Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки - История изменений

User13 в 08:01, 17 августа 2012

2012-08-17T08:01:40Z

← Предыдущая		Версия 08:01, 17 августа 2012
Строка 5:		Строка 5:
	'''Тема: '''Філософсько-моральний конфлікт драми «Життя — це сон»<br>'''Мета:''' Аналіз філософсько-морального конфлікту драми «Життя — це сон»<br>'''Тип уроку:''' урок засвоєння нових знань<br>'''Хід уроку:'''		'''Тема: '''Філософсько-моральний конфлікт драми «Життя — це сон»<br>'''Мета:''' Аналіз філософсько-морального конфлікту драми «Життя — це сон»<br>'''Тип уроку:''' урок засвоєння нових знань<br>'''Хід уроку:'''

-	[[Image:T3jes.jpeg]]<br>''«Життя є сон» (ісп. La vida es sueсo)'' -- п'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вперше представлена в 1635 році. Вважається найбільш відомою і значною п'єсою Кальдерона. В центрі твору -- конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою і особою.<br>Дія п'єси відбувається в Польщі, а один з її персонажів (Астольфо) носить титул «князя Московського» (duque de Moscovia, буквально «герцог Московський»), проте історична обстановка, як було прийнято в літературі того часу, абсолютно умовна, і який-небудь місцевий колорит відсутній. Проте академік Н.І. Балашов вважає, що в п'єсі Кальдерона відбилися відголос подій Смутного часу, відомих в Іспанії по вигадуваннях Антоніо Поссевіно.	+	[[Image:T3jes.jpeg]]<br>''«Життя є сон» (ісп. La vida es sueсo)'' -- п'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вперше представлена в 1635 році. Вважається найбільш відомою і значною п'єсою Кальдерона. В центрі твору -- конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою і особою.<br>Дія п'єси відбувається в Польщі, а один з її персонажів (Астольфо) носить титул «князя Московського» (duque de Moscovia, буквально «герцог Московський»), проте історична обстановка, як було прийнято в [[Зарубіжна_література\|'''літературі''']] того часу, абсолютно умовна, і який-небудь місцевий колорит відсутній. Проте академік Н.І. Балашов вважає, що в п'єсі Кальдерона відбилися відголос подій Смутного часу, відомих в Іспанії по вигадуваннях Антоніо Поссевіно.

	<br>При створенні п'єси Кальдерон використовував значне число літературних, історичних і легендарних джерел.  Серед них значне місце займає «Повість про Варлааме і Іоасафе» -- незвичайно популярна в Європі і на Близькому Сході версія життєпису Будди, (до Кальдерона до цього сюжету звернувся Лопе де Вега, що написав драму «Варлаам і Іоасааф» (Barlaam в Josafat)).		<br>При створенні п'єси Кальдерон використовував значне число літературних, історичних і легендарних джерел.  Серед них значне місце займає «Повість про Варлааме і Іоасафе» -- незвичайно популярна в Європі і на Близькому Сході версія життєпису Будди, (до Кальдерона до цього сюжету звернувся Лопе де Вега, що написав драму «Варлаам і Іоасааф» (Barlaam в Josafat)).
Строка 11:		Строка 11:
	[[Image:T3jcs2.jpeg]]<br>Дійові особи  <br>Басиліо, король польський  <br>Сехисмундо, принц  Астольфо, <br>герцог московії  Клотальдо, <br>старий  Кларін, <br>блазень  Естрелья, <br>інфант  Росаура,<br>пані  <br>Солдати  <br>Вартові  <br>Музиканти<br>  Слуги<br>Сюжет:		[[Image:T3jcs2.jpeg]]<br>Дійові особи  <br>Басиліо, король польський  <br>Сехисмундо, принц  Астольфо, <br>герцог московії  Клотальдо, <br>старий  Кларін, <br>блазень  Естрелья, <br>інфант  Росаура,<br>пані  <br>Солдати  <br>Вартові  <br>Музиканти<br>  Слуги<br>Сюжет:

-	[[Image:T3jcs3.jpeg]]<br>  В безлюдній гірській місцевості, недалеко від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна пані, переодягнута в чоловіче плаття, і її слуга. Наближається ніч, а довкола ні вогника. Раптом подорожні ~~н атикаються~~ в напівтемряві на  якусь башту, із-за стени якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий в ланцюзі Сехизмундо.  Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття,які надані кожному хто народився на світ. Знайшовши двері башти незачиненими, Росаура і слуга заходять  у башту і вступають в розмову з Сехизмундо, який вражений їх появою: за все своє життя хлопець бачив лише ~~одноу~~ людину -- свого тюремника Клотальдо.<br>На звук їх голосів прибігає Клотальдо, який заснув, і зве сторожу -- вони всі в масках, що сильно приголомшує подорожніх. Він загрожує смертю непроханим гостям, але Сехизмундо рішуче вступає за них, загрожуючи покласти край свого життя, якщо той їх чіпатиме. Солдати відводять Сехизмундо, а Клотальдо вирішує, відібравши у подорожніх зброю і зав'язавши їм очі, проводити їх подалі від цього страшного місця.	+	[[Image:T3jcs3.jpeg]]<br>  В безлюдній гірській місцевості, недалеко від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна пані, переодягнута в чоловіче плаття, і її слуга. Наближається ніч, а довкола ні вогника. Раптом подорожні натикаються в напівтемряві на  якусь башту, із-за стени якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий в ланцюзі Сехизмундо.  Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття,які надані кожному хто народився на світ. Знайшовши двері башти незачиненими, Росаура і слуга заходять  у башту і вступають в розмову з Сехизмундо, який вражений їх появою: за все своє життя хлопець бачив лише одну людину -- свого тюремника Клотальдо.<br>На звук їх голосів прибігає Клотальдо, який заснув, і зве сторожу -- вони всі в масках, що сильно приголомшує подорожніх. Він загрожує смертю непроханим гостям, але Сехизмундо рішуче вступає за них, загрожуючи покласти край свого життя, якщо той їх чіпатиме. Солдати відводять Сехизмундо, а Клотальдо вирішує, відібравши у подорожніх зброю і зав'язавши їм очі, проводити їх подалі від цього страшного місця.

	[[Image:T3jes32.jpeg]]<br>Але коли йому до рук потрапляє шпага Росаури, щось в ній приголомшує старого, Росаура пояснює, що людина, що дала їй цю шпагу (імені його вона не називає), наказала відправитися до Польщі і показати її найзнатнішим людям королівства, в яких вона знайде підтримку -- у цьому причина появи Росаури, яку Клотадьдо, як і всі що її оточують, приймає за чоловіка.<br>Залишившись один, Клотальдо згадує, як він віддав цю шпагу колись Вйоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її назад. Старий підозрює, що таємничий незнайомець -- його син, і вирішує звернутися за порадою до короля сподіваючись на його правий суд.		[[Image:T3jes32.jpeg]]<br>Але коли йому до рук потрапляє шпага Росаури, щось в ній приголомшує старого, Росаура пояснює, що людина, що дала їй цю шпагу (імені його вона не називає), наказала відправитися до Польщі і показати її найзнатнішим людям королівства, в яких вона знайде підтримку -- у цьому причина появи Росаури, яку Клотадьдо, як і всі що її оточують, приймає за чоловіка.<br>Залишившись один, Клотальдо згадує, як він віддав цю шпагу колись Вйоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її назад. Старий підозрює, що таємничий незнайомець -- його син, і вирішує звернутися за порадою до короля сподіваючись на його правий суд.

User11 в 14:05, 10 марта 2011

2011-03-10T14:05:35Z

← Предыдущая		Версия 14:05, 10 марта 2011
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная_страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки<metakeywords>Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''	+	'''[[Заглавная страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки<metakeywords>Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''

	<br>		<br>
Строка 7:		Строка 7:
	[[Image:T3jes.jpeg]]<br>''«Життя є сон» (ісп. La vida es sueсo)'' -- п'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вперше представлена в 1635 році. Вважається найбільш відомою і значною п'єсою Кальдерона. В центрі твору -- конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою і особою.<br>Дія п'єси відбувається в Польщі, а один з її персонажів (Астольфо) носить титул «князя Московського» (duque de Moscovia, буквально «герцог Московський»), проте історична обстановка, як було прийнято в літературі того часу, абсолютно умовна, і який-небудь місцевий колорит відсутній. Проте академік Н.І. Балашов вважає, що в п'єсі Кальдерона відбилися відголос подій Смутного часу, відомих в Іспанії по вигадуваннях Антоніо Поссевіно.		[[Image:T3jes.jpeg]]<br>''«Життя є сон» (ісп. La vida es sueсo)'' -- п'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вперше представлена в 1635 році. Вважається найбільш відомою і значною п'єсою Кальдерона. В центрі твору -- конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою і особою.<br>Дія п'єси відбувається в Польщі, а один з її персонажів (Астольфо) носить титул «князя Московського» (duque de Moscovia, буквально «герцог Московський»), проте історична обстановка, як було прийнято в літературі того часу, абсолютно умовна, і який-небудь місцевий колорит відсутній. Проте академік Н.І. Балашов вважає, що в п'єсі Кальдерона відбилися відголос подій Смутного часу, відомих в Іспанії по вигадуваннях Антоніо Поссевіно.

-	<br>При створенні п'єси Кальдерон використовував значне число літературних, історичних і легендарних джерел. ~~{{#ev:youtube\|DSoMuNAV0zQ~~&~~feature}}~~ Серед них значне місце займає «Повість про Варлааме і Іоасафе» -- незвичайно популярна в Європі і на Близькому Сході версія життєпису Будди, (до Кальдерона до цього сюжету звернувся Лопе де Вега, що написав драму «Варлаам і Іоасааф» (Barlaam в Josafat)).	+	<br>При створенні п'єси Кальдерон використовував значне число літературних, історичних і легендарних джерел.  Серед них значне місце займає «Повість про Варлааме і Іоасафе» -- незвичайно популярна в Європі і на Близькому Сході версія життєпису Будди, (до Кальдерона до цього сюжету звернувся Лопе де Вега, що написав драму «Варлаам і Іоасааф» (Barlaam в Josafat)).

	[[Image:T3jcs2.jpeg]]<br>Дійові особи  <br>Басиліо, король польський  <br>Сехисмундо, принц  Астольфо, <br>герцог московії  Клотальдо, <br>старий  Кларін, <br>блазень  Естрелья, <br>інфант  Росаура,<br>пані  <br>Солдати  <br>Вартові  <br>Музиканти<br>  Слуги<br>Сюжет:		[[Image:T3jcs2.jpeg]]<br>Дійові особи  <br>Басиліо, король польський  <br>Сехисмундо, принц  Астольфо, <br>герцог московії  Клотальдо, <br>старий  Кларін, <br>блазень  Естрелья, <br>інфант  Росаура,<br>пані  <br>Солдати  <br>Вартові  <br>Музиканти<br>  Слуги<br>Сюжет:

-	[[Image:T3jcs3.jpeg]]<br>  В безлюдній гірській місцевості, недалеко від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна пані, переодягнута в чоловіче плаття, і її слуга. Наближається ніч, а довкола ні вогника. Раптом подорожні н атикаються в напівтемряві на  якусь башту, із-за стени якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий в ланцюзі Сехизмундо. ~~{{#ev:youtube\|kb7aa6ZjjH8}}~~ Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття,які надані кожному хто народився на світ. Знайшовши двері башти незачиненими, Росаура і слуга заходять  у башту і вступають в розмову з Сехизмундо, який вражений їх появою: за все своє життя хлопець бачив лише одноу людину -- свого тюремника Клотальдо.<br>На звук їх голосів прибігає Клотальдо, який заснув, і зве сторожу -- вони всі в масках, що сильно приголомшує подорожніх. Він загрожує смертю непроханим гостям, але Сехизмундо рішуче вступає за них, загрожуючи покласти край свого життя, якщо той їх чіпатиме. Солдати відводять Сехизмундо, а Клотальдо вирішує, відібравши у подорожніх зброю і зав'язавши їм очі, проводити їх подалі від цього страшного місця.	+	[[Image:T3jcs3.jpeg]]<br>  В безлюдній гірській місцевості, недалеко від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна пані, переодягнута в чоловіче плаття, і її слуга. Наближається ніч, а довкола ні вогника. Раптом подорожні н атикаються в напівтемряві на  якусь башту, із-за стени якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий в ланцюзі Сехизмундо.  Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття,які надані кожному хто народився на світ. Знайшовши двері башти незачиненими, Росаура і слуга заходять  у башту і вступають в розмову з Сехизмундо, який вражений їх появою: за все своє життя хлопець бачив лише одноу людину -- свого тюремника Клотальдо.<br>На звук їх голосів прибігає Клотальдо, який заснув, і зве сторожу -- вони всі в масках, що сильно приголомшує подорожніх. Він загрожує смертю непроханим гостям, але Сехизмундо рішуче вступає за них, загрожуючи покласти край свого життя, якщо той їх чіпатиме. Солдати відводять Сехизмундо, а Клотальдо вирішує, відібравши у подорожніх зброю і зав'язавши їм очі, проводити їх подалі від цього страшного місця.

	[[Image:T3jes32.jpeg]]<br>Але коли йому до рук потрапляє шпага Росаури, щось в ній приголомшує старого, Росаура пояснює, що людина, що дала їй цю шпагу (імені його вона не називає), наказала відправитися до Польщі і показати її найзнатнішим людям королівства, в яких вона знайде підтримку -- у цьому причина появи Росаури, яку Клотадьдо, як і всі що її оточують, приймає за чоловіка.<br>Залишившись один, Клотальдо згадує, як він віддав цю шпагу колись Вйоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її назад. Старий підозрює, що таємничий незнайомець -- його син, і вирішує звернутися за порадою до короля сподіваючись на його правий суд.		[[Image:T3jes32.jpeg]]<br>Але коли йому до рук потрапляє шпага Росаури, щось в ній приголомшує старого, Росаура пояснює, що людина, що дала їй цю шпагу (імені його вона не називає), наказала відправитися до Польщі і показати її найзнатнішим людям королівства, в яких вона знайде підтримку -- у цьому причина появи Росаури, яку Клотадьдо, як і всі що її оточують, приймає за чоловіка.<br>Залишившись один, Клотальдо згадує, як він віддав цю шпагу колись Вйоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її назад. Старий підозрює, що таємничий незнайомець -- його син, і вирішує звернутися за порадою до короля сподіваючись на його правий суд.

User11 в 14:04, 10 марта 2011

2011-03-10T14:04:35Z

← Предыдущая		Версия 14:04, 10 марта 2011
Строка 17:		Строка 17:
	[[Image:T3jcs4.jpeg]]		[[Image:T3jcs4.jpeg]]

-	За тим же звертаються до Басиліо, королеві Польщі, інфант Естрелья і принц московії Астольфо. Басиліо доводиться їм дядьком; у нього самого немає спадкоємців, тому після його смерті престол Польщі повинен відійти одному з племінників -- Естрелье, дочці його старшої сестри Клоріне, або Астольфо, синові його молодшої сестри Ресизмунди, яка вийшла заміж в далекій московії.<br> {{#ev:youtube\|kW02utz9WJw&feature}} Басиліо хоче різко змінити долю наслідного принца: той виявиться на троні і дістане можливість правити. Якщо їм керуватимуть добрі наміри і справедливість, він залишиться на троні, а Естрелья, Астольфо і всі піддані королівства принесуть йому присягу на вірність.<br>Жертвою волі батька, і воля долі стає принц Сехизмундо. Він нарікає, що він позбавлений свободи («Яка ж це справедливість, який же вимагає закон, щоб людина в существованьі тих переваг була позбавлена.?»), тобто позбавлений волі, тому що в свідомості польського принца свобода зовнішня збігається зі свободою внутрішньої. {{#ev:youtube\|wlGmhNnL-wo&feature}}	+	За тим же звертаються до Басиліо, королеві Польщі, інфант Естрелья і принц московії Астольфо. Басиліо доводиться їм дядьком; у нього самого немає спадкоємців, тому після його смерті престол Польщі повинен відійти одному з племінників -- Естрелье, дочці його старшої сестри Клоріне, або Астольфо, синові його молодшої сестри Ресизмунди, яка вийшла заміж в далекій московії.<br> {{#ev:youtube\|kW02utz9WJw&feature}} Басиліо хоче різко змінити долю наслідного принца: той виявиться на троні і дістане можливість правити. Якщо їм керуватимуть добрі наміри і справедливість, він залишиться на троні, а Естрелья, Астольфо і всі піддані королівства принесуть йому присягу на вірність.<br>Жертвою волі батька, і воля долі стає принц Сехизмундо. Він нарікає, що він позбавлений свободи («Яка ж це справедливість, який же вимагає закон, щоб людина в существованьі тих переваг була позбавлена.?»), тобто позбавлений волі, тому що в свідомості польського принца свобода зовнішня збігається зі свободою внутрішньої. {{#ev:youtube\|wlGmhNnL-wo&feature}}

		+	<br>

		+	Подальший розвиток сюжету, до речі, йде через опозицію внутрішньої і зовнішньої свободи. Якщо в першій хорнаді в Сехизмундо немає ні внутрішньої, ні зовнішньої свободи (він просто не відокремлює їх один від одного), то в другій хорнаді він зовні вільний, і дякує долі («Про долю! Так означає царство переді мною!»); але він не розуміє, що без внутрішньої свободи зовнішня - ніщо.<br>У третій хорнад Сехизмундо вчиться відокремлювати вічні цінності від швидкоплинних, і знаходить внутрішню свободу, а в четвертій хорнаде - і зовнішню. Сехизмундо удалося перемогти доля лише тому, що він міняє саме себе зсередини, а не намагається впливати на долю зовнішніми діями. <br>

-	~~Подальший розвиток сюжету~~, до ~~речі~~, ~~йде через опозицію внутрішньої~~ і ~~зовнішньої свободи. Якщо в першій хорнаді в Сехизмундо немає ні~~ внутрішньої, ~~ні зовнішньої свободи (він просто~~ не ~~відокремлює їх один від одного~~), то в ~~другій хорнаді~~ він ~~зовні вільний~~, і ~~дякує долі («Про долю! Так означає царство переді мною!»)~~; ~~але він не розуміє~~, ~~що без внутрішньої свободи зовнішня~~ - ~~ніщо~~.<br>~~У третій хорнад Сехизмундо вчиться відокремлювати вічні цінності від швидкоплинних~~, і ~~знаходить внутрішню свободу~~, ~~а в четвертій хорнаде~~ - і ~~зовнішню~~. ~~Сехизмундо удалося перемогти доля лише тому~~, ~~що він міняє саме себе зсередини, а не намагається впливати на долю зовнішніми діями~~. <br>	+	[[Image:T3jcs5.jpeg]]<br>Як ми бачимо, тема волі долі і вільної волі людини є одній з найголовніших проблем в п'єсі Кальдерона «Життя є сон». Воля долі і воля людей постійно перетинаються, протирічять один одному, інколи протирічять самі собі (це може бути обумовлено самим барочним жанром даного твору). Проте найголовніше, що хотів донести Кальдерон до читачів і театральних глядачів - це думка про те, що не можна перемогти волю долі, не змінивши себе; і не можна отримати зовнішню свободу, не знайшовши внутрішньої, бо лише внутрішня свобода обумовлює зовнішню, і дозволяє не підкорятися повністю долі.<br>Після смерті (1681 г) Кальдерон був ненадовго забутим, проте в XVIII столітті він був заново відроджений. Гьоте ставив його п'єси у Веймарському  театрі; помітний вплив п'єс Кальдерона на задум «Фауста». Завдяки працям братів Шлегель, яких особливо залучила філософська складова його творів, Кальдерон знайшов широку популярність і міцно зайняв місце як класика європейської літератури. Вплив Кальдерона позначився в творчості Гуго фон Гофмансталя, Персі Біши Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера.<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Психолгічна драма п’єси «Життя — це сон»  ., Вулик Н. Д. учителя світової  літератури, сш № 23, м. Дніпропетровськ.<br>Урок на тему : «Життя-це сон» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Балашов Н.І. «На шляху до не відкритого до кінця Кальдерона». - М. Наука, 2009.   Балашов Н.І. Іспанська класична драма. - М.: Наука, 2005. - 336 с.  <br>Єреміна С.І. «Великий Театр Педро Кальдерона».<br>Статті і думки про мистецтво. - М., 2006. - 130 с.  <br> Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 2006. - 310 с.  <br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br>

-	[[Image:T3jcs5.jpeg]]<br>Як ми бачимо, тема волі долі і вільної волі людини є одній з найголовніших проблем в п'єсі Кальдерона «Життя є сон». Воля долі і воля людей постійно перетинаються, протирічять один одному, інколи протирічять самі собі (це може бути обумовлено самим барочним жанром даного твору). Проте найголовніше, що хотів донести Кальдерон до читачів і театральних глядачів - це думка про те, що не можна перемогти волю долі, не змінивши себе; і не можна отримати зовнішню свободу, не знайшовши внутрішньої, бо лише внутрішня свобода обумовлює зовнішню, і дозволяє не підкорятися повністю долі.<br>Після смерті (1681 г) Кальдерон був ненадовго забутим, проте в XVIII столітті він був заново відроджений. Гьоте ставив його п'єси у Веймарському  театрі; помітний вплив п'єс Кальдерона на задум «Фауста». Завдяки працям братів Шлегель, яких особливо залучила філософська складова його творів, Кальдерон знайшов широку популярність і міцно зайняв місце як класика європейської літератури. Вплив Кальдерона позначився в творчості Гуго фон Гофмансталя, Персі Біши Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера.<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Психолгічна драма п’єси «Життя — це сон»  ., Вулик Н. Д. учителя світової  літератури, сш № 23, м. Дніпропетровськ.<br>Урок на тему : «Життя-це сон» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Балашов Н.І. «На шляху до не відкритого до кінця Кальдерона». - М. Наука, 2009.   Балашов Н.І. Іспанська класична драма. - М.: Наука, 2005. - 336 с.  <br>Єреміна С.І. «Великий Театр Педро Кальдерона».<br>Статті і думки про мистецтво. - М., 2006. - 130 с.  <br> Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 2006. - 310 с.  <br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br>
	----		----

-	'''<u>Над уроком працювали</u>'''	+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''

-	Вулик Н. Д.	+	Вулик Н. Д.

-	Олійник А. Б.	+	Олійник А. Б.

	Пилипенко В.В.		Пилипенко В.В.
Строка 36:		Строка 37:
	----		----

-		+	<br>

	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>		Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
-
-
-

	[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]

User11 в 14:03, 10 марта 2011

2011-03-10T14:03:58Z

← Предыдущая		Версия 14:03, 10 марта 2011
Строка 23:		Строка 23:
	Подальший розвиток сюжету, до речі, йде через опозицію внутрішньої і зовнішньої свободи. Якщо в першій хорнаді в Сехизмундо немає ні внутрішньої, ні зовнішньої свободи (він просто не відокремлює їх один від одного), то в другій хорнаді він зовні вільний, і дякує долі («Про долю! Так означає царство переді мною!»); але він не розуміє, що без внутрішньої свободи зовнішня - ніщо.<br>У третій хорнад Сехизмундо вчиться відокремлювати вічні цінності від швидкоплинних, і знаходить внутрішню свободу, а в четвертій хорнаде - і зовнішню. Сехизмундо удалося перемогти доля лише тому, що він міняє саме себе зсередини, а не намагається впливати на долю зовнішніми діями. <br>		Подальший розвиток сюжету, до речі, йде через опозицію внутрішньої і зовнішньої свободи. Якщо в першій хорнаді в Сехизмундо немає ні внутрішньої, ні зовнішньої свободи (він просто не відокремлює їх один від одного), то в другій хорнаді він зовні вільний, і дякує долі («Про долю! Так означає царство переді мною!»); але він не розуміє, що без внутрішньої свободи зовнішня - ніщо.<br>У третій хорнад Сехизмундо вчиться відокремлювати вічні цінності від швидкоплинних, і знаходить внутрішню свободу, а в четвертій хорнаде - і зовнішню. Сехизмундо удалося перемогти доля лише тому, що він міняє саме себе зсередини, а не намагається впливати на долю зовнішніми діями. <br>

-	[[Image:T3jcs5.jpeg]]<br>Як ми бачимо, тема волі долі і вільної волі людини є одній з найголовніших проблем в п'єсі Кальдерона «Життя є сон». Воля долі і воля людей постійно перетинаються, протирічять один одному, інколи протирічять самі собі (це може бути обумовлено самим барочним жанром даного твору). Проте найголовніше, що хотів донести Кальдерон до читачів і театральних глядачів - це думка про те, що не можна перемогти волю долі, не змінивши себе; і не можна отримати зовнішню свободу, не знайшовши внутрішньої, бо лише внутрішня свобода обумовлює зовнішню, і дозволяє не підкорятися повністю долі.<br>Після смерті (1681 г) Кальдерон був ненадовго забутим, проте в XVIII столітті він був заново відроджений. Гьоте ставив його п'єси у Веймарському  театрі; помітний вплив п'єс Кальдерона на задум «Фауста». Завдяки працям братів Шлегель, яких особливо залучила філософська складова його творів, Кальдерон знайшов широку популярність і міцно зайняв місце як класика європейської літератури. Вплив Кальдерона позначився в творчості Гуго фон Гофмансталя, Персі Біши Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера.<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Психолгічна драма п’єси «Життя — це сон»  ., Вулик Н. Д. учителя світової  літератури, сш № 23, м. Дніпропетровськ.<br>Урок на тему : «Життя-це сон» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Балашов Н.І. «На шляху до не відкритого до кінця Кальдерона». - М. Наука, 2009.   Балашов Н.І. Іспанська класична драма. - М.: Наука, 2005. - 336 с.  <br>Єреміна С.І. «Великий Театр Педро Кальдерона».<br>Статті і думки про мистецтво. - М., 2006. - 130 с.  <br> Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 2006. - 310 с.  <br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br> ~~Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку~~, [http://xvatit.com/~~index.php?do=feedback напишите нам~~]~~.<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки~~ и ~~пожелания к урокам~~, ~~смотрите здесь -~~ [http://xvatit.com/~~forum~~/ ~~Образовательный форум~~].<br>	+	[[Image:T3jcs5.jpeg]]<br>Як ми бачимо, тема волі долі і вільної волі людини є одній з найголовніших проблем в п'єсі Кальдерона «Життя є сон». Воля долі і воля людей постійно перетинаються, протирічять один одному, інколи протирічять самі собі (це може бути обумовлено самим барочним жанром даного твору). Проте найголовніше, що хотів донести Кальдерон до читачів і театральних глядачів - це думка про те, що не можна перемогти волю долі, не змінивши себе; і не можна отримати зовнішню свободу, не знайшовши внутрішньої, бо лише внутрішня свобода обумовлює зовнішню, і дозволяє не підкорятися повністю долі.<br>Після смерті (1681 г) Кальдерон був ненадовго забутим, проте в XVIII столітті він був заново відроджений. Гьоте ставив його п'єси у Веймарському  театрі; помітний вплив п'єс Кальдерона на задум «Фауста». Завдяки працям братів Шлегель, яких особливо залучила філософська складова його творів, Кальдерон знайшов широку популярність і міцно зайняв місце як класика європейської літератури. Вплив Кальдерона позначився в творчості Гуго фон Гофмансталя, Персі Біши Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера.<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Психолгічна драма п’єси «Життя — це сон»  ., Вулик Н. Д. учителя світової  літератури, сш № 23, м. Дніпропетровськ.<br>Урок на тему : «Життя-це сон» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Балашов Н.І. «На шляху до не відкритого до кінця Кальдерона». - М. Наука, 2009.   Балашов Н.І. Іспанська класична драма. - М.: Наука, 2005. - 336 с.  <br>Єреміна С.І. «Великий Театр Педро Кальдерона».<br>Статті і думки про мистецтво. - М., 2006. - 130 с.  <br> Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 2006. - 310 с.  <br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br>
		+	----
		+
		+	'''<u>Над уроком працювали</u>'''
		+
		+	Вулик Н. Д.
		+
		+	Олійник А. Б.
		+
		+	Пилипенко В.В.
		+
		+	----
		+
		+
		+
		+	Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
		+
		+
		+

	[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]

Ирина в 08:49, 16 ноября 2010

2010-11-16T08:49:33Z

← Предыдущая		Версия 08:49, 16 ноября 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки<metakeywords>Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''	+	'''[[Заглавная_страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки<metakeywords>Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''

	<br>		<br>
Строка 7:		Строка 7:
	[[Image:T3jes.jpeg]]<br>''«Життя є сон» (ісп. La vida es sueсo)'' -- п'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вперше представлена в 1635 році. Вважається найбільш відомою і значною п'єсою Кальдерона. В центрі твору -- конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою і особою.<br>Дія п'єси відбувається в Польщі, а один з її персонажів (Астольфо) носить титул «князя Московського» (duque de Moscovia, буквально «герцог Московський»), проте історична обстановка, як було прийнято в літературі того часу, абсолютно умовна, і який-небудь місцевий колорит відсутній. Проте академік Н.І. Балашов вважає, що в п'єсі Кальдерона відбилися відголос подій Смутного часу, відомих в Іспанії по вигадуваннях Антоніо Поссевіно.		[[Image:T3jes.jpeg]]<br>''«Життя є сон» (ісп. La vida es sueсo)'' -- п'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вперше представлена в 1635 році. Вважається найбільш відомою і значною п'єсою Кальдерона. В центрі твору -- конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою і особою.<br>Дія п'єси відбувається в Польщі, а один з її персонажів (Астольфо) носить титул «князя Московського» (duque de Moscovia, буквально «герцог Московський»), проте історична обстановка, як було прийнято в літературі того часу, абсолютно умовна, і який-небудь місцевий колорит відсутній. Проте академік Н.І. Балашов вважає, що в п'єсі Кальдерона відбилися відголос подій Смутного часу, відомих в Іспанії по вигадуваннях Антоніо Поссевіно.

-	<br>При створенні п'єси Кальдерон використовував значне число літературних, історичних і легендарних джерел.	+	<br>При створенні п'єси Кальдерон використовував значне число літературних, історичних і легендарних джерел. {{#ev:youtube\|DSoMuNAV0zQ&feature}} Серед них значне місце займає «Повість про Варлааме і Іоасафе» -- незвичайно популярна в Європі і на Близькому Сході версія життєпису Будди, (до Кальдерона до цього сюжету звернувся Лопе де Вега, що написав драму «Варлаам і Іоасааф» (Barlaam в Josafat)).
-	{{#ev:youtube\|DSoMuNAV0zQ&feature}}	+
-	Серед них значне місце займає «Повість про Варлааме і Іоасафе» -- незвичайно популярна в Європі і на Близькому Сході версія життєпису Будди, (до Кальдерона до цього сюжету звернувся Лопе де Вега, що написав драму «Варлаам і Іоасааф» (Barlaam в Josafat)).	+

	[[Image:T3jcs2.jpeg]]<br>Дійові особи  <br>Басиліо, король польський  <br>Сехисмундо, принц  Астольфо, <br>герцог московії  Клотальдо, <br>старий  Кларін, <br>блазень  Естрелья, <br>інфант  Росаура,<br>пані  <br>Солдати  <br>Вартові  <br>Музиканти<br>  Слуги<br>Сюжет:		[[Image:T3jcs2.jpeg]]<br>Дійові особи  <br>Басиліо, король польський  <br>Сехисмундо, принц  Астольфо, <br>герцог московії  Клотальдо, <br>старий  Кларін, <br>блазень  Естрелья, <br>інфант  Росаура,<br>пані  <br>Солдати  <br>Вартові  <br>Музиканти<br>  Слуги<br>Сюжет:

-	[[Image:T3jcs3.jpeg]]<br>  В безлюдній гірській місцевості, недалеко від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна пані, переодягнута в чоловіче плаття, і її слуга. Наближається ніч, а довкола ні вогника. Раптом подорожні н атикаються в напівтемряві на  якусь башту, із-за стени якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий в ланцюзі Сехизмундо.	+	[[Image:T3jcs3.jpeg]]<br>  В безлюдній гірській місцевості, недалеко від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна пані, переодягнута в чоловіче плаття, і її слуга. Наближається ніч, а довкола ні вогника. Раптом подорожні н атикаються в напівтемряві на  якусь башту, із-за стени якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий в ланцюзі Сехизмундо. {{#ev:youtube\|kb7aa6ZjjH8}} Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття,які надані кожному хто народився на світ. Знайшовши двері башти незачиненими, Росаура і слуга заходять  у башту і вступають в розмову з Сехизмундо, який вражений їх появою: за все своє життя хлопець бачив лише одноу людину -- свого тюремника Клотальдо.<br>На звук їх голосів прибігає Клотальдо, який заснув, і зве сторожу -- вони всі в масках, що сильно приголомшує подорожніх. Він загрожує смертю непроханим гостям, але Сехизмундо рішуче вступає за них, загрожуючи покласти край свого життя, якщо той їх чіпатиме. Солдати відводять Сехизмундо, а Клотальдо вирішує, відібравши у подорожніх зброю і зав'язавши їм очі, проводити їх подалі від цього страшного місця.
-	{{#ev:youtube\|kb7aa6ZjjH8}}	+
-	Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття,які надані кожному хто народився на світ. Знайшовши двері башти незачиненими, Росаура і слуга заходять  у башту і вступають в розмову з Сехизмундо, який вражений їх появою: за все своє життя хлопець бачив лише одноу людину -- свого тюремника Клотальдо.<br>На звук їх голосів прибігає Клотальдо, який заснув, і зве сторожу -- вони всі в масках, що сильно приголомшує подорожніх. Він загрожує смертю непроханим гостям, але Сехизмундо рішуче вступає за них, загрожуючи покласти край свого життя, якщо той їх чіпатиме. Солдати відводять Сехизмундо, а Клотальдо вирішує, відібравши у подорожніх зброю і зав'язавши їм очі, проводити їх подалі від цього страшного місця.	+

	[[Image:T3jes32.jpeg]]<br>Але коли йому до рук потрапляє шпага Росаури, щось в ній приголомшує старого, Росаура пояснює, що людина, що дала їй цю шпагу (імені його вона не називає), наказала відправитися до Польщі і показати її найзнатнішим людям королівства, в яких вона знайде підтримку -- у цьому причина появи Росаури, яку Клотадьдо, як і всі що її оточують, приймає за чоловіка.<br>Залишившись один, Клотальдо згадує, як він віддав цю шпагу колись Вйоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її назад. Старий підозрює, що таємничий незнайомець -- його син, і вирішує звернутися за порадою до короля сподіваючись на його правий суд.		[[Image:T3jes32.jpeg]]<br>Але коли йому до рук потрапляє шпага Росаури, щось в ній приголомшує старого, Росаура пояснює, що людина, що дала їй цю шпагу (імені його вона не називає), наказала відправитися до Польщі і показати її найзнатнішим людям королівства, в яких вона знайде підтримку -- у цьому причина появи Росаури, яку Клотадьдо, як і всі що її оточують, приймає за чоловіка.<br>Залишившись один, Клотальдо згадує, як він віддав цю шпагу колись Вйоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її назад. Старий підозрює, що таємничий незнайомець -- його син, і вирішує звернутися за порадою до короля сподіваючись на його правий суд.
Строка 21:		Строка 17:
	[[Image:T3jcs4.jpeg]]		[[Image:T3jcs4.jpeg]]

-	За тим же звертаються до Басиліо, королеві Польщі, інфант Естрелья і принц московії Астольфо. Басиліо доводиться їм дядьком; у нього самого немає спадкоємців, тому після його смерті престол Польщі повинен відійти одному з племінників -- Естрелье, дочці його старшої сестри Клоріне, або Астольфо, синові його молодшої сестри Ресизмунди, яка вийшла заміж в далекій московії.<br>	+	За тим же звертаються до Басиліо, королеві Польщі, інфант Естрелья і принц московії Астольфо. Басиліо доводиться їм дядьком; у нього самого немає спадкоємців, тому після його смерті престол Польщі повинен відійти одному з племінників -- Естрелье, дочці його старшої сестри Клоріне, або Астольфо, синові його молодшої сестри Ресизмунди, яка вийшла заміж в далекій московії.<br> {{#ev:youtube\|kW02utz9WJw&feature}} Басиліо хоче різко змінити долю наслідного принца: той виявиться на троні і дістане можливість правити. Якщо їм керуватимуть добрі наміри і справедливість, він залишиться на троні, а Естрелья, Астольфо і всі піддані королівства принесуть йому присягу на вірність.<br>Жертвою волі батька, і воля долі стає принц Сехизмундо. Він нарікає, що він позбавлений свободи («Яка ж це справедливість, який же вимагає закон, щоб людина в существованьі тих переваг була позбавлена.?»), тобто позбавлений волі, тому що в свідомості польського принца свобода зовнішня збігається зі свободою внутрішньої. {{#ev:youtube\|wlGmhNnL-wo&feature}}
-	{{#ev:youtube\|kW02utz9WJw&feature}}	+
-	Басиліо хоче різко змінити долю наслідного принца: той виявиться на троні і дістане можливість правити. Якщо їм керуватимуть добрі наміри і справедливість, він залишиться на троні, а Естрелья, Астольфо і всі піддані королівства принесуть йому присягу на вірність.<br>Жертвою волі батька, і воля долі стає принц Сехизмундо. Він нарікає, що він позбавлений свободи («Яка ж це справедливість, який же вимагає закон, щоб людина в существованьі тих переваг була позбавлена.?»), тобто позбавлений волі, тому що в свідомості польського принца свобода зовнішня збігається зі свободою внутрішньої.	+
-	{{#ev:youtube\|wlGmhNnL-wo&feature}}	+
-	Подальший розвиток сюжету, до речі, йде через опозицію внутрішньої і зовнішньої свободи. Якщо в першій хорнаді в Сехизмундо немає ні внутрішньої, ні зовнішньої свободи (він просто не відокремлює їх один від одного), то в другій хорнаді він зовні вільний, і дякує долі («Про долю! Так означає царство переді мною!»); але він не розуміє, що без внутрішньої свободи зовнішня - ніщо.<br>У третій хорнад Сехизмундо вчиться відокремлювати вічні цінності від швидкоплинних, і знаходить внутрішню свободу, а в четвертій хорнаде - і зовнішню. Сехизмундо удалося перемогти доля лише тому, що він міняє саме себе зсередини, а не намагається впливати на долю зовнішніми діями.	+	Подальший розвиток сюжету, до речі, йде через опозицію внутрішньої і зовнішньої свободи. Якщо в першій хорнаді в Сехизмундо немає ні внутрішньої, ні зовнішньої свободи (він просто не відокремлює їх один від одного), то в другій хорнаді він зовні вільний, і дякує долі («Про долю! Так означає царство переді мною!»); але він не розуміє, що без внутрішньої свободи зовнішня - ніщо.<br>У третій хорнад Сехизмундо вчиться відокремлювати вічні цінності від швидкоплинних, і знаходить внутрішню свободу, а в четвертій хорнаде - і зовнішню. Сехизмундо удалося перемогти доля лише тому, що він міняє саме себе зсередини, а не намагається впливати на долю зовнішніми діями. <br>

	[[Image:T3jcs5.jpeg]]<br>Як ми бачимо, тема волі долі і вільної волі людини є одній з найголовніших проблем в п'єсі Кальдерона «Життя є сон». Воля долі і воля людей постійно перетинаються, протирічять один одному, інколи протирічять самі собі (це може бути обумовлено самим барочним жанром даного твору). Проте найголовніше, що хотів донести Кальдерон до читачів і театральних глядачів - це думка про те, що не можна перемогти волю долі, не змінивши себе; і не можна отримати зовнішню свободу, не знайшовши внутрішньої, бо лише внутрішня свобода обумовлює зовнішню, і дозволяє не підкорятися повністю долі.<br>Після смерті (1681 г) Кальдерон був ненадовго забутим, проте в XVIII столітті він був заново відроджений. Гьоте ставив його п'єси у Веймарському  театрі; помітний вплив п'єс Кальдерона на задум «Фауста». Завдяки працям братів Шлегель, яких особливо залучила філософська складова його творів, Кальдерон знайшов широку популярність і міцно зайняв місце як класика європейської літератури. Вплив Кальдерона позначився в творчості Гуго фон Гофмансталя, Персі Біши Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера.<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Психолгічна драма п’єси «Життя — це сон»  ., Вулик Н. Д. учителя світової  літератури, сш № 23, м. Дніпропетровськ.<br>Урок на тему : «Життя-це сон» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Балашов Н.І. «На шляху до не відкритого до кінця Кальдерона». - М. Наука, 2009.   Балашов Н.І. Іспанська класична драма. - М.: Наука, 2005. - 336 с.  <br>Єреміна С.І. «Великий Театр Педро Кальдерона».<br>Статті і думки про мистецтво. - М., 2006. - 130 с.  <br> Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 2006. - 310 с.  <br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>		[[Image:T3jcs5.jpeg]]<br>Як ми бачимо, тема волі долі і вільної волі людини є одній з найголовніших проблем в п'єсі Кальдерона «Життя є сон». Воля долі і воля людей постійно перетинаються, протирічять один одному, інколи протирічять самі собі (це може бути обумовлено самим барочним жанром даного твору). Проте найголовніше, що хотів донести Кальдерон до читачів і театральних глядачів - це думка про те, що не можна перемогти волю долі, не змінивши себе; і не можна отримати зовнішню свободу, не знайшовши внутрішньої, бо лише внутрішня свобода обумовлює зовнішню, і дозволяє не підкорятися повністю долі.<br>Після смерті (1681 г) Кальдерон був ненадовго забутим, проте в XVIII столітті він був заново відроджений. Гьоте ставив його п'єси у Веймарському  театрі; помітний вплив п'єс Кальдерона на задум «Фауста». Завдяки працям братів Шлегель, яких особливо залучила філософська складова його творів, Кальдерон знайшов широку популярність і міцно зайняв місце як класика європейської літератури. Вплив Кальдерона позначився в творчості Гуго фон Гофмансталя, Персі Біши Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера.<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Психолгічна драма п’єси «Життя — це сон»  ., Вулик Н. Д. учителя світової  літератури, сш № 23, м. Дніпропетровськ.<br>Урок на тему : «Життя-це сон» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Балашов Н.І. «На шляху до не відкритого до кінця Кальдерона». - М. Наука, 2009.   Балашов Н.І. Іспанська класична драма. - М.: Наука, 2005. - 336 с.  <br>Єреміна С.І. «Великий Театр Педро Кальдерона».<br>Статті і думки про мистецтво. - М., 2006. - 130 с.  <br> Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 2006. - 310 с.  <br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>

	[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]

User23 в 20:29, 15 ноября 2010

2010-11-15T20:29:19Z

← Предыдущая		Версия 20:29, 15 ноября 2010
Строка 7:		Строка 7:
	[[Image:T3jes.jpeg]]<br>''«Життя є сон» (ісп. La vida es sueсo)'' -- п'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вперше представлена в 1635 році. Вважається найбільш відомою і значною п'єсою Кальдерона. В центрі твору -- конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою і особою.<br>Дія п'єси відбувається в Польщі, а один з її персонажів (Астольфо) носить титул «князя Московського» (duque de Moscovia, буквально «герцог Московський»), проте історична обстановка, як було прийнято в літературі того часу, абсолютно умовна, і який-небудь місцевий колорит відсутній. Проте академік Н.І. Балашов вважає, що в п'єсі Кальдерона відбилися відголос подій Смутного часу, відомих в Іспанії по вигадуваннях Антоніо Поссевіно.		[[Image:T3jes.jpeg]]<br>''«Життя є сон» (ісп. La vida es sueсo)'' -- п'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вперше представлена в 1635 році. Вважається найбільш відомою і значною п'єсою Кальдерона. В центрі твору -- конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою і особою.<br>Дія п'єси відбувається в Польщі, а один з її персонажів (Астольфо) носить титул «князя Московського» (duque de Moscovia, буквально «герцог Московський»), проте історична обстановка, як було прийнято в літературі того часу, абсолютно умовна, і який-небудь місцевий колорит відсутній. Проте академік Н.І. Балашов вважає, що в п'єсі Кальдерона відбилися відголос подій Смутного часу, відомих в Іспанії по вигадуваннях Антоніо Поссевіно.

-	<br>При створенні п'єси Кальдерон використовував значне число літературних, історичних і легендарних джерел. Серед них значне місце займає «Повість про Варлааме і Іоасафе» -- незвичайно популярна в Європі і на Близькому Сході версія життєпису Будди, (до Кальдерона до цього сюжету звернувся Лопе де Вега, що написав драму «Варлаам і Іоасааф» (Barlaam в Josafat)).	+	<br>При створенні п'єси Кальдерон використовував значне число літературних, історичних і легендарних джерел.
		+	{{#ev:youtube\|DSoMuNAV0zQ&feature}}
		+	Серед них значне місце займає «Повість про Варлааме і Іоасафе» -- незвичайно популярна в Європі і на Близькому Сході версія життєпису Будди, (до Кальдерона до цього сюжету звернувся Лопе де Вега, що написав драму «Варлаам і Іоасааф» (Barlaam в Josafat)).

	[[Image:T3jcs2.jpeg]]<br>Дійові особи  <br>Басиліо, король польський  <br>Сехисмундо, принц  Астольфо, <br>герцог московії  Клотальдо, <br>старий  Кларін, <br>блазень  Естрелья, <br>інфант  Росаура,<br>пані  <br>Солдати  <br>Вартові  <br>Музиканти<br>  Слуги<br>Сюжет:		[[Image:T3jcs2.jpeg]]<br>Дійові особи  <br>Басиліо, король польський  <br>Сехисмундо, принц  Астольфо, <br>герцог московії  Клотальдо, <br>старий  Кларін, <br>блазень  Естрелья, <br>інфант  Росаура,<br>пані  <br>Солдати  <br>Вартові  <br>Музиканти<br>  Слуги<br>Сюжет:

-	[[Image:T3jcs3.jpeg]]<br>  В безлюдній гірській місцевості, недалеко від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна пані, переодягнута в чоловіче плаття, і її слуга. Наближається ніч, а довкола ні вогника. Раптом подорожні н атикаються в напівтемряві на  якусь башту, із-за стени якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий в ланцюзі Сехизмундо. Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття,які надані кожному хто народився на світ. Знайшовши двері башти незачиненими, Росаура і слуга заходять  у башту і вступають в розмову з Сехизмундо, який вражений їх появою: за все своє життя хлопець бачив лише одноу людину -- свого тюремника Клотальдо.<br>На звук їх голосів прибігає Клотальдо, який заснув, і зве сторожу -- вони всі в масках, що сильно приголомшує подорожніх. Він загрожує смертю непроханим гостям, але Сехизмундо рішуче вступає за них, загрожуючи покласти край свого життя, якщо той їх чіпатиме. Солдати відводять Сехизмундо, а Клотальдо вирішує, відібравши у подорожніх зброю і зав'язавши їм очі, проводити їх подалі від цього страшного місця.	+	[[Image:T3jcs3.jpeg]]<br>  В безлюдній гірській місцевості, недалеко від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна пані, переодягнута в чоловіче плаття, і її слуга. Наближається ніч, а довкола ні вогника. Раптом подорожні н атикаються в напівтемряві на  якусь башту, із-за стени якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий в ланцюзі Сехизмундо.
		+	{{#ev:youtube\|kb7aa6ZjjH8}}
		+	Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття,які надані кожному хто народився на світ. Знайшовши двері башти незачиненими, Росаура і слуга заходять  у башту і вступають в розмову з Сехизмундо, який вражений їх появою: за все своє життя хлопець бачив лише одноу людину -- свого тюремника Клотальдо.<br>На звук їх голосів прибігає Клотальдо, який заснув, і зве сторожу -- вони всі в масках, що сильно приголомшує подорожніх. Він загрожує смертю непроханим гостям, але Сехизмундо рішуче вступає за них, загрожуючи покласти край свого життя, якщо той їх чіпатиме. Солдати відводять Сехизмундо, а Клотальдо вирішує, відібравши у подорожніх зброю і зав'язавши їм очі, проводити їх подалі від цього страшного місця.

-	[[Image:~~t3jes32~~.jpeg]]<br>Але коли йому до рук потрапляє шпага Росаури, щось в ній приголомшує старого, Росаура пояснює, що людина, що дала їй цю шпагу (імені його вона не називає), наказала відправитися до Польщі і показати її найзнатнішим людям королівства, в яких вона знайде підтримку -- у цьому причина появи Росаури, яку Клотадьдо, як і всі що її оточують, приймає за чоловіка.<br>Залишившись один, Клотальдо згадує, як він віддав цю шпагу колись Вйоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її назад. Старий підозрює, що таємничий незнайомець -- його син, і вирішує звернутися за порадою до короля сподіваючись на його правий суд.	+	[[Image:T3jes32.jpeg]]<br>Але коли йому до рук потрапляє шпага Росаури, щось в ній приголомшує старого, Росаура пояснює, що людина, що дала їй цю шпагу (імені його вона не називає), наказала відправитися до Польщі і показати її найзнатнішим людям королівства, в яких вона знайде підтримку -- у цьому причина появи Росаури, яку Клотадьдо, як і всі що її оточують, приймає за чоловіка.<br>Залишившись один, Клотальдо згадує, як він віддав цю шпагу колись Вйоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її назад. Старий підозрює, що таємничий незнайомець -- його син, і вирішує звернутися за порадою до короля сподіваючись на його правий суд.

	[[Image:T3jcs4.jpeg]]		[[Image:T3jcs4.jpeg]]

-	За тим же звертаються до Басиліо, королеві Польщі, інфант Естрелья і принц московії Астольфо. Басиліо доводиться їм дядьком; у нього самого немає спадкоємців, тому після його смерті престол Польщі повинен відійти одному з племінників -- Естрелье, дочці його старшої сестри Клоріне, або Астольфо, синові його молодшої сестри Ресизмунди, яка вийшла заміж в далекій московії.<br>Басиліо хоче різко змінити долю наслідного принца: той виявиться на троні і дістане можливість правити. Якщо їм керуватимуть добрі наміри і справедливість, він залишиться на троні, а Естрелья, Астольфо і всі піддані королівства принесуть йому присягу на вірність.<br>Жертвою волі батька, і воля долі стає принц Сехизмундо. Він нарікає, що він позбавлений свободи («Яка ж це справедливість, який же вимагає закон, щоб людина в существованьі тих переваг була позбавлена.?»), тобто позбавлений волі, тому що в свідомості польського принца свобода зовнішня збігається зі свободою внутрішньої. Подальший розвиток сюжету, до речі, йде через опозицію внутрішньої і зовнішньої свободи. Якщо в першій хорнаді в Сехизмундо немає ні внутрішньої, ні зовнішньої свободи (він просто не відокремлює їх один від одного), то в другій хорнаді він зовні вільний, і дякує долі («Про долю! Так означає царство переді мною!»); але він не розуміє, що без внутрішньої свободи зовнішня - ніщо.<br>У третій хорнад Сехизмундо вчиться відокремлювати вічні цінності від швидкоплинних, і знаходить внутрішню свободу, а в четвертій хорнаде - і зовнішню. Сехизмундо удалося перемогти доля лише тому, що він міняє саме себе зсередини, а не намагається впливати на долю зовнішніми діями.	+	За тим же звертаються до Басиліо, королеві Польщі, інфант Естрелья і принц московії Астольфо. Басиліо доводиться їм дядьком; у нього самого немає спадкоємців, тому після його смерті престол Польщі повинен відійти одному з племінників -- Естрелье, дочці його старшої сестри Клоріне, або Астольфо, синові його молодшої сестри Ресизмунди, яка вийшла заміж в далекій московії.<br>
		+	{{#ev:youtube\|kW02utz9WJw&feature}}
		+	Басиліо хоче різко змінити долю наслідного принца: той виявиться на троні і дістане можливість правити. Якщо їм керуватимуть добрі наміри і справедливість, він залишиться на троні, а Естрелья, Астольфо і всі піддані королівства принесуть йому присягу на вірність.<br>Жертвою волі батька, і воля долі стає принц Сехизмундо. Він нарікає, що він позбавлений свободи («Яка ж це справедливість, який же вимагає закон, щоб людина в существованьі тих переваг була позбавлена.?»), тобто позбавлений волі, тому що в свідомості польського принца свобода зовнішня збігається зі свободою внутрішньої.
		+	{{#ev:youtube\|wlGmhNnL-wo&feature}}
		+	Подальший розвиток сюжету, до речі, йде через опозицію внутрішньої і зовнішньої свободи. Якщо в першій хорнаді в Сехизмундо немає ні внутрішньої, ні зовнішньої свободи (він просто не відокремлює їх один від одного), то в другій хорнаді він зовні вільний, і дякує долі («Про долю! Так означає царство переді мною!»); але він не розуміє, що без внутрішньої свободи зовнішня - ніщо.<br>У третій хорнад Сехизмундо вчиться відокремлювати вічні цінності від швидкоплинних, і знаходить внутрішню свободу, а в четвертій хорнаде - і зовнішню. Сехизмундо удалося перемогти доля лише тому, що він міняє саме себе зсередини, а не намагається впливати на долю зовнішніми діями.

	[[Image:T3jcs5.jpeg]]<br>Як ми бачимо, тема волі долі і вільної волі людини є одній з найголовніших проблем в п'єсі Кальдерона «Життя є сон». Воля долі і воля людей постійно перетинаються, протирічять один одному, інколи протирічять самі собі (це може бути обумовлено самим барочним жанром даного твору). Проте найголовніше, що хотів донести Кальдерон до читачів і театральних глядачів - це думка про те, що не можна перемогти волю долі, не змінивши себе; і не можна отримати зовнішню свободу, не знайшовши внутрішньої, бо лише внутрішня свобода обумовлює зовнішню, і дозволяє не підкорятися повністю долі.<br>Після смерті (1681 г) Кальдерон був ненадовго забутим, проте в XVIII столітті він був заново відроджений. Гьоте ставив його п'єси у Веймарському  театрі; помітний вплив п'єс Кальдерона на задум «Фауста». Завдяки працям братів Шлегель, яких особливо залучила філософська складова його творів, Кальдерон знайшов широку популярність і міцно зайняв місце як класика європейської літератури. Вплив Кальдерона позначився в творчості Гуго фон Гофмансталя, Персі Біши Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера.<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Психолгічна драма п’єси «Життя — це сон»  ., Вулик Н. Д. учителя світової  літератури, сш № 23, м. Дніпропетровськ.<br>Урок на тему : «Життя-це сон» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Балашов Н.І. «На шляху до не відкритого до кінця Кальдерона». - М. Наука, 2009.   Балашов Н.І. Іспанська класична драма. - М.: Наука, 2005. - 336 с.  <br>Єреміна С.І. «Великий Театр Педро Кальдерона».<br>Статті і думки про мистецтво. - М., 2006. - 130 с.  <br> Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 2006. - 310 с.  <br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>		[[Image:T3jcs5.jpeg]]<br>Як ми бачимо, тема волі долі і вільної волі людини є одній з найголовніших проблем в п'єсі Кальдерона «Життя є сон». Воля долі і воля людей постійно перетинаються, протирічять один одному, інколи протирічять самі собі (це може бути обумовлено самим барочним жанром даного твору). Проте найголовніше, що хотів донести Кальдерон до читачів і театральних глядачів - це думка про те, що не можна перемогти волю долі, не змінивши себе; і не можна отримати зовнішню свободу, не знайшовши внутрішньої, бо лише внутрішня свобода обумовлює зовнішню, і дозволяє не підкорятися повністю долі.<br>Після смерті (1681 г) Кальдерон був ненадовго забутим, проте в XVIII столітті він був заново відроджений. Гьоте ставив його п'єси у Веймарському  театрі; помітний вплив п'єс Кальдерона на задум «Фауста». Завдяки працям братів Шлегель, яких особливо залучила філософська складова його творів, Кальдерон знайшов широку популярність і міцно зайняв місце як класика європейської літератури. Вплив Кальдерона позначився в творчості Гуго фон Гофмансталя, Персі Біши Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера.<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Психолгічна драма п’єси «Життя — це сон»  ., Вулик Н. Д. учителя світової  літератури, сш № 23, м. Дніпропетровськ.<br>Урок на тему : «Життя-це сон» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Балашов Н.І. «На шляху до не відкритого до кінця Кальдерона». - М. Наука, 2009.   Балашов Н.І. Іспанська класична драма. - М.: Наука, 2005. - 336 с.  <br>Єреміна С.І. «Великий Театр Педро Кальдерона».<br>Статті і думки про мистецтво. - М., 2006. - 130 с.  <br> Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 2006. - 310 с.  <br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>

	[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]

User23 в 20:24, 15 ноября 2010

2010-11-15T20:24:47Z

← Предыдущая		Версия 20:24, 15 ноября 2010
Строка 3:		Строка 3:
	<br>		<br>

-	'''Тема: '''Філософсько-моральний конфлікт драми «Життя — це сон»<br>'''Мета:''' Аналіз філософсько-морального конфлікту драми «Життя — це сон»<br>'''Тип уроку:''' урок засвоєння нових знань<br>'''Хід уроку:'''	+	'''Тема: '''Філософсько-моральний конфлікт драми «Життя — це сон»<br>'''Мета:''' Аналіз філософсько-морального конфлікту драми «Життя — це сон»<br>'''Тип уроку:''' урок засвоєння нових знань<br>'''Хід уроку:'''

-	[[Image:~~t3jes~~.jpeg]]<br>''«Життя є сон» (ісп. La vida es sueсo)'' -- п'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вперше представлена в 1635 році. Вважається найбільш відомою і значною п'єсою Кальдерона. В центрі твору -- конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою і особою.<br>Дія п'єси відбувається в Польщі, а один з її персонажів (Астольфо) носить титул «князя Московського» (duque de Moscovia, буквально «герцог Московський»), проте історична обстановка, як було прийнято в літературі того часу, абсолютно умовна, і який-небудь місцевий колорит відсутній. Проте академік Н.І. Балашов вважає, що в п'єсі Кальдерона відбилися відголос подій Смутного часу, відомих в Іспанії по вигадуваннях Антоніо Поссевіно.	+	[[Image:T3jes.jpeg]]<br>''«Життя є сон» (ісп. La vida es sueсo)'' -- п'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вперше представлена в 1635 році. Вважається найбільш відомою і значною п'єсою Кальдерона. В центрі твору -- конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою і особою.<br>Дія п'єси відбувається в Польщі, а один з її персонажів (Астольфо) носить титул «князя Московського» (duque de Moscovia, буквально «герцог Московський»), проте історична обстановка, як було прийнято в літературі того часу, абсолютно умовна, і який-небудь місцевий колорит відсутній. Проте академік Н.І. Балашов вважає, що в п'єсі Кальдерона відбилися відголос подій Смутного часу, відомих в Іспанії по вигадуваннях Антоніо Поссевіно.

-	~~[[Image:t3jcs.jpeg]]~~<br>При створенні п'єси Кальдерон використовував значне число літературних, історичних і легендарних джерел. Серед них значне місце займає «Повість про Варлааме і Іоасафе» -- незвичайно популярна в Європі і на Близькому Сході версія життєпису Будди, (до Кальдерона до цього сюжету звернувся Лопе де Вега, що написав драму «Варлаам і Іоасааф» (Barlaam в Josafat)).	+	<br>При створенні п'єси Кальдерон використовував значне число літературних, історичних і легендарних джерел. Серед них значне місце займає «Повість про Варлааме і Іоасафе» -- незвичайно популярна в Європі і на Близькому Сході версія життєпису Будди, (до Кальдерона до цього сюжету звернувся Лопе де Вега, що написав драму «Варлаам і Іоасааф» (Barlaam в Josafat)).

-	[[Image:~~t3jcs2~~.jpeg]]<br>Дійові особи  <br>Басиліо, король польський  <br>Сехисмундо, принц  Астольфо, <br>герцог московії  Клотальдо, <br>старий  Кларін, <br>блазень  Естрелья, <br>інфант  Росаура,<br>пані  <br>Солдати  <br>Вартові  <br>Музиканти<br>  Слуги<br>Сюжет:	+	[[Image:T3jcs2.jpeg]]<br>Дійові особи  <br>Басиліо, король польський  <br>Сехисмундо, принц  Астольфо, <br>герцог московії  Клотальдо, <br>старий  Кларін, <br>блазень  Естрелья, <br>інфант  Росаура,<br>пані  <br>Солдати  <br>Вартові  <br>Музиканти<br>  Слуги<br>Сюжет:

-	[[Image:~~t3jcs3~~.jpeg]]<br>  В безлюдній гірській місцевості, недалеко від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна пані, переодягнута в чоловіче плаття, і її слуга. Наближається ніч, а довкола ні вогника. Раптом подорожні н атикаються в напівтемряві на  якусь башту, із-за стени якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий в ланцюзі Сехизмундо. Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття,які надані кожному хто народився на світ. Знайшовши двері башти незачиненими, Росаура і слуга заходять  у башту і вступають в розмову з Сехизмундо, який вражений їх появою: за все своє життя хлопець бачив лише одноу людину -- свого тюремника Клотальдо.<br>На звук їх голосів прибігає Клотальдо, який заснув, і зве сторожу -- вони всі в масках, що сильно приголомшує подорожніх. Він загрожує смертю непроханим гостям, але Сехизмундо рішуче вступає за них, загрожуючи покласти край свого життя, якщо той їх чіпатиме. Солдати відводять Сехизмундо, а Клотальдо вирішує, відібравши у подорожніх зброю і зав'язавши їм очі, проводити їх подалі від цього страшного місця.	+	[[Image:T3jcs3.jpeg]]<br>  В безлюдній гірській місцевості, недалеко від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна пані, переодягнута в чоловіче плаття, і її слуга. Наближається ніч, а довкола ні вогника. Раптом подорожні н атикаються в напівтемряві на  якусь башту, із-за стени якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий в ланцюзі Сехизмундо. Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття,які надані кожному хто народився на світ. Знайшовши двері башти незачиненими, Росаура і слуга заходять  у башту і вступають в розмову з Сехизмундо, який вражений їх появою: за все своє життя хлопець бачив лише одноу людину -- свого тюремника Клотальдо.<br>На звук їх голосів прибігає Клотальдо, який заснув, і зве сторожу -- вони всі в масках, що сильно приголомшує подорожніх. Він загрожує смертю непроханим гостям, але Сехизмундо рішуче вступає за них, загрожуючи покласти край свого життя, якщо той їх чіпатиме. Солдати відводять Сехизмундо, а Клотальдо вирішує, відібравши у подорожніх зброю і зав'язавши їм очі, проводити їх подалі від цього страшного місця.

-	[[Image:~~t3jcs~~.jpeg]]<br>Але коли йому до рук потрапляє шпага Росаури, щось в ній приголомшує старого, Росаура пояснює, що людина, що дала їй цю шпагу (імені його вона не називає), наказала відправитися до Польщі і показати її найзнатнішим людям королівства, в яких вона знайде підтримку -- у цьому причина появи Росаури, яку Клотадьдо, як і всі що її оточують, приймає за чоловіка.<br>Залишившись один, Клотальдо згадує, як він віддав цю шпагу колись Вйоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її назад. Старий підозрює, що таємничий незнайомець -- його син, і вирішує звернутися за порадою до короля сподіваючись на його правий суд.	+	[[Image:t3jes32.jpeg]]<br>Але коли йому до рук потрапляє шпага Росаури, щось в ній приголомшує старого, Росаура пояснює, що людина, що дала їй цю шпагу (імені його вона не називає), наказала відправитися до Польщі і показати її найзнатнішим людям королівства, в яких вона знайде підтримку -- у цьому причина появи Росаури, яку Клотадьдо, як і всі що її оточують, приймає за чоловіка.<br>Залишившись один, Клотальдо згадує, як він віддав цю шпагу колись Вйоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її назад. Старий підозрює, що таємничий незнайомець -- його син, і вирішує звернутися за порадою до короля сподіваючись на його правий суд.

-	[[Image:~~t3jcs4~~.jpeg]]	+	[[Image:T3jcs4.jpeg]]

-	За тим же звертаються до Басиліо, королеві Польщі, інфант Естрелья і принц московії Астольфо. Басиліо доводиться їм дядьком; у нього самого немає спадкоємців, тому після його смерті престол Польщі повинен відійти одному з племінників -- Естрелье, дочці його старшої сестри Клоріне, або Астольфо, синові його молодшої сестри Ресизмунди, яка вийшла заміж в далекій московії.<br>Басиліо хоче різко змінити долю наслідного принца: той виявиться на троні і дістане можливість правити. Якщо їм керуватимуть добрі наміри і справедливість, він залишиться на троні, а Естрелья, Астольфо і всі піддані королівства принесуть йому присягу на вірність.<br>Жертвою волі батька, і воля долі стає принц Сехизмундо. Він нарікає, що він позбавлений свободи («Яка ж це справедливість, який же вимагає закон, щоб людина в существованьі тих переваг була позбавлена.?»), тобто позбавлений волі, тому що в свідомості польського принца свобода зовнішня збігається зі свободою внутрішньої. Подальший розвиток сюжету, до речі, йде через опозицію внутрішньої і зовнішньої свободи. Якщо в першій хорнаді в Сехизмундо немає ні внутрішньої, ні зовнішньої свободи (він просто не відокремлює їх один від одного), то в другій хорнаді він зовні вільний, і дякує долі («Про долю! Так означає царство переді мною!»); але він не розуміє, що без внутрішньої свободи зовнішня - ніщо.<br>У третій хорнад Сехизмундо вчиться відокремлювати вічні цінності від швидкоплинних, і знаходить внутрішню свободу, а в четвертій хорнаде - і зовнішню. Сехизмундо удалося перемогти доля лише тому, що він міняє саме себе зсередини, а не намагається впливати на долю зовнішніми діями.	+	За тим же звертаються до Басиліо, королеві Польщі, інфант Естрелья і принц московії Астольфо. Басиліо доводиться їм дядьком; у нього самого немає спадкоємців, тому після його смерті престол Польщі повинен відійти одному з племінників -- Естрелье, дочці його старшої сестри Клоріне, або Астольфо, синові його молодшої сестри Ресизмунди, яка вийшла заміж в далекій московії.<br>Басиліо хоче різко змінити долю наслідного принца: той виявиться на троні і дістане можливість правити. Якщо їм керуватимуть добрі наміри і справедливість, він залишиться на троні, а Естрелья, Астольфо і всі піддані королівства принесуть йому присягу на вірність.<br>Жертвою волі батька, і воля долі стає принц Сехизмундо. Він нарікає, що він позбавлений свободи («Яка ж це справедливість, який же вимагає закон, щоб людина в существованьі тих переваг була позбавлена.?»), тобто позбавлений волі, тому що в свідомості польського принца свобода зовнішня збігається зі свободою внутрішньої. Подальший розвиток сюжету, до речі, йде через опозицію внутрішньої і зовнішньої свободи. Якщо в першій хорнаді в Сехизмундо немає ні внутрішньої, ні зовнішньої свободи (він просто не відокремлює їх один від одного), то в другій хорнаді він зовні вільний, і дякує долі («Про долю! Так означає царство переді мною!»); але він не розуміє, що без внутрішньої свободи зовнішня - ніщо.<br>У третій хорнад Сехизмундо вчиться відокремлювати вічні цінності від швидкоплинних, і знаходить внутрішню свободу, а в четвертій хорнаде - і зовнішню. Сехизмундо удалося перемогти доля лише тому, що він міняє саме себе зсередини, а не намагається впливати на долю зовнішніми діями.

	[[Image:T3jcs5.jpeg]]<br>Як ми бачимо, тема волі долі і вільної волі людини є одній з найголовніших проблем в п'єсі Кальдерона «Життя є сон». Воля долі і воля людей постійно перетинаються, протирічять один одному, інколи протирічять самі собі (це може бути обумовлено самим барочним жанром даного твору). Проте найголовніше, що хотів донести Кальдерон до читачів і театральних глядачів - це думка про те, що не можна перемогти волю долі, не змінивши себе; і не можна отримати зовнішню свободу, не знайшовши внутрішньої, бо лише внутрішня свобода обумовлює зовнішню, і дозволяє не підкорятися повністю долі.<br>Після смерті (1681 г) Кальдерон був ненадовго забутим, проте в XVIII столітті він був заново відроджений. Гьоте ставив його п'єси у Веймарському  театрі; помітний вплив п'єс Кальдерона на задум «Фауста». Завдяки працям братів Шлегель, яких особливо залучила філософська складова його творів, Кальдерон знайшов широку популярність і міцно зайняв місце як класика європейської літератури. Вплив Кальдерона позначився в творчості Гуго фон Гофмансталя, Персі Біши Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера.<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Психолгічна драма п’єси «Життя — це сон»  ., Вулик Н. Д. учителя світової  літератури, сш № 23, м. Дніпропетровськ.<br>Урок на тему : «Життя-це сон» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Балашов Н.І. «На шляху до не відкритого до кінця Кальдерона». - М. Наука, 2009.   Балашов Н.І. Іспанська класична драма. - М.: Наука, 2005. - 336 с.  <br>Єреміна С.І. «Великий Театр Педро Кальдерона».<br>Статті і думки про мистецтво. - М., 2006. - 130 с.  <br> Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 2006. - 310 с.  <br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>		[[Image:T3jcs5.jpeg]]<br>Як ми бачимо, тема волі долі і вільної волі людини є одній з найголовніших проблем в п'єсі Кальдерона «Життя є сон». Воля долі і воля людей постійно перетинаються, протирічять один одному, інколи протирічять самі собі (це може бути обумовлено самим барочним жанром даного твору). Проте найголовніше, що хотів донести Кальдерон до читачів і театральних глядачів - це думка про те, що не можна перемогти волю долі, не змінивши себе; і не можна отримати зовнішню свободу, не знайшовши внутрішньої, бо лише внутрішня свобода обумовлює зовнішню, і дозволяє не підкорятися повністю долі.<br>Після смерті (1681 г) Кальдерон був ненадовго забутим, проте в XVIII столітті він був заново відроджений. Гьоте ставив його п'єси у Веймарському  театрі; помітний вплив п'єс Кальдерона на задум «Фауста». Завдяки працям братів Шлегель, яких особливо залучила філософська складова його творів, Кальдерон знайшов широку популярність і міцно зайняв місце як класика європейської літератури. Вплив Кальдерона позначився в творчості Гуго фон Гофмансталя, Персі Біши Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера.<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Психолгічна драма п’єси «Життя — це сон»  ., Вулик Н. Д. учителя світової  літератури, сш № 23, м. Дніпропетровськ.<br>Урок на тему : «Життя-це сон» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Балашов Н.І. «На шляху до не відкритого до кінця Кальдерона». - М. Наука, 2009.   Балашов Н.І. Іспанська класична драма. - М.: Наука, 2005. - 336 с.  <br>Єреміна С.І. «Великий Театр Педро Кальдерона».<br>Статті і думки про мистецтво. - М., 2006. - 130 с.  <br> Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 2006. - 310 с.  <br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>

	[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]

User23 в 20:15, 15 ноября 2010

2010-11-15T20:15:27Z

← Предыдущая		Версия 20:15, 15 ноября 2010
Строка 1:		Строка 1:
-	'''[[~~Заглавная_страница~~\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки<metakeywords>Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''	+	'''[[Заглавная страница\|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література\|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки\|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки<metakeywords>Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''

	<br>		<br>

-	'''Тема: '''Філософсько-моральний конфлікт драми «Життя — це сон»<br>'''Мета:''' Аналіз філософсько-морального конфлікту драми «Життя — це сон»<br>'''Тип уроку:''' урок засвоєння нових знань<br>'''Хід уроку:'''<br>''«Життя є сон» (ісп. La vida es sueсo)'' -- п'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вперше представлена в 1635 році. Вважається найбільш відомою і значною п'єсою Кальдерона. В центрі твору -- конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою і особою.<br>Дія п'єси відбувається в Польщі, а один з її персонажів (Астольфо) носить титул «князя Московського» (duque de Moscovia, буквально «герцог Московський»), проте історична обстановка, як було прийнято в літературі того часу, абсолютно умовна, і який-небудь місцевий колорит відсутній. Проте академік Н.І. Балашов вважає, що в п'єсі Кальдерона відбилися відголос подій Смутного часу, відомих в Іспанії по вигадуваннях Антоніо Поссевіно.<br>При створенні п'єси Кальдерон використовував значне число літературних, історичних і легендарних джерел. Серед них значне місце займає «Повість про Варлааме і Іоасафе» -- незвичайно популярна в Європі і на Близькому Сході версія життєпису Будди, (до Кальдерона до цього сюжету звернувся Лопе де Вега, що написав драму «Варлаам і Іоасааф» (Barlaam в Josafat)).<br>Дійові особи  <br>Басиліо, король польський  <br>Сехисмундо, принц  Астольфо, <br>герцог московії  Клотальдо, <br>старий  Кларін, <br>блазень  Естрелья, <br>інфант  Росаура,<br>пані  <br>Солдати  <br>Вартові  <br>Музиканти<br>  Слуги<br>Сюжет:<br>  В безлюдній гірській місцевості, недалеко від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна пані, переодягнута в чоловіче плаття, і її слуга. Наближається ніч, а довкола ні вогника. Раптом подорожні н атикаються в напівтемряві на  якусь башту, із-за стени якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий в ланцюзі Сехизмундо. Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття,які надані кожному хто народився на світ. Знайшовши двері башти незачиненими, Росаура і слуга заходять  у башту і вступають в розмову з Сехизмундо, який вражений їх появою: за все своє життя хлопець бачив лише одноу людину -- свого тюремника Клотальдо.<br>На звук їх голосів прибігає Клотальдо, який заснув, і зве сторожу -- вони всі в масках, що сильно приголомшує подорожніх. Він загрожує смертю непроханим гостям, але Сехизмундо рішуче вступає за них, загрожуючи покласти край свого життя, якщо той їх чіпатиме. Солдати відводять Сехизмундо, а Клотальдо вирішує, відібравши у подорожніх зброю і зав'язавши їм очі, проводити їх подалі від цього страшного місця.<br>Але коли йому до рук потрапляє шпага Росаури, щось в ній приголомшує старого, Росаура пояснює, що людина, що дала їй цю шпагу (імені його вона не називає), наказала відправитися до Польщі і показати її найзнатнішим людям королівства, в яких вона знайде підтримку -- у цьому причина появи Росаури, яку Клотадьдо, як і всі що її оточують, приймає за чоловіка.<br>Залишившись один, Клотальдо згадує, як він віддав цю шпагу колись Вйоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її назад. Старий підозрює, що таємничий незнайомець -- його син, і вирішує звернутися за порадою до короля сподіваючись на його правий суд. За тим же звертаються до Басиліо, королеві Польщі, інфант Естрелья і принц московії Астольфо. Басиліо доводиться їм дядьком; у нього самого немає спадкоємців, тому після його смерті престол Польщі повинен відійти одному з племінників -- Естрелье, дочці його старшої сестри Клоріне, або Астольфо, синові його молодшої сестри Ресизмунди, яка вийшла заміж в далекій московії.<br>Басиліо хоче різко змінити долю наслідного принца: той виявиться на троні і дістане можливість правити. Якщо їм керуватимуть добрі наміри і справедливість, він залишиться на троні, а Естрелья, Астольфо і всі піддані королівства принесуть йому присягу на вірність.<br>Жертвою волі батька, і воля долі стає принц Сехизмундо. Він нарікає, що він позбавлений свободи («Яка ж це справедливість, який же вимагає закон, щоб людина в существованьі тих переваг була позбавлена.?»), тобто позбавлений волі, тому що в свідомості польського принца свобода зовнішня збігається зі свободою внутрішньої. Подальший розвиток сюжету, до речі, йде через опозицію внутрішньої і зовнішньої свободи. Якщо в першій хорнаді в Сехизмундо немає ні внутрішньої, ні зовнішньої свободи (він просто не відокремлює їх один від одного), то в другій хорнаді він зовні вільний, і дякує долі («Про долю! Так означає царство переді мною!»); але він не розуміє, що без внутрішньої свободи зовнішня - ніщо.<br>У третій хорнад Сехизмундо вчиться відокремлювати вічні цінності від швидкоплинних, і знаходить внутрішню свободу, а в четвертій хорнаде - і зовнішню. Сехизмундо удалося перемогти доля лише тому, що він міняє саме себе зсередини, а не намагається впливати на долю зовнішніми діями.<br>Як ми бачимо, тема волі долі і вільної волі людини є одній з найголовніших проблем в п'єсі Кальдерона «Життя є сон». Воля долі і воля людей постійно перетинаються, протирічять один одному, інколи протирічять самі собі (це може бути обумовлено самим барочним жанром даного твору). Проте найголовніше, що хотів донести Кальдерон до читачів і театральних глядачів - це думка про те, що не можна перемогти волю долі, не змінивши себе; і не можна отримати зовнішню свободу, не знайшовши внутрішньої, бо лише внутрішня свобода обумовлює зовнішню, і дозволяє не підкорятися повністю долі.<br>Після смерті (1681 г) Кальдерон був ненадовго забутим, проте в XVIII столітті він був заново відроджений. Гьоте ставив його п'єси у Веймарському  театрі; помітний вплив п'єс Кальдерона на задум «Фауста». Завдяки працям братів Шлегель, яких особливо залучила філософська складова його творів, Кальдерон знайшов широку популярність і міцно зайняв місце як класика європейської літератури. Вплив Кальдерона позначився в творчості Гуго фон Гофмансталя, Персі Біши Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера.<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Психолгічна драма п’єси «Життя — це сон»  ., Вулик Н. Д. учителя світової  літератури, сш № 23, м. Дніпропетровськ.<br>Урок на тему : «Життя-це сон» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Балашов Н.І. «На шляху до не відкритого до кінця Кальдерона». - М. Наука, 2009.   Балашов Н.І. Іспанська класична драма. - М.: Наука, 2005. - 336 с.  <br>Єреміна С.І. «Великий Театр Педро Кальдерона».<br>Статті і думки про мистецтво. - М., 2006. - 130 с.  <br> Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 2006. - 310 с.  <br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>	+	'''Тема: '''Філософсько-моральний конфлікт драми «Життя — це сон»<br>'''Мета:''' Аналіз філософсько-морального конфлікту драми «Життя — це сон»<br>'''Тип уроку:''' урок засвоєння нових знань<br>'''Хід уроку:'''
		+
		+	[[Image:t3jes.jpeg]]<br>''«Життя є сон» (ісп. La vida es sueсo)'' -- п'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вперше представлена в 1635 році. Вважається найбільш відомою і значною п'єсою Кальдерона. В центрі твору -- конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою і особою.<br>Дія п'єси відбувається в Польщі, а один з її персонажів (Астольфо) носить титул «князя Московського» (duque de Moscovia, буквально «герцог Московський»), проте історична обстановка, як було прийнято в літературі того часу, абсолютно умовна, і який-небудь місцевий колорит відсутній. Проте академік Н.І. Балашов вважає, що в п'єсі Кальдерона відбилися відголос подій Смутного часу, відомих в Іспанії по вигадуваннях Антоніо Поссевіно.
		+
		+	[[Image:t3jcs.jpeg]]<br>При створенні п'єси Кальдерон використовував значне число літературних, історичних і легендарних джерел. Серед них значне місце займає «Повість про Варлааме і Іоасафе» -- незвичайно популярна в Європі і на Близькому Сході версія життєпису Будди, (до Кальдерона до цього сюжету звернувся Лопе де Вега, що написав драму «Варлаам і Іоасааф» (Barlaam в Josafat)).
		+
		+	[[Image:t3jcs2.jpeg]]<br>Дійові особи  <br>Басиліо, король польський  <br>Сехисмундо, принц  Астольфо, <br>герцог московії  Клотальдо, <br>старий  Кларін, <br>блазень  Естрелья, <br>інфант  Росаура,<br>пані  <br>Солдати  <br>Вартові  <br>Музиканти<br>  Слуги<br>Сюжет:
		+
		+	[[Image:t3jcs3.jpeg]]<br>  В безлюдній гірській місцевості, недалеко від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна пані, переодягнута в чоловіче плаття, і її слуга. Наближається ніч, а довкола ні вогника. Раптом подорожні н атикаються в напівтемряві на  якусь башту, із-за стени якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий в ланцюзі Сехизмундо. Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття,які надані кожному хто народився на світ. Знайшовши двері башти незачиненими, Росаура і слуга заходять  у башту і вступають в розмову з Сехизмундо, який вражений їх появою: за все своє життя хлопець бачив лише одноу людину -- свого тюремника Клотальдо.<br>На звук їх голосів прибігає Клотальдо, який заснув, і зве сторожу -- вони всі в масках, що сильно приголомшує подорожніх. Він загрожує смертю непроханим гостям, але Сехизмундо рішуче вступає за них, загрожуючи покласти край свого життя, якщо той їх чіпатиме. Солдати відводять Сехизмундо, а Клотальдо вирішує, відібравши у подорожніх зброю і зав'язавши їм очі, проводити їх подалі від цього страшного місця.
		+
		+	[[Image:t3jcs.jpeg]]<br>Але коли йому до рук потрапляє шпага Росаури, щось в ній приголомшує старого, Росаура пояснює, що людина, що дала їй цю шпагу (імені його вона не називає), наказала відправитися до Польщі і показати її найзнатнішим людям королівства, в яких вона знайде підтримку -- у цьому причина появи Росаури, яку Клотадьдо, як і всі що її оточують, приймає за чоловіка.<br>Залишившись один, Клотальдо згадує, як він віддав цю шпагу колись Вйоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її назад. Старий підозрює, що таємничий незнайомець -- його син, і вирішує звернутися за порадою до короля сподіваючись на його правий суд.
		+
		+	[[Image:t3jcs4.jpeg]]
		+
		+	За тим же звертаються до Басиліо, королеві Польщі, інфант Естрелья і принц московії Астольфо. Басиліо доводиться їм дядьком; у нього самого немає спадкоємців, тому після його смерті престол Польщі повинен відійти одному з племінників -- Естрелье, дочці його старшої сестри Клоріне, або Астольфо, синові його молодшої сестри Ресизмунди, яка вийшла заміж в далекій московії.<br>Басиліо хоче різко змінити долю наслідного принца: той виявиться на троні і дістане можливість правити. Якщо їм керуватимуть добрі наміри і справедливість, він залишиться на троні, а Естрелья, Астольфо і всі піддані королівства принесуть йому присягу на вірність.<br>Жертвою волі батька, і воля долі стає принц Сехизмундо. Він нарікає, що він позбавлений свободи («Яка ж це справедливість, який же вимагає закон, щоб людина в существованьі тих переваг була позбавлена.?»), тобто позбавлений волі, тому що в свідомості польського принца свобода зовнішня збігається зі свободою внутрішньої. Подальший розвиток сюжету, до речі, йде через опозицію внутрішньої і зовнішньої свободи. Якщо в першій хорнаді в Сехизмундо немає ні внутрішньої, ні зовнішньої свободи (він просто не відокремлює їх один від одного), то в другій хорнаді він зовні вільний, і дякує долі («Про долю! Так означає царство переді мною!»); але він не розуміє, що без внутрішньої свободи зовнішня - ніщо.<br>У третій хорнад Сехизмундо вчиться відокремлювати вічні цінності від швидкоплинних, і знаходить внутрішню свободу, а в четвертій хорнаде - і зовнішню. Сехизмундо удалося перемогти доля лише тому, що він міняє саме себе зсередини, а не намагається впливати на долю зовнішніми діями.
		+
		+	[[Image:T3jcs5.jpeg]]<br>Як ми бачимо, тема волі долі і вільної волі людини є одній з найголовніших проблем в п'єсі Кальдерона «Життя є сон». Воля долі і воля людей постійно перетинаються, протирічять один одному, інколи протирічять самі собі (це може бути обумовлено самим барочним жанром даного твору). Проте найголовніше, що хотів донести Кальдерон до читачів і театральних глядачів - це думка про те, що не можна перемогти волю долі, не змінивши себе; і не можна отримати зовнішню свободу, не знайшовши внутрішньої, бо лише внутрішня свобода обумовлює зовнішню, і дозволяє не підкорятися повністю долі.<br>Після смерті (1681 г) Кальдерон був ненадовго забутим, проте в XVIII столітті він був заново відроджений. Гьоте ставив його п'єси у Веймарському  театрі; помітний вплив п'єс Кальдерона на задум «Фауста». Завдяки працям братів Шлегель, яких особливо залучила філософська складова його творів, Кальдерон знайшов широку популярність і міцно зайняв місце як класика європейської літератури. Вплив Кальдерона позначився в творчості Гуго фон Гофмансталя, Персі Біши Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера.<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Психолгічна драма п’єси «Життя — це сон»  ., Вулик Н. Д. учителя світової  літератури, сш № 23, м. Дніпропетровськ.<br>Урок на тему : «Життя-це сон» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне.<br>Балашов Н.І. «На шляху до не відкритого до кінця Кальдерона». - М. Наука, 2009.   Балашов Н.І. Іспанська класична драма. - М.: Наука, 2005. - 336 с.  <br>Єреміна С.І. «Великий Театр Педро Кальдерона».<br>Статті і думки про мистецтво. - М., 2006. - 130 с.  <br> Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 2006. - 310 с.  <br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br><br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>

	[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]		[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]

User23: Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

2010-11-15T20:11:10Z

Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»

Новая страница

'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 9 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки<metakeywords>Філософсько-моральний конфлікт драми. Повні уроки, Зарубіжна література, 9 клас</metakeywords>'''

 

'''Тема: '''Філософсько-моральний конфлікт драми «Життя — це сон» '''Мета:''' Аналіз філософсько-морального конфлікту драми «Життя — це сон» '''Тип уроку:''' урок засвоєння нових знань '''Хід уроку:''' ''«Життя є сон» (ісп. La vida es sueсo)'' -- п'єса іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барка, вперше представлена в 1635 році. Вважається найбільш відомою і значною п'єсою Кальдерона. В центрі твору -- конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою і особою. Дія п'єси відбувається в Польщі, а один з її персонажів (Астольфо) носить титул «князя Московського» (duque de Moscovia, буквально «герцог Московський»), проте історична обстановка, як було прийнято в літературі того часу, абсолютно умовна, і який-небудь місцевий колорит відсутній. Проте академік Н.І. Балашов вважає, що в п'єсі Кальдерона відбилися відголос подій Смутного часу, відомих в Іспанії по вигадуваннях Антоніо Поссевіно. При створенні п'єси Кальдерон використовував значне число літературних, історичних і легендарних джерел. Серед них значне місце займає «Повість про Варлааме і Іоасафе» -- незвичайно популярна в Європі і на Близькому Сході версія життєпису Будди, (до Кальдерона до цього сюжету звернувся Лопе де Вега, що написав драму «Варлаам і Іоасааф» (Barlaam в Josafat)). Дійові особи  Басиліо, король польський  Сехисмундо, принц  Астольфо, герцог московії  Клотальдо, старий  Кларін, блазень  Естрелья, інфант  Росаура, пані  Солдати  Вартові  Музиканти   Слуги Сюжет:   В безлюдній гірській місцевості, недалеко від двору польського короля, заблукали Росаура, знатна пані, переодягнута в чоловіче плаття, і її слуга. Наближається ніч, а довкола ні вогника. Раптом подорожні н атикаються в напівтемряві на  якусь башту, із-за стени якої їм чуються скарги і стогони: це проклинає свою долю закутий в ланцюзі Сехизмундо. Він нарікає на те, що позбавлений свободи і тих радощів буття,які надані кожному хто народився на світ. Знайшовши двері башти незачиненими, Росаура і слуга заходять  у башту і вступають в розмову з Сехизмундо, який вражений їх появою: за все своє життя хлопець бачив лише одноу людину -- свого тюремника Клотальдо. На звук їх голосів прибігає Клотальдо, який заснув, і зве сторожу -- вони всі в масках, що сильно приголомшує подорожніх. Він загрожує смертю непроханим гостям, але Сехизмундо рішуче вступає за них, загрожуючи покласти край свого життя, якщо той їх чіпатиме. Солдати відводять Сехизмундо, а Клотальдо вирішує, відібравши у подорожніх зброю і зав'язавши їм очі, проводити їх подалі від цього страшного місця. Але коли йому до рук потрапляє шпага Росаури, щось в ній приголомшує старого, Росаура пояснює, що людина, що дала їй цю шпагу (імені його вона не називає), наказала відправитися до Польщі і показати її найзнатнішим людям королівства, в яких вона знайде підтримку -- у цьому причина появи Росаури, яку Клотадьдо, як і всі що її оточують, приймає за чоловіка. Залишившись один, Клотальдо згадує, як він віддав цю шпагу колись Вйоланте, сказавши, що завжди надасть допомогу тому, хто принесе її назад. Старий підозрює, що таємничий незнайомець -- його син, і вирішує звернутися за порадою до короля сподіваючись на його правий суд. За тим же звертаються до Басиліо, королеві Польщі, інфант Естрелья і принц московії Астольфо. Басиліо доводиться їм дядьком; у нього самого немає спадкоємців, тому після його смерті престол Польщі повинен відійти одному з племінників -- Естрелье, дочці його старшої сестри Клоріне, або Астольфо, синові його молодшої сестри Ресизмунди, яка вийшла заміж в далекій московії. Басиліо хоче різко змінити долю наслідного принца: той виявиться на троні і дістане можливість правити. Якщо їм керуватимуть добрі наміри і справедливість, він залишиться на троні, а Естрелья, Астольфо і всі піддані королівства принесуть йому присягу на вірність. Жертвою волі батька, і воля долі стає принц Сехизмундо. Він нарікає, що він позбавлений свободи («Яка ж це справедливість, який же вимагає закон, щоб людина в существованьі тих переваг була позбавлена.?»), тобто позбавлений волі, тому що в свідомості польського принца свобода зовнішня збігається зі свободою внутрішньої. Подальший розвиток сюжету, до речі, йде через опозицію внутрішньої і зовнішньої свободи. Якщо в першій хорнаді в Сехизмундо немає ні внутрішньої, ні зовнішньої свободи (він просто не відокремлює їх один від одного), то в другій хорнаді він зовні вільний, і дякує долі («Про долю! Так означає царство переді мною!»); але він не розуміє, що без внутрішньої свободи зовнішня - ніщо. У третій хорнад Сехизмундо вчиться відокремлювати вічні цінності від швидкоплинних, і знаходить внутрішню свободу, а в четвертій хорнаде - і зовнішню. Сехизмундо удалося перемогти доля лише тому, що він міняє саме себе зсередини, а не намагається впливати на долю зовнішніми діями. Як ми бачимо, тема волі долі і вільної волі людини є одній з найголовніших проблем в п'єсі Кальдерона «Життя є сон». Воля долі і воля людей постійно перетинаються, протирічять один одному, інколи протирічять самі собі (це може бути обумовлено самим барочним жанром даного твору). Проте найголовніше, що хотів донести Кальдерон до читачів і театральних глядачів - це думка про те, що не можна перемогти волю долі, не змінивши себе; і не можна отримати зовнішню свободу, не знайшовши внутрішньої, бо лише внутрішня свобода обумовлює зовнішню, і дозволяє не підкорятися повністю долі. Після смерті (1681 г) Кальдерон був ненадовго забутим, проте в XVIII столітті він був заново відроджений. Гьоте ставив його п'єси у Веймарському  театрі; помітний вплив п'єс Кальдерона на задум «Фауста». Завдяки працям братів Шлегель, яких особливо залучила філософська складова його творів, Кальдерон знайшов широку популярність і міцно зайняв місце як класика європейської літератури. Вплив Кальдерона позначився в творчості Гуго фон Гофмансталя, Персі Біши Шеллі, Юліуша Словацького, Вільгельма Кюхельбекера. Список використаних джерел: Урок на тему : Психолгічна драма п’єси «Життя — це сон»  ., Вулик Н. Д. учителя світової  літератури, сш № 23, м. Дніпропетровськ. Урок на тему : «Життя-це сон» Олійник А. Б,  учителя світової літератури, сш №10, м Рівне. Балашов Н.І. «На шляху до не відкритого до кінця Кальдерона». - М. Наука, 2009.   Балашов Н.І. Іспанська класична драма. - М.: Наука, 2005. - 336 с.  Єреміна С.І. «Великий Театр Педро Кальдерона». Статті і думки про мистецтво. - М., 2006. - 130 с.   Аналіз стилів зарубіжної художньої і наукової літератури. -М., 2006. - 310 с.  Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В. Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. 

[[Category:Зарубіжна_література_9_клас]]