Просмотр — Гипермаркет знаний

KNOWLEDGE HYPERMARKET
Конспект уроку до теми «Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення»
У вас нет разрешения на действие «исправление этой страницы» по следующей причине:
Запрошенное действие могут выполнять только участники из группы giper.
Вы можете просмотреть и скопировать исходный текст этой страницы:
<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Українська мова 9 клас, клас, урок, на Тему, Безсполучникове складне речення, Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення, Розділові знаки, конспект лекції, опорний каркас</metakeywords> 

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська мова|Українська мова]]&gt;&gt;[[Українська мова 9 клас|Українська мова 9 клас]]&gt;&gt; Українська мова: Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення. Розділові знаки''' 

<br> '''План-конспект уроку з курсу «[[Українська мова 9 клас|Українська мова 9 клас]]» з теми «[[Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення. Розділові знаки|Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення. Розділові знаки]]» ''' 

<br> 

<br> 

<u>ТЕМА УРОКУ: </u>'''БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. СМИСЛОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ПРОСТИМИ РЕЧЕННЯМИ У СКЛАДНОМУ <br>(за поезіями “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “До Основ’яненка”, “Гамалія” Т.Г.Шевченка)'''<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br><u>МЕТА УРОКУ:</u>узагальнити і систематизувати знання учнів про сполучникове речення та розглянути особливості безсполучникового складного речення на прикладі ранньої лірики Т.Г.Шевченка, поглибити елементи лінгвістичного аналізу ліричного твору; розвивати уважність, зосередженість, удосконалювати вміння виправляти мовленнєві, змістові, граматичні, пун-куаційні помилки, навички творчо-пошукової роботи; виховувати любов і повагу до історичного минулого нашого народу, до нев’янучої краси рідного слова.<u><br>ТИП УРОКУ:&nbsp;</u> урок узагальнення та систематизації знань.<br><u>ОБЛАДНАННЯ:</u> портрет Т.Г.Шевченка, плакат “Козацькому роду нема переводу”, на якому козак Мамай та заклик поета: “Любіть її, думу правди, козацькую славу”, виставка літератури, опорні схеми: “Складне речення”, “Смислові зв’язки між простими реченнями у складному”, “Поетичний синтаксис”, “Синтаксичний аналіз простого речення”, “Синтаксичний аналіз складного речення”, ТЗН.<br><u>ФОРМИ РОБОТИ:</u> інтегрований урок – урок словесності: бесіда (“вільний мікрофон”), інтелектуальна розминка, мовознавчий практикум, коментоване письмо, дослідницька робота (“метод ПРЕС”), усне повідомлення на лінгвістичну тему, диктант із завданням, літературознавче дослідження, самостійна робота творчо-пошукового характеру, Робота в групах (літературознавчий&nbsp; та мовознавчий коментарі), виразне читання власних поезій.<br><br><br>'''ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ'''<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Свою Україну любіть,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Любіть її... Во врем’я люте,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; В останню тяжкую минуту<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; За неї Господа моліть<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Т.Г.Шевченко<br><br>'''Методична ремарка.'''<br>

Робота на уроці здійснюється у творчих дослідницьких групах: мовознавці, літературознавці, історики, кожна з яких взаємодоповнює іншу. Протягом уроку коментується вчителем та учнями виставка літератури та епіграф уроку. Перед кожним учнем на парті тексти поезій, опорні схеми.<br><br>'''УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП'''<br><u>І. Організаційно-вступна частина</u><br>'''Вступне слово вчителя '''<br>Щасливий той народ, що має свою знаменну історію, гордиться славними патріотами, які&nbsp; примножували його нев’янучу славу. Сміливі запорожці під мудрим керуванням свої славних керманичів – гідні нашого пошанування. Подвиги козаків возвеличував народ у своїй творчості, гіперболізуючи їхні вчинки лише тому, що захоплювався відважністю,&nbsp; нескореністю, вірою у краще життя матері-України. Не міг обминути цієї теми у своїй творчості і славний син українського народу, наша гордість, геній красного письменства - Т.Г.Шевченко. Історична тематика його творчості була об’єктом вивчення на уроках української літератури. На уроці словесності ми будемо працювати над дослідженням його творчого почерку, мовно-стилістичних особливостей поезій раннього періоду творчості.<br><br><u>ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку</u><br>'''Учитель:''' Тема&nbsp; нашого уроку: “Безсполучникове складне речення (на основі ранньої творчості Т.Г.Шевченка - поезій “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “До Основ’яненка”, “Гамалія”).<br>

