Романтизм. Музичні ознаки.Повні уроки

KNOWLEDGE HYPERMARKET

 		Версия 19:10, 9 апреля 2011 (просмотреть исходный код)
User14  (Обсуждение | вклад)
← Предыдущая правка
		Текущая версия на 19:36, 29 октября 2012 (просмотреть исходный код)
User1  (Обсуждение | вклад) 
 
		
(8 промежуточных версий не показаны.)
Строка 3:
Строка 3:
 <metakeywords>Музика, клас, урок, на тему, 8 клас,Романтизм. Музичні ознаки</metakeywords><br>    <metakeywords>Музика, клас, урок, на тему, 8 клас,Романтизм. Музичні ознаки</metakeywords><br>  
  
- === Тема  === + <br> 
-   + 
- Романтизм. Музичні ознаки. + 
  
- === Тип уроку  === + '''Тип уроку''' 
  
 Комбінований    Комбінований  
  
- === Мета  === + '''Мета''' 
  
 *Дослідити яскраве явище культури – романтизм та визначити причини його виникнення;    *Дослідити яскраве явище культури – романтизм та визначити причини його виникнення;  
- *Визначити характерні ознаки стилю;   + *Визначити характерні ознаки [[Лексика конфесійного стилю|стилю]];  
 *Дослідити напрямок мистецтва романтизм, як систему певних музичних та ідейно-художніх ознак;    *Дослідити напрямок мистецтва романтизм, як систему певних музичних та ідейно-художніх ознак;  
 *Прослідкувати романтичні тенденції в творчості видатних музикантів Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Листа, Ф. Шопена, К. Сен-Санса;    *Прослідкувати романтичні тенденції в творчості видатних музикантів Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Листа, Ф. Шопена, К. Сен-Санса;  
- *Зіставити головні риси та стильові прийоми творчості великих митців романтичного стилю Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Листа, Ф. Шопена, К. Сен-Санса; + *Зіставити головні риси та стильові прийоми творчості великих митців романтичного стилю Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Листа, Ф. Шопена, К. Сен-Санса;<br>
  
- <br> + '''Задачі уроку''' 
-   + 
- === Задачі уроку  === + 
  
 *Ознайомити студентів з історією музичної культури, зародженням течії романтизму в музиці    *Ознайомити студентів з історією музичної культури, зародженням течії романтизму в музиці  
Строка 28:
Строка 24:
 *підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.  *підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.
  
- === Хід уроку  === + '''Хід уроку''' 
  
 *Вступне слово вчителя.    *Вступне слово вчителя.  
Строка 34:
Строка 30:
 *Дискусія, робота по групам. Висновок по темі  *Дискусія, робота по групам. Висновок по темі
  
- === Учень повинен знати  === + '''Учень повинен знати''' 
  
 Окремі художні явища у соціокультурному просторі; Основні риси, течії романтизму і конкретні прояви у творчості композитора; Досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики.    Окремі художні явища у соціокультурному просторі; Основні риси, течії романтизму і конкретні прояви у творчості композитора; Досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики.  
  
- === Учень повинен вміти  === + '''Учень повинен вміти''' 
  
 Вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.    Вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.  
  
- === Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)  === + '''Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)''' 
  
 Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.    Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.  
  
- === Романтизм  === + '''Романтизм''' 
  
 Представники романтичного стилю (XIX ст.) найпочесніше місце серед усіх видів мистецтва відводили музиці. Справді, музика, немов голос серця, здатна передати життя людської душі, відкрити в звуках усі нюанси безмежного світу почуттів, настроїв, задумів. Саме емоційну виразність, першість почуття над раціо нальним мисленням романтики ставили за найвищу мету.    Представники романтичного стилю (XIX ст.) найпочесніше місце серед усіх видів мистецтва відводили музиці. Справді, музика, немов голос серця, здатна передати життя людської душі, відкрити в звуках усі нюанси безмежного світу почуттів, настроїв, задумів. Саме емоційну виразність, першість почуття над раціо нальним мисленням романтики ставили за найвищу мету.  
Строка 52:
Строка 48:
 Романтизм - це, з одного боку, стійкі ознаки людської свідомості, а з іншого - доба, в яку ці якості стають головними в культурі. Романтизм походить від декількох понять: романський мовний світ початку ХІХ ст. з його народною мовою та романська архітектура того часу. У музиці напрям романтизму склався в 1820-ті роки, розвиток його зайняв XIX ст. Композитори романтики старалися за допомогою музичних засобів виразити глибину і багатство внутрішнього світу людини. Музика стає більш рольової, індивідуальної. Одержують розвиток пісенні жанри, зокрема балада.    Романтизм - це, з одного боку, стійкі ознаки людської свідомості, а з іншого - доба, в яку ці якості стають головними в культурі. Романтизм походить від декількох понять: романський мовний світ початку ХІХ ст. з його народною мовою та романська архітектура того часу. У музиці напрям романтизму склався в 1820-ті роки, розвиток його зайняв XIX ст. Композитори романтики старалися за допомогою музичних засобів виразити глибину і багатство внутрішнього світу людини. Музика стає більш рольової, індивідуальної. Одержують розвиток пісенні жанри, зокрема балада.  
  
