Монети як важливі джерела історії - История изменений

User16 в 17:05, 5 мая 2015

2015-05-05T17:05:25Z

← Предыдущая		Версия 17:05, 5 мая 2015
Строка 123:		Строка 123:
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] статті	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8_%D1%8F%D0%BA_%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96 статті]
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] національні особливості		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] словник термінів		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] словник термінів

User33 в 12:52, 24 июля 2012

2012-07-24T12:52:15Z

Внесённые изменения

User1 в 13:08, 1 марта 2012

2012-03-01T13:08:50Z

← Предыдущая		Версия 13:08, 1 марта 2012
Строка 162:		Строка 162:
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] реферати		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] реферати
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8_%D1%8F%D0%BA_%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97._%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85 фішки для допитливих]
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

User1 в 15:28, 27 декабря 2010

2010-12-27T15:28:48Z

Внесённые изменения

User7 в 21:32, 26 января 2010

2010-01-26T21:32:19Z

← Предыдущая		Версия 21:32, 26 января 2010
Строка 7:		Строка 7:
	Щедрим джерелом у вивченні минулого є монети. На них часто зображували портрети володарів, сцени свят, мініатюрні замальовки побуту, ілюстрації до легенд і міфів. Зображення й написи на монетах дають змогу встановлювати дати тих або тих подій, дізнаватися про те, якими були території давніх держав, хто був їхнім володарем, хто з ким торгував, який одяг носили давні люди. Стають у пригоді монети для дослідників історії містобудування. Крім того, стародавні монети - це вишукані й рідкісні витвори мистецтва.<br>		Щедрим джерелом у вивченні минулого є монети. На них часто зображували портрети володарів, сцени свят, мініатюрні замальовки побуту, ілюстрації до легенд і міфів. Зображення й написи на монетах дають змогу встановлювати дати тих або тих подій, дізнаватися про те, якими були території давніх держав, хто був їхнім володарем, хто з ким торгував, який одяг носили давні люди. Стають у пригоді монети для дослідників історії містобудування. Крім того, стародавні монети - це вишукані й рідкісні витвори мистецтва.<br>

-	[[Image:1-1sv.jpg]]	+	[[Image:1-1sv.jpg]]

	Монети досліджує наука нумізматика. Найчастіше давні монети потрапляють до рук нумізматів від археологів та з монетних скарбів. Скарбом вважають будь-яку кількість монет - від кількох примірників до десятків тисяч. Проте для історика неоціненним джерелом є кожна монета, яку пощастило «прочитати», тобто розшифрувати й витлумачити.<br>		Монети досліджує наука нумізматика. Найчастіше давні монети потрапляють до рук нумізматів від археологів та з монетних скарбів. Скарбом вважають будь-яку кількість монет - від кількох примірників до десятків тисяч. Проте для історика неоціненним джерелом є кожна монета, яку пощастило «прочитати», тобто розшифрувати й витлумачити.<br>
Строка 17:		Строка 17:
	''Одним із давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи. Вони прийшли на наші землі більше двох з половиною тисяч років тому й оселилися на кілька століть у Північному Причорномор'ї. Про багатства скіфських володарів свідчать археологічні пам'ятки. Ці пам'ятки виявлено під час розкопок курганів - так називають поховання заможних скіфів. Особливою розкішшю, наприклад, вирізнялося поховання родини одного зі скіфських царів у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Тут було виявлено багато виробів із золота й срібла. Найцікавішою з-поміж знахідок є золота прикраса - пектораль масою 1150 грамів. Вона оздоблена сценами з життя та побуту скіфів. Так, у верхньому ярусі пекторалі в центрі зображено двох чоловіків, які латають кожушину. Обабіч них - вервечка свійських тварин із приплодом. На нижному ярусі коней долають кровожерні грифони, лев і леопард шматують дикого кабана та оленя, пси женуться за зайцем.''		''Одним із давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи. Вони прийшли на наші землі більше двох з половиною тисяч років тому й оселилися на кілька століть у Північному Причорномор'ї. Про багатства скіфських володарів свідчать археологічні пам'ятки. Ці пам'ятки виявлено під час розкопок курганів - так називають поховання заможних скіфів. Особливою розкішшю, наприклад, вирізнялося поховання родини одного зі скіфських царів у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Тут було виявлено багато виробів із золота й срібла. Найцікавішою з-поміж знахідок є золота прикраса - пектораль масою 1150 грамів. Вона оздоблена сценами з життя та побуту скіфів. Так, у верхньому ярусі пекторалі в центрі зображено двох чоловіків, які латають кожушину. Обабіч них - вервечка свійських тварин із приплодом. На нижному ярусі коней долають кровожерні грифони, лев і леопард шматують дикого кабана та оленя, пси женуться за зайцем.''

-	''[[Image:1-3sv.jpg]]''	+	''[[Image:1-3sv.jpg]]''

	''Чимало золотих виробів знаходять археологи і в інших скіфських курганах, що височать у степах України.''<br>		''Чимало золотих виробів знаходять археологи і в інших скіфських курганах, що височать у степах України.''<br>
Строка 35:		Строка 35:
	...І вже здавалося, що летіли степом баскі коні. «Скіфи!» - чи то свист, чи то зойк линув їм навздогін.		...І вже здавалося, що летіли степом баскі коні. «Скіфи!» - чи то свист, чи то зойк линув їм навздогін.

