Брати Грімм. Пані Метелиця - История изменений

User23 в 07:20, 11 июля 2012

2012-07-11T07:20:23Z

Внесённые изменения

User1 в 15:01, 28 февраля 2011

2011-02-28T15:01:18Z

Внесённые изменения

User11 в 11:42, 3 февраля 2011

2011-02-03T11:42:13Z

Внесённые изменения

User1 в 11:24, 13 января 2011

2011-01-13T11:24:03Z

Внесённые изменения

User4 в 19:10, 31 марта 2010

2010-03-31T19:10:09Z

← Предыдущая		Версия 19:10, 31 марта 2010
Строка 1:		Строка 1:
	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 5 клас]]>>[[Зарубіжна література 5 клас]]>> Зарубіжна література: Брати Грімм «Пані Метелиця». Точність фіксації, дбайливе ставлення до оригіналу '''		'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 5 клас]]>>[[Зарубіжна література 5 клас]]>> Зарубіжна література: Брати Грімм «Пані Метелиця». Точність фіксації, дбайливе ставлення до оригіналу '''
-	''

-	'''''<metakeywords>Зарубіжна література, клас, урок, на тему, 5 клас, Брати Грімм, Пані Метелиця.</metakeywords>Пані Метелиця'''''<br>Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, пасербиця, була гарна й роботяща, а друга, рідна, гидка й лінива. Та вдова любила куди більше рідну доньку. Пасербиця мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові. Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров'ю залило увесь починок. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю.<br>Гірко заплакала дівчина й побігла до мачухи та розказала про таке нещастя.<br>А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала:<br>—    Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.<br>Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що ж робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю та й знепритомніла.<br>Коли ж опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї.<br>Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:<br>—    Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!<br>Дівчина підійшла до печі й лопатою повитягала весь хліб.<br>А потім пішла собі далі.<br>Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:<br>—    Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.<br>Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипались на<br>землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука на купу й пішла далі.<br>Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. У неї стирчали такі великі зуби, що дівчинка хотіла тікати. Але стара гукнула їй услід:<br>—    А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, і якщо<br>добре впораєшся з хатньою роботою, то й добре тобі буде. Най<br>краще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір'я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я<br>ж пані Метелиця.<br>Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця. Вона залишилась у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала їй подушки так сильно, що аж пір'я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. <br>Вона ніколи не чула від пані Метелиці лихого слова і щодня їла смажене й пряжене.<br>Пробула дівчина якийсь час у старої та й засумувала. А чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що нудьгує за домівкою, і хоча в пані Метелиці було їй у тисячу разів краще, проте її тягло повернутися до рідної хати.<br>Нарешті вона сказала до старої:<br>—    Узяла мене туга за рідним краєм, і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба вернути<br>ся до своїх.<br>Пані Метелиця відповіла:<br>—    Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти<br>вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору.<br>Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж доки вся вона вкрилася ним.<br>—    Це тобі за те, що ти у всьому старанна була, — сказала<br>стара і віддала їй також і починок, що впав у колодязь.<br>Тоді брама зачинилась, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати.<br>А щойно вона ввійшла в двір, півень злетів на цямрину і заспівав:<br>Кукуріку, кукуріку!<br>Наша дівчина іде,<br>на ній золота без ліку.<br>Увійшла дівчина до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити.<br>Дівчина розповіла про все, що з нею трапилось, і коли мачуха почула, як пасербиця дослужилася до такого великого багатства, то аж загорілася бажанням добути таке щастя й своїй рідній, гидкій та ледачій доньці.<br>Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула туди сама.<br>Вона опинилась, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: «Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!» — вона відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» — і пішла далі.<br>Незабаром дійшла вона до яблуні й, почувши, як та кричить: «Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!» —<br>вона відповіла: «От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!» — і пішла далі.<br>Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася й зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї.<br>Першого дня вона дуже старалася, слухалась пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує, але другого дня почала лінуватися, третього ще більше — навіть уставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір'я летіло.<br>Це скоро набридло старій, і вона сказала дівчині, що її служба скінчилася. Ледащиця дуже зраділа, гадаючи, що тепер на еї лине золотий дощ.<br>А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.<br>— Оце тобі твій заробіток, — сказала пані Метелиця і замкнула ворота.<br>І прийшла ледащиця додому, вся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав:<br>Кукуріку, кукуріку! Наша ледащиця йде, що брудна буде довіку!<br>І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі.<br><br>Запитання та завдання<br>1.    Як пасербиця потрапила до пані Метелиці?<br>2.    Як винагородила пані Метелиця падчірку за службу?<br>3.    Чому вдова відрядила до пані Метелиці рідну доньку? Чи<br>отримала донька те, що бажала?<br>4.    Що траплялося на дорозі дівчатам, коли вони прямували<br>до пані Метелиці? Як поводилися дівчата?<br>5.    За якими вчинками можна охарактеризувати мачуху, па<br>сербицю, рідну доньку, інших персонажів казки «Пані Мете<br>лиця»?<br>6.    Доведи, що головний конфлікт народної казки полягає<br>в боротьбі добра зі злом.<br>7.    