Українська жінка. Її громадська і суспільна роль - История изменений

User12 в 11:11, 13 декабря 2010

2010-12-13T11:11:34Z

← Предыдущая		Версия 11:11, 13 декабря 2010
Строка 2:		Строка 2:


-	'''[[Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки\|Тема "Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. (“Маруся Богуславка”). Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму"]]'''	+	<br>
		+	'''[[Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки\|Тема "Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. (“Маруся Богуславка”). Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму"]]'''


-	'''Конспект уроку до теми "Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. (“Маруся Богуславка”). Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму" '''	+	<br>
		+	'''Конспект уроку до теми "Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. (“Маруся Богуславка”). Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму" '''


	<br>		<br>
-	'''Тема. Українська жінка. Її громадська і суспільна роль<br>''''''Мета. :''' - познайомити дітей з постаттю славетної дочки України – Марусею Богуславкою; <br>- розвивати пізнавальний інтерес учнів; розширювати читацький кругозір; <br>- виховувати повагу до народної Берегині, почуття гордості за українську жінку, почуття патріотизму. <br>'''Обладнання.''' Збірники творів (Півторацька Н. Богуславка: Поезії. – К., 1993. – С. 14 – 15)). Дума "Маруся Богуславка”, збірник поезій "Перлини української народної пісні”.<br><br>'''Хід уроку'''<br><u>I. Організаційний момент.</u><br><u>II. Оголошення теми уроку.</u><br>- Ми з вами багато читали про героїзм лицарів Запорізької Січі. Сьогодні поговоримо про жінок у часи козаччини.<br>Є у Катерини Мотрич такі слова про особливе призначення жінок у формуванні національної свідомості народу: "Жінка - це вище творіння Бога". В українок же - особлива місія (завдання, покликання): вона може єдина на землі, емансипована (звільнена від залежності, гніту) від зачаття, вона єдина не воювала за рівні права з чоловіком, бо в неї була вища місія: усі століття вона виборювала долю України...<br>Отож, тема сьогоднішнього уроку звучить наступним чином: „Українська жінка. Її громадська і суспільна роль”. Основною ж метою цього уроку є ознайомлення з постаттю славетної дочки України - Марусею Богуславкою. На прикладі цієї славнозвісної українки ми розкриємо особливе призначення української жінки, її роль у суспільстві.<br>1. Повідомлення учнів. <br>1 учень.<br>- У кожного козака була мати, сестра, коханий чи наречена, вірна дружина. Вони сумували, плакали, проводжаючи їх на Січ в далекі походи. Чимало сліз пролили, чекаючи їх роками з бою.<br>На плечі жінок лягали важкі жіночі і чоловічі обов’язки. Коли нападав ворог на села та міста, жінки брали в руки зброю і захищали себе, дітей, життя.<br>2 учень.<br>- На Запорізьку Січ під страхом смерті заборонялося приводити жінок. Ця заборона була викликана не зневагою до жінки, а високою пошаною до неї відповідальністю за свої вчинки перед Дівчиною, жінкою, матір ю. Хоч українських жінок і не пускали на Січ, все ж таки серед них було багато справжніх патріоток свого народу.<br>Тяжка і трагічна була доля українських жінок, особливо бранок, яких продавали на невільницьких ринках.<br>3 учень.<br>- Однією з легендарних жіночих постатей, оспіваних у народних думах та історичних піснях, є українська дівчина-бранка Маруся Богуславка. Перебуваючи в неволі у турецького паші, вона відчинила темницю й випустила 700 козаків-невільників. Вірогідних історичних відомостей про мужню патріотку не залишилося. За фольклорними джерелами, жила вона у XVI ст., з походження - попівна. У полон їі захопили з трьома сестрам вільних співвітчизників з проханням повідомити про неї батькам у Богуслав і водночас застерегти, щоб вони не намагалися визволити її з неволі, "бо я потурчилась, побусурменилась...".<br>"Потурчена", "побусурменена", ця жінка не втратила любові до рідного народу. Україна в її прощальних словах — "наша земля".