-	[[Image:1-4sv.jpg]]	+	[[Image:1-4sv.jpg]]

	Скіфи мешкали в нашому степу дві з половиною тисячі років тому. Потребуючи нових пасовиськ для своєї худоби, вони постійно переходили з місця на місце - були кочівниками. То був мудрий, волелюбний, а водночас войовничий народ. Того скіфа, який не подолав ворога, не допускали навіть до святкового столу. Війна для скіфів була буденністю, і всі дорослі скіфи ніколи не розлучалися зі зброєю. «Нам постійно доводиться воювати, - казали вони про себе, - або захищаючись, або нападаючи на інших». Звісно, такі відчайдушні вояки мусили мати надійну зброю: мечі, кинджали, списи, дротики, бойові сокири, луки. <br>		Скіфи мешкали в нашому степу дві з половиною тисячі років тому. Потребуючи нових пасовиськ для своєї худоби, вони постійно переходили з місця на місце - були кочівниками. То був мудрий, волелюбний, а водночас войовничий народ. Того скіфа, який не подолав ворога, не допускали навіть до святкового столу. Війна для скіфів була буденністю, і всі дорослі скіфи ніколи не розлучалися зі зброєю. «Нам постійно доводиться воювати, - казали вони про себе, - або захищаючись, або нападаючи на інших». Звісно, такі відчайдушні вояки мусили мати надійну зброю: мечі, кинджали, списи, дротики, бойові сокири, луки. <br>
Строка 43:		Строка 43:
	За житла скіфам правили великі вози з повстяними будами на них, у які вони впрягали іноді по кілька пар волів. На возах мешкали жінки, діти й старі. Там, на колесах, були й житла, і комори, і майстерні, бо все потрібне для життя: одяг, зброю, знаряддя праці, речі домашнього вжитку - скіфи виготовляли самі.		За житла скіфам правили великі вози з повстяними будами на них, у які вони впрягали іноді по кілька пар волів. На возах мешкали жінки, діти й старі. Там, на колесах, були й житла, і комори, і майстерні, бо все потрібне для життя: одяг, зброю, знаряддя праці, речі домашнього вжитку - скіфи виготовляли самі.

-	[[Image:1-5sv.jpg]]	+	[[Image:1-5sv.jpg]]

	Витривалі, сміливі й відчайдушні, скіфи кілька століть володарювали в степу. І впродовж століть сусідні народи визнавали їх непереможними. Коли ж від ворожого меча гинув воїн-скіф, тужила за ним уся Скіфія. Над небіжчиком, розкішно спорядженим у потойбічний світ, насипали високу могилу.		Витривалі, сміливі й відчайдушні, скіфи кілька століть володарювали в степу. І впродовж століть сусідні народи визнавали їх непереможними. Коли ж від ворожого меча гинув воїн-скіф, тужила за ним уся Скіфія. Над небіжчиком, розкішно спорядженим у потойбічний світ, насипали високу могилу.
Строка 63:		Строка 63:
	- Рідна її сестра - нумізматика.		- Рідна її сестра - нумізматика.

-	Червонясті промені сонця востаннє зблиснули й розчинилися в сутінках. Захоплений розповідями брата, хлопчик погортав сторінки книжки. Золота скіфська пектораль, скіфський гребінь, скіфські стріли, монети Атея... Легкий сон заколисав малого й поніс його в дивовижну, сповнену вітру й сонця країну - Скіфію. З незнаних далей, здіймаючи курну пилюгу, сунула велетенська хмара - скіфи! Попереду потужного війська на швидкому, мов вітер, коні летів несхитний цар Атей. Золотом сяяли його зброя та обладунки, звитягою - очі. Бо не знають поразок скіфи, попереду - лиш перемога!	+	Червонясті промені сонця востаннє зблиснули й розчинилися в сутінках. Захоплений розповідями брата, хлопчик погортав сторінки книжки. Золота скіфська пектораль, скіфський гребінь, скіфські стріли, монети Атея... Легкий сон заколисав малого й поніс його в дивовижну, сповнену вітру й сонця країну - Скіфію. З незнаних далей, здіймаючи курну пилюгу, сунула велетенська хмара - скіфи! Попереду потужного війська на швидкому, мов вітер, коні летів несхитний цар Атей. Золотом сяяли його зброя та обладунки, звитягою - очі. Бо не знають поразок скіфи, попереду - лиш перемога!

-	[[Image:1-6sv.jpg]]	+	[[Image:1-6sv.jpg]]

	''Що ви дізналися з оповідання про царя Атея? Розкажіть про життя й побут скіфів. Що розповіли про цей народ речові пам'ятки?''		''Що ви дізналися з оповідання про царя Атея? Розкажіть про життя й побут скіфів. Що розповіли про цей народ речові пам'ятки?''
Строка 73:		Строка 73:
	Чи знаєте ви, що найдавніші монети, знайдені на наших теренах, виготовляли греки, які переселялися на узбережжя Чорного моря 2500 років тому. Грецькі переселенці заклали тут свої міста - Тіру, Ольвію, Пантикапей, Керкінітіду, Херсонес тощо. У кожному грецькому місті карбували власну монету.		Чи знаєте ви, що найдавніші монети, знайдені на наших теренах, виготовляли греки, які переселялися на узбережжя Чорного моря 2500 років тому. Грецькі переселенці заклали тут свої міста - Тіру, Ольвію, Пантикапей, Керкінітіду, Херсонес тощо. У кожному грецькому місті карбували власну монету.

-	[[Image:1-7sv.jpg]]	+	[[Image:1-7sv.jpg]]

	Розкопки вчених-археологів розповіли багато цікавого про життя грецьких міст на території України. Понад 170 років археологи досліджують територію стародавнього грецького міста Херсонеса (в околицях м. Севастополя). За цей час відкрито більше третини міста й знайдено понад 200 тис. експонатів. З-поміж знахідок чимало унікальних: присяга громадян Херсонеса, викарбу-вана на камені, твори мистецтва, ужиткові речі. Добре збереглися споруди театру й жител, фортечні мури, храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, рибозасолювальне обладнання, колодязі тощо. Нині на території давнього міста створено Національний заповідник «Херсонес Таврійський».		Розкопки вчених-археологів розповіли багато цікавого про життя грецьких міст на території України. Понад 170 років археологи досліджують територію стародавнього грецького міста Херсонеса (в околицях м. Севастополя). За цей час відкрито більше третини міста й знайдено понад 200 тис. експонатів. З-поміж знахідок чимало унікальних: присяга громадян Херсонеса, викарбу-вана на камені, твори мистецтва, ужиткові речі. Добре збереглися споруди театру й жител, фортечні мури, храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, рибозасолювальне обладнання, колодязі тощо. Нині на території давнього міста створено Національний заповідник «Херсонес Таврійський».

-	~~[[Image:1-8.sv.jpg]]~~	+	<u>Попрацюйте з історичними джерелами</u>

-	~~Чи доводилося вам чути слово сфрагістика! Воно означає історичну науку~~, що ~~досліджує печатки~~. ~~Печаткою називають вирізаний~~ з ~~твердого матеріалу штамп~~, ~~а також його відбиток на папері, золоті, сургучі.~~	+	Роздивіться археологічні пам'ятки, що їх було виготовлено близько 2500 років тому. Які з них належали скіфам, які грекам?

-	[[Image:1-9sv.jpg]]	+	[[Image:16-3.jpg]]<br>
		+
		+	<u>Допитливим</u>
		+
		+	Чи доводилося вам чути слово ''сфрагістика''! Воно означає історичну науку, що досліджує печатки. Печаткою називають вирізаний з твердого матеріалу штамп, а також його відбиток на папері, золоті, сургучі.
		+
		+	[[Image:1-9sv.jpg]]

	Цінність печаток для історика полягає в тому, що вони допомагають установити час, місце походження та справжність документів. Адже виготовляли й застосовували печатки згідно з суворими приписами. Існували навіть спеціальні установи та урядові особи, які здійснювали нагляд за використанням печаток. Тому написи на печатках вважають найточнішим джерелом у визначенні посад, титулів, імен історичних діячів, назв територій і установ.		Цінність печаток для історика полягає в тому, що вони допомагають установити час, місце походження та справжність документів. Адже виготовляли й застосовували печатки згідно з суворими приписами. Існували навіть спеціальні установи та урядові особи, які здійснювали нагляд за використанням печаток. Тому написи на печатках вважають найточнішим джерелом у визначенні посад, титулів, імен історичних діячів, назв територій і установ.

User7 в 19:46, 25 января 2010

2010-01-25T19:46:19Z

← Предыдущая		Версия 19:46, 25 января 2010
Строка 6:		Строка 6:

	Щедрим джерелом у вивченні минулого є монети. На них часто зображували портрети володарів, сцени свят, мініатюрні замальовки побуту, ілюстрації до легенд і міфів. Зображення й написи на монетах дають змогу встановлювати дати тих або тих подій, дізнаватися про те, якими були території давніх держав, хто був їхнім володарем, хто з ким торгував, який одяг носили давні люди. Стають у пригоді монети для дослідників історії містобудування. Крім того, стародавні монети - це вишукані й рідкісні витвори мистецтва.<br>		Щедрим джерелом у вивченні минулого є монети. На них часто зображували портрети володарів, сцени свят, мініатюрні замальовки побуту, ілюстрації до легенд і міфів. Зображення й написи на монетах дають змогу встановлювати дати тих або тих подій, дізнаватися про те, якими були території давніх держав, хто був їхнім володарем, хто з ким торгував, який одяг носили давні люди. Стають у пригоді монети для дослідників історії містобудування. Крім того, стародавні монети - це вишукані й рідкісні витвори мистецтва.<br>
		+
		+	[[Image:1-1sv.jpg]]

	Монети досліджує наука нумізматика. Найчастіше давні монети потрапляють до рук нумізматів від археологів та з монетних скарбів. Скарбом вважають будь-яку кількість монет - від кількох примірників до десятків тисяч. Проте для історика неоціненним джерелом є кожна монета, яку пощастило «прочитати», тобто розшифрувати й витлумачити.<br>		Монети досліджує наука нумізматика. Найчастіше давні монети потрапляють до рук нумізматів від археологів та з монетних скарбів. Скарбом вважають будь-яку кількість монет - від кількох примірників до десятків тисяч. Проте для історика неоціненним джерелом є кожна монета, яку пощастило «прочитати», тобто розшифрувати й витлумачити.<br>
Строка 14:		Строка 16:

	''Одним із давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи. Вони прийшли на наші землі більше двох з половиною тисяч років тому й оселилися на кілька століть у Північному Причорномор'ї. Про багатства скіфських володарів свідчать археологічні пам'ятки. Ці пам'ятки виявлено під час розкопок курганів - так називають поховання заможних скіфів. Особливою розкішшю, наприклад, вирізнялося поховання родини одного зі скіфських царів у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Тут було виявлено багато виробів із золота й срібла. Найцікавішою з-поміж знахідок є золота прикраса - пектораль масою 1150 грамів. Вона оздоблена сценами з життя та побуту скіфів. Так, у верхньому ярусі пекторалі в центрі зображено двох чоловіків, які латають кожушину. Обабіч них - вервечка свійських тварин із приплодом. На нижному ярусі коней долають кровожерні грифони, лев і леопард шматують дикого кабана та оленя, пси женуться за зайцем.''		''Одним із давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи. Вони прийшли на наші землі більше двох з половиною тисяч років тому й оселилися на кілька століть у Північному Причорномор'ї. Про багатства скіфських володарів свідчать археологічні пам'ятки. Ці пам'ятки виявлено під час розкопок курганів - так називають поховання заможних скіфів. Особливою розкішшю, наприклад, вирізнялося поховання родини одного зі скіфських царів у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Тут було виявлено багато виробів із золота й срібла. Найцікавішою з-поміж знахідок є золота прикраса - пектораль масою 1150 грамів. Вона оздоблена сценами з життя та побуту скіфів. Так, у верхньому ярусі пекторалі в центрі зображено двох чоловіків, які латають кожушину. Обабіч них - вервечка свійських тварин із приплодом. На нижному ярусі коней долають кровожерні грифони, лев і леопард шматують дикого кабана та оленя, пси женуться за зайцем.''
		+
		+	''[[Image:1-3sv.jpg]]''

	''Чимало золотих виробів знаходять археологи і в інших скіфських курганах, що височать у степах України.''<br>		''Чимало золотих виробів знаходять археологи і в інших скіфських курганах, що височать у степах України.''<br>
Строка 30:		Строка 34:

	...І вже здавалося, що летіли степом баскі коні. «Скіфи!» - чи то свист, чи то зойк линув їм навздогін.		...І вже здавалося, що летіли степом баскі коні. «Скіфи!» - чи то свист, чи то зойк линув їм навздогін.
		+
		+	[[Image:1-4sv.jpg]]

	Скіфи мешкали в нашому степу дві з половиною тисячі років тому. Потребуючи нових пасовиськ для своєї худоби, вони постійно переходили з місця на місце - були кочівниками. То був мудрий, волелюбний, а водночас войовничий народ. Того скіфа, який не подолав ворога, не допускали навіть до святкового столу. Війна для скіфів була буденністю, і всі дорослі скіфи ніколи не розлучалися зі зброєю. «Нам постійно доводиться воювати, - казали вони про себе, - або захищаючись, або нападаючи на інших». Звісно, такі відчайдушні вояки мусили мати надійну зброю: мечі, кинджали, списи, дротики, бойові сокири, луки. <br>		Скіфи мешкали в нашому степу дві з половиною тисячі років тому. Потребуючи нових пасовиськ для своєї худоби, вони постійно переходили з місця на місце - були кочівниками. То був мудрий, волелюбний, а водночас войовничий народ. Того скіфа, який не подолав ворога, не допускали навіть до святкового столу. Війна для скіфів була буденністю, і всі дорослі скіфи ніколи не розлучалися зі зброєю. «Нам постійно доводиться воювати, - казали вони про себе, - або захищаючись, або нападаючи на інших». Звісно, такі відчайдушні вояки мусили мати надійну зброю: мечі, кинджали, списи, дротики, бойові сокири, луки. <br>
Строка 36:		Строка 42:

	За житла скіфам правили великі вози з повстяними будами на них, у які вони впрягали іноді по кілька пар волів. На возах мешкали жінки, діти й старі. Там, на колесах, були й житла, і комори, і майстерні, бо все потрібне для життя: одяг, зброю, знаряддя праці, речі домашнього вжитку - скіфи виготовляли самі.		За житла скіфам правили великі вози з повстяними будами на них, у які вони впрягали іноді по кілька пар волів. На возах мешкали жінки, діти й старі. Там, на колесах, були й житла, і комори, і майстерні, бо все потрібне для життя: одяг, зброю, знаряддя праці, речі домашнього вжитку - скіфи виготовляли самі.
		+
		+	[[Image:1-5sv.jpg]]

	Витривалі, сміливі й відчайдушні, скіфи кілька століть володарювали в степу. І впродовж століть сусідні народи визнавали їх непереможними. Коли ж від ворожого меча гинув воїн-скіф, тужила за ним уся Скіфія. Над небіжчиком, розкішно спорядженим у потойбічний світ, насипали високу могилу.		Витривалі, сміливі й відчайдушні, скіфи кілька століть володарювали в степу. І впродовж століть сусідні народи визнавали їх непереможними. Коли ж від ворожого меча гинув воїн-скіф, тужила за ним уся Скіфія. Над небіжчиком, розкішно спорядженим у потойбічний світ, насипали високу могилу.
Строка 55:		Строка 63:
	- Рідна її сестра - нумізматика.		- Рідна її сестра - нумізматика.

-	Червонясті промені сонця востаннє зблиснули й розчинилися в сутінках. Захоплений розповідями брата, хлопчик погортав сторінки книжки. Золота скіфська пектораль, скіфський гребінь, скіфські стріли, монети Атея... Легкий сон заколисав малого й поніс його в дивовижну, сповнену вітру й сонця країну - Скіфію. З незнаних далей, здіймаючи курну пилюгу, сунула велетенська хмара - скіфи! Попереду потужного війська на швидкому, мов вітер, коні летів несхитний цар Атей. Золотом сяяли його зброя та обладунки, звитягою - очі. Бо не знають поразок скіфи, попереду - лиш перемога!	+	Червонясті промені сонця востаннє зблиснули й розчинилися в сутінках. Захоплений розповідями брата, хлопчик погортав сторінки книжки. Золота скіфська пектораль, скіфський гребінь, скіфські стріли, монети Атея... Легкий сон заколисав малого й поніс його в дивовижну, сповнену вітру й сонця країну - Скіфію. З незнаних далей, здіймаючи курну пилюгу, сунула велетенська хмара - скіфи! Попереду потужного війська на швидкому, мов вітер, коні летів несхитний цар Атей. Золотом сяяли його зброя та обладунки, звитягою - очі. Бо не знають поразок скіфи, попереду - лиш перемога!

-	''Що ви дізналися з оповідання про царя Атея? Розкажіть про життя й побут скіфів. Що розповіли про цей народ речові пам'ятки?''	+	[[Image:1-6sv.jpg]]
		+
		+	''Що ви дізналися з оповідання про царя Атея? Розкажіть про життя й побут скіфів. Що розповіли про цей народ речові пам'ятки?''

	<u>Допитливим</u>		<u>Допитливим</u>

	Чи знаєте ви, що найдавніші монети, знайдені на наших теренах, виготовляли греки, які переселялися на узбережжя Чорного моря 2500 років тому. Грецькі переселенці заклали тут свої міста - Тіру, Ольвію, Пантикапей, Керкінітіду, Херсонес тощо. У кожному грецькому місті карбували власну монету.		Чи знаєте ви, що найдавніші монети, знайдені на наших теренах, виготовляли греки, які переселялися на узбережжя Чорного моря 2500 років тому. Грецькі переселенці заклали тут свої міста - Тіру, Ольвію, Пантикапей, Керкінітіду, Херсонес тощо. У кожному грецькому місті карбували власну монету.
		+
		+	[[Image:1-7sv.jpg]]

	Розкопки вчених-археологів розповіли багато цікавого про життя грецьких міст на території України. Понад 170 років археологи досліджують територію стародавнього грецького міста Херсонеса (в околицях м. Севастополя). За цей час відкрито більше третини міста й знайдено понад 200 тис. експонатів. З-поміж знахідок чимало унікальних: присяга громадян Херсонеса, викарбу-вана на камені, твори мистецтва, ужиткові речі. Добре збереглися споруди театру й жител, фортечні мури, храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, рибозасолювальне обладнання, колодязі тощо. Нині на території давнього міста створено Національний заповідник «Херсонес Таврійський».		Розкопки вчених-археологів розповіли багато цікавого про життя грецьких міст на території України. Понад 170 років археологи досліджують територію стародавнього грецького міста Херсонеса (в околицях м. Севастополя). За цей час відкрито більше третини міста й знайдено понад 200 тис. експонатів. З-поміж знахідок чимало унікальних: присяга громадян Херсонеса, викарбу-вана на камені, твори мистецтва, ужиткові речі. Добре збереглися споруди театру й жител, фортечні мури, храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, рибозасолювальне обладнання, колодязі тощо. Нині на території давнього міста створено Національний заповідник «Херсонес Таврійський».

-	Чи доводилося вам чути слово сфрагістика! Воно означає історичну науку, що досліджує печатки. Печаткою називають вирізаний з твердого матеріалу штамп, а також його відбиток на папері, золоті, сургучі. Цінність печаток для історика полягає в тому, що вони допомагають установити час, місце походження та справжність документів. Адже виготовляли й застосовували печатки згідно з суворими приписами. Існували навіть спеціальні установи та урядові особи, які здійснювали нагляд за використанням печаток. Тому написи на печатках вважають найточнішим джерелом у визначенні посад, титулів, імен історичних діячів, назв територій і установ.	+	[[Image:1-8.sv.jpg]]
		+
		+	Чи доводилося вам чути слово сфрагістика! Воно означає історичну науку, що досліджує печатки. Печаткою називають вирізаний з твердого матеріалу штамп, а також його відбиток на папері, золоті, сургучі.
		+
		+	[[Image:1-9sv.jpg]]
		+
		+	Цінність печаток для історика полягає в тому, що вони допомагають установити час, місце походження та справжність документів. Адже виготовляли й застосовували печатки згідно з суворими приписами. Існували навіть спеціальні установи та урядові особи, які здійснювали нагляд за використанням печаток. Тому написи на печатках вважають найточнішим джерелом у визначенні посад, титулів, імен історичних діячів, назв територій і установ.

	<u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Яка наука досліджує монети?<br>2. Чому монети є цінним історичним джерелом?<br>3. Про які давні народи, що мешкали на наших землях і мали власні монети, ви довідалися?<br>''<br>В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів  ''		<u>Перевірте, про що дізналися й чого навчилися</u><br>1. Яка наука досліджує монети?<br>2. Чому монети є цінним історичним джерелом?<br>3. Про які давні народи, що мешкали на наших землях і мали власні монети, ви довідалися?<br>''<br>В. Власов, О. Данилевська, Вступ до історії України, 5 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів  ''

User7 в 15:38, 21 января 2010

2010-01-21T15:38:06Z

← Предыдущая		Версия 15:38, 21 января 2010
Строка 11:		Строка 11:
	Карбування монет із давніх-давен було ознакою могутності держави й провадилося за певними правилами. Шматочок срібла клали на ковадло та били молотком з рельєфним малюнком або написом на ньому. Монети виходили всі різні, часто-густо з нерівними краями. Адже удари були різної сили та ще й не завжди влучними. Згодом монети почали карбувати в спеціальних майстернях - монетарнях. Хоча на українських землях власні монети з'явилися наприкінці 10 - на початку 11 ст., з грошима в такому вигляді наші предки познайомилися значно раніше - ще коли вони користувалися монетами сусідніх держав.<br>		Карбування монет із давніх-давен було ознакою могутності держави й провадилося за певними правилами. Шматочок срібла клали на ковадло та били молотком з рельєфним малюнком або написом на ньому. Монети виходили всі різні, часто-густо з нерівними краями. Адже удари були різної сили та ще й не завжди влучними. Згодом монети почали карбувати в спеціальних майстернях - монетарнях. Хоча на українських землях власні монети з'явилися наприкінці 10 - на початку 11 ст., з грошима в такому вигляді наші предки познайомилися значно раніше - ще коли вони користувалися монетами сусідніх держав.<br>

-	<u>Жива історія</u>	+	<u>Жива історія</u>

	''Одним із давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи. Вони прийшли на наші землі більше двох з половиною тисяч років тому й оселилися на кілька століть у Північному Причорномор'ї. Про багатства скіфських володарів свідчать археологічні пам'ятки. Ці пам'ятки виявлено під час розкопок курганів - так називають поховання заможних скіфів. Особливою розкішшю, наприклад, вирізнялося поховання родини одного зі скіфських царів у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Тут було виявлено багато виробів із золота й срібла. Найцікавішою з-поміж знахідок є золота прикраса - пектораль масою 1150 грамів. Вона оздоблена сценами з життя та побуту скіфів. Так, у верхньому ярусі пекторалі в центрі зображено двох чоловіків, які латають кожушину. Обабіч них - вервечка свійських тварин із приплодом. На нижному ярусі коней долають кровожерні грифони, лев і леопард шматують дикого кабана та оленя, пси женуться за зайцем.''		''Одним із давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи. Вони прийшли на наші землі більше двох з половиною тисяч років тому й оселилися на кілька століть у Північному Причорномор'ї. Про багатства скіфських володарів свідчать археологічні пам'ятки. Ці пам'ятки виявлено під час розкопок курганів - так називають поховання заможних скіфів. Особливою розкішшю, наприклад, вирізнялося поховання родини одного зі скіфських царів у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Тут було виявлено багато виробів із золота й срібла. Найцікавішою з-поміж знахідок є золота прикраса - пектораль масою 1150 грамів. Вона оздоблена сценами з життя та побуту скіфів. Так, у верхньому ярусі пекторалі в центрі зображено двох чоловіків, які латають кожушину. Обабіч них - вервечка свійських тварин із приплодом. На нижному ярусі коней долають кровожерні грифони, лев і леопард шматують дикого кабана та оленя, пси женуться за зайцем.''
Строка 56:		Строка 56:

	Червонясті промені сонця востаннє зблиснули й розчинилися в сутінках. Захоплений розповідями брата, хлопчик погортав сторінки книжки. Золота скіфська пектораль, скіфський гребінь, скіфські стріли, монети Атея... Легкий сон заколисав малого й поніс його в дивовижну, сповнену вітру й сонця країну - Скіфію. З незнаних далей, здіймаючи курну пилюгу, сунула велетенська хмара - скіфи! Попереду потужного війська на швидкому, мов вітер, коні летів несхитний цар Атей. Золотом сяяли його зброя та обладунки, звитягою - очі. Бо не знають поразок скіфи, попереду - лиш перемога!		Червонясті промені сонця востаннє зблиснули й розчинилися в сутінках. Захоплений розповідями брата, хлопчик погортав сторінки книжки. Золота скіфська пектораль, скіфський гребінь, скіфські стріли, монети Атея... Легкий сон заколисав малого й поніс його в дивовижну, сповнену вітру й сонця країну - Скіфію. З незнаних далей, здіймаючи курну пилюгу, сунула велетенська хмара - скіфи! Попереду потужного війська на швидкому, мов вітер, коні летів несхитний цар Атей. Золотом сяяли його зброя та обладунки, звитягою - очі. Бо не знають поразок скіфи, попереду - лиш перемога!
		+
		+	''Що ви дізналися з оповідання про царя Атея? Розкажіть про життя й побут скіфів. Що розповіли про цей народ речові пам'ятки?''

	<u>Допитливим</u>		<u>Допитливим</u>

User7 в 15:14, 21 января 2010

2010-01-21T15:14:14Z

← Предыдущая		Версия 15:14, 21 января 2010
Строка 10:		Строка 10:

	Карбування монет із давніх-давен було ознакою могутності держави й провадилося за певними правилами. Шматочок срібла клали на ковадло та били молотком з рельєфним малюнком або написом на ньому. Монети виходили всі різні, часто-густо з нерівними краями. Адже удари були різної сили та ще й не завжди влучними. Згодом монети почали карбувати в спеціальних майстернях - монетарнях. Хоча на українських землях власні монети з'явилися наприкінці 10 - на початку 11 ст., з грошима в такому вигляді наші предки познайомилися значно раніше - ще коли вони користувалися монетами сусідніх держав.<br>		Карбування монет із давніх-давен було ознакою могутності держави й провадилося за певними правилами. Шматочок срібла клали на ковадло та били молотком з рельєфним малюнком або написом на ньому. Монети виходили всі різні, часто-густо з нерівними краями. Адже удари були різної сили та ще й не завжди влучними. Згодом монети почали карбувати в спеціальних майстернях - монетарнях. Хоча на українських землях власні монети з'явилися наприкінці 10 - на початку 11 ст., з грошима в такому вигляді наші предки познайомилися значно раніше - ще коли вони користувалися монетами сусідніх держав.<br>
		+
		+	<u>Жива історія</u>

	''Одним із давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи. Вони прийшли на наші землі більше двох з половиною тисяч років тому й оселилися на кілька століть у Північному Причорномор'ї. Про багатства скіфських володарів свідчать археологічні пам'ятки. Ці пам'ятки виявлено під час розкопок курганів - так називають поховання заможних скіфів. Особливою розкішшю, наприклад, вирізнялося поховання родини одного зі скіфських царів у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Тут було виявлено багато виробів із золота й срібла. Найцікавішою з-поміж знахідок є золота прикраса - пектораль масою 1150 грамів. Вона оздоблена сценами з життя та побуту скіфів. Так, у верхньому ярусі пекторалі в центрі зображено двох чоловіків, які латають кожушину. Обабіч них - вервечка свійських тварин із приплодом. На нижному ярусі коней долають кровожерні грифони, лев і леопард шматують дикого кабана та оленя, пси женуться за зайцем.''		''Одним із давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи. Вони прийшли на наші землі більше двох з половиною тисяч років тому й оселилися на кілька століть у Північному Причорномор'ї. Про багатства скіфських володарів свідчать археологічні пам'ятки. Ці пам'ятки виявлено під час розкопок курганів - так називають поховання заможних скіфів. Особливою розкішшю, наприклад, вирізнялося поховання родини одного зі скіфських царів у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Тут було виявлено багато виробів із золота й срібла. Найцікавішою з-поміж знахідок є золота прикраса - пектораль масою 1150 грамів. Вона оздоблена сценами з життя та побуту скіфів. Так, у верхньому ярусі пекторалі в центрі зображено двох чоловіків, які латають кожушину. Обабіч них - вервечка свійських тварин із приплодом. На нижному ярусі коней долають кровожерні грифони, лев і леопард шматують дикого кабана та оленя, пси женуться за зайцем.''

