|
|
|
| (1 промежуточная версия не показана) | | Строка 1: |
Строка 1: |
| - | <metakeywords>Легенда, про походження річок,</metakeywords>'''Легенда про походження річок'''<br> | + | <metakeywords>Легенда, про походження річок,</metakeywords>'''Легенда про походження річок'''<br> |
| | | | |
| - | Колись на землі жив змій. Багато він пожер людей, бо дужчого від нього на світі не було. В той час жили Кузьма і Дем'ян — божі ковалі. От задумали вони того змія із світу згубити. Змій поткнувся до них, а вони — в кузню. І заперли залізні двері.<br> | + | Колись на землі жив змій. Багато він пожер людей, бо дужчого від нього на світі не було. В той час жили Кузьма і Дем'ян — божі ковалі. От задумали вони того змія із світу згубити. Змій поткнувся до них, а вони — в кузню. І заперли залізні двері.<br> |
| | | | |
| - | [[Image:bogat.jpeg]]<br>Змій і каже:<br><br>— Кузьмо, Дем'яне, божі ковалі, відчиніть, а то ковтну вас із кузнею!<br><br>Ті й відповідають:<br><br>— Коли ти силу маєш, то пролижи двері. А ми тоді сядемо на язик — і ковтай.<br><br>Змій лиже, а ковалі гріють, та й гріють залізо, та кують кліщі. Пролизав змій двері, всунув язик. Кузьма та Дем'ян — кліщами за той язик! І почали гатить молотами... - Уморили змія, запрягли в плуг, що на дванадцять пар волів, і давай орати.<br><br>Орали степ уздовж й упоперек. І скільки змій не просив — не давали йому ні пити, ні їсти.<br><br>— Буде з тебе,— кажуть,— і того жиру, що відкохав на людях!<br><br>— Ну, — каже змій,— коли так, то перед страшним судом освічу я своїм жиром увесь світ!<br><br>Чи довго ще орали, чи ні — дійшли до моря. Змій — у море і давай марячу пити. Пив-пин - випив усе море й лопнув. Кузьма та Дем'ян узяли й закопали того змія під горою. Бог його знає, коли це в світі було. А ось небагато років тому полився гас із тієї гори. Цебто і кінець світу близько...<br><br>В слободах і тепер не всякий світить гасом, бо він нечистий...<br><br>Кузьма та Дем'ян, поки не заморили змія, орали глибоко — потекли річки, а як заморили, орали мілко — і стали балки. Так от звідки взялися по степах річки й балки! | + | [[Image:Bogat.jpeg]]<br>Змій і каже:<br><br>— Кузьмо, Дем'яне, божі ковалі, відчиніть, а то ковтну вас із кузнею!<br><br>Ті й відповідають:<br><br>— Коли ти силу маєш, то пролижи двері. А ми тоді сядемо на язик — і ковтай.<br><br>Змій лиже, а ковалі гріють, та й гріють залізо, та кують кліщі. Пролизав змій двері, всунув язик. Кузьма та Дем'ян — кліщами за той язик! І почали гатить молотами... - Уморили змія, запрягли в плуг, що на дванадцять пар волів, і давай орати.<br><br>Орали степ уздовж й упоперек. І скільки змій не просив — не давали йому ні пити, ні їсти.<br><br>— Буде з тебе,— кажуть,— і того жиру, що відкохав на людях!<br><br>— Ну, — каже змій,— коли так, то перед страшним судом освічу я своїм жиром увесь світ!<br><br>Чи довго ще орали, чи ні — дійшли до моря. Змій — у море і давай марячу пити. Пив-пин - випив усе море й лопнув. Кузьма та Дем'ян узяли й закопали того змія під горою. Бог його знає, коли це в світі було. А ось небагато років тому полився гас із тієї гори. Цебто і кінець світу близько...<br><br>В слободах і тепер не всякий світить гасом, бо він нечистий...<br><br>Кузьма та Дем'ян, поки не заморили змія, орали глибоко — потекли річки, а як заморили, орали мілко — і стали балки. Так от звідки взялися по степах річки й балки! |
| | | | |
| - | [[категория: Основні річкові басейни та їх характеристика. Тематичні свята, девізи]] | + | [[Category:Основні_річкові_басейни_та_їх_характеристика._Гумор,_притчі,_приколи,_приказки,_кросворди,_цитати]] |
Текущая версия на 11:04, 29 марта 2010
Легенда про походження річок
Колись на землі жив змій. Багато він пожер людей, бо дужчого від нього на світі не було. В той час жили Кузьма і Дем'ян — божі ковалі. От задумали вони того змія із світу згубити. Змій поткнувся до них, а вони — в кузню. І заперли залізні двері.
Змій і каже:
— Кузьмо, Дем'яне, божі ковалі, відчиніть, а то ковтну вас із кузнею!
Ті й відповідають:
— Коли ти силу маєш, то пролижи двері. А ми тоді сядемо на язик — і ковтай.
Змій лиже, а ковалі гріють, та й гріють залізо, та кують кліщі. Пролизав змій двері, всунув язик. Кузьма та Дем'ян — кліщами за той язик! І почали гатить молотами... - Уморили змія, запрягли в плуг, що на дванадцять пар волів, і давай орати.
Орали степ уздовж й упоперек. І скільки змій не просив — не давали йому ні пити, ні їсти.
— Буде з тебе,— кажуть,— і того жиру, що відкохав на людях!
— Ну, — каже змій,— коли так, то перед страшним судом освічу я своїм жиром увесь світ!
Чи довго ще орали, чи ні — дійшли до моря. Змій — у море і давай марячу пити. Пив-пин - випив усе море й лопнув. Кузьма та Дем'ян узяли й закопали того змія під горою. Бог його знає, коли це в світі було. А ось небагато років тому полився гас із тієї гори. Цебто і кінець світу близько...
В слободах і тепер не всякий світить гасом, бо він нечистий...
Кузьма та Дем'ян, поки не заморили змія, орали глибоко — потекли річки, а як заморили, орали мілко — і стали балки. Так от звідки взялися по степах річки й балки!
Предмети > Географія > Географія 8 клас > Основні річкові басейни та їх характеристика > Основні річкові басейни та їх характеристика. Гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
|