<br>'''Мета уроку: '''узагальнити і систематизувати знання про сполучникове речення та розглянути особливості безсполучникового складного речення на прикладі ранньої лірики Т.Г.Шевченка, поглибити елементи лінгвістичного аналізу ліричного твору; розвивати уважність, зосередженість, удосконалювати вміння виправляти мовленнєві, змістові, граматичні, пунктуаційні помилки, поглиблювати навички творчо-пошукової роботи; виховувати любов і повагу до історичного минулого нашого народу, до нев’янучої краси рідного слова.<br>

<br>'''Постановка виконавських завдань.'''<br>1.Досліджувати смислові зв’язки між простими реченнями-частинами у безсполучниковому складному реченні на основі ліричних творів Т.Г.Шевченка.<br>2.Вдосконалювати роботу творчо-дослідницького характеру.<br>3.Розширювати знання про роль художніх засобів та стилістичних фігур у структурі ліричного твору.<br>4.Досліджувати роль безсполучникових речень у поезії раннього періоду творчості Т.Шевченка.<br><br>'''ОПЕРАЦІЙНО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ ЕТАП'''<br><u>ІІІ. Актуалізація та корекція опорних знань учнів</u><br>'''Бесіда (“вільний мікрофон”)'''<br>

<br>- Яка тематика&nbsp; оспівувалася Т.Шевченком у ранній період творчості- Якою була одна з головних тем?<br>(У ранній період творчості (1837-1843) Т.Г.Шевченко багато уваги приділяв історичній тематиці. Одна з головних тем – боротьба українського народу проти поневолення польською шляхтою).<br><br>

-Який твір цієї тематики був надрукований у першому виданні “Кобзаря”?<br>(Уже в “Кобзарі” 1840р. була надрукована поема “Тарасова ніч” (1838р.)).<br><br>

- Які події покладено в основу цієї поеми?<br>&nbsp;(В основі твору – події травня 1630 року, коли відбувся бій козаків з військом польського гетьмана С.Конецпольського під Переяславом. На чолі битви стояв Тарас Трясило. Ось як про це сказано у творі:<br>Обізвавсь Тарас Трясило<br>Віру рятувати,<br>Обізвався орел сизий&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>Та й дав ляхам знати!<br>................................<br>А козаки, як та хмара,<br>Ляхів обступили<br>...ляшки-панки<br>Покотом лежали).<br><br>

-Хто очолював повстання проти армії польського гетьмана С.Конецпольського?<br>(Повстання проти армії польського гетьмана С.Конецпольського очолював Тарас Трясило (Тарас Федорович). Вирішальний бій стався під Переяславом 22 травня 1630 року. Після трьох тижнів запеклої боротьби козаки розбили армію С.Конецпольського).<br><br>

- Хто ще з видатних воїнів згадується у творі?<br>(Наливайко Северин – ватажок народного повстання проти шляхетської Польщі в к.XVI ст. (1594-1596) був захоплений у полон і страчений у Варшаві у 1597 р. З ім’ям Наливайка пов’язано багато пісень та легенд. Кравчина – це Северин Наливайко (походження з кравців. Згадується у творі і Павлюга. Мабуть, поет мав на увазі Павлюка (Павла Махновича Бута) – одного з ватажків народного повстання проти шляхетської Польщі (1637). Був страчений у Варшаві у 1638 році. У даному випадку – анахронізм, бо Павлюк виступав пізніше – після повстання під проводом Т.Трясила).<br><br>

- Приваблювала поета і тема боротьби українського народу проти турецько-татарських загарбників. Вперше вона порушена у поемі “Іван Підкова” (1838 р.) також опублікованій у “Кобзарі” 1840 року. Згадаймо, хто такий Іван Підкова?<br>(Іван Підкова – козацький ватажок другої половини XVI ст. відомий в народі своїми походами проти турків. Про його морський похід відомостей немає).<br><br>

