KNOWLEDGE HYPERMARKET


Клас Головоногі молюски. Повні уроки
 
(4 промежуточные версии не показаны)
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Біологія|Біологія]]&gt;&gt;[[Біологія 8 клас. Повні уроки]]&gt;&gt;Біологія: Клас Головоногі молюски. Повні уроки<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, Клас Головоногі молюски</metakeywords>'''  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Біологія|Біологія]]&gt;&gt;[[Біологія 8 клас. Повні уроки]]&gt;&gt;Біологія: Клас Головоногі молюски. Повні уроки<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, Клас Головоногі молюски</metakeywords>'''  
-
'''''Клас Головоногі молюски.&nbsp;&nbsp;'''''<br>'''''Мета уроку:''''' сформувати знання про клас Головоногі молюски.<br>'''''Задачі уроку:'''''<br>1. Познайомитися з особливостями будови і життєдіяльності Головоногих молюсків;<br>2. Продовжити формування вмінь складати таблиці, вирішувати проблемні питання, узагальнювати;<br>3. Розкрити значення головоногих молюсків у природі і роль в житті людини. <br>4. Виховання дбайливого відношення до навколишнього середовища.<br>'''''Хід уроку.'''''<br>Клас Головоногі (Cephalopoda) - найвисокоорганізованіші молюски. Їх справедливо називають «приматами» моря серед безхребетних тварин за досконалість їх пристосувань до життя в морському середовищі і складність поведінки. Це в основному великі хижі морські тварини, здатні активно плавати в товщі води. До них відносяться кальмари, восьминіг, каракатиці, наутилуси.<br>&nbsp;<br>''Малюнок 1. Головоногі молюски. <br><br>Малюнок 2. Кальмар.<br><br>Малюнок 3. Восьминіг.<br><br>Малюнок 4. Каракатиця.''<br>Їх тіло складається з тулуба і голови, а нога перетворена в щупальця, розташовані на голові навколо рота, і особливу рухову вирву на черевній стороні тіла. Звідси пішла назва - головоногі. Доведено, що частина щупалець головоногих утворюється за рахунок головних придатків.<br>У більшості сучасних головоногих раковина відсутня або рудіментарна. Тільки у роду наутілус (Nautilus) є спірально закручена раковина, розділена на камери.<br>&nbsp;<br>''Малюнок 5. Наутилус. ''<br>До сучасних головоногим відноситься всього 650 видів, а викопних видів налічують близько 11 тис. Це давня група молюсків, відома з кембрію. Вимерлі види головоногих були переважно раковинними і мали зовнішню або внутрішню раковину.<br>Для головоногих характерні багато прогресивних рис організації у зв'язку з активним способом життя морських хижаків. Разом з тим у них зберігаються деякі примітивні ознаки, що свідчать про їх давнє походження.<br>Зовнішня будова. Особливості зовнішнього будови головоногих різноманітні в зв'язку з різним способом життя. Їх розміри коливаються від декількох сантиметрів до 18 м у деяких кальмарів. <br><br>''Малюнок 6. Гігантський восьминіг. ''<br>Нектонні головоногі зазвичай торпедовидної форми (більшість кальмарів), бентосні мають мішкоподібну форму тіла (багато восьминогів), нектобентосні - зплющенну (каракатиці). Планктонні види дрібні за розмірами, мають драглисте плавуче тіло. Форма тіла в планктонних головоногих може бути вузькою або схожою на медуз, а іноді кулястою (кальмари, восьминоги). Бентопелагіческі головоногі мають раковину, поділену на камери. Тіло головоногих складається з голови і тулуба. Нога модифікована в щупальця і воронку. На голові розташований рот, оточений щупальцями, і великі очі. Щупальця утворені головними придатками і ногою. Це органи захоплення їжі. У примітивного головоногого кораблика (Nautilus) щупалець невизначена кількість (близько 90); вони гладкі, червоподібні. У вищих головоногих щупальця довгі, з могутньою мускулатурою і несуть великі присоски на внутрішній поверхні. Число щупалець 8-10. У головоногих з 10 щупальцями два щупальця - ловчі, довші, з присосками на розширених кінцях, а інші вісім щупалеці коротші (кальмар, каракатиця). У восьминогів, що мешкають на морському дні, вісім щупалець однакової довжини. Вони служать восьминогу не тільки для захоплення їжі, але і для пересування по дну. У самців восьминогів одне щупальце видозмінене в статевий (гектокотіль) і служить для перенесення статевих продуктів у мантійну порожнину самки. Як саме пересуваються Голвооногі молюски мі сможемо переглянути у наступному відео-фрагменті (відео 1), на прикладі Восьминіга. <br>http://www.youtube.com/watch?v=9DQQZPixVVU
+
== Тема ==
-
<br>''Відео 1 „Головоногі. Як рухаеться восьминіг”.&nbsp; ''<br>Воронка - похідна ноги у головоногих, служить для «реактивного» способу руху. Через воронку вода з силою виштовхується з мантійної порожнини молюска, і його тіло рухається реактивно в протилежному напрямку. У кораблика воронка не зрослася на черевній стороні і нагадує згорнуту в трубку підошву ноги повзаючих молюсків. Доказом того, що щупальця і лійка головоногих - похідні ноги, служить їх іннервація від педальних гангліїв і ембріональна закладка цих органів на черевній стороні зародка. Але, як уже зазначалося, частина щупалець головоногих - похідні головних придатків.<br>Мантія на черевній стороні утворює як би кишеню - мантійну&nbsp; порожнину, яка відкривається назовні поперечною щілиною. З цієї щілини виступає воронка. На внутрішній поверхні мантії є хрящові виступи - запонки, які щільно входять в хрящові поглиблення на тілі молюска, і мантія як би пристібається до тіла.<br>Мантійна порожнина і воронка в сукупності забезпечують реактивний рух. При розслабленні мускулатури мантії вода входить через щілину в мантійну порожнину, а при її скороченні порожнину закривається на запонки і вода виштовхується через лійку назовні. Воронка здатна згинатися вправо, вліво і навіть назад, що забезпечує різний напрямок руху. Роль керма додатково виконують щупальця і плавники - шкірні складки тулуба. Типи руху у головоногих різноманітні. Восьминоги частіше пересуваються на щупальцях і рідше плавають. У каракатиць крім воронки для руху служить круговий плавник. Деякі глибоководні восьминоги зонтікообразної форми мають перетинку між щупальцями - умбреллу і можуть пересуватися за рахунок її скорочень, подібно медузам.<br>Раковина у сучасних головоногих рудіментарна або відсутня. У древніх вимерлих головоногих раковина була добре розвинена. Тільки один сучасний рід Nautilus зберіг розвинену раковину. Раковина Nautilus і у викопних форм володіє істотними морфофункціональними особливостями, на відміну від раковин інших молюсків.<br><br>''Малюнок 7. Раковина Nautilus. ''<br>Це не тільки захисне пристосування, але і гідростатичний апарат.<br>У наутилуса спірально закручена раковина розділена перегородками на камери. Тіло молюска розміщується тільки в останній камері, відкривається гирлом назовні. Решта камери заповнюються газом та камерної рідиною, що забезпечує плавучість тіла молюска. Через отвори в перегородках між камерами раковини проходить сифон - задній відросток тіла. Клітини сифона здатні виділяти гази.<br>Пропоную переглянути відео-матеріал (відео 2), у якому ми сможемо спостерігати як виглядає та пересувається Наутілус. <br>http://www.youtube.com/watch?v=L8qwRCs_7x0
+
*'''Клас Головоногі молюски.&nbsp;&nbsp;'''
-
<br>''Відео 2&nbsp; „Як плаває наутілус”. ''<br>При спливанні молюск виділяє гази, витісняючи камерну рідина з камер; при опусканні на дно молюск заповнює камери раковини камерної рідиною. Рушієм у наутилуса є воронка, а раковина підтримує його тіло в підвішеному стані у воді. Викопні наутиліди мали подібну раковину, як у сучасного наутилуса. У повністю вимерлих головоногих - амонітів також була зовнішня, спірально закручена раковина з камерами, але у них перегородки між камерами мали хвилясте будова, що збільшувало міцність раковини. Саме тому амоніти могли досягати дуже великих розмірів, до 2 м в діаметрі. В іншої групи вимерлих головоногих - Белемнітів (Belemnoidea) раковина була внутрішня, що обросла шкірою. Белемніти за зовнішнім виглядом нагадували безраковінних кальмарів, але в їх тулуб перебувала конічна раковина, поділена на камери. Вершина раковини закінчувалася вістрям - рострумом.<br>Рострум раковин белемнітів часто зустрічаються в крейдяних відкладах, і їх називають «чортовими пальцями». У деяких сучасних безраковінних головоногих є рудименти внутрішньої раковини. Так, у каракатиці на спині під шкірою зберігається вапняна платівка, що має на зрізі камерну будова. Тільки у спірули (Spirula) під шкірою знаходиться цілком розвинена спірально закручена раковина, а у кальмара під шкірою збереглася від раковини лише рогова пластинка. У самок сучасних головоногих - аргонавтів (Argonaitfa) розвинена виводкова камера, що нагадує формою спіральну раковину. Але це лише зовнішня подібність. Виводкова камера виділяється епітелієм щупалець, дуже тонка і призначена для захисту розвивающихся яєць.<br>Покрови. Шкіра представлена одношаровим епітелієм і шаром сполучної тканини. У шкірі є пігментні клітини - хроматофори. Головоногим властива здатність швидко змінювати забарвлення. Цей механізм контролюється нервовою системою і здійснюється за рахунок зміни форми пігментних клітин. Так, наприклад, каракатиця, пропливаючи над піщаним грунтом, приймає світле забарвлення, а над кам'янистим грунтом - темну. При цьому в її шкірі пігментні клітини з темним і світлим пігментом поперемінно то стискаються, то розширюються. Якщо перерізати зорові нерви у молюска, то він втрачає здатність змінювати забарвлення. За рахунок сполучної тканини шкіри утворюються хрящі: у запонках, підставах щупалець, навколо мозку.<br><br>''Малюнок 8. Забарвлення каракатиці. ''<br>Захисні пристосування. Головоногі, втративши в процесі еволюції раковину, придбали інші захисні пристосування. По-перше, від хижаків багатьох з них рятує швидкий рух. Крім того, вони можуть захищатися щупальцями і «дзьобом», який представляє собою видозмінені щелепи. Великі кальмари й восьминоги можуть вступати в боротьбу з великими морськими тваринами, наприклад з кашалота. У малорухомих і дрібних форм розвинена покровительственная забарвлення і здатність швидко змінювати забарвлення. І нарешті, у деяких головоногих як, наприклад, у каракатиці, є чорнильний мішок, протока якого відкривається у задню кишку.<br>Виприсківаніе чорнильної рідини у воду викликає хіба що димову завісу, що дозволяє молюскові сховатися від хижаків у безпечне місце. <br><br>''Малюнок 9. Чорнильна пляма каракатиці.<br>Пігмент чорнильною залози каракатиць використовується для виготовлення високоякісної художньої туші.<br><br>Малюнок 10. Чорнила каракатиці. ''<br>Переглянемо вражаючу таємницю підводного життя кальмарів, восьминогів у наступному відео 3.<br>http://www.youtube.com/watch?v=zSYlcmLut-c&amp;feature=channel
+
== Мета уроку ==
-
<br>''Відео 3 „Життя на глубіні”.''<br><br>'''''Контролюючий блок'''''<br>1. Назвіть основних представників класу Головоногі.<br>2. У якій среді мешкають головоногі молюски?<br>3. У якого предстанвика головогих молюсків є у наяності раковина?<br>4. Назвіть захистні пристосування головоногих молюсків. <br><br>'''''Список використаної літератури'''''<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Урок на тему „Молюски”&nbsp; Іванова Людмила Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ&nbsp; № 7, м.Маріуполь, Україна.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Урок на тему „Кальмари”&nbsp; Тарасенко Т.М., вчитель біології, ЗОШ&nbsp; № 15, м.Одеса, Україна.<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» - СПб.: Издательство «Лань», 2008.<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, – 382 с.<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2008. — 592 с: ил.<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ярыгин В.Н., Васильева В.И., Волков И.Н., Синельщикова В.В. Биология // В 2 кн. М., Высш. шк., - 800 с.<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология // В 3 т. М., Мир,-1069 с.<br><br><br>''Відредаговано та надіслано Горбатко С.М.''
+
*сформувати знання про клас Головоногі молюски.<br>
-
<br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
== Задачі уроку ==
-
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
+
*Познайомитися з особливостями будови і життєдіяльності Головоногих молюсків;
 +
*Продовжити формування вмінь складати таблиці, вирішувати проблемні питання, узагальнювати;
 +
*Розкрити значення головоногих молюсків у природі і роль в житті людини.
 +
*Виховання дбайливого відношення до навколишнього середовища.<br>
 +
 
 +
== Хід уроку ==
 +
 
 +
=== Особливості будови і життєдіяльності Головоногих молюсків ===
 +
 
 +
'''[[Клас Головоногі молюски.|Клас Головоногі (Cephalopoda)]] '''- найвисокоорганізованіші молюски. Їх справедливо називають «приматами» моря серед безхребетних тварин за досконалість їх пристосувань до життя в морському середовищі і складність поведінки. Це в основному великі хижі морські тварини, здатні активно плавати в товщі води. До них відносяться кальмари, восьминіг, каракатиці, наутилуси.
 +
 
 +
<br>&nbsp;[[Image:Bio8 36 1.jpg|320px|Головоногі молюски. ]]
 +
 
 +
<br>''Малюнок 1. Головоногі молюски. ''
 +
 
 +
''<br>[[Image:Bio8 36 2.jpg|320px|Кальмар]]''
 +
 
 +
''<br>Малюнок 2. Кальмар.''
 +
 
 +
''<br>[[Image:Bio8 36 3.jpg|320px|Восьминіг]]''
 +
 
 +
''<br>Малюнок 3. Восьминіг.''
 +
 
 +
''<br>[[Image:Bio8 36 4.jpg|320px|Каракатиця]]''
 +
 
 +
''<br>Малюнок 4. Каракатиця.''
 +
 
 +
<br>Їх тіло складається з тулуба і голови, а нога перетворена в щупальця, розташовані на голові навколо рота, і особливу рухову вирву на черевній стороні тіла. Звідси пішла назва - головоногі. Доведено, що частина щупалець головоногих утворюється за рахунок головних придатків.
 +
 
 +
У більшості сучасних головоногих '''[[Порівняння та визначення черепашок молюсків. Повні уроки|раковина]]''' відсутня або рудіментарна. Тільки у роду наутілус (Nautilus) є спірально закручена раковина, розділена на камери.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
[[Image:Bio8 36 5.jpg|320px|Наутилус. ]]
 +
 
 +
<br>''Малюнок 5. Наутилус. ''
 +
 
 +
<br>До сучасних головоногим відноситься всього 650 видів, а викопних видів налічують близько 11 тис. Це давня група молюсків, відома з кембрію. Вимерлі види головоногих були переважно раковинними і мали зовнішню або внутрішню раковину.
 +
 
 +
Для головоногих характерні багато прогресивних рис організації у зв'язку з активним способом життя морських хижаків. Разом з тим у них зберігаються деякі примітивні ознаки, що свідчать про їх давнє походження.<br>
 +
 
 +
==== Зовнішня будова ====
 +
 
 +
Особливості зовнішнього будови головоногих різноманітні в зв'язку з різним способом життя. Їх розміри коливаються від декількох сантиметрів до 18 м у деяких кальмарів.
 +
 
 +
<br>[[Image:Bio8 36 6.jpg|320px|Гігантський восьминіг. ]]
 +
 
 +
<br>''Малюнок 6. Гігантський восьминіг. ''
 +
 
 +
<br>Нектонні головоногі зазвичай торпедовидної форми (більшість кальмарів), бентосні мають мішкоподібну форму тіла (багато восьминогів), нектобентосні - зплющенну (каракатиці). Планктонні види дрібні за розмірами, мають драглисте плавуче тіло. Форма тіла в планктонних головоногих може бути вузькою або схожою на медуз, а іноді кулястою (кальмари, восьминоги). Бентопелагіческі головоногі мають раковину, поділену на камери. Тіло головоногих складається з голови і тулуба. Нога модифікована в щупальця і воронку. На голові розташований рот, оточений щупальцями, і великі очі. Щупальця утворені головними придатками і ногою. Це органи захоплення їжі. У примітивного головоногого кораблика (Nautilus) щупалець невизначена кількість (близько 90); вони гладкі, червоподібні. У вищих головоногих щупальця довгі, з могутньою мускулатурою і несуть великі присоски на внутрішній поверхні. Число щупалець 8-10. У головоногих з 10 щупальцями два щупальця - ловчі, довші, з присосками на розширених кінцях, а інші вісім щупалеці коротші (кальмар, каракатиця). У восьминогів, що мешкають на морському дні, вісім щупалець однакової довжини. Вони служать восьминогу не тільки для захоплення їжі, але і для пересування по дну. У самців восьминогів одне щупальце видозмінене в статевий (гектокотіль) і служить для перенесення статевих продуктів у мантійну порожнину самки. Як саме пересуваються Головоногі молюски мі сможемо переглянути у наступному '''[http://xvatit.com/it/audio_television/ відео-фрагменті]''' (відео 1), на прикладі Восьминіга.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
{{#ev:youtube|9DQQZPixVVU}} <br>''Відео 1 „Головоногі. Як рухаеться восьминіг”.&nbsp; ''<br>
 +
 
 +
Воронка - похідна ноги у головоногих, служить для «реактивного» '''[[Вивчення будови та способу руху черевоногих молюсків. Повні уроки|способу руху]]'''. Через воронку вода з силою виштовхується з мантійної порожнини молюска, і його тіло рухається реактивно в протилежному напрямку. У кораблика воронка не зрослася на черевній стороні і нагадує згорнуту в трубку підошву ноги '''[[Загальна характеристика типу Молюски. Повні уроки|повзаючих молюсків]]'''. Доказом того, що щупальця і лійка головоногих - похідні ноги, служить їх іннервація від педальних гангліїв і ембріональна закладка цих органів на черевній стороні зародка. Але, як уже зазначалося, частина щупалець головоногих - похідні головних придатків.
 +
 
 +
Мантія на черевній стороні утворює як би кишеню - мантійну&nbsp; порожнину, яка відкривається назовні поперечною щілиною. З цієї щілини виступає воронка. На внутрішній поверхні мантії є хрящові виступи - запонки, які щільно входять в хрящові поглиблення на тілі молюска, і мантія як би пристібається до тіла.
 +
 
 +
Мантійна порожнина і воронка в сукупності забезпечують реактивний рух. При розслабленні мускулатури мантії вода входить через щілину в мантійну порожнину, а при її скороченні порожнину закривається на запонки і вода виштовхується через лійку назовні. Воронка здатна згинатися вправо, вліво і навіть назад, що забезпечує різний напрямок руху. Роль керма додатково виконують щупальця і плавники - шкірні складки тулуба. Типи руху у головоногих різноманітні. Восьминоги частіше пересуваються на щупальцях і рідше плавають. У каракатиць крім воронки для руху служить круговий плавник. Деякі глибоководні восьминоги зонтікообразної форми мають перетинку між щупальцями - умбреллу і можуть пересуватися за рахунок її скорочень, подібно медузам.
 +
 
 +
Раковина у сучасних головоногих рудіментарна або відсутня. У древніх вимерлих головоногих раковина була добре розвинена. Тільки один сучасний рід Nautilus зберіг розвинену раковину. Раковина Nautilus і у викопних форм володіє істотними морфофункціональними особливостями, на відміну від раковин інших молюсків.
 +
 
 +
<br>[[Image:Bio8 36 7.jpg|320px|Раковина Nautilus]]
 +
 
 +
<br>''Малюнок 7. Раковина Nautilus. ''
 +
 
 +
<br>Це не тільки захисне пристосування, але і гідростатичний апарат.
 +
 
 +
У наутилуса спірально закручена раковина розділена перегородками на камери. Тіло молюска розміщується тільки в останній камері, відкривається гирлом назовні. Решта камери заповнюються газом та камерної рідиною, що забезпечує плавучість тіла молюска. Через отвори в перегородках між камерами раковини проходить сифон - задній відросток тіла. Клітини сифона здатні виділяти гази.
 +
 
 +
Пропоную переглянути відео-матеріал (відео 2), у якому ми сможемо спостерігати як виглядає та пересувається Наутілус.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
{{#ev:youtube|L8qwRCs_7x0}}
 +
 
 +
''Відео 2&nbsp; „Як плаває наутілус”. ''<br>
 +
 
 +
При спливанні '''[[Загальна характеристика типу Молюски.|молюск]]''' виділяє гази, витісняючи камерну рідина з камер; при опусканні на дно молюск заповнює камери раковини камерної рідиною. Рушієм у наутилуса є воронка, а раковина підтримує його тіло в підвішеному стані у воді. Викопні наутиліди мали подібну раковину, як у сучасного наутилуса. У повністю вимерлих головоногих - амонітів також була зовнішня, спірально закручена раковина з камерами, але у них перегородки між камерами мали хвилясте будова, що збільшувало міцність раковини. Саме тому амоніти могли досягати дуже великих розмірів, до 2 м в діаметрі. В іншої групи вимерлих головоногих - Белемнітів (Belemnoidea) раковина була внутрішня, що обросла шкірою. Белемніти за зовнішнім виглядом нагадували безраковінних кальмарів, але в їх тулуб перебувала конічна раковина, поділена на камери. Вершина раковини закінчувалася вістрям - рострумом.
 +
 
 +
Рострум раковин белемнітів часто зустрічаються в крейдяних відкладах, і їх називають «чортовими пальцями». У деяких сучасних безраковінних головоногих є рудименти внутрішньої раковини. Так, у каракатиці на спині під шкірою зберігається вапняна платівка, що має на зрізі камерну будова. Тільки у спірули (Spirula) під шкірою знаходиться цілком розвинена спірально закручена раковина, а у кальмара під шкірою збереглася від раковини лише рогова пластинка. У самок сучасних головоногих - аргонавтів (Argonaitfa) розвинена виводкова камера, що нагадує формою спіральну раковину. Але це лише зовнішня подібність. Виводкова камера виділяється епітелієм щупалець, дуже тонка і призначена для захисту розвивающихся яєць.<br>
 +
 
 +
==== Покрови ====
 +
 
 +
'''[[Будова і функції шкіри.|Шкіра]]''' представлена одношаровим епітелієм і шаром сполучної тканини. У шкірі є пігментні '''[[Клітини тварин. Повні уроки|клітини]]''' - хроматофори. Головоногим властива здатність швидко змінювати забарвлення. Цей механізм контролюється нервовою системою і здійснюється за рахунок зміни форми пігментних клітин. Так, наприклад, каракатиця, пропливаючи над піщаним грунтом, приймає світле забарвлення, а над кам'янистим грунтом - темну. При цьому в її шкірі пігментні клітини з темним і світлим пігментом поперемінно то стискаються, то розширюються. Якщо перерізати зорові нерви у молюска, то він втрачає здатність змінювати забарвлення. За рахунок сполучної тканини шкіри утворюються хрящі: у запонках, підставах щупалець, навколо мозку.
 +
 
 +
<br>[[Image:Bio8 36 8.jpg|320px|Забарвлення каракатиці]]
 +
 
 +
<br>''Малюнок 8. Забарвлення каракатиці. ''<br>
 +
 
 +
==== Захисні пристосування ====
 +
 
 +
Головоногі, втративши в процесі еволюції раковину, придбали інші захисні пристосування. По-перше, від хижаків багатьох з них рятує швидкий рух. Крім того, вони можуть захищатися щупальцями і «дзьобом», який представляє собою видозмінені щелепи. Великі кальмари й восьминоги можуть вступати в боротьбу з великими морськими тваринами, наприклад з кашалота. У малорухомих і дрібних форм розвинена покровительственная забарвлення і здатність швидко змінювати забарвлення. І нарешті, у деяких головоногих як, наприклад, у каракатиці, є чорнильний мішок, протока якого відкривається у задню кишку.<br>Виприсківаніе чорнильної рідини у воду викликає хіба що димову завісу, що дозволяє молюскові сховатися від хижаків у безпечне місце.
 +
 
 +
<br>[[Image:Bio8 36 9.jpg|320px|Чорнильна пляма каракатиці]]
 +
 
 +
<br>''Малюнок 9. Чорнильна пляма каракатиці.<br>Пігмент чорнильною залози каракатиць використовується для виготовлення високоякісної художньої туші.''
 +
 
 +
''<br>[[Image:Bio8 36 10.jpg|320px|Чорнила каракатиці.]]''
 +
 
 +
''<br>Малюнок 10. Чорнила каракатиці. ''
 +
 
 +
<br>Переглянемо вражаючу таємницю підводного життя кальмарів, восьминогів у наступному відео 3.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
{{#ev:youtube|zSYlcmLut-c&feature}}
 +
 
 +
''Відео 3 „Життя на глубіні”.''<br>
 +
 
 +
=== Контролюючий блок ===
 +
 
 +
''1. Назвіть основних представників класу Головоногі.<br>2. У якій среді мешкають головоногі молюски?<br>3. У якого предстанвика головогих молюсків є у наяності раковина?<br>4. Назвіть захистні пристосування головоногих молюсків.'' <br>
 +
 
 +
== Список використаної літератури ==
 +
 
 +
''1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Урок на тему „Молюски”&nbsp; Іванова Людмила Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ&nbsp; № 7, м.Маріуполь.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Урок на тему „Кальмари”&nbsp; Тарасенко Т.М., вчитель біології, ЗОШ&nbsp; № 15, м.Одеса.<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» - СПб.: Издательство «Лань», 2008.<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, – 382 с.<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2008. — 592 с: ил.<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ярыгин В.Н., Васильева В.И., Волков И.Н., Синельщикова В.В. Биология // В 2 кн. М., Высш. шк., - 800 с.<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология // В 3 т. М., Мир,-1069 с.''<br>
 +
 
 +
----
 +
 
 +
<br>''Відредаговано та надіслано Горбатко С.М.''
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
----
 +
 
 +
<br> '''Над уроком працювали'''
 +
 
 +
Іванова Л. Д.
 +
 
 +
Тарасенко Т.М.
 +
 
 +
Горбатко С.М.
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
----
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
 +
 
 +
[[Category:Біологія_8_клас]]

Текущая версия на 18:03, 21 октября 2012

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 8 клас. Повні уроки>>Біологія: Клас Головоногі молюски. Повні уроки

Содержание

Тема

  • Клас Головоногі молюски.  

Мета уроку

  • сформувати знання про клас Головоногі молюски.

Задачі уроку

  • Познайомитися з особливостями будови і життєдіяльності Головоногих молюсків;
  • Продовжити формування вмінь складати таблиці, вирішувати проблемні питання, узагальнювати;
  • Розкрити значення головоногих молюсків у природі і роль в житті людини.
  • Виховання дбайливого відношення до навколишнього середовища.

Хід уроку

Особливості будови і життєдіяльності Головоногих молюсків

Клас Головоногі (Cephalopoda) - найвисокоорганізованіші молюски. Їх справедливо називають «приматами» моря серед безхребетних тварин за досконалість їх пристосувань до життя в морському середовищі і складність поведінки. Це в основному великі хижі морські тварини, здатні активно плавати в товщі води. До них відносяться кальмари, восьминіг, каракатиці, наутилуси.


 Головоногі молюски.


Малюнок 1. Головоногі молюски.


Кальмар


Малюнок 2. Кальмар.


Восьминіг


Малюнок 3. Восьминіг.


Каракатиця


Малюнок 4. Каракатиця.


Їх тіло складається з тулуба і голови, а нога перетворена в щупальця, розташовані на голові навколо рота, і особливу рухову вирву на черевній стороні тіла. Звідси пішла назва - головоногі. Доведено, що частина щупалець головоногих утворюється за рахунок головних придатків.

У більшості сучасних головоногих раковина відсутня або рудіментарна. Тільки у роду наутілус (Nautilus) є спірально закручена раковина, розділена на камери.


Наутилус.


Малюнок 5. Наутилус.


До сучасних головоногим відноситься всього 650 видів, а викопних видів налічують близько 11 тис. Це давня група молюсків, відома з кембрію. Вимерлі види головоногих були переважно раковинними і мали зовнішню або внутрішню раковину.

Для головоногих характерні багато прогресивних рис організації у зв'язку з активним способом життя морських хижаків. Разом з тим у них зберігаються деякі примітивні ознаки, що свідчать про їх давнє походження.

Зовнішня будова

Особливості зовнішнього будови головоногих різноманітні в зв'язку з різним способом життя. Їх розміри коливаються від декількох сантиметрів до 18 м у деяких кальмарів.


Гігантський восьминіг.


Малюнок 6. Гігантський восьминіг.


Нектонні головоногі зазвичай торпедовидної форми (більшість кальмарів), бентосні мають мішкоподібну форму тіла (багато восьминогів), нектобентосні - зплющенну (каракатиці). Планктонні види дрібні за розмірами, мають драглисте плавуче тіло. Форма тіла в планктонних головоногих може бути вузькою або схожою на медуз, а іноді кулястою (кальмари, восьминоги). Бентопелагіческі головоногі мають раковину, поділену на камери. Тіло головоногих складається з голови і тулуба. Нога модифікована в щупальця і воронку. На голові розташований рот, оточений щупальцями, і великі очі. Щупальця утворені головними придатками і ногою. Це органи захоплення їжі. У примітивного головоногого кораблика (Nautilus) щупалець невизначена кількість (близько 90); вони гладкі, червоподібні. У вищих головоногих щупальця довгі, з могутньою мускулатурою і несуть великі присоски на внутрішній поверхні. Число щупалець 8-10. У головоногих з 10 щупальцями два щупальця - ловчі, довші, з присосками на розширених кінцях, а інші вісім щупалеці коротші (кальмар, каракатиця). У восьминогів, що мешкають на морському дні, вісім щупалець однакової довжини. Вони служать восьминогу не тільки для захоплення їжі, але і для пересування по дну. У самців восьминогів одне щупальце видозмінене в статевий (гектокотіль) і служить для перенесення статевих продуктів у мантійну порожнину самки. Як саме пересуваються Головоногі молюски мі сможемо переглянути у наступному відео-фрагменті (відео 1), на прикладі Восьминіга.




Відео 1 „Головоногі. Як рухаеться восьминіг”. 

Воронка - похідна ноги у головоногих, служить для «реактивного» способу руху. Через воронку вода з силою виштовхується з мантійної порожнини молюска, і його тіло рухається реактивно в протилежному напрямку. У кораблика воронка не зрослася на черевній стороні і нагадує згорнуту в трубку підошву ноги повзаючих молюсків. Доказом того, що щупальця і лійка головоногих - похідні ноги, служить їх іннервація від педальних гангліїв і ембріональна закладка цих органів на черевній стороні зародка. Але, як уже зазначалося, частина щупалець головоногих - похідні головних придатків.

Мантія на черевній стороні утворює як би кишеню - мантійну  порожнину, яка відкривається назовні поперечною щілиною. З цієї щілини виступає воронка. На внутрішній поверхні мантії є хрящові виступи - запонки, які щільно входять в хрящові поглиблення на тілі молюска, і мантія як би пристібається до тіла.

Мантійна порожнина і воронка в сукупності забезпечують реактивний рух. При розслабленні мускулатури мантії вода входить через щілину в мантійну порожнину, а при її скороченні порожнину закривається на запонки і вода виштовхується через лійку назовні. Воронка здатна згинатися вправо, вліво і навіть назад, що забезпечує різний напрямок руху. Роль керма додатково виконують щупальця і плавники - шкірні складки тулуба. Типи руху у головоногих різноманітні. Восьминоги частіше пересуваються на щупальцях і рідше плавають. У каракатиць крім воронки для руху служить круговий плавник. Деякі глибоководні восьминоги зонтікообразної форми мають перетинку між щупальцями - умбреллу і можуть пересуватися за рахунок її скорочень, подібно медузам.

Раковина у сучасних головоногих рудіментарна або відсутня. У древніх вимерлих головоногих раковина була добре розвинена. Тільки один сучасний рід Nautilus зберіг розвинену раковину. Раковина Nautilus і у викопних форм володіє істотними морфофункціональними особливостями, на відміну від раковин інших молюсків.


Раковина Nautilus


Малюнок 7. Раковина Nautilus.


Це не тільки захисне пристосування, але і гідростатичний апарат.

У наутилуса спірально закручена раковина розділена перегородками на камери. Тіло молюска розміщується тільки в останній камері, відкривається гирлом назовні. Решта камери заповнюються газом та камерної рідиною, що забезпечує плавучість тіла молюска. Через отвори в перегородках між камерами раковини проходить сифон - задній відросток тіла. Клітини сифона здатні виділяти гази.

Пропоную переглянути відео-матеріал (відео 2), у якому ми сможемо спостерігати як виглядає та пересувається Наутілус.



Відео 2  „Як плаває наутілус”.

При спливанні молюск виділяє гази, витісняючи камерну рідина з камер; при опусканні на дно молюск заповнює камери раковини камерної рідиною. Рушієм у наутилуса є воронка, а раковина підтримує його тіло в підвішеному стані у воді. Викопні наутиліди мали подібну раковину, як у сучасного наутилуса. У повністю вимерлих головоногих - амонітів також була зовнішня, спірально закручена раковина з камерами, але у них перегородки між камерами мали хвилясте будова, що збільшувало міцність раковини. Саме тому амоніти могли досягати дуже великих розмірів, до 2 м в діаметрі. В іншої групи вимерлих головоногих - Белемнітів (Belemnoidea) раковина була внутрішня, що обросла шкірою. Белемніти за зовнішнім виглядом нагадували безраковінних кальмарів, але в їх тулуб перебувала конічна раковина, поділена на камери. Вершина раковини закінчувалася вістрям - рострумом.

Рострум раковин белемнітів часто зустрічаються в крейдяних відкладах, і їх називають «чортовими пальцями». У деяких сучасних безраковінних головоногих є рудименти внутрішньої раковини. Так, у каракатиці на спині під шкірою зберігається вапняна платівка, що має на зрізі камерну будова. Тільки у спірули (Spirula) під шкірою знаходиться цілком розвинена спірально закручена раковина, а у кальмара під шкірою збереглася від раковини лише рогова пластинка. У самок сучасних головоногих - аргонавтів (Argonaitfa) розвинена виводкова камера, що нагадує формою спіральну раковину. Але це лише зовнішня подібність. Виводкова камера виділяється епітелієм щупалець, дуже тонка і призначена для захисту розвивающихся яєць.

Покрови

Шкіра представлена одношаровим епітелієм і шаром сполучної тканини. У шкірі є пігментні клітини - хроматофори. Головоногим властива здатність швидко змінювати забарвлення. Цей механізм контролюється нервовою системою і здійснюється за рахунок зміни форми пігментних клітин. Так, наприклад, каракатиця, пропливаючи над піщаним грунтом, приймає світле забарвлення, а над кам'янистим грунтом - темну. При цьому в її шкірі пігментні клітини з темним і світлим пігментом поперемінно то стискаються, то розширюються. Якщо перерізати зорові нерви у молюска, то він втрачає здатність змінювати забарвлення. За рахунок сполучної тканини шкіри утворюються хрящі: у запонках, підставах щупалець, навколо мозку.


Забарвлення каракатиці


Малюнок 8. Забарвлення каракатиці.

Захисні пристосування

Головоногі, втративши в процесі еволюції раковину, придбали інші захисні пристосування. По-перше, від хижаків багатьох з них рятує швидкий рух. Крім того, вони можуть захищатися щупальцями і «дзьобом», який представляє собою видозмінені щелепи. Великі кальмари й восьминоги можуть вступати в боротьбу з великими морськими тваринами, наприклад з кашалота. У малорухомих і дрібних форм розвинена покровительственная забарвлення і здатність швидко змінювати забарвлення. І нарешті, у деяких головоногих як, наприклад, у каракатиці, є чорнильний мішок, протока якого відкривається у задню кишку.
Виприсківаніе чорнильної рідини у воду викликає хіба що димову завісу, що дозволяє молюскові сховатися від хижаків у безпечне місце.


Чорнильна пляма каракатиці


Малюнок 9. Чорнильна пляма каракатиці.
Пігмент чорнильною залози каракатиць використовується для виготовлення високоякісної художньої туші.


Чорнила каракатиці.


Малюнок 10. Чорнила каракатиці.


Переглянемо вражаючу таємницю підводного життя кальмарів, восьминогів у наступному відео 3.



Відео 3 „Життя на глубіні”.

Контролюючий блок

1. Назвіть основних представників класу Головоногі.
2. У якій среді мешкають головоногі молюски?
3. У якого предстанвика головогих молюсків є у наяності раковина?
4. Назвіть захистні пристосування головоногих молюсків.

Список використаної літератури

1.    Урок на тему „Молюски”  Іванова Людмила Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ  № 7, м.Маріуполь.
2.    Урок на тему „Кальмари”  Тарасенко Т.М., вчитель біології, ЗОШ  № 15, м.Одеса.
3.    Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» - СПб.: Издательство «Лань», 2008.
4.    Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, – 382 с.
5.    Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2008. — 592 с: ил.
6.    Ярыгин В.Н., Васильева В.И., Волков И.Н., Синельщикова В.В. Биология // В 2 кн. М., Высш. шк., - 800 с.
7.    Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология // В 3 т. М., Мир,-1069 с.



Відредаговано та надіслано Горбатко С.М.




Над уроком працювали

Іванова Л. Д.

Тарасенко Т.М.

Горбатко С.М.




Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Біологія > Біологія 8 клас