KNOWLEDGE HYPERMARKET


Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади. Повні уроки
 
(3 промежуточные версии не показаны)
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>>Біологія: Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади. Повні уроки'''  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>>Біологія: Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади. Повні уроки'''  
-
<metakeywords>Біолгія, клас, урок, на тему, 7 клас, Історія відкриття, клітин, Збільшувані, прилади</metakeywords>  
+
<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі, Гіпермаркет Знань, Біологія, 7 клас, Повні уроки, Біологія, наука про живу природу, Значення біології, Історія відкриття клітини, Збільшувальні прилади, Повні уроки</metakeywords>
-
'''''Мета:''''' розказати про виникнення та розвиток клітинної теорії, розказати про основні збільшувані прилади, завдяки яким була відкрита клітина та її будова.
+
==Тема==
 +
*'''Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади. Повні уроки'''
-
'''''Хід роботи:'''''
+
==Мета==
 +
*розказати про виникнення та розвиток клітинної теорії, розказати про основні збільшувані прилади, завдяки яким була відкрита клітина та її будова.
-
1 Екскурс у історію відкриття клітини
+
==Хід уроку==
-
2 Клітинна теорія. Її положення та значення для науки.  
+
1. Екскурс у історію відкриття клітини
 +
 
 +
2. Клітинна теорія. Її положення та значення для науки.  
3. Основні збільшувані прилади.  
3. Основні збільшувані прилади.  
-
Першою людиною, яка побачила клітини, був англійській вчений Роберт Гук. У 1665 році, намагаючись зрозуміти, чому коркове дерево так добре плаває, він почав розглядати тонкі зрізи корки за допомогою мікроскопа. Гук виявив, корка розділена на безліч крихітних комірок, які нагадали йому монастирські келії. Він назвав ці комірки клітинами (англ. Cell – келія, комірка, клітина). У 1675 році італійський лікар М. Мальпігі, а у 1682 році – англійський ботанік Н. Грю підтвердили клітинну будову рослин.  
+
===Екскурс у історію відкриття клітини ===
 +
 
 +
Першою людиною, яка побачила клітини, був англійській '''[http://xvatit.com/busines/jobs-career/ вчений]''' Роберт Гук. У 1665 році, намагаючись зрозуміти, чому коркове дерево так добре плаває, він почав розглядати тонкі зрізи корки за допомогою мікроскопа. Гук виявив, корка розділена на безліч крихітних комірок, які нагадали йому монастирські келії. Він назвав ці комірки клітинами (англ. Cell – келія, комірка, клітина). У 1675 році італійський лікар М. Мальпігі, а у 1682 році – англійський ботанік Н. Грю підтвердили '''[[Тема 12. Різноманіття рослинних клітин. Рослинні тканини|клітинну будову рослин]]'''.  
-
У 1674 році голландський майстер Антоній ван Левенгук за допомогою мікроскопу вперше побачив у краплині води «тваринок» - живі організми, що рухались (амеби, бактерії).  
+
У 1674 році голландський майстер Антоній ван Левенгук за допомогою  
 +
'''[[Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади. Презентація|мікроскопу]]''' вперше побачив у краплині води «тваринок» - живі організми, що рухались (амеби, бактерії).  
{{#ev:youtube|wDHwnAe7O0w}}  
{{#ev:youtube|wDHwnAe7O0w}}  
-
Відео 1. ''"Тваринки" у краплині води.''  
+
'''[http://xvatit.com/it/audio_television/ Відео]''' 1. ''"Тваринки" у краплині води.''  
-
Також Левенгук вперше спостерігав тваринні клітини – еритроцити та сперматозоїди. Таким чином, вже на початку XVIII століття вчені знали, що під великим збільшенням рослини мають коміркову будову і бачили деякі організми, які пізніше отримали назву одноклітинних. &nbsp;У 1802 – 1808 роках французький вчений Ф. Мірбель встановив, що всі рослини складаються з тканин, утворених клітинами.  
+
Також Левенгук вперше спостерігав тваринні '''[[Тема 10. Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади|клітини]]''' – еритроцити та сперматозоїди. Таким чином, вже на початку XVIII століття вчені знали, що під великим збільшенням '''[[Ілюстрації «Тема 4. Загальна характеристики Царства Рослини.»|рослини]]''' мають коміркову будову і бачили деякі організми, які пізніше отримали назву одноклітинних. &nbsp;У 1802 – 1808 роках французький вчений Ф. Мірбель встановив, що всі '''[[Загальна характеристики Царства Рослини. Повні уроки|рослини]]''' складаються з тканин, утворених клітинами.  
{{#ev:youtube|dfbmKHWkynw}}  
{{#ev:youtube|dfbmKHWkynw}}  
Строка 28: Строка 35:
Ж.Б. Ламарк у 1809 році розповсюдив ідею Мірбеля про клітинну будову і на тваринні організми. &nbsp;Клітинна теорія організмів була сформована у 1839 році немецьким зоологом Т. Шванном та М. Шлейденом.  
Ж.Б. Ламарк у 1809 році розповсюдив ідею Мірбеля про клітинну будову і на тваринні організми. &nbsp;Клітинна теорія організмів була сформована у 1839 році немецьким зоологом Т. Шванном та М. Шлейденом.  
 +
 +
===Клітинна теорія. Її положення та значення для науки===
Клітинна теорія – це одне із загальновизнаних біологічних узагальнень, яке стверджує єдність принципу будови та розвитку світу рослин, тварин та інших живих організмів з клітинною будовою, в якому клітина розглядається у якості структурного елементу живих організмів.  
Клітинна теорія – це одне із загальновизнаних біологічних узагальнень, яке стверджує єдність принципу будови та розвитку світу рослин, тварин та інших живих організмів з клітинною будовою, в якому клітина розглядається у якості структурного елементу живих організмів.  
Строка 33: Строка 42:
Сучасна клітинна теорія виходить з того, що клітинна структура являється головнішою формою існування життя, притаманною всім живим організмам, крім вірусів.  
Сучасна клітинна теорія виходить з того, що клітинна структура являється головнішою формою існування життя, притаманною всім живим організмам, крім вірусів.  
-
[[Image:Cellbud.jpg|center|Cellbud.jpg]]  
+
[[Image:Cellbud.jpg|480px|Клітинна будова живого]]  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Мал.1 ''Клітинна будова живого.''  
+
<br>Мал.1 ''Клітинна будова живого.''  
-
Удосконалення клітинної структури було головним напрямком еволюційного розвитку як у рослин, так і у тварин, і клітинна будова міцно закріпилась у більшості сучасних організмів.&nbsp;  
+
Удосконалення клітинної структури було головним напрямком еволюційного розвитку як у '''[[Ілюстрації до уроку «Тема 4. Загальна характеристики Царства Рослини.»|рослин]]''', так і у тварин, і клітинна будова міцно закріпилась у більшості сучасних організмів.&nbsp;  
-
Положення клітинної теорії.
+
====Положення клітинної теорії====
-
1 Клітина являється структурно – функціональною одиницею, а також одиницею розвитку всіх живих організмів.  
+
1 '''[[Тема 11. Життєдіяльність клітин|Клітина]]''' являється структурно – функціональною одиницею, а також одиницею розвитку всіх живих організмів.  
2 Клітинам властива мембранна будова  
2 Клітинам властива мембранна будова  
Строка 49: Строка 58:
4 Розмноження клітин відбувається шляхом їх ділення, і кожна нова клітина виникає в результаті ділення вихідної (материнської клітини).  
4 Розмноження клітин відбувається шляхом їх ділення, і кожна нова клітина виникає в результаті ділення вихідної (материнської клітини).  
-
5 Клітинна будова організмів – доказ єдиного походження рослин та тварин.  
+
5 Клітинна будова організмів – доказ єдиного походження '''[[Ілюстрації до уроку 7 класу «Тема 4. Загальна характеристики Царства Рослини.»|рослин]]''' та тварин.  
-
[[Image:Cellob.jpg|center|Cellob.jpg]]  
+
[[Image:Cellob.jpg|480px|Одноклітинний організм]]  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Мал.2 ''Одноклітинний організм.''  
+
<br>Мал.2 ''Одноклітинний організм.''  
Вивчення клітин різноманітних одноклітинних та багатоклітинних організмів за допомогою світлооптичного та електронного мікроскопів показало, що по своїй будові вони розділяються на дві групи:  
Вивчення клітин різноманітних одноклітинних та багатоклітинних організмів за допомогою світлооптичного та електронного мікроскопів показало, що по своїй будові вони розділяються на дві групи:  
Строка 59: Строка 68:
1 Одну групу утворюють бактерії та синьо – зелені водорості. Ці організми мають найбільш просту будову клітини. Їх називають до ядерними (прокаріотами), так як у них немає сформованого ядра і немає багатьох структур, які називаються органоїдами.  
1 Одну групу утворюють бактерії та синьо – зелені водорості. Ці організми мають найбільш просту будову клітини. Їх називають до ядерними (прокаріотами), так як у них немає сформованого ядра і немає багатьох структур, які називаються органоїдами.  
-
2 Другу групу утворюють всі інші організми: від одноклітинних зелених водоростей і найпростіших до вищіх квіткових рослин, ссавців, в тому числі і людини. Вони мають складно побудовані клітини, які являються ядерними (еукаріотичними). Ці клітини мають ядро та органоїди, які виконують специфічні функції.  
+
2 Другу групу утворюють всі інші організми: від одноклітинних зелених водоростей і найпростіших до вищіх '''[[Ілюстрації для уроку 7 класу «Тема 4. Загальна характеристики Царства Рослини.»|квіткових рослин]]''', ссавців, в тому числі і людини. Вони мають складно побудовані клітини, які являються ядерними (еукаріотичними). Ці клітини мають ядро та органоїди, які виконують специфічні функції.  
{{#ev:youtube|f53xIZgOQqY}}  
{{#ev:youtube|f53xIZgOQqY}}  
Строка 65: Строка 74:
Відео 3. ''Лейкоцит на полюванні.''  
Відео 3. ''Лейкоцит на полюванні.''  
-
Збільшувані прилади.  
+
===Основні збільшувані прилади.===
Для біологічних досліджень використовуються такі основні збільшувані прилади.  
Для біологічних досліджень використовуються такі основні збільшувані прилади.  
Строка 71: Строка 80:
Лупа – самий простий збільшуваний прилад. Вона складається з двоопуклої лінзи, що оправлена у дерев’яний, пластиковий чи металічний контур. Лупи мають невелике збільшення – всього 40 – 50 разів. Тому за їх допомогою можна вивчати лише найбільш загальні деталі будови. Лупа – збільшуваний прилад, пристосований для збільшення і спостереження дрібних предметі, розташованих на невеликій відстані. Бувають ручні та штативні лупи. Ручна лупа збільшує предмети у 2 – 20 разів. При роботі її беруть за рукоятку і наближують до об’єкту на таку відстань, при якій зображення предмету найбільш чітке. Штативна лупа збільшує предмети у 10 – 25 разів. В її оправу влаштовані два збільшуваних скла, закріплених на підставці – штативі. До штативу прикріплений предметний столик з отвором та дзеркало.  
Лупа – самий простий збільшуваний прилад. Вона складається з двоопуклої лінзи, що оправлена у дерев’яний, пластиковий чи металічний контур. Лупи мають невелике збільшення – всього 40 – 50 разів. Тому за їх допомогою можна вивчати лише найбільш загальні деталі будови. Лупа – збільшуваний прилад, пристосований для збільшення і спостереження дрібних предметі, розташованих на невеликій відстані. Бувають ручні та штативні лупи. Ручна лупа збільшує предмети у 2 – 20 разів. При роботі її беруть за рукоятку і наближують до об’єкту на таку відстань, при якій зображення предмету найбільш чітке. Штативна лупа збільшує предмети у 10 – 25 разів. В її оправу влаштовані два збільшуваних скла, закріплених на підставці – штативі. До штативу прикріплений предметний столик з отвором та дзеркало.  
-
[[Image:Lupr.jpg|center|Lupr.jpg]]  
+
[[Image:Lupr.jpg|480px|Ручна лупа]]  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Мал.3 ''Ручна лупа.''  
+
<br>Мал.3 ''Ручна лупа.''  
-
[[Image:Lupsh.jpg|center|Lupsh.jpg]]  
+
[[Image:Lupsh.jpg|480px|Лупа на штативі]]  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Мал.4 Л''упа на штативі.''  
+
<br>Мал.4 ''Лупа на штативі.''  
Мікроскоп складається з оправи і двох збільшуючи стекол. В тубус (зорову трубку) мікроскопа вбудовані збільшуючи лінзи. У верхньому кінці тубуса знаходиться окуляр, через який роздивляються різні об’єкти. На нижньому кінці тубуса поміщається об’єктив, що складається з оправи та декількох збільшуючих лінз. Тубус кріпиться до штативу. Також до штативу прикріплений предметний столик, у центрі якого є отвір і під ним дзеркало. Використовуючи мікроскоп, можна бачити зображення об’єкта, що освічується за допомогою цього дзеркала.  
Мікроскоп складається з оправи і двох збільшуючи стекол. В тубус (зорову трубку) мікроскопа вбудовані збільшуючи лінзи. У верхньому кінці тубуса знаходиться окуляр, через який роздивляються різні об’єкти. На нижньому кінці тубуса поміщається об’єктив, що складається з оправи та декількох збільшуючих лінз. Тубус кріпиться до штативу. Також до штативу прикріплений предметний столик, у центрі якого є отвір і під ним дзеркало. Використовуючи мікроскоп, можна бачити зображення об’єкта, що освічується за допомогою цього дзеркала.  
-
[[Image:Schemmic.jpg|center|Schemmic.jpg]]  
+
[[Image:Schemmic.jpg|480px|Схема світлового мікроскопу]]  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Мал.6 ''Схема світлового мікроскопу.''  
+
<br>Мал.6 ''Схема світлового мікроскопу.''  
-
Правила роботи з мікроскопом.
+
====Правила роботи з мікроскопом====
1 Поставте мікроскоп штативом до себе на відстані 5 – 10 см від краю стола.  
1 Поставте мікроскоп штативом до себе на відстані 5 – 10 см від краю стола.  
Строка 103: Строка 112:
<br>  
<br>  
-
'''Контролюючий блок:'''
+
==Контролюючий блок==
-
1 Хто першим побачив клітини?  
+
''1 Хто першим побачив клітини? ''
-
2 Клітинна теорія - це ....?  
+
''2 Клітинна теорія - це ....? ''
-
3 Основні положення клітинної теорії?  
+
''3 Основні положення клітинної теорії? ''
-
4 Які правили роботи з мікроскопом ви знаєте?  
+
''4 Які правили роботи з мікроскопом ви знаєте? ''
<br>  
<br>  
-
'''Список літератури:'''
+
==Список літератури==
-
1. Презентація на тему: "Стрение растительной клетки" Автор Жабина Людмила Анатольевна.<br>2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас  
+
''1. Урок на тему: "Стрение растительной клетки" Автор Жабина Людмила Анатольевна.<br>2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас ''
-
3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2  
+
''3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2 &nbsp;&nbsp; &nbsp;Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с. ''
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp;Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.  
+
''4. Ботаника. &nbsp; Андреева И.И., Родман Л.С. &nbsp;&nbsp; 2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с. ''
-
4. Ботаника. &nbsp; Андреева И.И., Родман Л.С.  
+
''5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия &nbsp;&nbsp; л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.) ''
-
&nbsp;&nbsp; 2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.
+
<br>
-
5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия
+
----
-
&nbsp;&nbsp; л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)
+
<br>
 +
 
 +
''Відредаговано та надіслано Кравчук Я. ''
<br>  
<br>  
-
Відредаговано та надіслано Кравчук Я.
+
----
<br>  
<br>  
 +
'''Над уроком працювали''':<br>Жабина Людмила Анатоліївна<br>Кравчук Яна Леонідівна<br>Бех О.П.
 +
 +
<br>
 +
 +
----
 +
 +
<br>
 +
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
 +
 +
<br> <br>
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].&nbsp;  
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].&nbsp;  

Текущая версия на 10:48, 5 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас. Повні уроки >>Біологія: Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади. Повні уроки

Содержание

Тема

  • Історія відкриття клітини. Збільшувальні прилади. Повні уроки

Мета

  • розказати про виникнення та розвиток клітинної теорії, розказати про основні збільшувані прилади, завдяки яким була відкрита клітина та її будова.

Хід уроку

1. Екскурс у історію відкриття клітини

2. Клітинна теорія. Її положення та значення для науки.

3. Основні збільшувані прилади.

Екскурс у історію відкриття клітини

Першою людиною, яка побачила клітини, був англійській вчений Роберт Гук. У 1665 році, намагаючись зрозуміти, чому коркове дерево так добре плаває, він почав розглядати тонкі зрізи корки за допомогою мікроскопа. Гук виявив, корка розділена на безліч крихітних комірок, які нагадали йому монастирські келії. Він назвав ці комірки клітинами (англ. Cell – келія, комірка, клітина). У 1675 році італійський лікар М. Мальпігі, а у 1682 році – англійський ботанік Н. Грю підтвердили клітинну будову рослин.

У 1674 році голландський майстер Антоній ван Левенгук за допомогою мікроскопу вперше побачив у краплині води «тваринок» - живі організми, що рухались (амеби, бактерії).


Відео 1. "Тваринки" у краплині води.

Також Левенгук вперше спостерігав тваринні клітини – еритроцити та сперматозоїди. Таким чином, вже на початку XVIII століття вчені знали, що під великим збільшенням рослини мають коміркову будову і бачили деякі організми, які пізніше отримали назву одноклітинних.  У 1802 – 1808 роках французький вчений Ф. Мірбель встановив, що всі рослини складаються з тканин, утворених клітинами.


Відео 2. Будова рослинної клітини.

Ж.Б. Ламарк у 1809 році розповсюдив ідею Мірбеля про клітинну будову і на тваринні організми.  Клітинна теорія організмів була сформована у 1839 році немецьким зоологом Т. Шванном та М. Шлейденом.

Клітинна теорія. Її положення та значення для науки

Клітинна теорія – це одне із загальновизнаних біологічних узагальнень, яке стверджує єдність принципу будови та розвитку світу рослин, тварин та інших живих організмів з клітинною будовою, в якому клітина розглядається у якості структурного елементу живих організмів.

Сучасна клітинна теорія виходить з того, що клітинна структура являється головнішою формою існування життя, притаманною всім живим організмам, крім вірусів.

Клітинна будова живого


Мал.1 Клітинна будова живого.

Удосконалення клітинної структури було головним напрямком еволюційного розвитку як у рослин, так і у тварин, і клітинна будова міцно закріпилась у більшості сучасних організмів. 

Положення клітинної теорії

1 Клітина являється структурно – функціональною одиницею, а також одиницею розвитку всіх живих організмів.

2 Клітинам властива мембранна будова

3 Ядро – головна складова клітини

4 Розмноження клітин відбувається шляхом їх ділення, і кожна нова клітина виникає в результаті ділення вихідної (материнської клітини).

5 Клітинна будова організмів – доказ єдиного походження рослин та тварин.

Одноклітинний організм


Мал.2 Одноклітинний організм.

Вивчення клітин різноманітних одноклітинних та багатоклітинних організмів за допомогою світлооптичного та електронного мікроскопів показало, що по своїй будові вони розділяються на дві групи:

1 Одну групу утворюють бактерії та синьо – зелені водорості. Ці організми мають найбільш просту будову клітини. Їх називають до ядерними (прокаріотами), так як у них немає сформованого ядра і немає багатьох структур, які називаються органоїдами.

2 Другу групу утворюють всі інші організми: від одноклітинних зелених водоростей і найпростіших до вищіх квіткових рослин, ссавців, в тому числі і людини. Вони мають складно побудовані клітини, які являються ядерними (еукаріотичними). Ці клітини мають ядро та органоїди, які виконують специфічні функції.


Відео 3. Лейкоцит на полюванні.

Основні збільшувані прилади.

Для біологічних досліджень використовуються такі основні збільшувані прилади.

Лупа – самий простий збільшуваний прилад. Вона складається з двоопуклої лінзи, що оправлена у дерев’яний, пластиковий чи металічний контур. Лупи мають невелике збільшення – всього 40 – 50 разів. Тому за їх допомогою можна вивчати лише найбільш загальні деталі будови. Лупа – збільшуваний прилад, пристосований для збільшення і спостереження дрібних предметі, розташованих на невеликій відстані. Бувають ручні та штативні лупи. Ручна лупа збільшує предмети у 2 – 20 разів. При роботі її беруть за рукоятку і наближують до об’єкту на таку відстань, при якій зображення предмету найбільш чітке. Штативна лупа збільшує предмети у 10 – 25 разів. В її оправу влаштовані два збільшуваних скла, закріплених на підставці – штативі. До штативу прикріплений предметний столик з отвором та дзеркало.

Ручна лупа


Мал.3 Ручна лупа.

Лупа на штативі


Мал.4 Лупа на штативі.

Мікроскоп складається з оправи і двох збільшуючи стекол. В тубус (зорову трубку) мікроскопа вбудовані збільшуючи лінзи. У верхньому кінці тубуса знаходиться окуляр, через який роздивляються різні об’єкти. На нижньому кінці тубуса поміщається об’єктив, що складається з оправи та декількох збільшуючих лінз. Тубус кріпиться до штативу. Також до штативу прикріплений предметний столик, у центрі якого є отвір і під ним дзеркало. Використовуючи мікроскоп, можна бачити зображення об’єкта, що освічується за допомогою цього дзеркала.

Схема світлового мікроскопу


Мал.6 Схема світлового мікроскопу.

Правила роботи з мікроскопом

1 Поставте мікроскоп штативом до себе на відстані 5 – 10 см від краю стола.

2 В отвір предметного скла спрямуйте дзеркалом світло.

3 Розташуйте приготовлений препарат на предметний столик і закріпіть предметне скло зажимами.

4 Користуючись гвинтом, плавно опустіть тубус так, щоб нижній край об’єктива опинився на відстані 1 – 2 мм від препарату.

5 В окуляр дивіться одним оком, не закриваючи друге. Дивлячись в окуляр, за допомогою гвинтів повільно підіймайте тубус, доки не з’явиться чітке зображення предмету.

6 Після роботи приберіть мікроскоп у футляр.

Електронні мікроскопи використовуються при серйозних біологічних дослідженнях у лабораторіях. Електронний мікроскоп – це прилад у якому для отримання збільшеного зображення використовують сфокусований електронний пучок. Він дозволяє отримати зображення об’єкта зі збільшенням до 106 разів. Для отримання зображення в електронному мікроскопі використовують магнітні лінзи, що керують рухом електронів у вакуумній колонні приладу за допомогою електромагнітного поля. Розподільна здатність електронного мікроскопу у 1000 разів перевершує сучасні оптичні мікроскопи.


Контролюючий блок

1 Хто першим побачив клітини?

2 Клітинна теорія - це ....?

3 Основні положення клітинної теорії?

4 Які правили роботи з мікроскопом ви знаєте?


Список літератури

1. Урок на тему: "Стрение растительной клетки" Автор Жабина Людмила Анатольевна.
2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2     Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.    2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия    л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)




Відредаговано та надіслано Кравчук Я.




Над уроком працювали:
Жабина Людмила Анатоліївна
Кравчук Яна Леонідівна
Бех О.П.




Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.



Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Предмети > Біологія > Біологія 7 клас