<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Традиції реалізму 19 ст. Повні уроки - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-10T19:38:57Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=193227&amp;oldid=prev</id>
		<title>User13 в 06:32, 4 сентября 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=193227&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-09-04T06:32:04Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=193227&amp;amp;oldid=136857&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User13</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=136857&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 12:52, 18 марта 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=136857&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-03-18T12:52:28Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 12:52, 18 марта 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 63:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 63:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#История русской литературы XIX века. 70 - 90-е годы&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; н/у&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 200&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#История русской литературы XIX века. 70 - 90-е годы&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; н/у&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 200&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;br&lt;/del&gt;&amp;gt; &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если у вас есть исправления &lt;/del&gt;или &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;предложения к данному уроку&lt;/del&gt;, [http://xvatit.com/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;index&lt;/del&gt;.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;php?do=feedback напишите нам&lt;/del&gt;]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;&amp;lt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;u&lt;/ins&gt;&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Над уроком працювали&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Пушко Л.Б.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Пилипенко В.В.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею &lt;/ins&gt;или &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме''']&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего&lt;/ins&gt;. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''&lt;/ins&gt;] &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;открывает двери для специалистов&amp;amp;nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ&lt;/ins&gt;.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Зарубіжна_література_11_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Зарубіжна_література_11_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:92458:newid:136857 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=92458&amp;oldid=prev</id>
		<title>Ирина в 09:18, 27 октября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=92458&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-27T09:18:24Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:18, 27 октября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 53:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 53:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3d.jpeg]][[Image:T2d.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3d.jpeg]][[Image:T2d.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Світовий революційний процес і передова західноєвропейська суспільна думка робили сильний вплив і на культуру Росії. Це був час розквіту німецької класичної філософії і французького утопічного соціалізму, ідеї яких користувалися широкою популярністю в Росії.&amp;lt;br&amp;gt;Російська культура сприймала кращі досягнення культур інших країн і народів, не втрачаючи при цьому своєї самобутності і у свою чергу роблячи вплив на розвиток інших культур. Чималий слід залишила в історії європейських народів, наприклад, релігійна російська думка. Підйом патріотизму у зв'язку з Вітчизняною війною 1812 р. сприяв не лише зростанню національної самосвідомості і формуванню декабрізма, але і розвитку російської національної культури. В. Белінський писав: «1812 рік, потрясши всю Росію, пробудив народну свідомість і народну гордість».&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/del&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/del&gt;'''Список використаних джерел&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;:'''&lt;/del&gt;'''&amp;lt;br&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''' &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Світовий революційний процес і передова західноєвропейська суспільна думка робили сильний вплив і на культуру Росії. Це був час розквіту німецької класичної філософії і французького утопічного соціалізму, ідеї яких користувалися широкою популярністю в Росії.&amp;lt;br&amp;gt;Російська культура сприймала кращі досягнення культур інших країн і народів, не втрачаючи при цьому своєї самобутності і у свою чергу роблячи вплив на розвиток інших культур. Чималий слід залишила в історії європейських народів, наприклад, релігійна російська думка. Підйом патріотизму у зв'язку з Вітчизняною війною 1812 р. сприяв не лише зростанню національної самосвідомості і формуванню декабрізма, але і розвитку російської національної культури. В. Белінський писав: «1812 рік, потрясши всю Росію, пробудив народну свідомість і народну гордість». &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Список використаних джерел'''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;:&lt;/ins&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002. - 319 с. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002. - 319 с. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:92456:newid:92458 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Ирина</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=92456&amp;oldid=prev</id>
		<title>Ирина в 09:17, 27 октября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=92456&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-27T09:17:25Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:17, 27 октября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 53:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 53:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3d.jpeg]][[Image:T2d.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3d.jpeg]][[Image:T2d.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Світовий революційний процес і передова західноєвропейська суспільна думка робили сильний вплив і на культуру Росії. Це був час розквіту німецької класичної філософії і французького утопічного соціалізму, ідеї яких користувалися широкою популярністю в Росії.&amp;lt;br&amp;gt;Російська культура сприймала кращі досягнення культур інших країн і народів, не втрачаючи при цьому своєї самобутності і у свою чергу роблячи вплив на розвиток інших культур. Чималий слід залишила в історії європейських народів, наприклад, релігійна російська думка. Підйом патріотизму у зв'язку з Вітчизняною війною 1812 р. сприяв не лише зростанню національної самосвідомості і формуванню декабрізма, але і розвитку російської національної культури. В. Белінський писав: «1812 рік, потрясши всю Росію, пробудив народну свідомість і народну гордість».'