<?xml version="1.0"?>
<?xml-stylesheet type="text/css" href="http://edufuture.biz/skins/common/feed.css?270"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="ru">
		<id>http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8</id>
		<title>Федір Достоєвський. Повні уроки - История изменений</title>
		<link rel="self" type="application/atom+xml" href="http://edufuture.biz/index.php?action=history&amp;feed=atom&amp;title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8"/>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;action=history"/>
		<updated>2026-04-10T17:07:29Z</updated>
		<subtitle>История изменений этой страницы в вики</subtitle>
		<generator>MediaWiki 1.16.0</generator>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=191713&amp;oldid=prev</id>
		<title>User13 в 19:17, 27 августа 2012</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=191713&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2012-08-27T19:17:40Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=191713&amp;amp;oldid=138394&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User13</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=138394&amp;oldid=prev</id>
		<title>User11 в 13:50, 23 марта 2011</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=138394&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2011-03-23T13:50:12Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 13:50, 23 марта 2011&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 40:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 40:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#Урок на тему&amp;amp;nbsp;: Життєвий та творчій шлях Ф.М. Достоєвського., Колісник Т. Ф. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Вінниці.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#Урок на тему&amp;amp;nbsp;: Життєвий та творчій шлях Ф.М. Достоєвського., Колісник Т. Ф. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Вінниці.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#Урок на тему&amp;amp;nbsp;: Ф.М. Достоєвський мораль світобачення його творів, В. Моренець учителя зарубіжної літератури, м. Харків, сш №116 &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#Урок на тему&amp;amp;nbsp;: Ф.М. Достоєвський мораль світобачення його творів, В. Моренець учителя зарубіжної літератури, м. Харків, сш №116 &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#Бердяєв Н.А. Світобачення Достоєвського // Н. Бердяєв про російську філософію /Уп., вступ. ст. і пом. Б.В. Ємельянова, А.І. Новікова. Ч.1&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;. Свердловськ, 1991.&amp;amp;nbsp&lt;/del&gt;; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#Бердяєв Н.А. Світобачення Достоєвського // Н. Бердяєв про російську філософію /Уп., вступ. ст. і пом. Б.В. Ємельянова, А.І. Новікова. Ч.1; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#&amp;amp;nbsp;Бердяєв Н. А.: Pro et contra. Кн.1. / Уп., вступ. ст. і пом. А. А. Єрмічева. СПб., &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;2000&lt;/del&gt;. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#&amp;amp;nbsp;Бердяєв Н. А.: Pro et contra. Кн.1. / Уп., вступ. ст. і пом. А. А. Єрмічева. СПб., &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;2007&lt;/ins&gt;. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#&amp;amp;nbsp;Розанов В.В. Легенда про Великого Інквізитора Ф.М. Достоєвського // Зб. Антологія російської філософії, СПб, &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;2001&lt;/del&gt;.&amp;amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#&amp;amp;nbsp;Розанов В.В. Легенда про Великого Інквізитора Ф.М. Достоєвського // Зб. Антологія російської філософії, СПб, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;2007&lt;/ins&gt;.&amp;amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#&amp;amp;nbsp;Сапов В. Достоєвський Федір Михайлович // Російська філософія. Малий енциклопедичний словник. М., &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;1995&lt;/del&gt;. &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;С.167-169.&amp;amp;nbsp&lt;/del&gt;; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#&amp;amp;nbsp;Сапов В. Достоєвський Федір Михайлович // Російська філософія. Малий енциклопедичний словник. М., &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;2005&lt;/ins&gt;. ; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#&amp;amp;nbsp;Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: &amp;quot;Педагогічна преса&amp;quot;, 2001.- 512с.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#&amp;amp;nbsp;Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: &amp;quot;Педагогічна преса&amp;quot;, 2001.- 512с.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;#&amp;amp;nbsp;Російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 1963.- 93с&lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#&amp;amp;nbsp;Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;#&amp;amp;nbsp;Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Если у вас есть исправления &lt;/del&gt;или &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;предложения к данному уроку&lt;/del&gt;, [http://xvatit.com/&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;index&lt;/del&gt;.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;php?do=feedback напишите нам&lt;/del&gt;]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&amp;lt;u&amp;gt;Над уроком працювали&amp;lt;/u&amp;gt;'''&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Колісник Т. Ф. &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Моренець В.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Пилипенко В.В.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Хорошун К.Е.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;----&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею &lt;/ins&gt;или &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме''']&lt;/ins&gt;, &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав &lt;/ins&gt;[http://xvatit.com/&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего&lt;/ins&gt;. &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;[http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''&lt;/ins&gt;] &lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;открывает двери для специалистов&amp;amp;nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ&lt;/ins&gt;.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt; &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Зарубіжна_література_10_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Category:Зарубіжна_література_10_клас]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:93128:newid:138394 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User11</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=93128&amp;oldid=prev</id>
		<title>Ирина в 08:50, 28 октября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=93128&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-28T08:50:17Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 08:50, 28 октября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная страница&lt;/del&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;'''[[Зарубіжна література|'''Зарубіжна література''']]&amp;amp;gt; [[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|'''Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки''']] '''Зарубіжна література: Федір Достоєвський. Повні уроки''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная_страница&lt;/ins&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;'''[[Зарубіжна література|'''Зарубіжна література''']]&amp;amp;gt; [[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|'''Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки''']] '''Зарубіжна література: Федір Достоєвський. Повні уроки''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Зарубіжна література 10 клас, Повні уроки, Тема Федфр Достевський&amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Зарубіжна література 10 клас, Повні уроки, Тема Федфр Достевський&amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема''': Достоєвський Федір Михайлович (30.10.1821 - 28.01.1881)&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тема''':&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''&lt;/ins&gt;Достоєвський Федір Михайлович&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''' &lt;/ins&gt;(30.10.1821 - 28.01.1881)&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Мета''': Ознайомити учнів із життям та творчістю Ф. М. Достоєвського, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Мета''': Ознайомити учнів із життям та творчістю Ф. М. Достоєвського, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 9:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тип уроку''': урок вивчення основ теорії та історії літератури: урок-лекція &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тип уроку''': урок вивчення основ теорії та історії літератури: урок-лекція &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15d.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Біографія&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Народився в Москві. Батько, Михайло Андрійович (1789—1839), — лікарка (штаб-лікар) московської лікарні Маріїнськой для бідних, в 1828 отримав звання потомственого дворянина. У 1831 придбав сельцо Дармове Каширського повіту Тульської губернії, в 1833 сусіднє село Чермошню. По вихованню дітей, батько був людиною незалежним, освіченим, дбайливим сім'янином, але був наділений характером запальним і підозрілим. Після смерті дружини в 1837 вийшов у відставку, оселився в Дармовому. По документах, помер від апоплексичного удару; у спогадах родичів, був убитий своїми селянами. Мати, Марія Федорівна (вроджена Нечаєва; 1800—1837).&amp;amp;nbsp; В сім'ї Достоєвських було ще шестеро дітей: Михайло, Варвара (1822—1893), Андрій, Віра (1829—1896), Микола (1831—1883), Александра (1835—1889). {{#ev:youtube|Grl6y8Z4tOI&amp;amp;feature}} &amp;lt;br&amp;gt;В 1833 Достоєвського зарахували&amp;amp;nbsp; в напівпансіон Н. І. Драшусова; туди він із братом Михайлом їздили &amp;quot;щодня вранці і поверталися до обіду&amp;quot;. Далі&amp;amp;nbsp; з осені 1834 і до&amp;amp;nbsp; весни 1837 Достоєвський навчається в приватному пансіові Л. І. Чермака, де&amp;amp;nbsp; викладають астрономію Д. М. Перевощиков, палеологію А. М. Кубарев. А вчитель російської мови Н. І. Більовіч свого часі відіграє&amp;amp;nbsp; певну важливу роль в духовному розвитку Достоєвського. Спогади про навчання у пансіонах&amp;amp;nbsp; стали основою для написання&amp;amp;nbsp; багатьох творів письменником.&amp;lt;br&amp;gt;Достоєвський добре розумів, і глибоко відчув необхідність особистої, необмеженої жодною зовнішньою &amp;quot;необхідністю&amp;quot;, ірраціональної людської свободи.&amp;lt;br&amp;gt;Сам Достоєвський визнавав, що він ніколи ні в чому не знав межі, завжди і у всьому переходив міру. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15d.jpeg]]&amp;lt;br&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;gt;&amp;lt;u&lt;/ins&gt;&amp;gt;Біографія&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;/u&amp;gt;&lt;/ins&gt;&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Народився в Москві. Батько, Михайло Андрійович (1789—1839), — лікарка (штаб-лікар) московської лікарні Маріїнськой для бідних, в 1828 отримав звання потомственого дворянина. У 1831 придбав сельцо Дармове Каширського повіту Тульської губернії, в 1833 сусіднє село Чермошню. По вихованню дітей, батько був людиною незалежним, освіченим, дбайливим сім'янином, але був наділений характером запальним і підозрілим. Після смерті дружини в 1837 вийшов у відставку, оселився в Дармовому. По документах, помер від апоплексичного удару; у спогадах родичів, був убитий своїми селянами. Мати, Марія Федорівна (вроджена Нечаєва; 1800—1837).&amp;amp;nbsp; В сім'ї Достоєвських було ще шестеро дітей: Михайло, Варвара (1822—1893), Андрій, Віра (1829—1896), Микола (1831—1883), Александра (1835—1889). {{#ev:youtube|Grl6y8Z4tOI&amp;amp;feature}} &amp;lt;br&amp;gt;В 1833 Достоєвського зарахували&amp;amp;nbsp; в напівпансіон Н. І. Драшусова; туди він із братом Михайлом їздили &amp;quot;щодня вранці і поверталися до обіду&amp;quot;. Далі&amp;amp;nbsp; з осені 1834 і до&amp;amp;nbsp; весни 1837 Достоєвський навчається в приватному пансіові Л. І. Чермака, де&amp;amp;nbsp; викладають астрономію Д. М. Перевощиков, палеологію А. М. Кубарев. А вчитель російської мови Н. І. Більовіч свого часі відіграє&amp;amp;nbsp; певну важливу роль в духовному розвитку Достоєвського. Спогади про навчання у пансіонах&amp;amp;nbsp; стали основою для написання&amp;amp;nbsp; багатьох творів письменником.&amp;lt;br&amp;gt;Достоєвський добре розумів, і глибоко відчув необхідність особистої, необмеженої жодною зовнішньою &amp;quot;необхідністю&amp;quot;, ірраціональної людської свободи.&amp;lt;br&amp;gt;Сам Достоєвський визнавав, що він ніколи ні в чому не знав межі, завжди і у всьому переходив міру. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|AoOLYmGHK6w}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|AoOLYmGHK6w}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 35:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Df.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;В січні 1881 Достоєвський виступає на засіданні ради Слов'янського добродійного суспільства, працює над першим випуском відновленого &amp;quot;Щоденника письменника&amp;quot;, розучує роль схимника в &amp;quot;Смерті Іоана Грозного&amp;quot; А. К. Толстого для домашнього спектаклю в салоні С. А. Толстої, приймає рішення &amp;quot;неодмінно брати участь в пушкінському вечорі&amp;quot; 29 січня. Він збирався &amp;quot;видавати „Щоденник письменника&amp;quot; ... протягом двох років, а потім мріяв написати другу частину „Братів Карамазових&amp;quot;, де з'явилися б майже всі колишні герої...&amp;quot;. В ніч з 25 на 26 січня в Достоєвського пішла горлом кров. Вдень 28 січня Достоєвський попрощався з дітьми, в 8 ч. 38хв. вечора він помер.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 31 січня 1881 при величезній кількості народу відбулися похорони письменника. Він похований в Олександро-Невській лаврі у Петербурзі. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:Df.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;В січні 1881 Достоєвський виступає на засіданні ради Слов'янського добродійного суспільства, працює над першим випуском відновленого &amp;quot;Щоденника письменника&amp;quot;, розучує роль схимника в &amp;quot;Смерті Іоана Грозного&amp;quot; А. К. Толстого для домашнього спектаклю в салоні С. А. Толстої, приймає рішення &amp;quot;неодмінно брати участь в пушкінському вечорі&amp;quot; 29 січня. Він збирався &amp;quot;видавати „Щоденник письменника&amp;quot; ... протягом двох років, а потім мріяв написати другу частину „Братів Карамазових&amp;quot;, де з'явилися б майже всі колишні герої...&amp;quot;. В ніч з 25 на 26 січня в Достоєвського пішла горлом кров. Вдень 28 січня Достоєвський попрощався з дітьми, в 8 ч. 38хв. вечора він помер.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 31 січня 1881 при величезній кількості народу відбулися похорони письменника. Він похований в Олександро-Невській лаврі у Петербурзі. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;''Список використаних джерел:'' &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Урок на тему&amp;amp;nbsp;&lt;/del&gt;: &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Життєвий та творчій шлях Ф.М. Достоєвського., Колісник Т. Ф. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Вінниці.&amp;lt;br&amp;gt;Урок на тему&amp;amp;nbsp;: Ф.М. Достоєвський мораль світобачення його творів, В. Моренець учителя зарубіжної літератури, м. Харків, сш №116 &lt;/del&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;'''Список використаних джерел&lt;/ins&gt;:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;''' &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Бердяєв Н.А. Світобачення Достоєвського // Н. Бердяєв про російську філософію /Уп., вступ. ст. і пом. Б.В. Ємельянова, А.І. Новікова. Ч.1. Свердловськ, 1991.&amp;amp;nbsp; &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;&amp;amp;nbsp;Бердяєв Н. А.: Pro et contra. Кн.1. / Уп., вступ. ст. і пом. А. А. Єрмічева. СПб., 2000. &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;&amp;amp;nbsp;Розанов В.В. Легенда про Великого Інквізитора Ф.М. Достоєвського // Зб. Антологія російської філософії, СПб, 2001.&amp;amp;nbsp; &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;/del&gt;&amp;amp;nbsp;Сапов В. Достоєвський Федір Михайлович // Російська філософія. Малий енциклопедичний словник. М., 1995. С.167-169.&amp;amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#Урок на тему&amp;amp;nbsp;: Життєвий та творчій шлях Ф.М. Достоєвського., Колісник Т. Ф. учителя російської мови та літератури, сш №1, м Вінниці.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#Урок на тему&amp;amp;nbsp;: Ф.М. Достоєвський мораль світобачення його творів, В. Моренець учителя зарубіжної літератури, м. Харків, сш №116 &lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&lt;/ins&gt;Бердяєв Н.А. Світобачення Достоєвського // Н. Бердяєв про російську філософію /Уп., вступ. ст. і пом. Б.В. Ємельянова, А.І. Новікова. Ч.1. Свердловськ, 1991.&amp;amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&lt;/ins&gt;&amp;amp;nbsp;Бердяєв Н. А.: Pro et contra. Кн.1. / Уп., вступ. ст. і пом. А. А. Єрмічева. СПб., 2000. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&lt;/ins&gt;&amp;amp;nbsp;Розанов В.В. Легенда про Великого Інквізитора Ф.М. Достоєвського // Зб. Антологія російської філософії, СПб, 2001.&amp;amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&lt;/ins&gt;&amp;amp;nbsp;Сапов В. Достоєвський Федір Михайлович // Російська філософія. Малий енциклопедичний словник. М., 1995. С.167-169.&amp;amp;nbsp; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&amp;amp;nbsp;Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: &amp;quot;Педагогічна преса&amp;quot;, 2001.- 512с.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&amp;amp;nbsp;Російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 1963.- 93с&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;#&amp;amp;nbsp;Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002.- 319с.&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;Зарубіжна література XIX століття. Хрестоматія.- К: &amp;quot;Педагогічна преса&amp;quot;, 2001.- 512с.&lt;/del&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;amp;nbsp;Російська художня література Мое открытие Америки.- М.: Советская Россия, 1963.- 93с&amp;lt;br&amp;gt;&amp;amp;nbsp;Зарубіжна проза першої половини ХХ сторіччя: новели, повісті, притчі: Посібник для 11 класу/ Укл. Бігун Б.Я.- К: Навчальна книга, 2002&lt;/del&gt;.&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;- 319с&lt;/del&gt;. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt;&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В&lt;/ins&gt;.&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;В&lt;/ins&gt;.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;&amp;lt;br&amp;gt;Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.&lt;/del&gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;категория&lt;/del&gt;: &lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Зарубіжна література 10 клас&lt;/del&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;#160;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Category&lt;/ins&gt;:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Зарубіжна_література_10_клас&lt;/ins&gt;]]&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:93087:newid:93128 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>Ирина</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=93087&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 07:37, 28 октября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=93087&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-28T07:37:18Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 07:37, 28 октября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 1:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная_страница&lt;/del&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;'''[[Зарубіжна література|'''Зарубіжна література''']]&amp;amp;gt; [[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|'''Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки''']] '''Зарубіжна література: Федір Достоєвський. Повні уроки''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''[[&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Заглавная страница&lt;/ins&gt;|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;'''[[Зарубіжна література|'''Зарубіжна література''']]&amp;amp;gt; [[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|'''Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки''']] '''Зарубіжна література: Федір Достоєвський. Повні уроки''' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Зарубіжна література 10 клас, Повні уроки, Тема Федфр Достевський&amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Зарубіжна література 10 клас, Повні уроки, Тема Федфр Достевський&amp;lt;/metakeywords&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 33:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 33:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15kar.