити останні звуки рідної мови, що вмирає з кожним днем».'' 

<u>Виникнення нової української літератури й театру<br></u> 

І саме в час гнітючої безвихідності, як дар небес, ковток свіжого повітря, з'явився провісник життєдайного майбуття — поема «Енеїда» Івана Котляревського. Правду кажучи, батько сучасної української літератури не вважав свій літературний експеримент з використанням живої народної мови вартим опублікування. Перші три частини «Енеїди» в 1798 р. в Петербурзі видав власним коштом конотопський поміщик Василь Папура.<br> 

Ця подія стала віхою рішучого повороту від минувшини до розвитку нової літератури і, зрештою, нової культури. Адже вибір Котляревським мови народу став незворотним явищем не тільки для літератури.<br> 

Услід за нею протягом XIX ст. народну мову почали використовувати публіцистика, літературна критика й гуманітарні науки. Іван Котляревський є також автором перших українських п'єс — «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», які ставилися в Полтаві й започаткували новий український театр.<br> 

Творчість ''Івана Котляревського'' (1769-1838) — звичайно, дар Божий, але отриманий українством закономірно, тоді, коли воно усвідомлювало його значення. По-перше, «Енеїда» не могла б з'явитися, не успадкувавши національні духовні традиції, сформовані козацькою добою: незнищенний дух вільнодумства; збережене в надзвичайно важких умовах національне самоусвідомлення, історичний оптимізм; готовність шукати і знайти нову, як говорив Г. Сковорода, «духовну вітчизну». 

Опираючись на міцний фундамент традиції, «Енеїда» стала одночасно й відображенням нових шляхів і потреб суспільного розвитку. Насамперед, поема Котляревського — яскраве свідчення звільнення літератури від церковних регламентацій. Автор став на позицію вільного художнього творення і цим самим відобразив загальне прагнення підприємливих людей до свободи діяльності в найрізноманітніших сферах життя. Суспільство потребувало життєвого завзяття, і письменник, тісно спілкуючись з людьми, пройнявся цим духом. Український національний побут він порівняв із реаліями антично-римського світу, досягнувши цим не лише комічного ефекту, а й спрямував читачів на переосмислення перипетій історичної долі народів, закликав пам'ятати про власну гідність, спонукав змагатися з долею.<br> 

Якби після зруйнування Трої її мешканці лише б тужили за втраченим, ганьбили себе за поразку, якби не відродили здоровий дух бадьорої безтурботності, то чи стали б вони засновниками Риму?<br> 

Театральні п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» написані на соціальне замовлення українців, яких не задовольняла п'єса «Казак-стихотворец» — «культурний продукт» російського автора О. Шаховського, де неточно й спотворено відображалися мова та звичаї українців. Після перегляду вистави люди щиро обурювалися: «За наші ж гроші над нами ще й насміхаються». П'єси Котляревського стали тими творами, яких потребував український народ, щоб подивитися на себе ніби в мистецьке дзеркало, усвідомити свою сутність.<br> 

Засновник українського театру за допомогою своїх персонажів протиставив і засудив тогочасну гостру суспільну проблему витіснення традиційних народних цінностей псевдоосвіченістю, пов'язаною з відмовою від народних традицій. Він також чітко розрізняв національно-культурні типи українця й росіянина.<br> 

Із великою шаною до Котляревського ставилися молоді харківські літератори, продовжуючи утверджувати право України на власну літературу. Першим серед них підхопив естафету в Котляревського ''Петро Гулак-Артемовський'' (1790-1865). Поет народився у м. Городищі (на Черкащині) в сім'ї священика, закінчив факультет словесності Харківського університету. У 1841-1848 pp. був його ректором. Найвидатнішим твором поета стала байка «Пан та Собака», надрукована в 1818 р. У його доробку вагоме місце посідає також етико-філософське послання «Справжня добрість». У ньому автор стверджує, що Добрість — це поєднання моральної стійкості, почуття справедливості, готовності відстоювати свої позиції.<br> 

Усі дослідники української літератури визнають великий поетичний талант П. Гулака-Артемовського та шкодують, що він надто рано залишив заняття літературою.<br> 

