'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Хімія|Хімія]]>>[[Хімія 8 клас. Повні уроки]]>>Хімія: Основи, їх склад, назви. Повні уроки<metakeywords>Хімія, клас, урок, на тему, Основи, їх склад, назви</metakeywords>'''
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Хімія|Хімія]]>>[[Хімія 8 клас. Повні уроки]]>>Хімія: Основи, їх склад, назви. Повні уроки<metakeywords>Хімія, клас, урок, на тему, Основи, їх склад, назви</metakeywords>'''
-
----
+
== Тема ==
-
<br> '''''Тема. Основи, їх склад, назви.'''''
+
*Основи, їх склад, назви.
-
=== Мета уроку: ===
+
== Мета уроку ==
-
*вивчення сутності основ, донести до учнів інформацію щодо їх складу та назв.
+
*вивчення сутності основ, донести до учнів [http://xvatit.com/it інформацію] щодо їх складу та назв.
-
=== Задачі уроку: ===
+
== Задачі уроку ==
*пояснити учням поняття основ, спосіб їх утворення, основні елементи та назви.
*пояснити учням поняття основ, спосіб їх утворення, основні елементи та назви.
-
=== Основні терміни: ===
+
== Основні терміни ==
-
Основи – сполуки, молекули яких складаються з металу та гідроксидних груп — ОН.<br>Катіон – це позитивно заряджений йон.<br>Аніон – це негативно заряджений йон.<br>Дисоціація – це розклад частинки (молекули, радикала, йона) на декілька більш простих частинок.<br>Кислотний залишок - група атомів, що залишається при відщепленні від молекули кислоти йонів Гідрогену.
+
Основи – сполуки, молекули яких складаються з металу та гідроксидних груп — ОН.
-
=== Хід уроку ===
+
Катіон – це позитивно заряджений йон.
-
=== Частина 1. Сутність основ, їх склад. ===
+
Аніон – це негативно заряджений йон.
-
<br>Основами називаються сполуки, молекули яких складаються з металу та гідроксидних груп — ОН. <br>Основи – це складні сполуки, що складаються з катіона, та гідроксид-іона. Загальна формула – M(OH)x. З точки зору теорії електролітичної дисоціації, основи – це електроліти, які у водному розчині дисоціюють з утворенням лише одного типу аніонів – гідроксид-іонів. За здатністю до дисоціації основи називаються лугами. <br> [[Image:him8_14_1.jpg]]<br>''Мал.1 . Дисоціація води.''<br>Основи у воді дисоціюють на йони металу (амонію у випадку гідрату амоніаку) і гідроксид-йони. Жодних інших аніонів, крім гідроксид-йонів, основи не утворюють.<br>Водні розчини лугів надають розчину лакмусу синього кольору, фенолфталеїну – малинового, метилоранжу – жовтого. Нерозчинні основи поділяються на амфотерні гідроксиди та основи. Кількість гідроксид-іонів, здатних заміщуватись на кислотні залишки, визначає кислотність основ та амфотерних гідроксидів. Тому вони можуть бути однокислотні, двокислотні, трикислотні, чотирикислотні.<br>''[[Image:him8_14_2.jpg]] <br>Мал. 2. Особливості розчинних і нерозчинних основ.''
+
Дисоціація – це розклад частинки ([[Тема 34. Тіла, речовини , молекули|молекули]], радикала, йона) на декілька більш простих частинок.
-
=== Контролюючий блок 1 ===
+
Кислотний залишок - група атомів, що залишається при відщепленні від молекули кислоти йонів Гідрогену.
-
<br>1. Охарактеризуйте процес утворення основ.<br>2. Які основи називаються лугами?<br>3. Що визначає кислотність основ?
+
== Хід уроку ==
-
=== Частина 2. Назви основ. ===
+
=== Сутність основ, їх склад. ===
-
<br>Згідно з міжнародною номенклатурою назви основ складаються з назви катіона металу і слова гідроксид, вказуючи в дужках валентність катіона, якщо вона змінна, наприклад:<br>NaOH — натрій гідроксид (їдкий натр);<br>[[Image:him8_14_3.jpg]] <br>''Мал. 3. Натрій гідроксид.''<br><br>KOH — калій гідроксид (їдкий калій);<br>'' [[Image:him8_14_4.jpg]]<br>Мал. 4. Калій гідроксид.''<br><br>Ca(OH)2 — кальцій гідроксид (гашене вапно);<br>'' [[Image:him8_14_5.jpg]]<br>Мал. 5. Кальцій гідроксид.''<br><br>Fe(OH)2 — ферум (ІІ) гідроксид;<br>Fe(OH)3 — ферум (ІІІ) гідроксид.<br>Якщо до складу сполуки входять інші йони, то в назві їх перелічують з відповідними числовими префіксами:<br>CrO(OH) — хром оксисен гідроксид,<br>Fe3O2(OH)5 — триферум диоксиген пентагідроксид.
+
Основами називаються сполуки, молекули яких складаються з металу та гідроксидних груп — ОН.
-
=== Контролюючий блок 2 ===
+
Основи – це складні [[Органічні сполуки, їх загальна характеристика. Повні уроки|сполуки]], що складаються з катіона, та гідроксид-іона. Загальна формула – M(OH)x. З точки зору теорії електролітичної дисоціації, основи – це електроліти, які у водному розчині дисоціюють з утворенням лише одного типу аніонів – гідроксид-іонів. За здатністю до дисоціації основи називаються лугами.
-
<br>1. Які методи класифікації назв основ ви знаєте?<br>2. Як позначається у назві основи, що валентність катіона змінна?<br>3. Випишіть та перелічіть назви найважливіших видів основ.
+
[[Image:Him8 14 1.jpg|400px|Дисоціація води]]
-
=== Частина 3. Добування основ. ===
+
''Мал.1 . Дисоціація води.''
-
<br>Методи добування гідроксидів:<br>1) Взаємодія активних металів з водою:<br>2Na + 2H2O = 2NaOH + H2<br>Взаємодію основи і води ви можете спостерігати на наступному відео.<br>''Відео 1. Взаємодія натрій гідроксиду і води.''
+
Основи у воді дисоціюють на йони металу (амонію у випадку гідрату амоніаку) і гідроксид-йони. Жодних інших аніонів, крім гідроксид-йонів, основи не утворюють.
-
{{#ev:youtube|16dshZ5GHZw}}
+
-
2) Електроліз водних розчинів деяких солей:<br>2NaCl + 2H2O → H2 (катод) + Cl2 (анод) + 2NaOH (біля катода)<br><br>3) Взаємодія основних оксидів з водою:<br>CaOH + H2O = Ca(OH)2<br>Na2O + H2O = 2NaOH<br>Як відбувається описана вище реакція ви можете спостерігати на відео, зазначеному нижче.<br>''Відео 2. Взаємодія основних оксидів з кислотою.''
+
-
{{#ev:youtube| jMAml7K0fKo}}
+
Водні розчини [[Практична робота до теми Хімічні властивості оксидів: взаємодія з лугами, іншими оксидами.|лугів]] надають розчину лакмусу синього кольору, фенолфталеїну – малинового, метилоранжу – жовтого. Нерозчинні основи поділяються на амфотерні гідроксиди та основи. Кількість гідроксид-іонів, здатних заміщуватись на кислотні залишки, визначає кислотність основ та амфотерних гідроксидів. Тому вони можуть бути однокислотні, двокислотні, трикислотні, чотирикислотні.
Взаємодія солей з кислотами:<br>Na[Al(OH)4] + HCl = NaCl + Al(OH)3<br>
+
-
=== Контролюючий блок 3 ===
+
[[Image:Him8 14 2.jpg|400px|Особливості розчинних і нерозчинних основ]]
-
<br>1. Перелічіть основні методи добування основ.<br>2. Яку реакцію можна спостерігати при взаємодії основних оксидів з водою?<br>3. Зобразіть схематично електроліз водного розчину будь-якої солі.
+
''Мал. 2. Особливості розчинних і нерозчинних основ.''
-
=== Домашнє завдання ===
+
=== Контролюючий блок 1 ===
+
+
<br>''1. Охарактеризуйте процес утворення основ.<br>2. Які основи називаються лугами?<br>3. Що визначає кислотність основ? ''
+
+
=== Назви основ ===
+
+
Згідно з міжнародною номенклатурою назви основ складаються з назви катіона металу і слова гідроксид, вказуючи в дужках [[Презентація уроку: Валентність хімічних елементів. Визначення валентності за формулами бінарних сполук|валентність]] катіона, якщо вона змінна, наприклад:
+
+
NaOH — натрій гідроксид (їдкий натр);
+
+
[[Image:Him8 14 3.jpg|400px|Натрій гідроксид]]
+
+
''Мал. 3. Натрій гідроксид.''
+
+
KOH — калій гідроксид (їдкий калій);
+
+
[[Image:Him8 14 4.jpg|400px|Калій гідроксид]]
+
+
''Мал. 4. Калій гідроксид.''
+
+
Ca(OH)2 — кальцій гідроксид (гашене вапно);
+
+
[[Image:Him8 14 5.jpg|400px|Кальцій гідроксид]]
+
+
''Мал. 5. Кальцій гідроксид.''
+
+
Fe(OH)2 — ферум (ІІ) гідроксид;
+
+
Fe(OH)3 — ферум (ІІІ) гідроксид.
+
+
Якщо до складу сполуки входять інші йони, то в назві їх перелічують з відповідними числовими префіксами:
+
+
CrO(OH) — хром оксисен гідроксид,
+
+
Fe3O2(OH)5 — триферум диоксиген пентагідроксид.
+
+
=== Контролюючий блок 2 ===
+
+
<br>''1. Які методи класифікації назв основ ви знаєте?<br>2. Як позначається у назві основи, що валентність катіона змінна?<br>3. Випишіть та перелічіть назви найважливіших видів основ. ''
+
+
=== Добування основ ===
+
+
Методи добування гідроксидів:
+
+
1) Взаємодія активних [[Відео до уроку: Багатоманітність речовин. Прості й складні речовини. Метали й неметали|металів]] з водою:
+
+
2Na + 2H2O = 2NaOH + H2
+
+
Взаємодію основи і води ви можете спостерігати на наступному відео.
+
+
''Відео 1. Взаємодія натрій гідроксиду і води.''
+
+
{{#ev:youtube|16dshZ5GHZw}}
+
+
2) Електроліз водних розчинів деяких солей:
3) Взаємодія основних [[Поняття про оксиди, окиснення, горіння. Умови виникнення й припинення горіння|оксидів]] з водою:
+
+
CaOH + H2O = Ca(OH)2
+
+
Na2O + H2O = 2NaOH
+
+
Як відбувається описана вище реакція ви можете спостерігати на відео, зазначеному нижче.
+
+
''Відео 2. Взаємодія основних оксидів з кислотою.''
+
+
{{#ev:youtube| jMAml7K0fKo}}
+
+
4) Взаємодія солей з лугами:
+
+
CuSO4 + 2NaOH = Cu(OH)2 + Na2SO4
+
+
Взаємодія солей з [[13. Кислоти, їх склад, назви|кислотами]]:
+
+
Na[Al(OH)4] + HCl = NaCl + Al(OH)3
+
+
=== Контролюючий блок 3 ===
+
+
<br>''1. Перелічіть основні методи добування основ.<br>2. Яку реакцію можна спостерігати при взаємодії основних оксидів з водою?<br>3. Зобразіть схематично електроліз водного розчину будь-якої солі. ''
+
+
== Домашнє завдання ==
<br>Виконайте творчу роботу. Намалюйте план-схему структури будь-якої основи, та процес її взаємодії з водою за нормальних умов.
<br>Виконайте творчу роботу. Намалюйте план-схему структури будь-якої основи, та процес її взаємодії з водою за нормальних умов.
-
=== Цікаво знати, що… ===
+
== Цікаво знати, що… ==
-
<br>«Мінеральний «хамелеон»»<br>Відомо, що хамелеон від подразнення чи зміни зовнішнього середовища змінює колір своєї шкіри.<br>У хімії мінеральним «хамелеоном» називають метал марганець, сполуки якого залежно від умов реакції швидко змінюють своє забарвлення. Так, солі марганцю (ІІ) світло-рожевого кольору. Якщо ж до їх розчинів додати лугу, випадає білий осад манган (ІІ) гідроксиду, який на повітрі швидко буріє.<br>Дослід 1. У хімічну склянку наливають розведений розчин будь-якої солі манган (ІІ), підкислюють його концентрованою HNO3, висипають невелику кількість коричневого PbO2 і нагрівають. При цьому майже безбарвний розчин стає фіалковим:<br>2MnO2+ + 5PbO2 + 4H+ = 2MnO4 + 5Pb2+ + 2H2O<br>Дослід 2. У три склянки наливають фіалкового розчину ФОРМУЛА. У перший додають розведеної H2SO4, у другий – дистильованої води, а в третій – концентрованого розчину KOH. Потім у кожну склянку додають розчину K2SO3 або NaNO2. При цьому фіалкове забарвлення аніона MnO4 скрізь зникає, проте в першій склянці розчин знебарвлюється:<br>2MnO4 + 5SO3 + 6H+ = 2Mn2+ + 5SO4 + 3H2O<br>у другій – випадає бурий осад:<br>2MnO4 + 3SO3 + 5H2O = 2Mn(OH)4↓ + 3SO4 + 2OH<br>у третій – розчин вмить зеленіє:<br>2MnO4 + NO2 + 2OH = 2MnO4 + NO3 + H2O<br>Дослід 3. Якщо висипати твердий залишок після прожарювання KMnO4 у воду, то спочатку утворюється розчин зеленого кольору, який швидко переходить у синьо-фіалковий, потім у фіалковий і, нарешті, у малиновий. Одночасно випадає бурий осад:<br>3MnO4 + 4H2O = 2MnO4 + Mn(OH)4↓ + 4OH<br>3Mn4 + 8H2O = 2MnO4 + 2Mn(OH)4↓ + 8OH
+
<br>«Мінеральний «хамелеон»»
-
=== Список використаних джерел ===
+
Відомо, що хамелеон від подразнення чи зміни зовнішнього середовища змінює колір своєї шкіри.
-
1. Урок на тему «Основи, їх сутність та характеристика» Іванченко О.І., вчителя хімії, м. Київ, СШ №134.<br>2. Урок на тему «Основні види основ та їх особливості» Левченко В. А., вчителя хімії, м. Горлівка, СШ №12.<br>3. Ф. А. Деркач "Хімія", - науково-методичний посібник. – Київ, 2008.<br>4. Л. Б. Цвєткова «Неорганічна хімія» – 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів, 2006.<br>5. В. В. Малиновський, П. Г. Нагорний «Неорганічна хімія» - Київ, 2009.<br><br>Відредаговано та вислано Горбатко С.М.
+
У хімії мінеральним «хамелеоном» називають метал марганець, сполуки якого залежно від умов реакції швидко змінюють своє забарвлення. Так, солі марганцю (ІІ) світло-рожевого кольору. Якщо ж до їх розчинів додати лугу, випадає білий осад манган (ІІ) гідроксиду, який на повітрі швидко буріє.
+
+
'''Дослід 1.''' У хімічну склянку наливають розведений розчин будь-якої [[Солі, їх склад, назви. Повні уроки|солі]] манган (ІІ), підкислюють його концентрованою HNO3, висипають невелику кількість коричневого PbO2 і нагрівають. При цьому майже безбарвний розчин стає фіалковим:
+
+
2MnO2+ + 5PbO2 + 4H+ = 2MnO4 + 5Pb2+ + 2H2O
+
+
'''Дослід 2.''' У три склянки наливають фіалкового розчину ФОРМУЛА. У перший додають розведеної H2SO4, у другий – дистильованої води, а в третій – концентрованого розчину KOH. Потім у кожну склянку додають розчину K2SO3 або NaNO2. При цьому фіалкове забарвлення аніона MnO4 скрізь зникає, проте в першій склянці розчин знебарвлюється:
+
+
2MnO4 + 5SO3 + 6H+ = 2Mn2+ + 5SO4 + 3H2O
+
+
у другій – випадає бурий осад:
+
+
2MnO4 + 3SO3 + 5H2O = 2Mn(OH)4↓ + 3SO4 + 2OH
+
+
у третій – розчин вмить зеленіє:
+
+
2MnO4 + NO2 + 2OH = 2MnO4 + NO3 + H2O
+
+
'''Дослід 3.''' Якщо висипати твердий залишок після прожарювання KMnO4 у воду, то спочатку утворюється розчин зеленого кольору, який швидко переходить у синьо-фіалковий, потім у фіалковий і, нарешті, у малиновий. Одночасно випадає бурий осад:
+
+
3MnO4 + 4H2O = 2MnO4 + Mn(OH)4↓ + 4OH
+
+
3Mn4 + 8H2O = 2MnO4 + 2Mn(OH)4↓ + 8OH
+
+
== Список використаних джерел ==
+
+
''1. Урок на тему «Основи, їх сутність та характеристика» Іванченко О.І., вчителя хімії, м. Київ, СШ №134.<br>2. Урок на тему «Основні види основ та їх особливості» Левченко В. А., вчителя хімії, м. Горлівка, СШ №12.<br>3. Ф. А. Деркач "Хімія", - науково-методичний посібник. – Київ, 2008.<br>4. Л. Б. Цвєткова «Неорганічна хімія» – 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів, 2006.<br>5. В. В. Малиновський, П. Г. Нагорний «Неорганічна хімія» - Київ, 2009.''<br>
+
+
----
+
+
<br>''Відредаговано та вислано Горбатко С.М. ''
<br>
<br>
-
Над уроком працювали:
+
----
+
+
<br>'''Над уроком працювали'''
Іванченко О.І.
Іванченко О.І.
Строка 69:
Строка 179:
Левченко В.А.
Левченко В.А.
-
Горбатко С.М<br><br><br>
+
Горбатко С.М
+
+
<br>
+
+
----
-
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
+
<br> Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
вивчення сутності основ, донести до учнів інформацію щодо їх складу та назв.
Задачі уроку
пояснити учням поняття основ, спосіб їх утворення, основні елементи та назви.
Основні терміни
Основи – сполуки, молекули яких складаються з металу та гідроксидних груп — ОН.
Катіон – це позитивно заряджений йон.
Аніон – це негативно заряджений йон.
Дисоціація – це розклад частинки (молекули, радикала, йона) на декілька більш простих частинок.
Кислотний залишок - група атомів, що залишається при відщепленні від молекули кислоти йонів Гідрогену.
Хід уроку
Сутність основ, їх склад.
Основами називаються сполуки, молекули яких складаються з металу та гідроксидних груп — ОН.
Основи – це складні сполуки, що складаються з катіона, та гідроксид-іона. Загальна формула – M(OH)x. З точки зору теорії електролітичної дисоціації, основи – це електроліти, які у водному розчині дисоціюють з утворенням лише одного типу аніонів – гідроксид-іонів. За здатністю до дисоціації основи називаються лугами.
Мал.1 . Дисоціація води.
Основи у воді дисоціюють на йони металу (амонію у випадку гідрату амоніаку) і гідроксид-йони. Жодних інших аніонів, крім гідроксид-йонів, основи не утворюють.
Водні розчини лугів надають розчину лакмусу синього кольору, фенолфталеїну – малинового, метилоранжу – жовтого. Нерозчинні основи поділяються на амфотерні гідроксиди та основи. Кількість гідроксид-іонів, здатних заміщуватись на кислотні залишки, визначає кислотність основ та амфотерних гідроксидів. Тому вони можуть бути однокислотні, двокислотні, трикислотні, чотирикислотні.
Мал. 2. Особливості розчинних і нерозчинних основ.
Контролюючий блок 1
1. Охарактеризуйте процес утворення основ. 2. Які основи називаються лугами? 3. Що визначає кислотність основ?
Назви основ
Згідно з міжнародною номенклатурою назви основ складаються з назви катіона металу і слова гідроксид, вказуючи в дужках валентність катіона, якщо вона змінна, наприклад:
NaOH — натрій гідроксид (їдкий натр);
Мал. 3. Натрій гідроксид.
KOH — калій гідроксид (їдкий калій);
Мал. 4. Калій гідроксид.
Ca(OH)2 — кальцій гідроксид (гашене вапно);
Мал. 5. Кальцій гідроксид.
Fe(OH)2 — ферум (ІІ) гідроксид;
Fe(OH)3 — ферум (ІІІ) гідроксид.
Якщо до складу сполуки входять інші йони, то в назві їх перелічують з відповідними числовими префіксами:
CrO(OH) — хром оксисен гідроксид,
Fe3O2(OH)5 — триферум диоксиген пентагідроксид.
Контролюючий блок 2
1. Які методи класифікації назв основ ви знаєте? 2. Як позначається у назві основи, що валентність катіона змінна? 3. Випишіть та перелічіть назви найважливіших видів основ.
1. Перелічіть основні методи добування основ. 2. Яку реакцію можна спостерігати при взаємодії основних оксидів з водою? 3. Зобразіть схематично електроліз водного розчину будь-якої солі.
Домашнє завдання
Виконайте творчу роботу. Намалюйте план-схему структури будь-якої основи, та процес її взаємодії з водою за нормальних умов.
Цікаво знати, що…
«Мінеральний «хамелеон»»
Відомо, що хамелеон від подразнення чи зміни зовнішнього середовища змінює колір своєї шкіри.
У хімії мінеральним «хамелеоном» називають метал марганець, сполуки якого залежно від умов реакції швидко змінюють своє забарвлення. Так, солі марганцю (ІІ) світло-рожевого кольору. Якщо ж до їх розчинів додати лугу, випадає білий осад манган (ІІ) гідроксиду, який на повітрі швидко буріє.
Дослід 1. У хімічну склянку наливають розведений розчин будь-якої солі манган (ІІ), підкислюють його концентрованою HNO3, висипають невелику кількість коричневого PbO2 і нагрівають. При цьому майже безбарвний розчин стає фіалковим:
2MnO2+ + 5PbO2 + 4H+ = 2MnO4 + 5Pb2+ + 2H2O
Дослід 2. У три склянки наливають фіалкового розчину ФОРМУЛА. У перший додають розведеної H2SO4, у другий – дистильованої води, а в третій – концентрованого розчину KOH. Потім у кожну склянку додають розчину K2SO3 або NaNO2. При цьому фіалкове забарвлення аніона MnO4 скрізь зникає, проте в першій склянці розчин знебарвлюється:
2MnO4 + 5SO3 + 6H+ = 2Mn2+ + 5SO4 + 3H2O
у другій – випадає бурий осад:
2MnO4 + 3SO3 + 5H2O = 2Mn(OH)4↓ + 3SO4 + 2OH
у третій – розчин вмить зеленіє:
2MnO4 + NO2 + 2OH = 2MnO4 + NO3 + H2O
Дослід 3. Якщо висипати твердий залишок після прожарювання KMnO4 у воду, то спочатку утворюється розчин зеленого кольору, який швидко переходить у синьо-фіалковий, потім у фіалковий і, нарешті, у малиновий. Одночасно випадає бурий осад:
3MnO4 + 4H2O = 2MnO4 + Mn(OH)4↓ + 4OH
3Mn4 + 8H2O = 2MnO4 + 2Mn(OH)4↓ + 8OH
Список використаних джерел
1. Урок на тему «Основи, їх сутність та характеристика» Іванченко О.І., вчителя хімії, м. Київ, СШ №134. 2. Урок на тему «Основні види основ та їх особливості» Левченко В. А., вчителя хімії, м. Горлівка, СШ №12. 3. Ф. А. Деркач "Хімія", - науково-методичний посібник. – Київ, 2008. 4. Л. Б. Цвєткова «Неорганічна хімія» – 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів, 2006. 5. В. В. Малиновський, П. Г. Нагорний «Неорганічна хімія» - Київ, 2009.
Відредаговано та вислано Горбатко С.М.
Над уроком працювали
Іванченко О.І.
Левченко В.А.
Горбатко С.М
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
