'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Музика|Музика]]>>[[Музика 8 клас.Повні уроки|Музика 8 клас.Повні уроки]]>> Музика:Інструментальна музика 19ст. Ф.Мендельсон..Повні уроки.''' <metakeywords>Музика, клас, урок, на тему, 8 клас,Інструментальна музика 19ст. Ф.Мендельсон</metakeywords>
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Музика|Музика]]>>[[Музика 8 клас.Повні уроки|Музика 8 клас.Повні уроки]]>> Музика:Інструментальна музика 19ст. Ф.Мендельсон..Повні уроки.''' <metakeywords>Музика, клас, урок, на тему, 8 клас,Інструментальна музика 19ст. Ф.Мендельсон</metakeywords>
-
=== Тема ===
+
<br> '''Тип уроку'''
-
+
-
Інструментальна музика 19ст. Ф.Мендельсон
+
-
+
-
=== Тип уроку ===
+
комбінований
комбінований
-
=== Задачі уроку ===
+
'''Задачі уроку'''
*ознайомити студентів з історією музичної культури, її провідними напрямками та стилями, етапами ровитку, починаючи з архаїчних форм до специфічних музичних явищ нового і новітнього часу;
*ознайомити студентів з історією музичної культури, її провідними напрямками та стилями, етапами ровитку, починаючи з архаїчних форм до специфічних музичних явищ нового і новітнього часу;
Строка 21:
Строка 17:
підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.
підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.
-
=== Хід уроку ===
+
'''Хід уроку'''
*Вступне слово вчителя.
*Вступне слово вчителя.
Строка 27:
Строка 23:
*Дискусія, робота по групам. Висновок по темі
*Дискусія, робота по групам. Висновок по темі
-
=== Учень повинен знати ===
+
'''Учень повинен знати'''
окремі художні явища у соціокультурному просторі; основні риси того чи іншого музичного стилю, напрямку, течії і їх конкретні прояви у творчості композитора; досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики.
окремі художні явища у соціокультурному просторі; основні риси того чи іншого музичного стилю, напрямку, течії і їх конкретні прояви у творчості композитора; досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики.
-
=== Учень повинен вміти ===
+
'''Учень повинен вміти'''
вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.
вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.
'''Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)'''
Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.
Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.
-
=== Інструментальна музика ===
+
'''Інструментальна музика'''
-
Поширене твердження про те, що інструментальна музика та музичні інструменти виникли з потреби наслідувати голос людини й самої природи, сучасна наука спростовує. Натомість, починаючи з ХІХ ст. висловлюється припущення про ймовірне походження інструментальної музики незалежно від співу і навіть до його виникнення (наприклад, так званій "фізичній музиці" (музиці неживого світу) - кілька мільярдів, а "біологічній" - близько 150 млн. років). Різновидом творчої діяльності є музичне мистецтво, яке відображає дійсність у художніх звукових образах. У XIX ст. в багатьох європейських країнах виникли національні музичні школи — норвезька (Е. Ґріґ), польська (Ф. Шопен), чеська (Б. Сметана, А. Дворжак), угорська (Ф. Ліст), фінська (Я. Сібеліус). Якщо попервах переважали італійські опери, то в XIX ст. на театральних сценах Австрії ставилися твори австрійських, італійських, німецьких, французьких композиторів. У Віденській опері виконувалися твори Моцарта, Бетховена, Вагнера, Верді, Штрауса, Чайковського.
+
Поширене твердження про те, що інструментальна музика та музичні інструменти виникли з потреби наслідувати голос людини й самої природи, сучасна [[Ідеальні уроки по блокам предметів. Наука і природа|наука]] спростовує. Натомість, починаючи з ХІХ ст. висловлюється припущення про ймовірне походження інструментальної музики незалежно від співу і навіть до його виникнення (наприклад, так званій "фізичній музиці" (музиці неживого світу) - кілька мільярдів, а "біологічній" - близько 150 млн. років). Різновидом творчої діяльності є музичне мистецтво, яке відображає дійсність у художніх звукових образах. У XIX ст. в багатьох європейських країнах виникли національні музичні школи — норвезька (Е. Ґріґ), польська (Ф. Шопен), чеська (Б. Сметана, А. Дворжак), угорська (Ф. Ліст), фінська (Я. Сібеліус). Якщо попервах переважали італійські опери, то в XIX ст. на театральних сценах Австрії ставилися твори австрійських, італійських, німецьких, французьких композиторів. У Віденській опері виконувалися твори Моцарта, Бетховена, Вагнера, Верді, Штрауса, Чайковського.
