Текущая версия на 18:11, 4 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 2 клас. Повні уроки>> Українська мова: Слова ввічливості. Повні уроки

 Тема: Слова ввічливості. Урок розвитку зв’язного мовлення

Мета:

• Онайомлення з словами  ввічливості
• Мови та її функції
• Розвиток зв’язного мовлення. Складання речень у переказі.
  
• Розвиток уміння слухати і розуміти матеріал.
• Формування мовленнєвихі уміннь і навичок з чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання.
  

Тип уроку: навчально виховний.

Шановні школярі сьгодні ми  практично засвоїмо важливі правила поведінки під час спілкування:
першими вітатися зі старшими людьми
 вітаючись в класі з вчителем, вставати;
запитувати і відповідати, не жестикулювати під час розмови і не тримати руки в кишенях; не їсти під час розмови і не розмовляти під час їди та ін.

Пригадайте слова вічливості:
Що ми робимо коли заходить вчитель у клас?
Під час розмови у нас активно задіяна міміка. А хто знає що таке міміка?

Погляньте на портрет жінки  і спробуйте описати її вираз обличчя.

А зараз ми пограємось

Прочитайте слова і користуючись ними  повчіться  їх чіко  вимовляти, звертаючись до батьків, друзів учителя та інших людей.

Доброго ранку! До побачення!
Добрий день! Будьте здорові!
Добрий вечір! На добраніч!
Здрастуйте! Щасливої дороги!
Заходьте, будь ласка!
Дозвольте Вам допомогти!
Сідайте, будь ласка!
 Прочитай вірш. Як можна назвати хлопчика?
Доброго ранку!
Я прокидаюся разом із сонечком,
З ліжка стрибну - і мерщій до віконечка
Чемно вітаюся: «доброго ранку!»
«Здрастуй, синочку!» - доноситься з ганку.

Є досить багато книжечок, в яких розповідається про ввічливість і як корисно бути ввічливим. А які книжечки ви читали?

Наступна вправа
Де як прийнято говорити і поводитись.

Місце дії (мовлення)    Як треба (можна) говорити   

• На урочистій лінійці, на учнівському зборі; відповідаючи на уроці перед класом, зі сцени;   

Чітко, виразно, голосно, щоб було добре чути в класі   

• У міському транспорті, у кінотеатрі, фойє театру,  в парку з друзями, в бібліотеці,    

Не голосно , щоб було чути тільки співрозмовнику.

До своїх розмов не привертати увагу інших. Не заважати людям, які читають   чи   відпочивають.   

• У залі театру, кінотеатру, в читальному залі, в музеї, на уроці з сусідом по парті   

У разі нагальної потреби - тихо або навіть пошепки, щоб не заважати, не відволікати від самостійної роботи, слухання   

• На катку, на спортивному майданчику, на змаганнях , під час ігор на повітрі, на стадіоні, улісі, на сніговій гірці тощо   

Голосно, можна навіть кричати , голосно вигукувати, виражати вголос радість, задоволення, підтримку команді.   

Перегляньте відео і скажіть, що  було б якби зайченя поводило себе вічливо?

Рухи м'язів  нашого обличчя називається мімікою.

Вона може бути мимовільною  чи довільною. За допомогою міміки можна підсилити негативне або позитивне ставлення людини до висловлюваної думки або навіть до самого співрозмовника.

А тепер відпочиньте та перегляньте цікаве відео про міміку дівчинки. Чи можете ви так володіти власною мімікою?

Тому особливу роль  відіграє міміка у спілкуванні. Адже без неї практино не можливо бажання краще донести до нього свою думку, виразити своє ставлення до співрозмовника.

       
Прочитайте текст і перекажіть.
Давно це було, у краї щасливім та квітучім. Ніколи не було там холодно, ніхто не сумував і не журився. Правив цим краєм цар, що мав одну доньку — царівну Осінь. Росла вона стрункою та гарною: мала коси, як золото, очі — як синє небо. Коли виповнилося їй вісімнадцять років, посватався до неї славний лицар Вересень.
Погодилась Осінь, бо припав їй до серця цей юнак. Лише висловила бажання, щоб приніс він весільний подарунок — перли заморські. Вирушив лицар у путь-дорогу, а царівна взялась до роботи — гаптувати вбрання весільне. Була вона вмілою та спритною — і за якийсь тиждень вигаптувала і фату, і сукню. Одного дня сиділа вона біля вікна світлиці. Раптом бачить: вершник скаче до палацу. То був чаклун Жовтень. Під'їхав, гарцюючи, до вікна й вітається:

—  Здрастуй, царівно Осінь! Почув я про твою красу незрівнянну, і от я біля твоїх ніг. Прошу тебе, будь моєю дружиною! Привіз я весільні подарунки: парчу золоту і корали багряні.

Промовляє Жовтень, а водночас чарує, чарує — та й зачарував царівну Осінь. Забула вона свого нареченого і дала згоду бути Жовтневі за дружину. Вже й день весілля з ним призначила.
От і настав цей день. З усіх усюд з'їхалися гості. Лине музика, пісні величальні. Веселяться гості, п'ють мед-вино за здоров'я молодих, танцюють, співають. Саме в цей час Вересень повернувся з весільним дарунком. Зупинив коня й питає в людей:

—  Що це святкують?

—  Наша царівна Осінь за Жовтня заміж іде!

Побачила царівна Осінь, що небо затягло хмарами, визирнула у вікно — а там у траві перли розсипані. Вмить згадала вона про нареченого свого і зрозуміла, що була зачарованою. У гніві кинулась до Жовтня:

—  Геть звідси, підступний! Хотів ти мене обдурити, так знай: не потрібен мені ні ти, ні твої подарунки!

Зажурилася Осінь, засумувала, але що ж робити? Пішла вона до мудрого Листопада за порадою, а той і каже:

— Не зможеш ти повернути назавжди свого синьоокого ласкавого Вересня, бо сильні чари має Жовтень. Проте позбався його подарунків, і тоді через рік прийде твій коханий. Однак лише на місяць. А зараз заспокойся й спочинь.

Так і зробила Осінь. Кинула шовки золоті, корали багряні, підхопив їх вітер та поніс. Зачепились дарунки Жовтня за гілки дерев — і стали ті золотисто-багряними, але сумною була їхня краса.
Багато води спливло з тих часів. Бачили ви, як щороку, наприкінці вересня, вкривається земля сріблястою памороззю? То Вересень дарунки свої Осені приніс. Потім знову чаклує Жовтень: золото і корали — свої принади — по деревах розкидає. Плаче, тужить Осінь за своїм втраченим нареченим, і втішає її мудрий сивий Листопад.

Відпочиньте та перегляньте красиве відео про Осінь.

Мова та її функції

Людський засіб спілкування це мов. Мова формувалась  у процесі становлення самої людини, у процесі загальної трудової діяльності. Звуки та рухи, які були притаманні пращурам людини і слугували засобом спілкування, задоволення потреби в обміні думками, у пізнанні властивостей предметів і явищ, що оточували людину це біологічні передумови виникнення мови саме їх  позначали словами.
МОВА - найважливіший засіб організації людських стосунків, суспільне явище. За допомогою мови ми можемо здобувати знанняат, досягати розуміння, обмінюються думками,  передаюти їх нащадкам, маємо змогу налагоджувати спільну діяльність у всіх галузях людської діяльності.
МОВА це  система знаків яка створилася й закріпилася в процесі історичного розвитку діяльності членів суспільства і мають соціальну природу.
Слово як одиниця мови має дві сторони - зовнішню звукову (фонетичну) і внутрішню смислову (семантичну). Обидві вони є продуктом тривалого суспільно-історичного розвитку. Їхня єдність (але не тотожність) творить слово. Зовнішня фонетична форма слова - це умовний знак предмета або явища, що не передає безпосередньо його властивостей.

У слові зливаються функції знака та значення. Останнє історично розвивалося, звужувалося, узагальнювалося, переносилося на нові об´єкти. Унаслідок цього виникла багатозначність слів, що також є продуктом історичного розвитку кожної мови. Основні елементи мови - її словниковий склад і граматична будова. Словниковий склад - це сукупність слів у певній мові. Його специфіка характеризує рівень розвитку мови: що багатший і різноманітніший словник, то багатша і різноманітніша мова. У практиці користування мовою розрізняють словники активний, тобто слова, якими людина користується для вираження власних думок у спілкуванні з іншими людьми, і пасивний - слова, які вона розуміє, коли їх чує або читає, але сама вживає не всі з них. Обсяг і особливості активного й пасивного словників людини залежать від її освіти, професії, рівня володіння мовою, специфіки та змісту діяльності.
Словниковий склад, окремо взятий, ще не становить мови. Щоб за допомогою слів людина могла обмінюватися думками, потрібна граматика, яка визначає правила зміни слів, сполучення їх у речення. Це забезпечується граматичною будовою мови. Слова, що є в реченні, необхідно не лише розуміти, а й відповідно взаємоузгодити, щоб точно передати зміст думки. Правила зміни слів (морфологія) і правила сполучення їх у речення (синтаксис) формулює граматика й цим дає змогу виражати поняття та судження, робити умовиводи про предмети та явища, їхні ознаки й відношення.
Слово як одиниця мови є носієм інформації, яка завжди співвідноситься з означуваними ним певними об´єктами та явищами дійсності. Фіксація у слові об´єктивної реальності та суспільно-історичного досвіду в різних формах їхнього вияву визначає сигніфікативну (означальну) функцію мови. Іншою функцією мови, що зумовлена потребами людського спілкування та розвитком її граматичної будови, є вираження змісту предмета інформації. Ця функція забезпечує можливість формулювання думки і передавання змісту повідомлення.
Охарактеризовані основні елементи та функції мови стають засобом спілкування, засобом обміну думками за умови, що відбувається процес мовлення між людьми.

Мова і мовлення — не тотожні  поняття. Мовлення - це процес використання людиною мови для спілкування. Залежно від специфіки діяльності , від віку , середовища мовлення людини формується завдяки  певним особливостям - хоча люди спілкуються однією мовою. Наприклад, в однієї людини мовлення образне, яскраве, виразне, переконливе, а віншої - навпаки: бідне, обмежене,  сухе, малозрозуміле. Саме такий фактор характеризує  відмінність у володінні мовою. У  кожної  людині індивідуальний стиль мовлення, різна  артикуляція звуків, логічній виразності, інтонування. Кожен користується спільною для всіх мовою але  говорить по-своєму.
Мовлення ніколи не буде  існувати поза мовою. Але  мова існує як жива тільки завдячуючи тому , що її активно використовують люди.  У процесі мовного спілкування мова розвивається і вдосконалюється. Саме мовлення є характерною формою існування кожної мови.
Мовлення розглядають також як мовну діяльність, оскільки за його допомогою можна, наприклад, розв´язання мислительних завдань  або забезпечити спілкування. Тому, мовлення може набувати вигляду мовних дій, що є бути скаловими чинниками іншої цілеспрямованої діяльності, навчальної або трудової . Отже, мова - це можливість спілкуватись людям одне з одним.

Список використаних джерел:

Урок на тему :Слухання і розповідь казки,розвиток мовдення. Анісімова, Н. М., учителя української мови, г. Чортків, сш №2
Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (авт. Ребрик Н.Й., Українська мова Борисова Є.Е., Лавер К.М., Рінгер К.В.) видавництво "Світ";
Українська мова: енциклопедія.Автор: Коллектив Видавництво "Українська енциклопедія" імені М. П. Бажана.
Буквар (підручник)Прищепа К.С.,Колесниченко В.І.Видавництво: Форум, Генеза 2007р.
Рідна мова (підручник) Білецька М.А.,Вашуленко М.С.Видавництво:Освіта 2004р.
Читаночка. Післябукварик (посібник)Вашуленко М.С.,Захарійчук М.Д.,Науменко В.О.Видавництво:Мальва-ОСО2005р.

Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

---

Над уроком працювали

Пушко Л.Б.

Анісімова Н. М.

Ента Д. В.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.