<br>Маруся Богуславка набула рис узагальненого образу української пат¬ріотки, що здійснила подвиг в ім'я Батьківщини. У м. Богуславі, що на Київщині, їй встановлено пам'ятник. <br>- Діти! Були часи, коли з півдня українська земля горіла від навальних, грабіжницьких нападів орд Кримського ханства. Серед невільників сотнями й тисячами йшли пов'язані сирицею (кана¬том) українські жінки. Їх чекала тяжка виснажлива праця, а най¬молодші й найпривабливіші потрапляли до гаремів по всіх тодішніх володіннях султанської Туреччини, Кримського ханства, навіть Єгипту.<br>Але навіть за цих умов рабського існування українські жінки не втрачали любові до своєї землі, свого народу. Українська бранка (невільни¬ця), будучи проданою в один із гаремів Єгипту, не мала можли¬вості повернутися на рідну землю, але зуміла переконати свого сина Османа виїхати на Україну.<br>Частина бранок, маючи в неволі дітей та проживши життя, не могла вже повернутись на Батьківщину, але робила все, щоб допо¬могти своїй Україні. Такі вчинки знайшли відображення у на¬родній творчості, зокрема, в думі "Маруся Богуславка".<br><u>III. Читання та обговорення творів.</u><br>1. Уривок із народної думи "Маруся Богуславка"(читає учень).<br>Що на Чорному морі,<br>на камені біленькому,<br>там стояла темниця кам'яная.<br>Що у тій-то темниці<br>пробувало сімсот козаків,<br>бідних невольників.<br>То вони тридцять літ у неволі пробувають,<br>божого світу, сонця праведного<br>у вічі собі не видають...<br>Тоді дівка-бранка,<br>Маруся, попівна-Богуславна,<br>добре дбає, —<br>до темницю приходжає,<br>темницю відмикає,<br>всіх козаків,<br>бідних невольників,<br>на волю випускає<br>і словами промовляє:<br>— Ой, козаки, ви біднії невольники!<br>Кажу я вам, добре дбайте,<br>в городи християнські утікайте.<br>- Діти, випускаючи братів-невільників, чи знала Мару¬ся, що її чекає?<br>2. "Маруся Богуславка", Роман Завадович.<br>— А тепер послухайте оповідання Романа Завадовича "Маруся Богуславка".<br>а) Читають підготовлені учні.<br>б) Словникова робота.<br>в) Читання учнями мовчки.<br>г) Відповіді на запитання.<br>— Як Маруся попала в Туреччину?<br>— Що носила дівчина в серці?<br>— Що трапилось одного вечора? Прочитати.<br>— Що вчинила дівчина потім?<br>— Що сказала Маруся невільникам, коли вони не повірили їй? Прочитати.<br>— Що сказала вона останньому невільникові, який вибігав з темниці? Прочитати.<br>— Як народ України дізнався про долю Марусі Богуславки? <br>Фізкультхвилинка.<br>Учні виконують вправи під мелодію пісні О.Білозір "Україночка"<br>	+	<br>'''Тема. Українська жінка. Її громадська і суспільна роль<br>''''''Мета. :''' - познайомити дітей з постаттю славетної дочки України – Марусею Богуславкою; <br>- розвивати пізнавальний інтерес учнів; розширювати читацький кругозір; <br>- виховувати повагу до народної Берегині, почуття гордості за українську жінку, почуття патріотизму. <br>'''Обладнання.''' Збірники творів (Півторацька Н. Богуславка: Поезії. – К., 1993. – С. 14 – 15)). Дума "Маруся Богуславка”, збірник поезій "Перлини української народної пісні”.<br><br>'''Хід уроку'''<br><u>I. Організаційний момент.</u><br><u>II. Оголошення теми уроку.</u><br>- Ми з вами багато читали про героїзм лицарів Запорізької Січі. Сьогодні поговоримо про жінок у часи козаччини.<br>Є у Катерини Мотрич такі слова про особливе призначення жінок у формуванні національної свідомості народу: "Жінка - це вище творіння Бога". В українок же - особлива місія (завдання, покликання): вона може єдина на землі, емансипована (звільнена від залежності, гніту) від зачаття, вона єдина не воювала за рівні права з чоловіком, бо в неї була вища місія: усі століття вона виборювала долю України...<br>Отож, тема сьогоднішнього уроку звучить наступним чином: „Українська жінка. Її громадська і суспільна роль”. Основною ж метою цього уроку є ознайомлення з постаттю славетної дочки України - Марусею Богуславкою. На прикладі цієї славнозвісної українки ми розкриємо особливе призначення української жінки, її роль у суспільстві.<br>1. Повідомлення учнів. <br>1 учень.