Історична трагедія «Сава Чалий». Народнопісенна основа п’єси. - История изменений

User13 в 11:03, 29 сентября 2012

2012-09-29T11:03:45Z

← Предыдущая		Версия 11:03, 29 сентября 2012
Строка 9:		Строка 9:
	'''Інтерес до [[Історія України\|історії України]]'''<br>		'''Інтерес до [[Історія України\|історії України]]'''<br>

-	<br>У   спадщині  Карпенка-Карого   знаходимо кілька творів, в яких розробляється історична тематика. Цей інтерес до минулого<br>рідної землі зумовлювався прагненням українських письменників — Марка Кропивницького, Михайла Старицького, [[Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість.\|'''Івана Франка''']], незважаючи на цензурні заборони, підносити національну самосвідомість народу.	+	<br>     У   спадщині  Карпенка-Карого   знаходимо кілька творів, в яких розробляється історична тематика. Цей інтерес до минулого<br>рідної землі зумовлювався прагненням українських письменників — Марка Кропивницького, Михайла Старицького, [[Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість.\|'''Івана Франка''']], незважаючи на цензурні заборони, підносити національну самосвідомість народу.

	Карпенко-Карий йшов до розкриття минулого рідної землі через художнє переосмислення відповідних фольклорних сюжетів і образів. Так, в основу драми «Бондарівна» (1884) покладено мотив і сюжетну канву народної пісні «Ой в містечку Богуславку», в якій було піднесено образ української патріотки, яка за відстоювання своєї честі поплатилася життям. Драматург цей сюжет розгортає на тлі підготовки визвольної боротьби українського народу, очоленої Богданом Хмельницьким. Дочка козака Гната Бондаря Тетяна не скорилася шляхтичам-насильникам. Смертельно поранена польським старостою, Бондарівна помирає зі словами, зверненими до свого визволителя, до коханого [[Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі\|'''запорожця''']] Тараса: «За честь свою й твою я умираю». Вся драма пройнята волелюбним романтичним пафосом.<br>		Карпенко-Карий йшов до розкриття минулого рідної землі через художнє переосмислення відповідних фольклорних сюжетів і образів. Так, в основу драми «Бондарівна» (1884) покладено мотив і сюжетну канву народної пісні «Ой в містечку Богуславку», в якій було піднесено образ української патріотки, яка за відстоювання своєї честі поплатилася життям. Драматург цей сюжет розгортає на тлі підготовки визвольної боротьби українського народу, очоленої Богданом Хмельницьким. Дочка козака Гната Бондаря Тетяна не скорилася шляхтичам-насильникам. Смертельно поранена польським старостою, Бондарівна помирає зі словами, зверненими до свого визволителя, до коханого [[Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі\|'''запорожця''']] Тараса: «За честь свою й твою я умираю». Вся драма пройнята волелюбним романтичним пафосом.<br>

-	Дія драми «Лиха іскра поле спалить і сама щезне» (1893) відбувається на тлі боротьби запорожців проти турецько-татарських поневолювачів. У центрі твору син молдавського господаря Юліан, який при допомозі українських козаків мав намір повернутися на захоплений чужинцем батьків престол, але заплутався в інтимних пригодах і передчасно вкоротив собі життя. Драма виконана в романтичному ключі.	+	Дія драми «Лиха іскра поле спалить і сама щезне» (1893) відбувається на тлі боротьби запорожців проти турецько-татарських поневолювачів. У центрі твору син молдавського господаря Юліан, який при допомозі українських козаків мав намір повернутися на захоплений чужинцем батьків престол, але заплутався в інтимних пригодах і передчасно вкоротив собі життя. Драма виконана в романтичному ключі.

	До постаті одного з керівників гайдамацького руху на Поділлі у XVIII ст. Сави Чалого, опоетизованого в народній баладній пісні, ще в 1838 р. звертався Микола Костомаров, Його романтична трагедія «Сава Чалий» занадто вільно трактувала мотив та ідею народної пісні, в якій засуджувалося ренегатство повстанського ватажка, що перекинувся в шляхетський табір. Микола Костомаров намагався довести невинність зрадника і натомість показав Гната Голого, який вбив Саву, як лиходія.		До постаті одного з керівників гайдамацького руху на Поділлі у XVIII ст. Сави Чалого, опоетизованого в народній баладній пісні, ще в 1838 р. звертався Микола Костомаров, Його романтична трагедія «Сава Чалий» занадто вільно трактувала мотив та ідею народної пісні, в якій засуджувалося ренегатство повстанського ватажка, що перекинувся в шляхетський табір. Микола Костомаров намагався довести невинність зрадника і натомість показав Гната Голого, який вбив Саву, як лиходія.