- === Представники романтизму в музиці  === + Представники романтизму в [[Жанри_в_музиці._М.Катричко_"Рідна_мова"._Тактування_у_тридольному_розмірі._Реферат|музиці ]] 
  
 Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,&nbsp;&nbsp;А. Н. Ськрябін&nbsp;і А. Н. Ськрябін.    Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,&nbsp;&nbsp;А. Н. Ськрябін&nbsp;і А. Н. Ськрябін.  
  
- [[Image:Франц Шуберт.jpeg]] + &nbsp;'''{{#ev:youtube|lAvcmWK7jVE}}''' 
  
- Франц Шуберт + <br> 
  
- [[Image:Э. Т. А. Гофман.jpeg]] + [[Image:Э. Т. А. Гофман.jpeg|240px|портрет Гофмана]]  
  
- Э. Т. А. Гофман + Э. Т. А. Гофман  
  
- [[Image:Н. А. Римський-Корсаков.jpeg]] + <br> {{#ev:youtube|1zrQzocD4jo&amp;feature=related}} 
  
- Н. А. Римський-Корсаков + <br> [[Image:Н. А. Римський-Корсаков.jpeg|240px|портрет]] 
  
- Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку мистецтва в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції).   + Н. А. Римський-Корсаков 
  +  
  + {{#ev:youtube|f5wFgn3j85U&amp;feature=related}} 
  +  
  + [[Image:Франц Шуберт.jpeg|240px|портрет Шуберта]] 
  +  
  + Франц Шуберт 
  +  
  + Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку [[Засоби виразності декоративного мистецтва|мистецтва]] в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції).  
  
 При цьому в рамках єдиного стильового напряму одержала велику свободу розвитку індивідуальна манера. Розвиваючись в багатьох країнах, романтизм всюди набував яскравої національної своєрідності, обумовленої власними історичними умовами і національними традиціями. Перші ознаки романтизму з'явилися майже одночасно в різних країнах. Фортепіано стає не тільки досконалим інструментом для втілення емоційного світу людини, але й творчою лабораторією композитора і виконавця, що стверджували крайнощі – новий віртуозний техніцизм і вираження найглибших інтимних настроїв. Загальним критерієм виконавської майстерності стає технічне володіння інструментом, здатність вразити уявлення публіки виконанням, відповідно підібраним репертуаром з салонно-віртуозної літератури.    При цьому в рамках єдиного стильового напряму одержала велику свободу розвитку індивідуальна манера. Розвиваючись в багатьох країнах, романтизм всюди набував яскравої національної своєрідності, обумовленої власними історичними умовами і національними традиціями. Перші ознаки романтизму з'явилися майже одночасно в різних країнах. Фортепіано стає не тільки досконалим інструментом для втілення емоційного світу людини, але й творчою лабораторією композитора і виконавця, що стверджували крайнощі – новий віртуозний техніцизм і вираження найглибших інтимних настроїв. Загальним критерієм виконавської майстерності стає технічне володіння інструментом, здатність вразити уявлення публіки виконанням, відповідно підібраним репертуаром з салонно-віртуозної літератури.  
  