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''Список використаних джерел:'''&amp;lt;br&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Світовий революційний процес і передова західноєвропейська суспільна думка робили сильний вплив і на культуру Росії. Це був час розквіту німецької класичної філософії і французького утопічного соціалізму, ідеї яких користувалися широкою популярністю в Росії.&amp;lt;br&amp;gt;Російська культура сприймала кращі досягнення культур інших країн і народів, не втрачаючи при цьому своєї самобутності і у свою чергу роблячи вплив на розвиток інших культур. Чималий слід залишила в історії європейських народів, наприклад, релігійна російська думка. Підйом патріотизму у зв'язку з Вітчизняною війною 1812 р. сприяв не лише зростанню національної самосвідомості і формуванню декабрізма, але і розвитку російської національної культури. В. Белінський писав: «1812 рік, потрясши всю Росію, пробудив народну свідомість і народну гордість».'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;'''Список використаних джерел:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;'''&amp;lt;br&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002. - 319 с.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002. - 319 с. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#Зарубіжна література. Шалагінов Б.Б. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. &amp;quot;КМ Академія&amp;quot;, 2004. - 360с&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#Зарубіжна література. Шалагінов Б.Б. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. &amp;quot;КМ Академія&amp;quot;, 2004. - 360с&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#История зарубежной литературы 19 века / Апенко Е.М., 2001. -&amp;amp;nbsp; 416 с.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#История зарубежной литературы 19 века / Апенко Е.М., 2001. -&amp;amp;nbsp; 416 с.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#Туниманов Владимир Ф.М. Достоевский и русские писатели XX века&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2004&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#Туниманов Владимир Ф.М. Достоевский и русские писатели XX века&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2004&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:92455:newid:92456 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Ирина</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=92455&amp;oldid=prev</id>
		<title>Ирина в 09:16, 27 октября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=92455&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-27T09:16:23Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:16, 27 октября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 53:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 53:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3d.jpeg]][[Image:T2d.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3d.jpeg]][[Image:T2d.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Світовий революційний процес і передова західноєвропейська суспільна думка робили сильний вплив і на культуру Росії. Це був час розквіту німецької класичної філософії і французького утопічного соціалізму, ідеї яких користувалися широкою популярністю в Росії.&amp;lt;br&amp;gt;Російська культура сприймала кращі досягнення культур інших країн і народів, не втрачаючи при цьому своєї самобутності і у свою чергу роблячи вплив на розвиток інших культур. Чималий слід залишила в історії європейських народів, наприклад, релігійна російська думка. Підйом патріотизму у зв'язку з Вітчизняною війною 1812 р. сприяв не лише зростанню національної самосвідомості і формуванню декабрізма, але і розвитку російської національної культури. В. Белінський писав: «1812 рік, потрясши всю Росію, пробудив народну свідомість і народну гордість».'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''&amp;lt;u&amp;gt;&amp;lt;/u&amp;gt;''&lt;/del&gt;'''&amp;lt;br&amp;gt;'''&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.-&amp;lt;br&amp;gt;Шалагінов, Борис Борисович Зарубіжна література. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. &amp;quot;КМ Академія&amp;quot;, 2004.- 360с &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Світовий революційний процес і передова західноєвропейська суспільна думка робили сильний вплив і на культуру Росії. Це був час розквіту німецької класичної філософії і французького утопічного соціалізму, ідеї яких користувалися широкою популярністю в Росії.&amp;lt;br&amp;gt;Російська культура сприймала кращі досягнення культур інших країн і народів, не втрачаючи при цьому своєї самобутності і у свою чергу роблячи вплив на розвиток інших культур. Чималий слід залишила в історії європейських народів, наприклад, релігійна російська думка. Підйом патріотизму у зв'язку з Вітчизняною війною 1812 р. сприяв не лише зростанню національної самосвідомості і формуванню декабрізма, але і розвитку російської національної культури. В. Белінський писав: «1812 рік, потрясши всю Росію, пробудив народну свідомість і народну гордість».'''&amp;lt;br&amp;gt;&amp;lt;br&amp;gt;'''&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Список використаних джерел:&lt;/ins&gt;'''&amp;lt;br&amp;gt;'''&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;История зарубежной литературы 19 века&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;/del&gt;Апенко Е.М.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &lt;/del&gt;2001&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&lt;/del&gt;&amp;amp;nbsp; 416 &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;стр&lt;/del&gt;.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002. - 319 с.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#Зарубіжна література. Шалагінов Б.Б. Від античності до першої половини XIX століття: Історико-естетичний нарис: Навч. посіб. для студ. вузів.- К: Вид. дім. &amp;quot;КМ Академія&amp;quot;, 2004. - 360с&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Туниманов Владимир Ф.М. Достоевский и русские писатели XX века&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2004&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&lt;/ins&gt;История зарубежной литературы 19 века &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;/ &lt;/ins&gt;Апенко Е.М.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;, &lt;/ins&gt;2001&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;. -&lt;/ins&gt;&amp;amp;nbsp; 416 &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;с&lt;/ins&gt;.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&lt;/ins&gt;Туниманов Владимир Ф.М. Достоевский и русские писатели XX века&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 2004&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;История русской литературы XIX века. 70 - 90-е годы&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; н/у&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 200 &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&lt;/ins&gt;История русской литературы XIX века. 70 - 90-е годы&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; н/у&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 200&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:92453:newid:92455 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Ирина</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=92453&amp;oldid=prev</id>