-	Карпенко-Карий у своєму творі зображує гайдамацький рух за фольклорною традицією. Показуючи трагедію визвольних змагань народу, зумовлену зрадою ватажка, який за панські ласощі й принади» перекинувся на бік По-тоцького і став страчувати своїх недавніх побратимів, драматург акцентує на справедливості помсти над перекинчиком, здійсненої його колишнім товаришем Гнатом Голим. Осуджуючи поведінку зрадника, Карпенко-Карий порушував болючі проблеми сучасного йому суспільного життя, розв'язував їх з демократичних позицій.	+	Карпенко-Карий у своєму творі зображує гайдамацький рух за фольклорною традицією. Показуючи трагедію визвольних змагань народу, зумовлену зрадою ватажка, який за панські ласощі й принади» перекинувся на бік По-тоцького і став страчувати своїх недавніх побратимів, драматург акцентує на справедливості помсти над перекинчиком, здійсненої його колишнім товаришем Гнатом Голим. Осуджуючи [[Чим керується людина у вчинках та поведінці\|'''поведінку''']] зрадника, Карпенко-Карий порушував болючі проблеми сучасного йому суспільного життя, розв'язував їх з демократичних позицій.

	Трагедійність долі головного героя твору полягає в тому, що Сава Чалий як людина високих моральних поривань, бурхливих пристрастей прагнув відстоювати Інтереси поневоленого, закріпаченого селянства, але, заплутуючись у сітях, уміло розставлених шляхтичем Шми-гельеьким, починає вагатися. Кохання до шляхтянки Зосі засліплює очі запорожця, він починає стримувати вибух народного гніву, закликає чекати «слушного часу». Все це приводить до розриву між Савою і Гнатом, а отже, й до переходу гайдамацького ватажка в табір Іїотоцького.		Трагедійність долі головного героя твору полягає в тому, що Сава Чалий як людина високих моральних поривань, бурхливих пристрастей прагнув відстоювати Інтереси поневоленого, закріпаченого селянства, але, заплутуючись у сітях, уміло розставлених шляхтичем Шми-гельеьким, починає вагатися. Кохання до шляхтянки Зосі засліплює очі запорожця, він починає стримувати вибух народного гніву, закликає чекати «слушного часу». Все це приводить до розриву між Савою і Гнатом, а отже, й до переходу гайдамацького ватажка в табір Іїотоцького.

-	Так непересічна особистість вироджується на наших очах, власне стає однодумцем хитрого, підступного Шми-гельського, що, маскуючись, грає роль козака.<br>У фіналі трагедії Сава намагається виправдатися перед гайдамаками («Я лиш обороняв від кривди вашої ввесь край»). Але такі «виправдання» Гнат категорично відкидає, нагадавши про його злочини, заподіяні й колишнім товаришам, і всьому народові. Пафос твору — в осуді зради як найстрашнішого зла.	+	Так непересічна особистість вироджується на наших очах, власне стає однодумцем хитрого, підступного Шми-гельського, що, маскуючись, грає роль козака.<br>У фіналі трагедії Сава намагається виправдатися перед гайдамаками («Я лиш обороняв від кривди вашої ввесь край»). Але такі «виправдання» Гнат категорично відкидає, нагадавши про його злочини, заподіяні й колишнім товаришам, і всьому народові. Пафос твору — в осуді зради як найстрашнішого зла.

	Уроки трагедії Карпєнка-Карого, її злободенність полягають насамперед у тому, що і в момент її написання, і пізніше, навіть сьогодні вона закликає до єдності народу, до єдності ватажка і мас, Трагедія, звертаючись до кожного з нас, навчає обдумувати кожен крок, кожний вчинок, нагадує, що невиважені дії можуть привести людину до горя, нещастя, до невідворотного кінця.<br>		Уроки трагедії Карпєнка-Карого, її злободенність полягають насамперед у тому, що і в момент її написання, і пізніше, навіть сьогодні вона закликає до єдності народу, до єдності ватажка і мас, Трагедія, звертаючись до кожного з нас, навчає обдумувати кожен крок, кожний вчинок, нагадує, що невиважені дії можуть привести людину до горя, нещастя, до невідворотного кінця.<br>

-	<br> ''Українська література 10 клас, Петро Хропко<br>''	+	<br> ''Українська література 10 клас, Петро Хропко<br>''

