Лира: Создана новая страница размером ''' Похвала книгам'''
Як ти думаєш, про що розповідатиметься у творах ц...

2009-08-26T08:44:23Z

Создана новая страница размером ''' Похвала книгам''' Як ти думаєш, про що розповідатиметься у творах ц...

Новая страница

''' Похвала книгам'''

 Як ти думаєш, про що розповідатиметься у творах цієї теми? Книги відкривають нам широкий світ знань. Книг незліченна кількість. Вони дуже різні: великі й малі, з малюнками і без... Чому так багато різних книг? Очевидно, тому, що вони потрібні всім: малюкам, школярам, дорослим людям.

 Чи замислювався ти, коли з'явилися перші книги? Чи завжди вони були такими, як сьогодні? Чому так цінується гарна книга? Знайти відповіді тобі допоможуть твори цієї теми. Читаючи їх, визначай нове, знаходь головне, запам'ятовуй відомості, які виділено в тексті. Звертай увагу на те, як побудовані твори цієї те¬ми. В них розповідається не про вигадані, а правдиві події, вказуються імена, дати, насправді відомі в історії. Такі оповідання є науково-популярними. * * * ''Вчіться, діти! Мудра книжка скаже вам чогось багато. З того, що колись другими і посіяно, й пожато...'' Яків Щоголів З ІСТОРІЇ КНИГ

 Створення книги — довга, захоплююча історія. 3 давніх-давен люди шукали різні способи збереження знань і передачі їх наступним поколінням. Багато відкриттів зробили наші предки, щоб залучити до здобуття знань якомога більше людей. ЯК З'ЯВИЛАСЯ ДРУКОВАНА КНИГА

 З глибокої давнини до нас дійшли «книги», які люди писали паличками на глиняних плитках, що їх потім обпалювали у печах, мов горщики. У Стародавньому Єгипті виготовляли книги з папірусу — річкового очерету, який мав високе і тов¬сте стебло. Серцевину його розрізали на смужки, сушили і перетворювали на гладенькі листки. На них і писали. Потім листки склеювали так, що виходила книга у вигляді довгої стрічки. Після читання стрічку згортали у трубку (сувій) і ховали у футляр.

 У Стародавньому Китаї робили книги з окремих дощечок, які нанизували на мотузок.

 Минуло дуже багато років, перш ніж у стародавньому місті Пергамі люди навчились робити із шкіри тварин особливий матеріал — пергамент. Шматок пер¬гаменту згортали так, що виходило чотири сторінки. Кожний згорток грецькою мовою звався «тетрадос».

 Кілька таких «тетрадос» зшивали, і виходила книга, на сторінках якої можна було писати і малювати. Пройшло багато років і пергамент замінили більш дешевим матеріалом — папером. Але книги,як і раніше, зшивали з окремих зошитів і «вдягали» у тверду або м'яку обкладинку. Так роблять і нині.

 Місяці, а то й роки ішли на те, щоб написати або переписати яку-небудь товсту книгу й прикрасити її малюнками. Не дивно, що рукописні книги коштува¬ли дуже дорого. До того г ж деякі з них вдягали в дорогу шкіру, парчу*, а іноді навіть у срібло. Щоб уберегти такі книжки, власники нерідко приковува¬ли їх ланцюжками до полиць.

 Перша друкована книга з'явилася в німецькому місті Майнці. Винахідником друкарського верстата був мешканець цього міста — Йоган Гутенберг. Він придумав і літери — металеві брусочки з опуклим зо¬браженням букви чи цифри, а також матриці — фор¬мочки для відливання цих літер. Літери розміщали в пеціальному ящичку з відділеннями для кожної. Називався він складальною касою. Треба, наприклад, набрати слово дим — береш з одного відділення літеру Д, з другого — літеру И, з третього — Мі викла¬даєш на спеціальну дощечку — верстатку. Набрав один рядок, за ним — другий, третій... Ось і готова друкарська форма. Залишається покрити її фарбою, зверху покласти аркуш паперу і міцно притиснути пресом. Сторінка віддрукована. За допомогою дру¬карського верстата можна було розмножити книгу в сотнях і навіть тисячах примірників. Люди відразу оцінили новий винахід. У різних містах одна за од¬ною стали з'являтися майстерні, а потім і фабрики — друкарні, де виготовлялися книги. За Віктором Дацкевичем ''Парча ''— шовкова тканина, виткана золотими або срібними нитками. Як виглядали книги у давні часи? Хто винайшов книгодрукування? Що саме придумав ви¬нахідник? Перечитай текст мовчки. Підготуйся стисло переказати його за опорними словами: глиняні плитки, папірус, до¬щечки, пергамент, папір, Йоган Гутенберг, літери, матриці, друковані форми, друкарні. Попрацюйте разом! Поставте один одному запитання за змістом прочитаного. ЯК ЖИЛА КНИГА ЗА ЧАСІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

