<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA</id>
		<title>Початок національного відродження. Повний урок - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-08T07:33:01Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA&amp;diff=183767&amp;oldid=prev</id>
		<title>ВикторияМора в 15:15, 5 июля 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA&amp;diff=183767&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-07-05T15:15:37Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA&amp;amp;diff=183767&amp;amp;oldid=112874&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>ВикторияМора</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA&amp;diff=112874&amp;oldid=prev</id>
		<title>ВикторияМора: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань&amp;gt;&amp;gt;[[Історія України|Історія Укр...»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA&amp;diff=112874&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-01-02T08:31:47Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Новая страница: «&amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82_%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_-_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96!&quot; title=&quot;Гіпермаркет Знань - перший в світі!&quot;&gt;Гіпермаркет Знань&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;[[Історія України|Історія Укр...»&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія України|Історія України]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Історія України 5 клас. Повні уроки|Історія України 5 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt; Історія України: Початок національного відродження. Повний урок&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Історія України, гіпермаркет знань, перший в світі, Історія України повний урок, Історія України повні уроки, Історія України скачати, Історія України урок безкоштовно, Історія України 5 клас повний урок, Історія України 5 клас повні уроки, історія повний урок, історія урок скачати, на тему, Початок національного відродження&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Тема:''' Початок національного відродження.&amp;lt;br&amp;gt;'''Тип уроку:''' засвоєння нових знань з елементами гри.&amp;lt;br&amp;gt;'''Мета:''' формування системних знань учнів про національне відродження на українських землях. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;'''Завдання:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- повторення та закріплення домашнього завдання; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- засвоїти знання про передумови та початок національного відродження; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
- дізнатися про діяльність Кирило-Мефодіївського братства.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''План уроку:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Західноукраїнські землі у складі австрійської імперії. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Національне відродження в Україні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Кирило-Мефодіївське братство. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Хід уроку:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''I.''' Привітання вчителя, пояснення теми уроку, мотивація, перевірка домашнього завдання. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''II.''' Пояснення нового матеріалу. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Перші ознаки зростаючого інтересу до культурних аспектів національної проблеми з'являються на початку XIX ст. в древньому місті Перемишлі - центрі греко-католицької єпархії, де була семінарія і багаті бібліотеки. Перемишльське духовенство славилося своєю освіченістю. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:IstUkr5-povni-25-ivan m.jpg|center|IstUkr5-povni-25-ivan m.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;Найвидатнішим представником перемишльського гуртка був ''Іван Могильницький'' - високопоставлений церковний ієрарх, який відав у єпархії справами початкової освіти. У 1816 р. за підтримки єпископа Михайла Левицького Могильницький організував так зване &amp;quot;клерикального суспільство&amp;quot;, первісна мета якого полягала у популяризації Священного писання для українських селян на їхній рідній мові. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Практичні результати діяльності товариства Могильницького були досить скромні і звелися до видання кількох молитовників та букварів, а саме воно незабаром розпалося. Крім перемишльського гуртка, у 1820-ті роки ще кілька антикварів-одинаків у Східній Галичині збирали історичні та фольклорні матеріали. Це історики Михайло Гарасевич та Денис Зубрицький, а також лінгвісти та етнографи Йосип Левицький та Йосип Лозинський. Проте вплив їх робіт на розвиток національної самосвідомості в Західній Україні було обмеженим, бо всі вони були написані на латині, німецькою або польською. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;У 1830-і роки центр діяльності, спрямованої на піднесення національної самосвідомості, перемістився до Львова. Тут виходять на авансцену молоді; ідеалістично налаштовані семінаристи, захоплені гердеровскімі ідеями. Лідером їх гуртка був 21-річний Маркіян Шашкевич. Разом зі своїми близькими однодумцями - високоосвіченим Іваном Вагилевичем та енергійним Яковом Головацкім - Шашкевич створив творче тріо, що стало відомим під назвою &amp;quot;Руська трійця&amp;quot;. У 1832 р. навколо них згуртувалася група студентів, задати складний метою: підняти місцевий діалект до рівня літературної мови, не вдаючись при цьому до церковнослов'янською і іноземних запозичень. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:IstUkr5-povni-25-troica.jpg|center|IstUkr5-povni-25-troica.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt; ''Відео-хвилинка. Зв&amp;quot;язок із сучасністю: Руська трійця.'' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|aRlOVNPG1_Y}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Греко-католицьким ієрархам сама ідея представлялася досить сміливою, якщо не божевільною. Надихав &amp;quot;Руську трійцю&amp;quot; і приклад друзів на Заході - діячів чеського національного руху, який набрав стадію розквіту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Найближчим практичним результатом діяльності &amp;quot;Руської трійці&amp;quot; стало видання альманаху ''&amp;quot;Русалка Дністрова&amp;quot;''. Тут були зібрані народні пісні, а також вірші та статті на історичні теми, написані на місцевому діалекті. Під впливом &amp;quot;Русалки Дністрової&amp;quot; починався повільний, але неухильний процес переорієнтації західно-української інтелігенції на свій власний народ. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;[[Image:IstUkr5-povni-25-rusalka.jpg|center|IstUkr5-povni-25-rusalka.jpg]] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Одним з показників активізації суспільно-політичного руху було виникнення політичного гуртка петрашевців у Петербурзі і Кирило-Мефодіївського товариства в Києві. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Таємна політична організація, названа на честь прославлених слов'янських просвітителів &amp;quot;Слов'янським товариством св. Кирила і Мефодія&amp;quot;, виникла ''в Києві в січні 1846р''. Товариство передбачало звільнення і об'єднання слов'янських народів, які перебували під гнітом іноземних загарбників - турецьких, австрійських, угорських і німецьких феодалів. Засновники товариства вчитель Н.І. Костомаров, чиновник Н.І. Гулак і студент В.М. Білозерський своїм першочерговим метою ставили поширення ідей єдності слов'янських народів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;&amp;quot;Книга буття українського народу&amp;quot; містила вимогу вільного розвитку культур &amp;quot;всіх слов'янських народів&amp;quot;. Більш того, пропонувалося сформувати слов'янську федерацію на зразок Сполучених Штатів Америки, з усіма належними демократичними інститутами і зі столицею в Києві. На думку Костомарова та його однодумців, сучасне їм українське суспільство, саме принижене і пригнічений з усіх слов'янських суспільств, одночасно є і &amp;quot;самим рівноправним&amp;quot;, оскільки не має своєї власної знаті. &amp;lt;br&amp;gt;[[Image:IstUkr5-povni-25-kniga buttia.jpg|center|IstUkr5-povni-25-kniga buttia.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Незважаючи на відносно безневинний характер Кирило-Мефодіївського товариства, царський уряд вирішив все ж приблизно покарати його організаторів. Костомаров, Куліш та інші помірковані члени суспільства відбулися порівняно легко - короткочасної посиланням, як правило, в губернські міста Росії, після чого їм було дозволено повернутися до викладання, літературних і наукових занять. Гулаку довелося три роки відсидіти в Шліссельбурзькый фортеці. Значення Кирило-Мефодіївського товариства є досить важливим для всієї подальшої української історії. По-перше, це була перша спроба інтелігенції, нехай і нездійснена, просунути національний розвиток від &amp;quot;культурницького&amp;quot; етапу до політичного. По-друге, ця спроба привернула увагу царського уряду (який до цих пір намагалося розіграти &amp;quot;українську карту&amp;quot; проти &amp;quot;польського засилля в західних губерніях&amp;quot;) до потенційної небезпеки &amp;quot;українофільства&amp;quot;. Розправа з кирило-мефодіївця стала першим сигналом до антиукраїнського повороту в політиці офіційних кіл і ознаменувала початок довгої і безперервної боротьби, що розгорнулася між українською інтелігенцією та імперською адміністрацією. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;У Східній Галичині успіхи національного руху були скромнішими, а головним його ''противником'' виявилася консервативна греко-католицька еліта. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''III. Гра &amp;quot;Кирило-Мефодіївці&amp;quot;:''' учні діляться на дві команди. Текст вчителя: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тепер ви - члени Кирило-Мефодіївського братства. Ви у далекому 1846 році. Що б ви зробити найперше, переслідуючи цілі вашої організації? Який би внесок зробили у розвиток української культури? Кожна команда пише список протягом 5 хв. Далі по-черзі зачитуємо. У кого буде найбільше раціональніших пропозицій - той переможець. Почали! &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;'''Т.Г. Шевченко'''&amp;lt;br&amp;gt;Знаменитий український поет Т.Г. Шевченко був великим українським революціонером-демократом. З малих років Т.Г. Шевченко пізнав тяжку долю кріпака, на все життя запам'ятав панщину, нещадний поміщицький гніт і безправ'я селянства. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Відео-хвилинка: зв&amp;quot;язок із сучасністю. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|adBeUNwPAQY}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Шевченко отримав початкову освіту в парафіяльній школі, потім сам намагався вивчитися на художника-живописця. Але його пан - поміщик П. Енгельгардт вирішив інакше і в 1828 р. приставив талановитого юнака до свого двору в якості слуги-козачка. Гордий і непокірний Шевченко не схиляв голови перед барами, і за це йому доводилося тяжко розплачуватися. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Image:IstUkr5-povni-25-wevchen.jpg|center|IstUkr5-povni-25-wevchen.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;В Академії художеств Шевченко став членом літературного гуртка, створеного II.Л. Рамазановим, В.І. Штернбергом, II.Т. Бориспільців та іншими її вихованцями. Тісні зв'язки з петрашівцями сприяли подальшому розвитку Шевченка як активного борця, захисника пригноблених народів, революційного демократа і громадського діяча. У Петербурзі Т.Г. Шевченко познайомився з багатьма діячами польського визвольного руху: Р. Жуковським, Р. Подберезький та ін. Під впливом передових ідей декабристів, А.С. Пушкіна, В.Г. Бєлінського, А.І. Герцена, М.Ю. Лермонтова, Н.В. Гоголя формувалися революційно-демократичні погляди Т.Г. Шевченка, які знайшли відображення в його поетичних творах, стали основою його суспільно-політичної діяльності. Важке життя кріпосного селянства, його споконвічна боротьба проти гнобителів, ідеали визвольного руху стали темами поетичних творів Шевченка. У 1840 р. в Петербурзі вийшов у світ перша збірка його творів під назвою &amp;quot;Кобзар&amp;quot;. Вірші, що увійшли до цієї збірки, - це протест проти експлуататорського ладу, початок самовідданої боротьби поета проти самодержавства і кріпосництва. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|1a3q6UQH24Q}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{#ev:youtube|_pOOZgzVZcU&amp;amp;feature=related}} &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;Широкий відгук мали заклики поета до селянства підніматися на боротьбу за свободу. Великий Кобзар прагнув взяти безпосередню участь у боротьбі за визволення трудящих. Закінчивши навчання в Академії мистецтв, він у травні 1845 р. знову прибув на Україні, де став учасником і натхненником суспільно-політичного руху. Подорожуючи по Україні, в містах і селах Чернігівщини, Полтавщини, Київщини. Волині, Поділля Шевченко знаходив друзів і: однодумців, розмовляв з простими людьми, читав їм свої твори, знайомив з передовими революційними поглядами. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;Безсмертним гімном визвольної боротьби трудящих Україні став широко відомий ''&amp;quot;Заповіт&amp;quot; ''(1845), в якому поет вказував пригнобленого народу революційний шлях до свободи: &amp;quot;Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте&amp;quot;. Проголошена у творі ідея селянської революції відбивала одвічні мрії народних мас про свободу і щасливого життя. Ідеї боротьби за знищення самодержавства і кріпосництва, соціальної революції Шевченка пропагував і в особистих бесідах з селянами. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;У творах Шевченка вперше чітко формулювалася національна ідея: кожен народ має свою місію в історії. &amp;lt;br&amp;gt;'''[[Image:IstUkr5-povni-25-wevchen2.jpg|center|IstUkr5-povni-25-wevchen2.jpg]]&amp;lt;br&amp;gt;IV. '''Підсумки уроку &amp;lt;br&amp;gt;Таким чином, соціально-економічна криза, що розгортається на території України, що перебуває під владою Австро-Угорщини, привів до пожвавлення суспільно-політичного і національного рухів. У результаті посилюється процес національної самоідентифікації, спостерігається розквіт культури і мистецтва, відбувається підвищення інтересу до національної історії та культурі. Величезний внесок зробив у розвиток демократії і великий український поет Т.Г. Шевченка, який особисто брав живу участь у Кирило-Мефодіївське товариство. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;'''V. Домашнє завдання:''' &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Вивчення матеріалу теми за підручником. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Розповідати про діяльність Т.Шевченка. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Додаткове завдання (за бажанням): намалювати портрет Т.Шевченка чи іншого діяча заданого періоду, пов&amp;quot;язаного із культурним розвитком України. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;br&amp;gt;''Список використаних джерел'': &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
1. Методика організації та проведення уроку - історичного брейн-рингу на тему: &amp;quot;Кирило-Мефодіївське товариство. Микола Костомаров&amp;quot; учителя Коляди І. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
2. Урок на тему «Національний рух у XIX ст. на українських землях» О. Мокрогуз, завкабінетом Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної&amp;amp;nbsp; освіти та Л. Шолоха, учителя-методиста ,м. Чернігів&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
3. Нартов В. Видатні особистості України: Факти, документи, оцінки.– Харків, 2007. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
4. Король Ю.В. Історія України. К.: Академвидав, 2005. - 496с.&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;&amp;lt;br&amp;gt;Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В. &amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Category:Історія_України_5_клас]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>ВикторияМора</name></author>	</entry>

	</feed>