- У чому композиційна особливість поеми?<br>(Поема композиційно складається з двох частин. У першій розповідається про минулі часи, які протиставляються сучасному&nbsp; Шевченкові становищу України. Відчутна туга за минулим, помітна деяка ідеалізація минулого:<br>Було колись – в Україні&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ревіли гармати;<br>Було колись – запорожці&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Вміли панувати.<br>Панували, добували&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; І славу, і волю...<br>.....................<br>Було колись добре жити&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; На тій Україні...<br>У другій частині безпосередньо відтворюється морський похід. Яскраво виділяється образ сміливого отамана – керівника походу. Він наділений надприродною силою:<br>А попереду отаман<br>Веде, куди знає.<br>Походжає вздовж байдака.<br>.......................<br>Підняв шапку – човни стали.<br>“Нехай ворог гине!..<br>... У Царград, до султана поїдемо в гості”...<br>Надів шапку і знову закипіло море.<br>Ця гіперболізація бере свій початок з фольклору. Так змальовував народ героїв у легендах, піснях, думах, таким бачив своїх героїв-предків. Наприклад, образ Данила Нечая у пісні “Ой з-за гори високої”. А в думі “Отаман Матяш старий” герой “на доброго коня сідає, шість тисяч турок-яничар побіждає”. Гіперболізований і образ Івана Підкови у Т.Г.Шевченка. Поема підносить гордість народу за героїчну боротьбу в минулому, будить патріотичні почуття).<br><br>'''Інтелектуальна розминка'''<br>'''Учитель. '''Якщо у поемі “Іван Підкова” дано лише картину початку походу, то вже у поемі “Гамалія” відтворено весь похід, бій у Царгороді, повернення козаків з перемогою на Батьківщину. Поема написана у 1842 році і починається піснею невольників, створеною під впливом народних дум про Самійла Кішку, Олексія Поповича, Марусю Богуславку, Івана Богуславця тощо.<br><br>

- Що вам відомо про Гамалію?<br>(Гамалія не історична особа, але у XVII –XVIII ст. серед козацької старшини було кілька Гамалії. Згадуються вони й у “Історії Русів”. Словом, це узагальнений образ козацького ватажка).<br><br>

- Яким зображений Гамалія у поемі?<br>(Ватажок Гамалія у поемі зображений у тісних зв’язках з козацтвом. Запорожці пливуть у Туреччину – “попереду Гамалія”, у Скутарі (передмісті Стамбула) він у самому пеклі бою:<br>Гамалія по Скутарі –&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; По пеклу гуляє,<br>Сам хурдигу розбиває,&nbsp;&nbsp; Кайдани ламає.<br>Під час повернення на Україну, пливе останнім:<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ...пливе<br>Позад завзятий Гамалія:<br>Орел орлят мов стереже.<br>Гамалія здобуває славу “на весь світ великий, на всю Україну”. Запорожці у творі вимальовані яскравіше, ніж у поемі “Іван Підкова”. Тут дано зримі картини бою, показано їх, відвагу). <br><br>

- У поемі згадується чернець. Хто це? <br>(Чернець – це Петро Конашевич Сагайдачний. Під його проводом козаки здійснили ряд успішних походів на татарські й турецькі міста-фортеці, які були водночас й невільницькими ринками. Насправді Сагайдачний ченцем не був, він помер 1622 р. від рани, яку дістав у бою під Хотином у 1621 р. Т.Г.Шевченко, опираючись на недостовірні свідчення деяких істориків, зрозумів, що Сагайдачний помер у монастирі.<br>...Візантія “боїться, щоб чернець не засвітив Галату знову” (Галата – передміся Стамбула, яке спалив Сагайдачний в одному з боїв). Широко використана у поемі персоніфікація. Лиман передав Дніпрові журбу-мову, Дніпро зареготався, Босфор схаменувся).<br><br>