- [[Image:Ференц Лист.jpeg]] + [[Image:Ференц Лист1.jpeg|240px|Ференц Лист]]<br> 
  
- Ференц Лист + Ференц Лист  
  
 Лише в середині ХІХ ст. завдяки музично-просвітницьким старанням Р. Шумана, Ф. Мендельсона, Ф. Ліста, А. Рубінштейна та їх послідовників стверджується новий підхід до виконавської інтерпретації, що ґрунтується на відчутті гармонії між художнім змістом твору і його виконанням та певній мірі артистичної свободи, пов’язаної з проявом панівної естетики втілення безпосереднього почуття. Стисло охарактеризувавши виконавську манеру Ф. Ліста, С. Рахманінова і Д. Мацуєва, можна дійти висновку, що в емоціоналізованому фортепіанно-виконавському стилі на перший план висувається стихійне начало, яке спонукає піаністів до «укрупнення» техніки, фрескової манери, оркестрово-колористичного розуміння фортепіанного тембру.    Лише в середині ХІХ ст. завдяки музично-просвітницьким старанням Р. Шумана, Ф. Мендельсона, Ф. Ліста, А. Рубінштейна та їх послідовників стверджується новий підхід до виконавської інтерпретації, що ґрунтується на відчутті гармонії між художнім змістом твору і його виконанням та певній мірі артистичної свободи, пов’язаної з проявом панівної естетики втілення безпосереднього почуття. Стисло охарактеризувавши виконавську манеру Ф. Ліста, С. Рахманінова і Д. Мацуєва, можна дійти висновку, що в емоціоналізованому фортепіанно-виконавському стилі на перший план висувається стихійне начало, яке спонукає піаністів до «укрупнення» техніки, фрескової манери, оркестрово-колористичного розуміння фортепіанного тембру.  
  
- [[Image:Рахманінов.jpeg]] + [[Image:Рахманінов.jpeg|240px|Рахманінов]]  
  
- С. Рахманінов + С. Рахманінов  
  
- <br> + <br> {{#ev:youtube|Lybp-0JFQdE&amp;feature=related}} 
  
- === Список використаної літератури  === + '''Список використаної літератури&nbsp;''' 
  
 *Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область    *Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область  
- *Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область + *Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область  
-   + *Цунікова І. О., учитель із предметів "Музичне мистецтво", "Мистецтво", "Художня культура", Маріупольська школа № 47 Донецької обл.  
- Цунікова І. О., учитель із предметів "Музичне мистецтво", "Мистецтво", "Художня культура", Маріупольська школа № 47 Донецької обл.   + 
-   + 
 *Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни    *Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни  
 *Антонець О. А. Еволюція салонної музики в європейській культурі&nbsp;: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства&nbsp;: спец. 17.00.03 / О. А. Антонець. – Х., 2006. – 21 с.    *Антонець О. А. Еволюція салонної музики в європейській культурі&nbsp;: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства&nbsp;: спец. 17.00.03 / О. А. Антонець. – Х., 2006. – 21 с.  
Строка 97:
Строка 99:
 *youtube. com  *youtube. com
  
- Над уроком працювали: учитель Козубська В.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований спеціаліст диригенсько-хорового відділу Муха О.М   + '''Над уроком працювали:''' учитель Козубська В.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований спеціаліст диригенсько-хорового відділу Муха О.М  
 <div><br></div>    <div><br></div>  
 Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.    Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.  
  
 [[Category:Музика]]  [[Category:Музика]]
Текущая версия на 19:36, 29 октября 2012
Гіпермаркет Знань>>Музика>>Музика 8 клас.Повні уроки>> Музика:Романтизм. Музичні ознаки.Повні уроки. 

 

 
Тип уроку 
Комбінований 
Мета 

Дослідити яскраве явище культури – романтизм та визначити причини його виникнення; 
Визначити характерні ознаки стилю; 
Дослідити напрямок мистецтва романтизм, як систему певних музичних та ідейно-художніх ознак; 
Прослідкувати романтичні тенденції в творчості видатних музикантів Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Листа, Ф. Шопена, К. Сен-Санса; 
Зіставити головні риси та стильові прийоми творчості великих митців романтичного стилю Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Листа, Ф. Шопена, К. Сен-Санса;


Задачі уроку 

Ознайомити студентів з історією музичної культури, зародженням течії романтизму в музиці 
Розвинути художньо-історичне мислення учнів; 
Показати соціально-політичну обумовленість музично-історичного руху; 
підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.

