|
|
(2 промежуточные версии не показаны) | Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]>>Біологія: Насінина і плід''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Насінина і плід</metakeywords> <br> Тут буде текст | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас|Біологія 7 клас]]>>Насінина і плід''' <metakeywords>Біологія, клас, урок, на Тему, Насінина і плід</metakeywords> <br> |
| | | |
- | <br> <sub>Шкільна програма [[Гіпермаркет_Знань_-_перший_в_світі!|онлайн]], матеріали з [[Біологія_7_клас|біології]] за 7 клас, вчителям та учням на допомогу</sub> <br> | + | <br> |
| + | |
| + | <br> <u>Пригадайте</u> Яке біологічне значення [[Відділ_Квіткові._Повні_уроки|квітки]]? Що таке пилкове зерно, зав'язь та насінний зачаток? Що таке зигота?<br> <br> Ви вже знаєте, що квітка - це [[Квітка_–_генеративний_орган._Суцвіття._Повні_уроки|генеративний орган рослини]]. її найважливіші частини - це тичинки і маточки. Саме вони забезпечують запилення та запліднення. Заплідненню передує утворення статевих<br> клітин. Чоловічі статеві клітини (спермії) формуються у пилковому зерні, а жіноча (яйцеклітина) -у зародковому мішку, розташованому в насінному зачатку.<br> Як відбувається запліднення у квіткових рослин? Ми вже згадували, що перед заплідненням пилкове зерно має потрапити на приймочку маточки (мал. 108). Після цього пилкове зерно проростає пилковою трубкою. По ній дві чоловічі статеві клітини - два спермії - з пилкового зерна потрапляють до зародкового мішка.<br> [[Image:Мал. 108. Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3).jpg|Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3). фото]]<br>''Мал. 108. Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3)'' |
| + | |
| + | <br> [[Image:Мал. 109. Подвійне запліднення у квіткових рослин.jpg|Подвійне запліднення у квіткових рослин. фото]]<br>''Мал. 109. Подвійне запліднення у квіткових рослин''<br> <br> Після цього відбувається [[Утворення_статевих_клітин._Запліднення|запліднення]]. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, а другий - із центральною клітиною зародкового мішка. Оскільки кожен спермій зливається з окремою клітиною зародкового мішка, цей процес у квіткових рослин дістав назву подвійне запліднення (мал. 109).<br> Унаслідок злиття одного спермія з яйцеклітиною утворюється зигота. Згодом з неї розвивається зародок. А з центральної клітини зародкового мішка, з якою зливається другий спермій, розвивається запасна тканина насінини із запасом поживних речовин - ендосперм. Процес подвійного запліднення відкрив 1898 року професор Київського університету Святого Володимира (нині - Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Сергій Гаврилович Навашин (мал. 110). Це відкриття принесло йому та українській ботанічній науці всесвітню славу.<br> Після запліднення з насінного зачатка формується насінина.<br> [[Image:Мал. 110. С.Г. Навашин.jpg|С.Г. Навашин. фото]]<br> ''Мал. 110. С.Г. Навашин'' |
| + | |
| + | [[Image:Мал. 111. Будова насінини.jpg|Будова насінини. фото]]<br> ''Мал. 111. Будова насінини<br>'' <br> Яка будова [[Насінина_і_плід._Повні_уроки|насінини]]? Насінина складається із зародка рослини та ендосперму. Вона вкрита насінною шкіркою, що утворилась із покривів насінного зачатка (мал. 111). Головна частина насінини - це зародок рослини. Зародок складається з тих самих органів, що і доросла рослина: зародкових стебла, бруньки та листків. Перші листки зародка мають назву сім'ядолі. Зародки одних квіткових рослин (пшениці, кукурудзи, цибулі, тюльпана) мають лише одну сім'ядолю, інших - дві (у гороху, квасолі, капусти, яблуні, соняшника).<br> В ендоспермі містяться запасні поживні речовини, необхідні зародку для розвитку та проростання. Часто ще під час дозрівання насінини зародок використовує поживні речовини ендосперму повністю. Тоді утворюється насінина без ендосперму. Запасні речовини у таких рослин відкладаються або у м'ясистих сім'ядолях, як-от у гороху, квасолі та гарбуза, або в інших частинах насінини, наприклад у грициків - у зародковому корінці. Насінна шкірка захищає зародок та ендосперм від висихання, механічних ушкоджень тощо.<br> Яке значення насінини у житті рослин? Важко переоцінити значення насінини у поширенні квіткових рослин. їх можна побачити і високо в горах, і у спекотних пустелях, і у прісних водоймах. Це пов'язано з тим, що зародок квіткових рослин захищений насінною шкіркою і має значний запас поживних речовин. Завдяки цьому зародок здатний переживати тривалі періоди несприятливих умов (низьких і високих температур, посухи). За настання сприятливих умов насінина проростає і дає початок новій рослині.<br> <br> <u>Терміни і поняття, які потрібно засвоїти</u><br> подвійне запліднення, сім'ядолі, ендосперм<br> <br> '''Підсумки'''<br> У квіткових рослин запліднення має свої особливості порівняно з іншими рослинами і дістало назву подвійного. Це пов'язано з тим, що у зародковий мішок водночас потрапляють два спермії. Один із них зливається з яйцеклітиною, а другий - з центральною клітиною. Насінина розвивається з насінного зачатка і складається зі шкірки та зародка, а також часто містить запасаючу тканину - ендосперм.<br> <br> '''Запитання для контролю'''<br> ''1. Які особливості запліднення у квіткових рослин?<br> 2. Чому запліднення у квіткових рослин дістало назву подвійного? Хто з учених його відкрив? <br> 3. Яка будова насінини?<br> 4. Що таке ендосперм? У яких випадках насіння не має ендосперму?<br> 5. Яке значення насіння для квіткових рослин?''<br> <br> '''Поміркуйте'''<br> ''Чому рослини, що здатні утворювати насіння, найпоширеніші у природі?''<br> <br> |
| + | |
| + | ''М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, [[Біологія_7_клас|Біологія, 7 клас]]<br> Вислано читачами інтернет-сайту ''<br> <br> <sub>Шкільна програма [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|онлайн]], матеріали з [[Біологія 7 клас|біології]] за 7 клас, вчителям та учням на допомогу</sub> <br> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| <br> | | <br> |
Текущая версия на 13:54, 18 июля 2012
Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас>>Насінина і плід
Пригадайте Яке біологічне значення квітки? Що таке пилкове зерно, зав'язь та насінний зачаток? Що таке зигота? Ви вже знаєте, що квітка - це генеративний орган рослини. її найважливіші частини - це тичинки і маточки. Саме вони забезпечують запилення та запліднення. Заплідненню передує утворення статевих клітин. Чоловічі статеві клітини (спермії) формуються у пилковому зерні, а жіноча (яйцеклітина) -у зародковому мішку, розташованому в насінному зачатку. Як відбувається запліднення у квіткових рослин? Ми вже згадували, що перед заплідненням пилкове зерно має потрапити на приймочку маточки (мал. 108). Після цього пилкове зерно проростає пилковою трубкою. По ній дві чоловічі статеві клітини - два спермії - з пилкового зерна потрапляють до зародкового мішка. Мал. 108. Пилкові зерна (1) на приймочці маточки (2). Проросле пилкове зерно (3)
Мал. 109. Подвійне запліднення у квіткових рослин Після цього відбувається запліднення. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, а другий - із центральною клітиною зародкового мішка. Оскільки кожен спермій зливається з окремою клітиною зародкового мішка, цей процес у квіткових рослин дістав назву подвійне запліднення (мал. 109). Унаслідок злиття одного спермія з яйцеклітиною утворюється зигота. Згодом з неї розвивається зародок. А з центральної клітини зародкового мішка, з якою зливається другий спермій, розвивається запасна тканина насінини із запасом поживних речовин - ендосперм. Процес подвійного запліднення відкрив 1898 року професор Київського університету Святого Володимира (нині - Київський національний університет імені Тараса Шевченка) Сергій Гаврилович Навашин (мал. 110). Це відкриття принесло йому та українській ботанічній науці всесвітню славу. Після запліднення з насінного зачатка формується насінина. Мал. 110. С.Г. Навашин
Мал. 111. Будова насінини Яка будова насінини? Насінина складається із зародка рослини та ендосперму. Вона вкрита насінною шкіркою, що утворилась із покривів насінного зачатка (мал. 111). Головна частина насінини - це зародок рослини. Зародок складається з тих самих органів, що і доросла рослина: зародкових стебла, бруньки та листків. Перші листки зародка мають назву сім'ядолі. Зародки одних квіткових рослин (пшениці, кукурудзи, цибулі, тюльпана) мають лише одну сім'ядолю, інших - дві (у гороху, квасолі, капусти, яблуні, соняшника). В ендоспермі містяться запасні поживні речовини, необхідні зародку для розвитку та проростання. Часто ще під час дозрівання насінини зародок використовує поживні речовини ендосперму повністю. Тоді утворюється насінина без ендосперму. Запасні речовини у таких рослин відкладаються або у м'ясистих сім'ядолях, як-от у гороху, квасолі та гарбуза, або в інших частинах насінини, наприклад у грициків - у зародковому корінці. Насінна шкірка захищає зародок та ендосперм від висихання, механічних ушкоджень тощо. Яке значення насінини у житті рослин? Важко переоцінити значення насінини у поширенні квіткових рослин. їх можна побачити і високо в горах, і у спекотних пустелях, і у прісних водоймах. Це пов'язано з тим, що зародок квіткових рослин захищений насінною шкіркою і має значний запас поживних речовин. Завдяки цьому зародок здатний переживати тривалі періоди несприятливих умов (низьких і високих температур, посухи). За настання сприятливих умов насінина проростає і дає початок новій рослині. Терміни і поняття, які потрібно засвоїти подвійне запліднення, сім'ядолі, ендосперм Підсумки У квіткових рослин запліднення має свої особливості порівняно з іншими рослинами і дістало назву подвійного. Це пов'язано з тим, що у зародковий мішок водночас потрапляють два спермії. Один із них зливається з яйцеклітиною, а другий - з центральною клітиною. Насінина розвивається з насінного зачатка і складається зі шкірки та зародка, а також часто містить запасаючу тканину - ендосперм. Запитання для контролю 1. Які особливості запліднення у квіткових рослин? 2. Чому запліднення у квіткових рослин дістало назву подвійного? Хто з учених його відкрив? 3. Яка будова насінини? 4. Що таке ендосперм? У яких випадках насіння не має ендосперму? 5. Яке значення насіння для квіткових рослин? Поміркуйте Чому рослини, що здатні утворювати насіння, найпоширеніші у природі?
М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас Вислано читачами інтернет-сайту Шкільна програма онлайн, матеріали з біології за 7 клас, вчителям та учням на допомогу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|