User33 в 12:01, 25 сентября 2012

2012-09-25T12:01:03Z

User33: Новая страница: «Конспект уроку до предмету Українська література, [[7_клас_уроки|7 ...»

2012-09-25T11:59:00Z

Новая страница: «Конспект уроку до предмету Українська література, [[7_клас_уроки|7 ...»

Новая страница

Конспект уроку до предмету [[Українська література|Українська література]], [[7_клас_уроки|7 клас]]

'''''Тема: «Жанрово-тематичне розмаїття суспільно-побутових пісень»'''''<metakeywords>Жанрово-тематичне розмаїття суспільно-побутових пісень, українська література, 7 клас, конспект уроку</metakeywords> 

[[Image:15344321.jpeg|460px|пісня]]

'''Тема. Із пісенних скарбів. Суспільно-побутові пісні Козацькі пісні«Ой на горі да женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», Висловлювання відомих людей про українські народні пісні, їхнє ідейно-художнє багатство. Жанрово-тематичне розмаїття пісень. Трагічний і героїчний пафос козацьких і чумацьких пісень.'''

 Мета. Поглибити знання учнів про українські народні пісні; розкрити їх жанрово-тематичне розмаїття; вчити аналізувати зміст пісень, їх образи; з'ясовувати роль художніх засобів; виховувати любов до рідної пісні, бажання відроджувати і вивчати.

 Обладнання: записи народних пісень, репродукції картин О. Мурашка «Похорон кошового», ,Дерегус а «Народження пісні»,мультимедійни слайди

 Хід уроку І. Організація опорних знань. 1. Вступне слово вчителя. Народна пісня зоряно, незгасно Горить в моєму серці повсякчас Не пломенистим закликом, не гаслом А променем, що будить сівача. Вона мене виводить на дорогу, Вона мені просвітлює віки, Де радість і печаль мого народу Врослися в древа вічного гілки. Такого сплеску в музиці і слові, Вогню такого не передаси. Нічим, крім пісні, посестри любові, Криниці невичерпної краси. Яке ж це диво дивне — народна пісня! І яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, одні покоління приходять на зміну іншим, а народна пісня залишається, через різні випробування проносить вона свій первісний вигляд, свою нев'янучу молодість.

 (Слайд 2)Робота над репродукцією картини Дерегус а «Народження пісні»

 .Картина Дерегуса. «Народження пісні»Події, змальовані Михайлом Дерегусом, відбуваються на березі Дніпра. Сумні думи стискають серце козакові. Взяв він кобзу, ніжно перебрав пальцями дзвінкі струни, і залунала пісня, в якій, мабуть, поєдналося все: і сум за рідною домівкою, і біль за полеглими друзями, і ненависть до ворогів неньки-України. Зосереджено дивиться козаченько вдалечінь, а пісня його лунає степом, її чує кінь вороний, чують чайки, чують високії козацькі могили. Зароджувалася вона у праці й у забавах, у календарних обрядах наших предків. Була вона із козаками і в звитяжних походах, і в турецькому полоні, ночувала біля чумацьких вогнищ під високими зорями, плакала кривавими слізьми при тяжкій кріпацькій праці, долинала зовом отчого дому до емігрантів у заокеанській чужині. Наче мати-берегиня, стояла вона на сторожі тих заповідних джерел, що нині живлять наше національне відродження. У мене вмить заб'ється в грудях серце, Коли до болю рідна й чарівна Десь українська пісня розіллється І жайвором над нами залуна. (Ігор Муратов.)(слайд3)

 У народних піснях правдиво відображено все життя українського народу, багатство його духовного світу, найзаповітні мрії і прагнення. Великий знавець українського фольклору М. Стельмах зазначав: «Широка і різноманітна тематика ліричної пісні... Нема такої значної події в житті народу, немає такого людського почуття, яке б не обізвалося чи рокотом грому, чи ніжною струною в українській ліриці, яку по праву можна назвати нашим національним скарбом і перлиною світової народної творчості». Видатний російський композитор Петро Чайковський стверджував: «Бувають щасливо обдаровані натури і бувають так само щасливо обдаровані народи.

Я бачив такий народ, народ-музикант — це українці». У XVII ст. арабський учений і мандрівник Павло Халепський записав: «Співи козаків радують душу і зціляють від печалі, бо йдуть вони від серця і виконуються наче з одних уст». Польський поет Ю. Словацький пророкував, що «українські пісні будуть покладені в основу літератури майбутнього». Дуже цікаво висловилася про українську пісню американська письменниця Тальві: «Здається, кожна гілка дерева в Україні має свого поета і кожна стеблина трави на цих безмежних квітучих рівнинах відлунюється піснею». Високу оцінку нашій пісенній творчості дали сотні діячів культури. «Жоден народ не виявив себе в піснях так яскраво і гарно, як народ український», — писав О. Толстой. Схожу думку висловила українська письменниця Марко Вовчок: «Як щиро та не боячись сказати, то, мабуть, краще від українських пісень немає в усьому світі великому». Висока гордість переповнювала О. Довженка, коли він писав: «Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосно, як у нас в Україні».

 Коли до видатного російського письменника Льва Толстого завітали українські гості, він їм сказав: «Щасливі ви, що родились серед народу з багатою душею... Хто має таку пісню, тому нічого жахатись за свою будучність, його час не за горами. Вірите чи ні, що жодного народу простих пісень я не люблю так, як вашого... Скільки в них краси і грації, скільки дужого, молодого почуття і сили!»

 Відомий художник Л. Жемчужников, повернувшись з України, писав: «Народна пісня в своїх словах і музиці, узятих вкупі, сповнена почуття, думки і при цьому надзвичайної простоти. Немає в ній зайвого слова, нема зайвої ноти. Це самородки, з яких завжди може черпати талант...» І справді, українська література і музика XIX ст. зросли на фунті народної пісенності, давши таких велетнів, як Т. Шевченко — в поезії і М. Лисенко — в музиці. Всі поети, композитори, письменники і драматурги України від часів І. Котляревського і до наших днів так чи інакше живилися народною пісенністю, захоплюючись її винятковою щирістю і простотою вислову. Як повноводний Дніпро, пливе величним потоком у майбутнє виспівана віками українська пісня.

'' — Прокоментуйте висловлювання відомих людей про українську пісню. (слайди 4-5)''

''— Які характерні особливості народних пісень можна виділити?''
 Запишіть у зошити. Додайте самостійно підібрані епітети до поняття «народна пісня».Наприклад. Народна пісня: яскрава; гарна; найкраща; проста; сповнена дужого, молодого почуття і сили; без зайвого слова і ноти; мелодійна...

 II. Вивчення нового матеріалу. 1.Суспільно-побутові пісні (слайд 6) 2.Види цих пісень (слайд 7) 3.Особливості поетичної мови(слайд 8)

 3. а) Козацькі пісні. (слайд 9)Розгляньте репродукцію картини О. Мурашка «Похорон кошового» Виникнення і розвиток козацьких пісень пов'язані з історією козацтва, що сформувалося в XV-XVI ст. у боротьбі українського народу проти феодального гноблення та іноземних загарбників і уславилося своєю мужністю, героїзмом, відданістю вітчизні.

 Козацькі пісні охоплюють тривалий період життя нашого народу. До найдавніших із них належать твори про польову сторожу, постій козаків і пожежу в степу, про бурю на морі й потоплення турецького корабля, про сутички з турецько-татарськими загарбниками, про смерть козака на полі бою. Основний герой цих пісень — відважний воїн, охоронець рідного краю, готовий віддати за нього життя. З любов'ю оспівав народ своїх захисників, показавши їхнє життя, сповнене тривог і небезпек. У козацьких піснях яскраво виявляються патріотичні почуття народу. Їхній герой усвідомлює, що він — захисник вітчизни. Потрапивши в полон до ворога, козак просить перед смертю вивести його на високу могилу — «нехай же я стану, подивлюся та й на свою Україну!»

 Пісня була у кривавих січах, у походах, по всіх дорогах ратної слави. Злітаючи з кобзаревих вуст під гомін кобзи, повідала вона про народних героїв.

 4.Прослуховування пісні .Аналіз пісні «Ой на горі да женці жнуть»(слайд 10) Тема — вияв любові й шани до захисників вітчизни — запорізьких козаків, уславлення сміливості, мужності їхніх ватажків.

 Художні засоби: звертання («Гей, вернися, Сагайдачний...», «Гей, хто в лісі, озовися!»), діалог, постійні епітети (кониченько вороненький, під горою зеленою, долиною широкою), пестливі слова (хорошенько, кониченько, вороненький),образи-символи (кінь, тютюн та люлька), вигуки (ой, гей).

 Прослуховування пісні «Стоїть явір над водою»Аналіз(слайд 11)

 Тема — вияв народної шани до захисників рідної землі, уславляння героїчного подвигу козаків.

 Художні засоби: пестливі мова (незгодонька, явороньку, козаченьку, молоденький, сіделечко, вороненький, калиноньку), звертання (явороньку, козаченьку), постійні епітети (явороньку зелененький, козаченьку молоденький, кінь вороненький, високу могилу), образи-символи (кінь, явір, пташки, калина), психологічний паралелізм (явір похилився — козак зажурився).

 У пісні розповідається про козацьку славу. Її постійним символом виступає червона калина, висока могила як пам'ятник воїнській доблесті. Прослуховування пісні «Гомін, гомін по діброві»Аналіз(слайд 12)

 Тема — вболівання рідних за долю молодого козака, показ його рішучості, відваги.

 Художні засоби: діалог між козаком і рідними (передає переживання матері та сестри за долю хлопця, його впевненість у правильності своїх рішень),метафоричність («Нехай тебе турки візьмуть», «турки знають — мене кіньми наділяють», «орда знає — сріблом, золотом наділяє!»), повторення (Гомін, гомін по діброві, туман поле покриває), образи-символи (туман — закриває козака від ворогів; кінь — вірний товариш; зброя — дружина), пестливі слова (синку, зіроньками, слізоньками, додомоньку, головоньку), епітети (густі терни, буйні вітри),гіперболізація («Коли, сестро, пісок зійде — тоді брат твій з війська прийде»).

 Життя козака — це постійні походи, сповнені небезпек, битви з ворогом, героїчна смерть на полі бою.

'''''Надіслано вчителем міжнародного ліцею «Гранд» Борисенко О.В.''' ''
[[категория:Жанрово-тематичне розмаїття суспільно-побутових пісень. Конспект уроку]]

Жанрово-тематичне розмаїття суспільно-побутових пісень. Конспект уроку - История изменений

User33 в 12:01, 25 сентября 2012

User33: Новая страница: «Конспект уроку до предмету Українська література, [[7_клас_уроки|7 ...»