<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0</id>
		<title>Батьківщина Тараса Шевченка - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-07T03:29:36Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=4326&amp;oldid=prev</id>
		<title>Natasha в 17:55, 18 августа 2009</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=4326&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-08-18T17:55:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 17:55, 18 августа 2009&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;Батьківщина Тараса Шевченка&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;українська література , клас, урок, на тему, Батьківщина Тараса Шевченка, 5 клас.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;На просторах Звенигоровщини розкинулася ''мала батьківщина&amp;amp;nbsp; поета'': мальовничі сел Моринці, Шевченкове, Будище – домівка Тарасового дитинства, джерела перших його вражень і сподівань, культурні осередки національної духовності.&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Історія сіл сягає глибокої давнини. За часів Шевченка ці землі належали багатому поміщику В.Енгельгардту.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;Батьківщина Тараса Шевченка&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;українська література , клас, урок, на тему, Батьківщина Тараса Шевченка, 5 клас.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;На просторах Звенигоровщини розкинулася ''мала батьківщина&amp;amp;nbsp; поета'': мальовничі сел Моринці, Шевченкове, Будище – домівка Тарасового дитинства, джерела перших його вражень і сподівань, культурні осередки національної духовності.&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Історія сіл сягає глибокої давнини. За часів Шевченка ці землі належали багатому поміщику В.Енгельгардту. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Саме тут, 9 березня 1814 року в селі Моринці, в сім’ї Григорія і Катерини Шевченків з’явився на світ маленький Тарас. Тут його обнімали ласкаві материнські руки, тут наспівувалася вечірня колискова, тут він робив свій перший крок. Щойно хлопчику виповнився рік, родина Шевченків&amp;amp;nbsp; переїхала в сусіднє село Керелівку ( нині&amp;amp;nbsp; - село Шевченкове), де пролягли дитячі стежини пізнання босоногого, безрадісного дитинства. Звідси почався його тернистий шлях.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Саме тут, 9 березня 1814 року в селі Моринці, в сім’ї Григорія і Катерини Шевченків з’явився на світ маленький Тарас. Тут його обнімали ласкаві материнські руки, тут наспівувалася вечірня колискова, тут він робив свій перший крок. Щойно хлопчику виповнився рік, родина Шевченків&amp;amp;nbsp; переїхала в сусіднє село Керелівку ( нині&amp;amp;nbsp; - село Шевченкове), де пролягли дитячі стежини пізнання босоногого, безрадісного дитинства. Звідси почався його тернистий шлях. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;shevchenko&lt;/del&gt;.jpeg]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Shevchenko&lt;/ins&gt;.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Розлука з рідним селом тривала довго. Але&amp;amp;nbsp; знаходячись далеко від Батьківщини, поет постійно пам’ятав&amp;amp;nbsp; її, згадував далекі роки свого дитинства. Тільки через 14 років проведених на чужині, Шевченко зміг відвідати батьківську садибу, вклонитися могилі матері і батька. Вдруге, після тривалої розлуки,Тарас Шевченко приїздить сюди у 1845 році, а&amp;amp;nbsp; востаннє – за два роки до смерті.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Розлука з рідним селом тривала довго. Але&amp;amp;nbsp; знаходячись далеко від Батьківщини, поет постійно пам’ятав&amp;amp;nbsp; її, згадував далекі роки свого дитинства. Тільки через 14 років проведених на чужині, Шевченко зміг відвідати батьківську садибу, вклонитися могилі матері і батька. Вдруге, після тривалої розлуки,Тарас Шевченко приїздить сюди у 1845 році, а&amp;amp;nbsp; востаннє – за два роки до смерті. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Історико-культурний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка” створений у 1992 році. Він вміщує 43 пам’ятки культури, які знаходяться на території трьох сіл:&amp;amp;nbsp; Моринців, Шевченкового і Будища. Експонати літературно-меморіального музею Т.Г.Шевченка, заснованого в 1939 році в Шевченковому, відтворюють життєвий шлях видатного Кобзаря, ведуть до розуміння глибин його геніальної творчості.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Історико-культурний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка” створений у 1992 році. Він вміщує 43 пам’ятки культури, які знаходяться на території трьох сіл:&amp;amp;nbsp; Моринців, Шевченкового і Будища. Експонати літературно-меморіального музею Т.Г.Шевченка, заснованого в 1939 році в Шевченковому, відтворюють життєвий шлях видатного Кобзаря, ведуть до розуміння глибин його геніальної творчості. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Ім’я Тараса Шевченка золотими літерами вписано в історію світової прогресивної культури. Напевно, немає українця, який не знав би поетичного слова Шевченка. Воно живе і процвітає в серцях українців, а його ім’я – в історії світової прогресивної культури. Адже життя, творчість великого Кобзаря – це історія, доля України: її минуле, сьогодення й майбутнє.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Ім’я Тараса Шевченка золотими літерами вписано в історію світової прогресивної культури. Напевно, немає українця, який не знав би поетичного слова Шевченка. Воно живе і процвітає в серцях українців, а його ім’я – в історії світової прогресивної культури. Адже життя, творчість великого Кобзаря – це історія, доля України: її минуле, сьогодення й майбутнє.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[Категория:Тема 54. Дитинство Тараса Шевченка. Додаткові доповнення]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:3086:newid:4326 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Natasha</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=3086&amp;oldid=prev</id>
		<title>Лира в 07:04, 6 августа 2009</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=3086&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-08-06T07:04:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 07:04, 6 августа 2009&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;Батьківщина Тараса Шевченка&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;українська література , клас, урок, на тему, Батьківщина Тараса Шевченка, 5 клас.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;На просторах Звенигоровщини розкинулася ''мала батьківщина&amp;amp;nbsp; поета'': мальовничі сел Моринці, Шевченкове, Будище – домівка Тарасового дитинства, джерела перших його вражень і сподівань, культурні осередки національної духовності.&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Історія сіл сягає глибокої давнини. За часів Шевченка ці землі належали багатому поміщику В.Енгельгардту.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;Батьківщина Тараса Шевченка&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;українська література , клас, урок, на тему, Батьківщина Тараса Шевченка, 5 клас.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;На просторах Звенигоровщини розкинулася ''мала батьківщина&amp;amp;nbsp; поета'': мальовничі сел Моринці, Шевченкове, Будище – домівка Тарасового дитинства, джерела перших його вражень і сподівань, культурні осередки національної духовності.&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Історія сіл сягає глибокої давнини. За часів Шевченка ці землі належали багатому поміщику В.Енгельгардту.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Саме тут, 9 березня 1814 року в селі Моринці, в сім’ї Григорія і Катерини Шевченків з’явився на світ маленький Тарас. Тут його обнімали ласкаві материнські руки, тут наспівувалася вечірня колискова, тут він робив свій перший крок. Щойно хлопчику виповнився рік, родина Шевченків&amp;amp;nbsp; переїхала в сусіднє село Керелівку ( нині&amp;amp;nbsp; - село Шевченкове), де пролягли дитячі стежини пізнання босоногого, безрадісного дитинства. Звідси почався його тернистий шлях.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Саме тут, 9 березня 1814 року в селі Моринці, в сім’ї Григорія і Катерини Шевченків з’явився на світ маленький Тарас. Тут його обнімали ласкаві материнські руки, тут наспівувалася вечірня колискова, тут він робив свій перший крок. Щойно хлопчику виповнився рік, родина Шевченків&amp;amp;nbsp; переїхала в сусіднє село Керелівку ( нині&amp;amp;nbsp; - село Шевченкове), де пролягли дитячі стежини пізнання босоногого, безрадісного дитинства. Звідси почався його тернистий шлях.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Розлука з рідним селом тривала довго. Але&amp;amp;nbsp; знаходячись далеко від Батьківщини, поет постійно пам’ятав&amp;amp;nbsp; її, згадував далекі роки свого дитинства. Тільки через 14 років проведених на чужині, Шевченко зміг відвідати батьківську садибу, вклонитися могилі матері і батька. Вдруге, після тривалої розлуки,Тарас Шевченко приїздить сюди у 1845 році, а&amp;amp;nbsp; востаннє – за два роки до смерті&lt;/del&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[[Image:shevchenko&lt;/ins&gt;.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;jpeg]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Історико-культурний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка” створений у 1992 році. Він вміщує 43 пам’ятки культури, які знаходяться на території трьох сіл:&amp;amp;nbsp; Моринців, Шевченкового і Будища. Експонати літературно-меморіального музею Т.Г.Шевченка, заснованого в 1939 році в Шевченковому, відтворюють життєвий шлях видатного Кобзаря, ведуть до розуміння глибин його геніальної творчості.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Розлука з рідним селом тривала довго. Але&amp;amp;nbsp; знаходячись далеко від Батьківщини, поет постійно пам’ятав&amp;amp;nbsp; її, згадував далекі роки свого дитинства. Тільки через 14 років проведених на чужині, Шевченко зміг відвідати батьківську садибу, вклонитися могилі матері і батька. Вдруге, після тривалої розлуки,Тарас Шевченко приїздить сюди у 1845 році, а&amp;amp;nbsp; востаннє – за два роки до смерті. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Історико-культурний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка” створений у 1992 році. Він вміщує 43 пам’ятки культури, які знаходяться на території трьох сіл:&amp;amp;nbsp; Моринців, Шевченкового і Будища. Експонати літературно-меморіального музею Т.Г.Шевченка, заснованого в 1939 році в Шевченковому, відтворюють життєвий шлях видатного Кобзаря, ведуть до розуміння глибин його геніальної творчості.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Ім’я Тараса Шевченка золотими літерами вписано в історію світової прогресивної культури. Напевно, немає українця, який не знав би поетичного слова Шевченка. Воно живе і процвітає в серцях українців, а його ім’я – в історії світової прогресивної культури. Адже життя, творчість великого Кобзаря – це історія, доля України: її минуле, сьогодення й майбутнє.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Ім’я Тараса Шевченка золотими літерами вписано в історію світової прогресивної культури. Напевно, немає українця, який не знав би поетичного слова Шевченка. Воно живе і процвітає в серцях українців, а його ім’я – в історії світової прогресивної культури. Адже життя, творчість великого Кобзаря – це історія, доля України: її минуле, сьогодення й майбутнє.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:3085:newid:3086 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Лира</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=3085&amp;oldid=prev</id>
		<title>Лира: Создана новая страница размером &amp;nbsp;Батьківщина Тараса Шевченка&lt;br&gt;&amp;nbsp;&lt;br&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &lt;metakeywords&gt;українська літерату...</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0&amp;diff=3085&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2009-08-06T06:53:09Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Создана новая страница размером &amp;nbsp;Батьківщина Тараса Шевченка&amp;lt;br&amp;gt;&amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;українська літерату...&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;&amp;amp;nbsp;Батьківщина Тараса Шевченка&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; &amp;lt;metakeywords&amp;gt;українська література , клас, урок, на тему, Батьківщина Тараса Шевченка, 5 клас.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;На просторах Звенигоровщини розкинулася ''мала батьківщина&amp;amp;nbsp; поета'': мальовничі сел Моринці, Шевченкове, Будище – домівка Тарасового дитинства, джерела перших його вражень і сподівань, культурні осередки національної духовності.&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Історія сіл сягає глибокої давнини. За часів Шевченка ці землі належали багатому поміщику В.Енгельгардту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Саме тут, 9 березня 1814 року в селі Моринці, в сім’ї Григорія і Катерини Шевченків з’явився на світ маленький Тарас. Тут його обнімали ласкаві материнські руки, тут наспівувалася вечірня колискова, тут він робив свій перший крок. Щойно хлопчику виповнився рік, родина Шевченків&amp;amp;nbsp; переїхала в сусіднє село Керелівку ( нині&amp;amp;nbsp; - село Шевченкове), де пролягли дитячі стежини пізнання босоногого, безрадісного дитинства. Звідси почався його тернистий шлях.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Розлука з рідним селом тривала довго. Але&amp;amp;nbsp; знаходячись далеко від Батьківщини, поет постійно пам’ятав&amp;amp;nbsp; її, згадував далекі роки свого дитинства. Тільки через 14 років проведених на чужині, Шевченко зміг відвідати батьківську садибу, вклонитися могилі матері і батька. Вдруге, після тривалої розлуки,Тарас Шевченко приїздить сюди у 1845 році, а&amp;amp;nbsp; востаннє – за два роки до смерті.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Історико-культурний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка” створений у 1992 році. Він вміщує 43 пам’ятки культури, які знаходяться на території трьох сіл:&amp;amp;nbsp; Моринців, Шевченкового і Будища. Експонати літературно-меморіального музею Т.Г.Шевченка, заснованого в 1939 році в Шевченковому, відтворюють життєвий шлях видатного Кобзаря, ведуть до розуміння глибин його геніальної творчості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp; &amp;amp;nbsp; Ім’я Тараса Шевченка золотими літерами вписано в історію світової прогресивної культури. Напевно, немає українця, який не знав би поетичного слова Шевченка. Воно живе і процвітає в серцях українців, а його ім’я – в історії світової прогресивної культури. Адже життя, творчість великого Кобзаря – це історія, доля України: її минуле, сьогодення й майбутнє.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Лира</name></author>	</entry>

	</feed>