- Чим приваблює поезія “До Основ’яненка”?<br>(Ця поезія теж ввійшла до першого “Кобзаря” 1840 р. Г.Основ’яненка поет називає “отаманом”, “батьком”, “орлом сизокрилим”. Поезія-послання починається романтичною картиною природи. Тут же згадка про минуле України, яке протиставляється сучасному. Коли на Україні “кров ляха, татарина морем червоніла”, то тепер же його країна:<br>Обідрана, сиротою&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Понад Дніпром плаче;<br>Тяжко-важко сиротині,&nbsp;&nbsp; А ніхто не бачить...<br>У цій поезії Т.Г.Шевченко, оспівуючи минуле, прагне розв’язати важливі проблеми сучасності, з’ясувати:<br>Чия правди, чия кривда&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; І чиї ми діти.<br>Минуле повинно давати відповіді на запитання сучасності. Саме тому поет і закликає Г.Квітку-Основ’яненка співати про славне минуле України, про боротьбу проти поневолювачів. Митець висловлює віру і впевненість, що їй належить велике майбутнє:<br>Наша дума, наша пісня&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не вмре, не загине...<br>От де, люде, наша слава,&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Слава України!<br>

'''Учитель.''' Т.Г.Шевченко відтворює героїчне минуле нашого народу за допомогою стилістичних засобів мови: фонетичних, лексичних, морфологічних, синтаксичних. Адже слово – незамінний будівельний матеріал думки, а думка – господар слів. Вона вказує їм, як поводитися в реченні, кличе їх у разі потреби”, - сказав І.Вихованець. А речення і є основною одиницею синтаксису.<br><br>'''ТВОРЧО-ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЕТАП'''<br><u>ІV. Застосування учнями знань, умінь, навичок</u><br>'''Мовознавчий практикум<br>Методична ремарка.''' <br>

Мовознавці систематизують та узагальнюють знання про сполучникові речення на основі опорної схеми, яка лежить перед кожним учнем на парті.<br>&nbsp;<br>'''ОПОРНА СХЕМА'''<br>[[Image:9-36-1.JPG]]<br><br>'''Коментоване письмо<br>Методична ремарка.''' <br>

На дошці написані речення різних видів. Учитель оголошує завдання, яке учні виконують в парах.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 1) визначити, з якої поезії дане речення;<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; 2) зробити синтаксичний розбір речень, побудувати структурні схеми: <br>''І. Свідок слави дідівщини<br>З вітром розмовляє,<br>А внук косу несе в росу,<br>За ними співає.''<br>&nbsp;(1.“Іван Підкова”. 2.Це складне речення, розповідне, неокличне, сполучникове, складносурядне. Складається з двох простих речень, з’єднаних сурядним зв’язком за допомогою протиставного сполучника а. Характеризуємо кожне речення: перше -&nbsp; Свідок слави дідівщини З вітром розмовляє - просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене; друге - А внук косу несе в росу, За ними співає - просте, двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками.<br>Складові частини складносурядного речення з’єднані протиставним сполучником, відокремлюються комами одна від одної.&nbsp;&nbsp; <br>

Схема:&nbsp;&nbsp;[[Image:9-36-2.JPG]]<br>''<br>ІІ.Заспівали козаченьки<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Пісню тії ночі,-<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що славною стала<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Тарасові, козачеству,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ляхів, що приспала.''<br>&nbsp;(1.“Тарасова ніч”. 2.Це складне речення, розповідне, неокличне, сполучникове, складнопідрядне. Складається з трьох простих речень. Перше і друге речення з’єднані підрядним зв’язком. Перше і трєтє речення теж з’єднані підрядним зв’язком. Головне речення - Заспівали козаченьки&nbsp; Пісню тії ночі (перше просте речення), від нього залежать два підрядні (друге і третє прості речення). Підрядні речення - Що славною стала&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Тарасові, козачеству (друге просте речення), та Ляхів, що приспала (третє просте речення) пояснюють другорядний член речення (додаток пісню) і відповідають на запитання яку&nbsp;? Це підрядні означальні, приєднуються до головного за допомогою сполучного слова що (однорідна супідрядність). Характеризуємо кожне речення: перше - просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене; друге - просте, двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками; третє - просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.<br>Складові частини складнопідрядного речення з’єднані&nbsp; сполучними словами що,&nbsp; відокремлюються&nbsp; комами одна від одної. <br>