		<title>Ирина в 09:11, 27 октября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=92453&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-27T09:11:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:11, 27 октября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 11 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 11 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Зарубіжна література: Традиції реалізму 19 ст.Повні уроки.&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Зарубіжна література 11 клас, Повні уроки,Тема: Традиції реалізму 19 ст.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;[[Зарубіжна література 11 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 11 клас. Повні уроки]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;Зарубіжна література: Традиції реалізму 19 ст.Повні уроки.&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Зарубіжна література 11 клас, Повні уроки,Тема: Традиції реалізму 19 ст.&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема'''&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;span style=&amp;quot;font-style&lt;/del&gt;: &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;italic&lt;/del&gt;;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;quot;&amp;gt;:&lt;/del&gt;Традиції реалізму 19 ст. &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/span&amp;gt;&lt;/del&gt;''&amp;lt;br&amp;gt;'''''Мета''':розглянути особливості становлення російської та світової культури в 19 ст. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема''':&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp&lt;/ins&gt;;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;Традиції реалізму 19 ст.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''' &lt;/ins&gt;''&amp;lt;br&amp;gt;'''''Мета''':розглянути особливості становлення російської та світової культури в 19 ст. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тип уроку''': навчально виховний, урок засвоєння нових знань.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тип уроку''': навчально виховний, урок засвоєння нових знань.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Реалізм''' – (від латів. realis, речовий) художній метод в мистецтві літератури. Для повного розуміння сутності реалізму, давайте познайомимось із раелізмом живопису:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Реалізм''' – (від латів. realis, речовий) художній метод в мистецтві літератури. Для повного розуміння сутності реалізму, давайте познайомимось із раелізмом живопису: &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|i-ZyOpD05bU}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|i-ZyOpD05bU}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Історія реалізму в світовій літературі незвичайно багата. Само уявлення про нього мінялося на різних етапах художнього розвитку, відображаючи наполегливе прагнення художників до правдивого зображення дійсності.&amp;lt;br&amp;gt;Значущість XIX століття для розвитку російської культури обумовлена процесами, які зумовлюють характер загального настрою Росії і її сновних протиріч. До таких процесів потрібно віднести становлення російської національної самосвідомості, складання нації, віддзеркалення цих процесів і суспільної думки XIX століття.&amp;lt;br&amp;gt;СЕСРИ БРОНТЕ – Шарлотта (Bronte, Charlotte) (1816–1855), Эмили (Bronte, Emily) (1818–1848), Энн (Bronte Ann) (1820–1848) – английські романістки, засновниці критичного реализму в англійській літературі 19 ст. &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Історія реалізму в світовій літературі незвичайно багата. Само уявлення про нього мінялося на різних етапах художнього розвитку, відображаючи наполегливе прагнення художників до правдивого зображення дійсності.&amp;lt;br&amp;gt;Значущість XIX століття для розвитку російської культури обумовлена процесами, які зумовлюють характер загального настрою Росії і її сновних протиріч. До таких процесів потрібно віднести становлення російської національної самосвідомості, складання нації, віддзеркалення цих процесів і суспільної думки XIX століття.&amp;lt;br&amp;gt;СЕСРИ БРОНТЕ – Шарлотта (Bronte, Charlotte) (1816–1855), Эмили (Bronte, Emily) (1818–1848), Энн (Bronte Ann) (1820–1848) – английські романістки, засновниці критичного реализму в англійській літературі 19 ст. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3sbr.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Якщо для Західної Європи XIX вік - вік розвитку капіталістичного суспільства, повного краху абсолютистських монархій, знищення станового ділення суспільства, то для Росії це час створення умов для знищення феодальних стосунків. В.Г. Белінський &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3sbr.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Якщо для Західної Європи XIX вік - вік розвитку капіталістичного суспільства, повного краху абсолютистських монархій, знищення станового ділення суспільства, то для Росії це час створення умов для знищення феодальних стосунків. В.Г. Белінський &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;бачить в Росії країну, «де люди торгують людьми, не маючи і того виправдання, яким користуються американські плантатори, стверджував, що негр - не людина... де люди самі себе називають не іменами, а кличками: Ваньками, Стешками, Палашками; ... де... немає не лише жодних гарантій для особи, честі і власності, але немає навіть і поліцейського порядку, а є лише величезні корпорації різних службових злодіїв і грабіжників.&amp;quot; Суспільна страта країни, розвивається в умовах деспотизму і всевладдя держави, станового ділення суспільства, абсолютного безправ'я населення, існування кріпака права. Свята Русь - категорія чи не космічна. Принаймні, в її межі (або її безмежність) вміщається і старозавітний Едем і євангельська Палестина&amp;quot;. В Святої Русі немає локальних ознак. У неї лише дві ознаки: перший - бути в деякому розумінні всім світом, що вміщає навіть рай; другий - бути світом під знаком дійсної віри. Російська національна самосвідомість ХIХ століття вбирає ці два несумісні феномени: Землю святорусськую і уявлення про Росію як національну державу. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;бачить в Росії країну, «де люди торгують людьми, не маючи і того виправдання, яким користуються американські плантатори, стверджував, що негр - не людина... де люди самі себе називають не іменами, а кличками: Ваньками, Стешками, Палашками; ... де... немає не лише жодних гарантій для особи, честі і власності, але немає навіть і поліцейського порядку, а є лише величезні корпорації різних службових злодіїв і грабіжників.&amp;quot; Суспільна страта країни, розвивається в умовах деспотизму і всевладдя держави, станового ділення суспільства, абсолютного безправ'я населення, існування кріпака права. Свята Русь - категорія чи не космічна. Принаймні, в її межі (або її безмежність) вміщається і старозавітний Едем і євангельська Палестина&amp;quot;. В Святої Русі немає локальних ознак. У неї лише дві ознаки: перший - бути в деякому розумінні всім світом, що вміщає навіть рай; другий - бути світом під знаком дійсної віри. Російська національна самосвідомість ХIХ століття вбирає ці два несумісні феномени: Землю святорусськую і уявлення про Росію як національну державу. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3bl1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У Росії XIX століття є періодом виняткового по силі і розмаху&amp;amp;nbsp; розвитку реалізму. У другій половині століття художні завоювання реалізму виводять російську літературу на міжнародну арену, завойовують їй світове визнання. Багатство і різноманіття російського реалізму XIX століття дозволяють говорити про різні його форми.&amp;lt;br&amp;gt;30-40-і роки XIX століття – це час кризи просвітницьких і суб'єктивно-романтичних концепцій. Просвітителів і романтиків зближує суб'єктивний погляд на світ. Дійсність не була ними зрозуміла як об'єктивний процес, що розвивається за своїми законами, незалежними від ролі людей. У боротьбі з соціальним злом мислителі епохи Освіти сподівалися на силу слова, морального прикладу, а теоретики революційного романтизму – на героїчну особу. І ті, та інші недооцінювали роль об'єктивного чинника в розвитку історії. &amp;lt;br&amp;gt;Реалісти XX століття широко розсунули кордони мистецтва. Вони почали змальовувати явища найзвичайніші, прозаїчніші. Дійсність увійшла до їх творів зі всіма своїми соціальними контрастами, трагічними дисонансами. Вони рішуче порвали з ідеалізуючими тенденціями карамзіністов і відвернутих романтиків, в творчості яких, навіть бідність, по&amp;amp;nbsp; вираженню Белінського, з'являлася «охайною і умитою». &amp;lt;br&amp;gt;Відповідь на це питання лежала через вирішення проблеми про місце і долю Росії в світовому культурному процесі. Хто ми такі? Європейці і наша дорога - це повторення дороги Західної Європи: або нова, молода цивілізація, що йде своєю дорогою і здатна показати світу зразки моральності. Засновниками західницького напряму можна вважати як революційно - демократично налагоджених А.І. Герцена і В.Г. Белінського, так і мислителів ліберального толку Д.Л. Крюкова, Т.з. Грановського, І.С. Тургенева,&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3bl1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У Росії XIX століття є періодом виняткового по силі і розмаху&amp;amp;nbsp; розвитку реалізму. У другій половині століття художні завоювання реалізму виводять російську літературу на міжнародну арену, завойовують їй світове визнання. Багатство і різноманіття російського реалізму XIX століття дозволяють говорити про різні його форми.&amp;lt;br&amp;gt;30-40-і роки XIX століття – це час кризи просвітницьких і суб'єктивно-романтичних концепцій. Просвітителів і романтиків зближує суб'єктивний погляд на світ. Дійсність не була ними зрозуміла як об'єктивний процес, що розвивається за своїми законами, незалежними від ролі людей. У боротьбі з соціальним злом мислителі епохи Освіти сподівалися на силу слова, морального прикладу, а теоретики революційного романтизму – на героїчну особу. І ті, та інші недооцінювали роль об'єктивного чинника в розвитку історії. &amp;lt;br&amp;gt;Реалісти XX століття широко розсунули кордони мистецтва. Вони почали змальовувати явища найзвичайніші, прозаїчніші. Дійсність увійшла до їх творів зі всіма своїми соціальними контрастами, трагічними дисонансами. Вони рішуче порвали з ідеалізуючими тенденціями карамзіністов і відвернутих романтиків, в творчості яких, навіть бідність, по&amp;amp;nbsp; вираженню Белінського, з'являлася «охайною і умитою». &amp;lt;br&amp;gt;Відповідь на це питання лежала через вирішення проблеми про місце і долю Росії в світовому культурному процесі. Хто ми такі? Європейці і наша дорога - це повторення дороги Західної Європи: або нова, молода цивілізація, що йде своєю дорогою і здатна показати світу зразки моральності. Засновниками західницького напряму можна вважати як революційно - демократично налагоджених А.І. Герцена і В.Г. Белінського, так і мислителів ліберального толку Д.Л. Крюкова, Т.з. Грановського, І.С. Тургенева, &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|S0U2A5OEcc4}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|S0U2A5OEcc4}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;К.Д. Кавеліна, Б.І. Чичеріна. Західники вважали, що російський народ - народ європейський і його дорога пов'язана з розвитком свободи людської особи, також як і дорога Західної Європи. Росія - відстала країна, вона потребує освіти, саме в цьому своєрідність Росії. На думку Н. Бердяєва, &amp;lt;br&amp;gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;К.Д. Кавеліна, Б.І. Чичеріна. Західники вважали, що російський народ - народ європейський і його дорога пов'язана з розвитком свободи людської особи, також як і дорога Західної Європи. Росія - відстала країна, вона потребує освіти, саме в цьому своєрідність Росії. На думку Н. Бердяєва, &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3ber.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3ber.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 29:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 29:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T2g.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T2g.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Перетворення життя можна досягти, вказуючи суспільству на його недоліки, тому &amp;quot;Ревізор&amp;quot;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Перетворення життя можна досягти, вказуючи суспільству на його недоліки, тому &amp;quot;Ревізор&amp;quot; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|GNkgKAIFjWY&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|GNkgKAIFjWY&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 63:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 63:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;категория&lt;/del&gt;: &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Зарубіжна література 11 клас&lt;/del&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Category&lt;/ins&gt;:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Зарубіжна_література_11_клас&lt;/ins&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:91550:newid:92453 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Ирина</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=91550&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 09:27, 25 октября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=91550&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-25T09:27:42Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:27, 25 октября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тип уроку''': навчально виховний, урок засвоєння нових знань.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тип уроку''': навчально виховний, урок засвоєння нових знань.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Реалізм''' – (від латів. realis, речовий) художній метод в мистецтві літератури.