Текущая версия на 12:15, 5 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас. Повні уроки >> Біологія: Різноманіття рослинних клітин. Рослинні тканини. Повні уроки

Тема

• Різноманіття рослинних клітин. Рослинні тканини Повні уроки

Мета

• охарактеризувати тканини рослинного організму, їх будову та функції.

Завдання

1. Ввести поняття тканина

2. Описати процес диференціації клітин.

3. Надати характеристику типам рослинних тканин.

Хід уроку

1. Поняття тканина

2. Процес диференціації клітин.

3. Характеристика типів рослинних тканин.

Поняття тканина. Процес диференціації клітин

Одна з причин різноманітності клітин – це те, що вони в процесі свого розвитку, диференціюються та складають різні тканини. Під час цього процесу клітини можуть втрачати деякі органели,  а ті що залишились, стають більш складними за будовою та розмірами. Це необхідно, щоб клітини, які входять до складу тієї, чи іншої тканини найкращим чином могли виконувати покладену на них функцію. Виникнення тканин – це ускладнення будови рослинного організму під час еволюції.

Тканини – це групи клітин, східних за будовою, виникненням і пристосованих до виконання однієї чи декількох певних функцій.

У рослин виділяють такі типи тканин: покривні, основні, провідні, механічні, твірні.

Характеристика типів рослинних тканин

Твірна тканина (меристема)

Мал.1 Меристема.

Рослини ростуть все життя. Саме клітини меристеми забезпечують цей ріст. Коли клітина меристеми ділиться, одна з них залишається в твірній тканині (ініціалія), а друга проходить через диференціювання та включається в тканини, клітини яких не здатні ділитися (похідна ініціалії). Ініціалії можуть зберігатися все життя рослинного організму, завдяки своїй здатності ділитися необмежену кількість разів. Похідні ініціалії діляться декілька разів та перетворюються в постійні тканини.

В залежності від походження виділяють первинні та вторинні меристеми.

Первинні меристеми – це залишок ембріональної тканини, що у дорослих рослин залишається лише на верхівці стебла, поблизу кінчика кореня, бруньках та міжвузлях стебла (інтеркалярна меристема).

Вторинні меристеми складаються з клітин, що знову набули здатність ділитися. 

По положенню в рослині виділяють такі меристеми:

Верхівкові (апікальні) – утворюють конуси росту кореня та пагона, 

Бічні (латеральні) – забезпечують потовщення кореня та стебла, діляться на первинні (прокамбій та перицикл), що утворюються безпосередньо під апексами та вторинні (камбій та фелоген) , що формуються пізніше з про меристем, або постійних тканей. З прокамбію та камбію формується провідна тканина, з фелогену – пробка. 

Проміжні (інтеркалярні) меристеми – розташовані в основі міжвузлів та черешків листя. Походять від верхівкових меристем, але їх перетворення у постійну тканину затримано у порівнянні з іншими тканинами.

Клітини меристеми мають велике ядро, дрібні за розмірами, густо заповнені цитоплазмою.

Покривні тканини

Розташовані ззовні всіх органів рослини на межі з зовнішнім оточенням. Зберігають органи рослин від ушкоджень.

Епіблема (ризодерма)  – первинна одношарова поверхнева тканина кореня. Основні функції – вибіркове всмоктування води з мінеральними елементами живлення; виділення речовин, що діють на субстрат, перетворюючи його.

Епідерма – первинна покривна тканина, що нарощується на листі, пагонах, квітах, насінні. Це складна тканини. До її складу входять різні за морфологічною будовою клітини.

Мал.2 Епідерма.

Епідерма листа має спеціальні клітини з продихами.

Відео 1.Продихи листа.

Основні клітини епідерми мають таблитчасту форму, у видовжених частинах рослини витягнуті у напрямку довшої осі, бічні стінки часто звивисті, що зміцнює міцність зчіплення. Зовні вкриті суцільним шаром кутикули, що робить їх майже непроникними для води та газів. Деякі клітини мають трихоми – різни за формою, будовою та функціями вирости.

Пробка (фелема) – вторинна покривна тканини, розвивається з пробкового камбію, фелогену.  Захищає рослини від втрати води, хвороботворних організмів, різких коливань температури.

Основна тканина

Основна тканина складає більшу частину тіла рослини. Майже завжди первинна, виникає з апікальної меристеми. Складається з живих паренхімних клітин. Здатна повертатися до меристематичної активності у разі за живлення пошкоджень, утворені пагоні, бічних коренів. 

Основна паренхіма немає суворо визначених функцій. Розташована всередині тіла рослини крупними масивами. Заповнює серцевину стебла, внутрішні шари кори стебла та кореня. По ній відбувається радіальний транспорт речовин.

Асиміляційна паренхіма (хлоренхіма) – основна її функція – фотосинтез. Розташована в надземних органах, зазвичай під епідермою. ЇЇ клітини дуже багаті на хлоропласти.

Мал.3 Паренхіма.

Запасаюча паренхіма – слугує для відкладення зайвих на даний період поживних речовин. Клітини мають багато лейкопластів, вауколів, жирові включення. Знаходяться в різних органах. Саме в цих тканинах знаходяться речовини, що використовує людина.

Повітряна паренхіма – виконує вентиляційну, частково дихальну функцію.  Забезпечує тканини киснем. Складається з клітин різної форми.

Механічна тканини

Механічні тканини забезпечують міцність рослини, здатність протидіяти дії тяжіння власних органів, вітру, дощу, снігу. Вони грають в рослині роль скелету. Клітини механічних тканин мають сильно потовщені клітинні стінки, які навіть після відмирання протопласту (вміст рослинної клітини, що складається з плазмолеми, цитоплазми та ядра без клітинної оболонки) продовжують виконувати свою функцію. 

Коленхима.  Розвивається в стеблах та черешках листя дводольних рослин під епідермою або дещо глибше. Коленхіма утворює суцільний циліндр на периферії, або тяжі по ребрам стебла. В коренях її зазвичай немає. Коленхіма рідко зустрічається у однодольних рослин. Як правило вона виникає з первинної меристеми, може диференціюватися з основної паренхіми. Клітини коленхіми витягнуті в довжину, живі, часто мають хлоропласти.  Клітинні стінки нерівномірно потовщені.  В залежності від характеру потовщення вирізняють кутову(потовщення по кутах клітини), пластинчату (утворює в стеблі суцільне кільце), пухку (потовщення там, де клітини прилягають до міжклітинного простору) коленхіму.

Мал.4 Коленхіма.

Склеренхіма. Найважливіша механічна тканина наземних рослин. Первинна склеренхіма розвинута у всіх вегетативних органах однодольних, рідше дводольних рослин. Вторинна – у більшості дводольних. Клітини склеренхіми мають однорідно потовщені здерев’янілі стінки. Їх міцність близька до міцності  криці. 

Мал.5 Склеренхіма.

Волокна – сильно витягнуті прозенхімні клітини довжиною від часток міліметра до 4 см. Вони забезпечують міцність органів рослин на розтяг, стиснення та вигини. У багатьох рослин первинні волокна довші за вторинні. Волокна дводольних використовують для виготовлення тканин (льон). 

Склереїди – клітини, що найчастіше мають паренхіму форму. Можуть розташовуватися щільними групами чи у вигляді поодиноких клітин. Це мертві клітини з товстими здеревенілими стінками, пронизаними порами. З них складаються кісточки вишні, персика, шкаралупа горіха і т.д.

Провідна тканини

Провідна тканина слугує для пересування по рослині розчинених у воді поживних речовин. Від кореня до листя рухається висхідний (транспіраційний) тік водних розчинів солей. Нисхідний (асиміляційний) тік органічних речовин направляється від листя до коренів. Висхідний тік здійснюється майже виключно по трахеальним елементам ксилеми, нисхідний – по ситовидним елементам флоеми. Провідна тканина поєднує всі органи рослини. 

Ксилема – складається з морфологічно різних елементів. Дальній транспорт виконується по трахеальним елементам ксилеми: трахеїдам та судинам, ближній по паренхімним елементам.

Мал.6 Ксилема.

Відео 2. Ксилема.

Флоема – складається з ситовидних елементів, праренхімних клітин, елементів серцевинних пременів, механічних елементів. Первинна флоема диференціюється з прокамбію, вторинна (луб) – похідна камбію. В стеблі флоема знаходиться зазвичай зовні від ксилеми.  В листях вона звернена до нижньої сторони пластинки листа.

Відео 3. Механічні тканини.

Видільна (секреторна тканина)

До видільних тканин відносяться різного роду структурні утворення, що здатні активно виділяти з рослини, або ізолювати в її тканинах продукти метаболізму та крапельно – рідинну воду. Елементи видільних тканин зустрічаються в усіх органах рослини. Поділяються на тканини зовнішньої та внутрішнньої секреції. Клітини зовнішньої секреції довго залишаються живими. Клітини внутріншньої  секреції накопичують речовини і нерідко втрачають протопласт, а їх стінки корковіють. 

Контролюючий блок

1. Що може трапитись з клітиною в процесі диференціювання?

2. Що таке тканина?

3. Перерахуйте тканини рослинного організму.

4. Надайте коротку характеристику кожній тканині рослинного організму за принципом: Тип тканини – меристема, функції: ріст…

Список використаних джерел

1.Урок на тему: "Важнейшие сельскохозяйственные, лекарственные, декоративные растения" Автор: Луць Ирина Ивановна

2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2. Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

4.  Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия. Ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)

Відредаговано та надіслано Кравчук Я. 

Над уроком працювали
Луць І.І.
Кравчук Я.Л.
Бех О.П.

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.