«Зачарована красуня» брати Грімм - История изменений

User23 в 10:50, 23 июня 2012

2012-06-23T10:50:28Z

← Предыдущая		Версия 10:50, 23 июня 2012
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>[[Українська література 3 клас\|Українська література 3 клас]]>>Українська література: «Зачарована красуня» брати Грімм '''<metakeywords>українська література, 3 клас, урок, урок на тему, Вступ до розділу, «Зачарована красуня» брати Грімм </metakeywords>	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>[[Українська література 3 клас\|Українська література 3 клас]]>>Українська література: «Зачарована красуня» [[Брати Грімм — відомі збирачі німецьких народних казок\|брати Грімм]] '''<metakeywords>українська література, 3 клас, урок, урок на тему, Вступ до розділу, «Зачарована красуня» брати Грімм </metakeywords>

-	'''Зачарована красуня.'''<br><br>Давно-давно колись жили собі король і королева, і не було в них дітей. Щодня вони бідкалися:<br>— Ах, якби нам дитинку! Але дітей не було та й не було!<br>І ось одного разу королева купалась, а з води вилазить жаба і каже до неї людським голосом:<br>— Твоє бажання справдиться. Не мине й року, як буде в тебе донечка.<br>І сталося так, як сказала жаба: королева народила дівчинку, та таку вже гарну, що король нетямився з радощів* і справив пишний бенкет. На родини він за¬просив не тільки родичів, друзів, знайомих, а й чарівниць, щоб вони були прихильні до дитини.<br>В його королівстві жило їх тринадцять, а золотих тарілок, на яких їм мали подавати страву, було в короля тільки дванадцять, отже, одна чарівниця мусила зостатися дома.<br>Бенкет був надзвичайно пишний, а наприкінці чарівниці стали обдаровувати дитину дивовижними дарунками: одна дала їй доброчесність, друга — красу,третя — багатство, одним словом, дівчинка дістала все, чого тільки в світі можна забажати.<br>Коли одинадцята сказала свої побажання, раптом увійшла тринадцята. Вона хотіла помститися за те, що її не запросили, і, ні з ким не привітавшись, навіть не глянувши ні на кого, сказала на весь голос таке:<br>— Як дійде королівна п'ятнадцяти років, то вколеться веретеном і помре.<br>І, ні словечка більше не промовивши, лиха чарівниця пішла геть.<br>Всі полякались. Тоді виступила дванадцята, котра ще не висловила свого побажання. І хоч зовсім зне¬шкодити злі чари було їй не до снаги, проте вона могла пом'якшити їх, а тому сказала:<br>— Хай королівну спіткає не смерть, а тільки глибокий столітній сон.<br>Король, щиро бажаючи вберегти любу дитину від нещастя, видав наказ: спалити всі веретена в цілому королівстві.<br>А побажання всіх інших чарівниць цілком справдилися. Бо королівна росла така прекрасна, привітна і розумна, що була кожному люба, хто тільки гляне на неї.<br>І ось того дня, коли їй сповнилося п'ятнадцять років, трапилось так, що короля й королеви не було вдома, і королівна залишилась самісінька. От вона й почала ходити скрізь та обдивлятися палац. Обдивилася всі кімнати й покої і нарешті прийшла до однієї вежі. Почала вона підійматися вгору крученими сходами, аж бачить — перед нею невеличкі двері. В замку стримить іржавий ключ. Вона повернула ключ, двері відчинилися, а там у невеличкій комірчині сидить якась бабуся з веретеном і жваво пряде кужіль.<br>— Добридень, бабусю,— привіталася королівна,— ''що це ви робите?''<br>— Пряду,— відповіла стара і кивнула головою.<br>''— А що це у вас в руках, що так весело крутиться? ''— запитала королівна, взяла в руки веретено і хотіла спробувати й собі прясти.<br>Та ледве торкнулась вона веретена, як справдилися лихі слова чарівниці: королівна вколола собі палець. Вмить вона впала на ліжко, що там стояло, і оповив її глибокий сон. Цей сон охопив і весь замок. Король і королева, які щойно вернулися і ввійшли до зали, раптом заснули, а разом із ними всі придворні та челядь. Поснули й коні в стайнях, і пси на подвір'ї, і голуби на даху, і мухи на стінах, навіть вогонь, що горів у печі, заснув. Кухар, який хотів був смикнути кухарчука за чуба, щоб не ловив ґав, пустив його й заснув.<br>А навкруги почав розростатися терен — що рік, то вище, і нарешті виріс такий високий, що закрив собою цілий палац, навіть прапора на даху не видно було.