Хід уроку 

Вступне слово вчителя. 
Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео. 
Дискусія, робота по групам. Висновок по темі

Учень повинен знати 
Окремі художні явища у соціокультурному просторі; Основні риси, течії романтизму і конкретні прояви у творчості композитора; Досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики. 
Учень повинен вміти 
Вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності. 
Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв) 
Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні. 
Романтизм 
Представники романтичного стилю (XIX ст.) найпочесніше місце серед усіх видів мистецтва відводили музиці. Справді, музика, немов голос серця, здатна передати життя людської душі, відкрити в звуках усі нюанси безмежного світу почуттів, настроїв, задумів. Саме емоційну виразність, першість почуття над раціо нальним мисленням романтики ставили за найвищу мету. 
Романтизм - це, з одного боку, стійкі ознаки людської свідомості, а з іншого - доба, в яку ці якості стають головними в культурі. Романтизм походить від декількох понять: романський мовний світ початку ХІХ ст. з його народною мовою та романська архітектура того часу. У музиці напрям романтизму склався в 1820-ті роки, розвиток його зайняв XIX ст. Композитори романтики старалися за допомогою музичних засобів виразити глибину і багатство внутрішнього світу людини. Музика стає більш рольової, індивідуальної. Одержують розвиток пісенні жанри, зокрема балада. 
Представники романтизму в музиці  
Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,  А. Н. Ськрябін і А. Н. Ськрябін. 
 

 

 
 
Э. Т. А. Гофман 

 

 

  
Н. А. Римський-Корсаков 



 
 
Франц Шуберт 
Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку мистецтва в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції). 
При цьому в рамках єдиного стильового напряму одержала велику свободу розвитку індивідуальна манера. Розвиваючись в багатьох країнах, романтизм всюди набував яскравої національної своєрідності, обумовленої власними історичними умовами і національними традиціями. Перші ознаки романтизму з'явилися майже одночасно в різних країнах. Фортепіано стає не тільки досконалим інструментом для втілення емоційного світу людини, але й творчою лабораторією композитора і виконавця, що стверджували крайнощі – новий віртуозний техніцизм і вираження найглибших інтимних настроїв. Загальним критерієм виконавської майстерності стає технічне володіння інструментом, здатність вразити уявлення публіки виконанням, відповідно підібраним репертуаром з салонно-віртуозної літератури. 

 
Ференц Лист 
Лише в середині ХІХ ст. завдяки музично-просвітницьким старанням Р. Шумана, Ф. Мендельсона, Ф. Ліста, А. Рубінштейна та їх послідовників стверджується новий підхід до виконавської інтерпретації, що ґрунтується на відчутті гармонії між художнім змістом твору і його виконанням та певній мірі артистичної свободи, пов’язаної з проявом панівної естетики втілення безпосереднього почуття. Стисло охарактеризувавши виконавську манеру Ф. Ліста, С. Рахманінова і Д. Мацуєва, можна дійти висновку, що в емоціоналізованому фортепіанно-виконавському стилі на перший план висувається стихійне начало, яке спонукає піаністів до «укрупнення» техніки, фрескової манери, оркестрово-колористичного розуміння фортепіанного тембру. 
 
С. Рахманінов 

 

 
Список використаної літератури  

Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область 
Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область 
Цунікова І. О., учитель із предметів "Музичне мистецтво", "Мистецтво", "Художня культура", Маріупольська школа № 47 Донецької обл. 
Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни 
Антонець О. А. Еволюція салонної музики в європейській культурі : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.03 / О. А. Антонець. – Х., 2006. – 21 с. 
Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003. 
Влияние романтического виртуозного исполнительства на композиторское творчество (От Ф. Шопена к А. Скрябину) : дис. ... канд. искусствоведения : 17.00.02 / Усенко Наталия Михайловна. – Ростов-н/Д., 2005. – 168 с. 
youtube. com

Над уроком працювали: учитель Козубська В.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований спеціаліст диригенсько-хорового відділу Муха О.М 


 
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC._%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B8.%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8»
Предмети > Музика
@@ Строка 3: / Строка 3: @@
 <metakeywords>Музика, клас, урок, на тему, 8 клас,Романтизм. Музичні ознаки</metakeywords><br>
-=== Тема  ===
+<br>
-Романтизм. Музичні ознаки.
-=== Тип уроку  ===
+'''Тип уроку'''
 Комбінований
-=== Мета  ===
+'''Мета'''
 *Дослідити яскраве явище культури – романтизм та визначити причини його виникнення;
-*Визначити характерні ознаки стилю;
+*Визначити характерні ознаки [[Лексика конфесійного стилю|стилю]];
 *Дослідити напрямок мистецтва романтизм, як систему певних музичних та ідейно-художніх ознак;
 *Прослідкувати романтичні тенденції в творчості видатних музикантів Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Листа, Ф. Шопена, К. Сен-Санса;
-*Зіставити головні риси та стильові прийоми творчості великих митців романтичного стилю Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Листа, Ф. Шопена, К. Сен-Санса;
+*Зіставити головні риси та стильові прийоми творчості великих митців романтичного стилю Ф. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Листа, Ф. Шопена, К. Сен-Санса;<br>
-<br>
+'''Задачі уроку'''
-=== Задачі уроку  ===
 *Ознайомити студентів з історією музичної культури, зародженням течії романтизму в музиці
@@ Строка 28: / Строка 24: @@
 *підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.
-=== Хід уроку  ===
+'''Хід уроку'''
 *Вступне слово вчителя.
@@ Строка 34: / Строка 30: @@
 *Дискусія, робота по групам. Висновок по темі
-=== Учень повинен знати  ===
+'''Учень повинен знати'''
 Окремі художні явища у соціокультурному просторі; Основні риси, течії романтизму і конкретні прояви у творчості композитора; Досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики.
-=== Учень повинен вміти  ===
+'''Учень повинен вміти'''
 Вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.
-=== Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)  ===
+'''Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)'''
 Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.
-=== Романтизм  ===
+'''Романтизм'''
 Представники романтичного стилю (XIX ст.) найпочесніше місце серед усіх видів мистецтва відводили музиці. Справді, музика, немов голос серця, здатна передати життя людської душі, відкрити в звуках усі нюанси безмежного світу почуттів, настроїв, задумів. Саме емоційну виразність, першість почуття над раціо нальним мисленням романтики ставили за найвищу мету.
@@ Строка 52: / Строка 48: @@
 Романтизм - це, з одного боку, стійкі ознаки людської свідомості, а з іншого - доба, в яку ці якості стають головними в культурі. Романтизм походить від декількох понять: романський мовний світ початку ХІХ ст. з його народною мовою та романська архітектура того часу. У музиці напрям романтизму склався в 1820-ті роки, розвиток його зайняв XIX ст. Композитори романтики старалися за допомогою музичних засобів виразити глибину і багатство внутрішнього світу людини. Музика стає більш рольової, індивідуальної. Одержують розвиток пісенні жанри, зокрема балада.
-=== Представники романтизму в музиці  ===
+Представники романтизму в [[Жанри_в_музиці._М.Катричко_"Рідна_мова"._Тактування_у_тридольному_розмірі._Реферат|музиці ]]
 Представниками романтизму в музиці є: у Австрії Франц Шуберт; у Німеччині - Э. Т. А. Гофман, Карл Вебер, Фелікс Мендельсон, Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; у Італії - Нікколо Паганіні, Вінченцо Белліні, ранній Джузепе Верді; у Франції - Р. Берліоз, Д. Ф. Обер, Дж. Мейербер; у Польщі Фредерік Шопен; в Угорщині - Ференц Лист. У Росії в руслі романтизму працювали А. А. Алябйов, М. І. Глінка, Н. А. Римський-Корсаков,&nbsp;&nbsp;А. Н. Ськрябін&nbsp;і А. Н. Ськрябін.
-[[Image:Франц Шуберт.jpeg]]
+&nbsp;'''{{#ev:youtube|lAvcmWK7jVE}}'''
-Франц Шуберт
+<br>
-[[Image:Э. Т. А. Гофман.jpeg]]
+[[Image:Э. Т. А. Гофман.jpeg|240px|портрет Гофмана]]
 Э. Т. А. Гофман
-[[Image:Н. А. Римський-Корсаков.jpeg]]
+<br> {{#ev:youtube|1zrQzocD4jo&amp;feature=related}}
-Н. А. Римський-Корсаков
+<br> [[Image:Н. А. Римський-Корсаков.jpeg|240px|портрет]]
-Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку мистецтва в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції).
+Н. А. Римський-Корсаков
+{{#ev:youtube|f5wFgn3j85U&amp;feature=related}}