Схема: [[Image:9-36-3.JPG]]<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br><br>''ІІІ.Слава тобі, Гамалію,<br>На весь світ великий,<br>На всю Україну,<br>Що не дав ти товариству<br>Згинуть на чужині .''<br>&nbsp; (1.“Гамалія”. 2.Це складне речення, розповідне, неокличне, сполучникове, складнопідрядне. Складається з двох простих речень. Перше і друге речення з’єднані підрядним зв’язком. Головне речення -Слава тобі, Гамалію, На весь світ великий, На всю Україну, (перше просте речення), від нього залежить підрядне (друге просте речення). Підрядне речення -Що не дав ти товариству Згинуть на чужині&nbsp; – пояснює головне речення і відповідає на запитання чому? з якої причини?&nbsp; Це підрядне обставинне причини, приєднується до головного за допомогою сполучника що. Характеризуємо кожне речення: перше - просте, двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними додатками та непоширеним звертанням; друге - просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене. Складові частини складносурядного речення відокремлюються комами одна від одної. <br>

Схема: [[Image:9-36-4.JPG]]<br>&nbsp;<br><br>''ІV. Не вернуться сподівані,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не вернеться воля,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не вернуться запорожці,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не встануть гетьмани,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не покриють Україну<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Червоні жупани! ''<br>(1.“До Основ’яненка”. 2.Це складне речення, розповідне, неокличне, безсполучникове. Складається з п’яти простих речень. Характеризуємо кожне речення: перше - Не вернуться сподівані - просте, двоскладне, повне, непоширене, неускладнене&nbsp;; друге -Не вернеться воля - просте, двоскладне, повне, непоширене, неускладнене; третє - Не вернуться запорожці -&nbsp; просте, двоскладне, повне, непоширене, неускладнене; четверте - Не встануть гетьмани - просте, двоскладне, повне, непоширене, неускладнене; п’яте - Не покриють Україну&nbsp; Червоні жупани - просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.<br>Складові частини складносурядного речення відокремлюються комами одна від одної.<br>[[Image:9-36-5.JPG]]<br><br><br>

'''Дослідницька робота (“метод ПРЕС”)'''<br>'''Учитель.''' Довести, до якого стилю належать дані речення <br>(Я вважаю, що дані речення належать до художнього стилю мовлення. Тому що він, по-перше, реалізується в одному із жанрів, яким є поема (поезія) (у даному випадку), по-друге, мета мовлення – різнобічний вплив на думки і почуття за допомогою художніх образів, по-третє, йому притаманні специфічні мовні особливості. Наприклад, у даних реченнях є характерні художні засоби, зокрема, епітети: “славну” (пісню), “великий” (світ), “червоні” жупани; анафора: “не вернуться”; інверсія:”Заспівали козаченьки&nbsp; Пісню тії ночі...” тощо. Отже, я вважаю, що дані речення належать до художнього стилю мовлення).<br>

'''&nbsp;Учитель. '''У чому характерна особливість четвертого аналізованого речення?<br>(Речення складне, розповідне, неокличне, безсполучникове, складається з п’яти простих речень, які відокремлюються комами на письмі, а в усному мовленні - інтонацією).<br><br>'''Усне повідомлення на лінгвістичну тему (на основі опорної схеми)'''<br>&nbsp;<br>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; ОПОРНА СХЕМА<br>СМИСЛОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ПРОСТИМИ РЕЧЕННЯМИ У СКЛАДНОМУ'''<br><br>[[Image:9-36-6.JPG]]<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br><br>'''Диктант із завданням'''<br>'''Завдання: з’ясувати смислові зв’язки між простими реченнями у складному&nbsp;&nbsp; безсполучниковому. '''<br>1.Зажурилась Україна –<br>Така її доля!&nbsp;&nbsp; (“Тарасова ніч”). <br>(Неоднорідні частини-речення).<br><br>

2.Знову закипіло<br>Синє море; вздовж байдака<br>Знову походжає<br>Пан отаман та на хвилю<br>Мовчки поглядає (“Іван Підкова”).<br>(Однорідні частини-речення у складному безсполучниковому: зображувані явища&nbsp; відбуваються одночасно).<br><br>

3.Утни, батьку, орле сизий!<br>Нехай я заплачу,<br>Нехай свою Україну<br>Я ще раз побачу... (“До Основ’яненка”).&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>(Однорідні частини-речення у складному безсполучниковому: зображувані явища відбуваються у певній часовій послідовності).<br><br>

