|
|
(7 промежуточных версий не показаны.) | Строка 1: |
Строка 1: |
- | ''''' Артикуляціяційна гімнастика<br>'''''
| + | <metakeywords>Музика, 3 клас, урок, на тему, Артикуляційна гімнастика</metakeywords> '''''Артикуляція<br>''''' |
| | | |
- | '' Артикуляцією ''зветься робота органів мови: губ, язика, м’якого піднебіння, голосових зв’язок.<br> | + | ''''' ''''' |
| | | |
- | '' Недоліки у співі: '' | + | ''[[Image:Artikyl.gif]] |
| | | |
- | * Найпоширенішим недоліком у співі є скована нижня щелепа. При такому положенні рот дуже мало відкритий, звук повітрям вільно не виштовхується, голос звучить неприродно, а також виникає різниця між голосними звуками. Ліквідувати такий недолік можна під час співу різноманітних нотних прикладів, вправ на різноманітні склади. Наприклад, ай-ай; ля-ля; дай-дай; та-та. Така вправа сприяє звільненню нижньої щелепи і правильному положенню роту.
| + | <br> |
- | * Другим недоліком є вяла пасивна опущена щелепа. При цьому обличчя співака не виразне, безтурботне. Щоб усунути такий недолік слід співати вправи на склади: ду-ду; ту-ту; му-му; мо-мо.
| + | |
- | * Третім – дуже поширеним недоліком у співі є розтягнутість губ у сторони. При такому положенні роту утворюється ”відкритий”, “плоский” звук.
| + | |
| | | |
| + | '' Артикуляцією ''зветься робота органів мови: губ, язика, м’якого піднебіння, голосових зв’язок.<br> |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
- | Одним із кращих прийомів у роботі по усуненню незваних недоліків у співі буде особистий приклад вчителя, тобто вчитель сам повинен наочно показати правильний спів, а наочність, як один із основних дидактичних принципів, повинна займати основне місце на уроці, бо наочність в музиці – це і є сама музика. Бажано, щоб кімната, в якій проводяться уроки музики, була відповідно обладнана (плакати із зображенням співочої постави, портрети композиторів, пісенний репертуар, який включений у програму, крилаті вислови про музику, різні правила співу, нотна дошка, музичний інструмент, шафа для зберігання нот, методичної та хорової літератури, програвач, грамплатівки тощо). | + | '' Недоліки у співі: '' |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | *Найпоширенішим недоліком у співі є скована нижня щелепа. При такому положенні рот дуже мало відкритий, звук повітрям вільно не виштовхується, голос звучить неприродно, а також виникає різниця між голосними звуками. Ліквідувати такий недолік можна під час співу різноманітних нотних прикладів, вправ на різноманітні склади. Наприклад, ай-ай; ля-ля; дай-дай; та-та. Така вправа сприяє звільненню нижньої щелепи і правильному положенню роту. |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | *Другим недоліком є вяла пасивна опущена щелепа. При цьому обличчя співака не виразне, безтурботне. Щоб усунути такий недолік слід співати вправи на склади: ду-ду; ту-ту; му-му; мо-мо. |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | *Третім – дуже поширеним недоліком у співі є розтягнутість губ у сторони. При такому положенні роту утворюється ”відкритий”, “плоский” звук. |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | Також треба дбати про правильну артикуляцію голосних: |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | ''Голосна А. ''При її вимові рот розкрити настільки, щоб можна було поміж передніми зубами покласти великий палець ребром. Під час співу вокалізів або поточного репертуару треба всіляко дбати про подачу звука бездоганної інтонаційної точності і прийнятого тембру, вимагати так званого закритого звуку. Обов’язково слід практично показати закрити звук і так званий „білий”. Сприяти закритому звукової до деякої міри може держання підборіддя трохи вниз. Можна вказати ще один засіб для здобуття закритого звуку, а саме: спочатку подати звук (першу мить) затуленим ротом, а тоді, швидко його розтуливши, артикулювати потрібний голосний звук. |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | ''Голосний О''. Губи трохи випнуті вперед |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | ''Голосний У.'' При його артикуляції губи сильно випнуті вперед. |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | ''Голосна І.'' Рот майже закритий, а губи трохи відтуляються від передніх зубів. |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | ''Голосна Е. ''Рот набуває положення напівусмішки. Цей часто артикулюють неправильно, отже при співі вокалізів чи взагалі при подачі якогось слова з наголошенням „е” треба бути дуже й дуже уважним. Вокалізи на голосні із затуленим ротом поступово ускладнюються. Від співу головних ступенів (тоніки, домінанти і верхньої тоніки) можна перейти до арпеджування маж.тризвуку і співу гам. |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | Одним із кращих прийомів у роботі по усуненню незваних недоліків у співі буде особистий приклад вчителя, тобто вчитель сам повинен наочно показати правильний спів, а наочність, як один із основних дидактичних принципів, повинна займати основне місце на уроці, бо наочність в музиці – це і є сама музика. Бажано, щоб кімната, в якій проводяться уроки музики, була відповідно обладнана (плакати із зображенням співочої постави, портрети композиторів, пісенний репертуар, який включений у програму, крилаті вислови про музику, різні правила співу, нотна дошка, музичний інструмент, шафа для зберігання нот, методичної та хорової літератури, програвач, грамплатівки тощо). |
| + | |
| + | [[Категория:Тема 13. Артикуляційна гімнастика. Додаткові доповнення]] |
Текущая версия на 12:56, 20 августа 2009
Артикуляція
Артикуляцією зветься робота органів мови: губ, язика, м’якого піднебіння, голосових зв’язок.
Недоліки у співі:
- Найпоширенішим недоліком у співі є скована нижня щелепа. При такому положенні рот дуже мало відкритий, звук повітрям вільно не виштовхується, голос звучить неприродно, а також виникає різниця між голосними звуками. Ліквідувати такий недолік можна під час співу різноманітних нотних прикладів, вправ на різноманітні склади. Наприклад, ай-ай; ля-ля; дай-дай; та-та. Така вправа сприяє звільненню нижньої щелепи і правильному положенню роту.
- Другим недоліком є вяла пасивна опущена щелепа. При цьому обличчя співака не виразне, безтурботне. Щоб усунути такий недолік слід співати вправи на склади: ду-ду; ту-ту; му-му; мо-мо.
- Третім – дуже поширеним недоліком у співі є розтягнутість губ у сторони. При такому положенні роту утворюється ”відкритий”, “плоский” звук.
Також треба дбати про правильну артикуляцію голосних:
Голосна А. При її вимові рот розкрити настільки, щоб можна було поміж передніми зубами покласти великий палець ребром. Під час співу вокалізів або поточного репертуару треба всіляко дбати про подачу звука бездоганної інтонаційної точності і прийнятого тембру, вимагати так званого закритого звуку. Обов’язково слід практично показати закрити звук і так званий „білий”. Сприяти закритому звукової до деякої міри може держання підборіддя трохи вниз. Можна вказати ще один засіб для здобуття закритого звуку, а саме: спочатку подати звук (першу мить) затуленим ротом, а тоді, швидко його розтуливши, артикулювати потрібний голосний звук.
Голосний О. Губи трохи випнуті вперед
Голосний У. При його артикуляції губи сильно випнуті вперед.
Голосна І. Рот майже закритий, а губи трохи відтуляються від передніх зубів.
Голосна Е. Рот набуває положення напівусмішки. Цей часто артикулюють неправильно, отже при співі вокалізів чи взагалі при подачі якогось слова з наголошенням „е” треба бути дуже й дуже уважним. Вокалізи на голосні із затуленим ротом поступово ускладнюються. Від співу головних ступенів (тоніки, домінанти і верхньої тоніки) можна перейти до арпеджування маж.тризвуку і співу гам.
Одним із кращих прийомів у роботі по усуненню незваних недоліків у співі буде особистий приклад вчителя, тобто вчитель сам повинен наочно показати правильний спів, а наочність, як один із основних дидактичних принципів, повинна займати основне місце на уроці, бо наочність в музиці – це і є сама музика. Бажано, щоб кімната, в якій проводяться уроки музики, була відповідно обладнана (плакати із зображенням співочої постави, портрети композиторів, пісенний репертуар, який включений у програму, крилаті вислови про музику, різні правила співу, нотна дошка, музичний інструмент, шафа для зберігання нот, методичної та хорової літератури, програвач, грамплатівки тощо).
Предмети > Музика > Музика 3 клас > Тема 13. Артикуляційна гімнастика > Тема 13. Артикуляційна гімнастика. Додаткові доповнення
|