'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 8 клас. Повні уроки]]>>Біологія: Клас Головоногі молюски. Повні уроки<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, Клас Головоногі молюски</metakeywords>'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 8 клас. Повні уроки]]>>Біологія: Клас Головоногі молюски. Повні уроки<metakeywords>Біологія, клас, урок, на тему, Клас Головоногі молюски</metakeywords>'''
-
'''''Клас Головоногі молюски. '''''<br>'''''Мета уроку:''''' сформувати знання про клас Головоногі молюски.<br>'''''Задачі уроку:'''''<br>1. Познайомитися з особливостями будови і життєдіяльності Головоногих молюсків;<br>2. Продовжити формування вмінь складати таблиці, вирішувати проблемні питання, узагальнювати;<br>3. Розкрити значення головоногих молюсків у природі і роль в житті людини. <br>4. Виховання дбайливого відношення до навколишнього середовища.<br>'''''Хід уроку.'''''<br>Клас Головоногі (Cephalopoda) - найвисокоорганізованіші молюски. Їх справедливо називають «приматами» моря серед безхребетних тварин за досконалість їх пристосувань до життя в морському середовищі і складність поведінки. Це в основному великі хижі морські тварини, здатні активно плавати в товщі води. До них відносяться кальмари, восьминіг, каракатиці, наутилуси.<br> <br>''Малюнок 1. Головоногі молюски. <br><br>Малюнок 2. Кальмар.<br><br>Малюнок 3. Восьминіг.<br><br>Малюнок 4. Каракатиця.''<br>Їх тіло складається з тулуба і голови, а нога перетворена в щупальця, розташовані на голові навколо рота, і особливу рухову вирву на черевній стороні тіла. Звідси пішла назва - головоногі. Доведено, що частина щупалець головоногих утворюється за рахунок головних придатків.<br>У більшості сучасних головоногих раковина відсутня або рудіментарна. Тільки у роду наутілус (Nautilus) є спірально закручена раковина, розділена на камери.<br> <br>''Малюнок 5. Наутилус. ''<br>До сучасних головоногим відноситься всього 650 видів, а викопних видів налічують близько 11 тис. Це давня група молюсків, відома з кембрію. Вимерлі види головоногих були переважно раковинними і мали зовнішню або внутрішню раковину.<br>Для головоногих характерні багато прогресивних рис організації у зв'язку з активним способом життя морських хижаків. Разом з тим у них зберігаються деякі примітивні ознаки, що свідчать про їх давнє походження.<br>Зовнішня будова. Особливості зовнішнього будови головоногих різноманітні в зв'язку з різним способом життя. Їх розміри коливаються від декількох сантиметрів до 18 м у деяких кальмарів. <br><br>''Малюнок 6. Гігантський восьминіг. ''<br>Нектонні головоногі зазвичай торпедовидної форми (більшість кальмарів), бентосні мають мішкоподібну форму тіла (багато восьминогів), нектобентосні - зплющенну (каракатиці). Планктонні види дрібні за розмірами, мають драглисте плавуче тіло. Форма тіла в планктонних головоногих може бути вузькою або схожою на медуз, а іноді кулястою (кальмари, восьминоги). Бентопелагіческі головоногі мають раковину, поділену на камери. Тіло головоногих складається з голови і тулуба. Нога модифікована в щупальця і воронку. На голові розташований рот, оточений щупальцями, і великі очі. Щупальця утворені головними придатками і ногою. Це органи захоплення їжі. У примітивного головоногого кораблика (Nautilus) щупалець невизначена кількість (близько 90); вони гладкі, червоподібні. У вищих головоногих щупальця довгі, з могутньою мускулатурою і несуть великі присоски на внутрішній поверхні. Число щупалець 8-10. У головоногих з 10 щупальцями два щупальця - ловчі, довші, з присосками на розширених кінцях, а інші вісім щупалеці коротші (кальмар, каракатиця). У восьминогів, що мешкають на морському дні, вісім щупалець однакової довжини. Вони служать восьминогу не тільки для захоплення їжі, але і для пересування по дну. У самців восьминогів одне щупальце видозмінене в статевий (гектокотіль) і служить для перенесення статевих продуктів у мантійну порожнину самки. Як саме пересуваються Голвооногі молюски мі сможемо переглянути у наступному відео-фрагменті (відео 1), на прикладі Восьминіга. <br>http://www.youtube.com/watch?v=9DQQZPixVVU
+
== Тема ==
-
<br>''Відео 1 „Головоногі. Як рухаеться восьминіг”. ''<br>Воронка - похідна ноги у головоногих, служить для «реактивного» способу руху. Через воронку вода з силою виштовхується з мантійної порожнини молюска, і його тіло рухається реактивно в протилежному напрямку. У кораблика воронка не зрослася на черевній стороні і нагадує згорнуту в трубку підошву ноги повзаючих молюсків. Доказом того, що щупальця і лійка головоногих - похідні ноги, служить їх іннервація від педальних гангліїв і ембріональна закладка цих органів на черевній стороні зародка. Але, як уже зазначалося, частина щупалець головоногих - похідні головних придатків.<br>Мантія на черевній стороні утворює як би кишеню - мантійну порожнину, яка відкривається назовні поперечною щілиною. З цієї щілини виступає воронка. На внутрішній поверхні мантії є хрящові виступи - запонки, які щільно входять в хрящові поглиблення на тілі молюска, і мантія як би пристібається до тіла.<br>Мантійна порожнина і воронка в сукупності забезпечують реактивний рух. При розслабленні мускулатури мантії вода входить через щілину в мантійну порожнину, а при її скороченні порожнину закривається на запонки і вода виштовхується через лійку назовні. Воронка здатна згинатися вправо, вліво і навіть назад, що забезпечує різний напрямок руху. Роль керма додатково виконують щупальця і плавники - шкірні складки тулуба. Типи руху у головоногих різноманітні. Восьминоги частіше пересуваються на щупальцях і рідше плавають. У каракатиць крім воронки для руху служить круговий плавник. Деякі глибоководні восьминоги зонтікообразної форми мають перетинку між щупальцями - умбреллу і можуть пересуватися за рахунок її скорочень, подібно медузам.<br>Раковина у сучасних головоногих рудіментарна або відсутня. У древніх вимерлих головоногих раковина була добре розвинена. Тільки один сучасний рід Nautilus зберіг розвинену раковину. Раковина Nautilus і у викопних форм володіє істотними морфофункціональними особливостями, на відміну від раковин інших молюсків.<br><br>''Малюнок 7. Раковина Nautilus. ''<br>Це не тільки захисне пристосування, але і гідростатичний апарат.<br>У наутилуса спірально закручена раковина розділена перегородками на камери. Тіло молюска розміщується тільки в останній камері, відкривається гирлом назовні. Решта камери заповнюються газом та камерної рідиною, що забезпечує плавучість тіла молюска. Через отвори в перегородках між камерами раковини проходить сифон - задній відросток тіла. Клітини сифона здатні виділяти гази.<br>Пропоную переглянути відео-матеріал (відео 2), у якому ми сможемо спостерігати як виглядає та пересувається Наутілус. <br>http://www.youtube.com/watch?v=L8qwRCs_7x0
+
*'''Клас Головоногі молюски. '''
-
<br>''Відео 2 „Як плаває наутілус”. ''<br>При спливанні молюск виділяє гази, витісняючи камерну рідина з камер; при опусканні на дно молюск заповнює камери раковини камерної рідиною. Рушієм у наутилуса є воронка, а раковина підтримує його тіло в підвішеному стані у воді. Викопні наутиліди мали подібну раковину, як у сучасного наутилуса. У повністю вимерлих головоногих - амонітів також була зовнішня, спірально закручена раковина з камерами, але у них перегородки між камерами мали хвилясте будова, що збільшувало міцність раковини. Саме тому амоніти могли досягати дуже великих розмірів, до 2 м в діаметрі. В іншої групи вимерлих головоногих - Белемнітів (Belemnoidea) раковина була внутрішня, що обросла шкірою. Белемніти за зовнішнім виглядом нагадували безраковінних кальмарів, але в їх тулуб перебувала конічна раковина, поділена на камери. Вершина раковини закінчувалася вістрям - рострумом.<br>Рострум раковин белемнітів часто зустрічаються в крейдяних відкладах, і їх називають «чортовими пальцями». У деяких сучасних безраковінних головоногих є рудименти внутрішньої раковини. Так, у каракатиці на спині під шкірою зберігається вапняна платівка, що має на зрізі камерну будова. Тільки у спірули (Spirula) під шкірою знаходиться цілком розвинена спірально закручена раковина, а у кальмара під шкірою збереглася від раковини лише рогова пластинка. У самок сучасних головоногих - аргонавтів (Argonaitfa) розвинена виводкова камера, що нагадує формою спіральну раковину. Але це лише зовнішня подібність. Виводкова камера виділяється епітелієм щупалець, дуже тонка і призначена для захисту розвивающихся яєць.<br>Покрови. Шкіра представлена одношаровим епітелієм і шаром сполучної тканини. У шкірі є пігментні клітини - хроматофори. Головоногим властива здатність швидко змінювати забарвлення. Цей механізм контролюється нервовою системою і здійснюється за рахунок зміни форми пігментних клітин. Так, наприклад, каракатиця, пропливаючи над піщаним грунтом, приймає світле забарвлення, а над кам'янистим грунтом - темну. При цьому в її шкірі пігментні клітини з темним і світлим пігментом поперемінно то стискаються, то розширюються. Якщо перерізати зорові нерви у молюска, то він втрачає здатність змінювати забарвлення. За рахунок сполучної тканини шкіри утворюються хрящі: у запонках, підставах щупалець, навколо мозку.<br><br>''Малюнок 8. Забарвлення каракатиці. ''<br>Захисні пристосування. Головоногі, втративши в процесі еволюції раковину, придбали інші захисні пристосування. По-перше, від хижаків багатьох з них рятує швидкий рух. Крім того, вони можуть захищатися щупальцями і «дзьобом», який представляє собою видозмінені щелепи. Великі кальмари й восьминоги можуть вступати в боротьбу з великими морськими тваринами, наприклад з кашалота. У малорухомих і дрібних форм розвинена покровительственная забарвлення і здатність швидко змінювати забарвлення. І нарешті, у деяких головоногих як, наприклад, у каракатиці, є чорнильний мішок, протока якого відкривається у задню кишку.<br>Виприсківаніе чорнильної рідини у воду викликає хіба що димову завісу, що дозволяє молюскові сховатися від хижаків у безпечне місце. <br><br>''Малюнок 9. Чорнильна пляма каракатиці.<br>Пігмент чорнильною залози каракатиць використовується для виготовлення високоякісної художньої туші.<br><br>Малюнок 10. Чорнила каракатиці. ''<br>Переглянемо вражаючу таємницю підводного життя кальмарів, восьминогів у наступному відео 3.<br>http://www.youtube.com/watch?v=zSYlcmLut-c&feature=channel
+
== Мета уроку ==
-
<br>''Відео 3 „Життя на глубіні”.''<br><br>'''''Контролюючий блок'''''<br>1. Назвіть основних представників класу Головоногі.<br>2. У якій среді мешкають головоногі молюски?<br>3. У якого предстанвика головогих молюсків є у наяності раковина?<br>4. Назвіть захистні пристосування головоногих молюсків. <br><br>'''''Список використаної літератури'''''<br>1. Урок на тему „Молюски” Іванова Людмила Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ № 7, м.Маріуполь, Україна.<br>2. Урок на тему „Кальмари” Тарасенко Т.М., вчитель біології, ЗОШ № 15, м.Одеса, Україна.<br>3. Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» - СПб.: Издательство «Лань», 2008.<br>4. Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, – 382 с.<br>5. Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2008. — 592 с: ил.<br>6. Ярыгин В.Н., Васильева В.И., Волков И.Н., Синельщикова В.В. Биология // В 2 кн. М., Высш. шк., - 800 с.<br>7. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология // В 3 т. М., Мир,-1069 с.<br><br><br>''Відредаговано та надіслано Горбатко С.М.''
+
*сформувати знання про клас Головоногі молюски.<br>
-
<br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
== Задачі уроку ==
-
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
+
*Познайомитися з особливостями будови і життєдіяльності Головоногих молюсків;
+
*Продовжити формування вмінь складати таблиці, вирішувати проблемні питання, узагальнювати;
+
*Розкрити значення головоногих молюсків у природі і роль в житті людини.
+
*Виховання дбайливого відношення до навколишнього середовища.<br>
+
+
== Хід уроку ==
+
+
=== Особливості будови і життєдіяльності Головоногих молюсків ===
+
+
'''[[Клас Головоногі молюски.|Клас Головоногі (Cephalopoda)]] '''- найвисокоорганізованіші молюски. Їх справедливо називають «приматами» моря серед безхребетних тварин за досконалість їх пристосувань до життя в морському середовищі і складність поведінки. Це в основному великі хижі морські тварини, здатні активно плавати в товщі води. До них відносяться кальмари, восьминіг, каракатиці, наутилуси.
<br>Їх тіло складається з тулуба і голови, а нога перетворена в щупальця, розташовані на голові навколо рота, і особливу рухову вирву на черевній стороні тіла. Звідси пішла назва - головоногі. Доведено, що частина щупалець головоногих утворюється за рахунок головних придатків.
+
+
У більшості сучасних головоногих '''[[Порівняння та визначення черепашок молюсків. Повні уроки|раковина]]''' відсутня або рудіментарна. Тільки у роду наутілус (Nautilus) є спірально закручена раковина, розділена на камери.
+
+
+
+
[[Image:Bio8 36 5.jpg|320px|Наутилус. ]]
+
+
<br>''Малюнок 5. Наутилус. ''
+
+
<br>До сучасних головоногим відноситься всього 650 видів, а викопних видів налічують близько 11 тис. Це давня група молюсків, відома з кембрію. Вимерлі види головоногих були переважно раковинними і мали зовнішню або внутрішню раковину.
+
+
Для головоногих характерні багато прогресивних рис організації у зв'язку з активним способом життя морських хижаків. Разом з тим у них зберігаються деякі примітивні ознаки, що свідчать про їх давнє походження.<br>
+
+
==== Зовнішня будова ====
+
+
Особливості зовнішнього будови головоногих різноманітні в зв'язку з різним способом життя. Їх розміри коливаються від декількох сантиметрів до 18 м у деяких кальмарів.
<br>Нектонні головоногі зазвичай торпедовидної форми (більшість кальмарів), бентосні мають мішкоподібну форму тіла (багато восьминогів), нектобентосні - зплющенну (каракатиці). Планктонні види дрібні за розмірами, мають драглисте плавуче тіло. Форма тіла в планктонних головоногих може бути вузькою або схожою на медуз, а іноді кулястою (кальмари, восьминоги). Бентопелагіческі головоногі мають раковину, поділену на камери. Тіло головоногих складається з голови і тулуба. Нога модифікована в щупальця і воронку. На голові розташований рот, оточений щупальцями, і великі очі. Щупальця утворені головними придатками і ногою. Це органи захоплення їжі. У примітивного головоногого кораблика (Nautilus) щупалець невизначена кількість (близько 90); вони гладкі, червоподібні. У вищих головоногих щупальця довгі, з могутньою мускулатурою і несуть великі присоски на внутрішній поверхні. Число щупалець 8-10. У головоногих з 10 щупальцями два щупальця - ловчі, довші, з присосками на розширених кінцях, а інші вісім щупалеці коротші (кальмар, каракатиця). У восьминогів, що мешкають на морському дні, вісім щупалець однакової довжини. Вони служать восьминогу не тільки для захоплення їжі, але і для пересування по дну. У самців восьминогів одне щупальце видозмінене в статевий (гектокотіль) і служить для перенесення статевих продуктів у мантійну порожнину самки. Як саме пересуваються Головоногі молюски мі сможемо переглянути у наступному '''[http://xvatit.com/it/audio_television/ відео-фрагменті]''' (відео 1), на прикладі Восьминіга.
+
+
+
+
{{#ev:youtube|9DQQZPixVVU}} <br>''Відео 1 „Головоногі. Як рухаеться восьминіг”. ''<br>
+
+
Воронка - похідна ноги у головоногих, служить для «реактивного» '''[[Вивчення будови та способу руху черевоногих молюсків. Повні уроки|способу руху]]'''. Через воронку вода з силою виштовхується з мантійної порожнини молюска, і його тіло рухається реактивно в протилежному напрямку. У кораблика воронка не зрослася на черевній стороні і нагадує згорнуту в трубку підошву ноги '''[[Загальна характеристика типу Молюски. Повні уроки|повзаючих молюсків]]'''. Доказом того, що щупальця і лійка головоногих - похідні ноги, служить їх іннервація від педальних гангліїв і ембріональна закладка цих органів на черевній стороні зародка. Але, як уже зазначалося, частина щупалець головоногих - похідні головних придатків.
+
+
Мантія на черевній стороні утворює як би кишеню - мантійну порожнину, яка відкривається назовні поперечною щілиною. З цієї щілини виступає воронка. На внутрішній поверхні мантії є хрящові виступи - запонки, які щільно входять в хрящові поглиблення на тілі молюска, і мантія як би пристібається до тіла.
+
+
Мантійна порожнина і воронка в сукупності забезпечують реактивний рух. При розслабленні мускулатури мантії вода входить через щілину в мантійну порожнину, а при її скороченні порожнину закривається на запонки і вода виштовхується через лійку назовні. Воронка здатна згинатися вправо, вліво і навіть назад, що забезпечує різний напрямок руху. Роль керма додатково виконують щупальця і плавники - шкірні складки тулуба. Типи руху у головоногих різноманітні. Восьминоги частіше пересуваються на щупальцях і рідше плавають. У каракатиць крім воронки для руху служить круговий плавник. Деякі глибоководні восьминоги зонтікообразної форми мають перетинку між щупальцями - умбреллу і можуть пересуватися за рахунок її скорочень, подібно медузам.
+
+
Раковина у сучасних головоногих рудіментарна або відсутня. У древніх вимерлих головоногих раковина була добре розвинена. Тільки один сучасний рід Nautilus зберіг розвинену раковину. Раковина Nautilus і у викопних форм володіє істотними морфофункціональними особливостями, на відміну від раковин інших молюсків.
<br>Це не тільки захисне пристосування, але і гідростатичний апарат.
+
+
У наутилуса спірально закручена раковина розділена перегородками на камери. Тіло молюска розміщується тільки в останній камері, відкривається гирлом назовні. Решта камери заповнюються газом та камерної рідиною, що забезпечує плавучість тіла молюска. Через отвори в перегородках між камерами раковини проходить сифон - задній відросток тіла. Клітини сифона здатні виділяти гази.
+
+
Пропоную переглянути відео-матеріал (відео 2), у якому ми сможемо спостерігати як виглядає та пересувається Наутілус.
+
+
+
+
{{#ev:youtube|L8qwRCs_7x0}}
+
+
''Відео 2 „Як плаває наутілус”. ''<br>
+
+
При спливанні '''[[Загальна характеристика типу Молюски.|молюск]]''' виділяє гази, витісняючи камерну рідина з камер; при опусканні на дно молюск заповнює камери раковини камерної рідиною. Рушієм у наутилуса є воронка, а раковина підтримує його тіло в підвішеному стані у воді. Викопні наутиліди мали подібну раковину, як у сучасного наутилуса. У повністю вимерлих головоногих - амонітів також була зовнішня, спірально закручена раковина з камерами, але у них перегородки між камерами мали хвилясте будова, що збільшувало міцність раковини. Саме тому амоніти могли досягати дуже великих розмірів, до 2 м в діаметрі. В іншої групи вимерлих головоногих - Белемнітів (Belemnoidea) раковина була внутрішня, що обросла шкірою. Белемніти за зовнішнім виглядом нагадували безраковінних кальмарів, але в їх тулуб перебувала конічна раковина, поділена на камери. Вершина раковини закінчувалася вістрям - рострумом.
+
+
Рострум раковин белемнітів часто зустрічаються в крейдяних відкладах, і їх називають «чортовими пальцями». У деяких сучасних безраковінних головоногих є рудименти внутрішньої раковини. Так, у каракатиці на спині під шкірою зберігається вапняна платівка, що має на зрізі камерну будова. Тільки у спірули (Spirula) під шкірою знаходиться цілком розвинена спірально закручена раковина, а у кальмара під шкірою збереглася від раковини лише рогова пластинка. У самок сучасних головоногих - аргонавтів (Argonaitfa) розвинена виводкова камера, що нагадує формою спіральну раковину. Але це лише зовнішня подібність. Виводкова камера виділяється епітелієм щупалець, дуже тонка і призначена для захисту розвивающихся яєць.<br>
+
+
==== Покрови ====
+
+
'''[[Будова і функції шкіри.|Шкіра]]''' представлена одношаровим епітелієм і шаром сполучної тканини. У шкірі є пігментні '''[[Клітини тварин. Повні уроки|клітини]]''' - хроматофори. Головоногим властива здатність швидко змінювати забарвлення. Цей механізм контролюється нервовою системою і здійснюється за рахунок зміни форми пігментних клітин. Так, наприклад, каракатиця, пропливаючи над піщаним грунтом, приймає світле забарвлення, а над кам'янистим грунтом - темну. При цьому в її шкірі пігментні клітини з темним і світлим пігментом поперемінно то стискаються, то розширюються. Якщо перерізати зорові нерви у молюска, то він втрачає здатність змінювати забарвлення. За рахунок сполучної тканини шкіри утворюються хрящі: у запонках, підставах щупалець, навколо мозку.
Головоногі, втративши в процесі еволюції раковину, придбали інші захисні пристосування. По-перше, від хижаків багатьох з них рятує швидкий рух. Крім того, вони можуть захищатися щупальцями і «дзьобом», який представляє собою видозмінені щелепи. Великі кальмари й восьминоги можуть вступати в боротьбу з великими морськими тваринами, наприклад з кашалота. У малорухомих і дрібних форм розвинена покровительственная забарвлення і здатність швидко змінювати забарвлення. І нарешті, у деяких головоногих як, наприклад, у каракатиці, є чорнильний мішок, протока якого відкривається у задню кишку.<br>Виприсківаніе чорнильної рідини у воду викликає хіба що димову завісу, що дозволяє молюскові сховатися від хижаків у безпечне місце.
<br>Переглянемо вражаючу таємницю підводного життя кальмарів, восьминогів у наступному відео 3.
+
+
+
+
{{#ev:youtube|zSYlcmLut-c&feature}}
+
+
''Відео 3 „Життя на глубіні”.''<br>
+
+
=== Контролюючий блок ===
+
+
''1. Назвіть основних представників класу Головоногі.<br>2. У якій среді мешкають головоногі молюски?<br>3. У якого предстанвика головогих молюсків є у наяності раковина?<br>4. Назвіть захистні пристосування головоногих молюсків.'' <br>
+
+
== Список використаної літератури ==
+
+
''1. Урок на тему „Молюски” Іванова Людмила Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ № 7, м.Маріуполь.<br>2. Урок на тему „Кальмари” Тарасенко Т.М., вчитель біології, ЗОШ № 15, м.Одеса.<br>3. Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» - СПб.: Издательство «Лань», 2008.<br>4. Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, – 382 с.<br>5. Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2008. — 592 с: ил.<br>6. Ярыгин В.Н., Васильева В.И., Волков И.Н., Синельщикова В.В. Биология // В 2 кн. М., Высш. шк., - 800 с.<br>7. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология // В 3 т. М., Мир,-1069 с.''<br>
+
+
----
+
+
<br>''Відредаговано та надіслано Горбатко С.М.''
+
+
<br>
+
+
----
+
+
<br> '''Над уроком працювали'''
+
+
Іванова Л. Д.
+
+
Тарасенко Т.М.
+
+
Горбатко С.М.
+
+
<br>
+
+
----
+
+
<br>
+
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Познайомитися з особливостями будови і життєдіяльності Головоногих молюсків;
Продовжити формування вмінь складати таблиці, вирішувати проблемні питання, узагальнювати;
Розкрити значення головоногих молюсків у природі і роль в житті людини.
Виховання дбайливого відношення до навколишнього середовища.
Хід уроку
Особливості будови і життєдіяльності Головоногих молюсків
Клас Головоногі (Cephalopoda)- найвисокоорганізованіші молюски. Їх справедливо називають «приматами» моря серед безхребетних тварин за досконалість їх пристосувань до життя в морському середовищі і складність поведінки. Це в основному великі хижі морські тварини, здатні активно плавати в товщі води. До них відносяться кальмари, восьминіг, каракатиці, наутилуси.
Малюнок 1. Головоногі молюски.
Малюнок 2. Кальмар.
Малюнок 3. Восьминіг.
Малюнок 4. Каракатиця.
Їх тіло складається з тулуба і голови, а нога перетворена в щупальця, розташовані на голові навколо рота, і особливу рухову вирву на черевній стороні тіла. Звідси пішла назва - головоногі. Доведено, що частина щупалець головоногих утворюється за рахунок головних придатків.
У більшості сучасних головоногих раковина відсутня або рудіментарна. Тільки у роду наутілус (Nautilus) є спірально закручена раковина, розділена на камери.
Малюнок 5. Наутилус.
До сучасних головоногим відноситься всього 650 видів, а викопних видів налічують близько 11 тис. Це давня група молюсків, відома з кембрію. Вимерлі види головоногих були переважно раковинними і мали зовнішню або внутрішню раковину.
Для головоногих характерні багато прогресивних рис організації у зв'язку з активним способом життя морських хижаків. Разом з тим у них зберігаються деякі примітивні ознаки, що свідчать про їх давнє походження.
Зовнішня будова
Особливості зовнішнього будови головоногих різноманітні в зв'язку з різним способом життя. Їх розміри коливаються від декількох сантиметрів до 18 м у деяких кальмарів.
Малюнок 6. Гігантський восьминіг.
Нектонні головоногі зазвичай торпедовидної форми (більшість кальмарів), бентосні мають мішкоподібну форму тіла (багато восьминогів), нектобентосні - зплющенну (каракатиці). Планктонні види дрібні за розмірами, мають драглисте плавуче тіло. Форма тіла в планктонних головоногих може бути вузькою або схожою на медуз, а іноді кулястою (кальмари, восьминоги). Бентопелагіческі головоногі мають раковину, поділену на камери. Тіло головоногих складається з голови і тулуба. Нога модифікована в щупальця і воронку. На голові розташований рот, оточений щупальцями, і великі очі. Щупальця утворені головними придатками і ногою. Це органи захоплення їжі. У примітивного головоногого кораблика (Nautilus) щупалець невизначена кількість (близько 90); вони гладкі, червоподібні. У вищих головоногих щупальця довгі, з могутньою мускулатурою і несуть великі присоски на внутрішній поверхні. Число щупалець 8-10. У головоногих з 10 щупальцями два щупальця - ловчі, довші, з присосками на розширених кінцях, а інші вісім щупалеці коротші (кальмар, каракатиця). У восьминогів, що мешкають на морському дні, вісім щупалець однакової довжини. Вони служать восьминогу не тільки для захоплення їжі, але і для пересування по дну. У самців восьминогів одне щупальце видозмінене в статевий (гектокотіль) і служить для перенесення статевих продуктів у мантійну порожнину самки. Як саме пересуваються Головоногі молюски мі сможемо переглянути у наступному відео-фрагменті (відео 1), на прикладі Восьминіга.
Відео 1 „Головоногі. Як рухаеться восьминіг”.
Воронка - похідна ноги у головоногих, служить для «реактивного» способу руху. Через воронку вода з силою виштовхується з мантійної порожнини молюска, і його тіло рухається реактивно в протилежному напрямку. У кораблика воронка не зрослася на черевній стороні і нагадує згорнуту в трубку підошву ноги повзаючих молюсків. Доказом того, що щупальця і лійка головоногих - похідні ноги, служить їх іннервація від педальних гангліїв і ембріональна закладка цих органів на черевній стороні зародка. Але, як уже зазначалося, частина щупалець головоногих - похідні головних придатків.
Мантія на черевній стороні утворює як би кишеню - мантійну порожнину, яка відкривається назовні поперечною щілиною. З цієї щілини виступає воронка. На внутрішній поверхні мантії є хрящові виступи - запонки, які щільно входять в хрящові поглиблення на тілі молюска, і мантія як би пристібається до тіла.
Мантійна порожнина і воронка в сукупності забезпечують реактивний рух. При розслабленні мускулатури мантії вода входить через щілину в мантійну порожнину, а при її скороченні порожнину закривається на запонки і вода виштовхується через лійку назовні. Воронка здатна згинатися вправо, вліво і навіть назад, що забезпечує різний напрямок руху. Роль керма додатково виконують щупальця і плавники - шкірні складки тулуба. Типи руху у головоногих різноманітні. Восьминоги частіше пересуваються на щупальцях і рідше плавають. У каракатиць крім воронки для руху служить круговий плавник. Деякі глибоководні восьминоги зонтікообразної форми мають перетинку між щупальцями - умбреллу і можуть пересуватися за рахунок її скорочень, подібно медузам.
Раковина у сучасних головоногих рудіментарна або відсутня. У древніх вимерлих головоногих раковина була добре розвинена. Тільки один сучасний рід Nautilus зберіг розвинену раковину. Раковина Nautilus і у викопних форм володіє істотними морфофункціональними особливостями, на відміну від раковин інших молюсків.
Малюнок 7. Раковина Nautilus.
Це не тільки захисне пристосування, але і гідростатичний апарат.
У наутилуса спірально закручена раковина розділена перегородками на камери. Тіло молюска розміщується тільки в останній камері, відкривається гирлом назовні. Решта камери заповнюються газом та камерної рідиною, що забезпечує плавучість тіла молюска. Через отвори в перегородках між камерами раковини проходить сифон - задній відросток тіла. Клітини сифона здатні виділяти гази.
Пропоную переглянути відео-матеріал (відео 2), у якому ми сможемо спостерігати як виглядає та пересувається Наутілус.
Відео 2 „Як плаває наутілус”.
При спливанні молюск виділяє гази, витісняючи камерну рідина з камер; при опусканні на дно молюск заповнює камери раковини камерної рідиною. Рушієм у наутилуса є воронка, а раковина підтримує його тіло в підвішеному стані у воді. Викопні наутиліди мали подібну раковину, як у сучасного наутилуса. У повністю вимерлих головоногих - амонітів також була зовнішня, спірально закручена раковина з камерами, але у них перегородки між камерами мали хвилясте будова, що збільшувало міцність раковини. Саме тому амоніти могли досягати дуже великих розмірів, до 2 м в діаметрі. В іншої групи вимерлих головоногих - Белемнітів (Belemnoidea) раковина була внутрішня, що обросла шкірою. Белемніти за зовнішнім виглядом нагадували безраковінних кальмарів, але в їх тулуб перебувала конічна раковина, поділена на камери. Вершина раковини закінчувалася вістрям - рострумом.
Рострум раковин белемнітів часто зустрічаються в крейдяних відкладах, і їх називають «чортовими пальцями». У деяких сучасних безраковінних головоногих є рудименти внутрішньої раковини. Так, у каракатиці на спині під шкірою зберігається вапняна платівка, що має на зрізі камерну будова. Тільки у спірули (Spirula) під шкірою знаходиться цілком розвинена спірально закручена раковина, а у кальмара під шкірою збереглася від раковини лише рогова пластинка. У самок сучасних головоногих - аргонавтів (Argonaitfa) розвинена виводкова камера, що нагадує формою спіральну раковину. Але це лише зовнішня подібність. Виводкова камера виділяється епітелієм щупалець, дуже тонка і призначена для захисту розвивающихся яєць.
Покрови
Шкіра представлена одношаровим епітелієм і шаром сполучної тканини. У шкірі є пігментні клітини - хроматофори. Головоногим властива здатність швидко змінювати забарвлення. Цей механізм контролюється нервовою системою і здійснюється за рахунок зміни форми пігментних клітин. Так, наприклад, каракатиця, пропливаючи над піщаним грунтом, приймає світле забарвлення, а над кам'янистим грунтом - темну. При цьому в її шкірі пігментні клітини з темним і світлим пігментом поперемінно то стискаються, то розширюються. Якщо перерізати зорові нерви у молюска, то він втрачає здатність змінювати забарвлення. За рахунок сполучної тканини шкіри утворюються хрящі: у запонках, підставах щупалець, навколо мозку.
Малюнок 8. Забарвлення каракатиці.
Захисні пристосування
Головоногі, втративши в процесі еволюції раковину, придбали інші захисні пристосування. По-перше, від хижаків багатьох з них рятує швидкий рух. Крім того, вони можуть захищатися щупальцями і «дзьобом», який представляє собою видозмінені щелепи. Великі кальмари й восьминоги можуть вступати в боротьбу з великими морськими тваринами, наприклад з кашалота. У малорухомих і дрібних форм розвинена покровительственная забарвлення і здатність швидко змінювати забарвлення. І нарешті, у деяких головоногих як, наприклад, у каракатиці, є чорнильний мішок, протока якого відкривається у задню кишку. Виприсківаніе чорнильної рідини у воду викликає хіба що димову завісу, що дозволяє молюскові сховатися від хижаків у безпечне місце.
Малюнок 9. Чорнильна пляма каракатиці. Пігмент чорнильною залози каракатиць використовується для виготовлення високоякісної художньої туші.
Малюнок 10. Чорнила каракатиці.
Переглянемо вражаючу таємницю підводного життя кальмарів, восьминогів у наступному відео 3.
Відео 3 „Життя на глубіні”.
Контролюючий блок
1. Назвіть основних представників класу Головоногі. 2. У якій среді мешкають головоногі молюски? 3. У якого предстанвика головогих молюсків є у наяності раковина? 4. Назвіть захистні пристосування головоногих молюсків.
Список використаної літератури
1. Урок на тему „Молюски” Іванова Людмила Дмитрівна, вчитель біології ЗОШ № 7, м.Маріуполь. 2. Урок на тему „Кальмари” Тарасенко Т.М., вчитель біології, ЗОШ № 15, м.Одеса. 3. Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» - СПб.: Издательство «Лань», 2008. 4. Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. - М.: Мысль, – 382 с. 5. Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2008. — 592 с: ил. 6. Ярыгин В.Н., Васильева В.И., Волков И.Н., Синельщикова В.В. Биология // В 2 кн. М., Высш. шк., - 800 с. 7. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология // В 3 т. М., Мир,-1069 с.
Відредаговано та надіслано Горбатко С.М.
Над уроком працювали
Іванова Л. Д.
Тарасенко Т.М.
Горбатко С.М.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.