4.Було колись – в Україні <br>Лихо танцювало,<br>Журба в шинку мед-горілку<br>Поставцем кружала. (“Іван Підкова”). <br>(Однорідні частини-речення у складному безсполучниковому: зіставляється зміст одного простого речення іншому).<br>'''<br>Учитель. '''Які звукові образи та художні деталі характерні для аналізованих поезій?<br>'''Літературознавче дослідження'''<br>В аналізованих поезіях особливого значення набуває пейзажний зачин. Картини природи поет насичує великою кількістю звукових образів:<br>Чорна хмара з-за Лиману<br>Небо, сонце криє.<br>Синє небо звірюкою<br>То стогне, то виє (“Іван Підкова”).<br>“Море вітер чує”, “сказилося море” (“Гамалія”).<br>“Місяць сходить”, “чайка скиглить літаючи”, “заграло синє море” (“До Основ’яненка”). <br>Всі ці звуки викликають почуття тривоги, всі стосуються стану природи. У поезіях використано народнопісенні образи: мак, байрак, орел, круки, ворон, верба, журба-мова; постійні епітети: зелений байрак, козацькії діти, гіркі сльози, червоні жупани, буйний вітер, вражі ляхи<br>'''Художні деталі:'''зорові: ”встає хмара з-за лиману, а другая з поля”, “синє море”, “високі могили” (“Тарасова ніч”); “місяць сходить, як і перше сходив”, “скрізь могили стоять та сумують” (“До Основ’яненка”); “попереду Гамалія байдаком керує”, “дрімав у гаремі ледачий султан” (“Гамалія”); “чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє”, “висипали запорожці – Лиман човни вкрили”, “пан отаман на хвилю мовчки поглядає” (“Іван Підкова”);<br>'''слухові:''' “Босфор... застогнав”, “загула Хортиця з Лугом”, “заспівали козаки”, козаки “кричать за муром”, “реве, лютує Візантія” (“Гамалія”); “свідок слави дідівщини з вітром розмовляє”, море “то стогне, то виє”, “грай же, море!” – заспівали (“Іван Підкова”); “очерети у Дніпра питають”, Україна “сиротою понад Дніпром плаче”, “блужу в стінах та сам собі: “Ой, не шуми, луже!”(“До Основ’яненка”); “грає кобзар, виспівує, вимовля словами”, “обізвавсь Тарас Трясило гіркими сльозами”, “бідна моя Україно, стоптана ляхами” (“Тарасова ніч”);<br>'''нюхові (смакові): '''“ не злодії з Гамалією їдять мовчки сало без шашлика”, “люльки закурили”,“будем жити, вино пити” (“Гамалія”); “тирса шуміла”, “кров ляха, татарина морем червоніла” (“До Основ’яненка”); “бенкетують вражі ляхи”, “як мак процвітає” (“Тарасова ніч”).<br>'''Учитель.''' Давайте пригадаємо основні принципи поетичного синтаксису і на прикладі аналізованих поезій з’ясуємо їх роль у даних творах (“займи позицію”).<br><br>'''Коментар опорної схеми<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Опорна схема'''<br>[[Image:9-36-7.JPG]]<br><br><br>'''Літературознавець.''' Так, поезії Т.Г.Шевченка у переважній більшості починаються непрямим порядком слів, тобто прослідковується використання інверсії, зокрема для акцентування уваги саме надії у рядках:<br><br>

Б’ють пороги, місяць сходить,<br>Як і перше сходив” (“До Основ’яненка”).<br>Було колись – в Україні&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ревіли гармати;<br>Було колись – запорожці&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Вміли панувати” (“Іван Підкова”).<br>-а також часте використання&nbsp; анафори ( з тією ж метою):<br>Де паслися ваші коні, Де тирса шуміла, Де кров ляха, татарина Морем червоніла. <br>..............<br>Не вернуться сподівані, Не вернеться воля, Не вернуться запорожці,<br>Не встануть гетьмани, Не покриють Україну Червоні жупани!&nbsp; (“До Основ’яненка”).<br><br>'''СИСТЕМНО-УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ ЕТАП'''<br><u>V. Узагальнення та систематизація знань, умінь, навичок</u><br>'''Самостійна робота творчо-пошукового характеру'''<br>'''Завдання: '''виписати з тексту ліричного твору безсполучникове складне речення і прокоментувати його (літературознавчий аналіз), зробити синтаксичний розбір, прокоментувати&nbsp; смислові зв’язки між простими реченнями-частинами у безсполучниковому складному реченні (кожна група працює над&nbsp; одним ліричним твором).<br><br><u>VI. Підсумки уроку</u><br>'''Підсумковий літературознавчий коментар (робота у групах)'''<br>&nbsp;У творчості Т.Г.Шевченка раннього періоду оспівано героїчне минуле українського народу. Увагу поета привернули ті моменти минулого, коли велась боротьба українського народу проти загарбників та пригноблювачів за волю і незалежність. Мотив визвольної боротьби є основним у поетичних творах “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гамалія”, “До Основ’яненка”.<br>У творі “Тарасова ніч” відтворено моменти визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти. <br>Ліричні твори “Іван Підкова” й “Гамалія” змальовують героїчні морські походи запорізького козацтва проти турецьких загарбників. Ці твори є, за словами І.Я.Франка, “немов дзвінким погуком козацького геройства та відваги й енергії”.<br>У поезії-посланні “До Основ’яненка” поет, оспівуючи героїчне минуле українського народу, звертаючись до великого митця слова, прагне з’ясувати багато проблем, те, що його найбільше хвилює: “чия правда, чия кривда і чиї ми діти”...<br>Семантико-стилістичним центром усіх аналізованих творів є слово “слава”, яке повторюється у різних морфологічних формах 12 раз. Образи своїх героїв автор змальовує в піднесеному героїчному плані гіперболізуючи їх. Твори мають виразно романтичний характер, використано у них чимало народних пісень, в дусі народних дум зображено козаків, що перебувають у козацькій неволі.<br><br>'''Підсумковий мовознавчий коментар: '''систематизація знаннь про типи складних речень, смислові зв’язки між простими реченнями-частинами у безсполучниковому складному реченні на основі ліричних творів Т.Г.Шевченка раннього періоду творчості.<br><br>'''Лірична хвилинка. '''Читання учнями власних поезій, які перекликаються з тематикою поета-кобзаря (випереджувальне завдання).<br><br><u>&nbsp;VII. Оцінювання. Самооцінювання знань учнів. </u><br>'''Організація домашнього завдання'''<br>1.Опрацювати матеріал уроку.<br>2.Узагальнити знання про безсполучникове складне речення..<br>3.Написати твір-роздум (з використанням безсполучникових складних речень) на тему<br>&nbsp;“Тої слави козацької<br>&nbsp; Довік не забудем!”<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Т.Г.Шевченко<br><br><br>'''Методичне забезпечення'''<br>Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак-Еко,&nbsp; 2009.<br>Грибан Г. Взаємозв’язок у вивченні мови та літератури. // Дивослово.– 1998. - № 2.–С.19-22.<br>Завгородня Г. Узагальнюючі таблиці, опорні схеми, тренажери як засоби інтенсифікації навчання рідної мови.//Українська мова і література в школі.- 2001.- № 6.- С.33-34.<br>Мельничайко В. Елементи лінгвістичного аналізу художнього тексту на уроках мови.//Дивослово.- 1998.- № 2.- С.15-18.<br>Пахаренко В.І. Українська&nbsp; література.&nbsp; Підручник&nbsp; для&nbsp; 9&nbsp; класу загальноосвітніх навчальних&nbsp; закладів. – К.: Генеза,&nbsp;&nbsp; 2009.<br>Пентилюк М.І., Іващенко О.В. Українська мова: Підручник-комплект. – К.:Ленвіт, 2001.- С.252-289. <br>Противенська О.Г., Мещерякова М.І., Теміз Я.В. Українська література у схемах і таблицях. – Харків: видавнича група “Академія”, 2000. – 45 с.<br>Сухомлинський В.О. Слово ріднлї мови.- К.: Рад.школа,1987.<br>Шевченко Т.Г. Кобзар. – К.: Дніпро, 1971.- С.44-47, 55-60, 151-155, 516.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>'''ТЕХНОЛОГІЧНА&nbsp; КАРТА УРОКУ (КАРКАС)'''<br><br><u>ТЕМА УРОКУ:</u> '''БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. СМИСЛОВІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ПРОСТИМИ РЕЧЕННЯМИ У СКЛАДНОМУ <br>(за поезіями “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “До Основ’яненка”, “Гамалія” Т.Г.Шевченка)'''<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br><u>МЕТА УРОКУ:</u> узагальнити і систематизувати знання учнів про сполучникове речення та розглянути особливості безсполучникового складного речення на прикладі ранньої лірики Т.Г.Шевченка, поглибити елементи лінгвістичного аналізу ліричного твору; розвивати уважність, зосередженість, удосконалювати вміння виправляти мовленнєві, змістові, граматичні, пун-куаційні помилки, навички творчо-пошукової роботи; виховувати любов і повагу до історичного минулого нашого народу, до нев’янучої краси рідного слова.<br><u>ТИП УРОКУ:&nbsp;</u> урок застосування знань, умінь, навичок.<br><u>ОБЛАДНАННЯ: </u>портрет Т.Г.Шевченка, плакат “Козацькому роду нема переводу”, на якому козак Мамай та заклик поета: “Любіть її, думу правди, козацькую славу”, виставка літератури, опорні схеми: “Складне речення”, “Смислові зв’язки між простими реченнями у складному”, “Поетичний синтаксис”, “Синтаксичний аналіз простого речення”, “Синтаксичний аналіз складного речення”, ТЗН.<br><u>ФОРМИ РОБОТИ: </u>інтегрований урок – урок словесності: бесіда (“вільний мікрофон”), інтелектуальна розминка, мовознавчий практикум, коментоване письмо, дослідницька робота (“метод ПРЕС”), усне повідомлення на лінгвістичну тему, диктант із завданням, літературознавче дослідження, самостійна робота творчо-пошукового характеру, Робота в групах (літературознавчий&nbsp; та мовознавчий коментарі), виразне читання власних поезій.<br>

'''ЗМІСТ І СТРУКТУРА УРОКУ'''

{| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" style="width: 611px; height: 334px;"
|-
| Етапи уроку <br>
| Макроструктура уроку
| Мікроструктура уроку
|-
| І.Установчо-мотиваційний
| 
Організаційно-вступна частина уроку

Повідомлення теми, мети уроку

| 
- Вступне слово вчителя.

-Постановка виконавських завдань.

|-
| ІІ.Операційно-пізнавальний <br>
| Актуалізація та корекція опорних знань учнів. <br>
| -Бесіда (“вільний мікрофон”).<br>- Інтелектуальна розминка.<br>- Мовознавчий практикум.<br>-Коментоване письмо.<br>-Дослідницька робота (“метод ПРЕС”).<br>-Усне повідомлення на лінг-вістичну тему (Коментар опорних схем)<br>- Диктант із завданням.<br>-Літературознавче досліджен.
|-
| ІІІ. Системно-узагальнювальний
| Узагальнення та систематизація знань умінь, навичок. <br>
| - Самостійна робота творчо-пошукового характеру.
|-
| ІV.Системно-узагальнювальний
| Підсумки уроку.<br>Оцінювання, самооцінювання знань учнів.<br>Організація домашнього завдання.
| -Робота в групах<br>&nbsp;(літературознавчий&nbsp; та<br>&nbsp;мовознавчий коментарі).<br>-Лірична хвилинка.
|}

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br> 

<br> 

Надіслано учителем Міжнародного Ліцею «Гранд» Семчук Д.Б. 

<sub>Планування уроків з української мови [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]], завдання та відповіді по класам, домашнє завдання з української мови 9 класу [[Українська мова|скачати]]</sub> 

[[Category:Безсполучникове_складне_речення._Смислові_відношення_між_частинами_безсполучникового_складного_речення._Конспект_уроку_і_опорний_каркас]]
Возврат к странице Конспект уроку до теми «Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення».
Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8_%C2%AB%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%A1%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D1%96%D0%B6_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%C2%BB»
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Разработка - Гипермаркет знаний 2008-
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: