|
|
|
| (4 промежуточные версии не показаны) | | Строка 1: |
Строка 1: |
| - | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Хімія|Хімія]]>>[[Хімія 8 клас|Хімія 8 клас]]>>Хімія: Основи, їх склад, назви''' <metakeywords>Хімія, клас, урок, на Тему, Основи, їх склад, назви </metakeywords> <br> | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Хімія|Хімія]]>>[[Хімія 8 клас|Хімія 8 клас]]>>Основи, їх склад, назви''' <metakeywords>Хімія, клас, урок, на Тему, Основи, їх склад, назви </metakeywords> <br> |
| | | | |
| | + | <br> |
| | | | |
| | + | '''Склад і назви [[Основи,_їх_склад,_назви._Повні_уроки|основ]].''' Вивчаючи хімічні властивості оксидів, тобі вже стало відомо, що оксиди активних металів (Натрію, Калію, Кальцію, Барію) взаємодіють з водою, утворюючи гідрати [[12._Оксиди,_їх_склад,_назви|оксидів]], або гідроксиди:<br>СаО + Н<sub>2</sub>0 = Са(ОН)<sub>2</sub><br><sub> Кальцій гідроксид</sub><br>Гідроксиди металів із загальною формулою Ме(ОН)<sub>n</sub>, де Me — метал, n — [[Валентність_хімічних_елементів._Визначення_валентності_за_формулами_бінарних_сполук|валентність]] цього металу (як правило, n < 3), належать до класу основ.<br>Основами називають складні речовини, до складу яких входять лише атоми металу і гідроксильні групи. |
| | | | |
| - | <u>Тобі треба<br>знати:</u> класифікацію основ; властивості основ; правила поводження з лугами;<br><u>уміти:</u> розпізнавати розчини лугів; записувати формули основ і виводити їх назви; складати рівняння реакцій, що ілюструють хімічні властивості основ.<br><br><br>'''Склад і назви основ.''' Вивчаючи хімічні властивості оксидів, тобі вже стало відомо, що оксиди активних металів (Натрію, Калію, Кальцію, Барію) взаємодіють з водою, утворюючи гідрати оксидів, або гідроксиди:<br>СаО + Н<sub>2</sub>0 = Са(ОН)<sub>2</sub><br><sub> Кальцій гідроксид</sub><br>Гідроксиди металів із загальною формулою Ме(ОН)<sub>n</sub>, де Me — метал, n — валентність цього металу (як правило, n < 3), належать до класу основ.<br>Основами називають складні речовини, до складу яких входять лише атоми металу і гідроксильні групи.
| + | Гідроксильна група, або гідроксогрупа, утворюється з [[Атоми,_молекули,_йони._Хімічні_елементи,_їхні_назви_і_символи|молекул]] води Н<sub>2</sub>0: |
| | | | |
| - | Гідроксильна група, або гідроксогрупа, утворюється з молекул води Н<sub>2</sub>0:
| + | Н—ОН |
| | | | |
| - | Н—ОН
| + | Її валентність завжди 1 (чому?). Кількість гідроксогруп у складі основи залежить від валентності металу. Відповідно і назви гідроксидів утворюються з назви металу в називному відмінку і слова «гідроксид». Наприклад, NaOH — натрій гідроксид, Аl(ОН)<sub>3</sub> — алюміній гідроксид. Для металів, що мають змінну валентність, у дужках після назви металу римською цифрою зазначають його валентність в даному гідроксиді. |
| | | | |
| - | Її валентність завжди 1 (чому?). Кількість гідроксогруп у складі основи залежить від валентності металу. Відповідно і назви гідроксидів утворюються з назви металу в називному відмінку і слова «гідроксид». Наприклад, NaOH — натрій гідроксид, Аl(ОН)<sub>3</sub> — алюміній гідроксид. Для металів, що мають змінну валентність, у дужках після назви металу римською цифрою зазначають його валентність в даному гідроксиді.
| + | Наприклад, Fe(OH)<sub>3</sub> — ферум(ІІІ) гідроксид, Fe(OH)<sub>2</sub> — ферум(ІІ) гідроксид. |
| | | | |
| - | Наприклад, Fe(OH)<sub>3</sub> — ферум(ІІІ) гідроксид, Fe(OH)<sub>2</sub> — ферум(ІІ) гідроксид.
| + | Усі гідроксиди мають немолекулярну будову. їх формули показують не склад молекул, оскільки в кристалах гідроксидів молекул немає, а співвідношення атомів металу і гідроксильних груп. |
| | | | |
| - | Усі гідроксиди мають немолекулярну будову. їх формули показують не склад молекул, оскільки в кристалах гідроксидів молекул немає, а співвідношення атомів металу і гідроксильних груп.
| + | <br> |
| | | | |
| | + | ''Н.М. Буринська, [[Хімія_8_клас|Хімія, 8 клас]]<br>Вислано читачами інтернет-сайту'' |
| | | | |
| - | | + | <br> <sub>[[Хімія 8 клас|Програма]] з хімії за 8 клас, реферати та конспекти [[Хімія|уроків]] з хімії, домашнє завдання</sub> <br> |
| - | <br>'''Класифікація основ.''' За розчинністю у воді основи поділяють на: | + | |
| - | | + | |
| - | а) ''розчинні'', або луги, — NaOH, КОН, Са(ОН)<sub>2</sub>, Ва(ОН)<sub>2</sub> тощо;
| + | |
| - | | + | |
| - | б) ''нерозчинні'' — купрум(ІІ) гідроксид Си(ОН)<sub>2</sub>, ферум(ІІІ) гідроксид Fe(OH)<sub>3</sub> та ін.<br><br><br>'''Фізичні властивості основ.''' За стандартних умов усі луги — тверді речовини білого кольору, добре розчинні у воді. NaOH і КОН — милкі на дотик, дуже їдкі. Вони роз'їдають шкіру, тканини, папір та інші матеріали. За цю властивість їх називають їдкими лугами. Так, натрій гідроксид NaOH — їдкий натр, а калій гідроксид КОН — їдке калі.
| + | |
| - | | + | |
| - | ''Їдкі луги (NaOH, КОН) роз'їдають шкіру, тканини та інші речовини, їх не можна брати руками (спричиняють опіки), а тільки пінцетом''
| + | |
| - | | + | |
| - | ''Чи знаєш ти, звідки походить слово «луг»? Так називали милкий настій попелу, що використовувався для прання''<br>
| + | |
| - | | + | |
| - | У зв'язку з тим, що кристалічні їдкі луги, що потрапили на шкіру, спричиняють опіки, їх не можна брати руками, а тільки пінцетом. Якщо ж розчин лугу все ж таки потрапив на шкіру, необхідно відразу ж змити його великою кількістю води, аж доки щезне відчуття милкості, а потім нейтралізувати розчином борної кислоти Н<sub>3</sub>ВО<sub>3</sub>.<br>Нерозчинні основи також тверді речовини, але вони по-різному забарвлені. Так, купрум(ІІ) гідроксид Сu(ОН)<sub>2</sub> має блакитний із зеленкуватим відтінком колір, ферум(ІІІ) гідроксид Fe(OH)<sub>3</sub> — бурий, a Fe(OH)<sub>2</sub> — блідо-зеленкуватий, майже білий.<br><br><br>'''Хімічні властивості основ.''' Хімічні властивості лугів різноманітніші, ніж нерозчинних гідроксидів. Для ознайомлення з ними виконай лабораторні досліди, наведені нижче.
| + | |
| - | | + | |
| - | Дослід 1. У дві пробірки налий розчини: в першу — натрій гідроксиду, в другу — кальцій гідроксиду, а в третю — насип трохи ферум(ІІІ) гідроксиду і додай сюди 1—2 мл води. У кожну пробірку додай по 1—2 краплі фенолфталеїну (або лакмусу). Що спостерігаєш? Що це засвідчує? Далі до вмісту перших двох пробірок краплями додавай розбавленої хлоридної кислоти до повної нейтралізації лугу — натрій гідроксиду та кальцій гідроксиду. Що спостерігаєш? Які речовини утворилися? Запиши рівняння відповідних реакцій:<br>NaOH + НСІ = NaCl + Н<sub>2</sub>0<br>Са(ОН)<sub>2</sub> + 2НСl = СаСl<sub>2</sub> + 2Н<sub>2</sub>0 <br><br>Дослід 2. На дно двох пробірок поклади за допомогою мікрошпателя або лопатки: в першу — купрум(ІІ) гідроксид, у другу — ферум(ІІІ) гідроксид. В одну пробірку долий 0,5 мл розбавленої хлоридної кислоти, а в другу — стільки само розчину сульфатної кислоти. Перемішай вміст пробірок струшуванням. Що спостерігаєш? Якого кольору набули розчини? Які нові речовини утворилися? Запиши рівняння реакцій:<br>Cu(OH)<sub>2</sub> + 2НСІ = СuСІ<sub>2</sub> + 2Н<sub>2</sub>0 <br>2Fe(OH)<sub>3</sub> + 3H<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> = Fe<sub>2</sub>(S0<sub>4</sub>)<sub>3</sub> + 6Н<sub>2</sub>0 <br>Реакції між основами і кислотами, внаслідок яких утворюються сіль і вода, називають '''''реакціями нейтралізації'''''. Вони належать до реакцій обміну.<br><br>Дослід 3. У пробірку налий 1 мл вапняної води (прозорий розчин кальцій гідроксиду Са(ОН)<sub>2</sub>). Через одноразову скляну трубочку (або поліетиленову для коктейлю) обережно видихай повітря у вапняну воду. Розчин каламутніє, оскільки утворюється нерозчинна сіль СаС0<sub>3</sub> — кальцій карбонат:<br>Са(ОН)<sub>2</sub> + С0<sub>2</sub> = СаС0<sub>3</sub> і + Н<sub>2</sub>0<br>Що засвідчує даний дослід? Дослід засвідчує те, що розчинні основи (луги) можуть взаємодіяти з оксидами неметалів, тобто кислотними оксидами, утворюючи сіль і воду.<br>Зверни увагу, утворюється сіль тієї кислоти, яка відповідає даному кислотному оксиду. У даному разі кислотному оксиду С0<sub>2</sub> відповідає кислота Н<sub>2</sub>С0<sub>3</sub>, ось чому у формулі солі поряд з хімічним символом металу Са стоїть не оксид С0<sub>2</sub>, а кислотний залишок С0<sub>3</sub> тієї кислоти, яка відповідає цьому оксиду.<br><br>Дослід 4. На дно сухої пробірки вмісти трохи купрум(ІІ) гідроксиду. Пробірку закріпи похило в тримачі лабораторного штатива. Спочатку прогрій усю пробірку, а потім нагрівай те місце, де міститься купрум(ІІ) гідроксид. Які зміни відбуваються з речовиною? Що спостерігаєш на стінках пробірки? Якого кольору утворюється нова тверда речовина? Запиши рівняння реакції:<br> <sub>t</sub><br>Cu(OH)<sub>2</sub> = CuO + Н<sub>2</sub>0 <br><sub>блакитний чорний</sub><br>Отже, нерозчинні основи під час нагрівання розкладаються на оксид металу (основний оксид) і воду.<br>Реакції нейтралізації належать до реакцій обміну<br>Узагальнимо набуті знання, порівнюючи хімічні властивості розчинних і нерозчинних основ (табл. 6).<br><br>Таблиця 6. Хімічні властивості основ<br>[[Файл:Таблиця 6. Хімічні властивості основ.jpg]]<br>
| + | |
| - | | + | |
| - | | + | |
| - | | + | |
| - | <br>'''Застосування основ.''' Натрій гідроксид NaOH використовують у виробництві мила, паперу, штучного волокна, для очищення нафтопродуктів. Калій гідроксид КОН — у виробництві рідкого мила та як електроліт для лужних акумуляторів. Кальцій гідроксид Са(ОН)<sub>2</sub> (гашене вапно) — як будівельний матеріал.<br>Чи знаєш ти, що суміш піску, подрібненого каменю та вапна Са(ОН)<sub>2</sub> використовували в будівельній справі ще 2 000 років тому?<br><br><br><u>ВИСНОВКИ</u><br>Основи мають немолекулярну будову. Завдяки наявності гідроксильної групи в їхньому складі, водні розчини основ (луги) мають спільні властивості — змінюють колір індикаторів: лакмус у лужному середовищі синіє, фенолфталеїн набуває малинового забарвлення, а метилоранж — жовтого. Нерозчинні основи на індикатори не діють.<br>Спільною властивістю для всіх основ (і розчинних, і нерозчинних) е здатність взаємодіяти з кислотами, тобто вступати в реакцію нейтралізації, утворюючи сіль і воду. Розчинні основи — луги — взаємодіють з кислотними оксидами (оксидами неметалів), утворюючи сіль тієї кислоти, що відповідає взятому оксиду, і воду.<br>Нерозчинні основи, на відміну від лугів, розкладаються під час нагрівання на основний оксид і воду.<br><br><br><u>Завдання для самоконтролю</u><br>1. Які речовини належать до основ і як їх класифікують? Наведи приклади.<br>2. Чому гідроксильна група має валентність 1?<br>3. Розкажи, що тобі відомо про натрій гідроксид?<br>4. Напиши рівняння реакцій, які ілюструють властивості таких основ: КОН і Fe(OH)<sub>3</sub>.<br>5. Як здійснити такі перетворення:<br>Са → СаО → Са(ОН)<sub>2</sub> → Ca(N0<sub>3</sub>)<sub>2</sub>? Напиши відповідні рівняння реакцій.<br>6. Де більша масова частка Купруму: у купрум(І) гідроксиді чи у купрум(ІІ) гідроксиді? Відповідь обґрунтуй, не вдаючись до обчислень.<br>7. Який об'єм (н.у.) сульфур(І\/) оксиду можна поглинути розчином, що містить барій гідроксид кількістю речовини 3 моль?<br><br><u>Додаткові завдання</u><br>8. У результаті прожарювання алюміній гідроксиду масою 312 т можна добути алюміній оксид масою<br>(а) 21 т; (б) 51 т; (в) 102 т; (г) 204 т.<br>9. Як здійснити такі перетворення: Р → Р<sub>2</sub>0<sub>5</sub> → Н<sub>3</sub>Р0<sub>4</sub> → Мg<sub>3</sub>(Р0<sub>4</sub>)<sub>2</sub>? Напиши відповідні рівняння реакцій.<br>10*. Який об'єм (н. у.) водню виділиться, якщо розчинити у воді лужний метал кількістю речовини 1 моль?<br>11 *. До розчину, що містить 2 моль натрій гідроксиду, додали розчин, що містить 2 моль сульфатної кислоти. Утворений розчин випарили досуха. Яка сіль утворилася при цьому? Визнач масу цієї солі.<br>12*. Скільки молекул води припадатиме на кожну молекулу натрій гідроксиду в розчині, добутому дією натрію масою 2,3 г на воду масою 19,8 г?<br>13*. Унаслідок спалювання двовалентного металу масою 6 г утворився його оксид масою 8,4 г. Який це метал? Яку масу гідроксиду цього металу можна добути, якщо утворений оксид розчинити у воді?<br>14*. Унаслідок взаємодії з водою одновалентного металу масою 19,5 г виділився водень об'ємом 5,6 л (н.у.). Назви метал і обчисли кількість речовини води, необхідної для взаємодії з металом зазначеної маси.<br><br>
| + | |
| - | | + | |
| - | ----
| + | |
| - | | + | |
| - | Н.М. Буринська, Хімія, 8 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту
| + | |
| - | | + | |
| - | <br> <sub>[[Хімія_8_клас|Програма]] з хімії за 8 клас, реферати та конспекти [[Хімія|уроків]] з хімії, домашнє завдання</sub> <br>
| + | |
| | | | |
| | '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | | |
| | '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8,_%D1%97%D1%85_%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4,_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B8._%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B8,_%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%96,_%D0%BA%D0%B5%D0%B9%D1%81%D0%B8 практикуми, лабораторні, кейси] |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | | |
| | '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | | |
| | '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | | |
| | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | | |
| | <br> | | <br> |
Текущая версия на 06:41, 17 июля 2012
Гіпермаркет Знань>>Хімія>>Хімія 8 клас>>Основи, їх склад, назви
Склад і назви основ. Вивчаючи хімічні властивості оксидів, тобі вже стало відомо, що оксиди активних металів (Натрію, Калію, Кальцію, Барію) взаємодіють з водою, утворюючи гідрати оксидів, або гідроксиди:
СаО + Н20 = Са(ОН)2
Кальцій гідроксид
Гідроксиди металів із загальною формулою Ме(ОН)n, де Me — метал, n — валентність цього металу (як правило, n < 3), належать до класу основ.
Основами називають складні речовини, до складу яких входять лише атоми металу і гідроксильні групи.
Гідроксильна група, або гідроксогрупа, утворюється з молекул води Н20:
Н—ОН
Її валентність завжди 1 (чому?). Кількість гідроксогруп у складі основи залежить від валентності металу. Відповідно і назви гідроксидів утворюються з назви металу в називному відмінку і слова «гідроксид». Наприклад, NaOH — натрій гідроксид, Аl(ОН)3 — алюміній гідроксид. Для металів, що мають змінну валентність, у дужках після назви металу римською цифрою зазначають його валентність в даному гідроксиді.
Наприклад, Fe(OH)3 — ферум(ІІІ) гідроксид, Fe(OH)2 — ферум(ІІ) гідроксид.
Усі гідроксиди мають немолекулярну будову. їх формули показують не склад молекул, оскільки в кристалах гідроксидів молекул немає, а співвідношення атомів металу і гідроксильних груп.
Н.М. Буринська, Хімія, 8 клас
Вислано читачами інтернет-сайту
Програма з хімії за 8 клас, реферати та конспекти уроків з хімії, домашнє завдання
Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|
