|
|
Строка 41: |
Строка 41: |
| 30 червня 1906 року Президент Рузвельт підписав два білля, що в подальшому стали законами: один про харчові продукти та медикаменти, що забороняв торгівлю між штатами неправильно маркованими чи фальсифікованими продуктами, напоями чи ліками, другий - про санітарну інспекцію м'яса.<br>В 60-ті роки ХХ ст відбувається помітне посилення активності споживчих організацій. Це було пов'язано з діяльністю Ральфа Нейдера. В другій половині 60-х років він публікує книгу "Небезпечний за будь-якої швидкості"(Unsafe at Any Speed), в котрій мова йшла про порушення стандартів безпеки промисловою корпорацією "Дженерал Моторс", що випускала автомобілі "Корвер" (Corvair) без достатнього забезпечення їх надійності. Ця книга стала сенсацією. Корпорація не погодилась з багатьма фактами, приведеними в книзі, й звинуватила Р.Нейдера в наклепі. Почався судовий процес. Р.Нейдер виграв його й отримав компенсацію 280000 доларів. З виробництва була занята марка цього автомобіля, і внаслідок був прийнятий закон про безпеку автомобілів (Motor Vehicle Safety Act). Отримані від судового процесу гроші були вкладені в рух по захисту прав споживачів. Вони стали потужною базою для створення нових організацій, що займаються проблемами споживачів. В цей же період з'являється кілька "однопроблемних" груп: Центр за безпеку автомобіля, Дослідницька група по охороні здоров'я, Центр дослідження та дії по телекомунікаціям та ін. Ці групи займаються заявленими в їх назвах проблемами, збором та публікацією матеріалів, що стосуються інтересів та прав споживачів. Підсумки досліджень публікуються в спеціальних споживчих виданнях "Multinational monitor" і "Consumer Peport". Стратегія Р.Нейдера передбачає пряме керівниче регулювання тих областей економіки й соціальної сфери, де ринкові сили не мають повної можливості забезпечувати охорону навклишнього середовища, безпеку працівника наробочому місці. Разом зі своїми багатьма послідовниками, названими "десантом Нейдера", він домігся прийняття федеральних законів про безпеку газопроводів, упаковку харчових продуктів, про контроль радіаційної обстановки та забороні використання ДДТ (DDT) в якості пестицида.<br> | | 30 червня 1906 року Президент Рузвельт підписав два білля, що в подальшому стали законами: один про харчові продукти та медикаменти, що забороняв торгівлю між штатами неправильно маркованими чи фальсифікованими продуктами, напоями чи ліками, другий - про санітарну інспекцію м'яса.<br>В 60-ті роки ХХ ст відбувається помітне посилення активності споживчих організацій. Це було пов'язано з діяльністю Ральфа Нейдера. В другій половині 60-х років він публікує книгу "Небезпечний за будь-якої швидкості"(Unsafe at Any Speed), в котрій мова йшла про порушення стандартів безпеки промисловою корпорацією "Дженерал Моторс", що випускала автомобілі "Корвер" (Corvair) без достатнього забезпечення їх надійності. Ця книга стала сенсацією. Корпорація не погодилась з багатьма фактами, приведеними в книзі, й звинуватила Р.Нейдера в наклепі. Почався судовий процес. Р.Нейдер виграв його й отримав компенсацію 280000 доларів. З виробництва була занята марка цього автомобіля, і внаслідок був прийнятий закон про безпеку автомобілів (Motor Vehicle Safety Act). Отримані від судового процесу гроші були вкладені в рух по захисту прав споживачів. Вони стали потужною базою для створення нових організацій, що займаються проблемами споживачів. В цей же період з'являється кілька "однопроблемних" груп: Центр за безпеку автомобіля, Дослідницька група по охороні здоров'я, Центр дослідження та дії по телекомунікаціям та ін. Ці групи займаються заявленими в їх назвах проблемами, збором та публікацією матеріалів, що стосуються інтересів та прав споживачів. Підсумки досліджень публікуються в спеціальних споживчих виданнях "Multinational monitor" і "Consumer Peport". Стратегія Р.Нейдера передбачає пряме керівниче регулювання тих областей економіки й соціальної сфери, де ринкові сили не мають повної можливості забезпечувати охорону навклишнього середовища, безпеку працівника наробочому місці. Разом зі своїми багатьма послідовниками, названими "десантом Нейдера", він домігся прийняття федеральних законів про безпеку газопроводів, упаковку харчових продуктів, про контроль радіаційної обстановки та забороні використання ДДТ (DDT) в якості пестицида.<br> |
| | | |
- | <br> | + | У 1968 році багато розрізнених загальнонаціональних та місцевих громад об'єдналися в Американську федерацію споживачів, зі штаб-квартирою у Вашингтоні. Її основні цілі - координація програм захисту споживачів від низької якості товарів, високих цін на продукти харчування, медичні препарати, медичне обслуговування, електроенергію і паливо.<br>Поступово консюмеристський рух став все активніше впливати на політичне життя держави. 15 березня 1962 президент США Дж. Кеннеді направив Конгресу США "Спеціальне послання про захист інтересів споживачів", у якому проголошувалися основні права споживача: право на вибір, право на безпеку, право бути вислуханим, право на інформацію. У посланні говорилося про значну роль споживача в економіці: без здатності громадян споживати, купувати немає економічного розвитку, неможливий збалансований економічний ріст. <br>Організація Об'єднаних Націй 15 березня оголосила Всесвітнім днем споживачів.<br>Влітку 1962 року за вказівкою Дж. Кеннеді був заснований Консультативний рада у справах споживачів, перетворений в 1971 році в Управління у справах споживачів. У деяких комітетах Конгресу США (з торгівлі, банків і фінансів, науці і транспорту та ін) функціонують підкомітети з проблем споживачів, які проводяться за участю зацікавлених осіб та представників споживчих організацій. <br>За підсумками слухань публікуються окремими виданнями стенографічні звіти. У США було покладено початок масовому руху споживачів, нині він об'єднує понад 180 громадських і державних організацій в 72 країнах світу.<br>У США Комісія з безпеки товарів має право вимагати від промисловців та продавців виправлення, заміни, вилучення товару, якщо він не відповідає затвердженим правилам і стандартам.<br>Після другої світової війни 1939 - 1945 рр. консюмеризм набирає вагу в багатьох західноєвропейських державах.<br> |
| | | |
| <br> ''Контрольні завдання''<br> <br> <br> | | <br> ''Контрольні завдання''<br> <br> <br> |
Версия 15:51, 8 декабря 2010
Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 9 клас. Повні уроки >> Економіка: Виникнення міжнародного споживчого руху.Повні уроки
Мета уроку:
|
Головні питання уроку:
|
Батьківщиною споживчого руху є Америка. З 60-х років ХХ ст цей рух поширився з США в країни Європи. Він відіграє важливу роль як в бізнесі, так і в політиці. Термін "консюмеризм" означає "рух за права споживачів". В 60-80 роках ХІХ ст відбулися перші компанії з метою захисту прав споживачів від залізничних компаній, які сильно завищували ціни на перевезення пасажирів і вантажів. В результаті держава поставила під свій контроль залізничні тарифи і створила спеціальний орган сенатську Комісію з питань торгівлі між штатами. На початку ХХ ст йде боротьба навколо законодавства про нагляд за якістю харчових продуктів та медикаментів, активісти цієї компанії отримали назву "розгрібачі бруду". В 1935 році створюється Союз споживачів, який налічує в своїх рядах сьогодні понад 5 млн членів. Саме діячі цього Союзу першими закликали до бойкоту товарів з фашистської Німеччини в 30-ті роки. В 1980 році в Нью-Йорку була заснована Ліга покупців, яка крім чисто виховного впливу на покупців, слідувала меті соціального та економічного характеру. В Лізі були складені форми атестації виробів, виготовлених в сприятливих умовах виробництва - так звані лейбли (Label - ярлик, етикетка, прикріплена до товару), які Ліга почала видавати фірмам, що забезпечили сприятливі умови для праці і випускали найбільш якісні товари. Ці фірми було внесено до Білого списку.
30 червня 1906 року Президент Рузвельт підписав два білля, що в подальшому стали законами: один про харчові продукти та медикаменти, що забороняв торгівлю між штатами неправильно маркованими чи фальсифікованими продуктами, напоями чи ліками, другий - про санітарну інспекцію м'яса. В 60-ті роки ХХ ст відбувається помітне посилення активності споживчих організацій. Це було пов'язано з діяльністю Ральфа Нейдера. В другій половині 60-х років він публікує книгу "Небезпечний за будь-якої швидкості"(Unsafe at Any Speed), в котрій мова йшла про порушення стандартів безпеки промисловою корпорацією "Дженерал Моторс", що випускала автомобілі "Корвер" (Corvair) без достатнього забезпечення їх надійності. Ця книга стала сенсацією. Корпорація не погодилась з багатьма фактами, приведеними в книзі, й звинуватила Р.Нейдера в наклепі. Почався судовий процес. Р.Нейдер виграв його й отримав компенсацію 280000 доларів. З виробництва була занята марка цього автомобіля, і внаслідок був прийнятий закон про безпеку автомобілів (Motor Vehicle Safety Act). Отримані від судового процесу гроші були вкладені в рух по захисту прав споживачів. Вони стали потужною базою для створення нових організацій, що займаються проблемами споживачів. В цей же період з'являється кілька "однопроблемних" груп: Центр за безпеку автомобіля, Дослідницька група по охороні здоров'я, Центр дослідження та дії по телекомунікаціям та ін. Ці групи займаються заявленими в їх назвах проблемами, збором та публікацією матеріалів, що стосуються інтересів та прав споживачів. Підсумки досліджень публікуються в спеціальних споживчих виданнях "Multinational monitor" і "Consumer Peport". Стратегія Р.Нейдера передбачає пряме керівниче регулювання тих областей економіки й соціальної сфери, де ринкові сили не мають повної можливості забезпечувати охорону навклишнього середовища, безпеку працівника наробочому місці. Разом зі своїми багатьма послідовниками, названими "десантом Нейдера", він домігся прийняття федеральних законів про безпеку газопроводів, упаковку харчових продуктів, про контроль радіаційної обстановки та забороні використання ДДТ (DDT) в якості пестицида.
У 1968 році багато розрізнених загальнонаціональних та місцевих громад об'єдналися в Американську федерацію споживачів, зі штаб-квартирою у Вашингтоні. Її основні цілі - координація програм захисту споживачів від низької якості товарів, високих цін на продукти харчування, медичні препарати, медичне обслуговування, електроенергію і паливо. Поступово консюмеристський рух став все активніше впливати на політичне життя держави. 15 березня 1962 президент США Дж. Кеннеді направив Конгресу США "Спеціальне послання про захист інтересів споживачів", у якому проголошувалися основні права споживача: право на вибір, право на безпеку, право бути вислуханим, право на інформацію. У посланні говорилося про значну роль споживача в економіці: без здатності громадян споживати, купувати немає економічного розвитку, неможливий збалансований економічний ріст. Організація Об'єднаних Націй 15 березня оголосила Всесвітнім днем споживачів. Влітку 1962 року за вказівкою Дж. Кеннеді був заснований Консультативний рада у справах споживачів, перетворений в 1971 році в Управління у справах споживачів. У деяких комітетах Конгресу США (з торгівлі, банків і фінансів, науці і транспорту та ін) функціонують підкомітети з проблем споживачів, які проводяться за участю зацікавлених осіб та представників споживчих організацій. За підсумками слухань публікуються окремими виданнями стенографічні звіти. У США було покладено початок масовому руху споживачів, нині він об'єднує понад 180 громадських і державних організацій в 72 країнах світу. У США Комісія з безпеки товарів має право вимагати від промисловців та продавців виправлення, заміни, вилучення товару, якщо він не відповідає затвердженим правилам і стандартам. Після другої світової війни 1939 - 1945 рр. консюмеризм набирає вагу в багатьох західноєвропейських державах.
Контрольні завдання
Список використаних джерел:
1. 2. Загальна економіка: Підручник / За ред. І. Ф. Радіонової .– 2-ге вид., доп. і перероб.– К.: А.П.Н., 2000. 3. Задоя А. А., Петруся Ю. Е. Основы экономики: Учеб. пособие. – К.:Вища шк. – Знання, 1998. 4.
Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
Предмети > Економіка > Економіка 9 клас
|