+[[Image:Франц Шуберт.jpeg|240px|портрет Шуберта]]
+Франц Шуберт
+Основною задачею романтизму було зображення внутрішнього світу, щиросердечного життя, а це можна було робити і на матеріалі історій, містики та ін. Потрібно було показати парадокс цього внутрішнього життя, її ірраціональність. Романтизм захопив всі сфери духовної культури: літературу, музику, театр, філософію, естетику, філологію та інші гуманітарні науки, пластичні мистецтва. Але разом з тим він не був вже тим універсальним стилем, яким був класицизм. На відміну від останнього романтизм майже не мав державних форм свого виразу (тому він не торкнувся істотним чином архітектури, вплинувши в основному на садово-паркову архітектуру, на архітектуру малих форм і на напрям так званої псевдоготики). Будучи не стільки стилем, скільки суспільним художнім рухом, романтизм відкривав дорогу подальшому розвитку [[Засоби виразності декоративного мистецтва|мистецтва]] в ХІХ ст., що проходив не у формі всеосяжних стилів, а у вигляді окремих течій та напрямів. Також вперше в романтизмі не була повністю переосмислена мова художніх форм: певною мірою збереглися стильові основи класицизму, істотно видозмінені і переосмислені в окремих країнах (наприклад, у Франції).
 При цьому в рамках єдиного стильового напряму одержала велику свободу розвитку індивідуальна манера. Розвиваючись в багатьох країнах, романтизм всюди набував яскравої національної своєрідності, обумовленої власними історичними умовами і національними традиціями. Перші ознаки романтизму з'явилися майже одночасно в різних країнах. Фортепіано стає не тільки досконалим інструментом для втілення емоційного світу людини, але й творчою лабораторією композитора і виконавця, що стверджували крайнощі – новий віртуозний техніцизм і вираження найглибших інтимних настроїв. Загальним критерієм виконавської майстерності стає технічне володіння інструментом, здатність вразити уявлення публіки виконанням, відповідно підібраним репертуаром з салонно-віртуозної літератури.
-[[Image:Ференц Лист.jpeg]]
+[[Image:Ференц Лист1.jpeg|240px|Ференц Лист]]<br>
 Ференц Лист
 Лише в середині ХІХ ст. завдяки музично-просвітницьким старанням Р. Шумана, Ф. Мендельсона, Ф. Ліста, А. Рубінштейна та їх послідовників стверджується новий підхід до виконавської інтерпретації, що ґрунтується на відчутті гармонії між художнім змістом твору і його виконанням та певній мірі артистичної свободи, пов’язаної з проявом панівної естетики втілення безпосереднього почуття. Стисло охарактеризувавши виконавську манеру Ф. Ліста, С. Рахманінова і Д. Мацуєва, можна дійти висновку, що в емоціоналізованому фортепіанно-виконавському стилі на перший план висувається стихійне начало, яке спонукає піаністів до «укрупнення» техніки, фрескової манери, оркестрово-колористичного розуміння фортепіанного тембру.
-[[Image:Рахманінов.jpeg]]
+[[Image:Рахманінов.jpeg|240px|Рахманінов]]
 С. Рахманінов
-<br>
+<br> {{#ev:youtube|Lybp-0JFQdE&amp;feature=related}}
-=== Список використаної літератури  ===
+'''Список використаної літератури&nbsp;'''
 *Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область
 *Урок на тему "Романтизм. Музичні ознаки" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область
+*Цунікова І. О., учитель із предметів "Музичне мистецтво", "Мистецтво", "Художня культура", Маріупольська школа № 47 Донецької обл.
-Цунікова І. О., учитель із предметів "Музичне мистецтво", "Мистецтво", "Художня культура", Маріупольська школа № 47 Донецької обл.
 *Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни
 *Антонець О. А. Еволюція салонної музики в європейській культурі&nbsp;: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства&nbsp;: спец. 17.00.03 / О. А. Антонець. – Х., 2006. – 21 с.
@@ Строка 97: / Строка 99: @@
 *youtube. com
-Над уроком працювали: учитель Козубська В.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований спеціаліст диригенсько-хорового відділу Муха О.М
+'''Над уроком працювали:''' учитель Козубська В.М., учитель Парфенюк А.М., дипломований спеціаліст диригенсько-хорового відділу Муха О.М
 <div><br></div>
 Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов&nbsp; высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
 [[Category:Музика]]

При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.

Разработка - Гипермаркет знаний 2008-

Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: