ВикторияМора в 16:43, 14 апреля 2012

2012-04-14T16:43:20Z

← Предыдущая		Версия 16:43, 14 апреля 2012
Строка 1:		Строка 1:
-	Презентація уроку до предмету [[Економіка\|Економіка]], [[~~Економіка_10_клас~~\|10 клас ]]<br>'''''Тема: '''''[[~~Тема_8~~.~~_Гроші~~:~~_їх_функції_та_види~~.\|'''''«Гроші: їх функції та види.»''''']]<br><br><br>Cкачати повну презентацію уроку можна клікнувши на текст [http://school.xvatit.com/Presentation/Kuratory/Bykov/Bykov_23/10cl/5prez_economika_10klas_15godyna.pptx Скачати презентацію] і встановивши MS PowerPoint <br><br><br>'''''Надіслано вчителем міжнародного ліцею „Гранд” Биковим Д.Я.'''''<br>[[~~категория~~: Гроші: ~~їх функції та види~~. ~~Презентація уроку~~]]	+	Презентація уроку до предмету [[Економіка\|Економіка]], [[Економіка 10 клас\|10 клас ]]<br>'''''Тема: '''''[[Тема 8. Гроші: їх функції та види.\|'''''«Гроші: їх функції та види.»''''']]<br><br>[[Image:29-spojuva4.jpg\|center]]СПОЖИВАЧ ЯК ОСНОВНИЙ СУБ’ЄКТ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ<br><br>В основі формування ринкового попиту лежать рішення споживачів. Споживач — центральна фігура у ринкових відносинах.<br><br>'''Мета споживача''' полягає в отриманні якомога більшого задоволення від споживання певного набору благ, тобто в максимізації корисності.<br><br>Вибір полягає у прийнятті та реалізації рішення щодо обсягу і структури споживчого набору за даних обмежень, який дозволив би максимізувати задоволення потреб.<br><br>
		+
		+	ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:<br><br>'''Потреба '''— це стан незадоволення, з якого людина прагне вийти, збільшуючи споживання благ.<br><br>'''Корисність''' -  задоволення, яке отримує людина від споживання благ. Корисність являє психологічно-суб’єктивну оцінку задоволення.<br><br>'''Гранична корисність (MU) '''- це додаткова корисність, отримана від споживання додаткової одиниці блага, або приріст сукупної корисності при зміні кількості блага на одиницю.<br><br>
		+
		+	МЕТА СПОЖИВАЧА. КАРДИНАЛІСТСЬКА МОДЕЛЬ<br><br>Кардиналістська модель поведінки споживача виходить з того, що корисність може вимірюватись кількісно за допомогою умовної одиниці – „ютиля” (від англ. utility - корисність). <br><br>Маючи на меті максимізацію корисності, споживач оцінює споживчу властивість кожного товару в ютилях і вибирає товари з найбільшим числом ютилів.<br><br>Величина корисності залежить не тільки від властивостей блага, але й від його кількості, тобто, визначається функціонально.<br><br>Загальна величина задоволення, яку отримує споживач від всіх спожитих благ, називається сукупною корисністю (ТU)<br><br>TU = f(X,Y,…), <br><br>де Х, Y... – кількості споживаних благ.<br><br>ЗАКОН СПАДНОЇ ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ -<br><br>величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби.<br><br>Цей закон ілюструють дані таблиці 1, на основі яких побудовані криві сукупної та граничної корисності для споживача, що нарощує споживання блага Х від 0 до 8 одиниць. <br><br>
		+
		+	[[Image:30-zadum4iv.jpg\|center]]ТАБЛИЦЯ<br><br>
		+
		+	{\| width="200" cellspacing="1" cellpadding="1" border="1"
		+	\|-
		+	\| Одиниці блага X за порядком
		+	\| Сукупна корисність TUx, ютилів
		+	\| Гранична корисність MUx, ютилів
		+	\|-
		+	\| 0<br>
		+	\| 0<br>
		+	\| 0<br>
		+	\|-
		+	\| 1<br>
		+	\| 12<br>
		+	\| 12<br>
		+	\|-
		+	\| 2<br>
		+	\| 22<br>
		+	\| 10<br>
		+	\|-
		+	\| 3<br>
		+	\| 30<br>
		+	\| 8<br>
		+	\|-
		+	\| 4<br>
		+	\| 36<br>
		+	\| 6<br>
		+	\|-
		+	\| 5<br>
		+	\| 40<br>
		+	\| 4<br>
		+	\|-
		+	\| 6<br>
		+	\| 42<br>
		+	\| 2<br>
		+	\|-
		+	\| 7<br>
		+	\| 42<br>
		+	\| 0<br>
		+	\|-
		+	\| 8<br>
		+	\| 40<br>
		+	\| -2<br>
		+	\|}
		+
		+	<br><br>[[Image:31-chemamamma.jpg]]<br>
		+
		+
		+
		+	Перевага кардиналістської версії полягала у тому, що вона не тільки досить просто пояснювала мотивацію поведінки споживача, але й могла бути застосована до аналізу вибору серед набору благ — двох, трьох і більшої кількості товарів, що в інших моделях зробити важко. <br><br>Проте в реальній дійсності важко уявити, що споживач здатний кількісно оцінити різницю в корисності благ, визначити, наприклад, на скільки ютилів буханець хліба корисніший за пакет молока. Радше споживач здатний визначити, наскільки один споживчий набір привабливіший для нього за інший.<br><br>МЕТА СПОЖИВАЧА. ОРДИНАЛІСТСЬКА МОДЕЛЬ<br><br>В основі ординалістського підходу лежать наступні припущення (аксіоми уподобань):
		+
		+	<br>'''F порівняність''': людина здатна з двох наборів благ вибрати для себе привабливіший набір, або вказати на їх еквівалентність з її точки зору;
		+
		+	<br>'''F транзитивність''': споживач встановлює певний порядок уподобань. Якщо набір благ A привабливіший для суб’єкта, ніж набір B, той в свою чергу переважає привабливістю набір C, то набір A буде привабливішим також і за набір C;
		+
		+	<br>'''F ненасичуваність''': всі блага бажані для споживача, збільшення благ в наборі робить його привабливішим, споживач завжди віддає перевагу набору, в якому більша кількість товарів.
		+
		+	'''Крива байдужості –''' це лінія рівної корисності, всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ, що забезпечують один і той же рівень корисності.<br><br>Для описання уподобань споживача щодо всіх можливих комбінацій двох товарів застосовується карта байдужості – сукупність кривих байдужості.
		+
		+	<br>[[Image:32-kriiiva.jpg]]
		+
		+
		+
		+	Кількість одного блага, від якої змушений відмовитись споживач, щоб одержати додаткову одиницю іншого, називається граничною нормою заміни (MRS). Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:<br>
		+
		+	[[Image:33-kriivaaaa.jpg]]
		+
		+
		+
		+	УЗАГАЛЬНИМО ВЛАСТИВОСТІ КРИВИХ БАЙДУЖОСТІ<br><br>F криві байдужості не можуть перетинатися;<br>F криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам благ з вищим рівнем корисності;<br>F криві байдужості мають від’ємний нахил для абсолютної більшості благ.<br>F в міру просування донизу по кривій байдужості вона стає пологішою, випрямляється.<br>
		+
		+	РІВНОВАГА СПОЖИВАЧА:
		+
		+	[[Image:34-ribnspoj.jpg]]
		+
		+	<br>Cкачати повну презентацію уроку можна клікнувши на текст [http://school.xvatit.com/Presentation/Kuratory/Bykov/Bykov_23/10cl/5prez_economika_10klas_15godyna.pptx Скачати презентацію] і встановивши MS PowerPoint <br><br><br>'''''Надіслано вчителем міжнародного ліцею „Гранд” Биковим Д.Я.'''''<br>
		+
		+	[[Category:Гроші:_їх_функції_та_види._Презентація_уроку]]

ВикторияМора: Новая страница: «Презентація уроку до предмету Економіка, 10 клас
'''''Тема:&...»

2012-04-14T16:14:55Z

Новая страница: «Презентація уроку до предмету Економіка, 10 клас '''''Тема:&...»

Новая страница

Презентація уроку до предмету [[Економіка|Економіка]], [[Економіка_10_клас|10 клас ]] '''''Тема: '''''[[Тема_8._Гроші:_їх_функції_та_види.|'''''«Гроші: їх функції та види.»''''']] Cкачати повну презентацію уроку можна клікнувши на текст [http://school.xvatit.com/Presentation/Kuratory/Bykov/Bykov_23/10cl/5prez_economika_10klas_15godyna.pptx Скачати презентацію] і встановивши MS PowerPoint '''''Надіслано вчителем міжнародного ліцею „Гранд” Биковим Д.Я.''''' [[категория: Гроші: їх функції та види. Презентація уроку]]

Презентація до уроку: Гроші: їх функції та види. - История изменений

ВикторияМора в 16:43, 14 апреля 2012

ВикторияМора: Новая страница: «Презентація уроку до предмету Економіка, 10 клас '''''Тема:&...»

ВикторияМора: Новая страница: «Презентація уроку до предмету Економіка, 10 клас
'''''Тема:&...»