	''<sub>Календарно-тематичне планування, завдання школяру 10 класу з української літератури</sub>''<sub>[[Українська література\|''скачати'']]'', Українська література ''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|''онлайн'']] </sub>		''<sub>Календарно-тематичне планування, завдання школяру 10 класу з української літератури</sub>''<sub>[[Українська література\|''скачати'']]'', Українська література ''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|''онлайн'']] </sub>

User23 в 12:38, 2 июля 2012

2012-07-02T12:38:32Z

Внесённые изменения

User16 в 12:05, 23 апреля 2010

2010-04-23T12:05:56Z

← Предыдущая		Версия 12:05, 23 апреля 2010
Строка 5:		Строка 5:
	<br>		<br>

-	'''                                                                             ТРАГЕДІЯ «САВА ЧАЛИЙ»'''<br>	+	'''                                                                             ТРАГЕДІЯ «САВА ЧАЛИЙ»'''<br>

-	<br>	+	<br>

-	'''''Інтерес до історії України'''''<br>	+	'''''Інтерес до історії України'''''<br>

-	<br>У   спадщині  Карпенка-Карого   знаходимо кілька творів, в яких розробляється історична тематика. Цей інтерес до минулого<br>рідної землі зумовлювався прагненням українських письменників — Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Франка, незважаючи на цензурні заборони, підносити національну самосвідомість народу.	+	<br>У   спадщині  Карпенка-Карого   знаходимо кілька творів, в яких розробляється історична тематика. Цей інтерес до минулого<br>рідної землі зумовлювався прагненням українських письменників — Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Франка, незважаючи на цензурні заборони, підносити національну самосвідомість народу.

-	Карпенко-Карий йшов до розкриття минулого рідної землі через художнє переосмислення відповідних фольклорних сюжетів і образів. Так, в основу драми «Бондарівна» (1884) покладено мотив і сюжетну канву народної пісні «Ой в містечку Богуславку», в якій було піднесено образ української патріотки, яка за відстоювання своєї честі поплатилася життям. Драматург цей сюжет розгортає на тлі підготовки визвольної боротьби українського народу, очоленої Богданом Хмельницьким. Дочка козака Гната Бондаря Тетяна не скорилася шляхтичам-насильникам. Смертельно поранена польським старостою, Бондарівна помирає зі словами, зверненими до свого визволителя, до коханого запорожця Тараса: «За честь свою й твою я умираю». Вся драма пройнята волелюбним романтичним пафосом.<br>	+	Карпенко-Карий йшов до розкриття минулого рідної землі через художнє переосмислення відповідних фольклорних сюжетів і образів. Так, в основу драми «Бондарівна» (1884) покладено мотив і сюжетну канву народної пісні «Ой в містечку Богуславку», в якій було піднесено образ української патріотки, яка за відстоювання своєї честі поплатилася життям. Драматург цей сюжет розгортає на тлі підготовки визвольної боротьби українського народу, очоленої Богданом Хмельницьким. Дочка козака Гната Бондаря Тетяна не скорилася шляхтичам-насильникам. Смертельно поранена польським старостою, Бондарівна помирає зі словами, зверненими до свого визволителя, до коханого запорожця Тараса: «За честь свою й твою я умираю». Вся драма пройнята волелюбним романтичним пафосом.<br>

-	Дія драми «Лиха іскра поле спалить і сама щезне» (1893) відбувається на тлі боротьби запорожців проти турецько-татарських поневолювачів. У центрі твору син молдавського господаря Юліан, який при допомозі українських козаків мав намір повернутися на захоплений чужинцем батьків престол, але заплутався в інтимних пригодах і передчасно вкоротив собі життя. Драма виконана в романтичному ключі.<br><br>	+	Дія драми «Лиха іскра поле спалить і сама щезне» (1893) відбувається на тлі боротьби запорожців проти турецько-татарських поневолювачів. У центрі твору син молдавського господаря Юліан, який при допомозі українських козаків мав намір повернутися на захоплений чужинцем батьків престол, але заплутався в інтимних пригодах і передчасно вкоротив собі життя. Драма виконана в романтичному ключі.
		+
		+	До постаті одного з керівників гайдамацького руху на Поділлі у XVIII ст. Сави Чалого, опоетизованого в народній баладній пісні, ще в 1838 р. звертався Микола Костомаров, Його романтична трагедія «Сава Чалий» занадто вільно трактувала мотив та ідею народної пісні, в якій засуджувалося ренегатство повстанського ватажка, що перекинувся в шляхетський табір. Микола Костомаров намагався довести невинність зрадника і натомість показав Гната Голого, який вбив Саву, як лиходія.
		+
		+	Карпенко-Карий у своєму творі зображує гайдамацький рух за фольклорною традицією. Показуючи трагедію визвольних змагань народу, зумовлену зрадою ватажка, який за панські ласощі й принади» перекинувся на бік По-тоцького і став страчувати своїх недавніх побратимів, драматург акцентує на справедливості помсти над перекинчиком, здійсненої його колишнім товаришем Гнатом Голим. Осуджуючи поведінку зрадника, Карпенко-Карий порушував болючі проблеми сучасного йому суспільного життя, розв'язував їх з демократичних позицій.
		+
		+	Трагедійність долі головного героя твору полягає в тому, що Сава Чалий як людина високих моральних поривань, бурхливих пристрастей прагнув відстоювати Інтереси поневоленого, закріпаченого селянства, але, заплутуючись у сітях, уміло розставлених шляхтичем Шми-гельеьким, починає вагатися. Кохання до шляхтянки Зосі засліплює очі запорожця, він починає стримувати вибух народного гніву, закликає чекати «слушного часу». Все це приводить до розриву між Савою і Гнатом, а отже, й до переходу гайдамацького ватажка в табір Іїотоцького.
		+
		+	Так непересічна особистість вироджується на наших очах, власне стає однодумцем хитрого, підступного Шми-гельського, що, маскуючись, грає роль козака.<br>У фіналі трагедії Сава намагається виправдатися перед гайдамаками («Я лиш обороняв від кривди вашої ввесь край»). Але такі «виправдання» Гнат категорично відкидає, нагадавши про його злочини, заподіяні й колишнім товаришам, і всьому народові. Пафос твору — в осуді зради як найстрашнішого зла.
		+
		+	Уроки трагедії Карпєнка-Карого, її злободенність полягають насамперед у тому, що і в момент її написання, і пізніше, навіть сьогодні вона закликає до єдності народу, до єдності ватажка і мас, Трагедія, звертаючись до кожного з нас, навчає обдумувати кожен крок, кожний вчинок, нагадує, що невиважені дії можуть привести людину до горя, нещастя, до невідворотного кінця.<br>

	<br> Українська література 10 клас, Петро Хропко<br>		<br> Українська література 10 клас, Петро Хропко<br>

User16: Создана новая страница размером Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Українська л...

2010-04-23T11:59:17Z

Создана новая страница размером <metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Українська л...

Новая страница

<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі!, Гіпермаркет Знань, Українська література 10 клас, клас, урок, на Тему, Тема, Історична трагедія, «Сава Чалий», Народнопісенна основа п’єси </metakeywords>

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 10 клас|Українська література 10 клас]]>> Українська література:«Історична трагедія «Сава Чалий». Народнопісенна основа п’єси.»'''

 

'''                                                                             ТРАГЕДІЯ «САВА ЧАЛИЙ»''' 

 

'''''Інтерес до історії України''''' 

 У   спадщині  Карпенка-Карого   знаходимо кілька творів, в яких розробляється історична тематика. Цей інтерес до минулого рідної землі зумовлювався прагненням українських письменників — Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Франка, незважаючи на цензурні заборони, підносити національну самосвідомість народу.

Карпенко-Карий йшов до розкриття минулого рідної землі через художнє переосмислення відповідних фольклорних сюжетів і образів. Так, в основу драми «Бондарівна» (1884) покладено мотив і сюжетну канву народної пісні «Ой в містечку Богуславку», в якій було піднесено образ української патріотки, яка за відстоювання своєї честі поплатилася життям. Драматург цей сюжет розгортає на тлі підготовки визвольної боротьби українського народу, очоленої Богданом Хмельницьким. Дочка козака Гната Бондаря Тетяна не скорилася шляхтичам-насильникам. Смертельно поранена польським старостою, Бондарівна помирає зі словами, зверненими до свого визволителя, до коханого запорожця Тараса: «За честь свою й твою я умираю». Вся драма пройнята волелюбним романтичним пафосом. 

Дія драми «Лиха іскра поле спалить і сама щезне» (1893) відбувається на тлі боротьби запорожців проти турецько-татарських поневолювачів. У центрі твору син молдавського господаря Юліан, який при допомозі українських козаків мав намір повернутися на захоплений чужинцем батьків престол, але заплутався в інтимних пригодах і передчасно вкоротив собі життя. Драма виконана в романтичному ключі. 

 Українська література 10 клас, Петро Хропко 

Календарно-тематичне планування, завдання школяру 10 класу з української літератури [[Українська література|скачати]], Українська література [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]] 

 

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].