<br>- У кожного козака була мати, сестра, коханий чи наречена, вірна дружина. Вони сумували, плакали, проводжаючи їх на Січ в далекі походи. Чимало сліз пролили, чекаючи їх роками з бою.<br>На плечі жінок лягали важкі жіночі і чоловічі обов’язки. Коли нападав ворог на села та міста, жінки брали в руки зброю і захищали себе, дітей, життя.<br>2 учень.<br>- На Запорізьку Січ під страхом смерті заборонялося приводити жінок. Ця заборона була викликана не зневагою до жінки, а високою пошаною до неї відповідальністю за свої вчинки перед Дівчиною, жінкою, матір ю. Хоч українських жінок і не пускали на Січ, все ж таки серед них було багато справжніх патріоток свого народу.<br>Тяжка і трагічна була доля українських жінок, особливо бранок, яких продавали на невільницьких ринках.<br>3 учень.<br>- Однією з легендарних жіночих постатей, оспіваних у народних думах та історичних піснях, є українська дівчина-бранка Маруся Богуславка. Перебуваючи в неволі у турецького паші, вона відчинила темницю й випустила 700 козаків-невільників. Вірогідних історичних відомостей про мужню патріотку не залишилося. За фольклорними джерелами, жила вона у XVI ст., з походження - попівна. У полон їі захопили з трьома сестрам вільних співвітчизників з проханням повідомити про неї батькам у Богуслав і водночас застерегти, щоб вони не намагалися визволити її з неволі, "бо я потурчилась, побусурменилась...".<br>"Потурчена", "побусурменена", ця жінка не втратила любові до рідного народу. Україна в її прощальних словах — "наша земля".<br>Маруся Богуславка набула рис узагальненого образу української пат¬ріотки, що здійснила подвиг в ім'я Батьківщини. У м. Богуславі, що на Київщині, їй встановлено пам'ятник. <br>- Діти! Були часи, коли з півдня українська земля горіла від навальних, грабіжницьких нападів орд Кримського ханства. Серед невільників сотнями й тисячами йшли пов'язані сирицею (кана¬том) українські жінки. Їх чекала тяжка виснажлива праця, а най¬молодші й найпривабливіші потрапляли до гаремів по всіх тодішніх володіннях султанської Туреччини, Кримського ханства, навіть Єгипту.<br>Але навіть за цих умов рабського існування українські жінки не втрачали любові до своєї землі, свого народу. Українська бранка (невільни¬ця), будучи проданою в один із гаремів Єгипту, не мала можли¬вості повернутися на рідну землю, але зуміла переконати свого сина Османа виїхати на Україну.<br>Частина бранок, маючи в неволі дітей та проживши життя, не могла вже повернутись на Батьківщину, але робила все, щоб допо¬могти своїй Україні. Такі вчинки знайшли відображення у на¬родній творчості, зокрема, в думі "Маруся Богуславка".<br><u>III. Читання та обговорення творів.</u><br>1. Уривок із народної думи "Маруся Богуславка"(читає учень).<br>Що на Чорному морі,<br>на камені біленькому,<br>там стояла темниця кам'яная.<br>Що у тій-то темниці<br>пробувало сімсот козаків,<br>бідних невольників.<br>То вони тридцять літ у неволі пробувають,<br>божого світу, сонця праведного<br>у вічі собі не видають...<br>Тоді дівка-бранка,<br>Маруся, попівна-Богуславна,<br>добре дбає, —<br>до темницю приходжає,<br>темницю відмикає,<br>всіх козаків,<br>бідних невольників,<br>на волю випускає<br>і словами промовляє:<br>— Ой, козаки, ви біднії невольники!<br>Кажу я вам, добре дбайте,<br>в городи християнські утікайте.<br>- Діти, випускаючи братів-невільників, чи знала Мару¬ся, що її чекає?<br>2. "Маруся Богуславка", Роман Завадович.<br>— А тепер послухайте оповідання Романа Завадовича "Маруся Богуславка".<br>а) Читають підготовлені учні.<br>б) Словникова робота.<br>в) Читання учнями мовчки.<br>г) Відповіді на запитання.<br>— Як Маруся попала в Туреччину?<br>— Що носила дівчина в серці?<br>— Що трапилось одного вечора? Прочитати.<br>— Що вчинила дівчина потім?<br>— Що сказала Маруся невільникам, коли вони не повірили їй? Прочитати.<br>— Що сказала вона останньому невільникові, який вибігав з темниці? Прочитати.<br>— Як народ України дізнався про долю Марусі Богуславки? <br>Фізкультхвилинка.<br>Учні виконують вправи під мелодію пісні О.Білозір "Україночка"<br>
		+


	'''Надіслано вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" Горецькою І.Й.'''		'''Надіслано вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" Горецькою І.Й.'''
		+

	[[Category:Проблема_вибору_Марусі_Богуславки_між_любов’ю_до_рідної_землі_та_становищем_дружини_турецького_вельможі._Конспект_уроку_і_опорний_каркас]]		[[Category:Проблема_вибору_Марусі_Богуславки_між_любов’ю_до_рідної_землі_та_становищем_дружини_турецького_вельможі._Конспект_уроку_і_опорний_каркас]]

User12 в 11:11, 13 декабря 2010

2010-12-13T11:11:17Z

← Предыдущая		Версия 11:11, 13 декабря 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Українська_література_8_клас~~\|Українська література 8 клас]]'''<metakeywords>українська література 8 клас, Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки, конспект уроку</metakeywords>	+	'''[[Українська література 8 клас\|Українська література 8 клас]]'''<metakeywords>українська література 8 клас, Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки, конспект уроку</metakeywords>
		+

-	'''[[~~Проблема_вибору~~,~~_душевна_роздвоєність_Марусі_Богуславки~~\|Тема "Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. (“Маруся Богуславка”). Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму"]]'''	+	'''[[Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки\|Тема "Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. (“Маруся Богуславка”). Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму"]]'''
		+

	'''Конспект уроку до теми "Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. (“Маруся Богуславка”). Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму" '''		'''Конспект уроку до теми "Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. (“Маруся Богуславка”). Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму" '''
		+

		+	<br>
		+	'''Тема. Українська жінка. Її громадська і суспільна роль<br>''''''Мета. :''' - познайомити дітей з постаттю славетної дочки України – Марусею Богуславкою; <br>- розвивати пізнавальний інтерес учнів; розширювати читацький кругозір; <br>- виховувати повагу до народної Берегині, почуття гордості за українську жінку, почуття патріотизму. <br>'''Обладнання.''' Збірники творів (Півторацька Н. Богуславка: Поезії. – К., 1993. – С. 14 – 15)). Дума "Маруся Богуславка”, збірник поезій "Перлини української народної пісні”.<br><br>'''Хід уроку'''<br><u>I. Організаційний момент.</u><br><u>II. Оголошення теми уроку.</u><br>- Ми з вами багато читали про героїзм лицарів Запорізької Січі. Сьогодні поговоримо про жінок у часи козаччини.<br>Є у Катерини Мотрич такі слова про особливе призначення жінок у формуванні національної свідомості народу: "Жінка - це вище творіння Бога". В українок же - особлива місія (завдання, покликання): вона може єдина на землі, емансипована (звільнена від залежності, гніту) від зачаття, вона єдина не воювала за рівні права з чоловіком, бо в неї була вища місія: усі століття вона виборювала долю України...<br>Отож, тема сьогоднішнього уроку звучить наступним чином: „Українська жінка. Її громадська і суспільна роль”. Основною ж метою цього уроку є ознайомлення з постаттю славетної дочки України - Марусею Богуславкою. На прикладі цієї славнозвісної українки ми розкриємо особливе призначення української жінки, її роль у суспільстві.<br>1. Повідомлення учнів. <br>1 учень.<br>- У кожного козака була мати, сестра, коханий чи наречена, вірна дружина. Вони сумували, плакали, проводжаючи їх на Січ в далекі походи. Чимало сліз пролили, чекаючи їх роками з бою.<br>На плечі жінок лягали важкі жіночі і чоловічі обов’язки. Коли нападав ворог на села та міста, жінки брали в руки зброю і захищали себе, дітей, життя.<br>2 учень.<br>- На Запорізьку Січ під страхом смерті заборонялося приводити жінок. Ця заборона була викликана не зневагою до жінки, а високою пошаною до неї відповідальністю за свої вчинки перед Дівчиною, жінкою, матір ю. Хоч українських жінок і не пускали на Січ, все ж таки серед них було багато справжніх патріоток свого народу.<br>Тяжка і трагічна була доля українських жінок, особливо бранок, яких продавали на невільницьких ринках.<br>3 учень.<br>- Однією з легендарних жіночих постатей, оспіваних у народних думах та історичних піснях, є українська дівчина-бранка Маруся Богуславка. Перебуваючи в неволі у турецького паші, вона відчинила темницю й випустила 700 козаків-невільників. Вірогідних історичних відомостей про мужню патріотку не залишилося. За фольклорними джерелами, жила вона у XVI ст., з походження - попівна. У полон їі захопили з трьома сестрам вільних співвітчизників з проханням повідомити про неї батькам у Богуслав і водночас застерегти, щоб вони не намагалися визволити її з неволі, "бо я потурчилась, побусурменилась...".<br>"Потурчена", "побусурменена", ця жінка не втратила любові до рідного народу. Україна в її прощальних словах — "наша земля".<br>Маруся Богуславка набула рис узагальненого образу української пат¬ріотки, що здійснила подвиг в ім'я Батьківщини. У м. Богуславі, що на Київщині, їй встановлено пам'ятник. <br>- Діти! Були часи, коли з півдня українська земля горіла від навальних, грабіжницьких нападів орд Кримського ханства. Серед невільників сотнями й тисячами йшли пов'язані сирицею (кана¬том) українські жінки. Їх чекала тяжка виснажлива праця, а най¬молодші й найпривабливіші потрапляли до гаремів по всіх тодішніх володіннях султанської Туреччини, Кримського ханства, навіть Єгипту.<br>Але навіть за цих умов рабського існування українські жінки не втрачали любові до своєї землі, свого народу. Українська бранка (невільни¬ця), будучи проданою в один із гаремів Єгипту, не мала можли¬вості повернутися на рідну землю, але зуміла переконати свого сина Османа виїхати на Україну.<br>Частина бранок, маючи в неволі дітей та проживши життя, не могла вже повернутись на Батьківщину, але робила все, щоб допо¬могти своїй Україні. Такі вчинки знайшли відображення у на¬родній творчості, зокрема, в думі "Маруся Богуславка".<br><u>III. Читання та обговорення творів.</u><br>1. Уривок із народної думи "Маруся Богуславка"(читає учень).<br>Що на Чорному морі,<br>на камені біленькому,<br>там стояла темниця кам'яная.<br>Що у тій-то темниці<br>пробувало сімсот козаків,<br>бідних невольників.<br>То вони тридцять літ у неволі пробувають,<br>божого світу, сонця праведного<br>у вічі собі не видають...<br>Тоді дівка-бранка,<br>Маруся, попівна-Богуславна,<br>добре дбає, —<br>до темницю приходжає,<br>темницю відмикає,<br>всіх козаків,<br>бідних невольників,<br>на волю випускає<br>і словами промовляє:<br>— Ой, козаки, ви біднії невольники!<br>Кажу я вам, добре дбайте,<br>в городи християнські утікайте.<br>- Діти, випускаючи братів-невільників, чи знала Мару¬ся, що її чекає?<br>2. "Маруся Богуславка", Роман Завадович.<br>— А тепер послухайте оповідання Романа Завадовича "Маруся Богуславка".<br>а) Читають підготовлені учні.<br>б) Словникова робота.<br>в) Читання учнями мовчки.<br>г) Відповіді на запитання.<br>— Як Маруся попала в Туреччину?<br>— Що носила дівчина в серці?<br>— Що трапилось одного вечора? Прочитати.<br>— Що вчинила дівчина потім?<br>— Що сказала Маруся невільникам, коли вони не повірили їй? Прочитати.<br>— Що сказала вона останньому невільникові, який вибігав з темниці? Прочитати.<br>— Як народ України дізнався про долю Марусі Богуславки? <br>Фізкультхвилинка.<br>Учні виконують вправи під мелодію пісні О.Білозір "Україночка"<br>
		+

-	'''Тема. Українська жінка. Її громадська і суспільна роль<br>''''''Мета. :''' - познайомити дітей з постаттю славетної дочки України – Марусею Богуславкою; <br>- розвивати пізнавальний інтерес учнів; розширювати читацький кругозір; <br>- виховувати повагу до народної Берегині, почуття гордості за українську жінку, почуття патріотизму. <br>'''Обладнання.''' Збірники творів (Півторацька Н. Богуславка: Поезії. – К., 1993. – С. 14 – 15)). Дума "~~Маруся Богуславка”, збірник поезій~~ "~~Перлини української народної пісні”~~.~~<br><br>'''Хід уроку'''<br><u>I~~. Організаційний момент.</u><br><u>II. Оголошення теми уроку.</u><br>- Ми з вами багато читали про героїзм лицарів Запорізької Січі. Сьогодні поговоримо про жінок у часи козаччини.<br>Є у Катерини Мотрич такі слова про особливе призначення жінок у формуванні національної свідомості народу: "Жінка - це вище творіння Бога". В українок же - особлива місія (завдання, покликання): вона може єдина на землі, емансипована (звільнена від залежності, гніту) від зачаття, вона єдина не воювала за рівні права з чоловіком, бо в неї була вища місія: усі століття вона виборювала долю України...<br>Отож, тема сьогоднішнього уроку звучить наступним чином: „Українська жінка. Її громадська і суспільна роль”. Основною ж метою цього уроку є ознайомлення з постаттю славетної дочки України - Марусею Богуславкою. На прикладі цієї славнозвісної українки ми розкриємо особливе призначення української жінки, її роль у суспільстві.<br>1. Повідомлення учнів. <br>1 учень.<br>- У кожного козака була мати, сестра, коханий чи наречена, вірна дружина. Вони сумували, плакали, проводжаючи їх на Січ в далекі походи. Чимало сліз пролили, чекаючи їх роками з бою.<br>На плечі жінок лягали важкі жіночі і чоловічі обов’язки. Коли нападав ворог на села та міста, жінки брали в руки зброю і захищали себе, дітей, життя.<br>2 учень.<br>- На Запорізьку Січ під страхом смерті заборонялося приводити жінок. Ця заборона була викликана не зневагою до жінки, а високою пошаною до неї відповідальністю за свої вчинки перед Дівчиною, жінкою, матір ю. Хоч українських жінок і не пускали на Січ, все ж таки серед них було багато справжніх патріоток свого народу.<br>Тяжка і трагічна була доля українських жінок, особливо бранок, яких продавали на невільницьких ринках.<br>3 учень.<br>- Однією з легендарних жіночих постатей, оспіваних у народних думах та історичних піснях, є українська дівчина-бранка Маруся Богуславка. Перебуваючи в неволі у турецького паші, вона відчинила темницю й випустила 700 козаків-невільників. Вірогідних історичних відомостей про мужню патріотку не залишилося. За фольклорними джерелами, жила вона у XVI ст., з походження - попівна. У полон їі захопили з трьома сестрам вільних співвітчизників з проханням повідомити про неї батькам у Богуслав і водночас застерегти, щоб вони не намагалися визволити її з неволі, "бо я потурчилась, побусурменилась...".<br>"Потурчена", "побусурменена", ця жінка не втратила любові до рідного народу. Україна в її прощальних словах — "наша земля".<br>Маруся Богуславка набула рис узагальненого образу української пат¬ріотки, що здійснила подвиг в ім'~~я Батьківщини. У м. Богуславі, що на Київщині, їй встановлено пам~~'ятник. <br>- Діти! Були часи, коли з півдня українська земля горіла від навальних, грабіжницьких нападів орд Кримського ханства. Серед невільників сотнями й тисячами йшли пов'язані сирицею (кана¬том) українські жінки. Їх чекала тяжка виснажлива праця, а най¬молодші й найпривабливіші потрапляли до гаремів по всіх тодішніх володіннях султанської Туреччини, Кримського ханства, навіть Єгипту.<br>Але навіть за цих умов рабського існування українські жінки не втрачали любові до своєї землі, свого народу. Українська бранка (невільни¬ця), будучи проданою в один із гаремів Єгипту, не мала можли¬вості повернутися на рідну землю, але зуміла переконати свого сина Османа виїхати на Україну.<br>Частина бранок, маючи в неволі дітей та проживши життя, не могла вже повернутись на Батьківщину, але робила все, щоб допо¬могти своїй Україні. Такі вчинки знайшли відображення у на¬родній творчості, зокрема, в думі "Маруся Богуславка".<br><u>III. Читання та обговорення творів.</u><br>1. Уривок із народної думи "Маруся Богуславка"(читає учень).<br>Що на Чорному морі,<br>на камені біленькому,<br>там стояла темниця кам'яная.<br>Що у тій-то темниці<br>пробувало сімсот козаків,<br>бідних невольників.<br>То вони тридцять літ у неволі пробувають,<br>божого світу, сонця праведного<br>у вічі собі не видають...<br>Тоді дівка-бранка,<br>Маруся, попівна-Богуславна,<br>добре дбає, —<br>до темницю приходжає,<br>темницю відмикає,<br>всіх козаків,<br>бідних невольників,<br>на волю випускає<br>і словами промовляє:<br>— Ой, козаки, ви біднії невольники!<br>Кажу я вам, добре дбайте,<br>в городи християнські утікайте.<br>- Діти, випускаючи братів-невільників, чи знала Мару¬ся, що її чекає?<br>2. "Маруся Богуславка", Роман Завадович.<br>— А тепер послухайте оповідання Романа Завадовича "Маруся Богуславка".<br>а) Читають підготовлені учні.<br>б) Словникова робота.<br>в) Читання учнями мовчки.<br>г) Відповіді на запитання.<br>— Як Маруся попала в Туреччину?<br>— Що носила дівчина в серці?<br>— Що трапилось одного вечора? Прочитати.<br>— Що вчинила дівчина потім?<br>— Що сказала Маруся невільникам, коли вони не повірили їй? Прочитати.<br>— Що сказала вона останньому невільникові, який вибігав з темниці? Прочитати.<br>— Як народ України дізнався про долю Марусі Богуславки? <br>Фізкультхвилинка.<br>Учні виконують вправи під мелодію пісні О.Білозір "Україночка"<br>	+	'''Надіслано вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" Горецькою І.Й.'''
-	[[~~категория~~:~~Проблема вибору Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі~~. ~~Конспект уроку і опорний каркас~~]]	+
		+	[[Category:Проблема_вибору_Марусі_Богуславки_між_любов’ю_до_рідної_землі_та_становищем_дружини_турецького_вельможі._Конспект_уроку_і_опорний_каркас]]

User12: Новая страница: «'''Українська література 8 клас'''українська літерат...»

2010-12-13T11:10:18Z

Новая страница: «'''Українська література 8 клас'''<metakeywords>українська літерат...»

Новая страница

'''[[Українська_література_8_клас|Українська література 8 клас]]'''<metakeywords>українська література 8 клас, Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки, конспект уроку</metakeywords>

'''[[Проблема_вибору,_душевна_роздвоєність_Марусі_Богуславки|Тема "Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. (“Маруся Богуславка”). Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму"]]'''

'''Конспект уроку до теми "Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. (“Маруся Богуславка”). Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму" '''

'''Тема. Українська жінка. Її громадська і суспільна роль ''''''Мета. :''' - познайомити дітей з постаттю славетної дочки України – Марусею Богуславкою; - розвивати пізнавальний інтерес учнів; розширювати читацький кругозір; - виховувати повагу до народної Берегині, почуття гордості за українську жінку, почуття патріотизму. '''Обладнання.''' Збірники творів (Півторацька Н. Богуславка: Поезії. – К., 1993. – С. 14 – 15)). Дума "Маруся Богуславка”, збірник поезій "Перлини української народної пісні”. '''Хід уроку''' I. Організаційний момент. II. Оголошення теми уроку. - Ми з вами багато читали про героїзм лицарів Запорізької Січі. Сьогодні поговоримо про жінок у часи козаччини. Є у Катерини Мотрич такі слова про особливе призначення жінок у формуванні національної свідомості народу: "Жінка - це вище творіння Бога". В українок же - особлива місія (завдання, покликання): вона може єдина на землі, емансипована (звільнена від залежності, гніту) від зачаття, вона єдина не воювала за рівні права з чоловіком, бо в неї була вища місія: усі століття вона виборювала долю України... Отож, тема сьогоднішнього уроку звучить наступним чином: „Українська жінка. Її громадська і суспільна роль”. Основною ж метою цього уроку є ознайомлення з постаттю славетної дочки України - Марусею Богуславкою. На прикладі цієї славнозвісної українки ми розкриємо особливе призначення української жінки, її роль у суспільстві. 1. Повідомлення учнів. 1 учень. - У кожного козака була мати, сестра, коханий чи наречена, вірна дружина. Вони сумували, плакали, проводжаючи їх на Січ в далекі походи. Чимало сліз пролили, чекаючи їх роками з бою. На плечі жінок лягали важкі жіночі і чоловічі обов’язки. Коли нападав ворог на села та міста, жінки брали в руки зброю і захищали себе, дітей, життя. 2 учень. - На Запорізьку Січ під страхом смерті заборонялося приводити жінок. Ця заборона була викликана не зневагою до жінки, а високою пошаною до неї відповідальністю за свої вчинки перед Дівчиною, жінкою, матір ю. Хоч українських жінок і не пускали на Січ, все ж таки серед них було багато справжніх патріоток свого народу. Тяжка і трагічна була доля українських жінок, особливо бранок, яких продавали на невільницьких ринках. 3 учень. - Однією з легендарних жіночих постатей, оспіваних у народних думах та історичних піснях, є українська дівчина-бранка Маруся Богуславка. Перебуваючи в неволі у турецького паші, вона відчинила темницю й випустила 700 козаків-невільників. Вірогідних історичних відомостей про мужню патріотку не залишилося. За фольклорними джерелами, жила вона у XVI ст., з походження - попівна. У полон їі захопили з трьома сестрам вільних співвітчизників з проханням повідомити про неї батькам у Богуслав і водночас застерегти, щоб вони не намагалися визволити її з неволі, "бо я потурчилась, побусурменилась...". "Потурчена", "побусурменена", ця жінка не втратила любові до рідного народу. Україна в її прощальних словах — "наша земля". Маруся Богуславка набула рис узагальненого образу української пат¬ріотки, що здійснила подвиг в ім'я Батьківщини. У м. Богуславі, що на Київщині, їй встановлено пам'ятник. - Діти! Були часи, коли з півдня українська земля горіла від навальних, грабіжницьких нападів орд Кримського ханства. Серед невільників сотнями й тисячами йшли пов'язані сирицею (кана¬том) українські жінки. Їх чекала тяжка виснажлива праця, а най¬молодші й найпривабливіші потрапляли до гаремів по всіх тодішніх володіннях султанської Туреччини, Кримського ханства, навіть Єгипту. Але навіть за цих умов рабського існування українські жінки не втрачали любові до своєї землі, свого народу. Українська бранка (невільни¬ця), будучи проданою в один із гаремів Єгипту, не мала можли¬вості повернутися на рідну землю, але зуміла переконати свого сина Османа виїхати на Україну. Частина бранок, маючи в неволі дітей та проживши життя, не могла вже повернутись на Батьківщину, але робила все, щоб допо¬могти своїй Україні. Такі вчинки знайшли відображення у на¬родній творчості, зокрема, в думі "Маруся Богуславка". III. Читання та обговорення творів. 1. Уривок із народної думи "Маруся Богуславка"(читає учень). Що на Чорному морі, на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають... Тоді дівка-бранка, Маруся, попівна-Богуславна, добре дбає, — до темницю приходжає, темницю відмикає, всіх козаків, бідних невольників, на волю випускає і словами промовляє: — Ой, козаки, ви біднії невольники! Кажу я вам, добре дбайте, в городи християнські утікайте. - Діти, випускаючи братів-невільників, чи знала Мару¬ся, що її чекає? 2. "Маруся Богуславка", Роман Завадович. — А тепер послухайте оповідання Романа Завадовича "Маруся Богуславка". а) Читають підготовлені учні. б) Словникова робота. в) Читання учнями мовчки. г) Відповіді на запитання. — Як Маруся попала в Туреччину? — Що носила дівчина в серці? — Що трапилось одного вечора? Прочитати. — Що вчинила дівчина потім? — Що сказала Маруся невільникам, коли вони не повірили їй? Прочитати. — Що сказала вона останньому невільникові, який вибігав з темниці? Прочитати. — Як народ України дізнався про долю Марусі Богуславки? Фізкультхвилинка. Учні виконують вправи під мелодію пісні О.Білозір "Україночка" 
[[категория:Проблема вибору Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. Конспект уроку і опорний каркас]]