User7 в 14:49, 21 января 2010

2010-01-21T14:49:07Z

← Предыдущая		Версия 14:49, 21 января 2010
Строка 11:		Строка 11:
	Карбування монет із давніх-давен було ознакою могутності держави й провадилося за певними правилами. Шматочок срібла клали на ковадло та били молотком з рельєфним малюнком або написом на ньому. Монети виходили всі різні, часто-густо з нерівними краями. Адже удари були різної сили та ще й не завжди влучними. Згодом монети почали карбувати в спеціальних майстернях - монетарнях. Хоча на українських землях власні монети з'явилися наприкінці 10 - на початку 11 ст., з грошима в такому вигляді наші предки познайомилися значно раніше - ще коли вони користувалися монетами сусідніх держав.<br>		Карбування монет із давніх-давен було ознакою могутності держави й провадилося за певними правилами. Шматочок срібла клали на ковадло та били молотком з рельєфним малюнком або написом на ньому. Монети виходили всі різні, часто-густо з нерівними краями. Адже удари були різної сили та ще й не завжди влучними. Згодом монети почали карбувати в спеціальних майстернях - монетарнях. Хоча на українських землях власні монети з'явилися наприкінці 10 - на початку 11 ст., з грошима в такому вигляді наші предки познайомилися значно раніше - ще коли вони користувалися монетами сусідніх держав.<br>

-	''Одним із давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи. Вони прийшли на наші землі більше двох з половиною тисяч років тому й оселилися на кілька століть у Північному Причорномор'ї. Про багатства скіфських володарів свідчать археологічні пам'ятки. Ці пам'ятки виявлено під час розкопок курганів - так називають поховання заможних скіфів. Особливою розкішшю, наприклад, вирізнялося поховання родини одного зі скіфських царів у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Тут було виявлено багато виробів із золота й срібла. Найцікавішою з-поміж знахідок є золота прикраса - пектораль масою 1150 грамів. Вона оздоблена сценами з життя та побуту скіфів. Так, у верхньому ярусі пекторалі в центрі зображено двох чоловіків, які латають кожушину. Обабіч них - вервечка свійських тварин із приплодом. На нижному ярусі коней долають кровожерні грифони, лев і леопард шматують дикого кабана та оленя, пси женуться за зайцем.''	+	''Одним із давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи. Вони прийшли на наші землі більше двох з половиною тисяч років тому й оселилися на кілька століть у Північному Причорномор'ї. Про багатства скіфських володарів свідчать археологічні пам'ятки. Ці пам'ятки виявлено під час розкопок курганів - так називають поховання заможних скіфів. Особливою розкішшю, наприклад, вирізнялося поховання родини одного зі скіфських царів у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Тут було виявлено багато виробів із золота й срібла. Найцікавішою з-поміж знахідок є золота прикраса - пектораль масою 1150 грамів. Вона оздоблена сценами з життя та побуту скіфів. Так, у верхньому ярусі пекторалі в центрі зображено двох чоловіків, які латають кожушину. Обабіч них - вервечка свійських тварин із приплодом. На нижному ярусі коней долають кровожерні грифони, лев і леопард шматують дикого кабана та оленя, пси женуться за зайцем.''

	''Чимало золотих виробів знаходять археологи і в інших скіфських курганах, що височать у степах України.''<br>		''Чимало золотих виробів знаходять археологи і в інших скіфських курганах, що височать у степах України.''<br>
Строка 41:		Строка 41:
	...Поїзд міряв час стукотом коліс. Брати вдивлялися в далекі степові обрії. Старший, студент-археолог, захоплено розповідав:		...Поїзд міряв час стукотом коліс. Брати вдивлялися в далекі степові обрії. Старший, студент-археолог, захоплено розповідав:

-	Прочитати ці листи допомагають археологи. Вони розшукують скіфські поховання, розкопують і досліджують їх.	+	- Прочитати ці листи допомагають археологи. Вони розшукують скіфські поховання, розкопують і досліджують їх.

-	Автор книжки, яку ми щойно читали, теж археолог? - поцікавився менший.	+	- Автор книжки, яку ми щойно читали, теж археолог? - поцікавився менший.

-	Так, Борис Мозолевський - археолог. Він відкрив людству найдивовижнішу скіфську пам'ятку, нагрудну прикрасу - золоту пектораль. Цей витвір давніх майстрів розповів нам не тільки про життя скіфів, а й допоміг зрозуміти, яким вони уявляли світ.<br>А монети, якими ти так цікавишся, були в скіфів?	+	- Так, Борис Мозолевський - археолог. Він відкрив людству найдивовижнішу скіфську пам'ятку, нагрудну прикрасу - золоту пектораль. Цей витвір давніх майстрів розповів нам не тільки про життя скіфів, а й допоміг зрозуміти, яким вони уявляли світ.<br>- А монети, якими ти так цікавишся, були в скіфів?

-	Випадкова знахідка відкрила для нас дві скіфські монети. їх карбував цар Атей. За його часів Скіфія досягла найбільшого розквіту. Про Атея збереглося чимало переказів. Вони розповідають про нього як про могутнього володаря та відчайдушного воїна, який усе життя провів у походах. Не дивно, що кінське іржання було для нього милішим від звуків сопілки. Одного разу на Скіфію рушили з величезним військом войовничі сусіди. Атею було тоді 90 років. Та цар-воїн сам верхи на коні повів свій народ на битву. Там, у бою, він і загинув.	+	- Випадкова знахідка відкрила для нас дві скіфські монети. їх карбував цар Атей. За його часів Скіфія досягла найбільшого розквіту. Про Атея збереглося чимало переказів. Вони розповідають про нього як про могутнього володаря та відчайдушного воїна, який усе життя провів у походах. Не дивно, що кінське іржання було для нього милішим від звуків сопілки. Одного разу на Скіфію рушили з величезним військом войовничі сусіди. Атею було тоді 90 років. Та цар-воїн сам верхи на коні повів свій народ на битву. Там, у бою, він і загинув.

