KNOWLEDGE HYPERMARKET


Будова і життєдіяльність лишайників. Повні уроки
 
(1 промежуточная версия не показана)
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Будова і життєдіяльність лишайників . Повні уроки'''  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Будова і життєдіяльність лишайників . Повні уроки'''  
-
<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, 7 клас, Будова, і життєдіяльність, лишайників</metakeywords>  
+
<metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі, Гіпермаркет Знань, Біологія, 7 клас, Повні уроки, Біологія, наука про живу природу, Значення біології</metakeywords>
-
'''''Мета:''''' пояснити, що являють собою лишайники, чим вони відрізняються від інших живих організмів.
+
==Тема==
 +
*'''Будова і життєдіяльність лишайників. Повні уроки'''
-
'''''Хід роботи:'''''
+
==Мета==
 +
*пояснити, що являють собою лишайники, чим вони відрізняються від інших живих організмів.
 +
 
 +
==Завдання==
1 Пояснити подвійну природу лишайників.  
1 Пояснити подвійну природу лишайників.  
Строка 14: Строка 18:
4 Розказати про характер взаємовідносин лишайників.  
4 Розказати про характер взаємовідносин лишайників.  
 +
 +
==Хід уроку==
 +
 +
1 Подвійна природа лишайників.
 +
 +
2 Типи таломів лишайників.
 +
 +
3 Анатомія лишайників.
 +
 +
4 Характер взаємовідносин лишайників.
 +
 +
===Подвійна природа лишайників===
{{#ev:youtube|xPUg2G2NqQ}}  
{{#ev:youtube|xPUg2G2NqQ}}  
-
Відео 1.''Лишайники у природі.''  
+
'''[http://xvatit.com/it/audio_television/ Відео]''' 1.''Лишайники у природі.''  
-
Лишайники складаються з двох генетично різних, але у той же час тісно пов’язаних між собою фізіологічно організмів: гетеротрофного гриба та автотрофної водорості.  
+
'''[[Тема 53. Будова і життєдіяльність лишайників|Лишайники]]''' складаються з двох генетично різних, але у той же час тісно пов’язаних між собою фізіологічно організмів: гетеротрофного гриба та автотрофної водорості.  
-
[[Image:Lich.jpg|center|Lich.jpg]]  
+
[[Image:Lich.jpg|320px|Компоненти лишайників]]  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Мал. 1 ''Компоненти лишайників.''  
+
<br>Мал. 1 ''Компоненти лишайників.''  
-
Їх взаємовідносини складні та визначаються як симбіотичні. При цьому симбіотрофізм привів до істотних змін в метаболізмі обох учасників симбіозу, що в свою чергу призвело до утворення нових форм талому, не схожих на вільноживучі гриби та водорості. В таломах лишайників синтезуються специфічні для даної групи організмів сполуки, які вільноживучі гриби та водорості не утворюють. У зв’язку з цим лишайники можна віднести до ліхенізованої групи грибів, що перейшла до особливого засобу живлення.  
+
Їх взаємовідносини складні та визначаються як симбіотичні. При цьому симбіотрофізм привів до істотних змін в метаболізмі обох учасників симбіозу, що в свою чергу призвело до утворення нових форм талому, не схожих на вільноживучі '''[[Загальна характеристика царства Гриби. Повні уроки|гриби]]''' та водорості. В таломах лишайників синтезуються специфічні для даної групи організмів сполуки, які вільноживучі гриби та водорості не утворюють. У зв’язку з цим '''[[Будова і життєдіяльність лишайників. Презентація|лишайники]]''' можна віднести до ліхенізованої групи грибів, що перейшла до особливого засобу '''[[Живлення рослин. Фотосинтез Повні уроки|живлення]]'''.  
<br> {{#ev:youtube|PupSWPgivQM}}  
<br> {{#ev:youtube|PupSWPgivQM}}  
Строка 31: Строка 47:
Відео 2.''Будова лишайників.''  
Відео 2.''Будова лишайників.''  
-
<br> Подвійна природа лишайників була відкрита у 1860 роки німецьким вченим С. Швендером. Він встановив, що їх вегетативне тіло складається з двох компонентів: гриба – мікобіонта та водорості – фотобіонта (фікобіонта).  
+
<br> Подвійна природа лишайників була відкрита у 1860 роки німецьким вченим С. Швендером. Він встановив, що їх вегетативне тіло складається з двох компонентів: гриба – мікобіонта та '''[[Загальна характеристика водоростей. Повні уроки|водорості]]''' – фотобіонта (фікобіонта).  
-
Мікобіонти лишайників – переважно сумчасті гриби з груп піреноміцетів та дискоміцетів. У першому випадку на таломі формуються плодові тіла – перитеції. У другому випадку – блюдце видні апотеції. У деяких видів, переважно тропічні лишайники, мікобіонт відноситься до базидіоміцетів. Більш точна ідентифікація грибів (до родини, роду, виду) неможлива, бо ізольовані від лишайнику, вони утворюють лише невеликий проталом, що складається з гіф гриба без споро носіїв. Таким чином, лишайниковий гриб втратив здатність до самостійного існування без контакту з водоростю.&nbsp;  
+
Мікобіонти лишайників – переважно сумчасті '''[[Загальна характеристика царства Гриби. Презентація уроку|гриби]]''' з груп піреноміцетів та дискоміцетів. У першому випадку на таломі формуються плодові тіла – перитеції. У другому випадку – блюдце видні апотеції. У деяких видів, переважно тропічні лишайники, мікобіонт відноситься до базидіоміцетів. Більш точна ідентифікація грибів (до родини, роду, виду) неможлива, бо ізольовані від лишайнику, вони утворюють лише невеликий проталом, що складається з гіф гриба без споро носіїв. Таким чином, лишайниковий гриб втратив здатність до самостійного існування без контакту з водоростю.&nbsp;  
Фікобіонти більшості лишайників відносяться до відділу зелених водоростей Chlorophyta, іноді до відділу синьозелених водоростей. Приблизно 70% лишайників включають зелену водорість Trebouxia, яка дуже рідко зустрічається окремо. Часто фікобіонтом буває зелена водорість трентеполія, а із синьозелених – носток та анабена.  
Фікобіонти більшості лишайників відносяться до відділу зелених водоростей Chlorophyta, іноді до відділу синьозелених водоростей. Приблизно 70% лишайників включають зелену водорість Trebouxia, яка дуже рідко зустрічається окремо. Часто фікобіонтом буває зелена водорість трентеполія, а із синьозелених – носток та анабена.  
Знаходячись у таломі лишайника, водорість зазвичай існує у вигляді окремих клітин або коротких ниток, втрачаючи здатність розмножуватись зооспорами або статевим шляхом. Вони розмножуються тільки вегетативним діленням або автоспорами. Однак в ізоляції від гриба вони відновлюють морфологічні ознаки роду і здатність до утворення зооспор а іноді і гамет. Тому ідентифікація фікобіонта можлива до роду.&nbsp;  
Знаходячись у таломі лишайника, водорість зазвичай існує у вигляді окремих клітин або коротких ниток, втрачаючи здатність розмножуватись зооспорами або статевим шляхом. Вони розмножуються тільки вегетативним діленням або автоспорами. Однак в ізоляції від гриба вони відновлюють морфологічні ознаки роду і здатність до утворення зооспор а іноді і гамет. Тому ідентифікація фікобіонта можлива до роду.&nbsp;  
 +
 +
===Типи таломів лишайників===
Життєві форми лишайників досить різноманітні. Серед них можна виділити три основні типи: накипний або кірковий, листуватий та кущуватий.&nbsp;  
Життєві форми лишайників досить різноманітні. Серед них можна виділити три основні типи: накипний або кірковий, листуватий та кущуватий.&nbsp;  
Строка 47: Строка 65:
Найпростішим вважається накипний тип талому, до якого відноситься десь 80% всіх лишайників. Такий талом представляє собою зернисту, бугорчату, або гладку кірку, яка дуже тісно зростається з субстратом і не відокремлюється від нього без ушкоджень. Іноді такий талом можна знайти лише по зміні забарвлення субстрату або за присутності плодових тіл гриба.&nbsp;  
Найпростішим вважається накипний тип талому, до якого відноситься десь 80% всіх лишайників. Такий талом представляє собою зернисту, бугорчату, або гладку кірку, яка дуже тісно зростається з субстратом і не відокремлюється від нього без ушкоджень. Іноді такий талом можна знайти лише по зміні забарвлення субстрату або за присутності плодових тіл гриба.&nbsp;  
-
[[Image:Nak.jpg|center|Nak.jpg]]  
+
[[Image:Nak.jpg|320px|Накипні лишайники]]  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Мал. 2 ''Накипні лишайники.''  
+
<br>Мал. 2 ''Накипні лишайники.''  
Більш високоорганізований талом листуватий, має вид крупних пластинок, зазвичай розрізаних на округлі або вузькі лопаті, у деяких видів підведені краями від субстрату. Такі лишайники кріпляться до субстрату за допомогою пучків грибних гіф – різин.&nbsp;  
Більш високоорганізований талом листуватий, має вид крупних пластинок, зазвичай розрізаних на округлі або вузькі лопаті, у деяких видів підведені краями від субстрату. Такі лишайники кріпляться до субстрату за допомогою пучків грибних гіф – різин.&nbsp;  
-
[[Image:List.jpg|center|List.jpg]]  
+
[[Image:List.jpg|320px|Листуваті лишайники]]  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Мал. 3 ''Листуваті лишайники''.  
+
<br>Мал. 3 ''Листуваті лишайники''.  
Третій вид талому – кущуватий. Він складається з тонких, найчастіше розгалужених ниток або стовбурців. Кущуваті лишайники зростаються з субстратом лише своєю основою, де формується щільний шар гіф _ гомф. Гомфи зустрічаються і у деяких видів листуватих лишайників. Кущуваті лишайники найчастіше ростуть вертикально, вгору від субстрату. В основному вони ростуть на грунті. Іноді лишайники цього типу звисають униз у вигляді чорних або сірих прядок зі стовбурів та гілок дерев – епіфітні лишайники.&nbsp;  
Третій вид талому – кущуватий. Він складається з тонких, найчастіше розгалужених ниток або стовбурців. Кущуваті лишайники зростаються з субстратом лише своєю основою, де формується щільний шар гіф _ гомф. Гомфи зустрічаються і у деяких видів листуватих лишайників. Кущуваті лишайники найчастіше ростуть вертикально, вгору від субстрату. В основному вони ростуть на грунті. Іноді лишайники цього типу звисають униз у вигляді чорних або сірих прядок зі стовбурів та гілок дерев – епіфітні лишайники.&nbsp;  
-
[[Image:Cuch.jpg|center|Cuch.jpg]]  
+
[[Image:Cuch.jpg|320px|Кущуваті лишайники]]  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Мал. 4 ''Кущуваті лишайники.''  
+
<br>Мал. 4 ''Кущуваті лишайники.''  
Для деяких лишайників характерне поєднання двох типів таломів: первинного – накипного та вторинного – кущуватого. Гілочки вторинного талому тут носять назву – подеції. Розвиток таких видів починається з первинного талому, а потім на ньому з’являються подеції. У частини видів первинний талом зазвичай швидко зникає. У деяких з них характерне утворення на подеціях листовидних лусочок – філокладієв, що значно збільшує спільну масу фото синтезуючої поверхні лишайнику.&nbsp;  
Для деяких лишайників характерне поєднання двох типів таломів: первинного – накипного та вторинного – кущуватого. Гілочки вторинного талому тут носять назву – подеції. Розвиток таких видів починається з первинного талому, а потім на ньому з’являються подеції. У частини видів первинний талом зазвичай швидко зникає. У деяких з них характерне утворення на подеціях листовидних лусочок – філокладієв, що значно збільшує спільну масу фото синтезуючої поверхні лишайнику.&nbsp;  
 +
 +
===Анатомія лишайників===
За анатомічною будовою виділяють два типи талому.  
За анатомічною будовою виділяють два типи талому.  
Строка 69: Строка 89:
Гомеомірний талом по всій товщині має рівномірно розташовані гіфи гриба і клітини або нитки водоростей.  
Гомеомірний талом по всій товщині має рівномірно розташовані гіфи гриба і клітини або нитки водоростей.  
-
[[Image:Gomog.jpg|center|Gomog.jpg]]  
+
[[Image:Gomog.jpg|320px|Будова гомеомірного талому]]  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Мал. 5 ''Будова гомеомірного талому.''  
+
<br>Мал. 5 ''Будова гомеомірного талому.''  
Гетеромірний талом більш складний за будовою. На поперековому розрізі у ньому помітні добре сформовані зони. Верхня кора талому складається з міцного сплетіння гіфів та виконує захисну функцію. Клітини її часто пігментовані. Під нею розташований шар водоростей (альгальний), де серед пухко розташованих гіфів гриба сконцентровані клітини або короткі нитки водоростей. За ним розташована серцевина, що складається лише з гіфів гриба, які розташовані таким чином, щоб створити для водорості вологі, з великою кількістю повітря, умови, які сприяють фотосинтезу. І останній шар – нижня кора, яка схожа за будовою на верхню, але через неї із серцевини відходять пучки різин. Такий талом характерний для більшості листуватих та кущуватих лишайників. У накипних та деяких листуватих лишайників нижня кора відсутня.  
Гетеромірний талом більш складний за будовою. На поперековому розрізі у ньому помітні добре сформовані зони. Верхня кора талому складається з міцного сплетіння гіфів та виконує захисну функцію. Клітини її часто пігментовані. Під нею розташований шар водоростей (альгальний), де серед пухко розташованих гіфів гриба сконцентровані клітини або короткі нитки водоростей. За ним розташована серцевина, що складається лише з гіфів гриба, які розташовані таким чином, щоб створити для водорості вологі, з великою кількістю повітря, умови, які сприяють фотосинтезу. І останній шар – нижня кора, яка схожа за будовою на верхню, але через неї із серцевини відходять пучки різин. Такий талом характерний для більшості листуватих та кущуватих лишайників. У накипних та деяких листуватих лишайників нижня кора відсутня.  
-
[[Image:Geter.jpg|center|Geter.jpg]]  
+
[[Image:Geter.jpg|320px|Будова гетеромірного талому]]  
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Мал. 6''Будова гетеромірного талому.''  
+
<br>Мал. 6 ''Будова гетеромірного талому.''  
Розмножуються лишайники або вегетативно – частинами талому, або спеціальними морфологічними структурами – соредіями. &nbsp;Соредії – це мікроскопічні комплекси, що включають в себе одну чи декілька клітин водоростей оплетених гіфами гриба. Формування соредій починається у шарі фікобіонту. В значній кількості вони проривають кору та виступають на поверхні талому у вигляді скупчень або облямівки.  
Розмножуються лишайники або вегетативно – частинами талому, або спеціальними морфологічними структурами – соредіями. &nbsp;Соредії – це мікроскопічні комплекси, що включають в себе одну чи декілька клітин водоростей оплетених гіфами гриба. Формування соредій починається у шарі фікобіонту. В значній кількості вони проривають кору та виступають на поверхні талому у вигляді скупчень або облямівки.  
 +
 +
===Характер взаємовідносин лишайників===
Взаємовідносини компонентів лишайнику неоднозначні та залежать від багатьох факторів, можуть переходити від симбіотрофізму до паразитизму гриба на водорості.  
Взаємовідносини компонентів лишайнику неоднозначні та залежать від багатьох факторів, можуть переходити від симбіотрофізму до паразитизму гриба на водорості.  
Строка 85: Строка 107:
При симбіотрофії гіфи гриба міцно прилягають до клітин водоростей та отримують від них вуглеводи. Гриб діє на клітинну стінку водорості таким чином, що вона стає проникною для цих вуглеводів. Клітинні стінки вільноживучих водоростей такої здатності на мають. Водорість отримує від гриба воду з розчиненими в ній мінеральними солями. Крім того гриб може живитись сапротрофно відмерлими клітинами водорості. У випадку недостачі живлення, в умовах, несприятливих для фотосинтезу, гриб переходить до прямого паразитизму. &nbsp;  
При симбіотрофії гіфи гриба міцно прилягають до клітин водоростей та отримують від них вуглеводи. Гриб діє на клітинну стінку водорості таким чином, що вона стає проникною для цих вуглеводів. Клітинні стінки вільноживучих водоростей такої здатності на мають. Водорість отримує від гриба воду з розчиненими в ній мінеральними солями. Крім того гриб може живитись сапротрофно відмерлими клітинами водорості. У випадку недостачі живлення, в умовах, несприятливих для фотосинтезу, гриб переходить до прямого паразитизму. &nbsp;  
-
'''Контролюючий блок:'''
+
==Контролюючий блок==
-
1 З яких компонентів складається лишайник?  
+
''1 З яких компонентів складається лишайник? ''
-
2 Чи можуть компоненти лишайників нормально існувати окремо один від одного?  
+
''2 Чи можуть компоненти лишайників нормально існувати окремо один від одного? ''
-
3 Які існують типи талому у лишайників?  
+
''3 Які існують типи талому у лишайників? ''
-
4 Який характер взаємовідносин у компонентів лишайників?  
+
''4 Який характер взаємовідносин у компонентів лишайників? ''
<br>  
<br>  
-
'''Список літератури:'''
+
==Список літератури==
-
1. Урок на тему:"Грибы и лишайники" автор Шерстюк Оксана Вадимовна  
+
''1. Урок на тему:"Грибы и лишайники" автор Шерстюк Оксана Вадимовна ''
-
2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас  
+
''2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас ''
-
3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2  
+
''3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2 &nbsp;&nbsp; &nbsp;Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с. ''
-
&nbsp;&nbsp; &nbsp;Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.  
+
''4. Ботаника. &nbsp; Андреева И.И., Родман Л.С. &nbsp;&nbsp; 2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с. ''
-
4. Ботаника. &nbsp; Андреева И.И., Родман Л.С.  
+
''5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия &nbsp;&nbsp; л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.) ''
 +
<br>
-
&nbsp;&nbsp; 2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.
+
----
-
 
+
-
5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия
+
-
 
+
-
&nbsp;&nbsp; л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)
+
<br>  
<br>  
-
Відредаговано та надіслано Кравчук Я.&nbsp;  
+
''Відредаговано та надіслано Кравчук Я.&nbsp; ''
 +
<br>
-
Над уроком працювали<br>Шестюк О.В.<br>Кравчук Я.Л.<br>  
+
----
 +
 
 +
<br>'''Над уроком працювали'''<br>Шестюк О.В.<br>Кравчук Я.Л.<br>  
Бех О.П.<br>Вермульська Т.В.<br>  
Бех О.П.<br>Вермульська Т.В.<br>  
Строка 125: Строка 147:
----
----
-
 
+
<br>
<div><div></div>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ. </div>  
<div><div></div>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ. </div>  
[[Category:Біологія_7_клас]]
[[Category:Біологія_7_клас]]

Текущая версия на 18:15, 9 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас. Повні уроки >> Біологія: Будова і життєдіяльність лишайників . Повні уроки

Содержание

Тема

  • Будова і життєдіяльність лишайників. Повні уроки

Мета

  • пояснити, що являють собою лишайники, чим вони відрізняються від інших живих організмів.

Завдання

1 Пояснити подвійну природу лишайників.

2 Описати типи таломів лишайників.

3 Охарактеризувати анатомію лишайників.

4 Розказати про характер взаємовідносин лишайників.

Хід уроку

1 Подвійна природа лишайників.

2 Типи таломів лишайників.

3 Анатомія лишайників.

4 Характер взаємовідносин лишайників.

Подвійна природа лишайників

Відео 1.Лишайники у природі.

Лишайники складаються з двох генетично різних, але у той же час тісно пов’язаних між собою фізіологічно організмів: гетеротрофного гриба та автотрофної водорості.

Компоненти лишайників


Мал. 1 Компоненти лишайників.

Їх взаємовідносини складні та визначаються як симбіотичні. При цьому симбіотрофізм привів до істотних змін в метаболізмі обох учасників симбіозу, що в свою чергу призвело до утворення нових форм талому, не схожих на вільноживучі гриби та водорості. В таломах лишайників синтезуються специфічні для даної групи організмів сполуки, які вільноживучі гриби та водорості не утворюють. У зв’язку з цим лишайники можна віднести до ліхенізованої групи грибів, що перейшла до особливого засобу живлення.


Відео 2.Будова лишайників.


Подвійна природа лишайників була відкрита у 1860 роки німецьким вченим С. Швендером. Він встановив, що їх вегетативне тіло складається з двох компонентів: гриба – мікобіонта та водорості – фотобіонта (фікобіонта).

Мікобіонти лишайників – переважно сумчасті гриби з груп піреноміцетів та дискоміцетів. У першому випадку на таломі формуються плодові тіла – перитеції. У другому випадку – блюдце видні апотеції. У деяких видів, переважно тропічні лишайники, мікобіонт відноситься до базидіоміцетів. Більш точна ідентифікація грибів (до родини, роду, виду) неможлива, бо ізольовані від лишайнику, вони утворюють лише невеликий проталом, що складається з гіф гриба без споро носіїв. Таким чином, лишайниковий гриб втратив здатність до самостійного існування без контакту з водоростю. 

Фікобіонти більшості лишайників відносяться до відділу зелених водоростей Chlorophyta, іноді до відділу синьозелених водоростей. Приблизно 70% лишайників включають зелену водорість Trebouxia, яка дуже рідко зустрічається окремо. Часто фікобіонтом буває зелена водорість трентеполія, а із синьозелених – носток та анабена.

Знаходячись у таломі лишайника, водорість зазвичай існує у вигляді окремих клітин або коротких ниток, втрачаючи здатність розмножуватись зооспорами або статевим шляхом. Вони розмножуються тільки вегетативним діленням або автоспорами. Однак в ізоляції від гриба вони відновлюють морфологічні ознаки роду і здатність до утворення зооспор а іноді і гамет. Тому ідентифікація фікобіонта можлива до роду. 

Типи таломів лишайників

Життєві форми лишайників досить різноманітні. Серед них можна виділити три основні типи: накипний або кірковий, листуватий та кущуватий. 


Відео 3. Життєві форми лишайників.

Найпростішим вважається накипний тип талому, до якого відноситься десь 80% всіх лишайників. Такий талом представляє собою зернисту, бугорчату, або гладку кірку, яка дуже тісно зростається з субстратом і не відокремлюється від нього без ушкоджень. Іноді такий талом можна знайти лише по зміні забарвлення субстрату або за присутності плодових тіл гриба. 

Накипні лишайники


Мал. 2 Накипні лишайники.

Більш високоорганізований талом листуватий, має вид крупних пластинок, зазвичай розрізаних на округлі або вузькі лопаті, у деяких видів підведені краями від субстрату. Такі лишайники кріпляться до субстрату за допомогою пучків грибних гіф – різин. 

Листуваті лишайники


Мал. 3 Листуваті лишайники.

Третій вид талому – кущуватий. Він складається з тонких, найчастіше розгалужених ниток або стовбурців. Кущуваті лишайники зростаються з субстратом лише своєю основою, де формується щільний шар гіф _ гомф. Гомфи зустрічаються і у деяких видів листуватих лишайників. Кущуваті лишайники найчастіше ростуть вертикально, вгору від субстрату. В основному вони ростуть на грунті. Іноді лишайники цього типу звисають униз у вигляді чорних або сірих прядок зі стовбурів та гілок дерев – епіфітні лишайники. 

Кущуваті лишайники


Мал. 4 Кущуваті лишайники.

Для деяких лишайників характерне поєднання двох типів таломів: первинного – накипного та вторинного – кущуватого. Гілочки вторинного талому тут носять назву – подеції. Розвиток таких видів починається з первинного талому, а потім на ньому з’являються подеції. У частини видів первинний талом зазвичай швидко зникає. У деяких з них характерне утворення на подеціях листовидних лусочок – філокладієв, що значно збільшує спільну масу фото синтезуючої поверхні лишайнику. 

Анатомія лишайників

За анатомічною будовою виділяють два типи талому.

Гомеомірний талом по всій товщині має рівномірно розташовані гіфи гриба і клітини або нитки водоростей.

Будова гомеомірного талому


Мал. 5 Будова гомеомірного талому.

Гетеромірний талом більш складний за будовою. На поперековому розрізі у ньому помітні добре сформовані зони. Верхня кора талому складається з міцного сплетіння гіфів та виконує захисну функцію. Клітини її часто пігментовані. Під нею розташований шар водоростей (альгальний), де серед пухко розташованих гіфів гриба сконцентровані клітини або короткі нитки водоростей. За ним розташована серцевина, що складається лише з гіфів гриба, які розташовані таким чином, щоб створити для водорості вологі, з великою кількістю повітря, умови, які сприяють фотосинтезу. І останній шар – нижня кора, яка схожа за будовою на верхню, але через неї із серцевини відходять пучки різин. Такий талом характерний для більшості листуватих та кущуватих лишайників. У накипних та деяких листуватих лишайників нижня кора відсутня.

Будова гетеромірного талому


Мал. 6 Будова гетеромірного талому.

Розмножуються лишайники або вегетативно – частинами талому, або спеціальними морфологічними структурами – соредіями.  Соредії – це мікроскопічні комплекси, що включають в себе одну чи декілька клітин водоростей оплетених гіфами гриба. Формування соредій починається у шарі фікобіонту. В значній кількості вони проривають кору та виступають на поверхні талому у вигляді скупчень або облямівки.

Характер взаємовідносин лишайників

Взаємовідносини компонентів лишайнику неоднозначні та залежать від багатьох факторів, можуть переходити від симбіотрофізму до паразитизму гриба на водорості.

При симбіотрофії гіфи гриба міцно прилягають до клітин водоростей та отримують від них вуглеводи. Гриб діє на клітинну стінку водорості таким чином, що вона стає проникною для цих вуглеводів. Клітинні стінки вільноживучих водоростей такої здатності на мають. Водорість отримує від гриба воду з розчиненими в ній мінеральними солями. Крім того гриб може живитись сапротрофно відмерлими клітинами водорості. У випадку недостачі живлення, в умовах, несприятливих для фотосинтезу, гриб переходить до прямого паразитизму.  

Контролюючий блок

1 З яких компонентів складається лишайник?

2 Чи можуть компоненти лишайників нормально існувати окремо один від одного?

3 Які існують типи талому у лишайників?

4 Який характер взаємовідносин у компонентів лишайників?


Список літератури

1. Урок на тему:"Грибы и лишайники" автор Шерстюк Оксана Вадимовна

2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2     Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.    2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия    л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)



Відредаговано та надіслано Кравчук Я. 



Над уроком працювали
Шестюк О.В.
Кравчук Я.Л.

Бех О.П.
Вермульська Т.В.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
Предмети > Біологія > Біологія 7 клас