|
|
Строка 5: |
Строка 5: |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | Реакції обміну у розчинах електролітів, умови їх перебігу. Йонні рівняння<br> | + | Реакції обміну у розчинах електролітів, умови їх перебігу. Йонні рівняння<br> |
| | | |
- | Після опрацювання § 12 ви зможете:<br> | + | Після опрацювання § 12 ви зможете:<br> |
| | | |
- | складати рівняння реакцій обміну у розчинах електролітів у повній і скороченій йонній формах.<br> | + | складати рівняння реакцій обміну у розчинах електролітів у повній і скороченій йонній формах.<br> |
| | | |
- | На шляху до успіху пригадаємо з вивчених курсів хімії, фізики, математики: <br> | + | На шляху до успіху пригадаємо з вивчених курсів хімії, фізики, математики: <br> |
| | | |
- | що таке хімічне рівняння; як взаємодіють заряди; що таке подібні доданки та у який спосіб їх зводять; які реакції називають реакціями: а) обміну; б) нейтралізації; що таке ступінь окиснення; які оксиди та гідрати оксидів реагують із кислотами; за яких умов відбуваються до кінця реакції у розчинах між: а) кислотами та солями; б) двома солями; в) солями і лугами; як позначають у хімічних рівняннях утворення осаду й виділення газу.<br> | + | що таке хімічне рівняння; як взаємодіють заряди; що таке подібні доданки та у який спосіб їх зводять; які реакції називають реакціями: а) обміну; б) нейтралізації; що таке ступінь окиснення; які оксиди та гідрати оксидів реагують із кислотами; за яких умов відбуваються до кінця реакції у розчинах між: а) кислотами та солями; б) двома солями; в) солями і лугами; як позначають у хімічних рівняннях утворення осаду й виділення газу.<br> |
| | | |
- | ''• Реакції обміну між електролітами у розчинах'' відбуваються за участю йонів - частинок, які реально існують у розчинах солей, лугів і кислот. Такі реакції називають йонними, а рівняння цих реакцій - йонними рівняннями.<br> | + | ''• Реакції обміну між електролітами у розчинах'' відбуваються за участю йонів - частинок, які реально існують у розчинах солей, лугів і кислот. Такі реакції називають йонними, а рівняння цих реакцій - йонними рівняннями.<br> |
| | | |
- | Уточнімо: йонними рівняннями можуть бути зображені будь-які реакції, що відбуваються за участю електролітів у розчинах. Якщо вони не супроводжуються зміною зарядів йонів (не змінюються ступені окиснення елементів), то їх називають реакціями йонного обміну.<br> | + | Уточнімо: йонними рівняннями можуть бути зображені будь-які реакції, що відбуваються за участю електролітів у розчинах. Якщо вони не супроводжуються зміною зарядів йонів (не змінюються ступені окиснення елементів), то їх називають реакціями йонного обміну.<br> |
| | | |
- | Скласти йонне рівняння досить просто. Виконаймо дослід і розгляньмо послідовність складання йонного рівняння на прикладі реакції між калій йодидом і плюмбум(ІІ) нітратом у розчині. Про її перебіг свідчить утворення яскраво-жовтого осаду плюмбум(ІІ) йодиду (мал. 12.1).<br> | + | Скласти йонне рівняння досить просто. Виконаймо дослід і розгляньмо послідовність складання йонного рівняння на прикладі реакції між калій йодидом і плюмбум(ІІ) нітратом у розчині. Про її перебіг свідчить утворення яскраво-жовтого осаду плюмбум(ІІ) йодиду (мал. 12.1).<br> |
| | | |
- | Спочатку запишімо рівняння реакції без урахування дисоціації електролітів:<br>Pb(NO<sub>3</sub>)<sub>2</sub> + 2KI = 2KNO<sub>3</sub> + Pbl<sub>2</sub><br>
| + | [[Image:Chemistry_80.jpg]] |
| | | |
- | Аби скласти рівняння цієї реакції у йонній формі, слід зважити на те, що електроліти у розчині дисоціюють на йони. За таблицею «Розчинність кислот, основ і солей у воді» (див. додаток) визначмо, які з-поміж реагентів є сильними електролітами. Обидві розчинні солі - плюмбум(ІІ) нітрат і калій йодид - у водному розчині практично повністю дисоціюють за йони. Тож запишімо їхні формули у йонному вигляді:<br>
| + | Спочатку запишімо рівняння реакції без урахування дисоціації електролітів:<br>Pb(NO<sub>3</sub>)<sub>2</sub> + 2KI = 2KNO<sub>3</sub> + Pbl<sub>2</sub> [[Image:Znak_2.jpg]]<br> |
| | | |
- | РЬ<sup>2+</sup> + 2NO<sup>-</sup><sub>3 </sub>+ 2К<sup>+ </sup>+ 2I<sup>-</sup><br>
| + | Аби скласти рівняння цієї реакції у йонній формі, слід зважити на те, що електроліти у розчині дисоціюють на йони. За таблицею «Розчинність кислот, основ і солей у воді» (див. додаток) визначмо, які з-поміж реагентів є сильними електролітами. Обидві розчинні солі - плюмбум(ІІ) нітрат і калій йодид - у водному розчині практично повністю дисоціюють за йони. Тож запишімо їхні формули у йонному вигляді:<br> |
| | | |
- | Проаналізуймо, які з цих йонів взаємодіятимуть між собою з огляду знаки їхніх зарядів. Це потрібно, аби пересвідчитися, що ми правильно визначили продукти реакції. Електростатичні сили зумовлюватимуть притягування різнойменних і відштовхування однойменно заряджених йонів (мал. 12.2).<br><br>Отже, продукти реакції - калій нітрат і плюмбум(ІІ) йодид. Калій нітрат - сильний електроліт, повністю дисоціює, тому у правій частині рівняння записуємо катіони Калію та нітрат-аніони. Плюмбум(ІІ) йодид практично нерозчинний, тож його формулу залишаємо незмінною<br>
| + | РЬ<sup>2+</sup> + 2NO<sup>-</sup><sub>3 </sub>+ 2К<sup>+ </sup>+ 2I<sup>-</sup><br> |
| | | |
- | РЬ<sup>2+</sup> + 2NO<sup>-</sup><sub>3 </sub>+ 2К<sup>+</sup> + 2I<sup>-</sup> = 2K<sup>+</sup>+ 2N0<sup>-</sup><sub>3</sub> + Рbl<sub>2</sub><br>
| + | Проаналізуймо, які з цих йонів взаємодіятимуть між собою з огляду знаки їхніх зарядів. Це потрібно, аби пересвідчитися, що ми правильно визначили продукти реакції. Електростатичні сили зумовлюватимуть притягування різнойменних і відштовхування однойменно заряджених йонів (мал. 12.2). |
| | | |
- | Зверніть увагу: у йонному рівнянні коефіцієнти перед формулами кожного з йонів записують з урахуванням індексів у формулах електролітів та коефіцієнтів перед ними. Приміром, унаслідок дисоціації однієї формульної одиниці плюмбум(ІІ) нітрату утворюється один катіон Плюмбуму(ІІ) і два нітрат-аніони. А під час дисоціації двох формульних одиниць калій йодиду утворюються два катіони Калію та два йодид-аніони.<br>
| + | [[Image:Chemistry_81.jpg]]<br>Отже, продукти реакції - калій нітрат і плюмбум(ІІ) йодид. Калій нітрат - сильний електроліт, повністю дисоціює, тому у правій частині рівняння записуємо катіони Калію та нітрат-аніони. Плюмбум(ІІ) йодид практично нерозчинний, тож його формулу залишаємо незмінною<br> |
| | | |
- | Очевидно, що в лівій і правій частинах йонного рівняння є однакові йони (які саме?). Оскільки вони не беруть участі в реакції, їхні формули ножна скоротити:<br><br>Вилучімо з лівої та правої частин рівняння формули катіонів Калію й - нітрат-аніонів, аби одержати скорочене йонне рівняння. У ньому записані тільки ті частинки, які реально взаємодіють у розчині з утворенням яскраво-жовтого осаду плюмбум(ІІ) йодиду. Тобто скорочене йонне рівняння відбиває суть реакції обміну між електролітами у розчині. Воно показує, які йони взаємодіють і яка речовина є продуктом реакції.<br>
| + | РЬ<sup>2+</sup> + 2NO<sup>-</sup><sub>3 </sub>+ 2К<sup>+</sup> + 2I<sup>-</sup> = 2K<sup>+</sup>+ 2N0<sup>-</sup><sub>3</sub> + Рbl<sub>2</sub> [[Image:Znak_2.jpg]]<br> |
| | | |
- | Виконаний дослід дає підстави стверджувати, що однією з умов необоротності реакції між електролітами у розчині є утворення осаду.<br>
| + | Зверніть увагу: у йонному рівнянні коефіцієнти перед формулами кожного з йонів записують з урахуванням індексів у формулах електролітів та коефіцієнтів перед ними. Приміром, унаслідок дисоціації однієї формульної одиниці плюмбум(ІІ) нітрату утворюється один катіон Плюмбуму(ІІ) і два нітрат-аніони. А під час дисоціації двох формульних одиниць калій йодиду утворюються два катіони Калію та два йодид-аніони.<br> |
| | | |
- | <u>Завдання</u><br>
| + | Очевидно, що в лівій і правій частинах йонного рівняння є однакові йони (які саме?). Оскільки вони не беруть участі в реакції, їхні формули ножна скоротити: |
| | | |
- | Виберіть скорочене йонне рівняння, яке відповідає реакції між ферум(ІІІ) нітратом і калій гідроксидом у розчині:<br><br>
| + | [[Image:Chemistry_81_2.jpg]] |
| | | |
- | З'ясуймо, за яких ще умов, окрім утворення осаду, реакції обміну у розчинах електролітів будуть необоротними - тобто відбуватимуться до кінця. Дослідімо реакцію між натрій гідроксидом і нітратною кислотою у розчині. Наочно пересвідчитися у перебігу реакції нейтралізації допоможе застосування індикатора. До розчину натрій гідроксиду добавмо кілька крапель спиртового розчину фенолфталеїну - специфічного індикатора лужного середовища. Ви, звичайно, пам'ятаєте, що під дією гідроксид-аніонів фенолфталеїн набуває малинового забарвлення. Краплями, щоразу обережно струшуючи колбу, добавлятимемо розбавлену нітратну кислоту (мал. 12.3), аж поки малинове забарвлення фенолфталеїну не зникне. Знебарвлення розчину свідчить про нейтралізацію лугу кислотою:<br>
| + | Вилучімо з лівої та правої частин рівняння формули катіонів Калію й - нітрат-аніонів, аби одержати скорочене йонне рівняння. У ньому записані тільки ті частинки, які реально взаємодіють у розчині з утворенням яскраво-жовтого осаду плюмбум(ІІ) йодиду. Тобто скорочене йонне рівняння відбиває суть реакції обміну між електролітами у розчині. Воно показує, які йони взаємодіють і яка речовина є продуктом реакції.<br> |
| | | |
- | NaOH + HNO<sub>3</sub> = NaN0<sub>3</sub> + Н<sub>2</sub>0<br>
| + | Виконаний дослід дає підстави стверджувати, що однією з умов необоротності реакції між електролітами у розчині є утворення осаду.<br> |
| | | |
- | За допомогою таблиці розчинності (див. додаток) визначмо, що з чотирьох речовин - реагентів і продуктів реакції - до сильних електролітів належать три. Це натрій гідроксид (луг), нітратна кислота і натрій нітрат розчинна сіль. Вода - дуже слабкий електроліт, тож практично не дисоціює. З огляду на це, запишімо повне йонне рівняння реакції між натрій гідроксидом і нітратною кислотою у розчині:<br><br> <br> <br>Очевидно, що молекули води утворюються внаслідок взаємодії у розчині катіонів Гідрогену й гідроксид-аніонів.<br>Отже, реакція обміну між електролітами у розчині практично необоротна, якщо один з продуктів - дуже слабкий електроліт, наприклад вода, або інша малодисоційована речовина.<br>
| + | <u>Завдання</u><br> |
| | | |
- | <u>Завдання</u><br>
| + | Виберіть скорочене йонне рівняння, яке відповідає реакції між ферум(ІІІ) нітратом і калій гідроксидом у розчині: |
| | | |
- | Виберіть ті пари електролітів, реакції між якими у розчині відбуваються практично до кінця (необоротно):<br>
| + | [[Image:Chemistry_81_3.jpg]]<br> |
| | | |
- | А Н<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> і КОН; Б К<sub>2</sub>SiO<sub>3</sub> і НN0<sub>3</sub>; В НСІ і КN0<sub>3</sub>; Г КN0<sub>3</sub> і NaОН.<br>
| + | З'ясуймо, за яких ще умов, окрім утворення осаду, реакції обміну у розчинах електролітів будуть необоротними - тобто відбуватимуться до кінця. Дослідімо реакцію між натрій гідроксидом і нітратною кислотою у розчині. Наочно пересвідчитися у перебігу реакції нейтралізації допоможе застосування індикатора. До розчину натрій гідроксиду добавмо кілька крапель спиртового розчину фенолфталеїну - специфічного індикатора лужного середовища. Ви, звичайно, пам'ятаєте, що під дією гідроксид-аніонів фенолфталеїн набуває малинового забарвлення. Краплями, щоразу обережно струшуючи колбу, добавлятимемо розбавлену нітратну кислоту (мал. 12.3), аж поки малинове забарвлення фенолфталеїну не зникне. Знебарвлення розчину свідчить про нейтралізацію лугу кислотою:<br> |
| | | |
- | Розгляньмо ще один випадок перебігу до кінця реакції між електролітами у розчині. Змішаймо розчин натрій карбонату з розбавленою сульфатною кислотою.<br>
| + | NaOH + HNO<sub>3</sub> = NaN0<sub>3</sub> + Н<sub>2</sub>0<br> |
| | | |
- | <u>Завдання</u><br>
| + | [[Image:Chemistry_82.jpg]] |
| | | |
- | За малюнком 12.4 опишіть на макрорівні хімічну реакцію між натрій карбонатом і сульфатною кислотою у розчині. Поясніть, чому не можна для проведення досліду брати розчини соди та кислоти у більших (мал. 12.4, 1), ніж вказано в інструкції (мал. 12.4, 2), кількостях.<br> | + | За допомогою таблиці розчинності (див. додаток) визначмо, що з чотирьох речовин - реагентів і продуктів реакції - до сильних електролітів належать три. Це натрій гідроксид (луг), нітратна кислота і натрій нітрат розчинна сіль. Вода - дуже слабкий електроліт, тож практично не дисоціює. З огляду на це, запишімо повне йонне рівняння реакції між натрій гідроксидом і нітратною кислотою у розчині: |
| | | |
- | Скориставшись таблицею розчинності і див. додаток), запишімо рівняння реакції (пам'ятаймо, карбонатна кислота нестійка, існує у розчині як гідрат):<br><br><br><br><br>З-поміж п'яти речовин - реагентів і продуктів реакції - до сильних електролітів належать три. Це натрій карбонат, сульфатна кислота і натрій сульфат. Вода - дуже слабкий електроліт, а карбон(IV) оксид (вуглекислий газ) видаляється зі сфери реакції.<br>
| + | [[Image:Chemistry_82_2.jpg]] |
| | | |
- | Очевидно, що утворення молекул води й вуглекислого газу є наслідком взаємодії між катіонами Гідрогену й карбонат-аніонами у розчині. Ця реакція необоротна (відбувається до кінця), оскільки вода - дуже слабкий електроліт, а вуглекислий газ видаляється зі сфери реакції.<br> | + | Очевидно, що молекули води утворюються внаслідок взаємодії у розчині катіонів Гідрогену й гідроксид-аніонів.<br>Отже, реакція обміну між електролітами у розчині практично необоротна, якщо один з продуктів - дуже слабкий електроліт, наприклад вода, або інша малодисоційована речовина.<br> |
| | | |
- | <u>Завдання</u><br> | + | <u>Завдання</u><br> |
| | | |
- | Виберіть ті пари електролітів, реакції між якими у розчині відбуваються практично до кінця (необоротно):<br> | + | Виберіть ті пари електролітів, реакції між якими у розчині відбуваються практично до кінця (необоротно):<br> |
| | | |
- | А Н<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> і К<sub>2</sub>С0<sub>3</sub>; Б Na<sub>2</sub>S і НСІ; В НNO<sub>3 </sub>і Na<sub>2</sub>S0<sub>4</sub>; Г KNO<sub>3 </sub>і НСІ.<br> | + | А Н<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> і КОН; Б К<sub>2</sub>SiO<sub>3</sub> і НN0<sub>3</sub>; В НСІ і КN0<sub>3</sub>; Г КN0<sub>3</sub> і NaОН.<br> |
| | | |
- | Виконані досліди доводять, що реакції обміну між електролітами у розчині необоротні, якщо поміж продуктів реакції є осад, газ, вода або інший слабкий електроліт.<br>
| + | Розгляньмо ще один випадок перебігу до кінця реакції між електролітами у розчині. Змішаймо розчин натрій карбонату з розбавленою сульфатною кислотою.<br> |
| | | |
- | Якщо виконується хоча б одна з цих умов, реакція відбувається до кінця. Якщо ж ні, то внаслідок змішування розчинів утворюється суміш йонів. Про це свідчить повне йонне рівняння реакції між натрій хлоридом і калій нітратом у розчині<br>
| + | <u>Завдання</u><br> |
| | | |
- | Na<sup>+ </sup>+ Сl<sup>-</sup> + К<sup>+ </sup>+ N0<sup>-</sup><sub>3</sub> = Na<sup>+</sup> + NO<sup>-</sup>з<sub></sub>+ К<sup>+</sup> + Сl<sup>-</sup>
| + | За малюнком 12.4 опишіть на макрорівні хімічну реакцію між натрій карбонатом і сульфатною кислотою у розчині. Поясніть, чому не можна для проведення досліду брати розчини соди та кислоти у більших (мал. 12.4, 1), ніж вказано в інструкції (мал. 12.4, 2), кількостях.<br> |
| | | |
- | Аби дістати більше експериментальних підтверджень правильності зроблених висновків, виконайте лабораторні досліди.<br>
| + | [[Image:Chemistry_83.jpg]] |
| | | |
| + | Скориставшись таблицею розчинності і див. додаток), запишімо рівняння реакції (пам'ятаймо, карбонатна кислота нестійка, існує у розчині як гідрат): |
| + | |
| + | [[Image:Chemistry_83_1.jpg]] |
| + | |
| + | З-поміж п'яти речовин - реагентів і продуктів реакції - до сильних електролітів належать три. Це натрій карбонат, сульфатна кислота і натрій сульфат. Вода - дуже слабкий електроліт, а карбон(IV) оксид (вуглекислий газ) видаляється зі сфери реакції.<br> |
| + | |
| + | [[Image:Chemistry_83_2.jpg]] |
| + | |
| + | Очевидно, що утворення молекул води й вуглекислого газу є наслідком взаємодії між катіонами Гідрогену й карбонат-аніонами у розчині. Ця реакція необоротна (відбувається до кінця), оскільки вода - дуже слабкий електроліт, а вуглекислий газ видаляється зі сфери реакції.<br> |
| + | |
| + | <u>Завдання</u><br> |
| + | |
| + | Виберіть ті пари електролітів, реакції між якими у розчині відбуваються практично до кінця (необоротно):<br> |
| + | |
| + | А Н<sub>2</sub>S0<sub>4</sub> і К<sub>2</sub>С0<sub>3</sub>; Б Na<sub>2</sub>S і НСІ; В НNO<sub>3 </sub>і Na<sub>2</sub>S0<sub>4</sub>; Г KNO<sub>3 </sub>і НСІ.<br> |
| + | |
| + | Виконані досліди доводять, що реакції обміну між електролітами у розчині необоротні, якщо поміж продуктів реакції є осад, газ, вода або інший слабкий електроліт.<br> |
| + | |
| + | Якщо виконується хоча б одна з цих умов, реакція відбувається до кінця. Якщо ж ні, то внаслідок змішування розчинів утворюється суміш йонів. Про це свідчить повне йонне рівняння реакції між натрій хлоридом і калій нітратом у розчині<br> |
| + | |
| + | Na<sup>+ </sup>+ Сl<sup>-</sup> + К<sup>+ </sup>+ N0<sup>-</sup><sub>3</sub> = Na<sup>+</sup> + NO<sup>-</sup>з<sub></sub>+ К<sup>+</sup> + Сl<sup>-</sup> |
| + | |
| + | Аби дістати більше експериментальних підтверджень правильності зроблених висновків, виконайте лабораторні досліди.<br> |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
| ''Г. А. Лашевська, Геометрія, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів '' | | ''Г. А. Лашевська, Геометрія, 9 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів '' |
Версия 17:14, 30 марта 2010
Гіпермаркет Знань>>Хімія>>Хімія 9 клас>> Хімія: Реакції обміну між електролітами
РЕАКЦІЇ ОБМІНУ МІЖ ЕЛЕКТРОЛІТАМИ
Реакції обміну у розчинах електролітів, умови їх перебігу. Йонні рівняння
Після опрацювання § 12 ви зможете:
складати рівняння реакцій обміну у розчинах електролітів у повній і скороченій йонній формах.
На шляху до успіху пригадаємо з вивчених курсів хімії, фізики, математики:
що таке хімічне рівняння; як взаємодіють заряди; що таке подібні доданки та у який спосіб їх зводять; які реакції називають реакціями: а) обміну; б) нейтралізації; що таке ступінь окиснення; які оксиди та гідрати оксидів реагують із кислотами; за яких умов відбуваються до кінця реакції у розчинах між: а) кислотами та солями; б) двома солями; в) солями і лугами; як позначають у хімічних рівняннях утворення осаду й виділення газу.
• Реакції обміну між електролітами у розчинах відбуваються за участю йонів - частинок, які реально існують у розчинах солей, лугів і кислот. Такі реакції називають йонними, а рівняння цих реакцій - йонними рівняннями.
Уточнімо: йонними рівняннями можуть бути зображені будь-які реакції, що відбуваються за участю електролітів у розчинах. Якщо вони не супроводжуються зміною зарядів йонів (не змінюються ступені окиснення елементів), то їх називають реакціями йонного обміну.
Скласти йонне рівняння досить просто. Виконаймо дослід і розгляньмо послідовність складання йонного рівняння на прикладі реакції між калій йодидом і плюмбум(ІІ) нітратом у розчині. Про її перебіг свідчить утворення яскраво-жовтого осаду плюмбум(ІІ) йодиду (мал. 12.1).
Спочатку запишімо рівняння реакції без урахування дисоціації електролітів: Pb(NO3)2 + 2KI = 2KNO3 + Pbl2
Аби скласти рівняння цієї реакції у йонній формі, слід зважити на те, що електроліти у розчині дисоціюють на йони. За таблицею «Розчинність кислот, основ і солей у воді» (див. додаток) визначмо, які з-поміж реагентів є сильними електролітами. Обидві розчинні солі - плюмбум(ІІ) нітрат і калій йодид - у водному розчині практично повністю дисоціюють за йони. Тож запишімо їхні формули у йонному вигляді:
РЬ2+ + 2NO-3 + 2К+ + 2I-
Проаналізуймо, які з цих йонів взаємодіятимуть між собою з огляду знаки їхніх зарядів. Це потрібно, аби пересвідчитися, що ми правильно визначили продукти реакції. Електростатичні сили зумовлюватимуть притягування різнойменних і відштовхування однойменно заряджених йонів (мал. 12.2).
Отже, продукти реакції - калій нітрат і плюмбум(ІІ) йодид. Калій нітрат - сильний електроліт, повністю дисоціює, тому у правій частині рівняння записуємо катіони Калію та нітрат-аніони. Плюмбум(ІІ) йодид практично нерозчинний, тож його формулу залишаємо незмінною
РЬ2+ + 2NO-3 + 2К+ + 2I- = 2K++ 2N0-3 + Рbl2
Зверніть увагу: у йонному рівнянні коефіцієнти перед формулами кожного з йонів записують з урахуванням індексів у формулах електролітів та коефіцієнтів перед ними. Приміром, унаслідок дисоціації однієї формульної одиниці плюмбум(ІІ) нітрату утворюється один катіон Плюмбуму(ІІ) і два нітрат-аніони. А під час дисоціації двох формульних одиниць калій йодиду утворюються два катіони Калію та два йодид-аніони.
Очевидно, що в лівій і правій частинах йонного рівняння є однакові йони (які саме?). Оскільки вони не беруть участі в реакції, їхні формули ножна скоротити:
Вилучімо з лівої та правої частин рівняння формули катіонів Калію й - нітрат-аніонів, аби одержати скорочене йонне рівняння. У ньому записані тільки ті частинки, які реально взаємодіють у розчині з утворенням яскраво-жовтого осаду плюмбум(ІІ) йодиду. Тобто скорочене йонне рівняння відбиває суть реакції обміну між електролітами у розчині. Воно показує, які йони взаємодіють і яка речовина є продуктом реакції.
Виконаний дослід дає підстави стверджувати, що однією з умов необоротності реакції між електролітами у розчині є утворення осаду.
Завдання
Виберіть скорочене йонне рівняння, яке відповідає реакції між ферум(ІІІ) нітратом і калій гідроксидом у розчині:
З'ясуймо, за яких ще умов, окрім утворення осаду, реакції обміну у розчинах електролітів будуть необоротними - тобто відбуватимуться до кінця. Дослідімо реакцію між натрій гідроксидом і нітратною кислотою у розчині. Наочно пересвідчитися у перебігу реакції нейтралізації допоможе застосування індикатора. До розчину натрій гідроксиду добавмо кілька крапель спиртового розчину фенолфталеїну - специфічного індикатора лужного середовища. Ви, звичайно, пам'ятаєте, що під дією гідроксид-аніонів фенолфталеїн набуває малинового забарвлення. Краплями, щоразу обережно струшуючи колбу, добавлятимемо розбавлену нітратну кислоту (мал. 12.3), аж поки малинове забарвлення фенолфталеїну не зникне. Знебарвлення розчину свідчить про нейтралізацію лугу кислотою:
NaOH + HNO3 = NaN03 + Н20
За допомогою таблиці розчинності (див. додаток) визначмо, що з чотирьох речовин - реагентів і продуктів реакції - до сильних електролітів належать три. Це натрій гідроксид (луг), нітратна кислота і натрій нітрат розчинна сіль. Вода - дуже слабкий електроліт, тож практично не дисоціює. З огляду на це, запишімо повне йонне рівняння реакції між натрій гідроксидом і нітратною кислотою у розчині:
Очевидно, що молекули води утворюються внаслідок взаємодії у розчині катіонів Гідрогену й гідроксид-аніонів. Отже, реакція обміну між електролітами у розчині практично необоротна, якщо один з продуктів - дуже слабкий електроліт, наприклад вода, або інша малодисоційована речовина.
Завдання
Виберіть ті пари електролітів, реакції між якими у розчині відбуваються практично до кінця (необоротно):
А Н2S04 і КОН; Б К2SiO3 і НN03; В НСІ і КN03; Г КN03 і NaОН.
Розгляньмо ще один випадок перебігу до кінця реакції між електролітами у розчині. Змішаймо розчин натрій карбонату з розбавленою сульфатною кислотою.
Завдання
За малюнком 12.4 опишіть на макрорівні хімічну реакцію між натрій карбонатом і сульфатною кислотою у розчині. Поясніть, чому не можна для проведення досліду брати розчини соди та кислоти у більших (мал. 12.4, 1), ніж вказано в інструкції (мал. 12.4, 2), кількостях.
Скориставшись таблицею розчинності і див. додаток), запишімо рівняння реакції (пам'ятаймо, карбонатна кислота нестійка, існує у розчині як гідрат):
З-поміж п'яти речовин - реагентів і продуктів реакції - до сильних електролітів належать три. Це натрій карбонат, сульфатна кислота і натрій сульфат. Вода - дуже слабкий електроліт, а карбон(IV) оксид (вуглекислий газ) видаляється зі сфери реакції.
Очевидно, що утворення молекул води й вуглекислого газу є наслідком взаємодії між катіонами Гідрогену й карбонат-аніонами у розчині. Ця реакція необоротна (відбувається до кінця), оскільки вода - дуже слабкий електроліт, а вуглекислий газ видаляється зі сфери реакції.
Завдання
Виберіть ті пари електролітів, реакції між якими у розчині відбуваються практично до кінця (необоротно):
А Н2S04 і К2С03; Б Na2S і НСІ; В НNO3 і Na2S04; Г KNO3 і НСІ.
Виконані досліди доводять, що реакції обміну між електролітами у розчині необоротні, якщо поміж продуктів реакції є осад, газ, вода або інший слабкий електроліт.
Якщо виконується хоча б одна з цих умов, реакція відбувається до кінця. Якщо ж ні, то внаслідок змішування розчинів утворюється суміш йонів. Про це свідчить повне йонне рівняння реакції між натрій хлоридом і калій нітратом у розчині
Na+ + Сl- + К+ + N0-3 = Na+ + NO-з+ К+ + Сl-
Аби дістати більше експериментальних підтверджень правильності зроблених висновків, виконайте лабораторні досліди.
Г. А. Лашевська, Геометрія, 9 клас Вислано читачами з інтернет-сайтів
Збірка конспектів уроків по всім класами, домашня робота, скачати реферати з хімії, книги та підручники згідно каленадарного плануванння з хімії для 9 класу
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|