На прикладі різних доль пасербиці та рідної вдовиної<br>доньки доведи, що народ засуджує зло і заохочує добро.<br>8.    Подумай, чому братів Грімм називають збирачами, а не<br>авторами казок.<br>9.    Склади план казки «Пані Метелиця». Обміняйся складеним планом із сусідом по парті. Виразно перекажи казку<br>за планом товариша.<br><br>Зарубіжна література 5 клас. Волощук Є. В.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br>	+	'''''<metakeywords>Зарубіжна література, клас, урок, на тему, 5 клас, Брати Грімм, Пані Метелиця.</metakeywords>Пані Метелиця'''''<br>Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, пасербиця, була гарна й роботяща, а друга, рідна, гидка й лінива. Та вдова любила куди більше рідну доньку. Пасербиця мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові. Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров'ю залило увесь починок. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю.<br>Гірко заплакала дівчина й побігла до мачухи та розказала про таке нещастя.<br>А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала:<br>—    Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.<br>Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що ж робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю та й знепритомніла.<br>Коли ж опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї.<br>Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:<br>—    Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!<br>Дівчина підійшла до печі й лопатою повитягала весь хліб.<br>А потім пішла собі далі.<br>Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:<br>—    Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.<br>Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипались на<br>землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука на купу й пішла далі.<br>Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. У неї стирчали такі великі зуби, що дівчинка хотіла тікати. Але стара гукнула їй услід:<br>—    А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, і якщо<br>добре впораєшся з хатньою роботою, то й добре тобі буде. Най<br>краще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір'я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я<br>ж пані Метелиця.<br>Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця. Вона залишилась у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала їй подушки так сильно, що аж пір'я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. <br>Вона ніколи не чула від пані Метелиці лихого слова і щодня їла смажене й пряжене.<br>Пробула дівчина якийсь час у старої та й засумувала. А чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що нудьгує за домівкою, і хоча в пані Метелиці було їй у тисячу разів краще, проте її тягло повернутися до рідної хати.<br>Нарешті вона сказала до старої:<br>—    Узяла мене туга за рідним краєм, і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба вернути<br>ся до своїх.<br>Пані Метелиця відповіла:<br>—    Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти<br>вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору.<br>Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж доки вся вона вкрилася ним.<br>—    Це тобі за те, що ти у всьому старанна була, — сказала<br>стара і віддала їй також і починок, що впав у колодязь.<br>Тоді брама зачинилась, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати.<br>А щойно вона ввійшла в двір, півень злетів на цямрину і заспівав:<br>Кукуріку, кукуріку!<br>Наша дівчина іде,<br>на ній золота без ліку.<br>Увійшла дівчина до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити.<br>Дівчина розповіла про все, що з нею трапилось, і коли мачуха почула, як пасербиця дослужилася до такого великого багатства, то аж загорілася бажанням добути таке щастя й своїй рідній, гидкій та ледачій доньці.<br>Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула туди сама.<br>Вона опинилась, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: «Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!» — вона відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» — і пішла далі.<br>Незабаром дійшла вона до яблуні й, почувши, як та кричить: «Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!» —<br>вона відповіла: «От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!» — і пішла далі.<br>Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася й зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї.<br>Першого дня вона дуже старалася, слухалась пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує, але другого дня почала лінуватися, третього ще більше — навіть уставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір'я летіло.<br>Це скоро набридло старій, і вона сказала дівчині, що її служба скінчилася. Ледащиця дуже зраділа, гадаючи, що тепер на еї лине золотий дощ.<br>А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.<br>— Оце тобі твій заробіток, — сказала пані Метелиця і замкнула ворота.<br>І прийшла ледащиця додому, вся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав:<br>Кукуріку, кукуріку! Наша ледащиця йде, що брудна буде довіку!<br>І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі.<br><br>Запитання та завдання<br>1.    Як пасербиця потрапила до пані Метелиці?<br>2.    Як винагородила пані Метелиця падчірку за службу?<br>3.    Чому вдова відрядила до пані Метелиці рідну доньку? Чи<br>отримала донька те, що бажала?<br>4.    Що траплялося на дорозі дівчатам, коли вони прямували<br>до пані Метелиці? Як поводилися дівчата?<br>5.    За якими вчинками можна охарактеризувати мачуху, па<br>сербицю, рідну доньку, інших персонажів казки «Пані Мете<br>лиця»?<br>6.    Доведи, що головний конфлікт народної казки полягає<br>в боротьбі добра зі злом.<br>7.    На прикладі різних доль пасербиці та рідної вдовиної<br>доньки доведи, що народ засуджує зло і заохочує добро.<br>8.    Подумай, чому братів Грімм називають збирачами, а не<br>авторами казок.<br>9.    Склади план казки «Пані Метелиця». Обміняйся складеним планом із сусідом по парті. Виразно перекажи казку<br>за планом товариша.<br><br>Зарубіжна література 5 клас. Волощук Є. В.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br>

-	<sub>Збірка конспектів уроків по всім класам, реферати з зарубіжної літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння із зарубіжної літератури 5 класу</sub>	+	<sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Збірка конспектів]] уроків по всім класам, реферати з зарубіжної літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння із зарубіжної літератури 5 класу</sub> <sub>Завдання та відповіді з зарубіжної літератури по классам, планування уроків [[Зарубіжна література\|з зарубіжної літератури ]]5 класу, , домашнє завадання та робота</sub> <sub>Планування зарубіжної літератури, підручники та книги [[Зарубіжна література 5 клас\|з зарубіжної літератури 5 класу]], курси та завдання з зарубіжної літератури для 5 класу</sub>
-	<sub> Завдання та відповіді з зарубіжної літератури по классам, планування уроків з зарубіжної літератури 5 класу, , домашнє завадання та робота</sub>	+
-	<sub>Планування зарубіжної літератури, підручники та книги з зарубіжної літератури 5 класу, курси та завдання з зарубіжної літератури для 5 класу</sub>	+

		+	<br>

	'''<u>Зміст уроку</u>'''		'''<u>Зміст уроку</u>'''

User4 в 19:08, 31 марта 2010

2010-03-31T19:08:09Z

← Предыдущая		Версия 19:08, 31 марта 2010
Строка 3:		Строка 3:

	'''''<metakeywords>Зарубіжна література, клас, урок, на тему, 5 клас, Брати Грімм, Пані Метелиця.</metakeywords>Пані Метелиця'''''<br>Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, пасербиця, була гарна й роботяща, а друга, рідна, гидка й лінива. Та вдова любила куди більше рідну доньку. Пасербиця мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові. Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров'ю залило увесь починок. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю.<br>Гірко заплакала дівчина й побігла до мачухи та розказала про таке нещастя.<br>А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала:<br>—    Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.<br>Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що ж робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю та й знепритомніла.<br>Коли ж опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї.<br>Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:<br>—    Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!<br>Дівчина підійшла до печі й лопатою повитягала весь хліб.<br>А потім пішла собі далі.<br>Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:<br>—    Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.<br>Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипались на<br>землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука на купу й пішла далі.<br>Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. У неї стирчали такі великі зуби, що дівчинка хотіла тікати. Але стара гукнула їй услід:<br>—    А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, і якщо<br>добре впораєшся з хатньою роботою, то й добре тобі буде. Най<br>краще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір'я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я<br>ж пані Метелиця.<br>Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця. Вона залишилась у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала їй подушки так сильно, що аж пір'я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. <br>Вона ніколи не чула від пані Метелиці лихого слова і щодня їла смажене й пряжене.<br>Пробула дівчина якийсь час у старої та й засумувала. А чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що нудьгує за домівкою, і хоча в пані Метелиці було їй у тисячу разів краще, проте її тягло повернутися до рідної хати.<br>Нарешті вона сказала до старої:<br>—    Узяла мене туга за рідним краєм, і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба вернути<br>ся до своїх.<br>Пані Метелиця відповіла:<br>—    Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти<br>вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору.<br>Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж доки вся вона вкрилася ним.<br>—    Це тобі за те, що ти у всьому старанна була, — сказала<br>стара і віддала їй також і починок, що впав у колодязь.<br>Тоді брама зачинилась, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати.<br>А щойно вона ввійшла в двір, півень злетів на цямрину і заспівав:<br>Кукуріку, кукуріку!<br>Наша дівчина іде,<br>на ній золота без ліку.<br>Увійшла дівчина до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити.<br>Дівчина розповіла про все, що з нею трапилось, і коли мачуха почула, як пасербиця дослужилася до такого великого багатства, то аж загорілася бажанням добути таке щастя й своїй рідній, гидкій та ледачій доньці.<br>Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула туди сама.<br>Вона опинилась, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: «Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!» — вона відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» — і пішла далі.<br>Незабаром дійшла вона до яблуні й, почувши, як та кричить: «Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!» —<br>вона відповіла: «От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!» — і пішла далі.<br>Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася й зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї.<br>Першого дня вона дуже старалася, слухалась пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує, але другого дня почала лінуватися, третього ще більше — навіть уставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір'я летіло.<br>Це скоро набридло старій, і вона сказала дівчині, що її служба скінчилася. Ледащиця дуже зраділа, гадаючи, що тепер на еї лине золотий дощ.<br>А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.<br>— Оце тобі твій заробіток, — сказала пані Метелиця і замкнула ворота.<br>І прийшла ледащиця додому, вся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав:<br>Кукуріку, кукуріку! Наша ледащиця йде, що брудна буде довіку!<br>І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі.<br><br>Запитання та завдання<br>1.    Як пасербиця потрапила до пані Метелиці?<br>2.    Як винагородила пані Метелиця падчірку за службу?<br>3.    Чому вдова відрядила до пані Метелиці рідну доньку? Чи<br>отримала донька те, що бажала?<br>4.    Що траплялося на дорозі дівчатам, коли вони прямували<br>до пані Метелиці? Як поводилися дівчата?<br>5.    За якими вчинками можна охарактеризувати мачуху, па<br>сербицю, рідну доньку, інших персонажів казки «Пані Мете<br>лиця»?<br>6.    Доведи, що головний конфлікт народної казки полягає<br>в боротьбі добра зі злом.<br>7.    На прикладі різних доль пасербиці та рідної вдовиної<br>доньки доведи, що народ засуджує зло і заохочує добро.<br>8.    Подумай, чому братів Грімм називають збирачами, а не<br>авторами казок.<br>9.    Склади план казки «Пані Метелиця». Обміняйся складеним планом із сусідом по парті. Виразно перекажи казку<br>за планом товариша.<br><br>Зарубіжна література 5 клас. Волощук Є. В.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br>		'''''<metakeywords>Зарубіжна література, клас, урок, на тему, 5 клас, Брати Грімм, Пані Метелиця.</metakeywords>Пані Метелиця'''''<br>Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, пасербиця, була гарна й роботяща, а друга, рідна, гидка й лінива. Та вдова любила куди більше рідну доньку. Пасербиця мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові. Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров'ю залило увесь починок. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю.<br>Гірко заплакала дівчина й побігла до мачухи та розказала про таке нещастя.<br>А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала:<br>—    Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.<br>Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що ж робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю та й знепритомніла.<br>Коли ж опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї.<br>Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:<br>—    Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!<br>Дівчина підійшла до печі й лопатою повитягала весь хліб.<br>А потім пішла собі далі.<br>Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:<br>—    Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.<br>Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипались на<br>землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука на купу й пішла далі.<br>Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. У неї стирчали такі великі зуби, що дівчинка хотіла тікати. Але стара гукнула їй услід:<br>—    А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, і якщо<br>добре впораєшся з хатньою роботою, то й добре тобі буде. Най<br>краще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір'я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я<br>ж пані Метелиця.<br>Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця. Вона залишилась у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала їй подушки так сильно, що аж пір'я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. <br>Вона ніколи не чула від пані Метелиці лихого слова і щодня їла смажене й пряжене.<br>Пробула дівчина якийсь час у старої та й засумувала. А чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що нудьгує за домівкою, і хоча в пані Метелиці було їй у тисячу разів краще, проте її тягло повернутися до рідної хати.<br>Нарешті вона сказала до старої:<br>—    Узяла мене туга за рідним краєм, і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба вернути<br>ся до своїх.<br>Пані Метелиця відповіла:<br>—    Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти<br>вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору.<br>Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж доки вся вона вкрилася ним.<br>—    Це тобі за те, що ти у всьому старанна була, — сказала<br>стара і віддала їй також і починок, що впав у колодязь.<br>Тоді брама зачинилась, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати.<br>А щойно вона ввійшла в двір, півень злетів на цямрину і заспівав:<br>Кукуріку, кукуріку!<br>Наша дівчина іде,<br>на ній золота без ліку.<br>Увійшла дівчина до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити.<br>Дівчина розповіла про все, що з нею трапилось, і коли мачуха почула, як пасербиця дослужилася до такого великого багатства, то аж загорілася бажанням добути таке щастя й своїй рідній, гидкій та ледачій доньці.<br>Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула туди сама.<br>Вона опинилась, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: «Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!» — вона відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» — і пішла далі.<br>Незабаром дійшла вона до яблуні й, почувши, як та кричить: «Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!» —<br>вона відповіла: «От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!» — і пішла далі.<br>Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася й зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї.<br>Першого дня вона дуже старалася, слухалась пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує, але другого дня почала лінуватися, третього ще більше — навіть уставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір'я летіло.<br>Це скоро набридло старій, і вона сказала дівчині, що її служба скінчилася. Ледащиця дуже зраділа, гадаючи, що тепер на еї лине золотий дощ.<br>А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.<br>— Оце тобі твій заробіток, — сказала пані Метелиця і замкнула ворота.<br>І прийшла ледащиця додому, вся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав:<br>Кукуріку, кукуріку! Наша ледащиця йде, що брудна буде довіку!<br>І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі.<br><br>Запитання та завдання<br>1.    Як пасербиця потрапила до пані Метелиці?<br>2.    Як винагородила пані Метелиця падчірку за службу?<br>3.    Чому вдова відрядила до пані Метелиці рідну доньку? Чи<br>отримала донька те, що бажала?<br>4.    Що траплялося на дорозі дівчатам, коли вони прямували<br>до пані Метелиці? Як поводилися дівчата?<br>5.    За якими вчинками можна охарактеризувати мачуху, па<br>сербицю, рідну доньку, інших персонажів казки «Пані Мете<br>лиця»?<br>6.    Доведи, що головний конфлікт народної казки полягає<br>в боротьбі добра зі злом.<br>7.    На прикладі різних доль пасербиці та рідної вдовиної<br>доньки доведи, що народ засуджує зло і заохочує добро.<br>8.    Подумай, чому братів Грімм називають збирачами, а не<br>авторами казок.<br>9.    Склади план казки «Пані Метелиця». Обміняйся складеним планом із сусідом по парті. Виразно перекажи казку<br>за планом товариша.<br><br>Зарубіжна література 5 клас. Волощук Є. В.<br>Вислано читачами інтернет-сайту<br>
		+
		+	<sub>Збірка конспектів уроків по всім класам, реферати з зарубіжної літератури 5 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння із зарубіжної літератури 5 класу</sub>
		+	<sub> Завдання та відповіді з зарубіжної літератури по классам, планування уроків з зарубіжної літератури 5 класу, , домашнє завадання та робота</sub>
		+	<sub>Планування зарубіжної літератури, підручники та книги з зарубіжної літератури 5 класу, курси та завдання з зарубіжної літератури для 5 класу</sub>
		+

	'''<u>Зміст уроку</u>'''		'''<u>Зміст уроку</u>'''

User4: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна лі...

2010-03-31T19:07:25Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна лі...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 5 клас]]>>[[Зарубіжна література 5 клас]]>> Зарубіжна література: Брати Грімм «Пані Метелиця». Точність фіксації, дбайливе ставлення до оригіналу '''
''

'''''<metakeywords>Зарубіжна література, клас, урок, на тему, 5 клас, Брати Грімм, Пані Метелиця.</metakeywords>Пані Метелиця''''' Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, пасербиця, була гарна й роботяща, а друга, рідна, гидка й лінива. Та вдова любила куди більше рідну доньку. Пасербиця мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові. Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров'ю залило увесь починок. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю. Гірко заплакала дівчина й побігла до мачухи та розказала про таке нещастя. А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала: —    Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його. Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що ж робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю та й знепритомніла. Коли ж опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї. Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї: —    Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся! Дівчина підійшла до печі й лопатою повитягала весь хліб. А потім пішла собі далі. Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її: —    Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли. Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипались на землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука на купу й пішла далі. Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. У неї стирчали такі великі зуби, що дівчинка хотіла тікати. Але стара гукнула їй услід: —    А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, і якщо добре впораєшся з хатньою роботою, то й добре тобі буде. Най краще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір'я летіло, — тоді на світі йтиме сніг, бо я ж пані Метелиця. Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця. Вона залишилась у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала їй подушки так сильно, що аж пір'я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. Вона ніколи не чула від пані Метелиці лихого слова і щодня їла смажене й пряжене. Пробула дівчина якийсь час у старої та й засумувала. А чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що нудьгує за домівкою, і хоча в пані Метелиці було їй у тисячу разів краще, проте її тягло повернутися до рідної хати. Нарешті вона сказала до старої: —    Узяла мене туга за рідним краєм, і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба вернути ся до своїх. Пані Метелиця відповіла: —    Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору. Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж доки вся вона вкрилася ним. —    Це тобі за те, що ти у всьому старанна була, — сказала стара і віддала їй також і починок, що впав у колодязь. Тоді брама зачинилась, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати. А щойно вона ввійшла в двір, півень злетів на цямрину і заспівав: Кукуріку, кукуріку! Наша дівчина іде, на ній золота без ліку. Увійшла дівчина до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити. Дівчина розповіла про все, що з нею трапилось, і коли мачуха почула, як пасербиця дослужилася до такого великого багатства, то аж загорілася бажанням добути таке щастя й своїй рідній, гидкій та ледачій доньці. Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула туди сама. Вона опинилась, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: «Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!» — вона відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» — і пішла далі. Незабаром дійшла вона до яблуні й, почувши, як та кричить: «Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!» — вона відповіла: «От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!» — і пішла далі. Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася й зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї. Першого дня вона дуже старалася, слухалась пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує, але другого дня почала лінуватися, третього ще більше — навіть уставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір'я летіло. Це скоро набридло старій, і вона сказала дівчині, що її служба скінчилася. Ледащиця дуже зраділа, гадаючи, що тепер на еї лине золотий дощ. А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли. — Оце тобі твій заробіток, — сказала пані Метелиця і замкнула ворота. І прийшла ледащиця додому, вся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав: Кукуріку, кукуріку! Наша ледащиця йде, що брудна буде довіку! І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі. Запитання та завдання 1.    Як пасербиця потрапила до пані Метелиці? 2.    Як винагородила пані Метелиця падчірку за службу? 3.    Чому вдова відрядила до пані Метелиці рідну доньку? Чи отримала донька те, що бажала? 4.    Що траплялося на дорозі дівчатам, коли вони прямували до пані Метелиці? Як поводилися дівчата? 5.    За якими вчинками можна охарактеризувати мачуху, па сербицю, рідну доньку, інших персонажів казки «Пані Мете лиця»? 6.    Доведи, що головний конфлікт народної казки полягає в боротьбі добра зі злом. 7.    На прикладі різних доль пасербиці та рідної вдовиної доньки доведи, що народ засуджує зло і заохочує добро. 8.    Подумай, чому братів Грімм називають збирачами, а не авторами казок. 9.    Склади план казки «Пані Метелиця». Обміняйся складеним планом із сусідом по парті. Виразно перекажи казку за планом товариша. Зарубіжна література 5 клас. Волощук Є. В. Вислано читачами інтернет-сайту 

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D1%96_%D1%84%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D1%80_%E2%80%94_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%B4%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0._%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D1%96_%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81 конспект уроку і опорний каркас]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].