 Вже за часів Київської Русі книга була у великій пошані. Так, в одній давній книзі читаємо: «Ум без книг, як птиця без крил. Як і вона злетіти не може, так і ум не домислиться досконалого розуму без книг».

 Князь Володимир Святославич (жив він понад тисячу років тому) відкривав школи, спеціальні майстерні, де переписували, розмножували книги. А в часи князювання Ярослава Мудрого у Києві при Софійському соборі було засновано першу в Київській Русі бібліотеку.

 Сиділи переписувачі в соборі, переписували книги, перекладали з інших мов. Потім з Києва книги потрапляли до інших міст. А варто нагадати, що ко¬штували тоді книги дуже дорого, виготовлялися во¬ни з пергаменту. А ще ж палітурка! її оздоблювали коштовним камінням, золотом, сріблом. З «Повісті минулих літ» — нашого славного лі¬топису — ми дізнаємось про таке:

 «Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали во¬ни з грецького на слов'янське письмо. Написали книг вони велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу... Книги — мов ріки, які наповнюють собою увесь світ; це — джерело мудрості, в книгах — бездонна глибина, ми ними втішаємося в печалі, ...в книгах — світило мудрості...»

 Жаль, ой, як жаль, що книги з бібліотеки Ярослава Мудрого не дійшли до нас. Після захоплення Києва ханом Батиєм у 1240 році доля їх невідома. Про бібліотеку, засновану в далекому XI столітті, нам нагадує пам'ятний знак, встановлений на тери¬торії заповідника «Софійський музей». На камені зо¬бражено Ярослава з книгою в руках і викарбувано рядки з літопису: «...Ярослав цей, син Володимира, засіяв книжними словами серця вірних людей. Вели¬ка ж бо користь людині від навчання книжного». За Олександром Єфімовим  Прочитай мовчки. Що з прочитаного тобі незрозуміло?Підготуйся запитати про це вчителя. Попрацюйте разом! Перечитайте уривок з «Повісті минулих літ», наведений у тексті. Обміняйтесь думками щодо змісту виділених речень. «ДРУКАР КНИГ, ПЕРЕД ТИМ НЕ БАЧЕНИХ»

 У 1563 році чудові майстри Іван Федоров і Петро Мстиславець у Москві почали складання першої російської друкованої книги — «Апостол»*. Тепер уже не писець виводив од руки, а майстер-друкар складав літеру до літери, рядок до рядка. Потім металеві ряд¬ки складав — верстав — у сторінку і вставляв до спеціальної рамки. Помічник Федорова Мстиславець ніс рамку з рядками майбутньої книги до друкарсько¬го верстата. Змастивши чорною фарбою шрифт тексту, він клав на нього аркуш чистого паперу і міцно притискав його пресом. Сторінку віддруковано!

 Згодом Іван Федоров переїздить до Львова, де про¬довжує свою благородну справу. За своє життя Іван Федоров видрукував лише кілька книжок (серед яких є і перший слов'янський «Буквар»), але його роботу й досі з вдячністю згадують усі.

 Недарма на могилі першодрукаря у Львові викар-бувано напис: «Друкар книг, перед тим не бачених».   За Олександром Єфімовим «Апостол» — церковна книга, що містить розповіді про апостолів — учнів Ісуса Христа. Прочитай текст мовчки. Підготуйся висловити головну думку прочитаного. ШКОЛА ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО Борисові було дев'ять років, коли його побачив князь Володимир Великий перед своїм теремом. Во¬лодар саме повертався на білому коні у замок. Сподо¬бався йому хлопчик і виглядом, і відповідями у розмові, тож сказав дружинникові намовити батьків, щоб віддали хлопця в школу. Батьки послухались доброї поради, віддали Бориса у школу.

 Борис полюбив школу: вже змалку виявив велику любов до книжки. У школі він помагав слабшим уч¬ням, а то й заступав учителя. Минуло два роки Борисового перебування у школі при Десятинній церкві.

 Князь Володимир цікавився успіхами учнів першої школи в Україні. Відвідував їх, бував на лекціях. Од¬ного разу, почувши, як Борис читає, розповідає своєю звичайною мовою прочитане і як гарно пояснює дум¬ки, підійшов до нього, розпитував, чий він, як нази¬вається. Князь пригадав собі першу свою зустріч з Борисом: — Радію, що я спонукав твого батька віддати тебе в школу. Гарно, хлопче, вчися, будуть із тебе люди. Нам треба таких, як ти, майбутніх мужів, освічених і розумних.

 А згодом зняв із себе золоту гривню та при всіх повісив її на шию Борисові. Сказав до всіх дітей:

 — Учіться, діти, знайте, що, хто читає книжки, той здобуває справжнє щастя. Книга — це найбільший скарб людей. Як не збудуємо корабля без цвяхів, так людина не стане справжньою людиною без читання книжок. Краса воїнові — зброя, кораблеві — вітрила, а праведникові* — читання книжок.

 Це був найщасливіший день у житті Бориса.

 Минуло кілька літ. Борис став монахом, прийнявши ім'я Іларіон. Став славним письменником. Року 1052 його було обрано митрополитом усіх укра¬їнських земель. За Антоном Лотоцьким

 Праведник — людина, яка суворо дотримується заповідей церкви. Прочитай текст мовчки. Чи зрозумів ти, де і коли відбувалась описана подія? Підготуйся до відповідей на запитання: що з прочитаного я вже знаю? Що було невідомим? Про що ще я хотів би дізнатися? Попрацюйте разом! Розгляньте малюнок. Яким зображено князя Володимира? А Бориса? Що нового ви дізналися про ті часи з малюнка? * * * Людина без книги, як криниця без води. Так влучно говорять у народі про важливе значен¬ня книги в нашому житті. А як ти думаєш, чому книгу порівнюють з водою? З чим іще її можна порівняти? Прочитай подані твори і поміркуй, як подружитися з книгами так, щоб не розлучатися з ними впро¬довж життя. Пам'ятай, хто більше читає, той більше знає. *** ''Як краплин у Дніпрі, як зірок угорі, як листви на гіллі — стільки книг на землі! Є великі й малі, є легкі і важкі. На полицях, в столі — наші друзі книжки.'' Олександр Пархоменко СОНЯШНИК ''Дівчинка книжку читала і соняшника прохала, може, так жартувала: — Посвіти мені, посвіти.— А соняшник мовив: — Ну, що ти?!'' ''Не мав би я вже роботи, щоб свої золотисті соти на дрібниці перевести!..— Соняшник дивився на Сонце, дуже довго дивився на Сонце, і здалося йому, що Сонце — квітка така ж, як він... Втім, вийшла дівчинка з хати і стала Сонце прохати: — Зайди до нашої хати, перепочинь з путі! —'' ''Сонце зайшло. І раптом все навкруги померкло, тільки вікно хатини сяяло в темноті. Соняшник здивувався! Засоромлено пооглядався і до вікна підкрався. І що ж він побачив? Дива! Дівчинка книжку читає, а Сонце перегортає сторінки й світло вливає в літери та в слова.'' Дмитро Павличко Хто дійові особи вірша? Поміркуй, чому соняшника образило прохання дівчинки. Що здивувало соняшник? А тебе? Яку інтонацію читання підказують слова дуже довго ди¬вився, прохати, здивувався? Поміркуйте разом! Чи випадково поет в одно¬му вірші пише про Сонце як джерело світла, книжку як джерело знань і дівчинку, яка захоплена читанням? Чим цей вірш нагадує казку? Розгляньте малюнок. Який уривок з тексту проілюстро¬вано? Які дійові особи зображені на малюнку? ЛЮБІТЬ КНИГУ!

