ВикторияМора: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська л...

2009-11-26T19:27:48Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська л...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 3 клас|Українська література 3 клас]]>>Українська література: «Ловись, рибко!» Я. Стельмах '''<metakeywords>українська література, 3 клас, урок, урок на тему, Ловись рибко Я. Стельмах </metakeywords>

ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001) Ярослав Стельмах народився в Києві у сім'ї видатного українського письменника Михайла Стельмаха. З дитинства захоплювався книжками, любив театр. Його повісті, п'єси, оповідання добре відомі дітям. Герої творів — твої сучасники, допитливі хлопчики й дівчатка. Читаючи, зверни увагу, що в оповіданнях багато діалогів. Вони допомагають виразніше уявити дійових осіб, їх ставлення один до одного та до описуваних подій. ЛОВИСЬ, РИБКО! (Уривок з повісті «Найкращий намет») Не минуло й тижня, як у таборі проводився конкурс пісні, а вже на дверях їдальні висіло оголошення: Увага! Завтра після сніданку відбудеться змагання на звання кращого рибалки табору. Запис у Сергія Анатолійовича. Митькові це оголошення дуже сподобалось. Він аж підстрибнув од радості. — Оце я розумію,— каже.— На кращого рибалку табору! От де себе можна проявити! — А ти збираєшся взяти участь? — Аякже! Я змалечку рибалю. І так, і на мормйшку, і на донку, і на спінінг! Так що як хто й отримає перше місце, то тільки я. тільки я тебе щось жодного разу з вудкою не бачив. — Тому що я рибу вудити рано-рано ходжу. Аж ніч іще. Навіть вечір. — Тоді, звичайно. Але... Але тут із дверей вискочила Ірина Василівна й затягла нас у їдальню. — Коли ви вже слухатись будете! — каже.— Усі вже їдять давно. — А вудочки де брать? — ми в неї питаємо. — Та в Сергія ж Анатолійовича. Сергій Анатолійович сидить у будиночку, де складено весь спортивний інвентар*- Нас побачив — посмутнішав трохи: — Вам що? — Нам вудочки. — Ех, а я сподівався, що хоч там вас не буде. Вибрали ми вудочки, крокуємо до свого намету, а навстріч Славко. І знову ж заскиглив: — Ну от... Ви вже, а я ще ні... І не скаже ніхто... Товариші називається... Ну й люди... — Ти про що це? — Про вудочки. Ви вже взяли... — І ти теж ловитимеш? — А що, я гірший? Що, тільки вам можна? Я теж хочу! — Ой, держіть мене втрьох! — Митько сміється.— Мало тобі призу за пісню? Ще й за рибу хочеш? Та ти ж вудлище в руках не втримаєш! Вийди краще на берег та гами свої на акордеоні заграй — зразу вся риба догори животами спливе. — От я скажу, які ви...— запхикав Славко й пішов геть. Ми поклали вудки в наметі, виходимо, аж тут і акордеоніст наш повертається. Глянув я на його вудку... Здоровенна! Грузило як кулак, гачок — хоч акули лови. — І довго ти її обирав, таку? — питаю. — Ні,— відповідає,— в одну секунду. Оце тільки єдина й лишилась. — Зрозуміло,— Митько докидає.— Тепер усьому табору риби вистачить на тиждень. — Ну чого ви до хлопця причепилися? — Тут Наталка підбігає.— Не слухай їх, Славку, це вони од заздрощів. — Звичайно, од заздрощів,— Митько їй.— Та з таким приладдям прямісінька дорога на Тихий океан. Він акул грузилом по голові бив би, а потім гачком оцим витягав. Славко насупився. — Я,— каже,— тебе зараз по голові грузилом, якщо не відчепишся. Він засунув вудку під ліжко й подався копати черви.  Десь так надвечір одзиває мене Митько й каже:

— Слухай, я таке придумав! Ніколи не здогадаєшся. І ніхто не здогадається. От казанок варить*! Аж не віриться іноді, що людина таке може придумати!             — Цікаво!             — Правда, правда. Іноді аж сам дивуюсь — і звідки я такий розумний?             — Та говори вже швидше, що ти базікаєш!             — Слухай,— повторив Митько.— Сьогодні, після вечері, але до відбою, ми підемо на річку, виберемо на березі зручненьке місце, з якого завтра ловитимемо, і кинемо у воду приманку. За ніч на нашу приманку назбирається сила-силенна риби, і взавтра, на змаганні, ми з цього місця наловимо стільки, що нікому й не снилось. Ну і, звісно, станемо чемпіонами табору.  — Ух ти! — кажу.— От молодець!  — А ти ж думав! Після вечері ми набрали в їдальні повні кишені хліба, і потім Митько довго розминав його з глиною в десь роздобутій мисці. — Це,— каже,— приманка буде, бо інакше хліб течією знесе, а так глина його триматиме на одному місці. Уже добряче стемніло, і ми заспішили до річки, щоб повернутися до відбою. Тільки-но ступили на лісову стежку, як навстріч нам дві постаті. Ми ледь устигли відскочити за кущі. Чуємо: — За ніч рибка й збереться там, де ми макухи накидали, а вранці й на голі гачки кидатиметься. Так що будь певен — ми більше за всіх наловимо! — Ти бач!?— здивувався Митько.— Це ж Вітька з Вовкою. Навіть макухи десь дістали. Розумники! — Значить, і вони те ж саме, що й ти, придумали? — Ти ж чув... Наближаємось до берега і ще здалеку чуємо: шу-бовсь, шубовсь! — у воду. І якась тінь над річкою. — Ну й ну! — кажу.— Іще хтось приманку кидає. — Бачу! — Митько у відповідь.— Ну й народ! Вибрали ми зручненьке місце, закинули нашу глину з хлібом і назад гайнули, але ж не самою стежкою, а вздовж неї, лісом. Дорогою нам іще двоє стрілися. — І ці туди ж! — Друг мій каже.— Друзі називається! А хвилин за тридцять після відбою, як усі поснули, чую — Генка заворушився, з ліжка встає. Взув сандалі, понишпорив у тумбочці — і ходу з намету. Митько теж підхопився і за ним слідом. За якийсь час повертається. — І Генка до річки побіг, — От би не подумав! — Що ж то завтра буде, Митю,— я шепчу.— Усі, виявляється, такі розумні, як і ти! — Розумні! Безсовісні, а не розумні! Обманщики! Він іще довго щось бурмотів, лаючи всяких там пройдисвітів*, які різними хитрощами намагаються посісти перше місце. Потім затих, мабуть, заснув. Я ще трохи полежав, а тоді заснув теж. 

----

Інвентар — тут: приладдя. Казанок варить — тут: розумна голова. Пройдисвіт — хитра, здатна на нечесні вчинки людина. 

----

''Попрацюйте разом!'' Чи зрозуміли ви, де і коли відбуваються події? Назвіть дійових осіб оповідання. Хто вони? Від чийого імені ведеться розповідь? Чому Митькові дуже сподобалось оголошення? Підготуйтесь до читання в особах першої частини оповідання. Знайдіть у тексті слова, які підказують інтонацію і темп читання. Позмагайтеся, хто швидше знайде абзаци з такими висловами: посмутнішав трохи; сила-силенна риби; Генка заворушився.    * * * А назавтра, по сніданку, вишикувалися ми всі, учасники змагання, й подалися на річку. Попереду Сергій Анатолійович із відром, а ззаду Славко з акодеоном своїм у футлярі теліжиться*. — Ти навіщо акордеон тягнеш? — його питаю. — А це тільки футляр! — Він у футляр рибу складатиме,— Вітька сміється.— Усе-таки більше влізе, ніж у відро. Тільки-но завидніла попереду вода, як народ щодуху кинувся вперед — займати свої здобрені приманкою місця. За мить кожен сидів на власному місці, мов усе життя лише з нього й ловив. А Юрко з Вітькою ледь не побилися. — Це,— обоє кричать,— моє місце! — То ж вони обидва тут рибу вчора приманювали,— хихотів Митько. Лиш один Славко ходив, мов сирітка, уздовж берега, але його звідусіль гнали. Зрештою хлопець знайшов якусь місцинку побдаль, приготував вудку і вмостився на футлярі. — На землі,— каже,— сидіти — застудитись можна. А на футлярі — ніколи! І ноги не заболять. Аж тепер ми зрозуміли, нащо він його на річку тягнув. Підійшов і Сергій Анатолійович. — Ач, як вам не терпиться,— каже.— Змагання триватимуть дві години, бо о дванадцятій у таборі читатимуть лекцію на міжнародну тему. Приготувались! — він подивився на годинник.— Почали! — Ну, тримайся! — поплював на гачок Митько й закинув вудку.— Тепер устигай витягати! Проте, як виявилося, триматися було не так уже й потрібно. Навіть зовсім ні до чого було триматися, бо ми просиділи хвилин із сорок, і за цей час ні в кого й разу не клюнуло. — Що ж це таке? — занепокоївся зрештою Митько.— Нічого не розумію! Він іще почекав, а тоді почав бігати від одного рибалки до другого й питати: — Ну як, клює? А в тебе? Навіть до Славка підбігав. Але той сидів на своєму футлярі, дивився непорушно на поплавець і повторював: — Ловись, рибко, велика й маленька! Ловись, рибко, велика й маленька! — Ти краще за своїм поплавцем слідкуй,— порадив Митькові Сергій Анатолійович.— А то тільки людям заважаєш. Митько посидів трохи над своєю вудочкою, а тоді знову став бігати й питати: — Ну як, клює? Га? А в тебе? Отак він бігав і питав, аж поки не зачепив ногою нашу коробочку з горохом, і вона булькнула у воду. — Ех ти ж, розтелепа! — розсердився я.—Добігавсь! Із тобою рибу лише полохати, а не ловити! Що тепер на гачок насаджувати! Але тут Сергій Анатолійович підвівся: — Візьміть у мене кілька черв'яків. Та й скоро вже кінчатимемо. Ми знов закинули гачки, але риба так і не клювала. І не тільки в нас — ні в кого. Лише Сергій Анатолійович спіймав одного пічкурика, але він ловив не для змагання, а просто для себе. Декотрим така риболовля скоро набридла, і вони пішли собі назад у табір, а дехто, тобто Митько, Славко, ще три хлопці і я, сиділи й сиділи, хоч сонце вже пекло аж-аж. А Славко все примовляв: — Ловись, рибко, велика й маленька! Ловись, рибко, велика й маленька! Зрештою Митько заявив: — Я читав, що деякі заводи спускають у річку отруйні виробничі відходи й від цього вся риба дохне. Мабуть, і на нашій річці десь є такий завод. Даремно ми стараємось. — Знаєш що, Митю,— сказав я, коли до кінця змагання лишилося кілька хвилин.— Я, здається, здогадався, чому кльову немає. -Ну? — А тому, що ми всі накидали таку силу-силенну приманки, що в цьому місці риба просто об'їлася за ніч. Митько подумав-подумав і каже: — А що, правильно! Якби ж це тільки ми кинули, то вона й ловилась би, А так... І тут Славко як закричить: — Риба! У мене! Ура! Ми помчали на той крик, дивимось — лежить на землі Славко і сміється од щастя. Але, як з'ясувалося, він не од щастя сміявся: просто Славко придавив рибину животом, і вона його лоскотала. Зрештою хлопець підвівся, і ми побачили: борсається у траві карасик із долоню завбільшки. — Оце здорово! — Вітька гукає.— Глядіть, як він його спіймав! Дивимось ми: гачок, отой самий здоровенний гачок, карасика за хвіст зачепив. — Це він, коли закидав,— Сергій Анатолійович пояснює,— рибу й зачепив випадково. Таке іноді буває. Але ж усе-таки спіймав! Значить, переможець — Славко! Переможець і кращий рибалка табору! А через кілька днів на стіні в їдальні ще й фотознімок Славків прикріпили — поруч із знімком Черевика, нашого кращого бігуна, і колективним знімком першого загону — переможців у конкурсі пісні. Ще й підписали: «В'ячеслав Денисюк — кращий спортсмен-рибалка І зміни». Правда, фото було без рибки. Митько сказав: — Таке рибище й на знімку не вмістилось би! Зате Славко вмістився весь: стоїть із футляром від акордеона в лівій руці, вудкою у правій і посміхається. 

----

Теліжиться — плететься. 

----

'' Попрацюйте разом!'' Простежте за текстом, як розгорталися події: зачин, основна частина, кінцівка. Знайдіть і прочитайте, як змінювався настрій Митька протягом описаних подій. Чим це було зумовлено? Як поводив себе Славко? Розгляньте малюнки. Які епізоди на них зображено? Чи впізнали ви дійових осіб? Що було для вас в оповіданні несподіваним? Що — смішним? Будьте дослідниками! Проаналізуйте мову головних дійових осіб. Як вона їх характеризує? Виберіть для інсценізації діалог і підготуйтесь розіграти його у класі.

 О.Я.Савченко. Читанка 3 клас 

Вислано читачами з інтернет-сайту

[[Українська_література_3_клас|Матеріали з української літератури]] 3 класу, [[Українська_література|завдання та відповіді]] з української літератури по класам, [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|плани конспектів уроків]] з української літератури

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

«Ловись, рибко!» Я. Стельмах - История изменений

User23 в 10:31, 23 июня 2012

User23 в 10:26, 23 июня 2012

User1 в 09:02, 20 мая 2011

ВикторияМора: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська л...