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Реалізм''' – (від латів. realis, речовий) художній метод в мистецтві літератури. Для повного розуміння сутності реалізму, давайте познайомимось із раелізмом живопису:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Для повного розуміння сутності реалізму, давайте познайомимось із раелізмом &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/del&gt;живопису:&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|i-ZyOpD05bU}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|i-ZyOpD05bU}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/del&gt;Історія реалізму в світовій літературі незвичайно багата. Само уявлення про нього мінялося на різних етапах художнього розвитку, відображаючи наполегливе прагнення художників до правдивого зображення дійсності.&amp;lt;br&amp;gt;Значущість XIX століття для розвитку російської культури обумовлена процесами, які зумовлюють характер загального настрою Росії і її сновних протиріч. До таких процесів потрібно віднести становлення російської національної самосвідомості, складання нації, віддзеркалення цих процесів і суспільної думки XIX століття.&amp;lt;br&amp;gt;СЕСРИ БРОНТЕ – Шарлотта (Bronte, Charlotte) (1816–1855), Эмили (Bronte, Emily) (1818–1848), Энн (Bronte Ann) (1820–1848) – английські романістки, засновниці критичного реализму в англійській літературі 19 ст. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Історія реалізму в світовій літературі незвичайно багата. Само уявлення про нього мінялося на різних етапах художнього розвитку, відображаючи наполегливе прагнення художників до правдивого зображення дійсності.&amp;lt;br&amp;gt;Значущість XIX століття для розвитку російської культури обумовлена процесами, які зумовлюють характер загального настрою Росії і її сновних протиріч. До таких процесів потрібно віднести становлення російської національної самосвідомості, складання нації, віддзеркалення цих процесів і суспільної думки XIX століття.&amp;lt;br&amp;gt;СЕСРИ БРОНТЕ – Шарлотта (Bronte, Charlotte) (1816–1855), Эмили (Bronte, Emily) (1818–1848), Энн (Bronte Ann) (1820–1848) – английські романістки, засновниці критичного реализму в англійській літературі 19 ст. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3sbr.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Якщо для Західної Європи XIX вік - вік розвитку капіталістичного суспільства, повного краху абсолютистських монархій, знищення станового ділення суспільства, то для Росії це час створення умов для знищення феодальних стосунків. В.Г. Белінський &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3sbr.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Якщо для Західної Європи XIX вік - вік розвитку капіталістичного суспільства, повного краху абсолютистських монархій, знищення станового ділення суспільства, то для Росії це час створення умов для знищення феодальних стосунків. В.Г. Белінський &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 16:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;бачить в Росії країну, «де люди торгують людьми, не маючи і того виправдання, яким користуються американські плантатори, стверджував, що негр - не людина... де люди самі себе називають не іменами, а кличками: Ваньками, Стешками, Палашками; ... де... немає не лише жодних гарантій для особи, честі і власності, але немає навіть і поліцейського порядку, а є лише величезні корпорації різних службових злодіїв і грабіжників.&amp;quot; Суспільна страта країни, розвивається в умовах деспотизму і всевладдя держави, станового ділення суспільства, абсолютного безправ'я населення, існування кріпака права. Свята Русь - категорія чи не космічна. Принаймні, в її межі (або її безмежність) вміщається і старозавітний Едем і євангельська Палестина&amp;quot;. В Святої Русі немає локальних ознак. У неї лише дві ознаки: перший - бути в деякому розумінні всім світом, що вміщає навіть рай; другий - бути світом під знаком дійсної віри. Російська національна самосвідомість ХIХ століття вбирає ці два несумісні феномени: Землю святорусськую і уявлення про Росію як національну державу. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;бачить в Росії країну, «де люди торгують людьми, не маючи і того виправдання, яким користуються американські плантатори, стверджував, що негр - не людина... де люди самі себе називають не іменами, а кличками: Ваньками, Стешками, Палашками; ... де... немає не лише жодних гарантій для особи, честі і власності, але немає навіть і поліцейського порядку, а є лише величезні корпорації різних службових злодіїв і грабіжників.&amp;quot; Суспільна страта країни, розвивається в умовах деспотизму і всевладдя держави, станового ділення суспільства, абсолютного безправ'я населення, існування кріпака права. Свята Русь - категорія чи не космічна. Принаймні, в її межі (або її безмежність) вміщається і старозавітний Едем і євангельська Палестина&amp;quot;. В Святої Русі немає локальних ознак. У неї лише дві ознаки: перший - бути в деякому розумінні всім світом, що вміщає навіть рай; другий - бути світом під знаком дійсної віри. Російська національна самосвідомість ХIХ століття вбирає ці два несумісні феномени: Землю святорусськую і уявлення про Росію як національну державу. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3bl1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У Росії XIX століття є періодом виняткового по силі і розмаху&amp;amp;nbsp; розвитку реалізму. У другій половині століття художні завоювання реалізму виводять російську літературу на міжнародну арену, завойовують їй світове визнання. Багатство і різноманіття російського реалізму XIX століття дозволяють говорити про різні його форми.&amp;lt;br&amp;gt;30-40-і роки XIX століття – це час кризи просвітницьких і суб'єктивно-романтичних концепцій. Просвітителів і романтиків зближує суб'єктивний погляд на світ. Дійсність не була ними зрозуміла як об'єктивний процес, що розвивається за своїми законами, незалежними від ролі людей. У боротьбі з соціальним злом мислителі епохи Освіти сподівалися на силу слова, морального прикладу, а теоретики революційного романтизму – на героїчну особу. І ті, та інші недооцінювали роль об'єктивного чинника в розвитку історії. &amp;lt;br&amp;gt;Реалісти XX століття широко розсунули кордони мистецтва. Вони почали змальовувати явища найзвичайніші, прозаїчніші. Дійсність увійшла до їх творів зі всіма своїми соціальними контрастами, трагічними дисонансами. Вони рішуче порвали з ідеалізуючими тенденціями карамзіністов і відвернутих романтиків, в творчості яких, навіть бідність, по&amp;amp;nbsp; вираженню Белінського, з'являлася «охайною і умитою». &amp;lt;br&amp;gt;Відповідь на це питання лежала через вирішення проблеми про місце і долю Росії в світовому культурному процесі. Хто ми такі? Європейці і наша дорога - це повторення дороги Західної Європи: або нова, молода цивілізація, що йде своєю дорогою і здатна показати світу зразки моральності. Засновниками західницького напряму можна вважати як революційно - демократично налагоджених А.І. Герцена і В.Г. Белінського, так і мислителів ліберального толку Д.Л. Крюкова, Т.з. Грановського, &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3bl1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У Росії XIX століття є періодом виняткового по силі і розмаху&amp;amp;nbsp; розвитку реалізму. У другій половині століття художні завоювання реалізму виводять російську літературу на міжнародну арену, завойовують їй світове визнання. Багатство і різноманіття російського реалізму XIX століття дозволяють говорити про різні його форми.