-
=== Видатні особистості Людвіг ван Бетховен ===
+
'''Видатні особистості '''
-
Німецький композитор Людвіг ван Бетховен (1770-1827) з дитинства чудово грав на багатьох інструментах. Відзначався волелюбністю і войовничим демократизмом. У 22-річному віці назавжди переїхав з Бонна до Відня, брав уроки у визнаних композиторів Моцарта і Гайдна. Швидко завоював популярність віртуозного піаніста, а згодом і композитора. Його твори стали неоціненним внеском у світову музичну культуру. Бетховен вирізнявся надзвичайною працездатністю. Великий композитор поєднував у собі обдарованість, бездоганне знання музики, громадянську позицію мужньої й самовідданої людини. У розквіті сил написав прекрасні сонати — «Місячну», «Крейцерову», «Героїчну» симфонію, а в зрілі роки — знамениту Дев'яту симфонію.
+
'''Людвіг ван Бетховен'''
+
+
Німецький композитор Людвіг ван Бетховен (1770-1827) з дитинства чудово грав на багатьох інструментах. Відзначався волелюбністю і войовничим демократизмом. У 22-річному віці назавжди переїхав з Бонна до Відня, брав уроки у визнаних композиторів Моцарта і Гайдна. Швидко завоював популярність віртуозного піаніста, а згодом і композитора. Його твори стали неоціненним внеском у світову музичну культуру. Бетховен вирізнявся надзвичайною працездатністю. Великий композитор поєднував у собі обдарованість, бездоганне знання музики, громадянську позицію мужньої й самовідданої людини. У розквіті сил написав прекрасні сонати — «Місячну», «Крейцерову», «Героїчну» симфонію, а в зрілі роки — знамениту Дев'яту симфонію.
+
+
[[Image:Портрет Паганіні.Малюнок художника Енгра.jpeg|240px|Портрет Паганіні.Малюнок художника Енгра.jpeg]]
+
+
Портрет Паганіні.Малюнок художника Енгра
Італійський скрипаль і композитор Нікколо Паганіні (1782-1840) був одним з основоположників музичного романтизму. Дав безліч концертів у багатьох європейських країнах. Його феноменальний талант викликав шалене захоплення у слухачів. Паганіні написав понад 200 п'єс для гітари та низку концертів для скрипки з оркестром і соло.
Італійський скрипаль і композитор Нікколо Паганіні (1782-1840) був одним з основоположників музичного романтизму. Дав безліч концертів у багатьох європейських країнах. Його феноменальний талант викликав шалене захоплення у слухачів. Паганіні написав понад 200 п'єс для гітари та низку концертів для скрипки з оркестром і соло.
-
=== Видатні особистості Джузеппе Верді ===
+
[[Image:Людвіг ван Бетховен.jpeg|240px|Людвіг ван Бетховен.jpeg]]
+
+
Людвіг ван Бетховен
+
+
<br>
+
+
'''Джузеппе Верді'''
Джузеппе Верді (1813-1901) — видатний італійський композитор. Свою обдарованість виявив уже в семирічному віці. Опери Верді стали популярними в середині XIX ст. Романтичні тенденції ранніх опер композитора поступилися яскравим образам простих людей, чия драма пов'язана з суспільно-політичними потрясіннями. «Трубадур», «Травіата», «Аїда» увійшли до скарбниці світового оперного мистецтва. В історії музичної культури Верді прославився і як реформатор. Він рішуче змінив структуру і характер італійської опери, наповнив її неповторним вокалом, драматизмом, мелодійністю. Зусиллями Дж. Верді, а також Дж. Россіні, Р. Вагнера, Ш. Гуно, Ж. Бізе та інших в Європі розвивалися різні жанри опери.
Джузеппе Верді (1813-1901) — видатний італійський композитор. Свою обдарованість виявив уже в семирічному віці. Опери Верді стали популярними в середині XIX ст. Романтичні тенденції ранніх опер композитора поступилися яскравим образам простих людей, чия драма пов'язана з суспільно-політичними потрясіннями. «Трубадур», «Травіата», «Аїда» увійшли до скарбниці світового оперного мистецтва. В історії музичної культури Верді прославився і як реформатор. Він рішуче змінив структуру і характер італійської опери, наповнив її неповторним вокалом, драматизмом, мелодійністю. Зусиллями Дж. Верді, а також Дж. Россіні, Р. Вагнера, Ш. Гуно, Ж. Бізе та інших в Європі розвивалися різні жанри опери.
Творчість французького композитора й диригента Гектopa-Луї Берліоза (1803-1869) пройнята духом романтизму. За енергією його твори близькі до творів В. Гюґо в літературі та Е. Делакруа в живописі. Суперечності романтизму — не тільки загальнодоступність, близькість до народу, героїка, але й крайній індивідуалізм — були властиві і творчості Берліоза. Від захоплення революційними подіями в європейських країнах він перейшов до академізму, оспівування сюжетів релігійної та античної історії.
Творчість французького композитора й диригента Гектopa-Луї Берліоза (1803-1869) пройнята духом романтизму. За енергією його твори близькі до творів В. Гюґо в літературі та Е. Делакруа в живописі. Суперечності романтизму — не тільки загальнодоступність, близькість до народу, героїка, але й крайній індивідуалізм — були властиві і творчості Берліоза. Від захоплення революційними подіями в європейських країнах він перейшов до академізму, оспівування сюжетів релігійної та античної історії.
-
=== Музика слов'янських народів ===
+
[[Image:Гектор Берліоз, фото Karl Reutlinger, 1864.jpeg|240px|Гектор Берліоз, фото Karl Reutlinger, 1864.jpeg]]
-
Елементи музики слов'янських народів, у тому числі українського, увібрала творчість дивовижного польського композитора й піаніста Фрідеріка Шопена (1810-1849). Він був творцем нових стилів і жанрів фортепіанної музики, написав десятки творів, що склали цілу епоху у світовому музичному мистецтві.
+
'''Гектор Берліоз, фото Karl Reutlinger, 1864'''
+
+
Музика слов'янських народів
+
+
Елементи музики слов'янських народів, у тому числі українського, увібрала творчість дивовижного польського композитора й піаніста Фрідеріка Шопена (1810-1849). Він був творцем нових стилів і жанрів фортепіанної музики, написав десятки творів, що склали цілу епоху у світовому музичному [[Ідеальні уроки по блокам предметів. Мистецтво|мистецтві.]]
Фридерік Франсуа [[«Яблука доспіли…». «Шопен» - повага до культурних скарбів інших народів|Шопен]], портрет
Неперевершеним майстром втілення в музиці російської поезії був Михайло Глинка (1804-1857). Досі виконуються його блискучі романси, героїчна опера «Іван Сусанін» («Життя за царя») та «Руслан і Людмила».
Неперевершеним майстром втілення в музиці російської поезії був Михайло Глинка (1804-1857). Досі виконуються його блискучі романси, героїчна опера «Іван Сусанін» («Життя за царя») та «Руслан і Людмила».
Отже, музичну культуру України першої половини XIX ст. характеризує збирання творчих сил, перехід мистецтва на нові, демократичні засади Остаточно цей перелом відбувся дещо пізніше. У другій половині XIX ст. українська музика досягла значних успіхів. Відбувається процес формування глибоко народного й реалістичного мистецтва. Великий інтерес у зв'язку з цим викликала народна пісня. Науковці починають записувати музичний фольклор, композитори активно використовують його у своїх творах. Величезну кількість українських народних пісень (мелодій і текстів) записав Микола Лисенко. Фольклором займався і Петро Сокальський, який створив наукову працю «Руська народна музика...». Докорінно змінилося концертне і театральне життя. Відкриваються оперні театри в Києві, Харкові, Львові. У великих і малих містах України організовуються симфонічні концерти, музичні товариства, відкриваються філіали Російського музичного товариства (РМТ), а також товариства «Боян» (спочатку у Львові й інших містах Західної України, а потім у Києві). Звичайно, за самодержавства українське мистецтво не мало необхідних можливостей для свого розвитку. Але передові російські діячі всіляко підтримували українську демократичну культуру. Про це свідчать творчі стосунки між С. Гулаком-Артемовським і М. Глинкою, П. Сокальським і О. Даргомижським, М. Лисенком і М. Римським-Корсаковим та П. Чайковським. Вплив російської класичної музики на формування українського національного мистецтва був величезним. Безпосередній поштовх до розвитку цілого ряду музичних жан- рів дав український театр, який у 70—80-ті роки минулого століття досяг високого професіоналізму. Діяльність музично-театральних труп на чолі з М. Кропивницьким, М. Садовським, М. Старицьким, П. Саксаганським, М. Карпенко-Карим, М. Заньковецькою заміни ла певною мірою відсутній у той час український оперний театр. Для цих вистав почали створювати музику українські композитори, зокрема, М. Лисенко.
Отже, музичну культуру України першої половини XIX ст. характеризує збирання творчих сил, перехід мистецтва на нові, демократичні засади Остаточно цей перелом відбувся дещо пізніше. У другій половині XIX ст. українська музика досягла значних успіхів. Відбувається процес формування глибоко народного й реалістичного мистецтва. Великий інтерес у зв'язку з цим викликала народна пісня. Науковці починають записувати музичний фольклор, композитори активно використовують його у своїх творах. Величезну кількість українських народних пісень (мелодій і текстів) записав Микола Лисенко. Фольклором займався і Петро Сокальський, який створив наукову працю «Руська народна музика...». Докорінно змінилося концертне і театральне життя. Відкриваються оперні театри в Києві, Харкові, Львові. У великих і малих містах України організовуються симфонічні концерти, музичні товариства, відкриваються філіали Російського музичного товариства (РМТ), а також товариства «Боян» (спочатку у Львові й інших містах Західної України, а потім у Києві). Звичайно, за самодержавства українське мистецтво не мало необхідних можливостей для свого розвитку. Але передові російські діячі всіляко підтримували українську демократичну культуру. Про це свідчать творчі стосунки між С. Гулаком-Артемовським і М. Глинкою, П. Сокальським і О. Даргомижським, М. Лисенком і М. Римським-Корсаковим та П. Чайковським. Вплив російської класичної музики на формування українського національного мистецтва був величезним. Безпосередній поштовх до розвитку цілого ряду музичних жан- рів дав український театр, який у 70—80-ті роки минулого століття досяг високого професіоналізму. Діяльність музично-театральних труп на чолі з М. Кропивницьким, М. Садовським, М. Старицьким, П. Саксаганським, М. Карпенко-Карим, М. Заньковецькою заміни ла певною мірою відсутній у той час український оперний театр. Для цих вистав почали створювати музику українські композитори, зокрема, М. Лисенко.
-
=== Видатні особистості Микола Віталійович Лисенко ===
+
'''Микола Віталійович '''[[Тема 6. Українська опера. Гулак-Артемовський, Лисенко. Сольфеджування вправ у тональності ля-мінор|'''Лисенко''']]
Найвидатніша постать в українській музиці другої половини XIX ст.— Микола Віталійович Лисенко. За тривале творче життя (більш ніж півстоліття) він написав сотні творів, виступав як піаніст і диригент, займався педагогічною працею, збирав і досліджу вав фольклор, вів широку музично-громадську роботу. Лисенко започаткував або розвинув усі музичні жанри: оперний, симфонічний, кантатно-ораторіальний, хоровий, камерно-вокальний і камер но-інструментальний. У багатьох з них він досяг справжніх художніх вершин.
Найвидатніша постать в українській музиці другої половини XIX ст.— Микола Віталійович Лисенко. За тривале творче життя (більш ніж півстоліття) він написав сотні творів, виступав як піаніст і диригент, займався педагогічною працею, збирав і досліджу вав фольклор, вів широку музично-громадську роботу. Лисенко започаткував або розвинув усі музичні жанри: оперний, симфонічний, кантатно-ораторіальний, хоровий, камерно-вокальний і камер но-інструментальний. У багатьох з них він досяг справжніх художніх вершин.
-
<br>
+
[[Image:Пам'ятник М.Лисенку в Києві.jpeg|240px|Пам'ятник М.Лисенку в Києві.jpeg]]
+
+
Пам'ятник М.Лисенку в Києві
-
=== Видатні особистості ФеліксМендельсон ===
+
'''Фелікс Мендельсон'''
Фелікс Мендельсон (Felix Mendelssohn, повне ім'я Jakob Ludwig Felix Mendelssohn Bartholdy — Я́коб Лю́двіг Фе́лікс Ме́ндельсон-Барто́льді) Німецький піаніст єврейського походження, піаніст, диригент, музично-суспільний діяч, автор весільного маршу. Народився 3 –го лютого у Гамбурзі в сім'ї банкіра Абрагама Мендельсона, який разом з дружиною Лією прийняли християнство, і їхні діти були хрещені під прізвищем Мендельсон-Бартольді. Дід Фелікса Мендельсона — Мозес Мендельсон був визнаним у Німеччині філософом. В 1812 переїзжає з сім'єю до Берліна, де з 1817 починає займатися музикою з К.Цельтером, а в 1821 знайомиться з Гете. На формування естетичних поглядів Мендельсона значно вплинуло спілкування з видними представниками наукової й художньої думки (В. Гумбольдт, Г.Гейне Е. Т. А. Гофман, Н. Паганіні ); велику роль зіграли багаторічний контакт із И. В. Ґете, що прищепив Мендельсону симпатії до класичного мистецтва, а також курс лекцій Г. Гегеля з естетики, що був прослуханий Мендельсоном у Берлінському університеті. Створення увертюри до комедії У. Шекспіра «Сон у літню ніч» (1826) — свідчення ранньої творчої зрілості Мендельсона. Значною подією в музичному житті того часу було виконання під керуванням Мендельсона після багаторічного забуття «Страстей за Матвієм» Й. С. Баха (1829). Одночасно Мендельсон здобував славу композитора, піаніста, скрипаля. В 1829-32 Мендельсон подорожував по Європі, дорожні враження відбилися в «Італійської», «Шотландської» симфоніях й інших творах. В 1833 Мендельсон керував Нижньорейнськими музичними фестивалями, в 1833-35 музик-директор у Дюссельдорфі (під керуванням Мендельсона вперше виконані багато творівГ. Ф. Генделя, Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Л. Бетховена). З 1835 диригент і керівник оркестру Гевандхауза в Лейпцизі, що здобув завдяки Мендельсону світову популярність. В 1843 з ініціативи Мендельсона відкрилася Лейпцизька консерваторія.
Фелікс Мендельсон (Felix Mendelssohn, повне ім'я Jakob Ludwig Felix Mendelssohn Bartholdy — Я́коб Лю́двіг Фе́лікс Ме́ндельсон-Барто́льді) Німецький піаніст єврейського походження, піаніст, диригент, музично-суспільний діяч, автор весільного маршу. Народився 3 –го лютого у Гамбурзі в сім'ї банкіра Абрагама Мендельсона, який разом з дружиною Лією прийняли християнство, і їхні діти були хрещені під прізвищем Мендельсон-Бартольді. Дід Фелікса Мендельсона — Мозес Мендельсон був визнаним у Німеччині філософом. В 1812 переїзжає з сім'єю до Берліна, де з 1817 починає займатися музикою з К.Цельтером, а в 1821 знайомиться з Гете. На формування естетичних поглядів Мендельсона значно вплинуло спілкування з видними представниками наукової й художньої думки (В. Гумбольдт, Г.Гейне Е. Т. А. Гофман, Н. Паганіні ); велику роль зіграли багаторічний контакт із И. В. Ґете, що прищепив Мендельсону симпатії до класичного мистецтва, а також курс лекцій Г. Гегеля з естетики, що був прослуханий Мендельсоном у Берлінському університеті. Створення увертюри до комедії У. Шекспіра «Сон у літню ніч» (1826) — свідчення ранньої творчої зрілості Мендельсона. Значною подією в музичному житті того часу було виконання під керуванням Мендельсона після багаторічного забуття «Страстей за Матвієм» Й. С. Баха (1829). Одночасно Мендельсон здобував славу композитора, піаніста, скрипаля. В 1829-32 Мендельсон подорожував по Європі, дорожні враження відбилися в «Італійської», «Шотландської» симфоніях й інших творах. В 1833 Мендельсон керував Нижньорейнськими музичними фестивалями, в 1833-35 музик-директор у Дюссельдорфі (під керуванням Мендельсона вперше виконані багато творівГ. Ф. Генделя, Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Л. Бетховена). З 1835 диригент і керівник оркестру Гевандхауза в Лейпцизі, що здобув завдяки Мендельсону світову популярність. В 1843 з ініціативи Мендельсона відкрилася Лейпцизька консерваторія.
-
=== Творчість Фе́лікса Мендельсо́на ===
+
Творчість Фе́лікса Мендельсо́на
-
Мендельсон — один з найвизначніших представників німецького романтизму, тісно пов'язаний із класичними традиціями (естетична позиція Мендельсона — засновника лейпцігської школи — відрізнялася орієнтацією на класичні зразки), проте Мендельсон шукав нових типів виразності. Музика Мендельсона відрізняється прагненням до ясності й урівноваженості, їй властиві елегійність тону, опора на побутові форми музикування й інтонації німецької народної пісні («Пісні без слів» для фортепіано й ін.). Специфічна для Мендельсона образна сфера — витончена фантастична скерцозність (увертюра з музики до п'єси «Сон у літню ніч» й ін.). Виконавський стиль Мендельсона-піаніста, супротивника поверхневої віртуозності, вплинув на його інструментальну музику (концерти, ансамблі й ін.). Один із творців романтичного симфонізму, Мендельсон збагатив його жанром програмної концертної увертюри («Морська тиша й щасливе плавання», 1832, і ін.).
+
Мендельсон — один з найвизначніших представників німецького романтизму, тісно пов'язаний із класичними традиціями (естетична позиція Мендельсона — засновника лейпцігської школи — відрізнялася орієнтацією на класичні зразки), проте Мендельсон шукав нових типів виразності. Музика Мендельсона відрізняється прагненням до ясності й урівноваженості, їй властиві елегійність тону, опора на побутові форми музикування й інтонації німецької народної [[10. Пісні літературного походження. «Ще не вмерла Україна» П. Чубинського, М. Вербицького — національний гімн нашої держави|пісні ]](«Пісні без слів» для фортепіано й ін.). Специфічна для Мендельсона образна сфера — витончена фантастична скерцозність (увертюра з музики до п'єси «Сон у літню ніч» й ін.). Виконавський стиль Мендельсона-піаніста, супротивника поверхневої віртуозності, вплинув на його інструментальну музику (концерти, ансамблі й ін.). Один із творців романтичного симфонізму, Мендельсон збагатив його жанром програмної концертної увертюри («Морська тиша й щасливе плавання», 1832, і ін.).
-
=== Прослуховування музики та перегляд відео-матеріалу ===
Прослуховування музики та перегляд відео-матеріалу
+
+
{{#ev:youtube|svESpjyCpbk}}
+
+
{{#ev:youtube|cKWelcf2oTo&feature=related}}
+
+
{{#ev:youtube|XpHxxIUiC_I}}<br>
+
+
'''Список використаної літератури'''
*Урок на тему "Інструментальна музика 19ст. Ф.Мендельсон" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область
*Урок на тему "Інструментальна музика 19ст. Ф.Мендельсон" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область
Строка 95:
Строка 129:
*youtube. com
*youtube. com
-
Над уроком працювали: учитель Козубська В.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований спеціаліст диригенсько-хорового відділу Муха О.М
+
'''Над уроком працювали''': учитель Козубська В.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований випускник диригенсько-хорового відділу музичної школи м. Луцька Муха О.М
-
<br> Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
+
<br> Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ Образовательном форуме], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ блог,] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ Гильдия Лидеров Образования] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
ознайомити студентів з історією музичної культури, її провідними напрямками та стилями, етапами ровитку, починаючи з архаїчних форм до специфічних музичних явищ нового і новітнього часу;
виховати розуміння заномірностей музично-історичного процесу;
розуміння культурно-типологічних характеристик музичного мистецтва, діалектики розвитку основних культурно-історичних традицій та музичної стилістики;
підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.
Хід уроку
Вступне слово вчителя.
Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео.
Дискусія, робота по групам. Висновок по темі
Учень повинен знати
окремі художні явища у соціокультурному просторі; основні риси того чи іншого музичного стилю, напрямку, течії і їх конкретні прояви у творчості композитора; досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики.
Учень повинен вміти
вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.
Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)
Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.
Інструментальна музика
Поширене твердження про те, що інструментальна музика та музичні інструменти виникли з потреби наслідувати голос людини й самої природи, сучасна наука спростовує. Натомість, починаючи з ХІХ ст. висловлюється припущення про ймовірне походження інструментальної музики незалежно від співу і навіть до його виникнення (наприклад, так званій "фізичній музиці" (музиці неживого світу) - кілька мільярдів, а "біологічній" - близько 150 млн. років). Різновидом творчої діяльності є музичне мистецтво, яке відображає дійсність у художніх звукових образах. У XIX ст. в багатьох європейських країнах виникли національні музичні школи — норвезька (Е. Ґріґ), польська (Ф. Шопен), чеська (Б. Сметана, А. Дворжак), угорська (Ф. Ліст), фінська (Я. Сібеліус). Якщо попервах переважали італійські опери, то в XIX ст. на театральних сценах Австрії ставилися твори австрійських, італійських, німецьких, французьких композиторів. У Віденській опері виконувалися твори Моцарта, Бетховена, Вагнера, Верді, Штрауса, Чайковського.
Видатні особистості
Людвіг ван Бетховен
Німецький композитор Людвіг ван Бетховен (1770-1827) з дитинства чудово грав на багатьох інструментах. Відзначався волелюбністю і войовничим демократизмом. У 22-річному віці назавжди переїхав з Бонна до Відня, брав уроки у визнаних композиторів Моцарта і Гайдна. Швидко завоював популярність віртуозного піаніста, а згодом і композитора. Його твори стали неоціненним внеском у світову музичну культуру. Бетховен вирізнявся надзвичайною працездатністю. Великий композитор поєднував у собі обдарованість, бездоганне знання музики, громадянську позицію мужньої й самовідданої людини. У розквіті сил написав прекрасні сонати — «Місячну», «Крейцерову», «Героїчну» симфонію, а в зрілі роки — знамениту Дев'яту симфонію.
Портрет Паганіні.Малюнок художника Енгра
Італійський скрипаль і композитор Нікколо Паганіні (1782-1840) був одним з основоположників музичного романтизму. Дав безліч концертів у багатьох європейських країнах. Його феноменальний талант викликав шалене захоплення у слухачів. Паганіні написав понад 200 п'єс для гітари та низку концертів для скрипки з оркестром і соло.
Людвіг ван Бетховен
Джузеппе Верді
Джузеппе Верді (1813-1901) — видатний італійський композитор. Свою обдарованість виявив уже в семирічному віці. Опери Верді стали популярними в середині XIX ст. Романтичні тенденції ранніх опер композитора поступилися яскравим образам простих людей, чия драма пов'язана з суспільно-політичними потрясіннями. «Трубадур», «Травіата», «Аїда» увійшли до скарбниці світового оперного мистецтва. В історії музичної культури Верді прославився і як реформатор. Він рішуче змінив структуру і характер італійської опери, наповнив її неповторним вокалом, драматизмом, мелодійністю. Зусиллями Дж. Верді, а також Дж. Россіні, Р. Вагнера, Ш. Гуно, Ж. Бізе та інших в Європі розвивалися різні жанри опери.
Джованні Больдіні. Джузеппе Верді. 1886
Гектop Луї Берліоз
Творчість французького композитора й диригента Гектopa-Луї Берліоза (1803-1869) пройнята духом романтизму. За енергією його твори близькі до творів В. Гюґо в літературі та Е. Делакруа в живописі. Суперечності романтизму — не тільки загальнодоступність, близькість до народу, героїка, але й крайній індивідуалізм — були властиві і творчості Берліоза. Від захоплення революційними подіями в європейських країнах він перейшов до академізму, оспівування сюжетів релігійної та античної історії.
Гектор Берліоз, фото Karl Reutlinger, 1864
Музика слов'янських народів
Елементи музики слов'янських народів, у тому числі українського, увібрала творчість дивовижного польського композитора й піаніста Фрідеріка Шопена (1810-1849). Він був творцем нових стилів і жанрів фортепіанної музики, написав десятки творів, що склали цілу епоху у світовому музичному мистецтві.
Неперевершеним майстром втілення в музиці російської поезії був Михайло Глинка (1804-1857). Досі виконуються його блискучі романси, героїчна опера «Іван Сусанін» («Життя за царя») та «Руслан і Людмила».
Михайло Глинка
Короткий підсумок
Отже, музичну культуру України першої половини XIX ст. характеризує збирання творчих сил, перехід мистецтва на нові, демократичні засади Остаточно цей перелом відбувся дещо пізніше. У другій половині XIX ст. українська музика досягла значних успіхів. Відбувається процес формування глибоко народного й реалістичного мистецтва. Великий інтерес у зв'язку з цим викликала народна пісня. Науковці починають записувати музичний фольклор, композитори активно використовують його у своїх творах. Величезну кількість українських народних пісень (мелодій і текстів) записав Микола Лисенко. Фольклором займався і Петро Сокальський, який створив наукову працю «Руська народна музика...». Докорінно змінилося концертне і театральне життя. Відкриваються оперні театри в Києві, Харкові, Львові. У великих і малих містах України організовуються симфонічні концерти, музичні товариства, відкриваються філіали Російського музичного товариства (РМТ), а також товариства «Боян» (спочатку у Львові й інших містах Західної України, а потім у Києві). Звичайно, за самодержавства українське мистецтво не мало необхідних можливостей для свого розвитку. Але передові російські діячі всіляко підтримували українську демократичну культуру. Про це свідчать творчі стосунки між С. Гулаком-Артемовським і М. Глинкою, П. Сокальським і О. Даргомижським, М. Лисенком і М. Римським-Корсаковим та П. Чайковським. Вплив російської класичної музики на формування українського національного мистецтва був величезним. Безпосередній поштовх до розвитку цілого ряду музичних жан- рів дав український театр, який у 70—80-ті роки минулого століття досяг високого професіоналізму. Діяльність музично-театральних труп на чолі з М. Кропивницьким, М. Садовським, М. Старицьким, П. Саксаганським, М. Карпенко-Карим, М. Заньковецькою заміни ла певною мірою відсутній у той час український оперний театр. Для цих вистав почали створювати музику українські композитори, зокрема, М. Лисенко.
Найвидатніша постать в українській музиці другої половини XIX ст.— Микола Віталійович Лисенко. За тривале творче життя (більш ніж півстоліття) він написав сотні творів, виступав як піаніст і диригент, займався педагогічною працею, збирав і досліджу вав фольклор, вів широку музично-громадську роботу. Лисенко започаткував або розвинув усі музичні жанри: оперний, симфонічний, кантатно-ораторіальний, хоровий, камерно-вокальний і камер но-інструментальний. У багатьох з них він досяг справжніх художніх вершин.
Пам'ятник М.Лисенку в Києві
Фелікс Мендельсон
Фелікс Мендельсон (Felix Mendelssohn, повне ім'я Jakob Ludwig Felix Mendelssohn Bartholdy — Я́коб Лю́двіг Фе́лікс Ме́ндельсон-Барто́льді) Німецький піаніст єврейського походження, піаніст, диригент, музично-суспільний діяч, автор весільного маршу. Народився 3 –го лютого у Гамбурзі в сім'ї банкіра Абрагама Мендельсона, який разом з дружиною Лією прийняли християнство, і їхні діти були хрещені під прізвищем Мендельсон-Бартольді. Дід Фелікса Мендельсона — Мозес Мендельсон був визнаним у Німеччині філософом. В 1812 переїзжає з сім'єю до Берліна, де з 1817 починає займатися музикою з К.Цельтером, а в 1821 знайомиться з Гете. На формування естетичних поглядів Мендельсона значно вплинуло спілкування з видними представниками наукової й художньої думки (В. Гумбольдт, Г.Гейне Е. Т. А. Гофман, Н. Паганіні ); велику роль зіграли багаторічний контакт із И. В. Ґете, що прищепив Мендельсону симпатії до класичного мистецтва, а також курс лекцій Г. Гегеля з естетики, що був прослуханий Мендельсоном у Берлінському університеті. Створення увертюри до комедії У. Шекспіра «Сон у літню ніч» (1826) — свідчення ранньої творчої зрілості Мендельсона. Значною подією в музичному житті того часу було виконання під керуванням Мендельсона після багаторічного забуття «Страстей за Матвієм» Й. С. Баха (1829). Одночасно Мендельсон здобував славу композитора, піаніста, скрипаля. В 1829-32 Мендельсон подорожував по Європі, дорожні враження відбилися в «Італійської», «Шотландської» симфоніях й інших творах. В 1833 Мендельсон керував Нижньорейнськими музичними фестивалями, в 1833-35 музик-директор у Дюссельдорфі (під керуванням Мендельсона вперше виконані багато творівГ. Ф. Генделя, Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Л. Бетховена). З 1835 диригент і керівник оркестру Гевандхауза в Лейпцизі, що здобув завдяки Мендельсону світову популярність. В 1843 з ініціативи Мендельсона відкрилася Лейпцизька консерваторія.
Творчість Фе́лікса Мендельсо́на
Мендельсон — один з найвизначніших представників німецького романтизму, тісно пов'язаний із класичними традиціями (естетична позиція Мендельсона — засновника лейпцігської школи — відрізнялася орієнтацією на класичні зразки), проте Мендельсон шукав нових типів виразності. Музика Мендельсона відрізняється прагненням до ясності й урівноваженості, їй властиві елегійність тону, опора на побутові форми музикування й інтонації німецької народної пісні («Пісні без слів» для фортепіано й ін.). Специфічна для Мендельсона образна сфера — витончена фантастична скерцозність (увертюра з музики до п'єси «Сон у літню ніч» й ін.). Виконавський стиль Мендельсона-піаніста, супротивника поверхневої віртуозності, вплинув на його інструментальну музику (концерти, ансамблі й ін.). Один із творців романтичного симфонізму, Мендельсон збагатив його жанром програмної концертної увертюри («Морська тиша й щасливе плавання», 1832, і ін.).
Фелікс Мендельсон
Прослуховування музики та перегляд відео-матеріалу
Список використаної літератури
Урок на тему "Інструментальна музика 19ст. Ф.Мендельсон" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область
Урок на тему "Інструментальна музика 19ст. Ф.Мендельсон" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область
Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни
Асафьев Б. Шопен в воспроизведении русских композиторов / Б. Асафьев // Как исполнять Шопена : учеб.-метод. пособие / сост. А. В. Зосимова. – М. : КЛАССИКА - ХХІ, 2005. – С. 187 – 201
Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 447 с.
Холопова В.Н. Три стороны музыкального содержания / В.Н. Холопова // Музыкальное содержание: наука и педагогика : материалы Первой Рос. науч.-практ. конф. (4 – 5 декабря 2000 г., г. Москва). – М. – Уфа : РИЦ УГИИ, 2002. – С. 55 – 76.
youtube. com
Над уроком працювали: учитель Козубська В.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований випускник диригенсько-хорового відділу музичної школи м. Луцька Муха О.М
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
