|
|
(26 промежуточных версий не показаны.) | Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Правознавство|Правознавство]]>>[http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_10_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81 Правознавство 10 клас]>> Правознавство:Виникнення держави і права. Загальна характеристика держави ''' | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Правознавство|Правознавство]]>>[[Правознавство 10 клас|Правознавство 10 клас]]>> Правознавство: Виникнення держави і права. Загальна характеристика держави.''' |
| | | |
| <metakeywords>Виникнення держави і права. Загальна характеристика держави</metakeywords><br> | | <metakeywords>Виникнення держави і права. Загальна характеристика держави</metakeywords><br> |
Строка 5: |
Строка 5: |
| '''1. Організація первісного суспільства.'''<br> | | '''1. Організація первісного суспільства.'''<br> |
| | | |
- | <br> Людське суспільство пройшло великий шлях у своєму розвитку. За даними сучасної науки, планета Земля виникла майже 4,7 млрд років тому. Приблизно 3-3,5 млрд років назад на нашій планеті зародилося життя. Майже 2 млн років тому на Землі з'явилася людина, а 40 тис. років тому зробила перші кроки по планеті людина сучасного виду — Homo sapiens — Людина розумна.<br> З курсу історії пригадайте, що відрізняло первісну людину від мавпи. Якими були перші знаряддя праці первісної людини?<br> Період від появи перших людей до виникнення держави називають первісним суспільством — додержавним періодом існування людства. З перших кроків свого існування людина жила в колективі. Першим колективом давніх людей стало людське стадо (або первісна праобщина). Цей колектив був досить сталий — адже об'єднував родичів, але невеликий — два-три десятки дорослих жінок і чоловіків і кілька десятків дітей. Навіть у такому колективі потрібна була певна соціальна організація, яка необхідна для виживання в складних умовах існування первісної людини. Вона спиралася на безпосереднє спілкування членів людського стада. | + | <br> Людське [[Ділова_етика_та_суспільство.|суспільство]] пройшло великий шлях у своєму розвитку. За даними сучасної науки, планета Земля виникла майже 4,7 млрд років тому. Приблизно 3-3,5 млрд років назад на нашій планеті зародилося життя. Майже 2 млн років тому на Землі з'явилася людина, а 40 тис. років тому зробила перші кроки по планеті людина сучасного виду — Homo sapiens — Людина розумна.<br> З курсу історії пригадайте, що відрізняло первісну людину від мавпи. Якими були перші знаряддя праці первісної людини?<br> Період від появи перших людей до виникнення [[Виникнення_держави_і_права|держави]] називають первісним суспільством — додержавним періодом існування людства. З перших кроків свого існування людина жила в колективі. Першим колективом давніх людей стало людське стадо (або первісна праобщина). Цей колектив був досить сталий — адже об'єднував родичів, але невеликий — два-три десятки дорослих жінок і чоловіків і кілька десятків дітей. Навіть у такому колективі потрібна була певна соціальна організація, яка необхідна для виживання в складних умовах існування первісної людини. Вона спиралася на безпосереднє спілкування членів людського стада. |
| | | |
- | [[Image:Pravo1.jpg|400x305px]] | + | [[Image:Pravo1.jpg|460px|камяна доба]] |
| | | |
- | <br> З часом людина вдосконалювала знаряддя праці, оволодівала новими трудовими навичками, змінювалася й соціальна організація суспільства. На зміну людському стаду прийшла родова община. Кількість членів цього колективу була набагато більшою, однак він також об'єднував родичів, осіб, пов'язаних спільним походженням. При цьому члени общини вели спільне господарство, разом працювали. Як правило, родову общину очолювала жінка.<br> Поступово окремі родові общини згуртовувалися в більш великі людські об'єднання — племена. Членів племені об'єднувало вже не лише кровне споріднення, а й шлюб.<br> Однак основні ознаки організації суспільства на всіх етапах первісного ладу залишалися однаковими. Спочатку влада належала всьому людському колективу (людському стаду, общині, племені) у цілому. Всі члени суспільства мали абсолютно рівні права та обов'язки, жоден із них не мав привілеїв. Вищою владою були загальні збори (рада) усіх дорослих членів людського колективу. Саме на цих зборах приймалися найважливіші рішення, які стосувалися всього колективу, обирався старійшина — найдосвідченіший та найавторитетніший представник людського колективу. Він здійснював повсякденне керівництво життям колективу, безпосередньо брав участь у всіх справах племені й общини.<br> Влада старійшини підтримувалася авторитетом і повагою до нього. Рішення та вказівки старійшини виконувалися добровільно, на підставі довіри до нього, його досвіду та вміння. У разі порушення порядку, установленому в первісному людському колективі, вживали певних заходів, а часом і примус. Найстрашнішим покаранням того часу було вигнання з племені, адже одноосібно тогочасна людина вижити не могла.<br> Однак при цьому в первісному суспільстві не було спеціальних органів примусу, які займалися тільки цією діяльністю. Ця система соціального управління отримала назву первісна демократія. Для неї характерні певні особливості, що відрізняють її від організації влади, соціального управління в більш пізній період — після виникнення держави.<br> <br> [[Image:Pravo2.jpg|342x234px]]<br><br>''' 2. Регулювання людських відносин у первісному суспільстві.''' | + | <br> З часом людина вдосконалювала знаряддя праці, оволодівала новими трудовими навичками, змінювалася й соціальна організація суспільства. На зміну людському стаду прийшла родова община. Кількість членів цього колективу була набагато більшою, однак він також об'єднував родичів, осіб, пов'язаних спільним походженням. При цьому члени общини вели спільне господарство, разом працювали. Як правило, родову общину очолювала жінка.<br> Поступово окремі родові общини згуртовувалися в більш великі людські об'єднання — [[Східнослов’янські_племена_–_предки_українців_–_напередодні_утворення_держави._Конспект_уроку|племена]]. Членів племені об'єднувало вже не лише кровне споріднення, а й шлюб.<br> Однак основні ознаки організації суспільства на всіх етапах первісного ладу залишалися однаковими. Спочатку влада належала всьому людському колективу (людському стаду, общині, племені) у цілому. Всі члени суспільства мали абсолютно рівні права та обов'язки, жоден із них не мав привілеїв. Вищою владою були загальні збори (рада) усіх дорослих членів людського колективу. Саме на цих зборах приймалися найважливіші рішення, які стосувалися всього колективу, обирався старійшина — найдосвідченіший та найавторитетніший представник людського колективу. Він здійснював повсякденне керівництво життям колективу, безпосередньо брав участь у всіх справах племені й общини.<br> Влада старійшини підтримувалася авторитетом і повагою до нього. Рішення та вказівки старійшини виконувалися добровільно, на підставі довіри до нього, його досвіду та вміння. У разі порушення порядку, установленому в первісному людському колективі, вживали певних заходів, а часом і примус. Найстрашнішим покаранням того часу було вигнання з племені, адже одноосібно тогочасна людина вижити не могла.<br> Однак при цьому в первісному суспільстві не було спеціальних органів примусу, які займалися тільки цією діяльністю. Ця система соціального управління отримала назву первісна [[Тема_22._Демократія|демократія]]. Для неї характерні певні особливості, що відрізняють її від організації влади, соціального управління в більш пізній період — після виникнення держави.<br> <br> [[влада в первісному суспільстві|[[Image:Pravo2.jpg|460px|Pravo2.jpg]]]]<br><br>''' 2. Регулювання людських відносин у первісному суспільстві.''' |
| | | |
- | Незважаючи на порівняно невелику кількість членів людського колективу за часів первісного суспільства, у ньому існувала потреба регулювання людських відносин.<br> Поступово в житті суспільства склалися певні ритуали, які, на думку тогочасних людей, допомагали їм у житті, у досягненні своїх цілей, успіху. Так, в окремих племенах необхідною умовою успіху на полюванні вважалося виконання певних ритуальних танців, метання списів у зображення тварин, на яких полювали, інші дії, що вважалися запорукою успіху. Поступово внаслідок багаторазового повторення ці дії входили у звичку членів суспільства — формується звичай.<br> Одночасно прискорило формування уявлення суспільства про добро та зло. На цій підставі виникли правила поведінки, які регулюють відносини між людьми, — початкові правила моралі.<br> Знання людей про оточуючий світ, природу й людське життя були на той час досить обмеженими й примітивними. У зв'язку із цим чимало подій та явищ, які спостерігали й намагалися пояснити первісні люди, отримували фантастичне, як на сьогодні, пояснення. Виникали міфи, що певною мірою також визначали поведінку та дії членів первісного суспільства. Міфи, що відтворюють фантастичні уявлення про світ, природу й людське буття тощо, отримали назву міфологія.<br>Пригадайте, які міфи відомі вам з історії стародавнього світу.<br>[[Image:Pravo3.jpg|433x219px]]<br> <br><br> Іноді в житті суспільства на основі досвіду, певних переконань виникали так звані табу — заборони, що накладалися на певні дії, предмети, слова тощо. Вони були пов'язані з тим, що, на думку первісної людини, порушення такої заборони призводить до жорстокої кари (тяжкої хвороби, голоду, смерті) з боку фантастичних сил.<br>Усі ці соціальні норми первісного суспільства іноді об'єднують поняттям мононорми.<br> Для всіх соціальних норм первісного суспільства характерні спільні ознаки. Вони були створені внаслідок багаторазового повторення, поступово стали звичними для більшості людей. Ці норми є консервативними за своєю природою, адже в них відтворено те, що склалося внаслідок тривалої суспільної практики. При цьому норми закріплювалися не у звичних нині нормативних актах (на папері), а лише у свідомості людей. Соціальні норми первісного суспільства виражали волю всього племені, роду, тому їх дотримання забезпечувалося здебільшого заходами суспільного впливу, адже, як ми вже знаємо, спеціального апарату примусу на той час не існувало. Крім того, дотримання соціальних норм первісного суспільства забезпечувалося страхом людини перед надприродними силами, перед помстою, яка чекала в разі відхилення від установлених норм не лише порушника, а й увесь людський колектив, до якого він належав.<br><br> '''3. Причини виникнення держави і права.''' | + | Незважаючи на порівняно невелику кількість членів людського колективу за часів первісного [[Вступ._Значення_мови_в_житті_суспільства._Презентація_уроку|суспільства]], у ньому існувала потреба регулювання людських відносин.<br> Поступово в житті суспільства склалися певні ритуали, які, на думку тогочасних людей, допомагали їм у житті, у досягненні своїх цілей, успіху. Так, в окремих племенах необхідною умовою успіху на полюванні вважалося виконання певних ритуальних танців, метання списів у зображення тварин, на яких полювали, інші дії, що вважалися запорукою успіху. Поступово внаслідок багаторазового повторення ці дії входили у звичку членів суспільства — формується звичай.<br> Одночасно прискорило формування уявлення суспільства про добро та зло. На цій підставі виникли правила поведінки, які регулюють відносини між людьми, — початкові правила моралі.<br> Знання людей про оточуючий світ, природу й людське життя були на той час досить обмеженими й примітивними. У зв'язку із цим чимало подій та явищ, які спостерігали й намагалися пояснити первісні люди, отримували фантастичне, як на сьогодні, пояснення. Виникали міфи, що певною мірою також визначали поведінку та дії членів первісного суспільства. Міфи, що відтворюють фантастичні уявлення про світ, природу й людське буття тощо, отримали назву міфологія.<br>Пригадайте, які міфи відомі вам з історії стародавнього світу.<br>[[Image:Pravo3.jpg|460px|соціальні норми]]<br> <br><br> Іноді в житті суспільства на основі досвіду, певних переконань виникали так звані табу — заборони, що накладалися на певні дії, предмети, слова тощо. Вони були пов'язані з тим, що, на думку первісної людини, порушення такої заборони призводить до жорстокої кари (тяжкої [[Здоров'я_і_хвороби|хвороби]], голоду, смерті) з боку фантастичних сил.<br>Усі ці соціальні норми первісного суспільства іноді об'єднують поняттям мононорми.<br> Для всіх соціальних норм первісного суспільства характерні спільні ознаки. Вони були створені внаслідок багаторазового повторення, поступово стали звичними для більшості людей. Ці норми є консервативними за своєю природою, адже в них відтворено те, що склалося внаслідок тривалої суспільної практики. При цьому норми закріплювалися не у звичних нині нормативних актах (на папері), а лише у свідомості людей. Соціальні норми первісного суспільства виражали волю всього племені, роду, тому їх дотримання забезпечувалося здебільшого заходами суспільного впливу, адже, як ми вже знаємо, спеціального апарату примусу на той час не існувало. Крім того, дотримання соціальних норм первісного суспільства забезпечувалося страхом людини перед надприродними силами, перед помстою, яка чекала в разі відхилення від установлених норм не лише порушника, а й увесь людський колектив, до якого він належав.<br><br> '''3. Причини виникнення держави і права.''' |
| | | |
- | Із зміною суспільних відносин первісна система організації життя людського колективу, управління ним уже не задовольняє потреби суспільства. Серед причин, які привели до поступового виникнення держави, — зміни в організації суспільства. Спочатку відбулися три великі поділи праці, а також розвиток знарядь праці, унаслідок яких у людей уперше в історії з'являються надлишки.<br> З курсу історії пригадайте, у чому полягали поділи праці. Поступово відбувається розпад первісного родоплемінного суспільства, розвиваються засоби виробництва, змінюється соціальна структура суспільства. Унаслідок цього, з одного боку, відбувається зміна способу виробництва та споживання, а з іншого — виникає політична організація суспільства, яка набуває форми держави.<br> Водночас виникає право. Мононорми — соціальні регулятори первісного суспільства — поступово перетворюються на юридичні норми, розпочинається правотворча діяльність певних державних органів, які створюють правові норми.<br>Існують різні теорії походження права. Деякі філософи й правознавці (І. Кант, Г. Гегель) уважали, що право не створюється людиною, людським суспільством, а походить від самої природи. Ця теорія має назву природне право. Інші вважають, що право утворюється в процесі історичного розвитку людства, — це історична теорія походження права. За соціологічною теорією право — це врівноважена сила в житті суспільства, що породжується самим життям. Прихильники психологічної теорії вважають, що право є результатом розвитку людської психіки, людських відчуттів. За матеріалістичною теорією право є продуктом класового суспільства, виразом і закріпленням волі й інтересів економічно пануючого класу.<br> При цьому важливо зазначити, що серед істориків і правознавців немає єдності навіть у визначенні часу появи права. Частина з них уважає, що ще в первісному суспільстві існувало право як соціальні норми, які регулюють суспільні відносини, як звичаєве, традиційне право. Інші ж переконані, що право виникло з утворенням держави і є її породженням.<br> Причини появи держави та права певною мірою відрізняються залежно від географічного положення, природних умов та особливостей розвитку господарства. У той же час загальними причинами появи держави й права вважають великі поділи праці, появу приватної власності та надлишкового продукту, нездатність суспільної влади первинного суспільства ефективно регулювати соціальні відносини в принципово нових умовах.<br> Виникнення держави та права привело до суттєвих змін в соціальній організації людського суспільства. | + | Із зміною суспільних відносин первісна система організації життя людського колективу, управління ним уже не задовольняє потреби суспільства. Серед причин, які привели до поступового виникнення держави, — зміни в організації суспільства. Спочатку відбулися три великі поділи праці, а також розвиток знарядь праці, унаслідок яких у людей уперше в історії з'являються надлишки.<br> З курсу історії пригадайте, у чому полягали поділи праці. Поступово відбувається розпад первісного родоплемінного суспільства, розвиваються засоби [[Закон_спадної_продуктивності_факторів_виробництва|виробництва]], змінюється соціальна структура суспільства. Унаслідок цього, з одного боку, відбувається зміна способу виробництва та споживання, а з іншого — виникає політична організація суспільства, яка набуває форми держави.<br> Водночас виникає право. Мононорми — соціальні регулятори первісного суспільства — поступово перетворюються на юридичні норми, розпочинається правотворча діяльність певних державних органів, які створюють правові норми.<br>Існують різні теорії походження права. Деякі філософи й правознавці (І. Кант, Г. Гегель) уважали, що право не створюється людиною, людським суспільством, а походить від самої природи. Ця теорія має назву природне право. Інші вважають, що право утворюється в процесі історичного розвитку людства, — це історична теорія походження права. За соціологічною теорією право — це врівноважена сила в житті суспільства, що породжується самим життям. Прихильники [[Земля_—_психологічне_трактування_вічних_проблем_(людини_і_землі,_злочину_і_кари)._Презентація|психологічної]] теорії вважають, що право є результатом розвитку людської психіки, людських відчуттів. За матеріалістичною теорією право є продуктом класового суспільства, виразом і закріпленням волі й інтересів економічно пануючого класу.<br> При цьому важливо зазначити, що серед істориків і правознавців немає єдності навіть у визначенні часу появи права. Частина з них уважає, що ще в первісному суспільстві існувало право як соціальні норми, які регулюють суспільні відносини, як звичаєве, традиційне право. Інші ж переконані, що право виникло з утворенням держави і є її породженням.<br> Причини появи держави та права певною мірою відрізняються залежно від географічного положення, природних умов та особливостей розвитку господарства. У той же час загальними причинами появи держави й права вважають великі поділи праці, появу приватної власності та надлишкового продукту, нездатність суспільної влади первинного суспільства ефективно регулювати соціальні відносини в принципово нових умовах.<br> Виникнення держави та права привело до суттєвих змін в соціальній організації людського суспільства. |
| | | |
- | Пригадайте, що таке держава та право, і визначте відмінності держави від первісного суспільства.<br>Первісне суспільство Держава<br>Поділ людей за ознакою споріднення Поділ людей за територіальною ознакою<br>Наявність лише народного суверенітету Наявність як народного,<br>так і державного суверенітету<br>Відсутність публічної влади Наявність публічної влади<br>Відсутність апарату примусу Наявність апарату примусу<br>Регулювання суспільних відносин за допомогою мононорм Регулювання суспільних відносин за допомогою переважно правових норм<br>Мононорми відображають інтереси всього суспільства Норми права відображають інтереси, захищають права пере¬важно певної частини суспільства<br><br>З перших кроків існування людства виникають людські спіль¬ноти — стадо, рід, плем'я, родова община. Влада в них належала колективу в цілому, вищим органом влади були загальні збори (рада) всіх дорослих членів колективу. Старійшина, який обирав¬ся зборами та керував повсякденною діяльністю, використовував свій авторитет і досвід.<br>Регулювання відносин здійснювалося за допомогою моно¬норм, які існували у формі звичаїв, табу, первинних норм моралі, міфів.<br>З розвитком суспільства ця система вже не задовольняла потреб, що стало причиною виникнення держави та права.<br><br><br> <sub>Збірка конспектів уроків по всім класами, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|домашня робота]], скачати реферати [[Інформатика|з інформатики]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Інформатика 10 клас|з інформатики]]</sub> | + | Пригадайте, що таке держава та право, і визначте відмінності держави від первісного суспільства.<br> [[Image:Pravo4.jpg|460px|первісне суспільство]]<br><br> З перших кроків існування людства виникають людські спільноти — стадо, рід, плем'я, родова община. Влада в них належала колективу в цілому, вищим органом влади були загальні збори (рада) всіх дорослих членів колективу. Старійшина, який обирався зборами та керував повсякденною діяльністю, використовував свій авторитет і [[Презентація_уроку_«Генріх_Белль_(1917-1985)._Особистий_досвід_участі_в_Другій_світовій_війні»|досвід]].<br>Регулювання відносин здійснювалося за допомогою мононорм, які існували у формі звичаїв, табу, первинних норм моралі, міфів.<br>З розвитком суспільства ця система вже не задовольняла потреб, що стало причиною виникнення держави та права. |
| + | |
| + | Мононорми, первісна демократія. |
| + | |
| + | 1. Які форми організації людського суспільства існували в первісний період людства?<br> 2. Назвіть характерні ознаки влади в додержавний період.<br> 3. Які соціальні регулятори існували за часів первинного суспільства?<br> 4. Порівняйте статус, порядок обрання та функції старійшини первісного племені й сучасного глави держави.<br> 5. Порівняйте різні види мононорм, які існували в первісному суспільстві.<br> 6. Висловіть свою думку щодо причин появи держави та права. |
| + | |
| + | 7. Порівняйте [[Підлабузництво_підлеглих_та_необмежена_влада_-_головні_причини_спотворення_характеру_принцеси|владу]] в первісному суспільстві ( до державного періоду) та державну владу.Заповни таблицю. |
| + | |
| + | [[Image:Pravo5.jpg|460px|питання для перевірки]] |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | '''2.Походження держави'''<br> |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | Уже багато століть історики та правознавці вивчають походження держави та права. Однак й донині існує чимало теорій походження держави.<br> [[Image:Pravo8.jpg|460px|походження держави]]<br> 1. Теологічна теорія.<br> Ця теорія найдавніша. Ще в XVIII ст. до н. е. в законах царя Хаммурапі стверджувалося про божественне походження Вавилонської держави та царів. Так само пояснювали походження своїх держав і своєї влади правителі Стародавнього [[Міфологія_давньої_Індії,_міфлологія_давнього_Китаю|Китаю]] та Стародавнього Єгипту. В епоху Середньовіччя ідею богоствореності держа¬ви й права проповідували та розвивали у своїх працях мислителі й учені — Августин Блаженний (354-430) та Фома Аквінський (1225-1274). |
| + | |
| + | [[Image:Pravo9.jpg|460px|феофан прокопович]]<br> |
| + | |
| + | Ці ідеї отримали підтримку та розвиток у працях українських філософів, правників — Петра Могили (1597-1647), Феофана Прокоповича (1681-1736), Стефана Яворського (1658-1722). Вони вважали, що [[Галицько-Волинська_держава|держава]] була створена за Божим велінням, від волі та розуму Божого залежить створення й зміст людських законів. Проголошення божественного походження держави визначає її вічність і непорушність, неможливість посягання на неї.<br><br>Пригадайте, що вам відомо з курсу історії про цих мислителів, громадських діячів.<br><br> 2. Патріархальна теорія.<br> Патріархальна теорія (від грец. батько та влада) пояснює державу як наслідок розвитку перетворення сім'ї. Прибічники цієї теорії вважають, що сім'я, яка виникла ще в первісному суспільстві й була його первинною та основною одиницею, з часом розширювалася, розділялася. Сім'ї об'єднувалися, утворювали більш численні спільноти, у яких не вистачало традиційних для сім'ї важелів [[Презентація_3_теми:_Функції_управління_підприємством|управління]]. Саме тому поступово сімейна влада батька-патріарха перетворювалася на державну владу, а сім'я — відповідно на державу. |
| + | |
| + | [[Image:Pravo10.jpg|134x201px|Pravo10.jpg]] [[Image:Pravo11.jpg|128x185px|Pravo11.jpg]]<br> |
| + | |
| + | Перетворення сімейної влади відбувалося поступово — від влади батька до влади старійшини роду, племені, а потім — і до влади глави держави — монарха. Ця теорія озброювала вагомими аргументами прибічників монархії, адже вона розглядала монарха як батька свого народу, своїх підданих, виводила владу монарха безпосередньо від Адама, проголошувала її непідвладною жодним людським законам.<br>Засновниками цієї теорії були давньогрецькі мислителі Арістотель та Платон. Цю теорію розвинули у своїх працях англійський учений Р. Флібер, російські мислителі й громадські діячі — М. Михайловський та М. Покровський. |
| + | |
| + | <br> 3. Договірна та психологічна теорії.<br> Відповідно до договірної теорії держава виникла внаслідок досягнення певних домовленостей між людьми. Основні положення цієї теорії першим виклав грецький філософ Епікур, пізніше серед її найактивніших прибічників і послідовників були Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. [[Жіноче_виховання_у_педагогічній_спадщині_Ж.-Ж._Руссо|Руссо]], М. Радищев і чимало інших учених із різних держав. На думку прибічників цієї теорії, життя суспільства підштовхує людей до усвідомлення спільних інтересів, досягнення певних домовленостей, які забезпечують взаємну вигоду, безпеку та загальну користь. Однак причини появи суспільного договору прибічники теорії пояснюють по-різному. Одні вважали, що людина за своєю природою є хоча й розумною, але дуже егоїстичною, властолюбною істотою, якій притаманне бажання шкодити іншим. Це призводить до ворожнечі, ненависті між людьми, боротьби між ними. І лише досягнення певної угоди, домовленості про розподіл суспільних ролей (одні керують, інші виконують їхні управлінські рішення) дає можливість уникнути постійних конфліктів. Унаcлідок укладення суспільного договору люди визнають певну політичну владу та підкоряються їй. Інші бачать цю причину в ба-жанні людини захиститися від зовнішніх обставин. Кожний, хто дає згоду на суспільний договір, стає частиною цілого. При цьому, приймаючи над собою владу суспільства, особа в той же час не підкоряється нікому персонально, залишається вільною.<br> Автори психологічної теорії (Цицерон, Л. Петражицький тощо) уважають, що причиною виникнення держави є особливості психіки людей, їхні [[Відносини_власності_з_Україні|відносини]]. На їхню думку, люди, відчувши негативні наслідки анархії, безвладдя в період відсутності державної влади, самі приходять до висновку про необхідність створення держави як механізму врегулювання міжлюдських відносин. Також вони вважали, що підкорення державній владі поступово стає звичкою людей.<br> |
| + | |
| + | [[Image:Pravo12.jpg|460px|цицерон]]<br> |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | 4. Теорія насильства.<br>Ця теорія сформувалась у другій половині XIX ст. Її заснов¬ник — Л. Гумплович — уважав, що головними чинниками суспільного життя є постійна та жорстока боротьба між окремими особами, соціальними групами та прагнення людини до задоволення матеріальних потреб. На думку прихильників теорії, держави виникають унаслідок [[Завоювання_Англії._Повні_уроки|завоювань]], коли з'являється потреба утримувати переможене плем'я, рід у покорі. Унаслідок завоювання племена перетворюються на класи — панівний (завойовників) і пригнічений (експлуатований). Для утримання пригніченого класу в покорі виникає необхідність у створенні апарату насильства, який і перероджується на державу. Отже, саме завоювання й необхідність утримувати в покорі завойований народ стає причиною появи держави. Активними прибічниками теорії були К. Каутський, Є. Дюрінг та інші вчені.<br><br> 5. Соціально-[[Нова_економічна_політика._Створення_СРСР|економічна]] теорія.<br> У ХХ ст. досить широкого поширення набула соціально-економічна теорія походження держави. Автори цієї теорії шукають причини появи держави в змінах, які відбуваються в економічному житті суспільства. Унаслідок поступового розвитку знарядь праці, виробництва зростає продуктивність праці — людина починає виробляти більше. Якщо в первісному суспільстві людина виробляла таку кількість продуктів, що ледве вистачало для її існування, то із зростанням продуктивності праці утворюються надлишки. Якщо за відсутності надлишків усі люди мали однаковий матеріальний<br> <br>[[Image:Pravo13.jpg|460px|походження держави]] |
| + | |
| + | <br>стан, то з появою надлишків виникає нерівність. До того ж завдяки появі надлишків з'являється можливість експлуатувати інших осіб, тобто присвоювати собі результати праці інших людей. На думку авторів соціально-економічної теорії, саме поява нерівності та [[Де_можуть_працювати_підлітки._Як_законодавство_регулює_працю_неповнолітніх._Як_закон_захищає_неповнолітніх_від_експлуатації|експлуатації]] людей привела до формування класів — великих груп людей, з яких одна експлуатує іншу.<br> Пригадайте з курсу історії, які класи існували в різні періоди розвитку людства, як складалися відносини між класами, які конфлікти між ними виникали.<br> Для утримання в покорі великих соціальних груп людей — експлуатованих класів — не вистачало засобів, притаманних для первісного суспільства, — переконання, авторитету. З'являється потреба в створенні спеціального апарату, механізму підтримання влади одних груп людей над іншими. Саме таким апаратом стає держава, а одним з її необхідних атрибутів, інструментів є право. Основними розробниками цієї теорії є К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін. |
| + | |
| + | <br>[[Image:Pravo14.jpg|460px|маркс, енгельс]]<br> |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | <br> 6. Патримоніальна, органічна й космічна теорії.<br> До періоду стародавнього світу та середньовіччя відноситься ще одна теорія походження держави — патримоніальна. Вона пов'язує появу держави з відносинами власності, передусім поземельної. На думку прибічників цієї теорії, створенню держави передувало утвердження приватної власності на землю, зосередження землі в руках окремих осіб — здебільшого знаті первісного періоду: вождів, старійшин тощо. На завершальному етапі первісної історії земля із загальної [[Підприємства_різних_форм_власності._Приватна,_колективна_та_державна_власність|власності]] переходить до приватної, зосереджується в руках саме цих керівників первісних людських колективів. Маючи земельну власність, вони набувають владу, створюють апарат її підтримання. Саме це приводить до формування державного апарату.<br> У другій половині XIX ст. виникла органічна теорія походження держави. Її представники — Й. Блюнчлі, Г. Спенсер, Р. Вормс — уважали, що виникнення та розвиток держави подібні до народження та розвитку біологічних істот. Держава, на їхню думку, також обов'язково проходить етапи народження, становлення, ускладнення будови, розмноження, старіння й смерті. Розвиток відбувається за законами еволюції, переходу від нижчих до вищих форм у процесі боротьби, яка набуває форми постійної [[Виникнення_двох_вогнищ_війни|війни]]. Прибічники теорії намагалися знайти в елементах державного механізму аналогію з частинами організму живих істот. Так уряд вони порівнювали з нервовою системою організму, еліта виконує функції мозку, а населення має забезпечувати державу-організм їжею.<br>Космічна (інопланетна) теорія, на відміну від попередніх, виникла лише у ХХ ст. Люди не раз попадали в обставини, які наводять на думку про можливі відвідини нашої планети в минулому представниками інших цивілізацій, які прибували з космічного простору. Свідченнями цього дехто вважає загадкові пам'ятки тихоокеанського острова Пасхи та загадкові зображення в єгипетських пірамідах, не до кінця зрозумілі тексти стародавніх міфів і появу невідомих літаючих об'єктів - «літаючих тарілок». Тому й виникла теорія, яка пояснює появу на Землі людської цивілізації саме втручанням прибульців-інопланетян. Ними, як уважають прихильники цієї теорії, було привнесено на нашу планету й державу. |
| + | |
| + | <br> 7. Східний та західний шляхи походження держави і права.<br> Формування держави та права в різних регіонах, частинах світу проходило різними шляхами, мало свою суттєву специфіку. Однак при всьому різноманітті можна визначити два основні шляхи походження держави.<br>Східний шлях формування держави був притаманний здебільшого країнам Азії, доколоніальної [[Води_суходолу_Африки|Африки]], частково країнам Східної Європи.<br> Розвиток економіки, зростання продуктивності праці й поява надлишків породжують певні соціальні наслідки. Перерозподіл надлишкової продукції здійснюється переважно вождями, старійшинами, з яких поступово формується прошарок родоплемінної знаті. Однак при цьому в країнах, які розвивалися східним шляхом формування держави, власність залишається переважно суспільною, а влада цих людей, крім авторитету, як було раніше, спирається також на можливість розпоряджатися суспільною власністю (унаслідок зайняття певної посади). Керувати людським колективом стає не лише відповідально, а й вигідно з матеріальної точки зору. Це призводить до появи економічної залежності від вождя (адже він розподіляє суспільне багатство!), а внаслідок цього — до поступового перетворення виборів вождя на формальність, а в подальшому — до появи спадкової передачі посад. Поступово родоплемінна знать перетворюється на відокремлену соціальну групу (клас, стан, касту), яка здійснює управління суспільством, усе більше віддаляючись від інших членів суспільства. |
| + | |
| + | <br> Пригадайте, у яких державах вам траплялися ці назви соціальних груп. |
| + | |
| + | <br> Суттєвий вплив на формування держави на цьому шляху її виникнення мали географічні особливості, зокрема потреба в проведенні різноманітних великомасштабних громадських робіт (насамперед величезних іригаційних робіт), які були необхідні для існування людської спільноти в окремих державах. Масштаби необхідних робіт перевищували можливості окремого роду, общини. Тому для здійснення цих робіт виникала потреба в об'єднанні первісних людських колективів у більш масштабний і відповідно в забезпеченні надійної системи спорудження, експлуатації та захисту цих систем.<br> На чолі цієї системи також ставали представники родоплемінної знаті. Отже, при утворенні держави східним шляхом панівні соціальні групи використовують існуючу систему управління первісним суспільством для збереження та закріплення своєї влади.<br> Прикметною особливістю новоутвореної держави східного типу є деспотичний [[І.Франко._Казка_«Фарбований_лис»._Образ_Лиса,_риси_його_характеру|характер]]. Авторитет влади був досить високим, адже досягнення в господарській діяльності (передусім у здійсненні згаданих масштабних робіт) пояснювали лише здібностями глави держави та його вмінням досягати загальносоціальної цілі. Йому надавалася «богоданість» — «влада від Бога», а сам він уважався посередником між Богом і людьми — підданими. Крім того, східний, або азіатський, шлях формування держави характерний тим, що політична влада на початковому етапі спирається насамперед на виконання певної суспільної функції, посади.<br> Усі держави, які утворилися східним шляхом, були абсолютними монархіями, здебільшого деспотіями; мали розвинутий чиновницький апарат. При цьому типі утворення держави в економіці основними були державна та суспільна форми власності, а приватна, хоча вона формально й існувала, мала другорядний характер, її наявність залежала від зайняття певної посади.<br> Цей шлях виникнення держави — поступовий перехід перетворення первісного суспільства на державу.<br>Безпосередніми причинами появи держави при цьому були:<br>— потреба в здійсненні великомасштабних іригаційних робіт у зв'язку з розвитком землеробства, яке було неможливим без поливу в існуючих природних умовах, і об'єднання з цією метою великих мас людей;<br>— необхідність єдиного централізованого керівництва великими масами людей, які збиралися для виконання цих робіт.<br> На відміну від східного шляху в Європі поява держави була пов'язана переважно з інтенсивним формуванням [[Переваги_та_обмеження_різних_організаційних_форм_підприємств_приватної,_колективної_та_державної_власності|приватної]] власності та класовим поділом суспільства, яке відбувається внаслідок цього. Цей шлях формування держави називають західним.<br> Зі зростанням приватної власності зростає економічна могутність її власників, вони намагаються послабити традиційні (насамперед вибірні) органи влади та набути, крім економічної, політичну владу. Цьому сприяє поступове перетворення загального озброєння народу на відокремлену групу озброєних людей, яка захищає не загальногромадські інтереси, а інтереси певної соціальної групи. Класичним прикладом такого процесу вважається Афінська держава.<br> У ряді випадків виникнення держави було пов'язане із завоюванням сусідніх територій та необхідністю утримання в покорі їх населення. Саме такий процес, на думку дослідників, став основним чин¬ником виникнення держави в Спарті.<br> Залежно від особливостей виникнення держави на певній території формувалася різна за ступенем жорсткості держава. Якщо в Римі, Афінах вона мала демократичний для того часу характер, протягом тривалого часу зберігалися виборні органи, то в інших (Спарта) держава одразу набувала жорсткого характеру.<br> Крім того, у деяких випадках формування держави відбувалося протягом тривалого часу разом із збереженням колективної власності й колективної системи господарювання. При цьому, унаслідок особливостей розвитку суспільства, здійснювався перехід від первісного суспільства не до рабовласницького, а до феодального типу держави. Такий процес був характерний для Франкської держави, Стародавньої [[1._Вступ._Книжка_в_житті_людини._Книги_в_Київській_Русі._Сучасний_читач_і_його_роль_у_новому_«житті»_твору.|Русі]], Ірландії, деяких арабських країн тощо.<br><br> Отже, донині існують різні погляди на причини, які привели до виникнення держави. Серед теорій походження держави є ті, які вже залишилися здебільшого в минулому, — патримоніальна, органічна, є і порівняно нові — космічна. Досить широкого поширення набули теорія насильства, патріархальна, соціально-еконмічна теорії. Кожна з теорій походження держави має певні аргументи на їх користь, своїх прихильників і противників.<br> <br> Залежно від особливостей процесу формування держави прийнято виокремлювати східний та західний шляхи походження держави.<br><br> 1. Назвіть відомі вам теорії походження держави та визначте основні положення кожної з них.<br> 2. Яка з відомих теорій походження держави видається вам найпе¬реконливішою? Наведіть аргументи на її користь.<br> 3. Установіть відповідність між назвами теорій походження держави та їх авторами,прихильниками<br><br> 1 патріархальна А К. Маркс, В. Ленін<br> 2 соціально-економічна Б Л. Гумплович, К. Каутський, Є. Дюрінг<br> 3 насильства В Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо<br> 4 теологічна Г Г. Спенсер, Й. Блюнчлі<br> 5 органічна Д Ф. Аквінський, Ф. Прокопович<br> Е Арістотель, Платон, М. Михайловський<br> 4. Назвіть основні риси східного та західного шляхів походження держави.<br> 5. Визначте, що спільного та відмінного в східному та західному шляхах походження держави.<br> 6. Які особливості географічного походження, природних умов тощо визначили зазначені шляхи походження держави?<br><br> |
| + | |
| + | О.Д.Наровлянський, [[Правознавство|Правознавство]],10 клас |
| + | |
| + | Вислано читачами з інтернет-сайту<br><br> <sub>Збірка конспектів уроків по всім класами, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|домашня робота]], скачати реферати [[Інформатика|з інформатики]], книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Інформатика 10 клас|з інформатики]]</sub> |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | | |
| <br> <br> | | <br> <br> |
Текущая версия на 15:16, 7 августа 2012
Гіпермаркет Знань>>Правознавство>>Правознавство 10 клас>> Правознавство: Виникнення держави і права. Загальна характеристика держави.
1. Організація первісного суспільства.
Людське суспільство пройшло великий шлях у своєму розвитку. За даними сучасної науки, планета Земля виникла майже 4,7 млрд років тому. Приблизно 3-3,5 млрд років назад на нашій планеті зародилося життя. Майже 2 млн років тому на Землі з'явилася людина, а 40 тис. років тому зробила перші кроки по планеті людина сучасного виду — Homo sapiens — Людина розумна. З курсу історії пригадайте, що відрізняло первісну людину від мавпи. Якими були перші знаряддя праці первісної людини? Період від появи перших людей до виникнення держави називають первісним суспільством — додержавним періодом існування людства. З перших кроків свого існування людина жила в колективі. Першим колективом давніх людей стало людське стадо (або первісна праобщина). Цей колектив був досить сталий — адже об'єднував родичів, але невеликий — два-три десятки дорослих жінок і чоловіків і кілька десятків дітей. Навіть у такому колективі потрібна була певна соціальна організація, яка необхідна для виживання в складних умовах існування первісної людини. Вона спиралася на безпосереднє спілкування членів людського стада.
З часом людина вдосконалювала знаряддя праці, оволодівала новими трудовими навичками, змінювалася й соціальна організація суспільства. На зміну людському стаду прийшла родова община. Кількість членів цього колективу була набагато більшою, однак він також об'єднував родичів, осіб, пов'язаних спільним походженням. При цьому члени общини вели спільне господарство, разом працювали. Як правило, родову общину очолювала жінка. Поступово окремі родові общини згуртовувалися в більш великі людські об'єднання — племена. Членів племені об'єднувало вже не лише кровне споріднення, а й шлюб. Однак основні ознаки організації суспільства на всіх етапах первісного ладу залишалися однаковими. Спочатку влада належала всьому людському колективу (людському стаду, общині, племені) у цілому. Всі члени суспільства мали абсолютно рівні права та обов'язки, жоден із них не мав привілеїв. Вищою владою були загальні збори (рада) усіх дорослих членів людського колективу. Саме на цих зборах приймалися найважливіші рішення, які стосувалися всього колективу, обирався старійшина — найдосвідченіший та найавторитетніший представник людського колективу. Він здійснював повсякденне керівництво життям колективу, безпосередньо брав участь у всіх справах племені й общини. Влада старійшини підтримувалася авторитетом і повагою до нього. Рішення та вказівки старійшини виконувалися добровільно, на підставі довіри до нього, його досвіду та вміння. У разі порушення порядку, установленому в первісному людському колективі, вживали певних заходів, а часом і примус. Найстрашнішим покаранням того часу було вигнання з племені, адже одноосібно тогочасна людина вижити не могла. Однак при цьому в первісному суспільстві не було спеціальних органів примусу, які займалися тільки цією діяльністю. Ця система соціального управління отримала назву первісна демократія. Для неї характерні певні особливості, що відрізняють її від організації влади, соціального управління в більш пізній період — після виникнення держави. [[влада в первісному суспільстві|]]
2. Регулювання людських відносин у первісному суспільстві.
Незважаючи на порівняно невелику кількість членів людського колективу за часів первісного суспільства, у ньому існувала потреба регулювання людських відносин. Поступово в житті суспільства склалися певні ритуали, які, на думку тогочасних людей, допомагали їм у житті, у досягненні своїх цілей, успіху. Так, в окремих племенах необхідною умовою успіху на полюванні вважалося виконання певних ритуальних танців, метання списів у зображення тварин, на яких полювали, інші дії, що вважалися запорукою успіху. Поступово внаслідок багаторазового повторення ці дії входили у звичку членів суспільства — формується звичай. Одночасно прискорило формування уявлення суспільства про добро та зло. На цій підставі виникли правила поведінки, які регулюють відносини між людьми, — початкові правила моралі. Знання людей про оточуючий світ, природу й людське життя були на той час досить обмеженими й примітивними. У зв'язку із цим чимало подій та явищ, які спостерігали й намагалися пояснити первісні люди, отримували фантастичне, як на сьогодні, пояснення. Виникали міфи, що певною мірою також визначали поведінку та дії членів первісного суспільства. Міфи, що відтворюють фантастичні уявлення про світ, природу й людське буття тощо, отримали назву міфологія. Пригадайте, які міфи відомі вам з історії стародавнього світу.
Іноді в житті суспільства на основі досвіду, певних переконань виникали так звані табу — заборони, що накладалися на певні дії, предмети, слова тощо. Вони були пов'язані з тим, що, на думку первісної людини, порушення такої заборони призводить до жорстокої кари (тяжкої хвороби, голоду, смерті) з боку фантастичних сил. Усі ці соціальні норми первісного суспільства іноді об'єднують поняттям мононорми. Для всіх соціальних норм первісного суспільства характерні спільні ознаки. Вони були створені внаслідок багаторазового повторення, поступово стали звичними для більшості людей. Ці норми є консервативними за своєю природою, адже в них відтворено те, що склалося внаслідок тривалої суспільної практики. При цьому норми закріплювалися не у звичних нині нормативних актах (на папері), а лише у свідомості людей. Соціальні норми первісного суспільства виражали волю всього племені, роду, тому їх дотримання забезпечувалося здебільшого заходами суспільного впливу, адже, як ми вже знаємо, спеціального апарату примусу на той час не існувало. Крім того, дотримання соціальних норм первісного суспільства забезпечувалося страхом людини перед надприродними силами, перед помстою, яка чекала в разі відхилення від установлених норм не лише порушника, а й увесь людський колектив, до якого він належав.
3. Причини виникнення держави і права.
Із зміною суспільних відносин первісна система організації життя людського колективу, управління ним уже не задовольняє потреби суспільства. Серед причин, які привели до поступового виникнення держави, — зміни в організації суспільства. Спочатку відбулися три великі поділи праці, а також розвиток знарядь праці, унаслідок яких у людей уперше в історії з'являються надлишки. З курсу історії пригадайте, у чому полягали поділи праці. Поступово відбувається розпад первісного родоплемінного суспільства, розвиваються засоби виробництва, змінюється соціальна структура суспільства. Унаслідок цього, з одного боку, відбувається зміна способу виробництва та споживання, а з іншого — виникає політична організація суспільства, яка набуває форми держави. Водночас виникає право. Мононорми — соціальні регулятори первісного суспільства — поступово перетворюються на юридичні норми, розпочинається правотворча діяльність певних державних органів, які створюють правові норми. Існують різні теорії походження права. Деякі філософи й правознавці (І. Кант, Г. Гегель) уважали, що право не створюється людиною, людським суспільством, а походить від самої природи. Ця теорія має назву природне право. Інші вважають, що право утворюється в процесі історичного розвитку людства, — це історична теорія походження права. За соціологічною теорією право — це врівноважена сила в житті суспільства, що породжується самим життям. Прихильники психологічної теорії вважають, що право є результатом розвитку людської психіки, людських відчуттів. За матеріалістичною теорією право є продуктом класового суспільства, виразом і закріпленням волі й інтересів економічно пануючого класу. При цьому важливо зазначити, що серед істориків і правознавців немає єдності навіть у визначенні часу появи права. Частина з них уважає, що ще в первісному суспільстві існувало право як соціальні норми, які регулюють суспільні відносини, як звичаєве, традиційне право. Інші ж переконані, що право виникло з утворенням держави і є її породженням. Причини появи держави та права певною мірою відрізняються залежно від географічного положення, природних умов та особливостей розвитку господарства. У той же час загальними причинами появи держави й права вважають великі поділи праці, появу приватної власності та надлишкового продукту, нездатність суспільної влади первинного суспільства ефективно регулювати соціальні відносини в принципово нових умовах. Виникнення держави та права привело до суттєвих змін в соціальній організації людського суспільства.
Пригадайте, що таке держава та право, і визначте відмінності держави від первісного суспільства.
З перших кроків існування людства виникають людські спільноти — стадо, рід, плем'я, родова община. Влада в них належала колективу в цілому, вищим органом влади були загальні збори (рада) всіх дорослих членів колективу. Старійшина, який обирався зборами та керував повсякденною діяльністю, використовував свій авторитет і досвід. Регулювання відносин здійснювалося за допомогою мононорм, які існували у формі звичаїв, табу, первинних норм моралі, міфів. З розвитком суспільства ця система вже не задовольняла потреб, що стало причиною виникнення держави та права.
Мононорми, первісна демократія.
1. Які форми організації людського суспільства існували в первісний період людства? 2. Назвіть характерні ознаки влади в додержавний період. 3. Які соціальні регулятори існували за часів первинного суспільства? 4. Порівняйте статус, порядок обрання та функції старійшини первісного племені й сучасного глави держави. 5. Порівняйте різні види мононорм, які існували в первісному суспільстві. 6. Висловіть свою думку щодо причин появи держави та права.
7. Порівняйте владу в первісному суспільстві ( до державного періоду) та державну владу.Заповни таблицю.
2.Походження держави
Уже багато століть історики та правознавці вивчають походження держави та права. Однак й донині існує чимало теорій походження держави. 1. Теологічна теорія. Ця теорія найдавніша. Ще в XVIII ст. до н. е. в законах царя Хаммурапі стверджувалося про божественне походження Вавилонської держави та царів. Так само пояснювали походження своїх держав і своєї влади правителі Стародавнього Китаю та Стародавнього Єгипту. В епоху Середньовіччя ідею богоствореності держа¬ви й права проповідували та розвивали у своїх працях мислителі й учені — Августин Блаженний (354-430) та Фома Аквінський (1225-1274).
Ці ідеї отримали підтримку та розвиток у працях українських філософів, правників — Петра Могили (1597-1647), Феофана Прокоповича (1681-1736), Стефана Яворського (1658-1722). Вони вважали, що держава була створена за Божим велінням, від волі та розуму Божого залежить створення й зміст людських законів. Проголошення божественного походження держави визначає її вічність і непорушність, неможливість посягання на неї.
Пригадайте, що вам відомо з курсу історії про цих мислителів, громадських діячів.
2. Патріархальна теорія. Патріархальна теорія (від грец. батько та влада) пояснює державу як наслідок розвитку перетворення сім'ї. Прибічники цієї теорії вважають, що сім'я, яка виникла ще в первісному суспільстві й була його первинною та основною одиницею, з часом розширювалася, розділялася. Сім'ї об'єднувалися, утворювали більш численні спільноти, у яких не вистачало традиційних для сім'ї важелів управління. Саме тому поступово сімейна влада батька-патріарха перетворювалася на державну владу, а сім'я — відповідно на державу.
Перетворення сімейної влади відбувалося поступово — від влади батька до влади старійшини роду, племені, а потім — і до влади глави держави — монарха. Ця теорія озброювала вагомими аргументами прибічників монархії, адже вона розглядала монарха як батька свого народу, своїх підданих, виводила владу монарха безпосередньо від Адама, проголошувала її непідвладною жодним людським законам. Засновниками цієї теорії були давньогрецькі мислителі Арістотель та Платон. Цю теорію розвинули у своїх працях англійський учений Р. Флібер, російські мислителі й громадські діячі — М. Михайловський та М. Покровський.
3. Договірна та психологічна теорії. Відповідно до договірної теорії держава виникла внаслідок досягнення певних домовленостей між людьми. Основні положення цієї теорії першим виклав грецький філософ Епікур, пізніше серед її найактивніших прибічників і послідовників були Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, М. Радищев і чимало інших учених із різних держав. На думку прибічників цієї теорії, життя суспільства підштовхує людей до усвідомлення спільних інтересів, досягнення певних домовленостей, які забезпечують взаємну вигоду, безпеку та загальну користь. Однак причини появи суспільного договору прибічники теорії пояснюють по-різному. Одні вважали, що людина за своєю природою є хоча й розумною, але дуже егоїстичною, властолюбною істотою, якій притаманне бажання шкодити іншим. Це призводить до ворожнечі, ненависті між людьми, боротьби між ними. І лише досягнення певної угоди, домовленості про розподіл суспільних ролей (одні керують, інші виконують їхні управлінські рішення) дає можливість уникнути постійних конфліктів. Унаcлідок укладення суспільного договору люди визнають певну політичну владу та підкоряються їй. Інші бачать цю причину в ба-жанні людини захиститися від зовнішніх обставин. Кожний, хто дає згоду на суспільний договір, стає частиною цілого. При цьому, приймаючи над собою владу суспільства, особа в той же час не підкоряється нікому персонально, залишається вільною. Автори психологічної теорії (Цицерон, Л. Петражицький тощо) уважають, що причиною виникнення держави є особливості психіки людей, їхні відносини. На їхню думку, люди, відчувши негативні наслідки анархії, безвладдя в період відсутності державної влади, самі приходять до висновку про необхідність створення держави як механізму врегулювання міжлюдських відносин. Також вони вважали, що підкорення державній владі поступово стає звичкою людей.
4. Теорія насильства. Ця теорія сформувалась у другій половині XIX ст. Її заснов¬ник — Л. Гумплович — уважав, що головними чинниками суспільного життя є постійна та жорстока боротьба між окремими особами, соціальними групами та прагнення людини до задоволення матеріальних потреб. На думку прихильників теорії, держави виникають унаслідок завоювань, коли з'являється потреба утримувати переможене плем'я, рід у покорі. Унаслідок завоювання племена перетворюються на класи — панівний (завойовників) і пригнічений (експлуатований). Для утримання пригніченого класу в покорі виникає необхідність у створенні апарату насильства, який і перероджується на державу. Отже, саме завоювання й необхідність утримувати в покорі завойований народ стає причиною появи держави. Активними прибічниками теорії були К. Каутський, Є. Дюрінг та інші вчені.
5. Соціально-економічна теорія. У ХХ ст. досить широкого поширення набула соціально-економічна теорія походження держави. Автори цієї теорії шукають причини появи держави в змінах, які відбуваються в економічному житті суспільства. Унаслідок поступового розвитку знарядь праці, виробництва зростає продуктивність праці — людина починає виробляти більше. Якщо в первісному суспільстві людина виробляла таку кількість продуктів, що ледве вистачало для її існування, то із зростанням продуктивності праці утворюються надлишки. Якщо за відсутності надлишків усі люди мали однаковий матеріальний
стан, то з появою надлишків виникає нерівність. До того ж завдяки появі надлишків з'являється можливість експлуатувати інших осіб, тобто присвоювати собі результати праці інших людей. На думку авторів соціально-економічної теорії, саме поява нерівності та експлуатації людей привела до формування класів — великих груп людей, з яких одна експлуатує іншу. Пригадайте з курсу історії, які класи існували в різні періоди розвитку людства, як складалися відносини між класами, які конфлікти між ними виникали. Для утримання в покорі великих соціальних груп людей — експлуатованих класів — не вистачало засобів, притаманних для первісного суспільства, — переконання, авторитету. З'являється потреба в створенні спеціального апарату, механізму підтримання влади одних груп людей над іншими. Саме таким апаратом стає держава, а одним з її необхідних атрибутів, інструментів є право. Основними розробниками цієї теорії є К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін.
6. Патримоніальна, органічна й космічна теорії. До періоду стародавнього світу та середньовіччя відноситься ще одна теорія походження держави — патримоніальна. Вона пов'язує появу держави з відносинами власності, передусім поземельної. На думку прибічників цієї теорії, створенню держави передувало утвердження приватної власності на землю, зосередження землі в руках окремих осіб — здебільшого знаті первісного періоду: вождів, старійшин тощо. На завершальному етапі первісної історії земля із загальної власності переходить до приватної, зосереджується в руках саме цих керівників первісних людських колективів. Маючи земельну власність, вони набувають владу, створюють апарат її підтримання. Саме це приводить до формування державного апарату. У другій половині XIX ст. виникла органічна теорія походження держави. Її представники — Й. Блюнчлі, Г. Спенсер, Р. Вормс — уважали, що виникнення та розвиток держави подібні до народження та розвитку біологічних істот. Держава, на їхню думку, також обов'язково проходить етапи народження, становлення, ускладнення будови, розмноження, старіння й смерті. Розвиток відбувається за законами еволюції, переходу від нижчих до вищих форм у процесі боротьби, яка набуває форми постійної війни. Прибічники теорії намагалися знайти в елементах державного механізму аналогію з частинами організму живих істот. Так уряд вони порівнювали з нервовою системою організму, еліта виконує функції мозку, а населення має забезпечувати державу-організм їжею. Космічна (інопланетна) теорія, на відміну від попередніх, виникла лише у ХХ ст. Люди не раз попадали в обставини, які наводять на думку про можливі відвідини нашої планети в минулому представниками інших цивілізацій, які прибували з космічного простору. Свідченнями цього дехто вважає загадкові пам'ятки тихоокеанського острова Пасхи та загадкові зображення в єгипетських пірамідах, не до кінця зрозумілі тексти стародавніх міфів і появу невідомих літаючих об'єктів - «літаючих тарілок». Тому й виникла теорія, яка пояснює появу на Землі людської цивілізації саме втручанням прибульців-інопланетян. Ними, як уважають прихильники цієї теорії, було привнесено на нашу планету й державу.
7. Східний та західний шляхи походження держави і права. Формування держави та права в різних регіонах, частинах світу проходило різними шляхами, мало свою суттєву специфіку. Однак при всьому різноманітті можна визначити два основні шляхи походження держави. Східний шлях формування держави був притаманний здебільшого країнам Азії, доколоніальної Африки, частково країнам Східної Європи. Розвиток економіки, зростання продуктивності праці й поява надлишків породжують певні соціальні наслідки. Перерозподіл надлишкової продукції здійснюється переважно вождями, старійшинами, з яких поступово формується прошарок родоплемінної знаті. Однак при цьому в країнах, які розвивалися східним шляхом формування держави, власність залишається переважно суспільною, а влада цих людей, крім авторитету, як було раніше, спирається також на можливість розпоряджатися суспільною власністю (унаслідок зайняття певної посади). Керувати людським колективом стає не лише відповідально, а й вигідно з матеріальної точки зору. Це призводить до появи економічної залежності від вождя (адже він розподіляє суспільне багатство!), а внаслідок цього — до поступового перетворення виборів вождя на формальність, а в подальшому — до появи спадкової передачі посад. Поступово родоплемінна знать перетворюється на відокремлену соціальну групу (клас, стан, касту), яка здійснює управління суспільством, усе більше віддаляючись від інших членів суспільства.
Пригадайте, у яких державах вам траплялися ці назви соціальних груп.
Суттєвий вплив на формування держави на цьому шляху її виникнення мали географічні особливості, зокрема потреба в проведенні різноманітних великомасштабних громадських робіт (насамперед величезних іригаційних робіт), які були необхідні для існування людської спільноти в окремих державах. Масштаби необхідних робіт перевищували можливості окремого роду, общини. Тому для здійснення цих робіт виникала потреба в об'єднанні первісних людських колективів у більш масштабний і відповідно в забезпеченні надійної системи спорудження, експлуатації та захисту цих систем. На чолі цієї системи також ставали представники родоплемінної знаті. Отже, при утворенні держави східним шляхом панівні соціальні групи використовують існуючу систему управління первісним суспільством для збереження та закріплення своєї влади. Прикметною особливістю новоутвореної держави східного типу є деспотичний характер. Авторитет влади був досить високим, адже досягнення в господарській діяльності (передусім у здійсненні згаданих масштабних робіт) пояснювали лише здібностями глави держави та його вмінням досягати загальносоціальної цілі. Йому надавалася «богоданість» — «влада від Бога», а сам він уважався посередником між Богом і людьми — підданими. Крім того, східний, або азіатський, шлях формування держави характерний тим, що політична влада на початковому етапі спирається насамперед на виконання певної суспільної функції, посади. Усі держави, які утворилися східним шляхом, були абсолютними монархіями, здебільшого деспотіями; мали розвинутий чиновницький апарат. При цьому типі утворення держави в економіці основними були державна та суспільна форми власності, а приватна, хоча вона формально й існувала, мала другорядний характер, її наявність залежала від зайняття певної посади. Цей шлях виникнення держави — поступовий перехід перетворення первісного суспільства на державу. Безпосередніми причинами появи держави при цьому були: — потреба в здійсненні великомасштабних іригаційних робіт у зв'язку з розвитком землеробства, яке було неможливим без поливу в існуючих природних умовах, і об'єднання з цією метою великих мас людей; — необхідність єдиного централізованого керівництва великими масами людей, які збиралися для виконання цих робіт. На відміну від східного шляху в Європі поява держави була пов'язана переважно з інтенсивним формуванням приватної власності та класовим поділом суспільства, яке відбувається внаслідок цього. Цей шлях формування держави називають західним. Зі зростанням приватної власності зростає економічна могутність її власників, вони намагаються послабити традиційні (насамперед вибірні) органи влади та набути, крім економічної, політичну владу. Цьому сприяє поступове перетворення загального озброєння народу на відокремлену групу озброєних людей, яка захищає не загальногромадські інтереси, а інтереси певної соціальної групи. Класичним прикладом такого процесу вважається Афінська держава. У ряді випадків виникнення держави було пов'язане із завоюванням сусідніх територій та необхідністю утримання в покорі їх населення. Саме такий процес, на думку дослідників, став основним чин¬ником виникнення держави в Спарті. Залежно від особливостей виникнення держави на певній території формувалася різна за ступенем жорсткості держава. Якщо в Римі, Афінах вона мала демократичний для того часу характер, протягом тривалого часу зберігалися виборні органи, то в інших (Спарта) держава одразу набувала жорсткого характеру. Крім того, у деяких випадках формування держави відбувалося протягом тривалого часу разом із збереженням колективної власності й колективної системи господарювання. При цьому, унаслідок особливостей розвитку суспільства, здійснювався перехід від первісного суспільства не до рабовласницького, а до феодального типу держави. Такий процес був характерний для Франкської держави, Стародавньої Русі, Ірландії, деяких арабських країн тощо.
Отже, донині існують різні погляди на причини, які привели до виникнення держави. Серед теорій походження держави є ті, які вже залишилися здебільшого в минулому, — патримоніальна, органічна, є і порівняно нові — космічна. Досить широкого поширення набули теорія насильства, патріархальна, соціально-еконмічна теорії. Кожна з теорій походження держави має певні аргументи на їх користь, своїх прихильників і противників. Залежно від особливостей процесу формування держави прийнято виокремлювати східний та західний шляхи походження держави.
1. Назвіть відомі вам теорії походження держави та визначте основні положення кожної з них. 2. Яка з відомих теорій походження держави видається вам найпе¬реконливішою? Наведіть аргументи на її користь. 3. Установіть відповідність між назвами теорій походження держави та їх авторами,прихильниками
1 патріархальна А К. Маркс, В. Ленін 2 соціально-економічна Б Л. Гумплович, К. Каутський, Є. Дюрінг 3 насильства В Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо 4 теологічна Г Г. Спенсер, Й. Блюнчлі 5 органічна Д Ф. Аквінський, Ф. Прокопович Е Арістотель, Платон, М. Михайловський 4. Назвіть основні риси східного та західного шляхів походження держави. 5. Визначте, що спільного та відмінного в східному та західному шляхах походження держави. 6. Які особливості географічного походження, природних умов тощо визначили зазначені шляхи походження держави?
О.Д.Наровлянський, Правознавство,10 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту
Збірка конспектів уроків по всім класами, домашня робота, скачати реферати з інформатики, книги та підручники згідно каленадарного плануванння з інформатики
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|