&amp;lt;br&amp;gt;30-40-і роки XIX століття – це час кризи просвітницьких і суб'єктивно-романтичних концепцій. Просвітителів і романтиків зближує суб'єктивний погляд на світ. Дійсність не була ними зрозуміла як об'єктивний процес, що розвивається за своїми законами, незалежними від ролі людей. У боротьбі з соціальним злом мислителі епохи Освіти сподівалися на силу слова, морального прикладу, а теоретики революційного романтизму – на героїчну особу. І ті, та інші недооцінювали роль об'єктивного чинника в розвитку історії. &amp;lt;br&amp;gt;Реалісти XX століття широко розсунули кордони мистецтва. Вони почали змальовувати явища найзвичайніші, прозаїчніші. Дійсність увійшла до їх творів зі всіма своїми соціальними контрастами, трагічними дисонансами. Вони рішуче порвали з ідеалізуючими тенденціями карамзіністов і відвернутих романтиків, в творчості яких, навіть бідність, по&amp;amp;nbsp; вираженню Белінського, з'являлася «охайною і умитою». &amp;lt;br&amp;gt;Відповідь на це питання лежала через вирішення проблеми про місце і долю Росії в світовому культурному процесі. Хто ми такі? Європейці і наша дорога - це повторення дороги Західної Європи: або нова, молода цивілізація, що йде своєю дорогою і здатна показати світу зразки моральності. Засновниками західницького напряму можна вважати як революційно - демократично налагоджених А.І. Герцена і В.Г. Белінського, так і мислителів ліберального толку Д.Л. Крюкова, Т.з. Грановського, І.С. Тургенева,&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;І.С. Тургенева,&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|S0U2A5OEcc4}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|S0U2A5OEcc4}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/del&gt;К.Д. Кавеліна, Б.І. Чичеріна. Західники вважали, що російський народ - народ європейський і його дорога пов'язана з розвитком свободи людської особи, також як і дорога Західної Європи. Росія - відстала країна, вона потребує освіти, саме в цьому своєрідність Росії. На думку Н. Бердяєва, &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;К.Д. Кавеліна, Б.І. Чичеріна. Західники вважали, що російський народ - народ європейський і його дорога пов'язана з розвитком свободи людської особи, також як і дорога Західної Європи. Росія - відстала країна, вона потребує освіти, саме в цьому своєрідність Росії. На думку Н. Бердяєва, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3ber.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3ber.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 27:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 29:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T2g.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T2g.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Перетворення життя можна досягти, вказуючи суспільству на його недоліки, тому &amp;quot;Ревізор&amp;quot; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Перетворення життя можна досягти, вказуючи суспільству на його недоліки, тому &amp;quot;Ревізор&amp;quot;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|GNkgKAIFjWY&amp;amp;feature}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|GNkgKAIFjWY&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;і &amp;quot;Мертві душі&amp;quot; - &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;і &amp;quot;Мертві душі&amp;quot; - &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 38:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 42:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Гогольовськая теократична утопія несе на собі друк релігійно-етичного учительства, настільки властивого літературі XIX століття. Освіченого світу представляється письменникові як авторитетне суспільство, де як і раніше панує кріпацтво, але якщо зовнішній вигляд утопій нічим не відрізняється від сучасної йому Росії, то люди, які в ній живуть, управляються добродійними генерал - губернаторами, а нижчі шари відрізняються покірливістю і слухняністю.&amp;amp;nbsp; Основа ідеї Гоголя полягає в тому, що саме Росія вдягнулася і визвана нести людям братерство і повинна стати прикладом етичної досконалості для людей всього світу. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Гогольовськая теократична утопія несе на собі друк релігійно-етичного учительства, настільки властивого літературі XIX століття. Освіченого світу представляється письменникові як авторитетне суспільство, де як і раніше панує кріпацтво, але якщо зовнішній вигляд утопій нічим не відрізняється від сучасної йому Росії, то люди, які в ній живуть, управляються добродійними генерал - губернаторами, а нижчі шари відрізняються покірливістю і слухняністю.&amp;amp;nbsp; Основа ідеї Гоголя полягає в тому, що саме Росія вдягнулася і визвана нести людям братерство і повинна стати прикладом етичної досконалості для людей всього світу. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|qTd5fyfd8-U}}&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|qTd5fyfd8-U}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Гоголь - дійсний носій російської духовності, для якої такий характерний шукати Царство Боже на землі. Гоголь закладає основу релігійно-етичних пошуків російської літератури, її месіанського служіння.&amp;amp;nbsp; Достоєвський сказав про Гоголя, що його твори «давлять на розум якнайглибшими непосильними питаннями, викликають в російській думці. 40 російських письменників XIX століття склали світову славу російській літературі, яка прагне до творчої досконалості життя, піднімає проблему соціальної місії мистецтва, закликає письменника словом служити суспільній справі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Гоголь - дійсний носій російської духовності, для якої такий характерний шукати Царство Боже на землі. Гоголь закладає основу релігійно-етичних пошуків російської літератури, її месіанського служіння.&amp;amp;nbsp; Достоєвський сказав про Гоголя, що його твори «давлять на розум якнайглибшими непосильними питаннями, викликають в російській думці. 40 російських письменників XIX століття склали світову славу російській літературі, яка прагне до творчої досконалості життя, піднімає проблему соціальної місії мистецтва, закликає письменника словом служити суспільній справі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 58:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 64:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[категория: Зарубіжна література 11 клас]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:91541:newid:91550 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=91541&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 09:24, 25 октября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=91541&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-25T09:24:01Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 09:24, 25 октября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 5:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тип уроку''': навчально виховний, урок засвоєння нових знань.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тип уроку''': навчально виховний, урок засвоєння нових знань.