<br>І пішла по країні поголоска про зачаровану красуню, бо так прозвали королівну, і час од часу різні коро¬левичі намагались пробитися до палацу крізь терновий живопліт, але ніяк не могли, бо терни так міцно сплелися, наче мали руки, і не пускали юнаків. Ті зависали на колючках і вмирали лютою смертю.<br>Так минуло багато-багато років. І ось приїхав у цю країну ще один королевич і почув, як старий дід роз¬повідає про тернову огорожу, що за нею буцімто стоїть палац, а в палаці спить прекрасна королівна і з нею разом сплять король і королева і всі придворні та челядь. Дід чув ще від свого діда, що приїздило багато королевичів і хотіли продертися крізь терни, та не змогли.<br>Тоді юнак мовив:<br>— Я нічого не боюсь, крізь терни продерусь і зачаровану красуню побачу.<br>Добрий дід хотів відрадити його, та королевич не послухався.<br>А саме тоді й минуло сто років, і настав день, коли зачарована красуня мала прокинутись.<br>Прегарний духмяний цвіт укривав тернові кущі, і тільки-но королевич підійшов до них, терни самі розступилися перед ним. На подвір'ї палацу він побачив коней і рябих гончаків*, що лежали й спали. На даху сиділи голуби, сховавши голови під крила. У палаці, куди він вступив, на стінах спали мухи, кухар на кухні підняв руку, наче хотів схопити кухарчука за чуба, служниця сиділа над чорним півнем.<br>Він пішов до зали й побачив там придворних, що лежали й спали, а вище на троні, схиливши голови, спали король і королева. Він пішов ще далі. Скрізь стояла така тиша, що йому чути було власне дихання. Нарешті прийшов королевич у вежу й відчинив двері до маленької комірчини, де спала на ліжку зачарована королівна. Вона була така прекрасна, що юнак очей не міг одвести від неї. Королевич схилився і поцілував її. Красуня розплющила очі, прокинулась і привітно глянула на нього. А потім устала, а за нею повставали всі: прокинулись король і королева, прокинулись придворні.<br>Пробудилися надворі коні й зацокали копитами, посхоплювались гончаки й замахали хвостами. Голуби на даху повиймали голови з-під крил, озирнулися навкруги й полетіли в поле. Стали повзати мухи по стінах, спалахнув у печі вогонь. Служниця вмить доскубла півня.<br>А незабаром королевич і королівна одружилися. Вони справили пишне-препишне весілля і жили щас¬ливо аж до самої смерті.<br>	+	'''Зачарована красуня.'''<br><br>Давно-давно колись жили собі король і королева, і не було в них дітей. Щодня вони бідкалися:<br>— Ах, якби нам дитинку! Але дітей не було та й не було!<br>І ось одного разу королева купалась, а з води вилазить жаба і каже до неї людським [[Тема 6. Сила голосу і швидкість мовлення\|'''голосом:''']]<br>— Твоє бажання справдиться. Не мине й року, як буде в тебе донечка.<br>І сталося так, як сказала жаба: королева народила дівчинку, та таку вже гарну, що король нетямився з радощів* і справив пишний бенкет. На родини він за¬просив не тільки родичів, друзів, знайомих, а й чарівниць, щоб вони були прихильні до дитини.<br>В його королівстві жило їх тринадцять, а золотих тарілок, на яких їм мали подавати страву, було в короля тільки дванадцять, отже, одна чарівниця мусила зостатися дома.<br>Бенкет був надзвичайно пишний, а наприкінці чарівниці стали обдаровувати дитину дивовижними дарунками: одна дала їй доброчесність, друга — красу,третя — [http://xvatit.com/nichego-sebe/lessons-wealth/ '''багатство'''], одним словом, дівчинка дістала все, чого тільки в світі можна забажати.<br>Коли одинадцята сказала свої побажання, раптом увійшла тринадцята. Вона хотіла помститися за те, що її не запросили, і, ні з ким не привітавшись, навіть не глянувши ні на кого, сказала на весь голос таке:<br>— Як дійде королівна п'ятнадцяти років, то вколеться веретеном і помре.<br>І, ні словечка більше не промовивши, лиха чарівниця пішла геть.<br>Всі полякались. Тоді виступила дванадцята, котра ще не висловила свого побажання. І хоч зовсім зне¬шкодити злі чари було їй не до снаги, проте вона могла пом'якшити їх, а тому сказала:<br>— Хай королівну спіткає не смерть, а тільки глибокий столітній сон.<br>Король, щиро бажаючи вберегти любу дитину від нещастя, видав наказ: спалити всі веретена в цілому королівстві.<br>А побажання всіх інших чарівниць цілком справдилися. Бо королівна росла така прекрасна, привітна і розумна, що була кожному люба, хто тільки гляне на неї.<br>І ось того дня, коли їй сповнилося п'ятнадцять років, трапилось так, що короля й королеви не було вдома, і королівна залишилась самісінька. От вона й почала ходити скрізь та обдивлятися палац. Обдивилася всі кімнати й покої і нарешті прийшла до однієї вежі. Почала вона підійматися вгору крученими сходами, аж бачить — перед нею невеличкі двері. В замку стримить іржавий ключ. Вона повернула ключ, двері відчинилися, а там у невеличкій комірчині сидить якась бабуся з веретеном і жваво пряде кужіль.<br>— [[Тема 7. Слова ввічливості\|'''Добридень''']], бабусю,— привіталася королівна,— ''що це ви робите?''<br>— Пряду,— відповіла стара і кивнула головою.<br>''— А що це у вас в руках, що так весело крутиться? ''— запитала королівна, взяла в руки веретено і хотіла спробувати й собі прясти.<br>Та ледве торкнулась вона веретена, як справдилися лихі слова чарівниці: королівна вколола собі палець. Вмить вона впала на ліжко, що там стояло, і оповив її глибокий сон. Цей сон охопив і весь замок. Король і королева, які щойно вернулися і ввійшли до зали, раптом заснули, а разом із ними всі придворні та челядь. Поснули й коні в стайнях, і пси на подвір'ї, і голуби на даху, і мухи на стінах, навіть вогонь, що горів у печі, заснув. Кухар, який хотів був смикнути кухарчука за чуба, щоб не ловив ґав, пустив його й заснув.<br>А навкруги почав розростатися терен — що рік, то вище, і нарешті виріс такий високий, що закрив собою цілий палац, навіть прапора на даху не видно було.<br>І пішла по країні поголоска про зачаровану красуню, бо так прозвали королівну, і час од часу різні коро¬левичі намагались пробитися до палацу крізь терновий живопліт, але ніяк не могли, бо терни так міцно сплелися, наче мали руки, і не пускали юнаків. Ті зависали на колючках і вмирали лютою смертю.<br>Так минуло багато-багато років. І ось приїхав у цю країну ще один королевич і почув, як старий дід роз¬повідає про тернову огорожу, що за нею буцімто стоїть палац, а в палаці спить прекрасна королівна і з нею разом сплять король і королева і всі придворні та челядь. Дід чув ще від свого діда, що приїздило багато королевичів і хотіли продертися крізь терни, та не змогли.<br>Тоді юнак мовив:<br>— Я нічого не боюсь, крізь терни продерусь і зачаровану красуню побачу.<br>Добрий дід хотів відрадити його, та королевич не послухався.<br>А саме тоді й минуло[[Утворення і назви чисел від 89 до 100. Лічба в межах 100. Складання числових виразів з дужками за текстовою умовою\|'''сто''']] років, і настав день, коли зачарована красуня мала прокинутись.<br>Прегарний духмяний цвіт укривав тернові кущі, і тільки-но королевич підійшов до них, терни самі розступилися перед ним. На подвір'ї палацу він побачив коней і рябих гончаків*, що лежали й спали. На даху сиділи голуби, сховавши голови під крила. У палаці, куди він вступив, на стінах спали мухи, кухар на кухні підняв руку, наче хотів схопити кухарчука за чуба, служниця сиділа над чорним півнем.<br>Він пішов до зали й побачив там придворних, що лежали й спали, а вище на троні, схиливши голови, спали король і королева. Він пішов ще далі. Скрізь стояла така тиша, що йому чути було власне дихання. Нарешті прийшов королевич у вежу й відчинив двері до маленької комірчини, де спала на ліжку зачарована королівна. Вона була така прекрасна, що юнак очей не міг одвести від неї. Королевич схилився і поцілував її. Красуня розплющила очі, прокинулась і привітно глянула на нього. А потім устала, а за нею повставали всі: прокинулись король і королева, прокинулись придворні.<br>Пробудилися надворі коні й зацокали копитами, посхоплювались гончаки й замахали хвостами. Голуби на даху повиймали голови з-під крил, озирнулися навкруги й полетіли в поле. Стали повзати мухи по стінах, спалахнув у печі вогонь. Служниця вмить доскубла півня.<br>А незабаром королевич і королівна одружилися. Вони справили пишне-препишне весілля і жили щас¬ливо аж до самої смерті.<br>

-	Нетямився з радощів — дуже зрадів. <br>Не до снаги — не під силу. <br>Челядь — слуги. <br>Гончак — гончий собака.	+	Нетямився з радощів — дуже зрадів. <br>Не до снаги — не під силу. <br>Челядь — слуги. <br>Гончак — гончий собака.

-	Назви дійових осіб казки. <br>Я''кими чеснотами обдарували принцесу чарівниці?<br>Чому було зачаровано принцесу? Як чари подіяли на весь замок? Скільки перетворень відбулось у казці?'' Знайди абзац, у якому є речення В замку стримить іржавий ключ.<br>''Пофантазуй! Якими новими епізодами ти доповнив би казку?''	+	Назви дійових осіб казки. <br>Я''кими чеснотами обдарували принцесу чарівниці?<br>Чому було зачаровано принцесу? Як чари подіяли на весь замок? Скільки перетворень відбулось у [[Казка як жанр фольклору\|'''казці''']]?'' Знайди абзац, у якому є речення В замку стримить іржавий ключ.<br>''Пофантазуй! Якими новими епізодами ти доповнив би казку?''

-	''О.Я.Савченко. Читанка 3 клас<br>''	+	''О.Я.Савченко. Читанка [[Українська література 3 клас. Повні уроки\|'''3 клас''']]<br>''

	''Вислано читачами з інтернет-сайту''		''Вислано читачами з інтернет-сайту''

User23 в 10:44, 23 июня 2012

2012-06-23T10:44:18Z

Внесённые изменения

ВикторияМора: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська л...

2009-11-26T19:44:16Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська л...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 3 клас|Українська література 3 клас]]>>Українська література: «Зачарована красуня» брати Грімм '''<metakeywords>українська література, 3 клас, урок, урок на тему, Вступ до розділу, «Зачарована красуня» брати Грімм </metakeywords>

 ЗАЧАРОВАНА КРАСУНЯ Давно-давно колись жили собі король і королева, і не було в них дітей. Щодня вони бідкалися: — Ах, якби нам дитинку! Але дітей не було та й не було! І ось одного разу королева купалась, а з води вилазить жаба і каже до неї людським голосом: — Твоє бажання справдиться. Не мине й року, як буде в тебе донечка. І сталося так, як сказала жаба: королева народила дівчинку, та таку вже гарну, що король нетямився з радощів* і справив пишний бенкет. На родини він за¬просив не тільки родичів, друзів, знайомих, а й чарівниць, щоб вони були прихильні до дитини. В його королівстві жило їх тринадцять, а золотих тарілок, на яких їм мали подавати страву, було в короля тільки дванадцять, отже, одна чарівниця мусила зостатися дома. Бенкет був надзвичайно пишний, а наприкінці чарівниці стали обдаровувати дитину дивовижними дарунками: одна дала їй доброчесність, друга — красу,третя — багатство, одним словом, дівчинка дістала все, чого тільки в світі можна забажати. Коли одинадцята сказала свої побажання, раптом увійшла тринадцята. Вона хотіла помститися за те, що її не запросили, і, ні з ким не привітавшись, навіть не глянувши ні на кого, сказала на весь голос таке: — Як дійде королівна п'ятнадцяти років, то вколеться веретеном і помре. І, ні словечка більше не промовивши, лиха чарівниця пішла геть. Всі полякались. Тоді виступила дванадцята, котра ще не висловила свого побажання. І хоч зовсім зне¬шкодити злі чари було їй не до снаги*, проте вона могла пом'якшити їх, а тому сказала: — Хай королівну спіткає не смерть, а тільки глибокий столітній сон. Король, щиро бажаючи вберегти любу дитину від нещастя, видав наказ: спалити всі веретена в цілому королівстві. А побажання всіх інших чарівниць цілком справдилися. Бо королівна росла така прекрасна, привітна і розумна, що була кожному люба, хто тільки гляне на неї. І ось того дня, коли їй сповнилося п'ятнадцять років, трапилось так, що короля й королеви не було вдома, і королівна залишилась самісінька. От вона й почала ходити скрізь та обдивлятися палац. Обдивилася всі кімнати й покої і нарешті прийшла до однієї вежі. Почала вона підійматися вгору крученими сходами, аж бачить — перед нею невеличкі двері. В замку стримить іржавий ключ. Вона повернула ключ, двері відчинилися, а там у невеличкій комірчині сидить якась бабуся з веретеном і жваво пряде кужіль. — Добридень, бабусю,— привіталася королівна,— що це ви робите? — Пряду,— відповіла стара і кивнула головою. — А що це у вас в руках, що так весело крутиться? — запитала королівна, взяла в руки веретено і хотіла спробувати й собі прясти. Та ледве торкнулась вона веретена, як справдилися лихі слова чарівниці: королівна вколола собі палець. Вмить вона впала на ліжко, що там стояло, і оповив її глибокий сон. Цей сон охопив і весь замок. Король і королева, які щойно вернулися і ввійшли до зали, раптом заснули, а разом із ними всі придворні та челядь*. Поснули й коні в стайнях, і пси на подвір'ї, і голуби на даху, і мухи на стінах, навіть вогонь, що горів у печі, заснув. Кухар, який хотів був смикнути кухарчука за чуба, щоб не ловив ґав, пустив його й заснув. А навкруги почав розростатися терен — що рік, то вище, і нарешті виріс такий високий, що закрив собою цілий палац, навіть прапора на даху не видно було. І пішла по країні поголоска про зачаровану красуню, бо так прозвали королівну, і час од часу різні коро¬левичі намагались пробитися до палацу крізь терновий живопліт, але ніяк не могли, бо терни так міцно сплелися, наче мали руки, і не пускали юнаків. Ті зависали на колючках і вмирали лютою смертю. Так минуло багато-багато років. І ось приїхав у цю країну ще один королевич і почув, як старий дід роз¬повідає про тернову огорожу, що за нею буцімто стоїть палац, а в палаці спить прекрасна королівна і з нею разом сплять король і королева і всі придворні та челядь. Дід чув ще від свого діда, що приїздило багато королевичів і хотіли продертися крізь терни, та не змогли. Тоді юнак мовив: — Я нічого не боюсь, крізь терни продерусь і зачаровану красуню побачу. Добрий дід хотів відрадити його, та королевич не послухався. А саме тоді й минуло сто років, і настав день, коли зачарована красуня мала прокинутись. Прегарний духмяний цвіт укривав тернові кущі, і тільки-но королевич підійшов до них, терни самі розступилися перед ним. На подвір'ї палацу він побачив коней і рябих гончаків*, що лежали й спали. На даху сиділи голуби, сховавши голови під крила. У палаці, куди він вступив, на стінах спали мухи, кухар на кухні підняв руку, наче хотів схопити кухарчука за чуба, служниця сиділа над чорним півнем. Він пішов до зали й побачив там придворних, що лежали й спали, а вище на троні, схиливши голови, спали король і королева. Він пішов ще далі. Скрізь стояла така тиша, що йому чути було власне дихання. Нарешті прийшов королевич у вежу й відчинив двері до маленької комірчини, де спала на ліжку зачарована королівна. Вона була така прекрасна, що юнак очей не міг одвести від неї. Королевич схилився і поцілував її. Красуня розплющила очі, прокинулась і привітно глянула на нього. А потім устала, а за нею повставали всі: прокинулись король і королева, прокинулись придворні. Пробудилися надворі коні й зацокали копитами, посхоплювались гончаки й замахали хвостами. Голуби на даху повиймали голови з-під крил, озирнулися навкруги й полетіли в поле. Стали повзати мухи по стінах, спалахнув у печі вогонь. Служниця вмить доскубла півня. А незабаром королевич і королівна одружилися. Вони справили пишне-препишне весілля і жили щас¬ливо аж до самої смерті. 

----

Нетямився з радощів — дуже зрадів. Не до снаги — не під силу. Челядь — слуги. Гончак — гончий собака. 

----

Назви дійових осіб казки. Якими чеснотами обдарували принцесу чарівниці? Чому було зачаровано принцесу? Як чари подіяли на весь замок? Скільки перетворень відбулось у казці? Знайди абзац, у якому є речення В замку стримить іржавий ключ. Пофантазуй! Якими новими епізодами ти доповнив би казку?

 О.Я.Савченко. Читанка 3 клас 

Вислано читачами з інтернет-сайту

Повний перелік тем по класам, календарний план згідно шкільної програми з української літератури, курси та завдання із української літератури для 3 класу

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].