Просмотр — Гипермаркет знаний

KNOWLEDGE HYPERMARKET
Китай та Японія. Китай за правління династії Мін. Імперія Цин. Об’єднання та самозакриття Японії. Культура.
У вас нет разрешения на действие «исправление этой страницы» по следующей причине:
Запрошенное действие могут выполнять только участники из группы giper.
Вы можете просмотреть и скопировать исходный текст этой страницы:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]&gt;&gt;[[Всесвітня історія 8 клас|Всесвітня історія 8 клас]]&gt;&gt;Всесвітня історія: Китай та Японія. Китай за правління династії Мін. Імперія Цин. Об’єднання та самозакриття Японії. Культура.'''<metakeywords>Історія всесвітня, 8 клас, урок, на тему, Китай та Японія, Китай за правління династії Мін, Імперія Цин, Об’єднання та самозакриття Японії, Культура</metakeywords> 

''Китай в епоху Мін. ''На початку XVI ст. у Китаї проживала найбільша в тогочасному світі кількість населення - понад 100 млн чоловік. Влада знаходилась у руках династії Мін (1368-1644), за правління якої відбулося укріплення китайської економіки. У сільському господарстві значно розширилися посівні площі, покращилася техніка землеробства, діяла налагоджена система штучного зрошення. У численних містах процвітали торгівля й ремесла, працювали великі мануфактури. Багатолюдні міста вражали іноземців величезними розмірами та дивовижною архітектурою. Далеко за межі Китаю розходилися високоякісні бавовняні й шовкові тканини, папір, вироби з порцеляни, скла і металів. Постійний попит на зовнішніх ринках існував також на «китайський напій» — чай. 

<br>Із давніх-давен у Китай проникали різні релігії, у тому числі християнство та іслам. Але панівною стало конфуціанство, назване так за ім'ям його засновника Конфуція (Кун-фу-цзи - мудрець Кун), який жив у VI-V ст. до н.е. 

<br>

Основу конфуціанства становлять високі моральні принципи: чесність, справедливість, вірність обов'язку, відданість. Його необхідними умовами є шанування батьків, повага до старших, турбота про молодших, щирість і гуманність. Крім того, велика роль відводиться навчанню, тому що воно вдосконалює людину. 

<br>Конфуціанство внесло в життя китайців чіткий порядок. Кожний з них мусив знати своє місце в суспільстві і не виходити за встановлені межі. Це означало, що необхідно суворо дотримуватися існуючої станової приналежності. Навіть вигляд одягу — вишиті на вбранні квіти чи тварини, вид головного убору, форма пояса — мав підкреслювати становище людини. Звичайним людям (селянам, ремісникам, купцям) заборонялося носити коштовності, прикрашати свої будинки І навіть користуватися дорогим посудом. Покора імператору була беззаперечною. 

<br>Майже сорок років імператорам династії Мін довелося боротися з японськими тратами, чиї постійні набіги спустошували приморські райони Китаю. З великими труднощами урядовому війську вдалося очистити узбережжя від японців. Невдовзі Китай знову зіштовхнувся з Японією, тепер уже на землях Кореї. У 1598 р. китайські війська допомогли корейцям прогнати японських загарбників. Ця війна стала останньою значною перемогою імперії Мін. Вона коштувала Китаю великої крові і спустошила державну казну. Для вишукування грошей уряд збільшив податки. У відповідь країну захлеснула хвиля народних виступів. 

<br>Водночас на північних кордонах Китаю виникла нова загроза: завершили своє об'єднання і перейшли в наступ племена маньчжурів. їхні грабіжницькі наскоки на китайську територію зробилися звичайним явищем. Страждання китайського населення посилилися, але уряд Мін був неспроможний дати ворогу відсіч. Невдоволення імператорською владою охопило всю країну і вилилось у широке повстання на чолі з колишнім сільським ковалем Лі Цзи-чевом. Він зібрав велике повстанське військо, захопив у боях ряд провінцій і оголосив себе імператором. Потім Лі Цзи-чен організував похід на Пекін і в 1644 р. оволодів китайською столицею. Мінська династія припинила своє існування. 

<br>Лі Цзи-чен звільнив селян від податків, а гроші, необхідні для утримання війська, стягував з багатіїв. Правління самоназваного імператора тривало всього 42 дні. Налякана повстанням знать звернулася по допомогу до вчорашніх ворогів - маньчжурів. Ті з готовністю відгукнулись і разом з мінським військом розбили повстанську армію. Але після перемоги маньчжури заявили, що взяли Китай із рук бунтівників, а не народу, і відмовилися залишити країну. Так прийшла до влади маньчжурська династія Цин (1644-1911). 

<br>''Імперія Цин.'' У завойованому Китаї на чолі держави стояв спадковий монарх з необмеженого владою — маньчжурський імператор (бог-дохан). Привілейоване становище належало маньчжурській знаті, яка тримала у своїх руках усі вищі посади. На знак покірності маньчжури змушували китайських чоловіків голити частину голови і носити довгу косу. Тим, хто відмовлявся виконувати цю принизливу вимогу, на місті відрубували голову. Разом з тим маньчжури не чинили місцевому населенню релігійних утисків та прав і не зазіхали на його старовинні традиції. Навпаки, багато в чому завойовники самі запозичили в китайців досвід державного управління, їхні вірування і досягнення багатовікової культури. 

<br>Екзотичні багатства Китаю — чай, шовк і порцеляна — здавна приваблювали європейців. Купці з Португалії, Голландії, Англії і Франції засновували у прибережних містах свої факторії. З XVI ст. почалося проникнення в країну католицьких місіонерів. Династія Цин противилася зростанню європейського впливу і перейшла до політики «закриття» своїх територій для іноземців. Спочатку китайцям заборонили торгувати поза межами Цин-ської імперії. Під страхом смерті їм не дозволялося будувати великі судна, здатні виходити у відкрите море. Потім припинився вивіз із країни металів і шовку, вкрай обмежився продаж чаю. Водночас із Китаю вислали місіонерів, а християнські храми (понад 300) закрили або зруйнували. 

<br>У 1757 р. за наказом богдохана були закриті для іноземної торгівлі всі морські порти Китаю, крім Гуанчжбу (Кантона). Але й там європейці не мали права мешкати в самому місті й вимушені були селитися за його межами. їм заборонили також вивчати китайську мову, а тих китайців, хто ризикував навчати «заморських чортів», страчували. 

<br>Уздовж усього узбережжя начебто піднялася незрима, але міцна «китайська стіна» з єдиними дверима — Гуанчжоу. Так завершився процес «закриття» Цинської імперії. Він суперечив потребам країни і прирік Китай на технічне, економічне і культурне відставання від Заходу. Усі згубні наслідки цього виявились у XIX ст. 

<br>Об'єднаная Японії. Ще з кінця XII ст. в Японії склалася своєрідна система влади. Формально державу очолював імператор, однак реальної влади він не мав. Вона знаходилася в руках військових правителів — сьогунів, основною опорою яких були самураї - середні та дрібні власники-воїни. 

<br>У результаті тривалих міжусобних війн Японія розпалася на окремі князівства. Понад століття між ними йшла невпинна кровопролитна боротьба, яка виснажувала сили народу і супроводжувалася його численними повстаннями. Здавалося, Країна Вранішнього Сонця назавжди поринула у вир безладдя і чвар. Змінити ситуацію і повернути Японію до мирного життя могли тільки її об'єднання та зміцнення центральної влади. Перші успішні кроки в цьому напрямі зробив дрібний землевласник незнатного походження Ода Нобунага (1534-1582), який розгромив своїх головних противників і став фактичним главою Японії. Суворими наказами й жорстокими розправами Нобунага призупинив міжусобиці на значній частині територій Японії, але сам загинув.<br><br>Об'єднання країни продовжив його найближчий соратник Тойотомі Хідейосі (1536-1598), виходець із селян. Він став одноособовим правителем Японії і, аби укріпити державу, здійснив низку реформ, спрямованих на оновлення економічного життя. За Хідейосі були випущені нові золоті і срібні гроші, зросли площі оброблюваних земель і врожаї, заохочувався розвиток ремесла і торгівлі. У країні запанував політичний спокій. Зовнішня ж політика Японії, навпаки, стала дуже агресивною. Утім, це не принесло успіху: війна проти Кореї закінчилася для Японії ганебним миром. 

<br>Невдоволена таким результатом знать, скориставшись смертю Хідейосі, підняла заколот. Крапку в міжусобній війні поставив Іеясу Токугава(1542-161б), який, розгромивши усіх суперників, оголосив себе в 1603 р. сьогуном. Новий правитель насамперед піклувався про зміцнення власної влади: роздав землі своїм прибічникам, а в противників відібрав частішу чи все майно. Імператор, і без того позбавлений реальної влади, був повністю ізольований від політичного життя. Місце перебування свого уряду Іеясу переніс з Кіото, де знаходився імператор, до Едо (майбутнього Токіо). Поступово це місто, де Іеясу заснував бібліотеку з унікальною колекцією рукописів і книжок, перетворювалося на визначний політичний і культурний центр країни. 

<br>Іеясу лише два роки залишався сьогуном. Потім він відмовився від титулу на користь сина, а сам заглибився у вивчення історії. Проте колишній правитель лише удавано усунувся від справ: жодне важливе рішення не приймалося без його участі. Епоха, коли правили спадкоємці Іеясу, тривала 264 роки і відома як сьогунат Токугава (1603-1867).<br><br>

----

XVII ст. Із «Заповіту» Іеясу Токугава<br>Сьогун має остерігатися, щоб його не вводили е оману родичі... змушуючи ^-користуватися послугами близьких їм осіб і нехтуючи послугами осіб заслужених.<br>Правителі повинні поводитися відповідно до своїх прибутків і не розкошувати.<br>В Японії... науки, порівняно з іншими країнами, ще стоять на низькому рівні. Впровадженням шкіл і поширенням освіти слід зробити Японію відомою.<br>Якщо Государ не знає труднощів свого народу, а народ не знає турбот свого государя, то заворушення виникнуть самі по собі. Якщо Государ людинолюбний, у держави немає турбот.<br>Якщо хтось із моїх нащадків зрадить ці правила, то тим самим виявить свою нездатність бути сьогуном. Це вже не буде мій гідний нащадок.<br>

----

''Самозакриття Країни Вранішнього Сонця.'' У XVI ст. Японія підтримувала зовнішні зв'язки з народами шістнадцяти країн. Японці були прекрасними мореплавцями, і на Сході майже не залишилося місць, куди б вони не проникли з торговими або завойовницькими цілями. 

<br>Японія теж притягувала іноземців. Першими прибулими сюди європейцями стали португальці. Слідом за ними з'явились іспанці, голландці та англійці. Торгівля з ними розвивалася бурхливо і приносила великі прибутки всім учасникам. За купцями доринули місіонери-єзуїти. Спочатку їх зустрічали цілком дружелюбно, адже вони відкривали безкоштовні лікарні, школи, притулки для сиріт. Більше того, частина японців-буддистів, особливо в районах активної торгівлі з європейцями, прийняла християнство.<br><br>

----

XVI ст Із „Японських листів" єзуїта Франціска Ксав'е<br>Японці дуже товариські, доброзичливі, не злобні, цінують честь і гідність, ставлячи їх понад усе. Здебільшого вони бідні, але бідність тут не зневажається... Японці високо цінують зброю і дуже покладаються на неї... Вони не дозволяють собі ставитися до будь-кого образливо та зневажливо. Люди поводяться гідно, з великою повагою один до одного.<br>

----

Згодом ситуація змінилась. Якось один іспанський моряк похвалявся в японському порту, що володіння короля Іспанії постійно розширюються. Коли його спитали, чому так. відбувається, іспанець відповів: «Спочатку приходять місіонери, а потім солдати короля». Про це негайно доповіли сьогуну Хідейосі. Той відреагував миттєво: усіх місіонерів змусили залишити Японію.<br><br>Сьогуни династії Токугава контакти з іноземцями звели до мінімуму. Вони заборонили не лише християнство, а й в'їзд іноземців до Японії. Виняток був зроблений лише для голландців, які допомогли придушити потужне селянське повстання, та сусідів-китайців. їхні торгові судна, хоча й в обмеженій кількості, могли заходити в порт Нагасакі. Самим японцям під загрозою смертної кари не дозволялося залишати межі батьківщини, а також будувати великі, придатні для далекого плавання кораблі. Так у 1639 р. Японія остаточно завершила перехід до політики самоізоляції від зовнішнього світу. Певний час це не заважало розвитку землеробства, ремесла і торгівлі. У XVIII ст. в країні навіть виникли текстильні, солеварні і паперові мануфактури, почали діяти банки, тобто зароджувались елементи буржуазного устрою. 

<br>«Самозакриття» Японії тривало 215 років і врятувало її від європейського колоніального поневолення. Але в умовах, коли в Європі розгортався промисловий переворот, ізоляція прирекла країну на технічну відсталість. Розрив між Японією і Європою дедалі збільшувався. Наприкінці XVIII ст. питання про «відкриття» Японії постало з усією гостротою. 

<br>''Традиції японської культури.'' У житті японців особливу роль завжди відігравало мистецтво. Прагнення відчувати гармонію з оточуючим світом, уміння бачити красу навколо себе, до того ж навіть у звичайних речах -природні риси японського характеру. 

<br>У XVI—XVІІІ ст. досягла розквіту ансамблева архітектура, в якій у єдине ціле з'єднані замок і розташований навколо нього сад. Замки з багатоярусними вигнутими дахами нагадували ширяючих у небі птахів. У садах художники настільки майстерно розташовували дерева, кущі, каміння та струмки, що їх споглядання створювало відчуття спокою і відчуженості від повсякденної суєти. 

<br>Японські художники оздоблювали настінним розписом палаци правителів знаті, наносили тушшю рисунок на шовкові та паперові сувої, на вишукані віяла. Високо цінувалися також картини-ширми, які слугували декоративними перегородками між кімнатами. Популярним видом живопису була гравюра - друкований відбиток малюнка, нанесеного на дерев'яну дошку чи металеву пластину. На них зображували акторів у театральних образах, японських красунь і сцени з повсякденного життя. Одним із засновників японської гравюри став Кітагава Утамаро (1753-1806). Уславлений художник створив цілу галерею жіночих образів - втілення національного ідеалу краси. Високо цінувалося також мистецтво каліграфії.<br><br>Із XVII ст. в ужиток японців широко увійшли нецке - маленькі фігурки з дерева, каменю, слонової кістки, порцеляни. їхня поява пов'язана з тим, що національний японський костюм — кімоно - не мас кишень. Тому всі необхідні дрібні предмети (ключі, гаманець, коробочку з ліками, люльку) прикріплювали до пояса з допомогою брелока-нецке. З ХУЛІ ст. пецке почали виготовляти відомі майстри, і відтоді вони перетворилися на твори декоративного мистецтва. Нецке робили у вигляді богів, добрих духів, тварин; їх . вважали талісманами, які приносять удачу.<br><br>Японці вірили, що поезію придумали боги, тому вона важливіша за прозу - винахід людини. Поети складали короткі вірші без рифми, але кожне слово в них мало глибокий сенс і значення. Велику популярність мав японський театр, де акторами були лише чоловіки. 

<br>Із XVI ст. особливого розвитку набуло мистецтво розміщення квітів у вазах — ікебана («життя квітів»). Знамениті майстри створювали різні види ікебани, завжди вкладаючи в них певний зміст. Наприклад, людина, яка закінчувала навчання, отримувала в подарунок композицію, розташовану в посудині у вигляді човника — символа «виходу у відкрите життєве море». Кожна рослина втілювала в собі конкретне побажання: сосна і троянда -довголіття, півонія і бамбук - процвітання і миру, хризантема і орхідея -радощів. Виник звичай обов'язкового навчання дівчат мистецтва складання букетів. 

<br>Окреме місце в японській культурі посідає церемонія чаювання. З XVI ст. вона перетворюється на справжнє мистецтво. Тут усе мало значення: розташування чайного павільйона і сад навколо нього, вибір ікебани і посуду, предмети обстановки і кожний жест господаря. Не випадково художники, які оформлювали чайні будиночки, навіть отримували почесне звання «майстер чаю». 

<br>Японська культура ХVІ-ХVIII ст. вся охоплена прагненням знайти гармонію у відносинах між людиною і природою. Вона сповнена бажання побачити красу як у великому, так і в малому.<br><br>1. Чому завойовники.маньчжури запозичили в китайців досвід дер-жавносо управління, їхні вірування, культурні здобутки?&nbsp; <br>2. З чим був пов'язаний перехід Китаю до свого «закриття» для іноземців?<br>3. Чим слова іспанського моряка про те, що слідом за місіонерами йдуть королівські солдати, настільки стривожили сьогуна Хідейосі, що він видав наказ про вислання християнських місіонерів?<br>4. З яких міркувань японцям було заборонено будувати великі морські судна? 

<br>ЗАВДАННЯ<br>1. Серед повчань Конфуція є таке: «Я часто цілими днями не їм і цілими ночами не сплю, все думаю, але від цього немає користі. Краще вже вчитися, вчитися їа не розмірковувати - марнування часу; розмірковувати й не вчитися - згубно». Як ви розумієте ці слова?До чого вони закликали конфуціанців?<br>2. Використовуючи уривок із «Заповіту» Іеясу Токугава, спробуйте з'ясувати, з якою метою він наголошував на необхідності поширювати в Японії освіту. Дотримуватись яких правил і чому вимагав від своїх наступників перший сьогуи Токутава&nbsp;?<br>3. Спираючись на повідомлення з -Японських листів» франціска Ксав'є, з'ясуйте, які риси в характері японців справили особливе враження на автора документа. Чи викликають вони повагу у вас?<br>

<br><sub>Плани уроків з всесвітньої історії, конспекти, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|підручники онлайн]], електронні видання безкоштовно, реферати</sub>

 [[Image:1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи на уроці                        [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас            [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] відеокліпи                                           [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] нова система освіти
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] вправи на пошук інформації                           [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні допоміжні
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, цитати             [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] додаткові доповнення                                 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання                                     [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] речовки та вікторизми
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи (рішення та відповіді)              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] риторичні питання від учнів
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)   [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності звичайний І
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] знайди інформацію сам                                [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності високий ІІ 
 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]                                     [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності олімпійський III
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації, графіки, таблиці                         [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] самоперевірка
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інтерактивні технології                              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] система оцінювання
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік                              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] скласти пазл з різних частин інформації
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] кейси та практикуми                                  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] комікси                                              [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ коментарі та обговорення]                           [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку                                       [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тести
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації                               [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалка 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] навчальні програми                                   [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] що ще не відомо, не відкрито вченими

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. 

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
Возврат к странице Китай та Японія. Китай за правління династії Мін. Імперія Цин. Об’єднання та самозакриття Японії. Культура..
Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F._%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96%D1%97_%D0%9C%D1%96%D0%BD._%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A6%D0%B8%D0%BD._%D0%9E%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97._%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0.»
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Разработка - Гипермаркет знаний 2008-
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: