|
|
(2 промежуточные версии не показаны) | Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>[[Фізика 9 клас|Фізика 9 клас]]>> Фізика: Будова атома. Електрон. Йон''' <br> | + | <metakeywords>Гіпермаркет Знань - перший в світі, Гіпермаркет Знань, Фізика, астрономія, 9 клас, Повні уроки, Фізика, Будова атома. Електрон. Йон</metakeywords> |
| + | |
| + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Фізика і астрономія|Фізика і астрономія]]>>''' [[Фізика 9 клас. Повні уроки|Фізика 9 клас]]>> Фізика: Будова атома. Електрон. Йон'''<br>''' |
| + | |
| + | == Тема == |
| + | |
| + | *'''Будова атома. Електрон. Йон''' |
| + | |
| + | == Мета == |
| + | |
| + | *вивчити будову атома |
| + | *ознайомитися з поняттям [[Ілюстрації до теми «Будова атома. Електрон. Йон»|електрон]] та йон |
| + | |
| + | == Хід уроку == |
| + | |
| + | === Поняття "атом" === |
| | | |
| З грецької слово «атом» перекладається як неподільний. Проте, відкриття носія негативного електричного заряду – електрона, дозволило Джозефу Томсону висунути модель внутрішньої будови атома. Оскільки відношення заряду до маси позитивної частини атома свідчило про значну перевагу її над масою електрона, Томсон уявляв атом як кулю, радіусом 10<sup>-10</sup> м, на поверхні та всередині якої знаходяться негативно заряджені частки – електрони. Така модель згодом отримала назву «пудинг з родзинками». | | З грецької слово «атом» перекладається як неподільний. Проте, відкриття носія негативного електричного заряду – електрона, дозволило Джозефу Томсону висунути модель внутрішньої будови атома. Оскільки відношення заряду до маси позитивної частини атома свідчило про значну перевагу її над масою електрона, Томсон уявляв атом як кулю, радіусом 10<sup>-10</sup> м, на поверхні та всередині якої знаходяться негативно заряджені частки – електрони. Така модель згодом отримала назву «пудинг з родзинками». |
| | | |
- | [[Image:Ris14 fizika 9kl 3.jpg]] | + | [[Image:Ris14 fizika 9kl 3.jpg|320px|Модель атома]] |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | Сукупний заряд електронів компенсував заряд позитивної частини атома. 1911 року, під керівництвом британського дослідника Ернста Резерфорда, було проведено експеримент по зондуванню внутрішньої будови атома. Для цього було використано попередньо відкриті ним позитивно заряджені частки, які отримали назву α-часток. Частки самовільно викидалися речовиною радій і рухалися з найбільшою на той час можливою швидкістю. Направивши такий потік на золоту фольгу, Резерфорд підраховував кількість часток, що відхилялася на різні кути ([http://school.xvatit.com/Presentation/Polnye_uroki/Fizika/9_klass/pidr_fizika_9kl_3/vid1_fiz9_3.avi відео 1]). | + | Сукупний заряд електронів компенсував заряд позитивної частини [[Молекулы и атомы|атома]]. 1911 року, під керівництвом британського дослідника Ернста Резерфорда, було проведено експеримент по зондуванню внутрішньої будови атома. Для цього було використано попередньо відкриті ним позитивно заряджені частки, які отримали назву α-часток. Частки самовільно викидалися речовиною радій і рухалися з найбільшою на той час можливою швидкістю. Направивши такий потік на золоту фольгу, Резерфорд підраховував кількість часток, що відхилялася на різні кути ([http://school.xvatit.com/Presentation/Polnye_uroki/Fizika/9_klass/pidr_fizika_9kl_3/vid1_fiz9_3.avi відео 1]). |
| | | |
- | [[Image:Ris15 fizika 9kl 3.jpg]] | + | [[Image:Ris15 fizika 9kl 3.jpg|320px|Модель атома за Томсоном]] |
| | | |
| ''Рис. 14 Модель атома за Томсоном'' | | ''Рис. 14 Модель атома за Томсоном'' |
| | | |
- | <br>
| + | === Будова атома. Електрон. Йон === |
| | | |
- | За цими даними він зробив висновок, що позитивний заряд не може бути розмитий по всьому об’єму атома, а мусить міститися в центральній його частині. Ця частина за оцінками Резерфорда має розмір 10<sup>-15</sup> м. Вона отримала назву атомне ядро. Для електронів Резерфорд відводить місце на орбітах навколо ядра атома. Атом усередині виявився порожнім! Така модель атома отримала надалі назву планетарної моделі атома. Згодом Резерфорд встановлює існування частки з найменшим позитивним зарядом – протона. Ця частка виявилася ядром атома найлегшої речовини – гідрогену. 1932 року, британський фізик Джеймс Чедвік відкриває існування в ядрах атомів часток без електричного заряду, маса яких складала 1,67×10<sup>-27</sup> кг, на долі відсотка перевищуючи масу протона. Ії назвали нейтроном. З відкриттям нейтрона склад атомів було повністю пояснено, хоча внутрішня будова ще тривалий час з’ясовувалася. | + | За цими даними він зробив висновок, що позитивний заряд не може бути розмитий по всьому об’єму атома, а мусить міститися в центральній його частині. Ця частина за оцінками Резерфорда має розмір 10<sup>-15</sup> м. Вона отримала назву атомне ядро. Для електронів Резерфорд відводить місце на орбітах навколо ядра атома. Атом усередині виявився порожнім! Така модель атома отримала надалі назву планетарної моделі атома. Згодом Резерфорд встановлює існування частки з найменшим позитивним зарядом – протона. Ця частка виявилася [[Атом і атомне ядро. Дослід Резерфорда. Ядерна модель атома|ядром атома]] найлегшої речовини – гідрогену. 1932 року, британський фізик Джеймс Чедвік відкриває існування в ядрах атомів часток без електричного заряду, маса яких складала 1,67×10<sup>-27</sup> кг, на долі відсотка перевищуючи масу протона. Ії назвали нейтроном. З відкриттям нейтрона склад атомів було повністю пояснено, хоча внутрішня будова ще тривалий час з’ясовувалася. |
| | | |
- | [[Image:Ris16 fizika 9kl 3.jpg]] | + | [[Image:Ris16 fizika 9kl 3.jpg|320px|Склад атома]] |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | Склад атома речовини визначається за її розміщенням у періодичній системі Менделєєва. Кожний елемент у системі має порядковий номер Z та масове число A. Порядковий номер Z відповідає кількості протонів у атомному ядрі. Кількість електронів буде такою ж, якщо атом у цілому нейтральний. Масове число А вказує загальну кількість протонів та нейтронів. Для прикладу склад атому урану : кількість протонів Z=92, кількість електронів в нейтральному атомі – 92, кількість нейтронів N = 238 – 92 = 146. Питання про розміщення електронів у атомах виявилося набагато складнішим, оскільки на рівні мікросвіту працюють закони квантової фізики, що відрізняються від звичайних уявлень про простір та час. Ділянки в яких можуть перебувати електрони в атомах називають електронними орбіталями. Взаємодія електронів з атомними ядрами залежить від їхньої орбіталі, що також визначається позицією елемента в періодичній системі Менделєєва. Наслідком цього є те, що в різних атомів взаємодія електронів з ядрами різна! | + | Склад атома речовини визначається за її розміщенням у періодичній системі Менделєєва. Кожний елемент у системі має порядковий номер Z та масове число A. Порядковий номер Z відповідає кількості протонів у атомному ядрі. Кількість електронів буде такою ж, якщо атом у цілому нейтральний. Масове число А вказує загальну кількість протонів та нейтронів. Для прикладу склад атому урану : кількість протонів Z=92, кількість електронів в нейтральному атомі – 92, кількість нейтронів N = 238 – 92 = 146. Питання про розміщення електронів у атомах виявилося набагато складнішим, оскільки на рівні мікросвіту працюють закони квантової [[Зародження розвиток фізики як науки|фізики]], що відрізняються від звичайних уявлень про простір та час. Ділянки в яких можуть перебувати електрони в атомах називають електронними орбіталями. Взаємодія електронів з атомними ядрами залежить від їхньої орбіталі, що також визначається позицією елемента в періодичній системі Менделєєва. Наслідком цього є те, що в різних атомів взаємодія електронів з ядрами різна! |
| | | |
- | [[Image:Ris18 fizika 9klukr 3.jpg]] | + | [[Image:Ris18 fizika 9klukr 3.jpg|320px|Утворення йонів]] |
| | | |
| ''Рис. 17 Утворення йонів'' | | ''Рис. 17 Утворення йонів'' |
Строка 33: |
Строка 48: |
| <br>При трибоелектризації ми приводимо у контакт речовини, в атомах яких електрони по різному взаємодіють з ядрами. Існує велика ймовірність захоплення електронів одними атомами у інших. Чим більша площа контакту тим більше атомів приймають участь у цьому процесі. | | <br>При трибоелектризації ми приводимо у контакт речовини, в атомах яких електрони по різному взаємодіють з ядрами. Існує велика ймовірність захоплення електронів одними атомами у інших. Чим більша площа контакту тим більше атомів приймають участь у цьому процесі. |
| | | |
- | <br>Провідниками виступають речовини, ядра атомів яких, слабко утримують зовнішні електрони. За рахунок їх звільнення всередині тіла вони можуть рухатися вільно. В ізоляторах спостерігається сильний зв’язок електронів з ядрами. Проте при створенні додаткових умов, які сприяють відокремленню електронів (наприклад, сильному нагріванні) ізолятори перетворюються на провідники. | + | <br>[[Дія магнітного поля на провідник зі струмом. Електричні двигуни. Гучномовець. Електровимірювальні прилади|Провідниками]] виступають речовини, ядра атомів яких, слабко утримують зовнішні електрони. За рахунок їх звільнення всередині тіла вони можуть рухатися вільно. В ізоляторах спостерігається сильний зв’язок електронів з ядрами. Проте при створенні додаткових умов, які сприяють відокремленню електронів (наприклад, сильному нагріванні) ізолятори перетворюються на провідники. |
| + | |
| + | <br>Варто уваги пояснення явища електризації наведенням. Це явище спостерігається в провідних середовищах ([http://school.xvatit.com/Presentation/Polnye_uroki/Fizika/9_klass/pidr_fizika_9kl_3/vid3_fiz9kl_3.avi відео 3]) і може легко відтворитися на вашому саморобному електроскопі. При піднесенні зарядженого тіла до петлі електроскопа, за рахунок рухомих електронів, у провіднику відбувається перерозподіл зарядів, внаслідок якого петля отримує заряд, протилежний за знаком тілу, що підносять. При доторку до петлі пальцем, за рахунок того, що наше тіло провідник, цей [[Напряженность электрического поля. Принцип суперпозиции полей|заряд]] перерозподіляється на все тіло. При відриві пальця і усуненні зарядженого тіла на електроскопі залишається заряд, що за знаком співпадає з тілом яке підносилось до електроскопа. Подібну картину спостерігаємо, коли на петлі електроскопа встановлено вістря, що сприяє розсіюванню електронів або їх нагромадженню з повітря ([http://school.xvatit.com/Presentation/Polnye_uroki/Fizika/9_klass/pidr_fizika_9kl_3/vid4_fiz9kl_3.avi відео 4]). |
| + | |
| + | === Контролюючий блок === |
| + | |
| + | ''1. На чому ґрунтується твердження про те, що матеріальні тіла всередині порожні?<br>2. Розпишіть склад атомів [[Image:Form9-3-konec.jpg]] .<br>3. При розчиненні кухонної солі у воді утворюються йони натрію та хлору. Який знак заряду мають ці йони?<br>4. Використовуючи трибоелектричний ряд, з’ясуйте, у атомі якої речовини: міді чи кремнію, електрони сильніше взаємодіють з ядром?<br>5. Дівчинка торкнулася пальцем до металевої кулі, встановленої на стержні електрометра, а потім піднесла з протилежного боку кулі наелектризовану паличку (фото 1). Коли дівчинка прибрала руку, а потім віднесла вбік паличку (фото 2), то стрілка електрометра відхилилася. Визначте, що станеться із стрілкою [[Електричний струм. Дії електричного струму|електрометра]], коли дівчинка знову піднесе ту ж наелектризовану паличку до металевої кулі, не торкаючись її ні рукою, ні паличкою (фото 3).'' <br> |
| + | |
| + | [[Image:19-eksperim.jpg|320px|Експеримент]] |
| + | |
| + | ---- |
| + | |
| + | <br>''Автор Повного уроку — Чернецький Ігор Станіславович, глава Асоціації вчителів фізики "Шлях освіти-ХХІ" , м. Кам’янець-Подільський'' |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | ---- |
| + | |
| + | <br> '''Над уроком працювали''' |
| + | |
| + | Чернецький Ігор Станіславович |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | ---- |
| | | |
- | <br>Варто уваги пояснення явища електризації наведенням. Це явище спостерігається в провідних середовищах ([http://school.xvatit.com/Presentation/Polnye_uroki/Fizika/9_klass/pidr_fizika_9kl_3/vid3_fiz9kl_3.avi відео 3]) і може легко відтворитися на вашому саморобному електроскопі. При піднесенні зарядженого тіла до петлі електроскопа, за рахунок рухомих електронів, у провіднику відбувається перерозподіл зарядів, внаслідок якого петля отримує заряд, протилежний за знаком тілу, що підносять. При доторку до петлі пальцем, за рахунок того, що наше тіло провідник, цей заряд перерозподіляється на все тіло. При відриві пальця і усуненні зарядженого тіла на електроскопі залишається заряд, що за знаком співпадає з тілом яке підносилось до електроскопа. Подібну картину спостерігаємо, коли на петлі електроскопа встановлено вістря, що сприяє розсіюванню електронів або їх нагромадженню з повітря ([http://school.xvatit.com/Presentation/Polnye_uroki/Fizika/9_klass/pidr_fizika_9kl_3/vid4_fiz9kl_3.avi відео 4]). <br>''<br>Контролюючий блок.''<br><br>1. На чому ґрунтується твердження про те, що матеріальні тіла всередині порожні?<br>2. Розпишіть склад атомів [[Image:Form9-3-konec.jpg]] .<br>3. При розчиненні кухонної солі у воді утворюються йони натрію та хлору. Який знак заряду мають ці йони?<br>4. Використовуючи трибоелектричний ряд, з’ясуйте, у атомі якої речовини: міді чи кремнію, електрони сильніше взаємодіють з ядром?<br>5. Дівчинка торкнулася пальцем до металевої кулі, встановленої на стержні електрометра, а потім піднесла з протилежного боку кулі наелектризовану паличку (фото 1). Коли дівчинка прибрала руку, а потім віднесла вбік паличку (фото 2), то стрілка електрометра відхилилася. Визначте, що станеться із стрілкою електрометра, коли дівчинка знову піднесе ту ж наелектризовану паличку до металевої кулі, не торкаючись її ні рукою, ні паличкою (фото 3). <br>[[Image:19-eksperim.jpg|center]]''<br>Автор Повного уроку — Чернецький Ігор Станіславович, глава Асоціації вчителів фізики "Шлях освіти-ХХІ" , м. Кам’янець-Подільський'' | + | <br> Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br> |
Текущая версия на 14:57, 18 декабря 2012
Гіпермаркет Знань>>Фізика і астрономія>> Фізика 9 клас>> Фізика: Будова атома. Електрон. Йон
Тема
- Будова атома. Електрон. Йон
Мета
- вивчити будову атома
- ознайомитися з поняттям електрон та йон
Хід уроку
Поняття "атом"
З грецької слово «атом» перекладається як неподільний. Проте, відкриття носія негативного електричного заряду – електрона, дозволило Джозефу Томсону висунути модель внутрішньої будови атома. Оскільки відношення заряду до маси позитивної частини атома свідчило про значну перевагу її над масою електрона, Томсон уявляв атом як кулю, радіусом 10-10 м, на поверхні та всередині якої знаходяться негативно заряджені частки – електрони. Така модель згодом отримала назву «пудинг з родзинками».
Сукупний заряд електронів компенсував заряд позитивної частини атома. 1911 року, під керівництвом британського дослідника Ернста Резерфорда, було проведено експеримент по зондуванню внутрішньої будови атома. Для цього було використано попередньо відкриті ним позитивно заряджені частки, які отримали назву α-часток. Частки самовільно викидалися речовиною радій і рухалися з найбільшою на той час можливою швидкістю. Направивши такий потік на золоту фольгу, Резерфорд підраховував кількість часток, що відхилялася на різні кути (відео 1).
Рис. 14 Модель атома за Томсоном
Будова атома. Електрон. Йон
За цими даними він зробив висновок, що позитивний заряд не може бути розмитий по всьому об’єму атома, а мусить міститися в центральній його частині. Ця частина за оцінками Резерфорда має розмір 10-15 м. Вона отримала назву атомне ядро. Для електронів Резерфорд відводить місце на орбітах навколо ядра атома. Атом усередині виявився порожнім! Така модель атома отримала надалі назву планетарної моделі атома. Згодом Резерфорд встановлює існування частки з найменшим позитивним зарядом – протона. Ця частка виявилася ядром атома найлегшої речовини – гідрогену. 1932 року, британський фізик Джеймс Чедвік відкриває існування в ядрах атомів часток без електричного заряду, маса яких складала 1,67×10-27 кг, на долі відсотка перевищуючи масу протона. Ії назвали нейтроном. З відкриттям нейтрона склад атомів було повністю пояснено, хоча внутрішня будова ще тривалий час з’ясовувалася.
Склад атома речовини визначається за її розміщенням у періодичній системі Менделєєва. Кожний елемент у системі має порядковий номер Z та масове число A. Порядковий номер Z відповідає кількості протонів у атомному ядрі. Кількість електронів буде такою ж, якщо атом у цілому нейтральний. Масове число А вказує загальну кількість протонів та нейтронів. Для прикладу склад атому урану : кількість протонів Z=92, кількість електронів в нейтральному атомі – 92, кількість нейтронів N = 238 – 92 = 146. Питання про розміщення електронів у атомах виявилося набагато складнішим, оскільки на рівні мікросвіту працюють закони квантової фізики, що відрізняються від звичайних уявлень про простір та час. Ділянки в яких можуть перебувати електрони в атомах називають електронними орбіталями. Взаємодія електронів з атомними ядрами залежить від їхньої орбіталі, що також визначається позицією елемента в періодичній системі Менделєєва. Наслідком цього є те, що в різних атомів взаємодія електронів з ядрами різна!
Рис. 17 Утворення йонів
У разі втрачання або приєднання нейтральним атомом одного, або кількох електронів він перетворюється на заряджену частку з позитивним або негативним зарядом відповідно. Такі атоми називають – позитивні або негативні йони.
На основі цих фактів знаходить пояснення явище електризації тіл та поділ речовин на провідники та ізолятори.
При трибоелектризації ми приводимо у контакт речовини, в атомах яких електрони по різному взаємодіють з ядрами. Існує велика ймовірність захоплення електронів одними атомами у інших. Чим більша площа контакту тим більше атомів приймають участь у цьому процесі.
Провідниками виступають речовини, ядра атомів яких, слабко утримують зовнішні електрони. За рахунок їх звільнення всередині тіла вони можуть рухатися вільно. В ізоляторах спостерігається сильний зв’язок електронів з ядрами. Проте при створенні додаткових умов, які сприяють відокремленню електронів (наприклад, сильному нагріванні) ізолятори перетворюються на провідники.
Варто уваги пояснення явища електризації наведенням. Це явище спостерігається в провідних середовищах (відео 3) і може легко відтворитися на вашому саморобному електроскопі. При піднесенні зарядженого тіла до петлі електроскопа, за рахунок рухомих електронів, у провіднику відбувається перерозподіл зарядів, внаслідок якого петля отримує заряд, протилежний за знаком тілу, що підносять. При доторку до петлі пальцем, за рахунок того, що наше тіло провідник, цей заряд перерозподіляється на все тіло. При відриві пальця і усуненні зарядженого тіла на електроскопі залишається заряд, що за знаком співпадає з тілом яке підносилось до електроскопа. Подібну картину спостерігаємо, коли на петлі електроскопа встановлено вістря, що сприяє розсіюванню електронів або їх нагромадженню з повітря (відео 4).
Контролюючий блок
1. На чому ґрунтується твердження про те, що матеріальні тіла всередині порожні? 2. Розпишіть склад атомів . 3. При розчиненні кухонної солі у воді утворюються йони натрію та хлору. Який знак заряду мають ці йони? 4. Використовуючи трибоелектричний ряд, з’ясуйте, у атомі якої речовини: міді чи кремнію, електрони сильніше взаємодіють з ядром? 5. Дівчинка торкнулася пальцем до металевої кулі, встановленої на стержні електрометра, а потім піднесла з протилежного боку кулі наелектризовану паличку (фото 1). Коли дівчинка прибрала руку, а потім віднесла вбік паличку (фото 2), то стрілка електрометра відхилилася. Визначте, що станеться із стрілкою електрометра, коли дівчинка знову піднесе ту ж наелектризовану паличку до металевої кулі, не торкаючись її ні рукою, ні паличкою (фото 3).
Автор Повного уроку — Чернецький Ігор Станіславович, глава Асоціації вчителів фізики "Шлях освіти-ХХІ" , м. Кам’янець-Подільський
Над уроком працювали
Чернецький Ігор Станіславович
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
|