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Творчість Достоєвського з'явилася передбаченням цивілізаційних і духовних катастроф ХХ століття, які ще абсолютно не відчувалися в спокійному ХIХ столітті, що вірило в безперервний соціальний прогрес на основі розуму і розвитку наук. Достоєвський показав, що дійсність людської природи трагічніша і суперечлива, чим це представлялося раніше. І після його романів вже не можна вважати, що питання про Бога, безсмертя і свободу, про долю людини і людства стосуються лише людей що професійно займаються філософськими абстракціями.&amp;lt;br&amp;gt;А ХХ століття підтвердило дуже жорстоким чином, що вирішення цих запитань зачіпає життя мільйонів чоловіків і жінок.&amp;lt;br&amp;gt;У його творчості відбилася подвійність російського характеру, в ній є і великі російські можливості і великі російські небезпеки. Тим більше дорогоцінна&amp;amp;nbsp; творча спадщина Достоєвського, його унікальне бачення етичних проблем сучасного йому суспільства. Питання, що задається Достоєвським чи &amp;quot;Потрібна людині свобода? &amp;quot; актуальний і зараз. Необхідні велика духовна робота над спадщиною Достоєвського і усвідомлення досвіду, що явив ним. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:T15kar.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Творчість Достоєвського з'явилася передбаченням цивілізаційних і духовних катастроф ХХ століття, які ще абсолютно не відчувалися в спокійному ХIХ столітті, що вірило в безперервний соціальний прогрес на основі розуму і розвитку наук. Достоєвський показав, що дійсність людської природи трагічніша і суперечлива, чим це представлялося раніше. І після його романів вже не можна вважати, що питання про Бога, безсмертя і свободу, про долю людини і людства стосуються лише людей що професійно займаються філософськими абстракціями.&amp;lt;br&amp;gt;А ХХ століття підтвердило дуже жорстоким чином, що вирішення цих запитань зачіпає життя мільйонів чоловіків і жінок.&amp;lt;br&amp;gt;У його творчості відбилася подвійність російського характеру, в ній є і великі російські можливості і великі російські небезпеки. Тим більше дорогоцінна&amp;amp;nbsp; творча спадщина Достоєвського, його унікальне бачення етичних проблем сучасного йому суспільства. Питання, що задається Достоєвським чи &amp;quot;Потрібна людині свобода? &amp;quot; актуальний і зараз. Необхідні велика духовна робота над спадщиною Достоєвського і усвідомлення досвіду, що явив ним. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;df&lt;/del&gt;.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;В січні 1881 Достоєвський виступає на засіданні ради Слов'янського добродійного суспільства, працює над першим випуском відновленого &amp;quot;Щоденника письменника&amp;quot;, розучує роль схимника в &amp;quot;Смерті Іоана Грозного&amp;quot; А. К. Толстого для домашнього спектаклю в салоні С. А. Толстої, приймає рішення &amp;quot;неодмінно брати участь в пушкінському вечорі&amp;quot; 29 січня. Він збирався &amp;quot;видавати „Щоденник письменника&amp;quot; ... протягом двох років, а потім мріяв написати другу частину „Братів Карамазових&amp;quot;, де з'явилися б майже всі колишні герої...&amp;quot;. В ніч з 25 на 26 січня в Достоєвського пішла горлом кров. Вдень 28 січня Достоєвський попрощався з дітьми, в 8 ч. 38хв. вечора він помер.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 31 січня 1881 при величезній кількості народу відбулися похорони письменника. Він похований в Олександро-Невській лаврі у Петербурзі. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;Df&lt;/ins&gt;.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;В січні 1881 Достоєвський виступає на засіданні ради Слов'янського добродійного суспільства, працює над першим випуском відновленого &amp;quot;Щоденника письменника&amp;quot;, розучує роль схимника в &amp;quot;Смерті Іоана Грозного&amp;quot; А. К. Толстого для домашнього спектаклю в салоні С. А. Толстої, приймає рішення &amp;quot;неодмінно брати участь в пушкінському вечорі&amp;quot; 29 січня. Він збирався &amp;quot;видавати „Щоденник письменника&amp;quot; ... протягом двох років, а потім мріяв написати другу частину „Братів Карамазових&amp;quot;, де з'явилися б майже всі колишні герої...&amp;quot;. В ніч з 25 на 26 січня в Достоєвського пішла горлом кров. Вдень 28 січня Достоєвський попрощався з дітьми, в 8 ч. 38хв. вечора він помер.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 31 січня 1881 при величезній кількості народу відбулися похорони письменника. Він похований в Олександро-Невській лаврі у Петербурзі. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Список використаних джерел:'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Список використаних джерел:'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 46:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 46:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;&lt;ins style=&quot;color: red; font-weight: bold; text-decoration: none;&quot;&gt;[[категория: Зарубіжна література 10 клас]]&lt;/ins&gt;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:93085:newid:93087 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=93085&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 07:35, 28 октября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=93085&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-28T07:35:55Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;table style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
			&lt;col class='diff-marker' /&gt;
			&lt;col class='diff-content' /&gt;
		&lt;tr valign='top'&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;← Предыдущая&lt;/td&gt;
		&lt;td colspan='2' style=&quot;background-color: white; color:black;&quot;&gt;Версия 07:35, 28 октября 2010&lt;/td&gt;
		&lt;/tr&gt;&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 7:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 7:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Мета''': Ознайомити учнів із життям та творчістю Ф. М. Достоєвського, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Мета''': Ознайомити учнів із життям та творчістю Ф. М. Достоєвського, мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості письменника та допитливість учнів&amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тип уроку''': урок вивчення основ теорії та історії літератури: урок-лекція&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;'''Тип уроку''': урок вивчення основ теорії та історії літератури: урок-лекція &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;t15d&lt;/del&gt;.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Біографія&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Народився в Москві. Батько, Михайло Андрійович (1789—1839), — лікарка (штаб-лікар) московської лікарні Маріїнськой для бідних, в 1828 отримав звання потомственого дворянина. У 1831 придбав сельцо Дармове Каширського повіту Тульської губернії, в 1833 сусіднє село Чермошню. По вихованню дітей, батько був людиною незалежним, освіченим, дбайливим сім'янином, але був наділений характером запальним і підозрілим. Після смерті дружини в 1837 вийшов у відставку, оселився в Дармовому. По документах, помер від апоплексичного удару; у спогадах родичів, був убитий своїми селянами. Мати, Марія Федорівна (вроджена Нечаєва; 1800—1837).&amp;amp;nbsp; В сім'ї Достоєвських було ще шестеро дітей: Михайло, Варвара (1822—1893), Андрій, Віра (1829—1896), Микола (1831—1883), Александра (1835—1889). {{#ev:youtube|Grl6y8Z4tOI&amp;amp;feature}} &amp;lt;br&amp;gt;В 1833 Достоєвського зарахували&amp;amp;nbsp; в напівпансіон Н. І. Драшусова; туди він із братом Михайлом їздили &amp;quot;щодня вранці і поверталися до обіду&amp;quot;. Далі&amp;amp;nbsp; з осені 1834 і до&amp;amp;nbsp; весни 1837 Достоєвський навчається в приватному пансіові Л. І. Чермака, де&amp;amp;nbsp; викладають астрономію Д. М. Перевощиков, палеологію А. М. Кубарев. А вчитель російської мови Н. І. Більовіч свого часі відіграє&amp;amp;nbsp; певну важливу роль в духовному розвитку Достоєвського. Спогади про навчання у пансіонах&amp;amp;nbsp; стали основою для написання&amp;amp;nbsp; багатьох творів письменником.&amp;lt;br&amp;gt;Достоєвський добре розумів, і глибоко відчув необхідність особистої, необмеженої жодною зовнішньою &amp;quot;необхідністю&amp;quot;, ірраціональної людської свободи.&amp;lt;br&amp;gt;Сам Достоєвський визнавав, що він ніколи ні в чому не знав межі, завжди і у всьому переходив міру. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;T15d&lt;/ins&gt;.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Біографія&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Народився в Москві. Батько, Михайло Андрійович (1789—1839), — лікарка (штаб-лікар) московської лікарні Маріїнськой для бідних, в 1828 отримав звання потомственого дворянина. У 1831 придбав сельцо Дармове Каширського повіту Тульської губернії, в 1833 сусіднє село Чермошню. По вихованню дітей, батько був людиною незалежним, освіченим, дбайливим сім'янином, але був наділений характером запальним і підозрілим. Після смерті дружини в 1837 вийшов у відставку, оселився в Дармовому. По документах, помер від апоплексичного удару; у спогадах родичів, був убитий своїми селянами. Мати, Марія Федорівна (вроджена Нечаєва; 1800—1837).&amp;amp;nbsp; В сім'ї Достоєвських було ще шестеро дітей: Михайло, Варвара (1822—1893), Андрій, Віра (1829—1896), Микола (1831—1883), Александра (1835—1889). {{#ev:youtube|Grl6y8Z4tOI&amp;amp;feature}} &amp;lt;br&amp;gt;В 1833 Достоєвського зарахували&amp;amp;nbsp; в напівпансіон Н. І. Драшусова; туди він із братом Михайлом їздили &amp;quot;щодня вранці і поверталися до обіду&amp;quot;. Далі&amp;amp;nbsp; з осені 1834 і до&amp;amp;nbsp; весни 1837 Достоєвський навчається в приватному пансіові Л. І. Чермака, де&amp;amp;nbsp; викладають астрономію Д. М. Перевощиков, палеологію А. М. Кубарев. А вчитель російської мови Н. І. Більовіч свого часі відіграє&amp;amp;nbsp; певну важливу роль в духовному розвитку Достоєвського. Спогади про навчання у пансіонах&amp;amp;nbsp; стали основою для написання&amp;amp;nbsp; багатьох творів письменником.&amp;lt;br&amp;gt;Достоєвський добре розумів, і глибоко відчув необхідність особистої, необмеженої жодною зовнішньою &amp;quot;необхідністю&amp;quot;, ірраціональної людської свободи.&amp;lt;br&amp;gt;Сам Достоєвський визнавав, що він ніколи ні в чому не знав межі, завжди і у всьому переходив міру. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|AoOLYmGHK6w}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|AoOLYmGHK6w}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 17:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|b5WxFb2FqVw&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|b5WxFb2FqVw&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Тут він здійснює крок вперед у порівнянні з класичною європейською філософією. В останній свобода (наприклад, у філософії І. Канта) розглядалася, з одного боку, як поведінка, непідвладна природній причинній необхідності, але, з іншого боку, ототожнювалася зі свідомим підпорядкуванням етичному боргу.&amp;lt;br&amp;gt;Достоєвський в своїх романах зображає людину, відпущену на свободу, і досліджує долю її в свободі.&amp;amp;nbsp; Дорога людини на волі починається з крайнього індивідуалізму і бунту проти зовнішнього світопорядку. З'ясовується, що природа людини полярна і ірраціональна. Людина зовсім не прагне саме до вигоди, в своєму свавіллі він часто-густо віддає перевагу стражданню. Свобода вища за благополуччя. Ця безмірна свобода мучить людину, вабить її до загибелі. І для людини&amp;amp;nbsp; дорога ця мука і ця загибель.&amp;lt;br&amp;gt;Людина відкидає всяку раціональну, заздалегідь продуману організацію загальної гармонії і благополуччя. Вона впевнена, що навіть в разі побудови в майбутньому такого суспільства обов'язково з'явиться який-небудь джентльмен з неблагородною і глузливою фізіономією і запропонує зіштовхнути ногою всю цю розсудливість з єдиною метою, &amp;quot;щоб нам знову по своїй дурній волі пожити&amp;quot;&amp;lt;br&amp;gt;І вона неодмінно знайде послідовників. Людина така влаштована, що &amp;quot;завжди і скрізь, ким би вона не бла, любла діяти так, як хотіла, а зовсім не так, як повелівали їй розум і вигода; хотіти ж можна і проти власної вигоди, а інколи і позитивно потрібно&amp;quot;.&amp;lt;br&amp;gt;Людська природа ніколи не може раціоналізувати, завжди залишається якийсь ірраціональний залишок, і в ньому - джерело життя. І в суспільстві завжди присутній ірраціональний початок, і людська свобода, яка прагне, щоб &amp;quot;по своїй дурній волі пожити&amp;quot;, не допуститти перетворення суспільства на мурашник. Тут виявляється в Достоєвського загострене почуття особи і глибока недовіра до того, що будь-якому остаточному влаштуванні людської долі.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;Тут він здійснює крок вперед у порівнянні з класичною європейською філософією. В останній свобода (наприклад, у філософії І. Канта) розглядалася, з одного боку, як поведінка, непідвладна природній причинній необхідності, але, з іншого боку, ототожнювалася зі свідомим підпорядкуванням етичному боргу.&amp;lt;br&amp;gt;Достоєвський в своїх романах зображає людину, відпущену на свободу, і досліджує долю її в свободі.&amp;amp;nbsp; Дорога людини на волі починається з крайнього індивідуалізму і бунту проти зовнішнього світопорядку. З'ясовується, що природа людини полярна і ірраціональна. Людина зовсім не прагне саме до вигоди, в своєму свавіллі він часто-густо віддає перевагу стражданню. Свобода вища за благополуччя. Ця безмірна свобода мучить людину, вабить її до загибелі. І для людини&amp;amp;nbsp; дорога ця мука і ця загибель.&amp;lt;br&amp;gt;Людина відкидає всяку раціональну, заздалегідь продуману організацію загальної гармонії і благополуччя. Вона впевнена, що навіть в разі побудови в майбутньому такого суспільства обов'язково з'явиться який-небудь джентльмен з неблагородною і глузливою фізіономією і запропонує зіштовхнути ногою всю цю розсудливість з єдиною метою, &amp;quot;щоб нам знову по своїй дурній волі пожити&amp;quot;&amp;lt;br&amp;gt;І вона неодмінно знайде послідовників. Людина така влаштована, що &amp;quot;завжди і скрізь, ким би вона не бла, любла діяти так, як хотіла, а зовсім не так, як повелівали їй розум і вигода; хотіти ж можна і проти власної вигоди, а інколи і позитивно потрібно&amp;quot;.&amp;lt;br&amp;gt;Людська природа ніколи не може раціоналізувати, завжди залишається якийсь ірраціональний залишок, і в ньому - джерело життя. І в суспільстві завжди присутній ірраціональний початок, і людська свобода, яка прагне, щоб &amp;quot;по своїй дурній волі пожити&amp;quot;, не допуститти перетворення суспільства на мурашник. Тут виявляється в Достоєвського загострене почуття особи і глибока недовіра до того, що будь-якому остаточному влаштуванні людської долі. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;t15pn&lt;/del&gt;.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;В цей же час Достоєвський відкриває трагічну діалектику свободи. Виявляється, в свавіллі кінець кінцем винищується свобода і заперечується сама людина. Родіон Раськольников в &amp;quot;Злочині і покаранні&amp;quot; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;T15pn&lt;/ins&gt;.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;В цей же час Достоєвський відкриває трагічну діалектику свободи. Виявляється, в свавіллі кінець кінцем винищується свобода і заперечується сама людина. Родіон Раськольников в &amp;quot;Злочині і покаранні&amp;quot; &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|mYqLHoFzPDc&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|mYqLHoFzPDc&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 27:&lt;/td&gt;
&lt;td colspan=&quot;2&quot; class=&quot;diff-lineno&quot;&gt;Строка 27:&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|ZvHYTgOGn-0&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;{{#ev:youtube|ZvHYTgOGn-0&amp;amp;feature}} &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;відносно Карамазова-батька - &amp;quot;Навіщо живе така людина? &amp;quot;....&amp;lt;br&amp;gt;Але виявляється, що не все дозволено, тому що природа людини створена за образом і подобою божою і всякий, навіть найшкідливіший з людей, має безумовне значення і безумовну цінність. І коли людина в своєму свавіллі винищує іншу людину, вирішуючи сам бути вищим суддєю, він знищує самого себе, перестає бути людиною, втрачає людську подобу.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;відносно Карамазова-батька - &amp;quot;Навіщо живе така людина? &amp;quot;....&amp;lt;br&amp;gt;Але виявляється, що не все дозволено, тому що природа людини створена за образом і подобою божою і всякий, навіть найшкідливіший з людей, має безумовне значення і безумовну цінність. І коли людина в своєму свавіллі винищує іншу людину, вирішуючи сам бути вищим суддєю, він знищує самого себе, перестає бути людиною, втрачає людську подобу. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;t15bk&lt;/del&gt;.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Відбувається розпад особистості. З'ясовується, що будь-яке конкретне людське життя коштує більше, ніж благо майбутнього людства, і жодні &amp;quot;піднесені&amp;quot; цілі не виправдовують злочинного відношення до найостаннішого з ближніх. Достоєвський також показує, що людина, початківець в своєму свавіллі яка сама вирішує, що є добро і що є зло, якраз перестає бути вільною особою і стає під власний&amp;amp;nbsp; як би сторонній силі. Відбувається розпад особистості. З'ясовується, що будь-яке конкретне людське життя коштує більше, ніж благо майбутнього людства, і жодні &amp;quot;піднесені&amp;quot; цілі не виправдовують злочинного відношення до найостаннішого з ближніх.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;T15bk&lt;/ins&gt;.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Відбувається розпад особистості. З'ясовується, що будь-яке конкретне людське життя коштує більше, ніж благо майбутнього людства, і жодні &amp;quot;піднесені&amp;quot; цілі не виправдовують злочинного відношення до найостаннішого з ближніх. Достоєвський також показує, що людина, початківець в своєму свавіллі яка сама вирішує, що є добро і що є зло, якраз перестає бути вільною особою і стає під власний&amp;amp;nbsp; як би сторонній силі. Відбувається розпад особистості. З'ясовується, що будь-яке конкретне людське життя коштує більше, ніж благо майбутнього людства, і жодні &amp;quot;піднесені&amp;quot; цілі не виправдовують злочинного відношення до найостаннішого з ближніх. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;t15kar&lt;/del&gt;.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Творчість Достоєвського з'явилася передбаченням цивілізаційних і духовних катастроф ХХ століття, які ще абсолютно не відчувалися в спокійному ХIХ столітті, що вірило в безперервний соціальний прогрес на основі розуму і розвитку наук. Достоєвський показав, що дійсність людської природи трагічніша і суперечлива, чим це представлялося раніше. І після його романів вже не можна вважати, що питання про Бога, безсмертя і свободу, про долю людини і людства стосуються лише людей що професійно займаються філософськими абстракціями.&amp;lt;br&amp;gt;А ХХ століття підтвердило дуже жорстоким чином, що вирішення цих запитань зачіпає життя мільйонів чоловіків і жінок.&amp;lt;br&amp;gt;У його творчості відбилася подвійність російського характеру, в ній є і великі російські можливості і великі російські небезпеки. Тим більше дорогоцінна&amp;amp;nbsp; творча спадщина Достоєвського, його унікальне бачення етичних проблем сучасного йому суспільства. Питання, що задається Достоєвським чи &amp;quot;Потрібна людині свобода? &amp;quot; актуальний і зараз. Необхідні велика духовна робота над спадщиною Достоєвського і усвідомлення досвіду, що явив ним.&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;T15kar&lt;/ins&gt;.jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;Творчість Достоєвського з'явилася передбаченням цивілізаційних і духовних катастроф ХХ століття, які ще абсолютно не відчувалися в спокійному ХIХ столітті, що вірило в безперервний соціальний прогрес на основі розуму і розвитку наук. Достоєвський показав, що дійсність людської природи трагічніша і суперечлива, чим це представлялося раніше. І після його романів вже не можна вважати, що питання про Бога, безсмертя і свободу, про долю людини і людства стосуються лише людей що професійно займаються філософськими абстракціями.&amp;lt;br&amp;gt;А ХХ століття підтвердило дуже жорстоким чином, що вирішення цих запитань зачіпає життя мільйонів чоловіків і жінок.&amp;lt;br&amp;gt;У його творчості відбилася подвійність російського характеру, в ній є і великі російські можливості і великі російські небезпеки. Тим більше дорогоцінна&amp;amp;nbsp; творча спадщина Достоєвського, його унікальне бачення етичних проблем сучасного йому суспільства. Питання, що задається Достоєвським чи &amp;quot;Потрібна людині свобода? &amp;quot; актуальний і зараз. Необхідні велика духовна робота над спадщиною Достоєвського і усвідомлення досвіду, що явив ним. &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;-&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #ffa; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;del class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;t15m,&lt;/del&gt;jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;В січні 1881 Достоєвський виступає на засіданні ради Слов'янського добродійного суспільства, працює над першим випуском відновленого &amp;quot;Щоденника письменника&amp;quot;, розучує роль схимника в &amp;quot;Смерті Іоана Грозного&amp;quot; А. К. Толстого для домашнього спектаклю в салоні С. А. Толстої, приймає рішення &amp;quot;неодмінно брати участь в пушкінському вечорі&amp;quot; 29 січня. Він збирався &amp;quot;видавати „Щоденник письменника&amp;quot; ... протягом двох років, а потім мріяв написати другу частину „Братів Карамазових&amp;quot;, де з'явилися б майже всі колишні герої...&amp;quot;. В ніч з 25 на 26 січня в Достоєвського пішла горлом кров. Вдень 28 січня Достоєвський попрощався з дітьми, в 8 ч. 38хв. вечора він помер.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 31 січня 1881 при величезній кількості народу відбулися похорони письменника. Він похований в Олександро-Невській лаврі у Петербурзі. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt;+&lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #cfc; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;[[Image:&lt;ins class=&quot;diffchange diffchange-inline&quot;&gt;df.&lt;/ins&gt;jpeg]]&amp;lt;br&amp;gt;В січні 1881 Достоєвський виступає на засіданні ради Слов'янського добродійного суспільства, працює над першим випуском відновленого &amp;quot;Щоденника письменника&amp;quot;, розучує роль схимника в &amp;quot;Смерті Іоана Грозного&amp;quot; А. К. Толстого для домашнього спектаклю в салоні С. А. Толстої, приймає рішення &amp;quot;неодмінно брати участь в пушкінському вечорі&amp;quot; 29 січня. Він збирався &amp;quot;видавати „Щоденник письменника&amp;quot; ... протягом двох років, а потім мріяв написати другу частину „Братів Карамазових&amp;quot;, де з'явилися б майже всі колишні герої...&amp;quot;. В ніч з 25 на 26 січня в Достоєвського пішла горлом кров. Вдень 28 січня Достоєвський попрощався з дітьми, в 8 ч. 38хв. вечора він помер.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 31 січня 1881 при величезній кількості народу відбулися похорони письменника. Він похований в Олександро-Невській лаврі у Петербурзі. &amp;lt;br&amp;gt; &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;tr&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Список використаних джерел:'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;td class='diff-marker'&gt; &lt;/td&gt;&lt;td style=&quot;background: #eee; color:black; font-size: smaller;&quot;&gt;&lt;div&gt;''Список використаних джерел:'' &amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;/td&gt;&lt;/tr&gt;
&lt;!-- diff cache key edufuturebiz-wiki_:diff:version:1.11a:oldid:93071:newid:93085 --&gt;
&lt;/table&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=93071&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 07:26, 28 октября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=93071&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-28T07:26:39Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=93071&amp;amp;oldid=93070&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=93070&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 07:22, 28 октября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=93070&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-28T07:22:54Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=93070&amp;amp;oldid=93069&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=93069&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23 в 07:12, 28 октября 2010</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=93069&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-28T07:12:38Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;&lt;/p&gt;
&lt;a href=&quot;http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;amp;diff=93069&amp;amp;oldid=93064&quot;&gt;Внесённые изменения&lt;/a&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	<entry>
		<id>http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=93064&amp;oldid=prev</id>
		<title>User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань&amp;gt;&amp;gt;'''[[Зарубіжна література|'''Зарубіжна літерат...»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8&amp;diff=93064&amp;oldid=prev"/>
				<updated>2010-10-28T06:47:43Z</updated>
		
		<summary type="html">&lt;p&gt;Новая страница: «&amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;&lt;a href=&quot;/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0&quot; title=&quot;Заглавная страница&quot;&gt;Гіпермаркет Знань&lt;/a&gt;&amp;gt;&amp;gt;&amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;[[Зарубіжна література|&amp;#39;&amp;#39;&amp;#39;Зарубіжна літерат...»&lt;/p&gt;
&lt;p&gt;&lt;b&gt;Новая страница&lt;/b&gt;&lt;/p&gt;&lt;div&gt;'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]&amp;amp;gt;&amp;amp;gt;'''[[Зарубіжна література|'''Зарубіжна література''']]&amp;amp;gt; [[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|'''Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки''']] &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;lt;metakeywords&amp;gt;Зарубіжна література 10 клас, Повні уроки, Тема Федфр Достевський&amp;lt;/metakeywords&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Достоєвський Федір Михайлович (30.10.1821 - 28.01.1881) &amp;lt;br&amp;gt;Біографія&amp;amp;nbsp; &amp;lt;br&amp;gt;Народився в Москві. Батько, Михайло Андрійович (1789—1839), — лікарка (штаб-лікар) московської лікарні Маріїнськой для бідних, в 1828 отримав звання потомственого дворянина. У 1831 придбав сельцо Дармове Каширського повіту Тульської губернії, в 1833 сусіднє село Чермошню. По вихованню дітей, батько був людиною незалежним, освіченим, дбайливим сім'янином, але був наділений характером запальним і підозрілим. Після смерті дружини в 1837 вийшов у відставку, оселився в Дармовому. По документах, помер від апоплексичного удару; у спогадах родичів, був убитий своїми селянами. Мати, Марія Федорівна (вроджена Нечаєва; 1800—1837).&amp;amp;nbsp; В сім'ї Достоєвських було ще шестеро дітей: Михайло, Варвара (1822—1893), Андрій, Віра (1829—1896), Микола (1831—1883), Александра (1835—1889).&amp;lt;br&amp;gt;В 1833 Достоєвського оформили&amp;amp;nbsp; в напівпансіон Н. І. Драшусова; туди він із братом Михайлом їздили &amp;quot;щодня вранці і поверталися до обіду&amp;quot;. Далі&amp;amp;nbsp; з осені 1834 і до&amp;amp;nbsp; весни 1837 Достоєвський навчається в приватному пансіові Л. І. Чермака, де&amp;amp;nbsp; викладають астрономію Д. М. Перевощиков, палеологію А. М. Кубарев. А вчитель російської мови Н. І. Більовіч свого часі відіграє&amp;amp;nbsp; певну важливу роль в духовному розвитку Достоєвського. Спогади про навчання у пансіонах&amp;amp;nbsp; стали основою для написання&amp;amp;nbsp; багатьох творів письменником.