Версия 08:28, 10 марта 2011

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 2 клас. Повні уроки>> Українська література: З чистого джерела народної мудрості. Повні уроки.

Тема.

З чистого джерела народної мудрості.

Мета.

Ознайомлення з народною мудрістю.

Тип уроку.

Навчально-пізнавальний.

Хід уроку.

Народна мудрість дуже різноманітна. Сюди входять: казки, загадки, шаради, скоромовки, прислів’я та багато іншого. Казки - своєрідний ідейно-естетичний та етичний кодекс народу, тут втілені моральні і естетичні поняття і уявлення трудового народу, його сподівання і очікування. У казковій фантастиці відображаються риси народу,який їх створив. Казка вийшла з народного побуту: у ній йдеться про сватання, вона сміється над пихою і т. д. У ній передано багато вірних реальності істин. Кожна казка несе в собі узагальнену думку. Якою б безліччю правильних спостережень над звичками звірів і птахів не були наповнені казки, вони завжди говорять про загальне. Умовність вимислу і тут відповідає широті художніх узагальнень. У більшості казок використовується багатство образності, приховане в розмовній мові. Адже казка - це перш за все проза. У казках зустрічаються і стильові ритмічні кліше: зачини «жив-був», кінцівки типу «стали жити-поживати і добра наживати», типові формули з характерними інверсіями: «Прибігла лисиця і говорить»; «Ось йде лисиця і каже мужикові» і т. д.

Значення казок у житті людини.

Велика кількість образів чарівної казки склалися в глибоку давнину, в ту саму епоху, коли виникали перші уявлення і поняття людини про світ. Зрозуміло, це не означає, що кожна чарівна вигадка бере свій початок з глибини століть. Багато обраів чарівної казки склалися у відносно недалекому минулому. У кожну нову епоху чарівна казка мала у своєму розпорядженні певним фантастичним матеріалом, який поколіннями передавали від старих людей, зберігаючи та розвиваючи колишні усно-поетичні традиції.

Чарівні казки - конкретні художні твори народного мистецтва. У кожній з них є своя ідея, яка ясно виражена в усіх варіантах одного і того ж казкового сюжету. У чарівній казці утвердилися й свої поетичні форми, певна композиція, стиль. Естетика прекрасного і пафос соціальної правди зумовили стилістичний характер чарівної казки. У чарівній казці немає розвитку характерів. У ній відтворюються насамперед дії героїв і тільки через них - характери. Вражає статичність зображуваних характерів: боягуз завжди боягуз, сміливець всюди хоробрий, підступна дружина постійна у підступних намірах. Герой з'являється у казці з певними чеснотами. Таким він залишається до кінця розповіді. Фантастика казок створена колективними творчими зусиллями народу. Як у дзеркалі, в ній відбилися життя народу, його характер. Через казку перед нами розкривається його тисячолітня історія.

Так що ж таке казка?

Казки - це колективно створені і традиційно збережені народом усні прозові художні розповіді такого реального змісту, що по необхідності вимагає використання прийомів неправдоподібного зображення реальності. Вони не повторюються більше ні в якому іншому жанрі фольклору. Відмінність казкового вимислу від вимислу, який зустрічається в інших фольклорних творах, - початкове, генетичне. Відмінність виражається в особливій функції і в міру використання вимислу.

П’єса.

П'єса (від фр. Pièce - твір, уривок, частина) - драматичний твір, зазвичай класичного стилю, створене для постановки будь-які дії в театрі. Ця загальна видова назва творів драматургії, призначена для виконання зі сцени. Структура п'єси включає в себе текст дійових осіб (діалоги та монологи) і функціональні авторські ремарки (примітки, що містять позначення місця дії, особливостей інтер'єру, зовнішності персонажів, їхні манери поведінки і т.д.). Як правило, п'єса передує списком дійових осіб, іноді - із зазначенням їх віку, професії, титулів, родинних зв'язків тощо. Окрема закінчена смислова частина п'єси називається актом або дією, яка може включати в себе більш дрібні складові - явища, епізоди, картини. Саме поняття п'єси - чисто формально, воно не містить у собі ніякого емоційного чи стилістичного сенсу. Тому в більшості випадків п'єса супроводжується підзаголовком, що визначає її жанр - класичний, основний (комедія, трагедія, драма), або авторський. У музичному мистецтві термін п'єса, як правило, вживається як видової назви творів інструментальної музики.

Театр.

Театр - ніщо, якщо в ньому немає радості, якщо немає видовища, якщо немає театру. П'єса може бути веселою, сумною, бурхливої, тихою, страшною і нестрашно, але вона повинна бути святковою. Вона повинна підносити серці горе, його спалити, терзати, захоплювати, щоб глядач, як це не грубо, міг сказати, що він своє отримав. Театр - це свято чи, як сказали б тепер, сильна і позитивна емоція.

Загадка.

Загадка - метафоричне вираження, в якому один предмет зображається за допомогою іншого, що має з ним яке-небудь, хоча б віддалену схожість, на підставі цього потрібно відгадати задуманий предмет. В давнину загадка - засіб випробування мудрості, тепер - народна забава.

Відгадаємо загадки.

Пасеться на лугу тварина:

Пухка і сіра, як хмарина.

Вона нам вовною дає

Турботу і тепло своє. (Вівця)

Довгі вуха, куций хвіст,

До мисливства в нього хист:

Все знаходить навмання

Це маленьке . (Цуценя)

З квіток мед вона збирає

І у вулику ховає.

Кружляє цілий день мала

Здогадались хто? (Бджола)

В нас гуляє біля тину,

Має носик-намистину,

Сам він схож на будячок

Це колючий (Їжачок)

Вона живе в болоті,

Зелена, як трава.

І цілий день нам чути

З болота "ква-ква-ква". (Жаба)

Я вночі дзижчу на вухо,

Та не джміль я і не муха.

Непомітно вас я – кусь!

Й крові вашої на’пюсь. (Комар)

Не боїться ця пташка зими,

Сало любить вона, так як ми.

Жовта грудка та сиві крильця.

Здогадалися, хто це? (Синиця)

І ввечері, і зранку

Вартую я на ґанку.

І кусаю, і гарчу-

В дім чужих не пропущу. (Собака)

Здивувалась дітвора:

„Це тварина чи гора?

Як же їсть він, як він п’є?”

А для цього хобот є! (Слон)

Шарада.

Шарада (фр. charade) - різновид загадки. Шарада являє собою розбиття слова на склади таким чином, що кожен склад має сенс самостійного слова. Після чого, як у загадці, дається опис кожного з цих слів-складів (наприклад, факт + ура = фактура).Поняття складу в шаради не збігається з поняттям стилю в фонетиці. Склад в шаради лише в окремому випадку може представляти собою фонетичний склад, але може складатися і з кількох фонетичних складів, а може взагалі не містити голосних. Склади в шараді можуть бути будь-якої частини мови: дієслова, іменники, прикметники, на відміну від інших головоломок. Найчастіше шаради представлені у віршах. При цьому задумане слово розпадається на один склад.

Прислів’я та приказки.

Прислів'я та приказки - дзеркало народної мудрості, в них відображається філософія і дух народу, його моральні принципи і життєвий досвід. Прислів'я та приказки виникли в глибоку давнину і з тієї пори супроводжують народ в усьому, протягом всієї історії. Прислів'я та приказки є найцікавішим жанром фолькльору. Їх вивчали багато вчених різних куточків нашої Земної кулі, але вони до цих пір залишаються до кінця не розгаданими. Під прислів'ями, в широкому сенсі, ми розуміємо короткі народні вислови, що мають повчальний зміст і передаються народом з покоління в покоління. Приказка ж у свою чергу - це широко поширений образний вислів, який не має узагальнюючого сенсу і повчальної тенденції. Також їх називають мовними афоризмами. Прислів'я та приказки легко запам'ятовуються, так як вони мають риму. З упевненістю можна сказати, що їх не згадують без приводу і причини. Вони завжди приходять нам на пам'ять при розмові, до випадку. Також можна відзначити, що прислів'я і приказки містять прямоу раду і підказують як діяти в даній ситуації. У тому числі, прислів'я та приказки, відіграють важливу роль у навчанні дитини. Їх починають вивчати вже з перших днів дитини в школі, вони використовуються на кожному уроці. Але на цьому їх слава не закінчується, так як їх також часто вживають у бесідах з дітьми і в сценаріях шкільних свят. Прислів'я та приказки крокують з нами протягом всього нашого життя. З вищесказаного можна зробити висновок, що вони допомагають жити людям. А як ви розумієте такі прислів’я? • Багато снігу – багато хлібу. • Зима без снігу – не буде хлібу. • Добрий той сніг, що вчасно ліг. • Зимою деньок, як комарів носок.

Запитання до уроку.

1. Що саме входить до народної мудрості?

2. Що таке казка? Які народні казки ви знаєте?

3. Що таке п’єса?

4. Які прислів’я та приказки ви знаєте?

Список використаних джерел:

Урок на тему : «З джерела народної мудрості» учитель початкових класів Куличенко Руслана Миколаївна, ЗОШ №7 м. Коростень Житомирської обл..

Урок на тему : «Казки, прислів’я, приказки, загадки » учитель української літератури Галуб К.Р.. Миколіївська гімназія № 4.

Кращий подарунок: Загадки, вірші, оповідання.-Х:ПП «Поляков В.К» 2009. - 384с.

Козак П.С. Народна мудрість. Ранок, 2009.- 356с.

Савченко О.Я. Читанка, Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с.

Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 2 клас : Підручник для навч.закл. - К.: Освіта 2003. - 295c.

Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.