''Євген Гребінка'' (1812-1848) родом із Полтавщини. Перші свої твори він написав ще учнем Ніжинської гімназії вищих наук. Поступивши на службу в Петербург, Гребінка відіграв помітну роль у згуртуванні тамтешньої численної української громади. Він приятелював із Шевченком, брав участь у викупі поета з кріпацтва. Найвагомішим внеском Є. Гребінки в українську літературу є піднесення української байки до класичних зразків.<br> 

''ДЕМОНОЛІЯ (від грец. demon — нижче божество і logos — слово, учення) — міфічні уявлення народу, засновані на вірі в духів-демонів, які шкодять або сприяють людині.''<br> 

Твори Є. Гребінки («Ведмежий суд», «Віл», «Рибалка», «Вовк і Огонь») відзначаються оригінальним динамічним сюжетом, критичним поглядом на тогочасні суспільні звичаї. В останній байці в алегоричній формі автор наголошує на необхідності берегти особисту незалежність.<br> 

''Микола Гоголь'' (1809-1852) — прозаїк, який писав російською мовою й посів визначне місце в російській, українській та світовій літературі. Він народився в містечку Великі Сорочинці на Полтавщині в сім'ї українського поміщика, навчався в знаменитій Ніжинській гімназії. Уже перші його твори «Басаврюк, або ж Вечір проти Івана Купала» (1830), «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1831-1832) написані російською мовою, але за змістом — вони українські. У них М. Гоголь змалював український побут, історію та демонологію. Визначальними їхніми рисами є жартівливість, фантастика та глибоке морально-етичне підґрунтя. 

Уособленням українського національного духу став головний герой повісті «Тарас Бульба» — український богатир, людина широкої душі, прямого характеру, невгамовної бадьорості. І хоча цей герой був з історичного минулого, він став знаком національної перспективи.<br> 

''Григорій Квітка-Основ'яненко'' (1778-1843) — засновник сучасної української прози. Письменник народився в родовому дворянському помісті Основа, що поблизу Харкова (нині ця місцевість знаходиться в межах міста). Здобув домашню освіту. Певний час перебував у монастирі. Усе життя прожив у Харкові, брав активну участь у громадському та культурному житті міста. Протягом 1817-1828 pp. посідав виборну посаду повітового предводителя дворянства. У 1812 р. Г. Квітка-Основ'яненко — директор харківського театру. За його участю видавався журнал «Украинский вестник» та пізніші харківські альманахи. У 1833 р. з-під його пера вийшла «Супліка до пана іздателя» — справжній «маніфест» на захист української літератури.<br> 

Згодом були видрукувані оповідання «Салдацький патрет» і пейзажна замальовка «Украинское утро». У наступні роки вийшли друком дві повісті «Маруся» та «Конотопська відьма». Усі ці твори стали основою відповідних жанрів української прози. Григорій Квітка-Основ'яненко був також послідовником І. Котляревського у формуванні української театральної комедії. Він написав п'єси «Сватання на Гончарівні», «Шельменко — волосний писар», «Шельменко-денщик», які надовго завоювали сцену українського театру.<br> 

У повістях «Маруся», «Козир-дівка», «Щира любов», «Сердешна Оксана» Г. Квітка-Основ'яненко довів, що українська мова придатна не лише для зображення комічних ситуацій та персонажів, а й для художнього відтворення зворушливих і ніжних почуттів, піднесеного настрою, потужного духовного потенціалу українського народу.<br> 

<u>Тарас Шевченко</u><br> 

Вершиною української літератури XIX ст. стала геніальна творчість пророка національного відродження України — Тараса Шевченка. У 1831 р. кріпацька доля завела його до Петербурга. Там він познайомився з художниками І. Сошенком, К. Брюлловим та іншими діячами культури. У квітні 1838 р. вони організували його викуп із кріпацтва. Протягом 1838-1845 pp. T. Шевченко навчався й успішно закінчив Петербурзьку академію мистецтв. Саме тоді проявився й поетичний талант юнака: у 1840 р. вийшла його славнозвісна збірка «Кобзар». Завершивши навчання, Шевченко повернувся в Україну і в лютому 1847 р. почав працювати вчителем малювання в Київському університеті св. Володимира. Проте 5 квітня його заарештували за підозрою в належності до Кирило-Мефодіївського братства й засудили до заслання. Лише в 1857 р. він отримав звістку про звільнення. В останні роки свого життя Шевченко знову поринув у літературну творчість. У ній він, як ніхто інший, досягнув вершин народних етичних норм, відтворив світогляд українців та їхні глибинні почуття. Здавалося, вустами поета промовляв сам український народ.<br> 

Творчість Т. Шевченка насамперед відображає таку актуальну для тогочасного українства тему, як любов до України. Широко висвітлив поет і жіночу тему. У творах «Катерина», «Наймичка», «Слепая», «Відьма», «Марія», «Княжна» описані трагічна доля материнства, зраджена довіра, самотність, відсутність рідної душі.<br> 

Ще більше уваги приділяв Шевченко зображенню історичних подій. Починаючи з «Івана Підкови» й «Тарасової ночі», із незнаною до того часу силою художнього слова поет звеличив героїчну боротьбу козацтва. Трагічну сторінку нашої історії він описав у поемі «Гайдамаки», правдиво зобразивши картини нещадної помсти гнобителям. Однак Шевченко не схвалював такі відносини між українським та польським народами:<br> 

''Отаке-то було лихо&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Того ж батька, такі ж діти —<br>По всій Україні!&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; Жити б та брататься.<br>А за віщо,&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; Ні, не вміли, не хотіли,<br>За що люде гинуть?&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Треба роз'єднаться...'' 

Творам Т. Шевченка притаманна велика соціальна загостреність. Гнівний соціальний і національний протест проти поневолювачів України поет насамперед висловив у віршах «Розрита могила», «Холодний Яр», поемах «Сова», «Єретик», «Кавказ», комедії «Сон», містерії «Великий льох», посланні «І мертвим, і живим...». Він писав про це з надзвичайною гостротою та відвагою, як видно з рядків про пам'ятник Петру І: «Це той первий, що розпинав // Нашу Україну, // А вторая доконала // Вдову сиротину. // Кати! кати!людоїди! // Наїлись обоє...»<br> 

''ДУМКА ВЧЕНОГО<br>Академіки Іван Дзюба та Микола Жулинський у вступній статті «На вічному шляху до Шевченка» до зібрання творів Великого Кобзаря в 6-ти томах (2003) особливо звертають увагу на життєву позицію поета: «Сьогодні нам навіть важко уявити всю міру безстрашності такої думки, таких слів для того часу... Мабуть, окрім глибини політичної думки та зрілості оцінки, тут позначилися ще й козацький темперамент, традиція демократизму, відчуття незалежності й гідності, суто народне внутрішнє почуття вищості над панством і владою, яке знаходимо в народних казках, анекдотах, прислів'ях, піснях, у всій народній творчості».''<br> 

Осмислюючи стан українського суспільства, критично оцінюючи його спроможність до поступу, Шевченко написав послання «І мертвим, і живим...». Поет із болем визнає, що представники культурної і політичної еліти могли б повести свій народ шляхом історичного поступу, а не триматися осторонь. Саме в цьому він убачав головну причину занедбання національної справи. Тому своє послання він завершив закликом: «Обніміте ж, брати мої, II Найменшого брата!» Адже лише увага та любов до рідного народу допоможуть відродити Україну.<br> 

''Пантелеймон Куліш'' (1819-1897) був родом із містечка Вороніж на Сумщині. Протягом 1839-1840 pp. навчався в Київському університеті, але мусив залишити навчання, не зумівши документально підтвердити своє походження з дворянського роду. Кілька років учителював на Волині, у Києві, у Петербурзі. Повернувшись до Києва, став членом Кирило-Мефодіївського братства. За підозрою в причетності до таємного товариства був заарештований. І хоча жандармам це не вдалося довести, письменника заслали на три роки до Тули та заборонили видавати свої твори.<br> 

Дозвіл на публікацію власних творів Куліш отримав лише в 1856 р. Протягом цього та наступного років він видав два томи заздалегідь підготовленої етнографічної збірки «Записки о Южной Руси», яка одержала високу оцінку Т. Шевченка. У 1857 р. вийшов друком перший український історичний роман «Чорна рада», написаний Кулішем. У цьому творі автор засудив демагогію та авантюризм, заперечив право «черні» на прийняття політичних рішень і більше симпатизував «козацькому аристократизму».<br> 

Його роман став переконливим доказом спроможності української літератури до творення найширших художніх творів, порушення найглибших історичних, суспільних та етичних питань. 

<u>Релігійне життя в Україні</u> 

Переважна більшість українців на початку XIX ст. були парафіянами православної церкви. Підпорядкована Московському патріархату, вона панувала на Лівобережжі, Слобідській та Південній Україні. Наприкінці XVIII ст. церква в Україні втратила останню підвалину своєї автономії — монастирське землеволодіння. Через це духовна еліта Лівобережжя не мала матеріальних засобів для проведення власної культурно-освітньої політики. Митрополит Київський і Галицький та єпископи призначалися Синодом у Петербурзі. 

Позбавлені свого керівництва та незалежних матеріальних джерел існування, українські церкви перетворилися на інструмент зросійщення України: українське духівництво опинилося в повному підпорядкуванні «духовного департаменту» Російської імперії. В Україні заборонили будувати храми й писати ікони в українському стилі. 

На Правобережжі діяли одночасно три конфесії. Імператори Павло І та Олександр І не перешкоджали окатоличенню православних. Тут же діяла й уніатська церква. Після польського повстання 1831 р. царський уряд відмовився від підтримки польської шляхти та католицької церкви. У католиків і уніатів відібрали понад дві сотні монастирів. Саме тоді православній церкві повернули Почаївський монастир. У 1832 р. царські власті ліквідували Василіанський орден — провідну чернечу організацію української греко-католицької церкви — і конфіскували його майно. У 1839 р. на теренах Російської імперії було скасовано уніатську церкву, а уніатів насильно навернули в православ'я. 

Позиції уніатства були найміцнішими в Галичині. До греко-католицької церкви тут належала більшість віруючих. Наприкінці XVIII ст. вони отримали рівні права з римо-католиками. Греко-католицькі священики почали відігравати провідну роль у культурному й національному житті краю, успішно протистояли асиміляційній політиці австрійського уряду та польської шляхти. 

У гіршому становищі перебували уніати Закарпаття. Хоча на них і поширювалася церковна реформа Габсбургів, але край зазнавав жорсткого тиску з боку угорських властей. З часом відступили від реформ і австрійські урядові кола. У цьому зв'язку кращі представники української інтелігенції — П. Лодій, І. Орлай, родина Кукольників — змушені були переселитися до Росії. Ті ж, які залишилися, продовжували чинити опір мадяризації. Лідером українського руху на Закарпатті став Олександр Духнович — відомий історик, поет, педагог. 

На Буковині продовжували діяти православні приходи. Вони перебували в складі Сербської православної церкви. 

<u>Працюємо з джерелами</u> 

«Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі й вільні шляхи професорам і книжним ученим...» 

• Про кого вів мову І. Франко? Як «син мужика» зумів піднятися до таких висот? 

<u>Перевірте свої знання</u><br>1. Чим пояснити віддалення від старої української літератури українського панства та вищого духовенства?<br>2. Визначте напрями суспільного розвитку, які знайшли відображення у творчості І. Котляревського.<br>3. Порівняйте релігійне життя в різних регіонах України.<br>4. Поясніть, чому значну частину російськомовної творчості М. Гоголя літературні критики визнають українською.<br>5. Чому «Енеїда» І. Котляревського стала визначальною віхою в розвитку нової української літератури?<br>6. Які соціально-політичні теми висвітлювала творчість Т. Шевченка? Використайте для відповіді знання з української літератури.<br>7. Чому втрата монастирського землеволодіння остаточно підпорядкувала українські церкви російській владі?<br>8. Заповніть таблицю. 

{| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" width="400"
|-
| ЗАСНОВНИКИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
|}

{| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" style="width: 400px; height: 24px;"
|-
| Видатні імена 
| Визначні твори 
| Унесок в українську літературу
|}

''<br>О. К. Струкевич, Історія України, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів'' 

<br> <sub>Планування [[Історія України|з історії України]], підручники та [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|книги онлайн]], курси та завдання [[Історія України 9 клас|з історії України для 9 класу]]</sub> <br> 

<br> 

 '''<u>Зміст уроку</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                      
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання 
 
 '''<u>Практика</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання 
 
 '''<u>Ілюстрації</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
 
 '''<u>Доповнення</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                          
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше 
 
 '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

<br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. 

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
Возврат к странице Нова українська література і театр. Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка.
Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%96_%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80._%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%86._%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%93._%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%9F._%D0%93%D1%83%D0%BB%D0%B0%D0%BA-%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%84._%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0»
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Разработка - Гипермаркет знаний 2008-
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: