Текущая версия на 14:19, 31 июля 2009

 Урок на тему "Монологічне мовлення"

Мета організації уроку: сформувати поняття про монологічне і діалогічне мовлення на основі відтворення, розширення, поглиблення, актуалізацію, удосконалення знань, умінь та навичок учнів, отриманих у початкових школі.

  Учні мають знати, що:

• – ознаки діалогу та монологу як форм мовлення;

• – спільні та відмінні риси монологу й діалогу;

• – монолог та діалог – тексти з усіма властивими текстовим масивам закономірностями та зв’язками між реченнями;

• – види монологів та діалогів;

• – залежність між мовними засобами монологу чи діалогу та описаною мовленнєвою ситуацією; 

• – змістову і синтаксичну взаємозумовленість реплік (об’єднання діалогу в єдине текстове ціле, забезпечення розвитку теми, розгортання словесної дії).

• – роль інтонації у формуванні діалогічного контексту;

•   – формули мовленнєвого етикету.

• – особливості оформлення монологічного та діалогічного мовлення на письмі.

На інтерактивній дошці подається:

Монологічне і діалогічне мовлення.
Logos – слово, mono – один, dia — два
Монолог – висловлювання однієї особи, звернене до самої себе або до слухача чи читача. Монолог ведеться від першої особи однини (або множини).
Монологи широко використовуються в науковій, публіцистичній і художній літературі. Висловлювання автора будь-якого твору спрямоване на одного-двох або широке коло читачів.
Діалог – це усна форма мовлення, а якщо його записати – то писемна. Діалогічне мовлення – таке мовлення, у процесі якого беруть участь двоє і більше людей. 


Учні мають уміти:

• - сприймати і аналізувати монологи і діалоги у звуковому та графічному варіантах;

• - розрізняти монологічне та діалогічне мовлення (на слух та на письмі);

• - виявляти ознаки тексту в діалогах і монологах (зв’язність, цілісність, членованість);

• - визначати вид діалогу;

• - висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;

• - аргументувати висловлені тези, спростовувати помилкові висловлювання співбесідника;

• - класифікувати монологи і діалоги за видами: 

• - визначати мовленнєву ситуацію (адресат, адресант, мета, мотив, зміст, композиційні та мовні засоби);

• - виявляти достатній рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

• - демонструвати певний рівень вправності у складанні діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість) - запам’ятовувати зміст і мовленнєве оформлення почутого і прочитаного;

• - складати, розігрувати діалоги певного обсягу відповідно для запропонованої ситуації спілкування, за поданим початком, опорними словами, малюнком, досягаючи комунікативної мети ;

• - дотримуватися при складанні діалогу теми висловлювання та норм української літературної мови;

• - використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

• - оцінювати текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення;

•   - складати прості монологи відповідно до їх структури.

Дидактичний матеріал:

№1
1) Прочитайте вірш. Чи сподобався вам вірш? Чи знайомі ви з автором цього вірша? 
2) Яка тема й основна думка вірша?  

 Вовки
-Чого, брате, так збілів?
Що з тобою сталось?

-Та за мною через став
Аж сто вовків гналось!

-Бог з тобою!.. Сто вовків?..
Та б село почуло...

-Та воно, пак, і не сто,
А п’ятдесят було.

-Та й п’ятдесят диво в нас...
Де б їх стільки взялось?

-Ну, Іванцю, нехай так,
Але десять гналось.

-Та і десять не було!
Знать, один усього?..

-А якби то один вовк –
Страшно і одного!...
-А може, то і не вовк?

-А що ж то ходило?-
Таке сиве та мале,
А хвостик, як шило.

Степан Руданський
(Степан Руданський. Вовки. Улюблені вірші.-Київ:
  А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2005.)

Прогнозована відповідь учня: Основна тема вірша — емоційно-насичена розмова між двома товаришами про причину схвилювання і переляку одного із них, а основна думка в тому, що під дією страху людина може перебільшувати величину небезпеки і навіть маленька миша з «хвостиком, як шило» може здатися вовком, а то й стома вовками.

3) Пригадайте кумедні історію із життя, коли виявлялось, що ваша уява малювала такі яскраві картини, в які ви охоче хотіли або не хотіли вірити?
 Прогнозована відповідь учня: Одного разу, коли був у бабусі під час літніх канікул, мій старший братик розповідав, що рівно о 12 годині на Зелену неділю у лісі розцвітає квітка папороті, і її дивний цвіт є цілющою силою проти різних хвороб. А також подорозі до лісу можуть трапитися різні магічні перетворення. І ось, коли ми тишком зібралися так, щоб не почула бабуся, і дійшли ледве за нашу домівку, нас страшенно налякала сова, адже ми вирішили, що то – якесь магічне перетворення. Ось так ми хотіли вірити і бачили в уяві, як все-таки сходимо і по квітку папороті, проте та ж уява намалювала нам замість сови щось страшніше, і ми злякались.

4) Чи є діалоги у вашій розповіді? Чому?
Прогнозована відповідь учня: Моя розповідь не є діалогом, адже ніхто, крім мене, не брав участі в ній. 

5) Пригадайте, як називається висловлювання однієї особи, звернене до самої себе або до слухача чи читача?
Прогнозована відповідь учня: Таке висловлювання називається монологом.

6) Коли вам доводиться чути монологи?
Прогнозована відповідь учня: Мені часто доводиться чути монологи від учителів, коли вони пояснюють нову тему або про щось розповідають, від дикторів на радіо та ведучих новин, іноді від акторів у театрі.


№2
1) Прочитайте інший вірш. Чи знайомий вам цей вірш?
2) Який тип мовлення використовується у цьому вірші? 

А я у гай ходила

А я у гай ходила
по квітку ось яку!
А там дерева – люлі.
і все отак зозулі:
Ку-ку!
Я зайчика зустріла,
дрімав він на горбку.
Була б його спіймала –
зозуля ізлякала:
Ку-ку!
  Павло Тичина
  (Павло Тичина. А я у гай ходила. Улюблені вірші.-Київ:  
  А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2005.)

Прогнозована відповідь учня: У цьому вірші використовується монологічне мовлення, адже оповідачем тут лише виступає дівчинка, що розповідає про свою подорож до гаю.

3) Чим відрізняються ці дві поезії, а чим схожі?
Прогнозована відповідь учня: Схожі ці дві поезії тим, що і в одному, і в другому випадку спільна мета — розповісти про якусь подію, але вона досягається по-різному: у поезії «Вовки» за допомогою діалогічного мовлення, у поезії «А я у гай ходила» — монологічного мовлення.

№3
1) Напишіть привітання батькам до Різдва. 
2) Від якої особи ведеться мовлення? Дайте визначення (пригадайте визначення) монолога. 
3) Що передає складений вами монолог?

Прогнозована відповідь учня :
Любі Тато та Мамо!
Щиро вітаю вас з Різдом Христовим! Бажаю вам міцного здоров’я, добробуту, веселих посмішок на ваших устах. Бажаю, аби всі ваші потаємні мрії здійснилися, ваше життя супроводжував успіх та любов. Хай Різдвяна зірка зігріє ваші серця своїм чарівним теплом, і вони ніколи не знатимуть суму.
З любов’ю, 
  ваш син Ігор.
   
  Монолог – це висловлювання однієї особи, звернене до самої себе або до слухача чи читача. Мовлення ведеться від І особи. Складений мною монолог (привітання) передає почуття і ставлення мовця до батьків.


№4
Уявіть, що ви прийшли в іншу школу на зустріч з учасниками шкільного (-их) гуртків. Розпитайте у молодих талантів про їх гурток (-и), чим вони там займаються. Розкажіть про свої уподобання та вміння новим знайомим.

Прогнозована відповідь:
— Привіт! Розкажи, будь-ласка, як називається ваш гурток художньої самодіяльності в школі?
— Привіт! Наша шкільна організація називається «Вершина». Вона об’єднує кілька груп. 
— А чим займаються ваші молоді таланти?
— У нас досить багато різноманітних напрямків роботи. Є, наприклад, група учнів, що займаються підготовкою вечорів літературного читання та організацією зустрічей з сучасними письменниками, пишуть свої творчі роботи, і називається вона — «Муза». Є група «Подорожник», яка займається організацією екскурсій, походів у різні куточки України (Львів, Полтава, Чернівці, Одеса тощо). Є у нас і власний міні-театр «Лілея», який займається постановкою вистав і концертів, та група знавців-математиків «Аксіома». 
— А якого віку учні беруть участь у гуртах.?
— У нас немає обмежень щодо віку. Всі бажаючі можуть проявляти свої таланти в залежності від нахилів.
— А де береш участь ти?
— Я є актором театру «Лілея».
— Звичайно! Ми також досить активні і творчі. Наш гурток називається «Веселка» і об’єднує групи знавців географії, математики, музично-танцювального мистецтва та прихильників літератури. Я є членом групи «Юні математики». Отже, запрошую і ваших учнів до нас в гості.
— Дуже дякую.


№6
1) Прочитайте текст. 
2)Чи сподобалося вам оповідання? 
3)Яка тема й основна думка тексту?

Зозуля
  У саду помирала стара зозуля, яка втратила голос. Їй марились молоді літа, калинові кущі, на яких вона любила кувати, ті численні гнізда, в яких побувала за своє зозулине життя. Свого гнізда в неї немає. Вона знову пробувала забратися в чужі, хотіла відпочити там, але звідусюди її гнали. Зозуля сиділа на гілці груші, тремтіла і вперше згадала про своїх дітей. Вони були молоді, веселі, кували так само завзято, як колись кувала вона.
- Дітоньки! - звернулася до них зозуля. - Допоможіть мені. Дайте мені хоч крапельку води. Я помираю. Я ваша мати...
- Ти? – здивувалися діти. – Так, ми схожі на тебе. Але це неправда, що ти наша мати. Раніше ми тебе ні разу не бачили. Ми ні разу не зазнали твоєї ласки. Тож не сподівайся тепер від нас допомоги. Для нас ти чужа.
- Не чваньтеся діти. Ви житимете таким самим життям як і я. І так же, в самотині, вмиратимете. Я не навчила вас іншого життя...
І замовкла.

  (Василь Земляк. Маленькі оповідання. –К.-1990.- 56 с.)

Прогнозована відповідь учня: Тема оповідання — розмова старої зозулі перед смертю зі своїми дітьми, які вважають її чужою. Основна думка — виявлення милосердя і вміння прощати навіть тих, хто перед вами дуже завинив, підтримання взаємовідносин матір-дитина, як би не складалася доля. 

4) Як автор передав слова зозулі і її дітей? 
Прогнозована відповідь учня: Слова наведені дослівно, так, як вони говорили.

5) Чи всі висловлення персонажів коментує (пояснює, доповнює, уточнює) автор?
Прогнозована відповідь учня: Ні, коментарі подано лише до двох висловлень осіб.

6) Чи є якісь відмінності в оформленні на письмі першого абзацу від інших речень цього тексту?
 Прогнозована відповідь учня: Так, речення в першомк абзаці записані як звичайний текст, а наступні висловлювання кожної особи починаються з нового рядка, і перед ними стоять тире.

7) Підсумуйте сказане вами, і дайте визначення діалогу.
 Прогнозована відповідь учня: Діалог – це дослівно відтворена розмова двох осіб зі словами автора або без них, де слова кожної особи пишуться з нового рядка, і перед ними ставиться тире. Діалогічне мовлення - це форма мовлення, що складається. з обміну репліками.

8) Як у діалозі називається окреме висловлювання, повідомлення, запитання, спонукання?
Прогнозована відповідь учня: Таке окреме висловлювання в діалозі називається реплікою.

№7
Ви їдете у міському транспорті. 
1) Які із поданих реплік ви використовуєте у звертанні до людей? (репліки подаються на інтерактивній дошці).
2) Яких правил спілкування і поведінки слід дотримуватися в громадських місцях, з незнайомими, зі старшими за віком людьми?
3) Складіть свої діалоги та розіграйте з сусідом по парті.

А) Пробачте, чи виходите Ви на наступній зупинці?
Б) Пропустіть, мені треба виходити!
В) Даруйте, а чи дістануся я на цьому маршруті тролейбусу до музею Великої вітчизняної війни?
Г) А коли буде вулиця Велика Житомирська? Мені ще довго їхати?
Д) Велике Вам спасибі за інформацію.
Е) Ви мені дуже допомогли. Гречно дякую.
Є) Передайте мій квиток для компостування!
Ж) Чи не могли б Ви закомпостувати мій квиток? Дякую Вам.
З) Сідайте, будь-ласка, я постою.

Прогнозована відповідь учня: 
1) Складаючи діалог, потрібно використати такі репліки при звертанні до людей у транспорті: А), В), Д), Е), Ж), З).
 
2) У громадських місцях, з незнайомими, зі старшими за віком людьми слід дотримуватися таких правил спілкування і поведінки:
 - звертатися до людей на “Ви”; 
 - вживати при звертанні слова ввічливості (дякую, спасибі, даруйте, вибачте, перепрошую, будь-ласка тощо); 
 - чітко та ясно формулювати запитання; - говорити рівномірним та спокійним тоном, не виявляючи роздратованості.

3) — Вибачте, будь-ласка, Ви не могли б підказати мені, як дістатися до кінотеатру «Нивки»?
  — Вам потрібно проїхати ще дві зупинки, а на зупинці «Салютна» вийти.
— Спасибі. А чи не знаєте Ви, далеко від зупинки до кінотеатру?
— Ні, зовсім недалеко. Кінотеатр навіть видно з зупинки. Ви легко його помітите.
— Дуже Вам дякую. Ви мені полегшили пошук і значно допомогли.
— Будь-ласка. Була рада стати Вам в пригоді.


№8
1) Чи часто ви прислухаєтесь до розмов людей (знайомих і незнайомих)? Які речення переважають у їхньому мовленні (прості, короткі чи складні, довгі)? 
2) Якими реченнями ви користуєтесь у відповідях при розмові з батьками, друзями, а якими у відповідях на уроках? Чому?
Прогнозована відповідь учня:
У мовленні людей переважають прості, короткі речення, тому що вони є чіткими, стислими, містять конкретну інформацію. Довгими, складними ж реченнями люди користуються тоді, коли хочуть додатково щось повідомити, дати розгорнуту повну відповідь.
 У відповідях при розмові з батьками та друзями користуюся переважно короткими реченнями, а у відповідях на уроках користуюся повними реченнями, так як така відповідь дає змогу побачити вчителю розуміння мною матеріалу, готовність до уроку. Я чітко висловлюю свої думки, передаю вивчений матеріал.

  №9
 Домашнє завдання: уявіть себе журналістом, що має взяти інтерв’ю в улюбленого актора, співака чи спортсмена. Придумайте ряд запитань до зірки, в якої ви берете інтерв’ю. Уявіть собі, як може відповісти вона на ваші запитання. Запитання й відповіді запишіть у формі діалогу.