|
|
|
| (1 промежуточная версия не показана) | | Строка 5: |
Строка 5: |
| | [[Інформатика|Інформа́тика]]— це теоретична та прикладна (технічна, технологічна) наука, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в різних галузях людської діяльності. Інформатика систематизує прийоми створення, відтворення, збереження, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними. Термін "інформатика" походить від французького слова Informatique і утворилося з двох слів: інформація та автоматика. Цей термін запровалив у Франції в середині 60-х років XX ст., коли розпочалося широке використання обчислювальної техніки. В той час в англомовних країнах почали вживати термін "Computer Science" для позначення науки про перетворення інформації, що ґрунтується на використанні обчислювальної техніки. Нині ці терміни є синонімами. | | [[Інформатика|Інформа́тика]]— це теоретична та прикладна (технічна, технологічна) наука, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в різних галузях людської діяльності. Інформатика систематизує прийоми створення, відтворення, збереження, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними. Термін "інформатика" походить від французького слова Informatique і утворилося з двох слів: інформація та автоматика. Цей термін запровалив у Франції в середині 60-х років XX ст., коли розпочалося широке використання обчислювальної техніки. В той час в англомовних країнах почали вживати термін "Computer Science" для позначення науки про перетворення інформації, що ґрунтується на використанні обчислювальної техніки. Нині ці терміни є синонімами. |
| | | | |
| - | [[Image:Informatica.jpg]] | + | [[Image:Informatica.jpg|Інформатика уроки]] |
| | | | |
| | Предмет [[Інформатика|інформатики]] як науки складають: | | Предмет [[Інформатика|інформатики]] як науки складають: |
| Строка 17: |
Строка 17: |
| | • засоби взаємодії людини й апаратнихта програмних засобамів. | | • засоби взаємодії людини й апаратнихта програмних засобамів. |
| | | | |
| - | Внаслідок ускладнення сучасного промислового виробництва виникла необхідність оперативного зв’язку між різноманітними підприємствами , потреба в опрацюванні за короткий час величезної кількості інформаціі поставили на порядок денний питання автоматизації багатьох функцій управління різними галузя мивиробництва, науки, освіти. <br> | + | Внаслідок ускладнення сучасного промислового виробництва виникла необхідність оперативного зв’язку між різноманітними підприємствами , потреба в опрацюванні за короткий час величезної кількості інформаціі поставили на порядок денний питання автоматизації багатьох функцій управління різними галузя мивиробництва, науки, освіти. <br> |
| | | | |
| | '''Історія науки [[Інформатика|інформатики]]''' | | '''Історія науки [[Інформатика|інформатики]]''' |
| Строка 23: |
Строка 23: |
| | З давніх давен проблеми, які сьогодні вирішує інформатика, вивчались іншими дисциплінами: бібліотечною справою, бібліографією, лінгвістикою тощо. На початку 20 століття бельгійський юрист і учений П. Отле запропонував поєднати комплекс процесів із збирання, зберігання, обробки, пошуку і розповсюдження наукових документів під загальною назвою «документація». Зараз цей термін іноді служить синонімом терміну «інформатика». В 1931 Міжнародний бібліографічний інститут, котрий заснували П. Отле і бельгійський юрист і громадський діяч А. Лафонтен в 1895, перейменували в Міжнародний інститут документації, а у 1938 році в Міжнародну федерацію з документації й сьогодні залишається основною міжнародною організацією, яка об'єднує спеціалістів з інформатики і науково-інформаційної діяльності. В 1945 В. Буша опублікував статтю «Можливий механізм нашого мислення» щодо необхідністі механізації інформаційного пошуку. Міжнародні конференції з наукової інформації (Лондон, 1948; Вашингтон, 1958) знаменували перші етапи розвитку інформатики. Визначним у цьому процесі вивчення закономірностей розсіювання наукових публікацій, проведене С. Бредфордом (Великобританія, 1948). До середини 60-х років 20 століття були розроблені принципи і методи інформаційного пошуку та технічні засоби їх реалізації. У. Баттен (Великобританія), К. Муерс і М. Таубе (США) заклали основи координатного індексування; Б. Вікері, Д. Фоскет (Великобританія), Дж. Перрі, А. Кент, Дж. Костелло, Г. П. Лун, Ч. Берньер (США), Ж. К. Гарден (Франція) розробили основи теорії і методики інформаційного пошуку; С. Клевердон (Великобританія) дослідили методи порівняння технічної ефективності інформаційно-пошукових систем різного типу; Р. Шоу (США) і Ж. Самен (Франція) винайшли перші інформаційно- пошукові присторої на мікрофільмах і діамікрокартах, що стали прообразами багатьох спеціальних інформаційних машин; К. Мюллер і Ч. Карлсон (США) створили нові методи репродукування документів, які лягли в основу сучасної техніки репрографії. Характерною ознакою сучасного етапу розвитку є глибше розуміння загальнонаукового значення науково-інформаційної діяльності та все ширшим застосуванням в ній електронних обчислювальних машин. | | З давніх давен проблеми, які сьогодні вирішує інформатика, вивчались іншими дисциплінами: бібліотечною справою, бібліографією, лінгвістикою тощо. На початку 20 століття бельгійський юрист і учений П. Отле запропонував поєднати комплекс процесів із збирання, зберігання, обробки, пошуку і розповсюдження наукових документів під загальною назвою «документація». Зараз цей термін іноді служить синонімом терміну «інформатика». В 1931 Міжнародний бібліографічний інститут, котрий заснували П. Отле і бельгійський юрист і громадський діяч А. Лафонтен в 1895, перейменували в Міжнародний інститут документації, а у 1938 році в Міжнародну федерацію з документації й сьогодні залишається основною міжнародною організацією, яка об'єднує спеціалістів з інформатики і науково-інформаційної діяльності. В 1945 В. Буша опублікував статтю «Можливий механізм нашого мислення» щодо необхідністі механізації інформаційного пошуку. Міжнародні конференції з наукової інформації (Лондон, 1948; Вашингтон, 1958) знаменували перші етапи розвитку інформатики. Визначним у цьому процесі вивчення закономірностей розсіювання наукових публікацій, проведене С. Бредфордом (Великобританія, 1948). До середини 60-х років 20 століття були розроблені принципи і методи інформаційного пошуку та технічні засоби їх реалізації. У. Баттен (Великобританія), К. Муерс і М. Таубе (США) заклали основи координатного індексування; Б. Вікері, Д. Фоскет (Великобританія), Дж. Перрі, А. Кент, Дж. Костелло, Г. П. Лун, Ч. Берньер (США), Ж. К. Гарден (Франція) розробили основи теорії і методики інформаційного пошуку; С. Клевердон (Великобританія) дослідили методи порівняння технічної ефективності інформаційно-пошукових систем різного типу; Р. Шоу (США) і Ж. Самен (Франція) винайшли перші інформаційно- пошукові присторої на мікрофільмах і діамікрокартах, що стали прообразами багатьох спеціальних інформаційних машин; К. Мюллер і Ч. Карлсон (США) створили нові методи репродукування документів, які лягли в основу сучасної техніки репрографії. Характерною ознакою сучасного етапу розвитку є глибше розуміння загальнонаукового значення науково-інформаційної діяльності та все ширшим застосуванням в ній електронних обчислювальних машин. |
| | | | |
| - | [[Image:Comp.jpg|center|Comp.jpg]] | + | [[Image:Comp.jpg|center|Інформатика уроки]] |
| | | | |
| | '''Кібернетика''' - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що грунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів). З грецької “кібернетика” перекладається як ”мистецтво керманича”. Вперше це слово вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Видатний французський вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством. Як наука кібернетика була виокремлена в 40-х роках нашого століття. У 1948 році з’явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики - “Кібернетика, або управління і зв’язок у тварині і машині”. Автор її - відомий американський учений Норберт Вінер. Процес упрапвління з погляду кібернетики є процес збирання, опрацювання інформації та видачі результатів такого опрацювання у вигляді нової інформації ( вказівок, інструкцій, рекомендацій, результатів аналізу вхідної інформації). Нині без застосування швидкодіючих електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) є неможливим ефективне і якісне управління складними динамічними системами. З давніх давен люди створювали всеможливі механізми і машини для полегшення своєї праці. Поява швидкодіючих ЕОМ вважається одним із видатних науково-технічних досягнень людства. Сучасні ЕОМ здатні виконати за секунду мільйони арифметичних операцій, в той час як досвідчений обчислювач тратить на виконання однієї дії в середньому півхвилини. Таким чином, з появою ЕОМ за короткий проміжок часу (біля 35 років) швидкість обчислень зросла приблизно в 100 млн. разів. | | '''Кібернетика''' - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що грунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів). З грецької “кібернетика” перекладається як ”мистецтво керманича”. Вперше це слово вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Видатний французський вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством. Як наука кібернетика була виокремлена в 40-х роках нашого століття. У 1948 році з’явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики - “Кібернетика, або управління і зв’язок у тварині і машині”. Автор її - відомий американський учений Норберт Вінер. Процес упрапвління з погляду кібернетики є процес збирання, опрацювання інформації та видачі результатів такого опрацювання у вигляді нової інформації ( вказівок, інструкцій, рекомендацій, результатів аналізу вхідної інформації). Нині без застосування швидкодіючих електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) є неможливим ефективне і якісне управління складними динамічними системами. З давніх давен люди створювали всеможливі механізми і машини для полегшення своєї праці. Поява швидкодіючих ЕОМ вважається одним із видатних науково-технічних досягнень людства. Сучасні ЕОМ здатні виконати за секунду мільйони арифметичних операцій, в той час як досвідчений обчислювач тратить на виконання однієї дії в середньому півхвилини. Таким чином, з появою ЕОМ за короткий проміжок часу (біля 35 років) швидкість обчислень зросла приблизно в 100 млн. разів. |
Текущая версия на 11:30, 13 апреля 2012
Гіпермаркет Знань>>Інформатика
Визначення терміну
Інформа́тика— це теоретична та прикладна (технічна, технологічна) наука, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в різних галузях людської діяльності. Інформатика систематизує прийоми створення, відтворення, збереження, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними. Термін "інформатика" походить від французького слова Informatique і утворилося з двох слів: інформація та автоматика. Цей термін запровалив у Франції в середині 60-х років XX ст., коли розпочалося широке використання обчислювальної техніки. В той час в англомовних країнах почали вживати термін "Computer Science" для позначення науки про перетворення інформації, що ґрунтується на використанні обчислювальної техніки. Нині ці терміни є синонімами.
Предмет інформатики як науки складають:
• програмне забезпечення засобів обчислювальної техніки;
• апаратне забезпечення засобів обчислювальної техніки;
• засоби взаємодії апаратного та програмного забезпечення;
• засоби взаємодії людини й апаратнихта програмних засобамів.
Внаслідок ускладнення сучасного промислового виробництва виникла необхідність оперативного зв’язку між різноманітними підприємствами , потреба в опрацюванні за короткий час величезної кількості інформаціі поставили на порядок денний питання автоматизації багатьох функцій управління різними галузя мивиробництва, науки, освіти.
Історія науки інформатики
З давніх давен проблеми, які сьогодні вирішує інформатика, вивчались іншими дисциплінами: бібліотечною справою, бібліографією, лінгвістикою тощо. На початку 20 століття бельгійський юрист і учений П. Отле запропонував поєднати комплекс процесів із збирання, зберігання, обробки, пошуку і розповсюдження наукових документів під загальною назвою «документація». Зараз цей термін іноді служить синонімом терміну «інформатика». В 1931 Міжнародний бібліографічний інститут, котрий заснували П. Отле і бельгійський юрист і громадський діяч А. Лафонтен в 1895, перейменували в Міжнародний інститут документації, а у 1938 році в Міжнародну федерацію з документації й сьогодні залишається основною міжнародною організацією, яка об'єднує спеціалістів з інформатики і науково-інформаційної діяльності. В 1945 В. Буша опублікував статтю «Можливий механізм нашого мислення» щодо необхідністі механізації інформаційного пошуку. Міжнародні конференції з наукової інформації (Лондон, 1948; Вашингтон, 1958) знаменували перші етапи розвитку інформатики. Визначним у цьому процесі вивчення закономірностей розсіювання наукових публікацій, проведене С. Бредфордом (Великобританія, 1948). До середини 60-х років 20 століття були розроблені принципи і методи інформаційного пошуку та технічні засоби їх реалізації. У. Баттен (Великобританія), К. Муерс і М. Таубе (США) заклали основи координатного індексування; Б. Вікері, Д. Фоскет (Великобританія), Дж. Перрі, А. Кент, Дж. Костелло, Г. П. Лун, Ч. Берньер (США), Ж. К. Гарден (Франція) розробили основи теорії і методики інформаційного пошуку; С. Клевердон (Великобританія) дослідили методи порівняння технічної ефективності інформаційно-пошукових систем різного типу; Р. Шоу (США) і Ж. Самен (Франція) винайшли перші інформаційно- пошукові присторої на мікрофільмах і діамікрокартах, що стали прообразами багатьох спеціальних інформаційних машин; К. Мюллер і Ч. Карлсон (США) створили нові методи репродукування документів, які лягли в основу сучасної техніки репрографії. Характерною ознакою сучасного етапу розвитку є глибше розуміння загальнонаукового значення науково-інформаційної діяльності та все ширшим застосуванням в ній електронних обчислювальних машин.
Кібернетика - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що грунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів). З грецької “кібернетика” перекладається як ”мистецтво керманича”. Вперше це слово вперше вжив як термін для управління в загальному розумінні давньогрецький філософ Платон. Видатний французський вчений Ампер запропонував називати кібернетикою науку про управління людським суспільством. Як наука кібернетика була виокремлена в 40-х роках нашого століття. У 1948 році з’явилася перша праця, присвячена питанням кібернетики - “Кібернетика, або управління і зв’язок у тварині і машині”. Автор її - відомий американський учений Норберт Вінер. Процес упрапвління з погляду кібернетики є процес збирання, опрацювання інформації та видачі результатів такого опрацювання у вигляді нової інформації ( вказівок, інструкцій, рекомендацій, результатів аналізу вхідної інформації). Нині без застосування швидкодіючих електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) є неможливим ефективне і якісне управління складними динамічними системами. З давніх давен люди створювали всеможливі механізми і машини для полегшення своєї праці. Поява швидкодіючих ЕОМ вважається одним із видатних науково-технічних досягнень людства. Сучасні ЕОМ здатні виконати за секунду мільйони арифметичних операцій, в той час як досвідчений обчислювач тратить на виконання однієї дії в середньому півхвилини. Таким чином, з появою ЕОМ за короткий проміжок часу (біля 35 років) швидкість обчислень зросла приблизно в 100 млн. разів.
Найбільша бібліотекарефератів з інформатики, домашні завдання, ГДЗз інформатики, відповіді на тести, все для вчителя та школярам на допомогу у підготовці до домашньої роботи, глибоке вивчення інформатики, тести з інформатики.
Уроки інформатики, програми з інформатики, інформатика реферати, тести та готові домашні завдання, курс інформатики, підручники з інформатики, інформатики в школі, розробки уроків з інформатики, планування з предмету інформатика.
Онлайн бібліотека з підручниками та книгами на скачку безкоштовно, інформатика онлайн, інформатика тексти, календарно-тематичне планування з інформатики, шкільний календарний план, ЗНО, тести
Збірка конспектівуроків з інформатики, тести з різних предметів для підготовки до ЗНО. Школа онлайн, інформатика онлайн, вивчення інформатики, книги та підручники інформатики, підготовка до уроків.
Бібліотека літературиз інформатики, уроки інформатики, конспекти уроків з інформатики, підручник з інформатики, готові домашні завдання,курс інформатикионлайн, тестування з предметів.
Онлайн бібліотека з підручниками та книгами з інформатики, підручники з інформатики на скачку безкоштовно, інформатика онлайн, інформатика тести, календарно-тематичне планування з інформатики, уроки інформатики, інформатика онлайн, розробки уроків інформатики, книги з інформатики, інформатика в школі,ЗНО та ГДЗ
|
