Структура суспільства Єгипту. Повсякденне життя єгиптян. Повні уроки - История изменений

User33 в 10:50, 28 августа 2012

2012-08-28T10:50:47Z

User11 в 15:22, 11 марта 2011

2011-03-11T15:22:07Z

← Предыдущая		Версия 15:22, 11 марта 2011
Строка 186:		Строка 186:
	<br>		<br>

-	~~Если у вас есть исправления~~ или ~~предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index~~.~~php?do=feedback напишите нам~~].	+	----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Гусак П. М.
		+
		+	Бидрін Л.О.
		+
		+	Сич Д. Д.
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+

-	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

	[[Category:Всесвітня_історія_6_клас]]		[[Category:Всесвітня_історія_6_клас]]

User5 в 00:46, 10 января 2011

2011-01-10T00:46:35Z

← Предыдущая		Версия 00:46, 10 января 2011
Строка 16:		Строка 16:

	Змінився характер і розмах торгівлі. З Азії до Єгипту надходили свинець, срібло і навіть лазурит, основні родовища якого розташовувалися на півночі сучасного Афганістану. Систематична торгівля набуває міжнародних масштабів. З'являються в Єгипті і привозні речі, наприклад месопотамські циліндричні печатки.		Змінився характер і розмах торгівлі. З Азії до Єгипту надходили свинець, срібло і навіть лазурит, основні родовища якого розташовувалися на півночі сучасного Афганістану. Систематична торгівля набуває міжнародних масштабів. З'являються в Єгипті і привозні речі, наприклад месопотамські циліндричні печатки.
-
	Знахідки такого типу поставили питання про зв'язки і запозичення герзейской Єгипту і про ту роль, яку ці зв'язки зіграли в історії країни. Ряд вчених схильні слідувати гіпотезі, за якою прийшлі завойовники принесли з собою досягнення месопотамської культури, в тому числі й «ідею листа». Уважний аналіз, проте, показує, що подібні запозичення були порівняно нечисленні й цілком відповідають «гіпотезі торгівлі», оскільки в цілому єгипетська культура і в герзейский період повністю зберігала свій самобутній образ.		Знахідки такого типу поставили питання про зв'язки і запозичення герзейской Єгипту і про ту роль, яку ці зв'язки зіграли в історії країни. Ряд вчених схильні слідувати гіпотезі, за якою прийшлі завойовники принесли з собою досягнення месопотамської культури, в тому числі й «ідею листа». Уважний аналіз, проте, показує, що подібні запозичення були порівняно нечисленні й цілком відповідають «гіпотезі торгівлі», оскільки в цілому єгипетська культура і в герзейский період повністю зберігала свій самобутній образ.

Строка 30:		Строка 29:

	З появою фараонів державою керували чиновники. Найвпливовіші посади обіймали вельможі та родичі фараона. Перший радник фараона — чаті. За службу фараон надавав вельможам землі та рабів.		З появою фараонів державою керували чиновники. Найвпливовіші посади обіймали вельможі та родичі фараона. Перший радник фараона — чаті. За службу фараон надавав вельможам землі та рабів.
-
	Трудовий люд працював у господарствах фараона, храмах та у вельмож. Частина селян, звільнена від такої праці, виконувала загальнодержавні роботи: будувала царські гробниці, храми, іригаційні споруди.		Трудовий люд працював у господарствах фараона, храмах та у вельмож. Частина селян, звільнена від такої праці, виконувала загальнодержавні роботи: будувала царські гробниці, храми, іригаційні споруди.
-
	Ремісники не могли продавати свою продукцію, а здавали її наглядачам. Окрім них, у державі були також вільні землероби, що входили до складу общини. Після сплати податків селянам залишалася маленька частина врожаю, тому вони охоче наймалися на «царські роботи». До них залучалися й ремісники, які проводили весь час у важкій роботі. Але найважче від усіх жилося рабам, які не мали ані прав, ані майна. Наглядачі поводилися жорстоко, а вкрай важка праця робили становище рабів нестерпним.		Ремісники не могли продавати свою продукцію, а здавали її наглядачам. Окрім них, у державі були також вільні землероби, що входили до складу общини. Після сплати податків селянам залишалася маленька частина врожаю, тому вони охоче наймалися на «царські роботи». До них залучалися й ремісники, які проводили весь час у важкій роботі. Але найважче від усіх жилося рабам, які не мали ані прав, ані майна. Наглядачі поводилися жорстоко, а вкрай важка праця робили становище рабів нестерпним.

User5 в 00:45, 10 января 2011

2011-01-10T00:45:35Z

← Предыдущая		Версия 00:45, 10 января 2011
Строка 37:		Строка 37:

	[[Image:Raby.jpg]]		[[Image:Raby.jpg]]
		+
	'''Раби'''		'''Раби'''

User5 в 00:45, 10 января 2011

2011-01-10T00:45:00Z

← Предыдущая		Версия 00:45, 10 января 2011
Строка 37:		Строка 37:

	[[Image:Raby.jpg]]		[[Image:Raby.jpg]]
		+	'''Раби'''

User5 в 00:40, 10 января 2011

2011-01-10T00:40:02Z

← Предыдущая		Версия 00:40, 10 января 2011
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня\|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 6 клас. Повні уроки]]>> Всесвітня історія: Структура суспільства Єгипту. Повсякденне життя єгиптян. Повні уроки'''	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня\|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 6 клас. Повні уроки]]>> Всесвітня історія: Структура суспільства Єгипту. Повсякденне життя єгиптян. Повні уроки'''

	<metakeywords>Всесвітня історія, клас, урок, на тему, 6 клас, Структура суспільства Єгипту. Повсякденне життя єгиптян.</metakeywords><br> '''Тема уроку:''' Структура суспільства Єгипту. Повсякденне життя єгиптян.		<metakeywords>Всесвітня історія, клас, урок, на тему, 6 клас, Структура суспільства Єгипту. Повсякденне життя єгиптян.</metakeywords><br> '''Тема уроку:''' Структура суспільства Єгипту. Повсякденне життя єгиптян.
Строка 34:		Строка 34:

	Ремісники не могли продавати свою продукцію, а здавали її наглядачам. Окрім них, у державі були також вільні землероби, що входили до складу общини. Після сплати податків селянам залишалася маленька частина врожаю, тому вони охоче наймалися на «царські роботи». До них залучалися й ремісники, які проводили весь час у важкій роботі. Але найважче від усіх жилося рабам, які не мали ані прав, ані майна. Наглядачі поводилися жорстоко, а вкрай важка праця робили становище рабів нестерпним.		Ремісники не могли продавати свою продукцію, а здавали її наглядачам. Окрім них, у державі були також вільні землероби, що входили до складу общини. Після сплати податків селянам залишалася маленька частина врожаю, тому вони охоче наймалися на «царські роботи». До них залучалися й ремісники, які проводили весь час у важкій роботі. Але найважче від усіх жилося рабам, які не мали ані прав, ані майна. Наглядачі поводилися жорстоко, а вкрай важка праця робили становище рабів нестерпним.
		+
		+
		+	[[Image:Raby.jpg]]
		+

	Час від часу спалахували повстання рабів і бідноти. Одне з найбільших розпочалося близько 1750 р. до н. є. й охопило всю Єгипетську державу, послабивши її перед войовничими сусідами — кочівниками гіксо-сами, які завоювали країну більш як на століття, заснувавши в Дельті свою столицю — фортецю Аваріс.		Час від часу спалахували повстання рабів і бідноти. Одне з найбільших розпочалося близько 1750 р. до н. є. й охопило всю Єгипетську державу, послабивши її перед войовничими сусідами — кочівниками гіксо-сами, які завоювали країну більш як на століття, заснувавши в Дельті свою столицю — фортецю Аваріс.

User5 в 00:30, 10 января 2011

2011-01-10T00:30:52Z

← Предыдущая		Версия 00:30, 10 января 2011
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня\|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 6 клас. Повні уроки]]>> Всесвітня історія: Структура суспільства Єгипту. Повсякденне життя єгиптян. Повні уроки'''	+	'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня\|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 6 клас. Повні уроки]]>> Всесвітня історія: Структура суспільства Єгипту. Повсякденне життя єгиптян. Повні уроки'''

-	<br> '''Тема уроку:''' Структура суспільства Єгипту. Повсякденне життя єгиптян.	+	<metakeywords>Всесвітня історія, клас, урок, на тему, 6 клас, Структура суспільства Єгипту. Повсякденне життя єгиптян.</metakeywords><br> '''Тема уроку:''' Структура суспільства Єгипту. Повсякденне життя єгиптян.

	'''Мета уроку:''' засвоєння учнями знань про диференціацію суспільства та побут у Давньому Єгипті.		'''Мета уроку:''' засвоєння учнями знань про диференціацію суспільства та побут у Давньому Єгипті.

User5 в 00:28, 10 января 2011

2011-01-10T00:28:55Z

← Предыдущая		Версия 00:28, 10 января 2011
Строка 7:		Строка 7:
	<br> '''Завдання уроку:'''		<br> '''Завдання уроку:'''

-	1. Розповісти учням про передумови диференціації суспільства в Давньому Єгипті, та появу суспільних прошарків в добу фараонів.	+	1. Розповісти учням про передумови диференціації суспільства в Давньому Єгипті та появу суспільних прошарків в добу фараонів.

	2. Ознайомити шестикласників із побутом давніх мешканців Єгипту.		2. Ознайомити шестикласників із побутом давніх мешканців Єгипту.
Строка 51:		Строка 51:
	Дім знатного єгиптянина. Здійснимо мандрівку однією з головних вулиць єгипетського міста. З обох боків вулиці тягнуться високі глиняні мури. Зверху видніються дахи будинків і гілля дерев. У мурі зроблено ворота та хвіртку, шо ведуть у двір. У глибині двору — садок. Як і всі будинки в Стародавньому Єгипті, дім знатного єгиптянина збудований із сирцевої (нсвипаленої) цегли. Дах плескатий. На нього виходить відпочити ввечері, коли спаде спека, вся сім'я. У будинку кілька кімнат. Усі стіни в домі потиньковані й розписані гарними малюнками. Навколо будинку, на подвір'ї, розташовані комори для збіжжя, кухня, хлібні печі, криниця, а також хатки для слуг. Тут же — хліви для худоби. У садку ростуть плодові дерева: фінікові пальми, фіги. Навколо тичок в'ється виноград, цвітуть квіти. Посеред двору викопано ставок. Там плавають гуси й качки. Коло ставка трудяться слуги. Вони зачерпують воду зі ставка й поливають дерева й квіти. На подвір'ї та в домі метушня. Слуги щось печуть, варять, товчуть у ступах. Жінки-рабині, стоячи навколішки, розтирають зерно на кам'яних зернотерках. Усім розпоряджається управитель дому. Увечері в домі вельможі — свято.		Дім знатного єгиптянина. Здійснимо мандрівку однією з головних вулиць єгипетського міста. З обох боків вулиці тягнуться високі глиняні мури. Зверху видніються дахи будинків і гілля дерев. У мурі зроблено ворота та хвіртку, шо ведуть у двір. У глибині двору — садок. Як і всі будинки в Стародавньому Єгипті, дім знатного єгиптянина збудований із сирцевої (нсвипаленої) цегли. Дах плескатий. На нього виходить відпочити ввечері, коли спаде спека, вся сім'я. У будинку кілька кімнат. Усі стіни в домі потиньковані й розписані гарними малюнками. Навколо будинку, на подвір'ї, розташовані комори для збіжжя, кухня, хлібні печі, криниця, а також хатки для слуг. Тут же — хліви для худоби. У садку ростуть плодові дерева: фінікові пальми, фіги. Навколо тичок в'ється виноград, цвітуть квіти. Посеред двору викопано ставок. Там плавають гуси й качки. Коло ставка трудяться слуги. Вони зачерпують воду зі ставка й поливають дерева й квіти. На подвір'ї та в домі метушня. Слуги щось печуть, варять, товчуть у ступах. Жінки-рабині, стоячи навколішки, розтирають зерно на кам'яних зернотерках. Усім розпоряджається управитель дому. Увечері в домі вельможі — свято.

-	<br> [[Image:Rthjdrsgtnhjr.jpg]]	+	<br> [[Image:Rthjdrsgtnhjr.jpg]]
-		+
-	~~'''Музиканти Давнього Єгипту'''~~	+
-		+

		+	'''Музиканти Давнього Єгипту'''

		+	<br>

		+	<br>

	[[Image:Rthjdrhsdrthjssgtnhjr.jpg]]		[[Image:Rthjdrhsdrthjssgtnhjr.jpg]]

-	'''Одяг єгиптян в епоху Давнього царства'''	+	'''Одяг єгиптян в епоху Давнього царства'''

-	<br> Бенкет у домі. У домі вже все готове для бенкету. Слуги поклали на чисту підлогу солом'яні килимки, розставили стільці. На стінах розвішано багато гірлянд із квітів лотоса. Попід стінами — невеликі підставки з вазами, наповненими квітами. У бронзові жаровні кладуть на вугілля шматки пахучої смоли, і запашний, солодкий димок в'ється по кімнаті. Слуги присовують до стільця кожного гостя низенький столик. На статиках розставляють різні наїдки та напої. Поміж посудом розкладають квіти лотоса. Гурт музикантів настроює інструменти — арфи, флейти, лютні. На підлозі, чекаючи своєї черги, сидять акробатки і танцівниці. Сходяться гості.	+	<br> Бенкет у домі. У домі вже все готове для бенкету. Слуги поклали на чисту підлогу солом'яні килимки, розставили стільці. На стінах розвішано багато гірлянд із квітів лотоса. Попід стінами — невеликі підставки з вазами, наповненими квітами. У бронзові жаровні кладуть на вугілля шматки пахучої смоли, і запашний, солодкий димок в'ється по кімнаті. Слуги присовують до стільця кожного гостя низенький столик. На статиках розставляють різні наїдки та напої. Поміж посудом розкладають квіти лотоса. Гурт музикантів настроює інструменти — арфи, флейти, лютні. На підлозі, чекаючи своєї черги, сидять акробатки і танцівниці. Сходяться гості.

	Одяг, зачіски, прикраси. Клімат у Стародавньому Єгипті був жаркий, тому одяг носили дуже легкий. Багаті жінки мали одяг з тонкого білого полотна, що нагадував сарафан. Чоловіки носили спідниці до колін. Такий самий одяг, тільки з грубого полотна, одягали й прості люди. Сандалії взували рідко, лише коли виходили з двору, а так ходили босі.		Одяг, зачіски, прикраси. Клімат у Стародавньому Єгипті був жаркий, тому одяг носили дуже легкий. Багаті жінки мали одяг з тонкого білого полотна, що нагадував сарафан. Чоловіки носили спідниці до колін. Такий самий одяг, тільки з грубого полотна, одягали й прості люди. Сандалії взували рідко, лише коли виходили з двору, а так ходили босі.
Строка 71:		Строка 71:
	[[Image:Trhdy6jde56.jpg]]		[[Image:Trhdy6jde56.jpg]]

-	'''Єгипетські жінки на святі'''	+	'''Єгипетські жінки на святі'''
-		+

		+	<br>

	[[Image:Rthjdrsgtytyjtjnhjr.jpg]]		[[Image:Rthjdrsgtytyjtjnhjr.jpg]]

-	'''Прикраси давніх єгиптян'''	+	'''Прикраси давніх єгиптян'''
-		+

		+	<br>

	[[Image:Rthjdrstynjtyjgtnhjr.jpg]]		[[Image:Rthjdrstynjtyjgtnhjr.jpg]]

-	'''Одяг рабів'''	+	'''Одяг рабів'''

	''Професійні співаки й танцівниці носили такіж прозорі сукні, як і знатні жінки. А часто виступали оголеними, і весь їхній одяг складався з кількох прикрас - паску, намиста, браслетів і сережок. Зовсім юні служниці без сорому ходили оголеними.''<!--[if gte mso 9]><xml>		''Професійні співаки й танцівниці носили такіж прозорі сукні, як і знатні жінки. А часто виступали оголеними, і весь їхній одяг складався з кількох прикрас - паску, намиста, браслетів і сережок. Зовсім юні служниці без сорому ходили оголеними.''<!--[if gte mso 9]><xml>
Строка 125:		Строка 125:
	mso-bidi-language:#0400;}		mso-bidi-language:#0400;}
	</style>		</style>
-	<![endif]-->	+	<![endif]-->
-		+

		+	<br>

	Брови й очі єгиптянки підмальовували чорною та зеленою фарбами, від чого очі здавалися видовженими. Борови в єгиптян не рости. Та оскільки борода вважалася прикметою богів і царів, то на урочистих прийомах і релігійних святах фараон підв'язував штучну борідку. Її ми бачимо на золотій портретній масці фараона Тутанхамона і навіть на статуях цариці Хатшепсут. Єгиптяни прикрашали себе намистом, браслетами, перснями, амулетами. Понад усе вони любили носити широкі коміри, зроблені з кольорового намиста. Ці коміри закривали плечі й груди, їх фараони дарували своїм підданим за вірну службу. Сміливих воїнів нагороджували золотими орденами Мухи та Лева. Для захисту від злих духів єгиптяни носили амулети — фігурки, зроблені з коштовного каміння або фаянсу. Були амулети у вигляді ока, хреста і жука скарабея, який символізував бога сонця Ра.		Брови й очі єгиптянки підмальовували чорною та зеленою фарбами, від чого очі здавалися видовженими. Борови в єгиптян не рости. Та оскільки борода вважалася прикметою богів і царів, то на урочистих прийомах і релігійних святах фараон підв'язував штучну борідку. Її ми бачимо на золотій портретній масці фараона Тутанхамона і навіть на статуях цариці Хатшепсут. Єгиптяни прикрашали себе намистом, браслетами, перснями, амулетами. Понад усе вони любили носити широкі коміри, зроблені з кольорового намиста. Ці коміри закривали плечі й груди, їх фараони дарували своїм підданим за вірну службу. Сміливих воїнів нагороджували золотими орденами Мухи та Лева. Для захисту від злих духів єгиптяни носили амулети — фігурки, зроблені з коштовного каміння або фаянсу. Були амулети у вигляді ока, хреста і жука скарабея, який символізував бога сонця Ра.
Строка 133:		Строка 133:
	[[Image:,fyu,lf,yuklf.jpg]]		[[Image:,fyu,lf,yuklf.jpg]]

-	'''Амулет у формі жука-скарабея'''	+	'''Амулет у формі жука-скарабея'''
-		+
-	''Зображення скарабея слугували амулетами, що захищали від сил зла, отруйних укусів і допомагали воскреснути після смерті. ''	+

		+	''Зображення скарабея слугували амулетами, що захищали від сил зла, отруйних укусів і допомагали воскреснути після смерті. ''

		+	<br>

	ЇЖА. У Стародавньому Єгипті їжа трудового люду була простою. Основний харч — ячмінні та пшеничні перепічки, різні каші, сушена риба, овочі — огірки, часник, цибуля, салат. З ячменю робили пиво. Багаті люди харчувалися краше. Крім названих продуктів, вони теж їли м'ясо, рибу, пироги, сир, фрукти; пили молоко, пиво, вино та медовий напій.		ЇЖА. У Стародавньому Єгипті їжа трудового люду була простою. Основний харч — ячмінні та пшеничні перепічки, різні каші, сушена риба, овочі — огірки, часник, цибуля, салат. З ячменю робили пиво. Багаті люди харчувалися краше. Крім названих продуктів, вони теж їли м'ясо, рибу, пироги, сир, фрукти; пили молоко, пиво, вино та медовий напій.

User5 в 00:27, 10 января 2011

2011-01-10T00:27:23Z

Внесённые изменения

User5 в 00:19, 10 января 2011

2011-01-10T00:19:27Z

← Предыдущая		Версия 00:19, 10 января 2011
Строка 21:		Строка 21:

	Знахідки такого типу поставили питання про зв'язки і запозичення герзейской Єгипту і про ту роль, яку ці зв'язки зіграли в історії країни. Ряд вчених схильні слідувати гіпотезі, за якою прийшлі завойовники принесли з собою досягнення месопотамської культури, в тому числі й «ідею листа». Уважний аналіз, проте, показує, що подібні запозичення були порівняно нечисленні й цілком відповідають «гіпотезі торгівлі», оскільки в цілому єгипетська культура і в герзейский період повністю зберігала свій самобутній образ.		Знахідки такого типу поставили питання про зв'язки і запозичення герзейской Єгипту і про ту роль, яку ці зв'язки зіграли в історії країни. Ряд вчених схильні слідувати гіпотезі, за якою прийшлі завойовники принесли з собою досягнення месопотамської культури, в тому числі й «ідею листа». Уважний аналіз, проте, показує, що подібні запозичення були порівняно нечисленні й цілком відповідають «гіпотезі торгівлі», оскільки в цілому єгипетська культура і в герзейский період повністю зберігала свій самобутній образ.
-
-
-	~~[[Image: zhsrthrst.jpg]]~~
-

	Відбуваються корінні зміни й у соціальній структурі. Відмінності в розмірах могил дозволяють припускати, що в громадах уже відчувалася майнова нерівність і що в них виділилися вожді, яких ховали з особливою пишністю. При розкопках таких могил, в більшості своїй розграбованих, виявлені рукоятки ножів зі слонової кістки, нерідко із золотою обкладкою, тонкі тканини з художнім розписом. Виділяється велика гробниця вождя, знайдена в Ієраконполі. Її стіни були складені з сирцевої цегли та прикрашені сюжетним розписом. Багатій знаті протистояли рядові члени землеробських громад, оскільки надлишки одержуваних продуктів все частіше опинялися в руках знаті, впливових служителів. Соціальній диференціації сприяв розвиток скотарства – галузі, в якій інтенсивно накопичувався додатковий продукт, що потрапляв у власність племінної верхівки.		Відбуваються корінні зміни й у соціальній структурі. Відмінності в розмірах могил дозволяють припускати, що в громадах уже відчувалася майнова нерівність і що в них виділилися вожді, яких ховали з особливою пишністю. При розкопках таких могил, в більшості своїй розграбованих, виявлені рукоятки ножів зі слонової кістки, нерідко із золотою обкладкою, тонкі тканини з художнім розписом. Виділяється велика гробниця вождя, знайдена в Ієраконполі. Її стіни були складені з сирцевої цегли та прикрашені сюжетним розписом. Багатій знаті протистояли рядові члени землеробських громад, оскільки надлишки одержуваних продуктів все частіше опинялися в руках знаті, впливових служителів. Соціальній диференціації сприяв розвиток скотарства – галузі, в якій інтенсивно накопичувався додатковий продукт, що потрапляв у власність племінної верхівки.