Узагальнення: українські землі XIV-XV ст. Повний урок - История изменений

ВикторияМора в 08:51, 2 августа 2012

2012-08-02T08:51:38Z

← Предыдущая		Версия 08:51, 2 августа 2012
Строка 83:		Строка 83:
	<br>		<br>

-	[[Image:IstUkr7-povni-33-888866.jpg\|350px\|На панщині	+	[[Image:IstUkr7-povni-33-888866.jpg\|350px\|На панщині]]

	''На панщині''<br><br>Протягом XIV-XV ст. в українських землях у зв'язку із зростанням суспільного поділу праці розвивалося ремесло. Відбувалася значна спеціалізація ремесла в селах, де зі складу селянства виділялися ковалі, слюсарі, теслі, колісники, бондарі, каменярі, кушніри, шорники, шевці, ткачі, кравці і т. д. Росли міста як ремісничо-торгівельні центри. У деяких містах налічувалося до двох-трьох десятків ремісничих спеціальностей. Ремісники об'єднувалися в цехи. У Львові в XV ст. були цехи кравців, сідлярів, шевців, ковалів, пекарів і різників, в Києві - цехи ювелірів, лучників, кравців і ковалів. Підмайстри з метою захисту від утисків з боку майстрів створювали особливі організації – господи.		''На панщині''<br><br>Протягом XIV-XV ст. в українських землях у зв'язку із зростанням суспільного поділу праці розвивалося ремесло. Відбувалася значна спеціалізація ремесла в селах, де зі складу селянства виділялися ковалі, слюсарі, теслі, колісники, бондарі, каменярі, кушніри, шорники, шевці, ткачі, кравці і т. д. Росли міста як ремісничо-торгівельні центри. У деяких містах налічувалося до двох-трьох десятків ремісничих спеціальностей. Ремісники об'єднувалися в цехи. У Львові в XV ст. були цехи кравців, сідлярів, шевців, ковалів, пекарів і різників, в Києві - цехи ювелірів, лучників, кравців і ковалів. Підмайстри з метою захисту від утисків з боку майстрів створювали особливі організації – господи.

ВикторияМора в 08:50, 2 августа 2012

2012-08-02T08:50:27Z

← Предыдущая		Версия 08:50, 2 августа 2012
Строка 47:		Строка 47:
	''Середнє Подніпров'я''<br>		''Середнє Подніпров'я''<br>

-		+	<br>

	{{#ev:youtube\|KF24kLNUPw4&feature=related}}<br>		{{#ev:youtube\|KF24kLNUPw4&feature=related}}<br>
Строка 59:		Строка 59:
	<br>		<br>

-	[[Image:IstUkr7-povni-33-888833.jpg\|500px\|Карта Білорусі	+	[[Image:IstUkr7-povni-33-888833.jpg\|500px\|Карта Білорусі]]

	''Карта Білорусі''		''Карта Білорусі''
Строка 83:		Строка 83:
	<br>		<br>

-	[[Image:IstUkr7-povni-33-888866.jpg\|350px\|На панщині]]''На панщині''<br><br>Протягом XIV-XV ст. в українських землях у зв'язку із зростанням суспільного поділу праці розвивалося ремесло. Відбувалася значна спеціалізація ремесла в селах, де зі складу селянства виділялися ковалі, слюсарі, теслі, колісники, бондарі, каменярі, кушніри, шорники, шевці, ткачі, кравці і т. д. Росли міста як ремісничо-торгівельні центри. У деяких містах налічувалося до двох-трьох десятків ремісничих спеціальностей. Ремісники об'єднувалися в цехи. У Львові в XV ст. були цехи кравців, сідлярів, шевців, ковалів, пекарів і різників, в Києві - цехи ювелірів, лучників, кравців і ковалів. Підмайстри з метою захисту від утисків з боку майстрів створювали особливі організації – господи.	+	[[Image:IstUkr7-povni-33-888866.jpg\|350px\|На панщині
		+
		+	''На панщині''<br><br>Протягом XIV-XV ст. в українських землях у зв'язку із зростанням суспільного поділу праці розвивалося ремесло. Відбувалася значна спеціалізація ремесла в селах, де зі складу селянства виділялися ковалі, слюсарі, теслі, колісники, бондарі, каменярі, кушніри, шорники, шевці, ткачі, кравці і т. д. Росли міста як ремісничо-торгівельні центри. У деяких містах налічувалося до двох-трьох десятків ремісничих спеціальностей. Ремісники об'єднувалися в цехи. У Львові в XV ст. були цехи кравців, сідлярів, шевців, ковалів, пекарів і різників, в Києві - цехи ювелірів, лучників, кравців і ковалів. Підмайстри з метою захисту від утисків з боку майстрів створювали особливі організації – господи.

	<br>		<br>
Строка 89:		Строка 91:
	[[Image:IstUkr7-povni-33-888877.jpg\|350px\|Ковальство в наші часи]]		[[Image:IstUkr7-povni-33-888877.jpg\|350px\|Ковальство в наші часи]]

-	''Ковальство в наші часи''<br><br>Суспільний поділ праці був умовою формування внутрішнього ринку, розвитку торгівлі. Київ, Львів та інші міста мали торговельні зв'язки з Москвою, Новгородом, Псковом, Смоленськом та іншими [[Російська мова\|російськими]] містами. На українських ярмарках бували російські, польські, молдавські, чеські, угорські, німецькі та італійські купці. Міське торгово-ремісниче населення було зацікавлене в розвитку економічного спілкування з Руссю. Розвивалися торговельні зв'язки України також з Малою Азією, Іраном і [[Ілюстрації до уроку на тему: Гори. Карпати. Кримські гори.\|Кримом]]. З-за кордону привозилися переважно предмети розкоші. Вивозилися з України мед, віск, хутра, шкіра, худоба, дерево, хліб і риба. У містах у зв'язку зі зростанням ремесла і торгівлі посилювалося майнове розшарування. Виділялися багаті купці і лихварі, пов'язані з феодалами, часто володіли землями і експлуатували як міську бідноту, так і залежних селян. До середніх верств міського населення належали цехові майстри і рядові торговці. Плебейські верстви міста становили позацехові ремісники, підмайстри, селяни-втікачі і т. д.	+	''Ковальство в наші часи''<br><br>Суспільний поділ праці був умовою формування внутрішнього ринку, розвитку торгівлі. Київ, Львів та інші міста мали торговельні зв'язки з Москвою, Новгородом, Псковом, Смоленськом та іншими [[Російська мова\|російськими]] містами. На українських ярмарках бували російські, польські, молдавські, чеські, угорські, німецькі та італійські купці. Міське торгово-ремісниче населення було зацікавлене в розвитку економічного спілкування з Руссю. Розвивалися торговельні зв'язки України також з Малою Азією, Іраном і [[Ілюстрації до уроку на тему: Гори. Карпати. Кримські гори.\|Кримом]]. З-за кордону привозилися переважно предмети розкоші. Вивозилися з України мед, віск, хутра, шкіра, худоба, дерево, хліб і риба. У містах у зв'язку зі зростанням ремесла і торгівлі посилювалося майнове розшарування. Виділялися багаті купці і лихварі, пов'язані з феодалами, часто володіли землями і експлуатували як міську бідноту, так і залежних селян. До середніх верств міського населення належали цехові майстри і рядові торговці. Плебейські верстви міста становили позацехові ремісники, підмайстри, селяни-втікачі і т. д.<br>

-	~~<br>~~	+	{{#ev:youtube\|TNiU2TEyxSY}}<br><br>Економічно зміцнілі міста (Кам'янець-Подільськ, Київ та ін) отримували від польських королів і великих литовських князів право самоврядування – так зване «магдебурзьке право», яким користувалися великі купці і заможні ремісники-майстри. Введення магдебурзького права загострювало соціальні та релігійно-національні суперечності в містах, оскільки його отримували в першу чергу польські та [[Німецька мова\|німецькі]] городяни-католики. Маса городян і біднота вели боротьбу із засиллям міських багатіїв. У XV ст. в місті Львові українські городяни створили особливу організацію для захисту своїх соціальних та національно-релігійних інтересів – церковне братство.<br>
-		+
-	{{#ev:youtube\|TNiU2TEyxSY}}<br><br>Економічно зміцнілі міста (Кам'янець-Подільськ, Київ та ін) отримували від польських королів і великих литовських князів право самоврядування – так зване «магдебурзьке право», яким користувалися великі купці і заможні ремісники-майстри. Введення магдебурзького права загострювало соціальні та релігійно-національні суперечності в містах, оскільки його отримували в першу чергу польські та [[Німецька мова\|німецькі]] городяни-католики. Маса городян і біднота вели боротьбу із засиллям міських багатіїв. У XV ст. в місті Львові українські городяни створили особливу організацію для захисту своїх соціальних та національно-релігійних інтересів – церковне братство.	+
-		+
-	<br>	+

	{{#ev:youtube\|ussN3BI6Ou4}}		{{#ev:youtube\|ussN3BI6Ou4}}

ВикторияМора в 08:48, 2 августа 2012

2012-08-02T08:48:52Z

Внесённые изменения

ВикторияМора в 08:46, 2 августа 2012

2012-08-02T08:46:32Z

Внесённые изменения

User11 в 15:28, 24 марта 2011

2011-03-24T15:28:43Z

← Предыдущая		Версия 15:28, 24 марта 2011
Строка 94:		Строка 94:
	<br>		<br>

-	~~Если у вас есть исправления~~ или ~~предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index~~.~~php?do=feedback напишите нам~~].	+	----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Клюшник О. П.
		+
		+	Дмитрієв В.С.
		+
		+	Домарецька О.В.
		+
		+	Любименко В.В.
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>

-	Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

	[[Category:Історія_України_7_клас]]		[[Category:Історія_України_7_клас]]

ВикторияМора в 13:32, 13 января 2011

2011-01-13T13:32:40Z

Внесённые изменения

ВикторияМора: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Історія України|Історія Укр...»

2011-01-13T13:31:22Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Історія України|Історія Укр...»

Новая страница

'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія України|Історія України]]>>[[Історія України 7 клас. Повні уроки|Історія України 7 клас. Повні уроки]]>> Історія України: Узагальнення: українські землі XIV-XV ст. Повний урок<metakeywords>Історія України 7 клас, повний урок, методичні розробки, історія урок, історія повні уроки, Історія України 7 клас урок, Історія України 7 клас урок скачати, Історія України 7 клас методична розробка, 7 клас, Узагальнення, українські землі XIV-XV ст.</metakeywords>'''
'''Тема:''' Узагальнення: українські землі XIV-XV ст.

'''Тип уроку:''' урок-узагальнення

'''Мета:''' підвести підсумки та узагальнити вивчений блок тем.

 '''Завдання:'''

- перевірити домашнє завдання та ліквідувати "заборгованості" щодо здачі робіт;

- виявити типові помилки учнів та пояснити класу, що робити, щоб не допускати їх;

- узагальнити та підсумувати вивчене;

- покращити навички роботи з термінами та поняттями.

 '''Хід уроку:'''

'''І.''' Привітання вчителя та оголошення теми.

'''ІІ.''' Мотивація, перевірка домашнього завдання.

'''ІІІ.''' Хронологічний диктант. Учитель обирає найважливіші дати по темі „Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (XIV-XV ст.)” та диктує учням, які повинні записати дату та подію, яка з нею пов′язана. '''IV. '''Узагальнення матеріалу по темі. Протягом XIV-XV ст. в умовах важкого гніту йшов процес формування української народності. Українська народність формувалася на території земель Київської, Чернігівської, Галицької, Волинської, Поділля, Закарпаття і Буковини. У XIV-XV ст. визначилися фонетичні, морфологічні та лексичні особливості української мови, склалися характерні риси культури українського народу. Термін „Україна” в XII-XIII ст. застосовувався для позначення частини південно-західних земель (Середнього Подніпров'я), поступово набув нового значення, будучи перенесений на всю територію, заселену українським народом. З XIV ст. з'явився термін «Мала Русь», яка вживалася спочатку для позначення Галицької Русі, а потім і Подніпров'я.

[[Image:istUkr7-povni-33-888811.jpg]]

''Дністерське Поділля''

[[Image:istUkr7-povni-33-888822.jpg]]

''Середнє Подніпров'я''

{{#ev:youtube|KF24kLNUPw4&feature=related}}

{{#ev:youtube|IgAvWA4br6s&feature=related}} ''' Фішки для допитливих.''' Що ви знаєте про формування білоруської народності? Термін «Біла Русь» увійшов у вжиток з XVI ст. Білоруська народність формувалася паралельно з українською.

[[Image:istUkr7-povni-33-888833.jpg|center]] Формується самосвідомість української народності, що проявлялося в народних піснях і думах, присвячених боротьбі проти татарських і турецьких набігів, проти гноблення селянства литовськими, польськими та угорськими феодалами. Видатними пам'ятниками української літератури цього часу є літописи, в яких з ідеологічних позицій класу феодалів і верхівки городян робилася спроба осмислити історичне минуле і говорилося про значення Русі для історії українських земель. Надалі в боротьбі з католицизмом велику роль відіграли братства, організовані городянами. Вони ставили своїм завданням збереження української культури (яку намагалося задушити католицьке духовенство) шляхом відкриття шкіл, поширення грамотності серед простого народу і т. д. Основою економіки українських земель було сільське господарство. Найбільш поширеною системою землеробства було трипілля, хоча застосовувалися і двухпілля, переліг і навіть підсічна система. Вживалися плуги і сохи із залізними наконечниками, вони не тільки скородили грунт, але і перевертали пласти землі. Застосовувалося гноєння грунту. Для розмелювання зерна служили переважно водяні млини. У XIV-XV ст. спостерігалося деяке зростання тваринництва. Зберігали значення і промисли: мисливство, рибальство та бджільництво. Продукти цих промислів часто надходили на ринок. Протягом XIV-XV ст. йшов процес закріпачення українського селянства. Феодали знищували громадське самоврядування і копи (общинні) суди. Поставлені землевласниками старости, намісники – державці, за допомогою приставів і десятників з числа заможної селянської верхівки примушували селян до покори. Число панських маєтків (фільварків) росло за рахунок селянських общинних господарств (дворище). Поряд з вільними, похожими селянами, які користуються правом переходу, в процесі закріпачення виділилася особлива група селян старожильців, людей, що знаходилися в спадковій залежності від своїх власників.

[[Image:istUkr7-povni-33-888844.jpg|center]]

'''V. '''Робота з термінами ''Учні записують у словнички терміни.'' Феодальне право – закони, що закріпляли за феодалами (землевласниками) право володіти певню територією, спорудами, які там були побудовані, та селянами, які там проживали. Фільварки – лит., державні або великокнязівські маєтки. Халупники – селяни, які жили досить бідно у маленьких хатах-халупах.

[[Image:ist7-33-0000001.gif|center]] '''VІ.''' Продовження узагальнення. Зростала кількість безземельних селян, або, як їх тоді називали, халупники (що мали убогі хати – халупи), комарники, або подорожні (знімали кути у заможних селян) і т. д. Феодальне право юридично оформляло владу землевласників над селянством. За привілеєм (дарованою грамотою) великого литовського князя Казимира IV 1447 року за феодалами були закріплені права власності на землі, що перебували у їх фактичному володінні. У привілеї проголошувалося також право феодалів судити населення своїх земель. Нарешті, в привілеї було заборонено приймати в княжі маєтки селян, які тікали від інших феодалів. «Судебник» Казимира IV 1468 року встановив смертну кару за переманювання чужих кріпаків.

[[Image:istUkr7-povni-33-888855.jpg]]

''Казимир IV'' Основною формою феодальної експлуатації в українських землях була рента продуктами. З кінця XV ст. у зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин посилилася панщина. У деяких маєтках селяни повинні були працювати на панщині 1-2 дні на тиждень, а не 12-14 днів на рік, як було раніше. Нарешті, селяни платили десятину на користь церкви. У XV ст. в Україні спостерігалося безперервне посилення кріпацтва.

[[Image:istUkr7-povni-33-888866.jpg|center]] Протягом XIV-XV ст. в українських землях у зв'язку із зростанням суспільного поділу праці розвивалося ремесло. Відбувалася значна спеціалізація ремесла в селах, де зі складу селянства виділялися ковалі, слюсарі, теслі, колісники, бондарі, каменярі, кушніри, шорники, шевці, ткачі, кравці і т. д. Росли міста як ремісничо-торгівельні центри. У деяких містах налічувалося до двох-трьох десятків ремісничих спеціальностей. Ремісники об'єднувалися в цехи. У Львові в XV ст. були цехи кравців, сідлярів, шевців, ковалів, пекарів і різників, в Києві - цехи ювелірів, лучників, кравців і ковалів. Підмайстри з метою захисту від утисків з боку майстрів створювали особливі організації – господи.

[[Image:istUkr7-povni-33-888877.jpg]]

''Ковальство в наші часи'' Суспільний поділ праці був умовою формування внутрішнього ринку, розвитку торгівлі. Київ, Львів та інші міста мали торговельні зв'язки з Москвою, Новгородом, Псковом, Смоленськом та іншими російськими містами. На українських ярмарках бували російські, польські, молдавські, чеські, угорські, німецькі та італійські купці. Міське торгово-ремісниче населення було зацікавлене в розвитку економічного спілкування з Руссю. Розвивалися торговельні зв'язки України також з Малою Азією, Іраном і Кримом. З-за кордону привозилися переважно предмети розкоші. Вивозилися з України мед, віск, хутра, шкіра, худоба, дерево, хліб і риба. У містах у зв'язку зі зростанням ремесла і торгівлі посилювалося майнове розшарування. Виділялися багаті купці і лихварі, пов'язані з феодалами, часто володіли землями і експлуатували як міську бідноту, так і залежних селян. До середніх верств міського населення належали цехові майстри і рядові торговці. Плебейські верстви міста становили позацехові ремісники, підмайстри, селяни-втікачі і т. д.

{{#ev:youtube|TNiU2TEyxSY}} Економічно зміцнілі міста (Кам'янець-Подільськ, Київ та ін) отримували від польських королів і великих литовських князів право самоврядування – так зване «магдебурзьке право», яким користувалися великі купці і заможні ремісники-майстри. Введення магдебурзького права загострювало соціальні та релігійно-національні суперечності в містах, оскільки його отримували в першу чергу польські та німецькі городяни-католики. Маса городян і біднота вели боротьбу із засиллям міських багатіїв. У XV ст. в місті Львові українські городяни створили особливу організацію для захисту своїх соціальних та національно-релігійних інтересів – церковне братство.

{{#ev:youtube|ussN3BI6Ou4}} ''' VІІ. '''Творча робота

 Учні пишуть ''ессе-узагальнення'' за темами (на вибір): 1. Українські землі під владою Литви. 2. Останній подільський князь Федір Коріатович. 3. Панщина на українських землях. 4. Роль титулованої знаті на Русі ХIV-XV ст. 5. Господарське життя України ХIV-XV ст. 6. Культура України ХIV-XV ст. 7. Роль церкви у ХIV-XV ст. ''' VІІІ.''' Домашнє завдання 

1. Підготуватися до тематичного оцінювання.

2. Записати вивчені дати, які ще не записані, у словничок. 

''Використані джерела:''
Урок на тему "Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (XIV-XV ст.). Узагальнення." Клюшника О. П., викладача історії та права Чернігівського професійного ліцею побуту

2. Урок на тему "Узагальнення: українські землі XIV-XV ст" учителів історії Міжнародного ліцею "Гранд" Дмитрієва В.С., Домарецької О.В., м.Київ 

3. Бойко О.Д. Історія України : Навчальний посібник., К.: Академвидав, 2006

4. http://mestectvo.com/istoriya-ukraini/xiv.html

5. www.history.vn.ua/book/history4/5.htm

 Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

[[Category:Історія_України_7_клас]]