Романтичність оповідання Максим Гримач особливості сюжету характеротворення - История изменений

User13 в 09:22, 11 октября 2012

2012-10-11T09:22:56Z

← Предыдущая		Версия 09:22, 11 октября 2012
Строка 3:		Строка 3:
	<metakeywords>українська література, 9 клас, урок, на тему, романтичність, оповідання, романтичність оповідання, максим гримач, оповідання максим гримач, особливості, сюжет. особливості сюжету, характеротворення, особливості характеротворення</metakeywords><br>		<metakeywords>українська література, 9 клас, урок, на тему, романтичність, оповідання, романтичність оповідання, максим гримач, оповідання максим гримач, особливості, сюжет. особливості сюжету, характеротворення, особливості характеротворення</metakeywords><br>

-	'''«Максим Гримач»'''<br><br>Марко Вовчок написала оповідання «Максим Гримач», коли жила в Немирові, що на Вінниччині. Тут вона разом із чоловіком збирала фольклор, досліджувала побут і звичаї українців, власне, тут і вивчила українську мову. Цей твір був надрукований П. Кулішем у збірці «Народні оповідання» в 1857 р. в Петербурзі.<br><br>Оповідання невелике за змістом, у ньому від першої особи ведеться розповідь про трагічне кохання Катрі, яка жила в родині заможного козака Максима Гримача. Автор наділяє своїх героїв лаконічними характеристиками, на яких позначився фольклорний вплив: Максим — «повновидий, чорнобровий, чорновусий; а веселий, а жартівливий!», Катря — «хороша та пишна, як королівна». Це, по суті, і вся зовнішня характеристика головних героїв, глибше й рельєфніше автор змальовує персонажів через їхні вчинки й репліки: «А такий був [Максим Гримач]: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро». Головний герой постає перед нами благородним (боронить ближнього), мужнім і хазяйновитим, люблячим батьком. Саме бажання добра своїй Катрі (аби вона і в шлюбі жила в достатках) спричинило трагічний фінал взаємин дочки й Семена. Максим міг дозволити доньці одружитися лише з вільним козаком, тож Катря й дожидала Семена, поки він відслужить у пана. Однак не дочекалася: уже перед самим звільненням коханий загинув під час бурі на Дніпрі. Ідея оповідання полягає в обстоюванні автором не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя.	+	'''«Максим Гримач»'''<br><br>     Марко Вовчок написала оповідання «Максим Гримач», коли жила в Немирові, що на Вінниччині. Тут вона разом із чоловіком збирала фольклор, досліджувала побут і звичаї українців, власне, тут і вивчила українську мову. Цей твір був надрукований П. Кулішем у збірці «Народні оповідання» в 1857 р. в Петербурзі.<br><br>Оповідання невелике за змістом, у ньому від першої особи ведеться розповідь про трагічне кохання Катрі, яка жила в родині заможного [[Запорозькі козаки як романтичні герої.\|'''козака''']] Максима Гримача. Автор наділяє своїх героїв лаконічними характеристиками, на яких позначився фольклорний вплив: Максим — «повновидий, чорнобровий, чорновусий; а веселий, а жартівливий!», Катря — «хороша та пишна, як королівна». Це, по суті, і вся зовнішня характеристика головних героїв, глибше й рельєфніше автор змальовує персонажів через їхні вчинки й репліки: «А такий був [Максим Гримач]: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро». Головний герой постає перед нами благородним (боронить ближнього), мужнім і хазяйновитим, люблячим батьком. Саме бажання добра своїй Катрі (аби вона і в шлюбі жила в достатках) спричинило трагічний фінал взаємин дочки й Семена. Максим міг дозволити доньці одружитися лише з вільним козаком, тож Катря й дожидала Семена, поки він відслужить у пана. Однак не дочекалася: уже перед самим звільненням коханий загинув під час бурі на Дніпрі. Ідея оповідання полягає в обстоюванні автором не спотвореного майновими розрахунками родинного [[Тема 12. Хочеш бути щасливим, не будь лінивим.\|'''щастя''']].

	<br>Оповідання написано в '''романтичному ключі''': автор періодично переносить читача в нічну пору, змальовує неймовірні пейзажі, які підсилюють психологізм у творі.<br>Конфлікт в оповіданні творять сильні, горді й безкомпромісні характери, які діють у бурхливі часи Козаччини.<br>Отже, характерною рисою стилю Марка Вовчка є поєднання реалістичного підходу до світу з романтичним.		<br>Оповідання написано в '''романтичному ключі''': автор періодично переносить читача в нічну пору, змальовує неймовірні пейзажі, які підсилюють психологізм у творі.<br>Конфлікт в оповіданні творять сильні, горді й безкомпромісні характери, які діють у бурхливі часи Козаччини.<br>Отже, характерною рисою стилю Марка Вовчка є поєднання реалістичного підходу до світу з романтичним.

-	<br>Оповідання має традиційну '''композицію''': класично розміщені сюжетні елементи — експозиція (І частина), зав'язка (II частина), розвиток дії (ІІІ частина), кульмінація (IV частина) і розв'язка (V частина). Присутність оповідача відчувається в авторських відступах і в розповіді від першої особи: «Не за вас се діялось», «Весела наша Катря ходить собі да поглядає». Оповідь від першої особи дала автору ширші можливості переконливо зобразити стан внутрішнього світу героя з народу, розкривати суть народних характерів, завдяки цьому читач більше вірить у правдивість розповіді. Важливу роль у побудові твору відіграють пейзажі, як правило, лаконічні, вони тут виступають як художній паралелізм. Розлогий пейзажний малюнок передає зміни в природі — прихід весни, оновлення, тут опис природи ніби готує читача до сподіваних Катрею змін: «Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. Красно в садочку! Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; повився горобиний горошок; вовча ступа попустила широке листя; цвіте-процвітає мак повний: і сивий, і білий, і червоний... Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає Катря, походжає та із синього Дніпра ясних очей не зводить». У цій картині вражає передусім багатство зорових образів («зацвіли вишні», «послався зелений барвінок»); слухових («прокувала зозуля»).	+	<br>    Оповідання має традиційну '''композицію''': класично розміщені сюжетні елементи — експозиція (І частина), зав'язка (II частина), розвиток дії (ІІІ частина), кульмінація (IV частина) і розв'язка (V частина). Присутність оповідача відчувається в авторських відступах і в розповіді від першої особи: «Не за вас се діялось», «Весела наша Катря ходить собі да поглядає». Оповідь від першої особи дала автору ширші можливості переконливо зобразити стан внутрішнього світу героя з народу, розкривати суть народних характерів, завдяки цьому читач більше вірить у правдивість розповіді. Важливу роль у побудові твору відіграють пейзажі, як правило, лаконічні, вони тут виступають як художній паралелізм. Розлогий пейзажний малюнок передає зміни в природі — прихід весни, оновлення, тут опис природи ніби готує читача до сподіваних Катрею змін: «Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. Красно в садочку! Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; повився горобиний горошок; вовча ступа попустила широке листя; цвіте-процвітає мак повний: і сивий, і білий, і червоний... Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає Катря, походжає та із синього Дніпра ясних очей не зводить». У цій картині вражає передусім багатство зорових образів («зацвіли вишні», «послався зелений барвінок»); слухових («прокувала зозуля»).

-	<br>Як уже зазначалося, для творення образів Марко Вовчок послуговувалася фольклорними ресурсами, помітний вплив усної народної творчості і в мові оповідання. Автор використовує інверсовані конструкції (присудок ставить перед підметом), що властиво народним пісням: Зацвіли вишні (пор.: Зацвіла в долині червона калина); прокувала зозуля, послався барвінок. Марко Вовчок широко вживає зменшувально-пестливі форми: сестричко, щебетушечко, сестронько-любонько. Удається письменниця й до народних порівнянь: хисткий, як очеретина; смілий, як сокіл.<br>Зображення трагізму внутрішнього світу героя, ліризм і драматичний сюжет, наявність в оповіданні діалогів, казкових елементів дають підстави назвати оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» баладним.<br><br>'''Романтичний характер у художньому творі'''<br><br>Внутрішній образ людини, відтворений у літературному творі, називають художнім характером (грец. спагакіег — риса, особливість). Художній характер найчастіше представлений у творі відповідним героєм, його жестами, портретом, авторськими характеристиками, участю в зображуваних подіях. Художньому характеру властиві загальні риси, які об'єднують його з іншими персонажами, та індивідуальні особливості поведінки, переконань і уподобань, що роблять його не схожим на інших, своєрідним. Романтичний характер проявляється у внутрішній свободі героя, у переживаннях і стражданнях через неможливість жити відповідно до своїх ідеалів, романтичному характерові властиве прагнення краси людських стосунків, глибоке відчуття краси природи. Катря в оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач» перебуває в ситуації романтичного відчуження від навколишнього світу, вона не може змиритися з утратою любого Семена.<br><br>	+	<br>     Як уже зазначалося, для творення образів Марко Вовчок послуговувалася фольклорними ресурсами, помітний вплив усної народної творчості і в мові оповідання. Автор використовує інверсовані конструкції (присудок ставить перед підметом), що властиво народним пісням: Зацвіли вишні (пор.: Зацвіла в долині червона калина); прокувала зозуля, послався барвінок. Марко Вовчок широко вживає зменшувально-пестливі форми: сестричко, щебетушечко, сестронько-любонько. Удається письменниця й до народних порівнянь: хисткий, як очеретина; смілий, як сокіл.<br>Зображення трагізму внутрішнього світу героя, ліризм і драматичний сюжет, наявність в оповіданні діалогів, казкових елементів дають підстави назвати оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» баладним.<br><br>'''Романтичний характер у художньому творі'''<br><br>     Внутрішній образ людини, відтворений у літературному творі, називають художнім характером (грец. спагакіег — риса, особливість). Художній характер найчастіше представлений у творі відповідним героєм, його жестами, портретом, авторськими характеристиками, участю в зображуваних подіях. Художньому характеру властиві загальні риси, які об'єднують його з іншими персонажами, та індивідуальні особливості поведінки, переконань і уподобань, що роблять його не схожим на інших, своєрідним. Романтичний характер проявляється у внутрішній свободі героя, у переживаннях і стражданнях через неможливість жити відповідно до своїх ідеалів, романтичному характерові властиве прагнення краси людських стосунків, глибоке відчуття краси [[Тема 6. Природа навколо нас. У природі все пов’язане.\|'''природи''']]. Катря в оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач» перебуває в ситуації романтичного відчуження від навколишнього світу, вона не може змиритися з утратою любого Семена.<br><br>

	Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту		Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту

User1 в 05:37, 14 июня 2012

2012-06-14T05:37:15Z

Внесённые изменения

User15 в 12:10, 29 мая 2010

2010-05-29T12:10:38Z

← Предыдущая		Версия 12:10, 29 мая 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас\|Українська література 9 клас]]>> Українська література: Романтичність оповідання «Максим Гримач», особливості сюжету, характеротворення'''	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література\|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас\|Українська література 9 клас]]>> Українська література: Романтичність оповідання «Максим Гримач», особливості сюжету, характеротворення'''

		+	<metakeywords>українська література, 9 клас, урок, на тему, романтичність, оповідання, романтичність оповідання, максим гримач, оповідання максим гримач, особливості, сюжет. особливості сюжету, характеротворення, особливості характеротворення</metakeywords><br>

		+	'''«Максим Гримач»'''<br><br>Марко Вовчок написала оповідання «Максим Гримач», коли жила в Немирові, що на Вінниччині. Тут вона разом із чоловіком збирала фольклор, досліджувала побут і звичаї українців, власне, тут і вивчила українську мову. Цей твір був надрукований П. Кулішем у збірці «Народні оповідання» в 1857 р. в Петербурзі.<br><br>Оповідання невелике за змістом, у ньому від першої особи ведеться розповідь про трагічне кохання Катрі, яка жила в родині заможного козака Максима Гримача. Автор наділяє своїх героїв лаконічними характеристиками, на яких позначився фольклорний вплив: Максим — «повновидий, чорнобровий, чорновусий; а веселий, а жартівливий!», Катря — «хороша та пишна, як королівна». Це, по суті, і вся зовнішня характеристика головних героїв, глибше й рельєфніше автор змальовує персонажів через їхні вчинки й репліки: «А такий був [Максим Гримач]: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату його спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро». Головний герой постає перед нами благородним (боронить ближнього), мужнім і хазяйновитим, люблячим батьком. Саме бажання добра своїй Катрі (аби вона і в шлюбі жила в достатках) спричинило трагічний фінал взаємин дочки й Семена. Максим міг дозволити доньці одружитися лише з вільним козаком, тож Катря й дожидала Семена, поки він відслужить у пана. Однак не дочекалася: уже перед самим звільненням коханий загинув під час бурі на Дніпрі. Ідея оповідання полягає в обстоюванні автором не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя.
		+
		+	<br>Оповідання написано в '''романтичному ключі''': автор періодично переносить читача в нічну пору, змальовує неймовірні пейзажі, які підсилюють психологізм у творі.<br>Конфлікт в оповіданні творять сильні, горді й безкомпромісні характери, які діють у бурхливі часи Козаччини.<br>Отже, характерною рисою стилю Марка Вовчка є поєднання реалістичного підходу до світу з романтичним.
		+
		+	<br>Оповідання має традиційну '''композицію''': класично розміщені сюжетні елементи — експозиція (І частина), зав'язка (II частина), розвиток дії (ІІІ частина), кульмінація (IV частина) і розв'язка (V частина). Присутність оповідача відчувається в авторських відступах і в розповіді від першої особи: «Не за вас се діялось», «Весела наша Катря ходить собі да поглядає». Оповідь від першої особи дала автору ширші можливості переконливо зобразити стан внутрішнього світу героя з народу, розкривати суть народних характерів, завдяки цьому читач більше вірить у правдивість розповіді. Важливу роль у побудові твору відіграють пейзажі, як правило, лаконічні, вони тут виступають як художній паралелізм. Розлогий пейзажний малюнок передає зміни в природі — прихід весни, оновлення, тут опис природи ніби готує читача до сподіваних Катрею змін: «Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. Красно в садочку! Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; повився горобиний горошок; вовча ступа попустила широке листя; цвіте-процвітає мак повний: і сивий, і білий, і червоний... Поміж тим квітом сама, як найкращий квіт, походжає Катря, походжає та із синього Дніпра ясних очей не зводить». У цій картині вражає передусім багатство зорових образів («зацвіли вишні», «послався зелений барвінок»); слухових («прокувала зозуля»).
		+
		+	<br>Як уже зазначалося, для творення образів Марко Вовчок послуговувалася фольклорними ресурсами, помітний вплив усної народної творчості і в мові оповідання. Автор використовує інверсовані конструкції (присудок ставить перед підметом), що властиво народним пісням: Зацвіли вишні (пор.: Зацвіла в долині червона калина); прокувала зозуля, послався барвінок. Марко Вовчок широко вживає зменшувально-пестливі форми: сестричко, щебетушечко, сестронько-любонько. Удається письменниця й до народних порівнянь: хисткий, як очеретина; смілий, як сокіл.<br>Зображення трагізму внутрішнього світу героя, ліризм і драматичний сюжет, наявність в оповіданні діалогів, казкових елементів дають підстави назвати оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» баладним.<br><br>'''Романтичний характер у художньому творі'''<br><br>Внутрішній образ людини, відтворений у літературному творі, називають художнім характером (грец. спагакіег — риса, особливість). Художній характер найчастіше представлений у творі відповідним героєм, його жестами, портретом, авторськими характеристиками, участю в зображуваних подіях. Художньому характеру властиві загальні риси, які об'єднують його з іншими персонажами, та індивідуальні особливості поведінки, переконань і уподобань, що роблять його не схожим на інших, своєрідним. Романтичний характер проявляється у внутрішній свободі героя, у переживаннях і стражданнях через неможливість жити відповідно до своїх ідеалів, романтичному характерові властиве прагнення краси людських стосунків, глибоке відчуття краси природи. Катря в оповіданні Марка Вовчка «Максим Гримач» перебуває в ситуації романтичного відчуження від навколишнього світу, вона не може змиритися з утратою любого Семена.<br><br>

	Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту		Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас<br>Надіслано читачами інтернет-сайту

-	<sub>[[~~Гіпермаркет_знань~~-~~перший_в_світі~~\|Скачати календарно-тематичне планування]] з української літератури, відповіді на тести, [[~~Українська_література~~\|завдання та відповіді школяру]], книги та підручники, [[~~Українська_література_9_клас~~\|курси учителю з української літератури 9 класу]]</sub> <br>	+	<sub>[[Гіпермаркет знань-перший в світі\|Скачати календарно-тематичне планування]] з української літератури, відповіді на тести, [[Українська література\|завдання та відповіді школяру]], книги та підручники, [[Українська література 9 клас\|курси учителю з української літератури 9 класу]]</sub> <br>

	'''<u>Зміст уроку</u>'''		'''<u>Зміст уроку</u>'''

User15: Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська л...

2010-05-27T23:55:36Z

Создана новая страница размером '''Гіпермаркет Знань>>[[Українська л...

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 9 клас|Українська література 9 клас]]>> Українська література: Романтичність оповідання «Максим Гримач», особливості сюжету, характеротворення'''

Авраменко О. М., Дмитренко Г. К., Українська література, 9 клас Надіслано читачами інтернет-сайту

[[Гіпермаркет_знань-перший_в_світі|Скачати календарно-тематичне планування]] з української літератури, відповіді на тести, [[Українська_література|завдання та відповіді школяру]], книги та підручники, [[Українська_література_9_клас|курси учителю з української літератури 9 класу]] 

'''Зміст уроку'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання

'''Практика'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання

'''Ілюстрації'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

'''Доповнення'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше

'''Тільки для вчителів'''
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].