[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|'''Гіпермаркет Знань''']]'''>>'''[[Українська література|'''Українська література''']]'''>>'''[[Українська література 3 клас|'''Українська література 3 клас.Повні уроки''']]'''>> Українська література: Українські народні казки. Повні уроки'''
+
[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|'''<metakeywords>Українська література 3 клас, Тема Українська народні казки, Повні уроки</metakeywords>Гіпермаркет Знань''']]'''>>'''[[Українська література|'''Українська література''']]'''>>'''[[Українська_література_3_клас._Повні_уроки|'''Українська література 3 клас.Повні уроки''']]'>> Українська література: Українські народні казки. Повні уроки'''
===== Тема: Українська народна казка.<br> Мета уроку: ознайомити дітей з народною творчістю.<br> Тип уроку: урок – лекція.<br> =====
===== Тема: Українська народна казка.<br> Мета уроку: ознайомити дітей з народною творчістю.<br> Тип уроку: урок – лекція.<br> =====
-
Казка - один з основних жанрів усної народної творчості. Як правило, це прозова розповідь фантастичного, побутового або авантюрного характеру. Казкою називали все, що мало орієнтацію на вигадку, звідси і багатозначність цього терміну. Казка виникла в доісторичні часи і відігравала велику роль в усній творчості всіх народів на різних етапах його розвитку. Вона відбивала світогляд народу в різні етапи його історичного шляху, боротьбу за незалежність або в порівняно спокійні періоди історії, мрії про майбутнє. Передаючись з вуст у вуста, казки змінювалися, як і дійсність, яку вони відбивали. Часом казки різних народів дуже схожі, тому що несуть естетичні погляди трудових верств населення, їхні мрії, сподівання, біль і ненависть до експлуатації в будь-яких її проявах. Казки різних народів мають і яскраво виражені національні риси. Українські народні казки надзвичайно різноманітні, багаті художньою палітрою і значимістю. Їхня національна специфіка позначається в мові, в побутових подробицях, в характері пейзажу, укладу життя, переважно селянського. Казки мають і певну ідейну спрямованість, і перш за все гуманізм, у якому криється її довголіття і життєздатність в наші дні. Умовно казки поділяються на: чарівні, авантюрні, побутові і про тварин. Причому в казці традиційно присутні добрі і злі герої (негативні і позитивні); всталені епітети: Василиса Премудра, Олена Прекрасна, красна дівиця, добрий молодець, весна-красна і багато інших. У казках про тварин певні персонажі - звірі наділені «постійними ознаками»: ведмедик клишоногий, незграбний, сильний і добрий; сірий вовк - лютий, але дурний; хитра лисиця завжди виходить «сухою» з будь-якої ситуації. Світове поширення набули чарівні сюжети про Сплячу красуню, Червону Шапочку, Попелюшку.
+
Казка - один з основних жанрів усної народної творчості. Як правило, це прозова розповідь фантастичного, побутового або авантюрного характеру. Казкою називали все, що мало орієнтацію на вигадку, звідси і багатозначність цього терміну. Казка виникла в доісторичні часи і відігравала велику роль в усній творчості всіх народів на різних етапах його розвитку. Вона відбивала світогляд народу в різні етапи його історичного шляху, боротьбу за незалежність або в порівняно спокійні періоди історії, мрії про майбутнє. Передаючись з вуст у вуста, казки змінювалися, як і дійсність, яку вони відбивали. Часом казки різних народів дуже схожі, тому що несуть естетичні погляди трудових верств населення, їхні мрії, сподівання, біль і ненависть до експлуатації в будь-яких її проявах. Казки різних народів мають і яскраво виражені національні риси. Українські [[Г._Демченко_«Калинка»_(казка)._Загадки|'''народні казки''']] надзвичайно різноманітні, багаті художньою палітрою і значимістю. Їхня національна специфіка позначається в мові, в побутових подробицях, в характері пейзажу, укладу життя, переважно селянського. Казки мають і певну ідейну спрямованість, і перш за все гуманізм, у якому криється її довголіття і життєздатність в наші дні. Умовно казки поділяються на: чарівні, авантюрні, побутові і про тварин.
+
+
[[Image:N7.JPEG]]
+
+
Причому в казці традиційно присутні добрі і злі герої (негативні і позитивні); всталені епітети: Василиса Премудра, Олена Прекрасна, красна дівиця, добрий молодець, весна-красна і багато інших. У казках про тварин певні персонажі - звірі наділені «постійними ознаками»: ведмедик клишоногий, незграбний, сильний і добрий; сірий вовк - лютий, але дурний; хитра лисиця завжди виходить «сухою» з будь-якої ситуації. Світове поширення набули чарівні сюжети про Сплячу красуню, Червону Шапочку, Попелюшку.
[[Image:N8.JPEG]]
[[Image:N8.JPEG]]
-
Улюбленими є казки про змієборця, про три царства, про чарівний кільці, про чудовий порятунок від біди. Позитивні герої чарівних казок: Іван-дурень, Олена Прекрасна, Василина Премудра - носії народних ідеалів і високої моралі. Світлого світу позитивних казкових героїв та їх помічників протиставляються темні сили цього царства - Кощій Безсмертний, Баба Яга, Лихо Однооке, Лісовик, Водяник - всяка нечисть. Казки мають традиційну композицію: зачин - «Жили-були ...У деякому царстві, у деякому господарстві ... »
+
Улюбленими є казки про змієборця, про три царства, про чарівний кільці, про чудовий порятунок від біди. Позитивні герої чарівних казок: Іван-дурень, Олена Прекрасна, Василина Премудра - носії народних ідеалів і високої моралі. Світлого світу позитивних казкових героїв та їх помічників протиставляються темні сили цього царства - Кощій Безсмертний, Баба Яга, Лихо Однооке, Лісовик, Водяник - всяка нечисть. Казки мають традиційну композицію: зачин - «Жили-були ...У деякому царстві, у деякому господарстві ... »
+
+
{{#ev: youtube| oGxeyArgDXg&}}
+
+
Основна частина, непередбачений розвиток сюжету, кульмінацію, з неодмінно переможним добром, і розв'язку. У казці часто вживається троїнні повтори: [[Математика|'''три''']] дороги, три братии, 33 роки і т.д. В кінці вживають приповідки: «і я там був…, стали вони жити-поживати і добра наживати». Побутові казки, як правило, сатиричного змісту висміюють дурість, лінь, жадібність, недбальство. Особливо популярні в українському фольклорі казки про тямущих мужиків і пихатих, дурних і впертих поміщиків та попів. У них знайшли відображення , сподівання і очікування народу, його впевненість у торжестві справедливості. Поряд з народними казками широку популярність придбали і більш пізні - літературні казки, мають конкретного автора, але написані за законами жанру. Такі, в першу чергу чудові казки не втратила свого значення і в наші дні. Вони несуть добро, розуміння справедливості, непохитну віру в торжество правди.
+
+
{{#ev: youtube| P3BcOJflIYc&}}<br> Казка - чудовий твір мистецтва, знайоме кожному з нас з дитинства. <br> Що таке казка? Чи варто вважати казкою будь-яке фантастичне оповідання або розділити усну народну прозу на казкову і не казкову? Як трактувати всі ті фантастичні речі, без яких не обходиться жодна з казок? Таке коло проблем здавна хвилювало дослідників. <br> Існують різні тлумачення казки. Одні вчені говорять, що казка - це абсолютний вигадка, незалежний від реальності, а інші прагнуть зрозуміти,як у казковому вимислі перевтілилися ставлення народних казок до навколишньої дійсності. <br> У казках незмінно засуджуються насильство, розбій, підступність, чорне діяння. Казка допомагає зміцнитися в найважливіших поняттях про те, як жити, на чому засновувати ставлення до своїх та чужих вчинків. Казкова фантастика стверджує людини в світлому прийнятті життя, повної турбот і звершень. Переслідуючи соціальне зло, долаючи життєві перешкоди, <br> Без фантастики немислима жодна казка. Таке розуміння близько нашим повсякденним поняттям про казку. Ми і сьогодні, бажаючи вказати на невідповідність якій-небудь істині, говоримо, що вона - казка. <br> Найулюбленіша і поширена в народі казка - казка чарівна. Коріння її йдуть у далеку-далеку давнину.
+
+
[[Image:N5.JPEG]]<br> У всіх чарівних казок можна знайти схожі риси. Взагалі, всі чарівні казки дуже схожі за їх побудовою. Найпростіша схема будь-якої чарівної казки містить у собі наступні пункти: <br>існування будь-якого заборони; <br>злочин цієї заборони ким-небудь; <br>наслідок цього порушення, залежне від характеру міфологічних уявлень; <br>розповідь про практику в магії героя; <br>результат цієї практики і як наслідок - повернення героя до благополуччя. <br> Така структура притаманна і пізнішим казок. Вони тянуться до неї, як до своєї первісної оповідної основи. <br> В основі цього виду казки лежить чудова вигадка. Будь-яка чарівна казка не може обійтися без якого-небудь чудового дії: в мирно поточне життя людини втручається то зло і руйнівна, то добра та благодійна надприродна сила. <br> Давайте спробуємо розібратися в походження вимислу в чарівних казках на прикладі народної казки "Царівна-Жаба".
+
+
[[Image:N1.JPEG]]<br> З перших слів свого оповідання казка переносить слухача (читача) у світ, зовсім несхожий на звичайний світ [[Чим_керується_людина_у_вчинках_та_поведінці|'''людини''']]. Починається все з того, що батько каже синам узяти в руки лук і пустити кожному по стрілі в різні боки. Де стріла впаде, там і судилося взяти синові наречену. Цей епізод здається сучасному читачеві зовсім нелогічною вигадкою. Адже сьогодні ми не віримо у всілякі ворожіння і знаки долі, а в ті часи це було для людей способом життя. Так вірили в дуже далекі часи, але ця віра зберігалася досить давно, і стародавній мотив присутній у казковому оповіданні. <br> У старшого сина стріла впала на боярський двір, у середнього сина встромила на купецьке подвір'я, а стріла молодшого сина потрапила в болото, де її підібрала жаба. Старші брати не вірили своєму щастю, а молодший був сумний горем, яке трапилося з ним. "Як я стану жити з жабою?"- Говорив він батькові зі сльозами. Але доля є доля. Брати одружилися з тих, кого їм послала доля: старший - на боярині, середній - на купецької дочці, а молодший брат - на жабі. Повінчали їх всіх як годиться, за обрядом.
+
+
[[Image:N2.JPEG]]<br> Мало того, що молодшому братові судилося з жабою, адже він ще й не отримав ніякого приданого! Та й яке може бути придане у жаби! А брати навпаки, витягли хорошу вигоду з цього весілля. <br> Тут можна переглянути стародавній мотив знедоленого сина, який придбав у цій казці новий сенс. Життєва ситуація, описана в художньому оповіданні, виявилася трохи зміненою. Від давньої традиції збереглася лише пам'ять, що саме молодшому синові завжди було важче за всіх.<br> Уява поетів минулого донесла до нас картину, повну іронічного сенсу: йде вінчання Івана і нареченою-жабою, яку тримають біля нареченого на блюді, щоб він міг вести її за руку. <br> У казці особливо яскраво відображено душевний стан героя, кожен рядок передає переживаннями людини. <br> Сповнені наївної простоти та психологічної ясності важкі роздуми героя про волю долі, які випали на його голову у вигляді випробувань мати за дружину зелену і холодну дружину-жабу. "Як жити? Прожити - не поле перейти, не річку перебрести!" <br> Однак у казці герой не самотній у своїй біді. Йому і його дружині допомагають "мамки-няньки", які колись були приставлені до жабі. Цей зв'язок з могутніми силами природи робить і героя казки сильним і могутнім. <br> У казці йдеться, що молодший син залишився вірний колишнім етичним нормам. Він не шукає багатства, не суперечить батькові і одружується на простій болотній жабі.
+
+
{{#ev: youtube| sYRAOfGebyo&}}<br> Давайте детальніше зупинимося на персонажах казки і можна порівняти їх з віруваннями людей та міфічними персонажами. <br> Головна героїня казки - жаба. Подібний персонаж можна з легкістю знайти в міфах та легендах багатьох народів світу. Але в різних міфічних і поетичних системах можна зустріти і різні трактування функцій жаби. Вона асоціюється і з позитивними якостями (зв'язок з родючістю, продуктивною силою, відродженням), і з негативними (зв'язок з темним світом, мором, хворобою, смертю). Перш за все, ці асоціації пов'язані з тісною взаємодією жаби з водою, зокрема з дощем. Часто з жабою пов'язуються водні елементи хаосу, первісного мулу (або бруду), з яких виник світ. В одних народів жаба, подібно до черепахи, риби чи якійсь морській тварині, тримає на своїй спині весь світ, а в інших - виступає як першовідкривач найбільш важливих космологічних елементів. Наприклад, у алтайців жаба знаходить гору з березою і камінням, з яких добувається перший вогонь. А в Бірмі та Індокитаї з образом жаби зв'язується дух, проковтує Місяць (тому жабу вважають причиною затемнення). У [[Ілюстрація:_Китай._Об’єднання_держави._Імперія_Тан._Китай_під_владою_монголів.|'''Китаї''']], жаб називають "небесними курчатами", і також пов'язують з Місяцем. Там існує повір'я, що жаби падають разом з росою з неба. <br>
+
+
Список використаних джерел: <br>Урок на тему : Українська література Шумейло А.Р. та ін. учителі української мови та літератури, сш №78, м. Львів<br>Урок на тему : «Казка-як вид мистецтва» учителі української мови та літератури сш №12 м.Одеса<br>Савченко О.Я. Читанка Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с.<br>Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 3 клас : Підручник для навч.закл. - К.: Освіта 2003. - 295c.<br>Лобай П.Т. ,. Народна творчість . Т.: Богдан 2009. - 213с.<br> Чуб П.Д. Казки . К: Веселка» 2006.- 125 с.<br>
+
+
''Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.'' <br><br>----
+
+
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
+
+
учителі української мови та літератури сш №12 м.Одеса
+
+
Шумейло А.Р.
+
+
Дідковська І.П.
+
+
----
-
{{#ev: youtube| oGxeyArgDXg&}}
-
Основна частина, непередбачений розвиток сюжету, кульмінацію, з неодмінно переможним добром, і розв'язку. У казці часто вживається троїнні повтори: три дороги, три братии, 33 роки і т.д. В кінці вживають приповідки: «і я там був…, стали вони жити-поживати і добра наживати». Побутові казки, як правило, сатиричного змісту висміюють дурість, лінь, жадібність, недбальство. Особливо популярні в українському фольклорі казки про тямущих мужиків і пихатих, дурних і впертих поміщиків та попів. У них знайшли відображення , сподівання і очікування народу, його впевненість у торжестві справедливості. Поряд з народними казками широку популярність придбали і більш пізні - літературні казки, мають конкретного автора, але написані за законами жанру. Такі, в першу чергу чудові казки не втратила свого значення і в наші дні. Вони несуть добро, розуміння справедливості, непохитну віру в торжество правди.
-
{{#ev: youtube| P3BcOJflIYc&}}<br> Казка - чудовий твір мистецтва, знайоме кожному з нас з дитинства. <br> Що таке казка? Чи варто вважати казкою будь-яке фантастичне оповідання або розділити усну народну прозу на казкову і не казкову? Як трактувати всі ті фантастичні речі, без яких не обходиться жодна з казок? Таке коло проблем здавна хвилювало дослідників. <br> Існують різні тлумачення казки. Одні вчені говорять, що казка - це абсолютний вигадка, незалежний від реальності, а інші прагнуть зрозуміти,як у казковому вимислі перевтілилися ставлення народних казок до навколишньої дійсності. <br> У казках незмінно засуджуються насильство, розбій, підступність, чорне діяння. Казка допомагає зміцнитися в найважливіших поняттях про те, як жити, на чому засновувати ставлення до своїх та чужих вчинків. Казкова фантастика стверджує людини в світлому прийнятті життя, повної турбот і звершень. Переслідуючи соціальне зло, долаючи життєві перешкоди, <br> Без фантастики немислима жодна казка. Таке розуміння близько нашим повсякденним поняттям про казку. Ми і сьогодні, бажаючи вказати на невідповідність якій-небудь істині, говоримо, що вона - казка. <br> Найулюбленіша і поширена в народі казка - казка чарівна. Коріння її йдуть у далеку-далеку давнину. <br> У всіх чарівних казок можна знайти схожі риси. Взагалі, всі чарівні казки дуже схожі за їх побудовою. Найпростіша схема будь-якої чарівної казки містить у собі наступні пункти: <br>існування будь-якого заборони; <br>злочин цієї заборони ким-небудь; <br>наслідок цього порушення, залежне від характеру міфологічних уявлень; <br>розповідь про практику в магії героя; <br>результат цієї практики і як наслідок - повернення героя до благополуччя. <br> Така структура притаманна і пізнішим казок. Вони тянуться до неї, як до своєї первісної оповідної основи. <br> В основі цього виду казки лежить чудова вигадка. Будь-яка чарівна казка не може обійтися без якого-небудь чудового дії: в мирно поточне життя людини втручається то зло і руйнівна, то добра та благодійна надприродна сила. <br> Давайте спробуємо розібратися в походження вимислу в чарівних казках на прикладі народної казки "Царівна-Жаба". <br> З перших слів свого оповідання казка переносить слухача (читача) у світ, зовсім несхожий на звичайний світ людини. Починається все з того, що батько каже синам узяти в руки лук і пустити кожному по стрілі в різні боки. Де стріла впаде, там і судилося взяти синові наречену. Цей епізод здається сучасному читачеві зовсім нелогічною вигадкою. Адже сьогодні ми не віримо у всілякі ворожіння і знаки долі, а в ті часи це було для людей способом життя. Так вірили в дуже далекі часи, але ця віра зберігалася досить давно, і стародавній мотив присутній у казковому оповіданні. <br> У старшого сина стріла впала на боярський двір, у середнього сина встромила на купецьке подвір'я, а стріла молодшого сина потрапила в болото, де її підібрала жаба. Старші брати не вірили своєму щастю, а молодший був сумний горем, яке трапилося з ним. "Як я стану жити з жабою?"- Говорив він батькові зі сльозами. Але доля є доля. Брати одружилися з тих, кого їм послала доля: старший - на боярині, середній - на купецької дочці, а молодший брат - на жабі. Повінчали їх всіх як годиться, за обрядом. <br> Мало того, що молодшому братові судилося жити з жабою, адже він ще й не отримав ніякого приданого! Та й яке може бути придане у жаби! А брати навпаки, витягли хорошу вигоду з цього весілля. <br> Тут можна переглянути стародавній мотив знедоленого сина, який придбав у цій казці новий сенс. Життєва ситуація, описана в художньому оповіданні, виявилася трохи зміненою. Від давньої традиції збереглася лише пам'ять, що саме молодшому синові завжди було важче за всіх.<br> Уява поетів минулого донесла до нас картину, повну іронічного сенсу: йде вінчання Івана і нареченою-жабою, яку тримають біля нареченого на блюді, щоб він міг вести її за руку. <br> У казці особливо яскраво відображено душевний стан героя, кожен рядок передає переживаннями людини. <br> Сповнені наївної простоти та психологічної ясності важкі роздуми героя про волю долі, які випали на його голову у вигляді випробувань мати за дружину зелену і холодну дружину-жабу. "Як жити? Прожити - не поле перейти, не річку перебрести!" <br> Однак у казці герой не самотній у своїй біді. Йому і його дружині допомагають "мамки-няньки", які колись були приставлені до жабі. Цей зв'язок з могутніми силами природи робить і героя казки сильним і могутнім. <br> У казці йдеться, що молодший син залишився вірний колишнім етичним нормам. Він не шукає багатства, не суперечить батькові і одружується на простій болотній жабі. <br> Давайте детальніше зупинимося на персонажах казки і можна порівняти їх з віруваннями людей та міфічними персонажами. <br> Головна героїня казки - жаба. Подібний персонаж можна з легкістю знайти в міфах та легендах багатьох народів світу. Але в різних міфічних і поетичних системах можна зустріти і різні трактування функцій жаби. Вона асоціюється і з позитивними якостями (зв'язок з родючістю, продуктивною силою, відродженням), і з негативними (зв'язок з темним світом, мором, хворобою, смертю). Перш за все, ці асоціації пов'язані з тісною взаємодією жаби з водою, зокрема з дощем. Часто з жабою пов'язуються водні елементи хаосу, первісного мулу (або бруду), з яких виник світ. В одних народів жаба, подібно до черепахи, риби чи якійсь морській тварині, тримає на своїй спині весь світ, а в інших - виступає як першовідкривач найбільш важливих космологічних елементів. Наприклад, у алтайців жаба знаходить гору з березою і камінням, з яких добувається перший вогонь. А в Бірмі та Індокитаї з образом жаби зв'язується дух, проковтує Місяць (тому жабу вважають причиною затемнення). У Китаї, жаб називають "небесними курчатами", і також пов'язують з Місяцем. Там існує повір'я, що жаби падають разом з росою з неба. <br>
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
-
Список використаних джерел: <br>Урок на тему : Українська література Шумейло А.Р. учителі української мови та літератури, сш №78, м. Львів<br>Урок на тему : «Казка-як вид мистецтва» учителі українська література сш №12 м.Одеса<br>Савченко О.Я. Читанка Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с.<br>Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 3 клас : Підручник для навч.закл. - К.: Освіта 2003. - 295c.<br>Лобай П.Т. ,. Народна творчість . Т.: Богдан 2009. - 213с.<br> Чуб П.Д. Казки . К: Веселка» 2006.- 125 с.<br>
-
''Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.'' <br><br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. <br><br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
Тема: Українська народна казка. Мета уроку: ознайомити дітей з народною творчістю. Тип уроку: урок – лекція.
Казка - один з основних жанрів усної народної творчості. Як правило, це прозова розповідь фантастичного, побутового або авантюрного характеру. Казкою називали все, що мало орієнтацію на вигадку, звідси і багатозначність цього терміну. Казка виникла в доісторичні часи і відігравала велику роль в усній творчості всіх народів на різних етапах його розвитку. Вона відбивала світогляд народу в різні етапи його історичного шляху, боротьбу за незалежність або в порівняно спокійні періоди історії, мрії про майбутнє. Передаючись з вуст у вуста, казки змінювалися, як і дійсність, яку вони відбивали. Часом казки різних народів дуже схожі, тому що несуть естетичні погляди трудових верств населення, їхні мрії, сподівання, біль і ненависть до експлуатації в будь-яких її проявах. Казки різних народів мають і яскраво виражені національні риси. Українські народні казки надзвичайно різноманітні, багаті художньою палітрою і значимістю. Їхня національна специфіка позначається в мові, в побутових подробицях, в характері пейзажу, укладу життя, переважно селянського. Казки мають і певну ідейну спрямованість, і перш за все гуманізм, у якому криється її довголіття і життєздатність в наші дні. Умовно казки поділяються на: чарівні, авантюрні, побутові і про тварин.
Причому в казці традиційно присутні добрі і злі герої (негативні і позитивні); всталені епітети: Василиса Премудра, Олена Прекрасна, красна дівиця, добрий молодець, весна-красна і багато інших. У казках про тварин певні персонажі - звірі наділені «постійними ознаками»: ведмедик клишоногий, незграбний, сильний і добрий; сірий вовк - лютий, але дурний; хитра лисиця завжди виходить «сухою» з будь-якої ситуації. Світове поширення набули чарівні сюжети про Сплячу красуню, Червону Шапочку, Попелюшку.
Улюбленими є казки про змієборця, про три царства, про чарівний кільці, про чудовий порятунок від біди. Позитивні герої чарівних казок: Іван-дурень, Олена Прекрасна, Василина Премудра - носії народних ідеалів і високої моралі. Світлого світу позитивних казкових героїв та їх помічників протиставляються темні сили цього царства - Кощій Безсмертний, Баба Яга, Лихо Однооке, Лісовик, Водяник - всяка нечисть. Казки мають традиційну композицію: зачин - «Жили-були ...У деякому царстві, у деякому господарстві ... »
Основна частина, непередбачений розвиток сюжету, кульмінацію, з неодмінно переможним добром, і розв'язку. У казці часто вживається троїнні повтори: три дороги, три братии, 33 роки і т.д. В кінці вживають приповідки: «і я там був…, стали вони жити-поживати і добра наживати». Побутові казки, як правило, сатиричного змісту висміюють дурість, лінь, жадібність, недбальство. Особливо популярні в українському фольклорі казки про тямущих мужиків і пихатих, дурних і впертих поміщиків та попів. У них знайшли відображення , сподівання і очікування народу, його впевненість у торжестві справедливості. Поряд з народними казками широку популярність придбали і більш пізні - літературні казки, мають конкретного автора, але написані за законами жанру. Такі, в першу чергу чудові казки не втратила свого значення і в наші дні. Вони несуть добро, розуміння справедливості, непохитну віру в торжество правди.
Казка - чудовий твір мистецтва, знайоме кожному з нас з дитинства. Що таке казка? Чи варто вважати казкою будь-яке фантастичне оповідання або розділити усну народну прозу на казкову і не казкову? Як трактувати всі ті фантастичні речі, без яких не обходиться жодна з казок? Таке коло проблем здавна хвилювало дослідників. Існують різні тлумачення казки. Одні вчені говорять, що казка - це абсолютний вигадка, незалежний від реальності, а інші прагнуть зрозуміти,як у казковому вимислі перевтілилися ставлення народних казок до навколишньої дійсності. У казках незмінно засуджуються насильство, розбій, підступність, чорне діяння. Казка допомагає зміцнитися в найважливіших поняттях про те, як жити, на чому засновувати ставлення до своїх та чужих вчинків. Казкова фантастика стверджує людини в світлому прийнятті життя, повної турбот і звершень. Переслідуючи соціальне зло, долаючи життєві перешкоди, Без фантастики немислима жодна казка. Таке розуміння близько нашим повсякденним поняттям про казку. Ми і сьогодні, бажаючи вказати на невідповідність якій-небудь істині, говоримо, що вона - казка. Найулюбленіша і поширена в народі казка - казка чарівна. Коріння її йдуть у далеку-далеку давнину.
У всіх чарівних казок можна знайти схожі риси. Взагалі, всі чарівні казки дуже схожі за їх побудовою. Найпростіша схема будь-якої чарівної казки містить у собі наступні пункти: існування будь-якого заборони; злочин цієї заборони ким-небудь; наслідок цього порушення, залежне від характеру міфологічних уявлень; розповідь про практику в магії героя; результат цієї практики і як наслідок - повернення героя до благополуччя. Така структура притаманна і пізнішим казок. Вони тянуться до неї, як до своєї первісної оповідної основи. В основі цього виду казки лежить чудова вигадка. Будь-яка чарівна казка не може обійтися без якого-небудь чудового дії: в мирно поточне життя людини втручається то зло і руйнівна, то добра та благодійна надприродна сила. Давайте спробуємо розібратися в походження вимислу в чарівних казках на прикладі народної казки "Царівна-Жаба".
З перших слів свого оповідання казка переносить слухача (читача) у світ, зовсім несхожий на звичайний світ людини. Починається все з того, що батько каже синам узяти в руки лук і пустити кожному по стрілі в різні боки. Де стріла впаде, там і судилося взяти синові наречену. Цей епізод здається сучасному читачеві зовсім нелогічною вигадкою. Адже сьогодні ми не віримо у всілякі ворожіння і знаки долі, а в ті часи це було для людей способом життя. Так вірили в дуже далекі часи, але ця віра зберігалася досить давно, і стародавній мотив присутній у казковому оповіданні. У старшого сина стріла впала на боярський двір, у середнього сина встромила на купецьке подвір'я, а стріла молодшого сина потрапила в болото, де її підібрала жаба. Старші брати не вірили своєму щастю, а молодший був сумний горем, яке трапилося з ним. "Як я стану жити з жабою?"- Говорив він батькові зі сльозами. Але доля є доля. Брати одружилися з тих, кого їм послала доля: старший - на боярині, середній - на купецької дочці, а молодший брат - на жабі. Повінчали їх всіх як годиться, за обрядом.
Мало того, що молодшому братові судилося з жабою, адже він ще й не отримав ніякого приданого! Та й яке може бути придане у жаби! А брати навпаки, витягли хорошу вигоду з цього весілля. Тут можна переглянути стародавній мотив знедоленого сина, який придбав у цій казці новий сенс. Життєва ситуація, описана в художньому оповіданні, виявилася трохи зміненою. Від давньої традиції збереглася лише пам'ять, що саме молодшому синові завжди було важче за всіх. Уява поетів минулого донесла до нас картину, повну іронічного сенсу: йде вінчання Івана і нареченою-жабою, яку тримають біля нареченого на блюді, щоб він міг вести її за руку. У казці особливо яскраво відображено душевний стан героя, кожен рядок передає переживаннями людини. Сповнені наївної простоти та психологічної ясності важкі роздуми героя про волю долі, які випали на його голову у вигляді випробувань мати за дружину зелену і холодну дружину-жабу. "Як жити? Прожити - не поле перейти, не річку перебрести!" Однак у казці герой не самотній у своїй біді. Йому і його дружині допомагають "мамки-няньки", які колись були приставлені до жабі. Цей зв'язок з могутніми силами природи робить і героя казки сильним і могутнім. У казці йдеться, що молодший син залишився вірний колишнім етичним нормам. Він не шукає багатства, не суперечить батькові і одружується на простій болотній жабі.
Давайте детальніше зупинимося на персонажах казки і можна порівняти їх з віруваннями людей та міфічними персонажами. Головна героїня казки - жаба. Подібний персонаж можна з легкістю знайти в міфах та легендах багатьох народів світу. Але в різних міфічних і поетичних системах можна зустріти і різні трактування функцій жаби. Вона асоціюється і з позитивними якостями (зв'язок з родючістю, продуктивною силою, відродженням), і з негативними (зв'язок з темним світом, мором, хворобою, смертю). Перш за все, ці асоціації пов'язані з тісною взаємодією жаби з водою, зокрема з дощем. Часто з жабою пов'язуються водні елементи хаосу, первісного мулу (або бруду), з яких виник світ. В одних народів жаба, подібно до черепахи, риби чи якійсь морській тварині, тримає на своїй спині весь світ, а в інших - виступає як першовідкривач найбільш важливих космологічних елементів. Наприклад, у алтайців жаба знаходить гору з березою і камінням, з яких добувається перший вогонь. А в Бірмі та Індокитаї з образом жаби зв'язується дух, проковтує Місяць (тому жабу вважають причиною затемнення). У Китаї, жаб називають "небесними курчатами", і також пов'язують з Місяцем. Там існує повір'я, що жаби падають разом з росою з неба.
Список використаних джерел: Урок на тему : Українська література Шумейло А.Р. та ін. учителі української мови та літератури, сш №78, м. Львів Урок на тему : «Казка-як вид мистецтва» учителі української мови та літератури сш №12 м.Одеса Савченко О.Я. Читанка Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 3 клас : Підручник для навч.закл. - К.: Освіта 2003. - 295c. Лобай П.Т. ,. Народна творчість . Т.: Богдан 2009. - 213с. Чуб П.Д. Казки . К: Веселка» 2006.- 125 с.
Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.
----
Над уроком працювали
учителі української мови та літератури сш №12 м.Одеса
Шумейло А.Р.
Дідковська І.П.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