&amp;lt;br&amp;gt;Достоєвський добре розумів, і глибоко відчув необхідність особистої, необмеженої жодною зовнішньою &amp;quot;необхідністю&amp;quot;, ірраціональної людської свободи.&amp;lt;br&amp;gt;Сам Достоєвський визнавав, що він ніколи ні в чому не знав межі, завжди і у всьому переходив міру. Він писав в листі до одного зі своїх найближчих друзів, А.Н. Майкову &amp;quot;. А найгірше те, що натура моя підла і дуже пристрасна. Скрізь-то і у всьому я до останньої межі доходжу, все життя за межу переходив&amp;quot;. Цією межею - пристрасністю, нерозсудливим прагненням до свободи нагородив Достоєвський майже всіх своїх героїв. Але сам він вважав, що такій свободі може бути покладений межа, і покласти її може лише сама людина. Ця межа - в глибокому відчутті, в любові до іншої людини, до Бога.&amp;lt;br&amp;gt;Загальною темою творів Достоєвського є людська свобода. Тут він здійснює крок вперед у порівнянні з класичною європейською філософією. В останній свобода (наприклад, у філософії І. Канта) розглядалася, з одного боку, як поведінка, непідвладна природній причинній необхідності, але, з іншого боку, ототожнювалася зі свідомим підпорядкуванням етичному боргу.&amp;lt;br&amp;gt;Достоєвський в своїх романах зображає людину, відпущену на свободу, і досліджує долю її в свободі.&amp;amp;nbsp; Дорога людини на волі починається з крайнього індивідуалізму і бунту проти зовнішнього світопорядку. З'ясовується, що природа людини полярна і ірраціональна. Людина зовсім не прагне саме до вигоди, в своєму свавіллі він часто-густо віддає перевагу стражданню. Свобода вища за благополуччя. Ця безмірна свобода мучить людину, вабить її до загибелі. І для людини&amp;amp;nbsp; дорога ця мука і ця загибель.&amp;lt;br&amp;gt;Людина відкидає всяку раціональну, заздалегідь продуману організацію загальної гармонії і благополуччя. Вона впевнена, що навіть в разі побудови в майбутньому такого суспільства обов'язково з'явиться який-небудь джентльмен з неблагородною і глузливою фізіономією і запропонує зіштовхнути ногою всю цю розсудливість з єдиною метою, &amp;quot;щоб нам знову по своїй дурній волі пожити&amp;quot;&amp;lt;br&amp;gt;І вона неодмінно знайде послідовників. Людина така влаштована, що &amp;quot;завжди і скрізь, ким би вона не бла, любла діяти так, як хотіла, а зовсім не так, як повелівали їй розум і вигода; хотіти ж можна і проти власної вигоди, а інколи і позитивно потрібно&amp;quot;.&amp;lt;br&amp;gt;Людська природа ніколи не може раціоналізувати, завжди залишається якийсь ірраціональний залишок, і в ньому - джерело життя. І в суспільстві завжди присутній ірраціональний початок, і людська свобода, яка прагне, щоб &amp;quot;по своїй дурній волі пожити&amp;quot;, не допуститти перетворення суспільства на мурашник. Тут виявляється в Достоєвського загострене почуття особи і глибока недовіра до того, що будь-якому остаточному влаштуванні людської долі.&amp;lt;br&amp;gt;В цей же час Достоєвський відкриває трагічну діалектику свободи. Виявляється, в свавіллі кінець кінцем винищується свобода і заперечується сама людина. Родіон Раськольников в &amp;quot;Злочині і покаранні&amp;quot; випробовує кордони власної природи, людської природи взагалі. Він думає, що все можна, і хоче випробувати свою могутність. Чи можна ради блага явної більшості людей убити нікчемну стареньку-процентщицу, яка нічого, окрім зла, не заподіє людям? Таке ж&amp;amp;nbsp; міркування бачимо я в &amp;quot;Братьях Карамазових&amp;quot; відносно Карамазова-батька - &amp;quot;Навіщо живе така людина? &amp;quot;....&amp;lt;br&amp;gt;Але виявляється, що не все дозволено, тому що природа людини створена за образом і подобою божою і всякий, навіть найшкідливіший з людей, має безумовне значення і безумовну цінність. І коли людина в своєму свавіллі винищує іншу людину, вирішуючи сам бути вищим суддєю, він знищує самого себе, перестає бути людиною, втрачає людську подобу.&amp;lt;br&amp;gt;Відбувається розпад особистості. З'ясовується, що будь-яке конкретне людське життя коштує більше, ніж благо майбутнього людства, і жодні &amp;quot;піднесені&amp;quot; цілі не виправдовують злочинного відношення до найостаннішого з ближніх. Достоєвський також показує, що людина, початківець в своєму свавіллі яка сама вирішує, що є добро і що є зло, якраз перестає бути вільною особою і стає під власний&amp;amp;nbsp; як би сторонній силі. Відбувається розпад особистості. З'ясовується, що будь-яке конкретне людське життя коштує більше, ніж благо майбутнього людства, і жодні &amp;quot;піднесені&amp;quot; цілі не виправдовують злочинного відношення до найостаннішого з ближніх.&amp;lt;br&amp;gt;Творчість Достоєвського з'явилася передбаченням цивілізаційних і духовних катастроф ХХ століття, які ще абсолютно не відчувалися в спокійному ХIХ столітті, що вірило в безперервний соціальний прогрес на основі розуму і розвитку наук. Достоєвський показав, що дійсність людської природи трагічніша і суперечлива, чим це представлялося раніше. І після його романів вже не можна вважати, що питання про Бога, безсмертя і свободу, про долю людини і людства стосуються лише людей що професійно займаються філософськими абстракціями.&amp;lt;br&amp;gt;А ХХ століття підтвердило дуже жорстоким чином, що вирішення цих запитань зачіпає життя мільйонів чоловіків і жінок.&amp;lt;br&amp;gt;У його творчості відбилася подвійність російського характеру, в ній є і великі російські можливості і великі російські небезпеки. Тим більше дорогоцінна&amp;amp;nbsp; творча спадщина Достоєвського, його унікальне бачення етичних проблем сучасного йому суспільства. Питання, що задається Достоєвським чи &amp;quot;Потрібна людині свобода? &amp;quot; актуальний і зараз. Необхідні велика духовна робота над спадщиною Достоєвського і усвідомлення досвіду, що явив ним.&amp;lt;br&amp;gt;В січні 1881 Достоєвський виступає на засіданні ради Слов'янського добродійного суспільства, працює над першим випуском відновленого &amp;quot;Щоденника письменника&amp;quot;, розучує роль схимника в &amp;quot;Смерті Іоана Грозного&amp;quot; А. К. Толстого для домашнього спектаклю в салоні С. А. Толстої, приймає рішення &amp;quot;неодмінно брати участь в пушкінському вечорі&amp;quot; 29 січня. Він збирався &amp;quot;видавати „Щоденник письменника&amp;quot; ... протягом двох років, а потім мріяв написати другу частину „Братів Карамазових&amp;quot;, де з'явилися б майже всі колишні герої...&amp;quot;. В ніч з 25 на 26 січня в Достоєвського пішла горлом кров. Вдень 28 січня Достоєвський попрощався з дітьми, в 8 ч. 38хв. вечора він помер.&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp;&amp;amp;nbsp; 31 січня 1881 при величезній кількості народу відбулися похорони письменника. Він похований в Олександро-Невській лаврі в Петербурзі.&amp;lt;br&amp;gt; Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>User23</name></author>	</entry>

	</feed>