Ирина в 14:02, 31 июля 2009

'''Приголосні звуки та їх класифікація'''

Звуки мови, при утворенні яких видихуваний струмінь зустрічає в ротовій порожнині різні перепони, називаються приголосними. В українській мові '''''32 приголосні звуки''''', які характеризуються і класифікуються за такими ознаками: 

*1) за участю голосу й шуму в їх творенні; 
*2) за місцем творення; 
*3) за способом творення; 
**4) за наявністю або відсутністю м’якості.
***

 '''''Класифікація приголосних за участю голосу та шуму''''' За участю голосу й шуму в утворенні приголосних, тобто за роботою голосових зв’язок, приголосні поділяються на сонорні і шумні, а шумні в свою чергу на дзвінкі і глухі. Сонорні – звуки, в яких голос переважає над шумом, їх 9: '''''[в][й][р][р′][м][н][н′][л][л′].''''' Дзвінкі – звуки, в яких шум переважає над голосом, їх 11: '''''[б][д][д′][з][з′][дз][дз′][ж][дж][Ґ][г].''''' Глухі – звуки, які складаються тільки з шуму, а голос в їх творенні взагалі відсутній, глухих звуків в українській мові 12 : '''''[п][т][т′][с][с′] [ц] [ц′] [ш] [ч][к] [х] [ф].''''' Дзвінкі і глухі приголосні становлять пари:  [б] - [п];   [д] - [т];   [д′] - [т′];   [з] - [с];   [з′] - [с′];  [дз] - [ц];  [дз′] - [ц′];  [ж] - [ш];  [дж] - [ч];  [ґ] - [к];  [г] - [х].   '''''Але!''''' Звук [ф] не має парного дзвінкого звука, тому що звук [ф] не український, а запозичений з грецької мови. Крім того, за характерним шумом серед приголосних виділяють: 1) шиплячі '''''[ж], [ш], [ч], [дж]'''''; 2) свистячі '''['''''з], [с], [ц], [дз], [дз′].'' '''''Вимова та правопис дзвінких та глухих приголосних''''' Дзвінкі і глухі приголосні, взаємодіючи у мовному потоці, можуть уподібнюватися один одному, що відображається у вимові (орфоепічні правила) та може передаватися на письмі (орфографічні правила). 1. Вимова та правопис дзвінких приголосних Дзвінкі приголосні в літературній вимові звучать дзвінко — і в кінці слова, і перед глухими приголосними, а на письмі передаються відповідними буквами: гриб, мороз, пляж, поріг, рибка, вудка, доріжка, поразка, могти, міг, домігся.

 Звук [г] у словах легко, вогко, нігті, кігті, дьогтю, дігтяр і похідних від них словах вимовляється як [х], але на письмі це не передається. Написання букви г у цих словах перевіряємо за допомогою таких слів: легенько, волога, ніготь, кіготь, дьоготь, де г потрапляє у позицію між голосними звуками.

 У префіксах роз-, без- завжди пишеться буква з: розпорядження, розсилка, розцінка, розсада, розсіл, безпека, безсилля, хоча у швидкому темпі мовлення звук [з] частково оглушується і наближається у вимові до звука [с]: [розспиетáти]; У словах натхненний, натхнення пишеться і вимовляється т, хоча у спільнокореневих словах вживається д: дихати, надихати. Звук [з] у морфологічній позиції префікса перед наступним глухим приголосним вимовляється як [с]: [сшúти], [счиенúти], проте на письмі с вживається тільки перед к, ф, п, т, х : скасувати, сформувати, спорядити, схвалити, стислий, а в інших позиціях пишеться з зшити, зсипати, зцілити. 2. Вимова та правопис глухих приголосних Глухі приголосні у позиції перед дзвінкими уподібнюються у вимові до парних їм дзвінких, але це не відображається на письмі: [бород′бá] – боротьба, [молод′бá] – молотьба, [л′іджбá] – лічба, [воґзáл] – вокзал. Щоб перевірити, яку букву писати, сумнівний приголосний треба поставити перед голосним: молотьба — молотити, просьба — просити, повсякденний — всякий день. '''''Класифікація приголосних за місцем творення''''' За місцем творення, за активним мовним органом, що бере участь в утворенні звука, приголосні поділяються на губні, язикові (передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові), глоткові, або фарингальні. Губні приголосні творяться в результаті зближення нижньої губи з верхньою або верхніми зубами, їх є 5: '''''[б][п][в][м][ф].'''''

Передньоязикові приголосні творяться в результаті зближення передньої частини язика із зубами або переднім піднебінням, таких приголосних в українській мові 22: '''''[д][д′][т][т′][з][з′] [дз][дз′][ц][ц′][ж] [ш][дж][ч][р][р′][л][л′][н][н′].'''''

Середньоязикові приголосні творяться в результаті зближення середньої частини язика з середнім піднебінням, такий приголосний в українській мові 1 - '''''[j].'''''

Задньоязикові приголосні творяться в результаті зближення задньої частини язика із заднім піднебінням, їх в українській мові 3: '''''[ґ][к][х].'''''

Глоткові (фарингальні) приголосні творяться в результаті зближення кореня язика із задньою стінкою глотки, в українській мові 1 глотковий приголосний - '''''[г].''''' '''''Класифікація приголосних за способом творення''''' За способом творення шуму, тобто за характером перепони, утворюваної на шляху видихуваного струменя повітря, приголосні поділяються на зімкнені, щілинні, зімкнено-щілинні (африкати) і дрижачі. Зімкнені приголосні творяться при щільному зімкненні (дотику) мовних органів, яке розривається видихуваним струменем повітря. Зімкнені приголосні поділяються на: 

*ротові приголосні, при творенні яких після розірвання зімкнення струмінь повітря виходить через рот, таких приголосних 8: '''''[б][п][д][д′] [т][т′][Ґ][к];'''''
*носові приголосні, при творенні яких після розірвання зімкнення струмінь повітря виходить через рот і через ніс, таких приголосних в українській мові 3: '''''[м][н][н′].'''''

 Щілинні приголосні творяться при зближенні мовних органів до вузької щілини, таких приголосних в українській мові 13: '''''[в][ф][з][з′][с][с′][ж][ш] [j][г][х][л][л′].''''' Зімкнено-щілинні приголосні (африкати) – це приголосні, при утворенні яких мовні органи утворюють зімкнення, яке не проривається, а переходить у коротку щілину, їх 6: '''''[ч][ц][ц′][дз][дз′][дж].''''' Дрижачі приголосні творяться в результаті вібрування кінчика язика до переднього піднебіння, таких приголосних 2: '''''[р][р′].''''' '''''Класифікація приголосних за твердістю/м’якістю''''' За наявністю або відсутністю пом’якшення (палаталізації) приголосні поділяються на м’які та тверді. Термін палаталізація пояснюється артикуляцією цих приголосних, оскільки пом’якшення виникає внаслідок додаткового підняття середньої спинки язика в напрямку до твердого піднебіння (лат. рalatum – тверде піднебіння). Тверді приголосні (24)'''''[б] [п] [в] [м] [ф] [ж] [ч] [ш] [дж] [ґ] [к] [х] [г]''''' можуть бути напівпом’якшеними: [б’] [п’] [в’] [м’] [ф’] [ж’] [ч’] [ш’] [дж’] [ґ’] [к’] [х’] [г’]  Тверді приголосні ['''''д] [т] [з] [с] [ц] [дз] [н] [р] [л]'''''утворюють пари за твердістю / м’якістю М'які приголосні (8) '''''[д′] [т′] [з′] [с′] [ц′] [дз′] [н′] [р′] [л΄]''''' утворюють пари за твердістю / м’якістю М'який приголосний '''''[j]''''' не має парного твердого ''Увага! Після твердих приголосних, що не мають парних м'яких - [б], [п], [в], [м], [ф], [ж],[ч], [ш], [дж], [ґ], [к],[х], [г], не пишеться м'який знак.'' '''''Вимова м'яких приголосних ''''' М'якими в будь-якій позиції можуть бути лише приголосні [д′], [дз′], [т′], [з′], [с′], [ц′], [л′], [н′], [j]: [кáжут′], [колúс′], [дéн′], [блúз′ко], [jунáц′кий], [под′áка], [jáшчик]. '''''Але!'''''перед голосним [и] приголосні завжди тверді [дим], [тин]. Приголосний [р′] буває м'яким тільки перед голосним: ряд [р'ад], крюк [кр'ук], ларьок [лар'óк]. Приголосні [б’], [п’], [в’], [м’], [ф’], [ж’], [ч’], [ш’], [дж’], [Ґ’], [к’], [х’], [г’] бувають лише пом'якшеними частіше — перед [і], рідше — перед іншими голосними: вітер [в’íтер], білий [б’íлий], гірський [г’ірс' кúй], щільно [шч’íл′но] збіжжя [з′б’íж’:а], піддашшя [п’іддáш’:а], бюро [б’урó]. Приголосні [з′], [с′], [дз′], [ц′] перед м'якими й пом'якшеними приголосними переважно вимовляються м'яко: кузня [кýз'н'а], свято [с'в'áто], цвях [ц'в'ах], спів [с'п'ів].

Приголосні звуки та їх класифікація - История изменений

Ирина в 14:02, 31 июля 2009

Natasha в 09:24, 30 июля 2009

Ирина в 12:33, 29 июля 2009

Ирина в 12:32, 29 июля 2009

Ирина в 12:30, 29 июля 2009

Ирина в 12:29, 29 июля 2009

Ирина: Создана новая страница размером '''Приголосні звуки та їх класифікація''' Звуки мови, при утворенні як...

Ирина: Создана новая страница размером
'''Приголосні звуки та їх класифікація''' Звуки мови, при утворенні як...