|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]>>Біологія: Прісноводні водорості. Семестрове оцінювання''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Прісноводні водорості, Семестрове оцінювання</metakeywords> <br> Тут буде текст | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]>>Біологія: Прісноводні водорості. Семестрове оцінювання''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Прісноводні водорості, Семестрове оцінювання</metakeywords> <br> |
| | | |
- | <br> <sub>Календарно-тематичне планування з [[Біологія|біології]], біологія у школі, [[Біологія_7_клас|конспекти]] з біології 7 клас</sub> <br> | + | |
| + | |
| + | '''ОДНОКЛІТИННІ ВОДОРОСТІ''' |
| + | |
| + | <br><u>Пригадайте</u> Що таке подразливість, пігменти, фотосинтез? Які функції хлоропластів та джгутиків?<br><br>Одним із найчисленніших відділів водоростей є Зелені водорості. їх відомо близько 25 тисяч видів.<br>Які ознаки притаманні представникам відділу Зелені водорості? Де вони поширені? Зелені водорості поширені як у прісних, так і у солоних водоймах. Мешкають вони й на зволожених ділянках суходолу, знаходять ці рослини і на снігу чи льоду. Одні із зелених водоростей можуть вільно плавати у товщі води за допомогою джгутиків (наприклад, хламідомонада або вольвокс). Є види без джгутиків, тому їх поширює течія води (спірогіра). Інші зелені водорості ведуть прикріплений спосіб життя (наприклад, улотрикс, хара).<br>Свою назву - зелені водорості - ці рослини дістали тому, що в їхніх клітинах переважає пігмент хлорофіл. Саме він надає цим організмам зеленого забарвлення. Зелені водорості запасають крохмаль. У їхніх клітинах є вакуолі, заповнені клітинним соком. Зеленим водоростям притаманні різні способи розмноження: нестатеве, вегетативне та статеве.<br>Поширеними представниками зелених водоростей є одноклітинні: хламідомонада, хлорела та вольвокс (мал. 130), а також багатоклітинні: улотрикс, спірогіра, хара (мал. 133, 134).<br>Чим характеризуються одноклітинні зелені водорості? Хламідомонада - це прісноводна мікроскопічна одноклітинна рослина (мал. 130).<br>[[Файл:Мал. 130. Одноклітинні зелені водорості.jpg]]<br>Мал. 130. Одноклітинні зелені водорості<br><br>Вона мешкає у різноманітних прісних водоймах, а також лісових ґрунтах. На передньому кінці її грушоподібної клітини розташовані два джгутики, за допомогою яких рослина плаває у товщі води.<br>У клітині хламідомонади, крім великої вакуолі з клітинним соком, є дві невеликі скоротливі вакуолі. Які ж їхні функції? Ці органели є в одноклітинних водоростей і тварин, які мешкають у прісних водоймах. За фізичними законами вода надходитиме у клітину, де концентрація солей нижча, ніж у навколишньому середовищі. Тому, якщо з клітини не видаляти надлишок води, яка безперервно надходить до неї з довкілля, клітина просто зруйнується. Щоб цього не сталося, скоротливі вакуолі мають періодично виводити зайву воду з клітини. Отже, скоротливі вакуолі регулюють тиск усередині клітини.<br>У клітині хламідомонади також можна побачити одне велике ядро, зелений хлоропласт, форма якого нагадує чашу, а також червону пляму - вічко. Вічко бере участь у сприйнятті світла. Рухаючись, хламідомонада за допомогою вічка знаходить найсприятливіші умови для фотосинтезу. За умов нестачі або відсутності світла хламідомонада може втрачати хлорофіл і здатність до фотосинтезу. Тоді хламідомонада живиться, поглинаючи розчинені у воді органічні речовини через оболонку клітини.<br>Хламідомонада може розмножуватися нестатево і статево (мал. 131). Нестатеве розмноження здійснюється за допомогою дводжгутикових спор. Вони утворюються всередині материнської клітини. Згодом спори залишають оболонку материнської клітини та виходять у воду. Вони швидко виростають і вже через добу набувають здатності до розмно-^кення.<br>[[Файл:Мал. 131. Нестатеве (1) і статеве (2) розмноження хламідомонади.jpg]]<br>Мал. 131. Нестатеве (1) і статеве (2) розмноження хламідомонади<br><br>Статеве розмноження здебільшого спостерігають за настання несприятливих умов (зниження температури води, пересихання водойм). Гамети, виходячи з материнських клітин у воду, попарно зливаються і утворюють зиготу. Зигота вкривається товстою оболонкою і в такому стані добре витримує замерзання та висихання. Несприятливі періоди хламідомонада здатна переживати у нерухомому стані. При цьому клітина втрачає джгутики і її оболонка може ослизнюватися. Такий стан може тривати досить довго.<br>Інший представник одноклітинних зелених водоростей - хлорела (мал. 132). На відміну від хламідомонади, хлорела поширена як у прісних, так і у солоних водоймах, а також на зволожених ґрунтах. Клітини хлорели можуть вступати в мутуалістичні взаємозв'язки з одноклітинними та багатоклітинними тваринами. Кулясті клітини хлорели не мають вічка і джгутиків. Ця водорість розмножується виключно нестатевим способом - за допомогою нерухомих спор.<br>Ще один представник прісноводних зелених водоростей - вольвокс. Він живе у товщі води озер, річок, боліт і навіть калюж. Його колонії мають вигляд невеликих (до 2 мм у діаметрі) рухомих зелених кульок (мал. 130). Вони складаються зі значної кількості (до 20 тис.) клітин, кожна з яких загалом подібна до хламідомонади. Ці клітини з'єднані між собою, всередині колонія заповнена драглистою речовиною. Вольвокс здатний розмножуватись як нестатевим, так і статевим способом.<br>[[Файл:Мал. 132. Розмноження хлорели.jpg]]<br>Мал. 132. Розмноження хлорели<br><br><u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br>скоротливі вакуолі<br><br><u>Підсумки</u><br>Зелені водорості - це одноклітинні, колоніальні чи багатоклітинні організми, які містять ті самі пігменти, що і вищі рослини, та запасають крохмаль. Вони поширені у водоймах усіх типів та на зволожених ділянках суходолу. Зелені водорості можуть вступати у симбіоз з іншими організмами. Представники одноклітинних зелених водоростей - хламідомонада, хлорела, вольвокс.<br><u><br>Запитання для контролю</u><br>1. Які ознаки притаманні представникам відділу Зелені водорості? <br>2. Де мешкає хламідомонада? Які особливості її будови? <br>3. Які функції скоротливих вакуоль? <br>4. Які відмінності в будові хламідомонади та хлорели? <br>5. Як розмножуються хламідомонада та хлорела? <br>6. Що собою становить вольвокс?<br><br><u>Поміркуйте</u><br>Яке значення має змішаний тип живлення (тобто здатність до здійснення фотосинтезу та поглинання розчину органічних сполук) у житті хламідомонади?<br><br><br>'''БАГАТОКЛІТИННІ ЗЕЛЕНІ ТА ДІАТОМОВІ ВОДОРОСТІ'''<br><br><u>Пригадайте</u> Чим багатоклітинні організми відрізняються від одноклітинних?<br><br>Серед зелених водоростей трапляється і багато багатоклітинних видів, зокрема це улотрикс, спірогіра та хара (мал. 133).<br>Які особливості будови багатоклітинних зелених водоростей?<br>Улотрикс поширений не лише у прісних водоймах, а й у солоних. Його клітини розташовані в один ряд і утворюють нитку завдовжки до 10 см. Кожна з клітин містить ядро та один хлоропласт, що має вигляд незамкненого кільця, а також вакуолю з клітинним соком. При основі нитки улотрикса розташована безбарвна клітина, за допомогою якої ця водорість кріпиться до субстрату. Розмножується улотрикс вегетативно (уривками нитки), нестатево (за участі чоти-риджгутикових спор) та статевим способом (за участі дводжгутико-вих гамет) (мал. 133).<br>До нитчастих водоростей належить і спірогіра (мал. 134). Спірогіра поширена в стоячих або з повільною течією водоймах. Вона може утворювати значні маси яскраво-зеленого ослизлого жабуриння. її клітини здебільшого видовжені. Вони, так само як і в улотрикса, розташовані в один ряд. У клітинах спірогіри містяться спірально закручені стрічкоподібні хлоропласти (їх може бути від 1 до 4). Розмножується ця водорість вегетативно - фрагментами нитки. Спірогіра статевим<br>способом не розмножується, проте її клітини можуть обмінюватися спадковою інформацією. Дві нитки спірогіри розташовуються паралельно одна одній, і між окремими їхніми клітинами виникають цитоплазматичні містки. По них вміст однієї клітини переходить в іншу, і їхні ядра зливаються (мал. 134, 2, 3).<br>[[Файл:Мал. 133. Багатоклітинні зелені водорості.jpg]]<br>Мал. 133. Багатоклітинні зелені водорості: 1 - кладофора; 2 - ульва; 3 - улотрикс; 4 - хара |
| + | |
| + | <br>[[Файл:Мал. 134. Будова клітини (1) і розмноження (2, 3) спірогіри.jpg]]<br>Мал. 134. Будова клітини (1) і розмноження (2, 3) спірогіри<br><br>Складнішу будову має ще один багатоклітинний представник зелених водоростей - хара (мал. 133). Зовні її слань нагадує вищі рослини:<br>вона має прямостояче «стебельце», від якого відходять розташовані кільчасто бічні відростки -«листочки». А до субстрату хара кріпиться за допомогою ниток -ризоїдів, які нагадують корені (мал. 135).<br>[[Файл:Мал. 135. Ризоїди хари.jpg]]<br>Мал. 135. Ризоїди хари<br><br>Які риси притаманні діатомовим водоростям? Діатомові водорості - мікроскопічні одноклітинні чи колоніальні організми, поширені по всій земній кулі (мал. 136). Цей відділ налічує близько 20 000 видів, які живуть у прісних і солоних водоймах та ґрунті. Вони мають своєрідну будову клітинної оболонки, що нагадує панцир. Він складається з двох половинок, що вкладаються одна в одну та містять сполуки Силіцію. Панцири діатомових водоростей мають мікроскопічні отвори, крізь які здійснюється обмін речовин із довкіллям. Стулки панцира вкриті своєрідним візерунком - у кожного виду він свій. Хлоропласти цих водоростей мають світло-жовте забарвлення, бо, крім хлорофілу, містять ще й бурі пігменти. Розмножуються статевим способом та нестатево - поділом навпіл. Після поділу кожна з дочірніх клітин отримує лише одну зі стулок материнського панцира, а іншу добудовує самостійно.<br>[[Файл:Мал. 136. Діатомові водорості.jpg]]<br>Мал. 136. Діатомові водорості<br><br><u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br>ризоїди<br><br>До багатоклітинних зелених водоростей належать улотрикс, спірогіра та хара. Діатомові водорості -мікроскопічні одноклітинні організми, здатні утворювати колонії, їм притаманна своєрідна будова клітинної оболонки, просоченої сполуками Силіцію. Ця оболонка утворює панцир, що складається з двох стулок.<br><br><u>Запитання для контролю</u><br>1. Які багатоклітинні зелені водорості вам відомі?<br>2. Що спільного та відмінного у будові улотрикса та спірогіри? <br>3. Які особливості будови хари? <br>4. Які ознаки притаманні представникам відділу Діатомові водорості? <br>5. Де поширені діатомові водорості?<br><u><br>Поміркуйте</u><br>Чому хару не можна віднести до вищих рослин?<br><br><br>ЛАОРАТОРНА РОБОТА |
| + | |
| + | Тема: Будова та процеси життєдіяльності зелених водоростей. Мета: ознайомитися з будовою і життєдіяльністю хламідомонади та улотрикса.<br>Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: культура хламідомонад, живі або фіксовані нитки улотрикса, мікроскоп, предметні та накривні скельця, піпетка, фільтрувальний папір, розчин йодиду калію світло-жовтого кольору, таблиці.<br>Варіант 1*. Спостереження за живою хламідомонадою. |
| + | |
| + | * За вибором учителя учні виконують один чи кілька варіантів.<br>Хід роботи:<br>1. За допомогою піпетки наберіть трохи води з посудини з культурою хламідомонад. Нанесіть цю краплину на предметне скло, накрийте накривним скельцем. Знайдіть та розгляньте клітини водорості за малого збільшення мікроскопа, а потім і за великого. Зверніть увагу на характер руху хламідомонад та забарвлення їхніх клітин.<br>2. Прикладіть до краю накривного скельця шматок фільтрувального паперу і відтягніть ним воду з препарату. Одночасно з іншого боку скельця піпеткою введіть краплину розчину йодиду калію. Внаслідок цього хламідомонади втратять здатність до руху, що дасть вам змогу краще роздивитись їх.<br>3. Через кілька хвилин розгляньте знерухомлені хламідомонади. Знайдіть клітинну стінку, цитоплазму, хлоропласт, скоротливі вакуолі, вічко, джгутики. Зверніть увагу, чи змінилося забарвлення клітин після дії на них розчину йодиду калію.<br>4. Замалюйте клітину хламідомонади та позначте на малюнку деталі її будови.<br>5. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.<br>Варіант 2. Вивчення будови клітин улотрикса.<br>Хід роботи:<br>1. Приготуйте тимчасовий мікроскопічний препарат з частини нитки улотрикса.<br>2. Прикладіть до краю накривного скельця шматок фільтрувального паперу і відтягніть ним воду з препарату. Водночас з іншого боку скельця піпеткою введіть краплину розчину йодиду калію.<br>3. Спочатку за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа розгляньте окремі клітини улотрикса. Знайдіть хлоропласт та ядро, розташоване у центрі клітини, а також зернятка крохмалю, забарвлені за допомогою йодиду калію.<br>4. Замалюйте клітину улотрикса і позначте деталі її будови.<br>5. На прикладі хламідомонади та улотрикса порівняйте особливості будови клітин одноклітинних та багатоклітинних водоростей та запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.<br> |
| + | |
| + | ---- |
| + | |
| + | М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту |
| + | |
| + | <br> <sub>Календарно-тематичне планування з [[Біологія|біології]], біологія у школі, [[Біологія 7 клас|конспекти]] з біології 7 клас</sub> <br> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
Версия 14:24, 25 ноября 2009
Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас>>Біологія: Прісноводні водорості. Семестрове оцінювання
ОДНОКЛІТИННІ ВОДОРОСТІ
Пригадайте Що таке подразливість, пігменти, фотосинтез? Які функції хлоропластів та джгутиків?
Одним із найчисленніших відділів водоростей є Зелені водорості. їх відомо близько 25 тисяч видів. Які ознаки притаманні представникам відділу Зелені водорості? Де вони поширені? Зелені водорості поширені як у прісних, так і у солоних водоймах. Мешкають вони й на зволожених ділянках суходолу, знаходять ці рослини і на снігу чи льоду. Одні із зелених водоростей можуть вільно плавати у товщі води за допомогою джгутиків (наприклад, хламідомонада або вольвокс). Є види без джгутиків, тому їх поширює течія води (спірогіра). Інші зелені водорості ведуть прикріплений спосіб життя (наприклад, улотрикс, хара). Свою назву - зелені водорості - ці рослини дістали тому, що в їхніх клітинах переважає пігмент хлорофіл. Саме він надає цим організмам зеленого забарвлення. Зелені водорості запасають крохмаль. У їхніх клітинах є вакуолі, заповнені клітинним соком. Зеленим водоростям притаманні різні способи розмноження: нестатеве, вегетативне та статеве. Поширеними представниками зелених водоростей є одноклітинні: хламідомонада, хлорела та вольвокс (мал. 130), а також багатоклітинні: улотрикс, спірогіра, хара (мал. 133, 134). Чим характеризуються одноклітинні зелені водорості? Хламідомонада - це прісноводна мікроскопічна одноклітинна рослина (мал. 130).
Мал. 130. Одноклітинні зелені водорості
Вона мешкає у різноманітних прісних водоймах, а також лісових ґрунтах. На передньому кінці її грушоподібної клітини розташовані два джгутики, за допомогою яких рослина плаває у товщі води. У клітині хламідомонади, крім великої вакуолі з клітинним соком, є дві невеликі скоротливі вакуолі. Які ж їхні функції? Ці органели є в одноклітинних водоростей і тварин, які мешкають у прісних водоймах. За фізичними законами вода надходитиме у клітину, де концентрація солей нижча, ніж у навколишньому середовищі. Тому, якщо з клітини не видаляти надлишок води, яка безперервно надходить до неї з довкілля, клітина просто зруйнується. Щоб цього не сталося, скоротливі вакуолі мають періодично виводити зайву воду з клітини. Отже, скоротливі вакуолі регулюють тиск усередині клітини. У клітині хламідомонади також можна побачити одне велике ядро, зелений хлоропласт, форма якого нагадує чашу, а також червону пляму - вічко. Вічко бере участь у сприйнятті світла. Рухаючись, хламідомонада за допомогою вічка знаходить найсприятливіші умови для фотосинтезу. За умов нестачі або відсутності світла хламідомонада може втрачати хлорофіл і здатність до фотосинтезу. Тоді хламідомонада живиться, поглинаючи розчинені у воді органічні речовини через оболонку клітини. Хламідомонада може розмножуватися нестатево і статево (мал. 131). Нестатеве розмноження здійснюється за допомогою дводжгутикових спор. Вони утворюються всередині материнської клітини. Згодом спори залишають оболонку материнської клітини та виходять у воду. Вони швидко виростають і вже через добу набувають здатності до розмно-^кення.
Мал. 131. Нестатеве (1) і статеве (2) розмноження хламідомонади
Статеве розмноження здебільшого спостерігають за настання несприятливих умов (зниження температури води, пересихання водойм). Гамети, виходячи з материнських клітин у воду, попарно зливаються і утворюють зиготу. Зигота вкривається товстою оболонкою і в такому стані добре витримує замерзання та висихання. Несприятливі періоди хламідомонада здатна переживати у нерухомому стані. При цьому клітина втрачає джгутики і її оболонка може ослизнюватися. Такий стан може тривати досить довго. Інший представник одноклітинних зелених водоростей - хлорела (мал. 132). На відміну від хламідомонади, хлорела поширена як у прісних, так і у солоних водоймах, а також на зволожених ґрунтах. Клітини хлорели можуть вступати в мутуалістичні взаємозв'язки з одноклітинними та багатоклітинними тваринами. Кулясті клітини хлорели не мають вічка і джгутиків. Ця водорість розмножується виключно нестатевим способом - за допомогою нерухомих спор. Ще один представник прісноводних зелених водоростей - вольвокс. Він живе у товщі води озер, річок, боліт і навіть калюж. Його колонії мають вигляд невеликих (до 2 мм у діаметрі) рухомих зелених кульок (мал. 130). Вони складаються зі значної кількості (до 20 тис.) клітин, кожна з яких загалом подібна до хламідомонади. Ці клітини з'єднані між собою, всередині колонія заповнена драглистою речовиною. Вольвокс здатний розмножуватись як нестатевим, так і статевим способом.
Мал. 132. Розмноження хлорели
Терміни і поняття, які потрібно засвоїти скоротливі вакуолі
Підсумки Зелені водорості - це одноклітинні, колоніальні чи багатоклітинні організми, які містять ті самі пігменти, що і вищі рослини, та запасають крохмаль. Вони поширені у водоймах усіх типів та на зволожених ділянках суходолу. Зелені водорості можуть вступати у симбіоз з іншими організмами. Представники одноклітинних зелених водоростей - хламідомонада, хлорела, вольвокс.
Запитання для контролю 1. Які ознаки притаманні представникам відділу Зелені водорості? 2. Де мешкає хламідомонада? Які особливості її будови? 3. Які функції скоротливих вакуоль? 4. Які відмінності в будові хламідомонади та хлорели? 5. Як розмножуються хламідомонада та хлорела? 6. Що собою становить вольвокс?
Поміркуйте Яке значення має змішаний тип живлення (тобто здатність до здійснення фотосинтезу та поглинання розчину органічних сполук) у житті хламідомонади?
БАГАТОКЛІТИННІ ЗЕЛЕНІ ТА ДІАТОМОВІ ВОДОРОСТІ
Пригадайте Чим багатоклітинні організми відрізняються від одноклітинних?
Серед зелених водоростей трапляється і багато багатоклітинних видів, зокрема це улотрикс, спірогіра та хара (мал. 133). Які особливості будови багатоклітинних зелених водоростей? Улотрикс поширений не лише у прісних водоймах, а й у солоних. Його клітини розташовані в один ряд і утворюють нитку завдовжки до 10 см. Кожна з клітин містить ядро та один хлоропласт, що має вигляд незамкненого кільця, а також вакуолю з клітинним соком. При основі нитки улотрикса розташована безбарвна клітина, за допомогою якої ця водорість кріпиться до субстрату. Розмножується улотрикс вегетативно (уривками нитки), нестатево (за участі чоти-риджгутикових спор) та статевим способом (за участі дводжгутико-вих гамет) (мал. 133). До нитчастих водоростей належить і спірогіра (мал. 134). Спірогіра поширена в стоячих або з повільною течією водоймах. Вона може утворювати значні маси яскраво-зеленого ослизлого жабуриння. її клітини здебільшого видовжені. Вони, так само як і в улотрикса, розташовані в один ряд. У клітинах спірогіри містяться спірально закручені стрічкоподібні хлоропласти (їх може бути від 1 до 4). Розмножується ця водорість вегетативно - фрагментами нитки. Спірогіра статевим способом не розмножується, проте її клітини можуть обмінюватися спадковою інформацією. Дві нитки спірогіри розташовуються паралельно одна одній, і між окремими їхніми клітинами виникають цитоплазматичні містки. По них вміст однієї клітини переходить в іншу, і їхні ядра зливаються (мал. 134, 2, 3).
Мал. 133. Багатоклітинні зелені водорості: 1 - кладофора; 2 - ульва; 3 - улотрикс; 4 - хара
Мал. 134. Будова клітини (1) і розмноження (2, 3) спірогіри
Складнішу будову має ще один багатоклітинний представник зелених водоростей - хара (мал. 133). Зовні її слань нагадує вищі рослини: вона має прямостояче «стебельце», від якого відходять розташовані кільчасто бічні відростки -«листочки». А до субстрату хара кріпиться за допомогою ниток -ризоїдів, які нагадують корені (мал. 135).
Мал. 135. Ризоїди хари
Які риси притаманні діатомовим водоростям? Діатомові водорості - мікроскопічні одноклітинні чи колоніальні організми, поширені по всій земній кулі (мал. 136). Цей відділ налічує близько 20 000 видів, які живуть у прісних і солоних водоймах та ґрунті. Вони мають своєрідну будову клітинної оболонки, що нагадує панцир. Він складається з двох половинок, що вкладаються одна в одну та містять сполуки Силіцію. Панцири діатомових водоростей мають мікроскопічні отвори, крізь які здійснюється обмін речовин із довкіллям. Стулки панцира вкриті своєрідним візерунком - у кожного виду він свій. Хлоропласти цих водоростей мають світло-жовте забарвлення, бо, крім хлорофілу, містять ще й бурі пігменти. Розмножуються статевим способом та нестатево - поділом навпіл. Після поділу кожна з дочірніх клітин отримує лише одну зі стулок материнського панцира, а іншу добудовує самостійно.
Мал. 136. Діатомові водорості
Терміни і поняття, які потрібно засвоїти ризоїди
До багатоклітинних зелених водоростей належать улотрикс, спірогіра та хара. Діатомові водорості -мікроскопічні одноклітинні організми, здатні утворювати колонії, їм притаманна своєрідна будова клітинної оболонки, просоченої сполуками Силіцію. Ця оболонка утворює панцир, що складається з двох стулок.
Запитання для контролю 1. Які багатоклітинні зелені водорості вам відомі? 2. Що спільного та відмінного у будові улотрикса та спірогіри? 3. Які особливості будови хари? 4. Які ознаки притаманні представникам відділу Діатомові водорості? 5. Де поширені діатомові водорості?
Поміркуйте Чому хару не можна віднести до вищих рослин?
ЛАОРАТОРНА РОБОТА
Тема: Будова та процеси життєдіяльності зелених водоростей. Мета: ознайомитися з будовою і життєдіяльністю хламідомонади та улотрикса. Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: культура хламідомонад, живі або фіксовані нитки улотрикса, мікроскоп, предметні та накривні скельця, піпетка, фільтрувальний папір, розчин йодиду калію світло-жовтого кольору, таблиці. Варіант 1*. Спостереження за живою хламідомонадою.
- За вибором учителя учні виконують один чи кілька варіантів.
Хід роботи: 1. За допомогою піпетки наберіть трохи води з посудини з культурою хламідомонад. Нанесіть цю краплину на предметне скло, накрийте накривним скельцем. Знайдіть та розгляньте клітини водорості за малого збільшення мікроскопа, а потім і за великого. Зверніть увагу на характер руху хламідомонад та забарвлення їхніх клітин. 2. Прикладіть до краю накривного скельця шматок фільтрувального паперу і відтягніть ним воду з препарату. Одночасно з іншого боку скельця піпеткою введіть краплину розчину йодиду калію. Внаслідок цього хламідомонади втратять здатність до руху, що дасть вам змогу краще роздивитись їх. 3. Через кілька хвилин розгляньте знерухомлені хламідомонади. Знайдіть клітинну стінку, цитоплазму, хлоропласт, скоротливі вакуолі, вічко, джгутики. Зверніть увагу, чи змінилося забарвлення клітин після дії на них розчину йодиду калію. 4. Замалюйте клітину хламідомонади та позначте на малюнку деталі її будови. 5. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень. Варіант 2. Вивчення будови клітин улотрикса. Хід роботи: 1. Приготуйте тимчасовий мікроскопічний препарат з частини нитки улотрикса. 2. Прикладіть до краю накривного скельця шматок фільтрувального паперу і відтягніть ним воду з препарату. Водночас з іншого боку скельця піпеткою введіть краплину розчину йодиду калію. 3. Спочатку за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа розгляньте окремі клітини улотрикса. Знайдіть хлоропласт та ядро, розташоване у центрі клітини, а також зернятка крохмалю, забарвлені за допомогою йодиду калію. 4. Замалюйте клітину улотрикса і позначте деталі її будови. 5. На прикладі хламідомонади та улотрикса порівняйте особливості будови клітин одноклітинних та багатоклітинних водоростей та запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень.
М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас Вислано читачами інтернет-сайту
Календарно-тематичне планування з біології, біологія у школі, конспекти з біології 7 клас
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|