&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Реалізм''' – (від латів. realis, речовий) художній метод в мистецтві літератури. Історія реалізму в світовій літературі незвичайно багата. Само уявлення про нього мінялося на різних етапах художнього розвитку, відображаючи наполегливе прагнення художників до правдивого зображення дійсності.&amp;lt;br&amp;gt;Значущість XIX століття для розвитку російської культури обумовлена процесами, які зумовлюють характер загального настрою Росії і її сновних протиріч. До таких процесів потрібно віднести становлення російської національної самосвідомості, складання нації, віддзеркалення цих процесів і суспільної думки XIX століття.&amp;lt;br&amp;gt;СЕСРИ БРОНТЕ – Шарлотта (Bronte, Charlotte) (1816–1855), Эмили (Bronte, Emily) (1818–1848), Энн (Bronte Ann) (1820–1848) – английські романістки, засновниці критичного реализму в англійській літературі 19 ст. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Реалізм''' – (від латів. realis, речовий) художній метод в мистецтві літератури.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Для повного розуміння сутності реалізму, давайте познайомимось із раелізмом&amp;nbsp; живопису:&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev:youtube|i-ZyOpD05bU}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/ins&gt;Історія реалізму в світовій літературі незвичайно багата. Само уявлення про нього мінялося на різних етапах художнього розвитку, відображаючи наполегливе прагнення художників до правдивого зображення дійсності.&amp;lt;br&amp;gt;Значущість XIX століття для розвитку російської культури обумовлена процесами, які зумовлюють характер загального настрою Росії і її сновних протиріч. До таких процесів потрібно віднести становлення російської національної самосвідомості, складання нації, віддзеркалення цих процесів і суспільної думки XIX століття.&amp;lt;br&amp;gt;СЕСРИ БРОНТЕ – Шарлотта (Bronte, Charlotte) (1816–1855), Эмили (Bronte, Emily) (1818–1848), Энн (Bronte Ann) (1820–1848) – английські романістки, засновниці критичного реализму в англійській літературі 19 ст. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3sbr.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Якщо для Західної Європи XIX вік - вік розвитку капіталістичного суспільства, повного краху абсолютистських монархій, знищення станового ділення суспільства, то для Росії це час створення умов для знищення феодальних стосунків. В.Г. Белінський &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3sbr.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Якщо для Західної Європи XIX вік - вік розвитку капіталістичного суспільства, повного краху абсолютистських монархій, знищення станового ділення суспільства, то для Росії це час створення умов для знищення феодальних стосунків. В.Г. Белінський &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 13:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 16:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;бачить в Росії країну, «де люди торгують людьми, не маючи і того виправдання, яким користуються американські плантатори, стверджував, що негр - не людина... де люди самі себе називають не іменами, а кличками: Ваньками, Стешками, Палашками; ... де... немає не лише жодних гарантій для особи, честі і власності, але немає навіть і поліцейського порядку, а є лише величезні корпорації різних службових злодіїв і грабіжників.&amp;quot; Суспільна страта країни, розвивається в умовах деспотизму і всевладдя держави, станового ділення суспільства, абсолютного безправ'я населення, існування кріпака права. Свята Русь - категорія чи не космічна. Принаймні, в її межі (або її безмежність) вміщається і старозавітний Едем і євангельська Палестина&amp;quot;. В Святої Русі немає локальних ознак. У неї лише дві ознаки: перший - бути в деякому розумінні всім світом, що вміщає навіть рай; другий - бути світом під знаком дійсної віри. Російська національна самосвідомість ХIХ століття вбирає ці два несумісні феномени: Землю святорусськую і уявлення про Росію як національну державу. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;бачить в Росії країну, «де люди торгують людьми, не маючи і того виправдання, яким користуються американські плантатори, стверджував, що негр - не людина... де люди самі себе називають не іменами, а кличками: Ваньками, Стешками, Палашками; ... де... немає не лише жодних гарантій для особи, честі і власності, але немає навіть і поліцейського порядку, а є лише величезні корпорації різних службових злодіїв і грабіжників.&amp;quot; Суспільна страта країни, розвивається в умовах деспотизму і всевладдя держави, станового ділення суспільства, абсолютного безправ'я населення, існування кріпака права. Свята Русь - категорія чи не космічна. Принаймні, в її межі (або її безмежність) вміщається і старозавітний Едем і євангельська Палестина&amp;quot;. В Святої Русі немає локальних ознак. У неї лише дві ознаки: перший - бути в деякому розумінні всім світом, що вміщає навіть рай; другий - бути світом під знаком дійсної віри. Російська національна самосвідомість ХIХ століття вбирає ці два несумісні феномени: Землю святорусськую і уявлення про Росію як національну державу. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3bl1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У Росії XIX століття є періодом виняткового по силі і розмаху&amp;amp;nbsp; розвитку реалізму. У другій половині століття художні завоювання реалізму виводять російську літературу на міжнародну арену, завойовують їй світове визнання. Багатство і різноманіття російського реалізму XIX століття дозволяють говорити про різні його форми.&amp;lt;br&amp;gt;30-40-і роки XIX століття – це час кризи просвітницьких і суб'єктивно-романтичних концепцій. Просвітителів і романтиків зближує суб'єктивний погляд на світ. Дійсність не була ними зрозуміла як об'єктивний процес, що розвивається за своїми законами, незалежними від ролі людей. У боротьбі з соціальним злом мислителі епохи Освіти сподівалися на силу слова, морального прикладу, а теоретики революційного романтизму – на героїчну особу. І ті, та інші недооцінювали роль об'єктивного чинника в розвитку історії. &amp;lt;br&amp;gt;Реалісти XX століття широко розсунули кордони мистецтва. Вони почали змальовувати явища найзвичайніші, прозаїчніші. Дійсність увійшла до їх творів зі всіма своїми соціальними контрастами, трагічними дисонансами. Вони рішуче порвали з ідеалізуючими тенденціями карамзіністов і відвернутих романтиків, в творчості яких, навіть бідність, по&amp;amp;nbsp; вираженню Белінського, з'являлася «охайною і умитою». &amp;lt;br&amp;gt;Відповідь на це питання лежала через вирішення проблеми про місце і долю Росії в світовому культурному процесі. Хто ми такі? Європейці і наша дорога - це повторення дороги Західної Європи: або нова, молода цивілізація, що йде своєю дорогою і здатна показати світу зразки моральності. Засновниками західницького напряму можна вважати як революційно - демократично налагоджених А.І. Герцена і В.Г. Белінського, так і мислителів ліберального толку Д.Л. Крюкова, Т.з. Грановського, І.С. Тургенева, К.Д. Кавеліна, Б.І. Чичеріна. Західники вважали, що російський народ - народ європейський і його дорога пов'язана з розвитком свободи людської особи, також як і дорога Західної Європи. Росія - відстала країна, вона потребує освіти, саме в цьому своєрідність Росії. На думку Н. Бердяєва, &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3bl1.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;У Росії XIX століття є періодом виняткового по силі і розмаху&amp;amp;nbsp; розвитку реалізму. У другій половині століття художні завоювання реалізму виводять російську літературу на міжнародну арену, завойовують їй світове визнання. Багатство і різноманіття російського реалізму XIX століття дозволяють говорити про різні його форми.&amp;lt;br&amp;gt;30-40-і роки XIX століття – це час кризи просвітницьких і суб'єктивно-романтичних концепцій. Просвітителів і романтиків зближує суб'єктивний погляд на світ. Дійсність не була ними зрозуміла як об'єктивний процес, що розвивається за своїми законами, незалежними від ролі людей. У боротьбі з соціальним злом мислителі епохи Освіти сподівалися на силу слова, морального прикладу, а теоретики революційного романтизму – на героїчну особу. І ті, та інші недооцінювали роль об'єктивного чинника в розвитку історії. &amp;lt;br&amp;gt;Реалісти XX століття широко розсунули кордони мистецтва. Вони почали змальовувати явища найзвичайніші, прозаїчніші. Дійсність увійшла до їх творів зі всіма своїми соціальними контрастами, трагічними дисонансами. Вони рішуче порвали з ідеалізуючими тенденціями карамзіністов і відвернутих романтиків, в творчості яких, навіть бідність, по&amp;amp;nbsp; вираженню Белінського, з'являлася «охайною і умитою». &amp;lt;br&amp;gt;Відповідь на це питання лежала через вирішення проблеми про місце і долю Росії в світовому культурному процесі. Хто ми такі? Європейці і наша дорога - це повторення дороги Західної Європи: або нова, молода цивілізація, що йде своєю дорогою і здатна показати світу зразки моральності. Засновниками західницького напряму можна вважати як революційно - демократично налагоджених А.І. Герцена і В.Г. Белінського, так і мислителів ліберального толку Д.Л. Крюкова, Т.з. Грановського, &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;І.С. Тургенева,&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev:youtube|S0U2A5OEcc4}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt; &lt;/ins&gt;К.Д. Кавеліна, Б.І. Чичеріна. Західники вважали, що російський народ - народ європейський і його дорога пов'язана з розвитком свободи людської особи, також як і дорога Західної Європи. Росія - відстала країна, вона потребує освіти, саме в цьому своєрідність Росії. На думку Н. Бердяєва, &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3ber.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T3ber.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 21:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 27:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T2g.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T2g.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Перетворення життя можна досягти, вказуючи суспільству на його недоліки, тому &amp;quot;Ревізор&amp;quot; і &amp;quot;Мертві душі&amp;quot; - &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Перетворення життя можна досягти, вказуючи суспільству на його недоліки, тому &amp;quot;Ревізор&amp;quot; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev:youtube|GNkgKAIFjWY&amp;amp;feature}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;і &amp;quot;Мертві душі&amp;quot; - &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T2md.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T2md.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 29:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 37:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T2gmd1.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T2gmd1.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Гогольовськая теократична утопія несе на собі друк релігійно-етичного учительства, настільки властивого літературі XIX століття. Освіченого світу представляється письменникові як авторитетне суспільство, де як і раніше панує кріпацтво, але якщо зовнішній вигляд утопій нічим не відрізняється від сучасної йому Росії, то люди, які в ній живуть, управляються добродійними генерал - губернаторами, а нижчі шари відрізняються покірливістю і слухняністю.&amp;amp;nbsp; Основа ідеї Гоголя полягає в тому, що саме Росія вдягнулася і визвана нести людям братерство і повинна стати прикладом етичної досконалості для людей всього світу. Гоголь - дійсний носій російської духовності, для якої такий характерний шукати Царство Боже на землі. Гоголь закладає основу релігійно-етичних пошуків російської літератури, її месіанського служіння.&amp;amp;nbsp; Достоєвський сказав про Гоголя, що його твори «давлять на розум якнайглибшими непосильними питаннями, викликають в російській думці. 40 російських письменників XIX століття склали світову славу російській літературі, яка прагне до творчої досконалості життя, піднімає проблему соціальної місії мистецтва, закликає письменника словом служити суспільній справі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Гогольовськая теократична утопія несе на собі друк релігійно-етичного учительства, настільки властивого літературі XIX століття. Освіченого світу представляється письменникові як авторитетне суспільство, де як і раніше панує кріпацтво, але якщо зовнішній вигляд утопій нічим не відрізняється від сучасної йому Росії, то люди, які в ній живуть, управляються добродійними генерал - губернаторами, а нижчі шари відрізняються покірливістю і слухняністю.&amp;amp;nbsp; Основа ідеї Гоголя полягає в тому, що саме Росія вдягнулася і визвана нести людям братерство і повинна стати прикладом етичної досконалості для людей всього світу. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;{{#ev:youtube|qTd5fyfd8-U}}&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Гоголь - дійсний носій російської духовності, для якої такий характерний шукати Царство Боже на землі. Гоголь закладає основу релігійно-етичних пошуків російської літератури, її месіанського служіння.&amp;amp;nbsp; Достоєвський сказав про Гоголя, що його твори «давлять на розум якнайглибшими непосильними питаннями, викликають в російській думці. 40 російських письменників XIX століття склали світову славу російській літературі, яка прагне до творчої досконалості життя, піднімає проблему соціальної місії мистецтва, закликає письменника словом служити суспільній справі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T2zr.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T2zr.jpeg]] &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:91523:newid:91541 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=91523&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 09:09, 25 октября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=91523&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-25T09:09:07Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=91523&amp;amp;oldid=91501&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=91501&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 09:00, 25 октября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=91501&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-25T09:00:22Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_19_%D1%81%D1%82._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=91501&amp;amp;oldid=91483&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	</feed>