 Не дуже любив книгу Василько. І не дуже чемно з нею поводився.

 ...От він одного вечора ліг спати та й узяв книж¬ку перед сном почитати. (А Василько знав, що, як лежачи книжку читаєш, псується зір і псується книж¬ка.) Лежить Василько, читає і задрімав.

 А книжка — бух на підлогу. Аркуші в книжці й пожмакалися. Добре заснув Василько, так кріпко, що й од «бух!» не прокинувся. І сниться Василькові, що він сам — книжка.

 От бере його, книжку-Василька, Оленка, що теж не дуже поважає книжку, бере, читає і водночас обідає. Борщ із ложки — кап! — та на Василька-книжку. Йому пече, йому неприємно, що на нього борщ капає, та нічого не вдіє Василько, бо він — книжка.

 А потім ухопили Василька-книжку Миша і Вова та давай на ньому різні дурниці писати: «Читав Вова», «Цікава книжка», «Колька — дурак»,— отаке понаписували. Так ніби хтось у грязюку перо вмочиї та й бруднить, грязнить Василька-книжку! Далі ще гірше!

 Оленка почала Василька-книжку ножицями різати — малюнки вирізати. Болить Василькові, аж «Рятуйте!» хоче крикнути...

 Тільки-но Оленка ножиці прийняла, як хтось гарячого праса* поставив на Василька-книжку. Горить Василько-книжка, дим із його йде! Пече йому! Уже Василько-книжка не книжка, а саме шмаття, в яке загорнула Оленка свій сніданок!

 Так гірко та так боляче зробилося Василькові, що він аж прокинувся. — Ой, що зі мною зробили?! А потім, здогадавшись, що то був тільки сон, зітхнув легше. А зітхнувши, подумав та й гасло про книжку склав: — Бережи книжку — це твій друг! І ніколи вже не псує Василько книг, та й товаришів соромить, коли хтось із них не береже книжку.

 Остап Вишня П р а с — праска, утюг. Прочитай оповідання мовчки. Що в цьому творі вигада¬не, а що — ні? Попрацюйте разом! На які частини можна поділити оповідання? Складіть план. Підготуйтеся стис¬ло переказати за ним твір. У якому реченні висловлено головну думку оповідання?

   ***

 ''Все, що серце і що розум вік творили не один, повизбирувало людство в книги — перла із перлин.'' Юлій Ванаг КНИГОЛЮБКА ''Хтозна вже відколи я люблю читати. Якби не до школи — не лягала б спати. Я люблю читати часто до півночі, поки пелехаті ляжуть сни на очі. Я засну, раденька,—'' ''сплять разом зі мною явори Шевченка над Дніпром-рікою. В сні не знаю, де я,— лину в піднебессі, а в руках лілея Українки Лесі... На столі розкрита книжечка весела ''— хитрий лис Микита в мандри йде на села. ''Кіт-воркіт — на плоті дядечка Малишка... В навчанні й роботі помагає книжка. В новорічні свята я напам'ять вчила вірші про санчата дідуся Максима.'' ''Зайчика була б я у ліску спіймала... На човенці жабка з вітром мандрувала. Хотіла б я уміти швидко так читати, щоб усі на світі книги прочитати!'' Володимир Лучук   Прочитай вірш мовчки. Чому дівчинку названо книголюбкою? Поміркуйте разом! Твори яких поетів згадують¬ся у вірші? Якою ви уявляєте дівчинку, що захоплена читанням? Скільки їй років? З яким почуттям поет її описує? Порівняйте зміст вірша з малюнком. Що нового ви помітили? Я — БІБЛІОТЕКАР

 ''За моїм вікном ростуть кедри і смереки. Гарне місце влітку тут для бібліотеки. Я полиці змайстрував для книжок, журналів, щоб читали їх усі діти в зелен-залі. І тепер у ранній час чи в обідню спеку'' ''йдуть до мене читачі у бібліотеку. Люблять загадки, вірші Василько і Таня. Павлик просить лиш казки та оповідання. Йдуть до мене читачі зблизька і здалека. Жду їх радісно завжди: я ж — бібліотекар! Сте''пан Жупанин Прочитай вірш мовчки. З чого видно, що хлопчик — за¬взятий читач? Яким ти його уявляєш? Підготуйся розказати, чим подібні вірші «Книголюбка» і «Я — бібліотекар». Прислів'я Книжка — маленьке віконце, а через нього весь світ видно. Книга вчить, як на світі жить. Як ти думаєш, про що розповідатиметься у наступному творі? СПЛЯЧА КНИГА

 На полиці, серед книг про далекі країни й небачених звірів, стояла велика цікава Книга. У ній розповідалося про могутнього богатиря. Букви в цій Книзі яріли*, як розпечене залізо. Вона мала дивну властивість: як тільки доторкнеться вогненне слово до людського серця, в ньому займеться вогник. І людина, в якої у грудях б'ється серце з цим вогником, стає могутньою і непереможною.

 Але минув уже не один рік, як Книгу читали. Що¬тижня Господиня знімала її з полиці, обережно вити¬рала з обкладинки пилюку й знову ставила на поли¬цю. Книга чекала — ось-ось її прочитають, та ніхто її навіть не розгортав.

 Часто до господаря приходили гості. Господар любив показувати книги: дивіться, які в моїх книг красиві палітурки. Стали вогненні букви меркнути*. Потемніли палкі слова. Могутній богатир, про якого розповідалося в книзі, заснув. Тепер уже на полиці стояла не Во¬гненна, а Спляча Книга.

 Василь Сухомлинський

 Яріли — яскраво світилися. Меркнути — гаснути.

 Прочитай текст мовчки. Якою була Книга спочатку? Чому заснув могутній богатир? Попрацюйте разом! Придумайте різні закінчення речення Якщо книгу не читають, ... Бажаю вам, щоб серед ваших книг не було сплячих!

 БІБЛІОТЕКА — ЗАТИШНИЙ ДІМ

 ДЛЯ ЗУСТРІЧІ ЧИТАЧА З КНИГОЮ

 У великому місті, селищі чи маленькому селі ти можеш стати читачем бібліотеки. Слово біблі¬отека походить з грецької мови і означає «книго¬збірня, книгосховище». У більшості бібліотек книги видають додому. Відділ, де видаються книги додому, називається абонементом. Тут можна порадитися з бібліотекарем, що взяти для читання, дізнатися про надходження нових видань.

 Газети, журнали або книги, що є в бібліотеці в одному примірнику, можна почитати в читальному залі. Тут завжди тихо, розмовляти треба пошепки, не зава¬жати іншим читачам. На видному місці розміщено словники, нові книги, стенд з порадами, що прочитати.

 Вибрати книжку допоможе також каталоог (з грецької мови — список). Він складається з карток, на яких зазначено автора книги, її назву, шифр. За карткою каталогу бібліотекар швидко знайде будь-яку книжку. Вибрані для читання книги слід повертати в бібліо¬теку в охайному вигляді, не пізніше, ніж за два тижні.

 Якщо в тебе змінилася адреса — повідом про це бібліотекаря. А якщо ти від'їжджаєш, то обов'язково поверни книги.

 Бібліотекар — перший порадник і друг усіх, хто прийшов до книгозбірні-. Один маленький читач порівняв його з чарівником. І справді, бібліотекар знає і вміє дуже багато. Він упорядковує нову літературу, проводить літературні ранки, зустрічі з авторами і ху¬дожниками, заняття з юними читачами. *** З часом книги старіють. У них відриваються обкладинки, випадають сторінки. Такі книги потребу¬ють негайного «лікування». В бібліотеках є «книж¬кові лікарні», у яких лагодять книги. Візьми і ти участь у цій корисній справі. У нашій країні найбільшою є Державна бібліотека України для дітей, яка розташована у м. Києві. її відкрили у 1967 році. Щороку бібліотеку відвідують близько 20 тисяч дітей. До послуг читачів майже півмільйона книг, журналів, грамзаписів. Ця біблі¬отека є справжнім центром навчання і дозвілля читачів. От як написав про цю бібліотеку її читач-третьокласник: «Я дуже люблю цю бібліотеку, бо вона не така, як інші. В ній два поверхи, є навіть актовий зал, де відбуваються вистави. У музичному кабінеті можна послухати музику, казки... А ще тут є кабінет, у якому дуже багато іграшок. Половина з них зроблена дитячими руками. В бібліотеці весело».

 За матеріалами Державної бібліотеки України для дітей Книгозбірня — бібліотека. Прочитай текст мовчки. Що нового ти дізнався з розповіді? Що означають слова бібліотека, абонемент, каталог? Що ти знаєш про найбільшу в Україні бібліотеку для дітей? Бажаю всім учням вашого класу стати активними читачами бібліотеки! Чи уважно ти читав? На чому писали люди до винайдення паперу? Хто був винахідником друкарського верстата? У якому творі розповідається про бібліотеку Ярослава Мудрого? Що саме? Про кого написано: «Друкар книг, перед тим не бачених»? У якому вірші Сонце перегортає сторінки й світло вливає в літери та в слова! Яке гасло придумав Василько? Чи воно тобі до вподоби? Попрацюйте разом! Проведіть змагання: хто назве найбільше слів з вивченої теми і пояснить їх значення. Продовжте розповідь: Підручник — найважливіша книга школяра. Його можна читати, розглядати...





О.Я.Савченко. Читанка 3 клас Вислано читачами з інтернет-сату   акселеративні методи на уроці національні особливості  виділити головне в уроці - опорний каркас нічого собі уроки  відеокліпи нова система освіти  вправи на пошук інформації підручники основні допоміжні  гумор, притчі, приколи, приказки, цитати презентація уроку  додаткові доповнення реферати  домашнє завдання речовки та вікторизми  задачі та вправи (рішення та відповіді) риторичні питання від учнів  закриті вправи (тільки для використання вчителями) рівень складності звичайний І  знайди інформацію сам рівень складності високий ІІ   ідеальні уроки рівень складності олімпійський III  ілюстрації, графіки, таблиці самоперевірка  інтерактивні технології система оцінювання  календарний план на рік скласти пазл з різних частин інформації  кейси та практикуми словник термінів   комікси статті  коментарі та обговорення тематичні свята  конспект уроку тести  методичні рекомендації шпаргалка   навчальні програми що ще не відомо, не відкрито вченими

← Предыдущая		Версия 06:51, 6 октября 2009
Строка 499:		Строка 499:


-	<sub>Плани уроків української літератури, ~~конспекти,~~ Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|підручники онлайн, електронні видання безкоштовно, реферати</sub>	+	<sub>Плани уроків української літератури, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!\|конспекти]], підручники онлайн, електронні видання безкоштовно, реферати</sub>
		+

-	~~ <br>~~
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] акселеративні методи на уроці [[Image:1236084776 kr.jpg]] національні особливості
	[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]		[[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] виділити головне в уроці - опорний каркас [[Image:1236084776 kr.jpg\|10x10px]] [http://xvatit.com/nichego-sebe-uroki/ нічого собі уроки]

Тема 2. Похвала книгам - История изменений

Natasha в 14:08, 29 октября 2009

Ju2009 в 06:51, 6 октября 2009

Ju2009 в 06:49, 6 октября 2009

Лира в 06:41, 30 августа 2009

Лира в 06:35, 30 августа 2009

Лира в 08:48, 26 августа 2009

Лира в 08:46, 26 августа 2009

Лира: Создана новая страница размером ''' Похвала книгам'''
Як ти думаєш, про що розповідатиметься у творах ц...

Тема 2. Похвала книгам - История изменений

Natasha в 14:08, 29 октября 2009

Ju2009 в 06:51, 6 октября 2009

Ju2009 в 06:49, 6 октября 2009

Лира в 06:41, 30 августа 2009

Лира в 06:35, 30 августа 2009

Лира в 08:48, 26 августа 2009

Лира в 08:46, 26 августа 2009

Лира: Создана новая страница размером ''' Похвала книгам''' Як ти думаєш, про що розповідатиметься у творах ц...

Лира: Создана новая страница размером ''' Похвала книгам'''
Як ти думаєш, про що розповідатиметься у творах ц...