-	Монети теж досліджує археологія? - сипав запитання молодший.	+	- Монети теж досліджує археологія? - сипав запитання молодший.

-	Рідна її сестра - нумізматика.	+	- Рідна її сестра - нумізматика.

	Червонясті промені сонця востаннє зблиснули й розчинилися в сутінках. Захоплений розповідями брата, хлопчик погортав сторінки книжки. Золота скіфська пектораль, скіфський гребінь, скіфські стріли, монети Атея... Легкий сон заколисав малого й поніс його в дивовижну, сповнену вітру й сонця країну - Скіфію. З незнаних далей, здіймаючи курну пилюгу, сунула велетенська хмара - скіфи! Попереду потужного війська на швидкому, мов вітер, коні летів несхитний цар Атей. Золотом сяяли його зброя та обладунки, звитягою - очі. Бо не знають поразок скіфи, попереду - лиш перемога!		Червонясті промені сонця востаннє зблиснули й розчинилися в сутінках. Захоплений розповідями брата, хлопчик погортав сторінки книжки. Золота скіфська пектораль, скіфський гребінь, скіфські стріли, монети Атея... Легкий сон заколисав малого й поніс його в дивовижну, сповнену вітру й сонця країну - Скіфію. З незнаних далей, здіймаючи курну пилюгу, сунула велетенська хмара - скіфи! Попереду потужного війська на швидкому, мов вітер, коні летів несхитний цар Атей. Золотом сяяли його зброя та обладунки, звитягою - очі. Бо не знають поразок скіфи, попереду - лиш перемога!

User7 в 12:36, 20 января 2010

2010-01-20T12:36:54Z

← Предыдущая		Версия 12:36, 20 января 2010
Строка 11:		Строка 11:
	Карбування монет із давніх-давен було ознакою могутності держави й провадилося за певними правилами. Шматочок срібла клали на ковадло та били молотком з рельєфним малюнком або написом на ньому. Монети виходили всі різні, часто-густо з нерівними краями. Адже удари були різної сили та ще й не завжди влучними. Згодом монети почали карбувати в спеціальних майстернях - монетарнях. Хоча на українських землях власні монети з'явилися наприкінці 10 - на початку 11 ст., з грошима в такому вигляді наші предки познайомилися значно раніше - ще коли вони користувалися монетами сусідніх держав.<br>		Карбування монет із давніх-давен було ознакою могутності держави й провадилося за певними правилами. Шматочок срібла клали на ковадло та били молотком з рельєфним малюнком або написом на ньому. Монети виходили всі різні, часто-густо з нерівними краями. Адже удари були різної сили та ще й не завжди влучними. Згодом монети почали карбувати в спеціальних майстернях - монетарнях. Хоча на українських землях власні монети з'явилися наприкінці 10 - на початку 11 ст., з грошима в такому вигляді наші предки познайомилися значно раніше - ще коли вони користувалися монетами сусідніх держав.<br>

-	Одним із давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи. Вони прийшли на наші землі більше двох з половиною тисяч років тому й оселилися на кілька століть у Північному Причорномор'ї. Про багатства скіфських володарів свідчать археологічні пам'ятки. Ці пам'ятки виявлено під час розкопок курганів - так називають поховання заможних скіфів. Особливою розкішшю, наприклад, вирізнялося поховання родини одного зі скіфських царів у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Тут було виявлено багато виробів із золота й срібла. Найцікавішою з-поміж знахідок є золота прикраса - пектораль масою 1150 грамів. Вона оздоблена сценами з життя та побуту скіфів. Так, у верхньому ярусі пекторалі в центрі зображено двох чоловіків, які латають кожушину. Обабіч них - вервечка свійських тварин із приплодом. На нижному ярусі коней долають кровожерні грифони, лев і леопард шматують дикого кабана та оленя, пси женуться за зайцем.	+	''Одним із давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи. Вони прийшли на наші землі більше двох з половиною тисяч років тому й оселилися на кілька століть у Північному Причорномор'ї. Про багатства скіфських володарів свідчать археологічні пам'ятки. Ці пам'ятки виявлено під час розкопок курганів - так називають поховання заможних скіфів. Особливою розкішшю, наприклад, вирізнялося поховання родини одного зі скіфських царів у кургані Товста Могила на Дніпропетровщині. Тут було виявлено багато виробів із золота й срібла. Найцікавішою з-поміж знахідок є золота прикраса - пектораль масою 1150 грамів. Вона оздоблена сценами з життя та побуту скіфів. Так, у верхньому ярусі пекторалі в центрі зображено двох чоловіків, які латають кожушину. Обабіч них - вервечка свійських тварин із приплодом. На нижному ярусі коней долають кровожерні грифони, лев і леопард шматують дикого кабана та оленя, пси женуться за зайцем.''

-	Чимало золотих виробів знаходять археологи і в інших скіфських курганах, що височать у степах України.<br>	+	''Чимало золотих виробів знаходять археологи і в інших скіфських курганах, що височать у степах України.''<br>

	<u>Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання </u><br>		<u>Прочитайте оповідання, дайте відповідь на запитання </u><br>

← Предыдущая		Версия 17:05, 5 мая 2015
Строка 123:		Строка 123:
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] статті	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8_%D1%8F%D0%BA_%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96 статті]
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] національні особливості		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] словник термінів		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] словник термінів

← Предыдущая		Версия 13:08, 1 марта 2012
Строка 162:		Строка 162:
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] реферати		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] реферати
-	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих	+	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8_%D1%8F%D0%BA_%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97._%D0%A4%D1%96%D1%88%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%85 фішки для допитливих]
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px\|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати