Написання прислівників разом і через дефіс

KNOWLEDGE HYPERMARKET

 		Версия 10:16, 29 июня 2010 (просмотреть исходный код)
User10  (Обсуждение | вклад)
← Предыдущая правка
		Версия 18:51, 30 июня 2010 (просмотреть исходный код)
User10  (Обсуждение | вклад) 
Следующая правка →
		
Строка 5:
Строка 5:
 <u>Прислівники з де-, аби-, -сь пишуться разом: десь, абиде, колись.</u><br><br>388. Прочитайте. Визначте прислівники, за таблицею обґрунтуйте їхній правопис.<br>1. Нам болить Україна по-різному всім, кожне серце по-своєму б'ється (І. Багрійчук). 2. І по-належному ми зустрічаєм орди гостей, не кликаних у край наш! (М. Рильський). 3. У спогадах блукаю хтозна-де (І.Дубінін). 4. Відвага, честь і щира простота. Мені тут любо й рідно-рідно так (М. Сіренко). 5. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч (А. Малишко). 6. Як Уліта їде, то комусь щось буде (Народна творчість).<br>• Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте їхні значення. Уведіть їх у речення, де б вони вживалися у прямому значенні.<br><br>389. Перепишіть, знімаючи риски.<br>1. Коли по/доброму, сусіде, живи по/своєму і розцвітай (М. Самійленко). 2. Проти лютої навали виступали віч/на/віч. За сто літ сто раз повстала наша Запорозька Січ (О. Ющенко). 3. Невдовзі далеко/далеко розтягся козацький табір по всьому полі (М. Гоголь). 4. По/предківському грію кров гарячу при слові, шаблі і святій землі. 5. Я думкою літаю бозна/де (М. Самійленко). 6. А може, й я коли/небудь своє щастя стріну (О. Афанасьєв-Чужбинський).<br>• Позначте у словах орфограму «написання прислівників через дефіс». <br><br>390. Перепишіть прислів'я, на місці крапок уписуючи дібрані з довідки прислівники.<br>1. У Луцьку все ... . 2. Щоб жити по-дворянськи, треба працювати ... . 3. Ходить мовчки, а кусає ... . 4. Панський собака ... й гавка. 5. Кожна мітла починає мести ... .<br>Довідка: По-селянськи. По-людськи. По-вовчи. По-своєму. По-панському.<br>• Чи є спільнокореневими слова прислівник і прислів'я? Спробуйте скласти прислів'я про прислівник.<br><br><u>Прислівники з префіксом по- потрібно відрізняти від однозвучних прикметників і займенників із прийменником по.</u>  <u>Прислівники з де-, аби-, -сь пишуться разом: десь, абиде, колись.</u><br><br>388. Прочитайте. Визначте прислівники, за таблицею обґрунтуйте їхній правопис.<br>1. Нам болить Україна по-різному всім, кожне серце по-своєму б'ється (І. Багрійчук). 2. І по-належному ми зустрічаєм орди гостей, не кликаних у край наш! (М. Рильський). 3. У спогадах блукаю хтозна-де (І.Дубінін). 4. Відвага, честь і щира простота. Мені тут любо й рідно-рідно так (М. Сіренко). 5. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч (А. Малишко). 6. Як Уліта їде, то комусь щось буде (Народна творчість).<br>• Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте їхні значення. Уведіть їх у речення, де б вони вживалися у прямому значенні.<br><br>389. Перепишіть, знімаючи риски.<br>1. Коли по/доброму, сусіде, живи по/своєму і розцвітай (М. Самійленко). 2. Проти лютої навали виступали віч/на/віч. За сто літ сто раз повстала наша Запорозька Січ (О. Ющенко). 3. Невдовзі далеко/далеко розтягся козацький табір по всьому полі (М. Гоголь). 4. По/предківському грію кров гарячу при слові, шаблі і святій землі. 5. Я думкою літаю бозна/де (М. Самійленко). 6. А може, й я коли/небудь своє щастя стріну (О. Афанасьєв-Чужбинський).<br>• Позначте у словах орфограму «написання прислівників через дефіс». <br><br>390. Перепишіть прислів'я, на місці крапок уписуючи дібрані з довідки прислівники.<br>1. У Луцьку все ... . 2. Щоб жити по-дворянськи, треба працювати ... . 3. Ходить мовчки, а кусає ... . 4. Панський собака ... й гавка. 5. Кожна мітла починає мести ... .<br>Довідка: По-селянськи. По-людськи. По-вовчи. По-своєму. По-панському.<br>• Чи є спільнокореневими слова прислівник і прислів'я? Спробуйте скласти прислів'я про прислівник.<br><br><u>Прислівники з префіксом по- потрібно відрізняти від однозвучних прикметників і займенників із прийменником по.</u>
  
- [[Image:порівняйте3.jpg]]<br><br>391. За поданими початками продовжіть речення. Запишіть їх.<br>По зимовому місту...&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; По-зимовому холодно...<br>По третє грудня...&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; По-третє, я вирішив...<br>&nbsp;<br>Поясніть, як розрізнити прислівник та однозвучний із ним прикметник або числівник із прийменником. Наведіть приклади.<br><br>392. Перепишіть, розкриваючи дужки.<br>1. Він за плугом ходив (по)батьківському полю (Д. Павличко). 2. (По)братерськи ми ділилися з тобою (Б. Олійник). 3. Низько (по)осінньому небу сунули хмари (Григір Тютюнник). 4. Вже (по)осінньому шепочуть між собою й кивають вітами в тривозі дерева (В. Сосюра). 5. Про розум людини судять (по) зробленому (Народна творчість). 6. Що таке, (по)вашому, життя? (М. Стельмах). <br>• У четвертому і п'ятому реченнях підкресліть усі члени речення.<br>Поміркуйте над сформульованим в останньому реченні риторичним запитанням. У чому, на вашу думку, полягає покликання людини?<br>&nbsp;<br>393. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте їхнє вживання.<br>&nbsp; Як давні греки розуміли суть історичної науки? По-перше історичні знання мають підтверджуватися доказами. По-друге історичні знання обмежуються не однією подією а багатьма. По-третє усе повинно бути перевірене на наявність помилок.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; З підручника.<br>• Визначте у висловлюванні прислівники. Від яких частин мови і яким способом їх утворено?<br>• Позначте в словах орфограму «написання прислівників через дефіс».<br>Навіщо, на вашу думку, потрібно вивчати історію України? Всесвітню історію? У відповіді вживайте прислівники.<br><br>394. Додаванням афіксів утворіть складні прислівники. Запишіть їх.<br>Будь+коли, хтозна+як, аби+як, як+небудь, де+далі, що+духу, аби+куди, будь+де, куди+небудь, де+інде, хтозна+як, так+то.<br><br>395. Визначте розряди прислівників. Слова, які пишемо через дефіс і разом, запишіть у дві колонки.<br>Де/сь, будь/як, коли/сь, коли/небудь, хтозна/куди, аби/куди, куди/небудь, куди/сь, де/таки, аби/де, якось/то, аби/як. <br>• У записаних прислівниках поставте наголос.<br><br>396. Перепишіть, на місці крапок уписуючи дібрані з довідки прислівники.<br>1. Закувала зозуленька в лузі на калині, ... проживати на чужій чужині (Народна творчість). 2. На мій балкон голубка сіла і ... загула (Д. Павличко). 3. ... на світанку я співав собі веснянку. 4. Все вщухло враз, і стало ... навкруги (М. Вороний). 5. І... золоте вікно світилося за мною у тумані (М. Луків).<br>ДОВІДКА: Вранці-рано. Тяжко-важко. Журно-журно. Тихо-тихо. Довго-довго.<br><br>397. Перепишіть, знімаючи риски. Визначте прислівники, поясніть їхній правопис.<br>1. Кущ калини, до/пояса потонувши в заметах, де/не/де червоніє ягіддям (Олесь Гончар). 2. Калина у гаптованій сорочці із солов'єм зустрілась віч/на/віч (Є. Гуцало). 3. Солов'їною левада з/давніх/давен зветься: без/ліч там по/над водою солов'їв ведеться (П. Куліш). 4. Так тихо/тихо скрізь, що ледве чути відгомони (П. Тичина). 5. Придесенський день в долині гасне, в хвилях низько/низько йдуть човни (М. Стельмах). 6. Виселок складався всього/на/всього з трьох хаток (М. Коцюбинський). 7. Жар/птицею сонце за обрій ось/ось полетить (в. Гуцало).<br><br>398. Перепишіть, знімаючи риски. Визначте прислівники, розберіть їх за будовою.<br>1. Співуча душа виливалася піснею по/солов'їному (І. Нечуй-Левицький). 2. Кожна пісня, що давно відома, по/новому може зазвучати (Л. Дмитерко). 3. Ці солов'ї співають по/французьки (М. Рильський). 4. І птаха нам по/нашому співала, і вітер нам по/змовницьки шумів (М. Шевченко). 5. Задзвеніли струни ще ніжніш/ніжніш (Олександр Олесь). 6. Те, що позначилося на духові, по/справжньому безсмертне й переходить у спадщину, як і блакитна кров (А. Мороз). 7. Здалеку/предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувалася гроза (Григір Тютюнник).<br>• Позначте в словах вивчені орфограми.<br>• В останньому реченні підкресліть члени речення.<br><br>399. Розкрийте значення фразеологізму ''синій птах''. Розкажіть про «Мрія про синього птаха», уживаючи прислівники, які пишемо через дефіс. Яким уявляєте синього птаха ви?<br>&nbsp;<br>400. Прочитайте уривок, дотримуючи правильної інтонації.<br>&nbsp; Тепер було видно, що новий учитель — чоловік непевний. По-перше, він днями сидів у школі з дітьми. По-друге, він тільки одежею відрізнявся від селян і розмовляв «по-мужицькому». По-третє, він грав із школярами у м'яча, ганяючи наввипередки. По-четверте, він сам собі варив їжу, та ще й у гурті з учнями. Нарешті, він ходив по лісах та луках, збираючи якісь квіти.й камінці. Про цей останній пункт говорили, чи не ворожбит він який.<br>&nbsp; Учитель був неслухняний і неввічливий до начальства. Не задовольнившись з двох поламаних лавок і заліплених папером битих шибок, він вимагав, щоб було пороблено нові парти, засклено вікна і навіть пофарбовано стару класну дошку, на якій уже крейда не пише. Це доводило, що вчитель — чоловік баламутний.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; За Б. Грінченком.<br>• Про які часи розповідається в уривку? З чого це видно?<br>• Визначте вжиті в уривку вставні слова. Якими частинами мови вони виражені?<br>• Назвіть безособові дієслівні форми на -но, -то. Як ви відрізняєте їх від прислівників?<br>Підказка: Прислівники на -о не можна сплутувати з дієслівними формами на -но, -то. Якщо дієслівні форми означають результат виконання дії (сказано, зроблено), то прислівники — ознаку дії або ознаку ознаки (чесно, вчасно).<br>• Визначте інші особливі форми дієслова.<br>• Яким ви уявляєте вчителя зовні? Спробуйте описати його обличчя, постать, одяг. В описі вживайте прислівники. + [[Image:порівняйте3.jpg]]<br><br>391. За поданими початками продовжіть речення. Запишіть їх.<br>По зимовому місту...&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; По-зимовому холодно...<br>По третє грудня...&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; По-третє, я вирішив...<br>&nbsp;<br>Поясніть, як розрізнити прислівник та однозвучний із ним прикметник або числівник із прийменником. Наведіть приклади.<br><br>392. Перепишіть, розкриваючи дужки.<br>1. Він за плугом ходив (по)батьківському полю (Д. Павличко). 2. (По)братерськи ми ділилися з тобою (Б. Олійник). 3. Низько (по)осінньому небу сунули хмари (Григір Тютюнник). 4. Вже (по)осінньому шепочуть між собою й кивають вітами в тривозі дерева (В. Сосюра). 5. Про розум людини судять (по) зробленому (Народна творчість). 6. Що таке, (по)вашому, життя? (М. Стельмах). <br>• У четвертому і п'ятому реченнях підкресліть усі члени речення.<br>Поміркуйте над сформульованим в останньому реченні риторичним запитанням. У чому, на вашу думку, полягає покликання людини?<br>&nbsp;<br>393. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте їхнє вживання.<br>&nbsp; Як давні греки розуміли суть історичної науки? По-перше історичні знання мають підтверджуватися доказами. По-друге історичні знання обмежуються не однією подією а багатьма. По-третє усе повинно бути перевірене на наявність помилок.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; З підручника.<br>• Визначте у висловлюванні прислівники. Від яких частин мови і яким способом їх утворено?<br>• Позначте в словах орфограму «написання прислівників через дефіс».<br>Навіщо, на вашу думку, потрібно вивчати історію України? Всесвітню історію? У відповіді вживайте прислівники.<br><br>394. Додаванням афіксів утворіть складні прислівники. Запишіть їх.<br>Будь+коли, хтозна+як, аби+як, як+небудь, де+далі, що+духу, аби+куди, будь+де, куди+небудь, де+інде, хтозна+як, так+то.<br><br>395. Визначте розряди прислівників. Слова, які пишемо через дефіс і разом, запишіть у дві колонки.<br>Де/сь, будь/як, коли/сь, коли/небудь, хтозна/куди, аби/куди, куди/небудь, куди/сь, де/таки, аби/де, якось/то, аби/як. <br>• У записаних прислівниках поставте наголос.<br>
-   + 
  
  

Версия 18:51, 30 июня 2010
Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 7 клас>> Українська мова: Написання прислівників разом і через дефіс 

Прислівники з де-, аби-, -сь пишуться разом: десь, абиде, колись.

388. Прочитайте. Визначте прислівники, за таблицею обґрунтуйте їхній правопис.
1. Нам болить Україна по-різному всім, кожне серце по-своєму б'ється (І. Багрійчук). 2. І по-належному ми зустрічаєм орди гостей, не кликаних у край наш! (М. Рильський). 3. У спогадах блукаю хтозна-де (І.Дубінін). 4. Відвага, честь і щира простота. Мені тут любо й рідно-рідно так (М. Сіренко). 5. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч (А. Малишко). 6. Як Уліта їде, то комусь щось буде (Народна творчість).
• Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте їхні значення. Уведіть їх у речення, де б вони вживалися у прямому значенні.

389. Перепишіть, знімаючи риски.
1. Коли по/доброму, сусіде, живи по/своєму і розцвітай (М. Самійленко). 2. Проти лютої навали виступали віч/на/віч. За сто літ сто раз повстала наша Запорозька Січ (О. Ющенко). 3. Невдовзі далеко/далеко розтягся козацький табір по всьому полі (М. Гоголь). 4. По/предківському грію кров гарячу при слові, шаблі і святій землі. 5. Я думкою літаю бозна/де (М. Самійленко). 6. А може, й я коли/небудь своє щастя стріну (О. Афанасьєв-Чужбинський).
• Позначте у словах орфограму «написання прислівників через дефіс». 

390. Перепишіть прислів'я, на місці крапок уписуючи дібрані з довідки прислівники.
1. У Луцьку все ... . 2. Щоб жити по-дворянськи, треба працювати ... . 3. Ходить мовчки, а кусає ... . 4. Панський собака ... й гавка. 5. Кожна мітла починає мести ... .
Довідка: По-селянськи. По-людськи. По-вовчи. По-своєму. По-панському.
• Чи є спільнокореневими слова прислівник і прислів'я? Спробуйте скласти прислів'я про прислівник.

Прислівники з префіксом по- потрібно відрізняти від однозвучних прикметників і займенників із прийменником по.


391. За поданими початками продовжіть речення. Запишіть їх.
По зимовому місту...        По-зимовому холодно...
По третє грудня...        По-третє, я вирішив...
 
Поясніть, як розрізнити прислівник та однозвучний із ним прикметник або числівник із прийменником. Наведіть приклади.

392. Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. Він за плугом ходив (по)батьківському полю (Д. Павличко). 2. (По)братерськи ми ділилися з тобою (Б. Олійник). 3. Низько (по)осінньому небу сунули хмари (Григір Тютюнник). 4. Вже (по)осінньому шепочуть між собою й кивають вітами в тривозі дерева (В. Сосюра). 5. Про розум людини судять (по) зробленому (Народна творчість). 6. Що таке, (по)вашому, життя? (М. Стельмах). 
• У четвертому і п'ятому реченнях підкресліть усі члени речення.
Поміркуйте над сформульованим в останньому реченні риторичним запитанням. У чому, на вашу думку, полягає покликання людини?
 
393. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте їхнє вживання.
  Як давні греки розуміли суть історичної науки? По-перше історичні знання мають підтверджуватися доказами. По-друге історичні знання обмежуються не однією подією а багатьма. По-третє усе повинно бути перевірене на наявність помилок.
                                                                                                                                                                                                 З підручника.
• Визначте у висловлюванні прислівники. Від яких частин мови і яким способом їх утворено?
• Позначте в словах орфограму «написання прислівників через дефіс».
Навіщо, на вашу думку, потрібно вивчати історію України? Всесвітню історію? У відповіді вживайте прислівники.

394. Додаванням афіксів утворіть складні прислівники. Запишіть їх.
Будь+коли, хтозна+як, аби+як, як+небудь, де+далі, що+духу, аби+куди, будь+де, куди+небудь, де+інде, хтозна+як, так+то.

395. Визначте розряди прислівників. Слова, які пишемо через дефіс і разом, запишіть у дві колонки.
Де/сь, будь/як, коли/сь, коли/небудь, хтозна/куди, аби/куди, куди/небудь, куди/сь, де/таки, аби/де, якось/то, аби/як. 
• У записаних прислівниках поставте наголос.



Рідна мова. 7 клас. О. Глазова, Ю. Кузнецов 
_{Українська мова для 7 класу, підручники та книги з українська мови скачати, бібліотека онлайн} 

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення


 
 
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. 
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC_%D1%96_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7_%D0%B4%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%81»
@@ Строка 5: / Строка 5: @@
 <u>Прислівники з де-, аби-, -сь пишуться разом: десь, абиде, колись.</u><br><br>388. Прочитайте. Визначте прислівники, за таблицею обґрунтуйте їхній правопис.<br>1. Нам болить Україна по-різному всім, кожне серце по-своєму б'ється (І. Багрійчук). 2. І по-належному ми зустрічаєм орди гостей, не кликаних у край наш! (М. Рильський). 3. У спогадах блукаю хтозна-де (І.Дубінін). 4. Відвага, честь і щира простота. Мені тут любо й рідно-рідно так (М. Сіренко). 5. Зіходяться сусіди, шепочуть віч-на-віч (А. Малишко). 6. Як Уліта їде, то комусь щось буде (Народна творчість).<br>• Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте їхні значення. Уведіть їх у речення, де б вони вживалися у прямому значенні.<br><br>389. Перепишіть, знімаючи риски.<br>1. Коли по/доброму, сусіде, живи по/своєму і розцвітай (М. Самійленко). 2. Проти лютої навали виступали віч/на/віч. За сто літ сто раз повстала наша Запорозька Січ (О. Ющенко). 3. Невдовзі далеко/далеко розтягся козацький табір по всьому полі (М. Гоголь). 4. По/предківському грію кров гарячу при слові, шаблі і святій землі. 5. Я думкою літаю бозна/де (М. Самійленко). 6. А може, й я коли/небудь своє щастя стріну (О. Афанасьєв-Чужбинський).<br>• Позначте у словах орфограму «написання прислівників через дефіс». <br><br>390. Перепишіть прислів'я, на місці крапок уписуючи дібрані з довідки прислівники.<br>1. У Луцьку все ... . 2. Щоб жити по-дворянськи, треба працювати ... . 3. Ходить мовчки, а кусає ... . 4. Панський собака ... й гавка. 5. Кожна мітла починає мести ... .<br>Довідка: По-селянськи. По-людськи. По-вовчи. По-своєму. По-панському.<br>• Чи є спільнокореневими слова прислівник і прислів'я? Спробуйте скласти прислів'я про прислівник.<br><br><u>Прислівники з префіксом по- потрібно відрізняти від однозвучних прикметників і займенників із прийменником по.</u>
-[[Image:порівняйте3.jpg]]<br><br>391. За поданими початками продовжіть речення. Запишіть їх.<br>По зимовому місту...&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; По-зимовому холодно...<br>По третє грудня...&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; По-третє, я вирішив...<br>&nbsp;<br>Поясніть, як розрізнити прислівник та однозвучний із ним прикметник або числівник із прийменником. Наведіть приклади.<br><br>392. Перепишіть, розкриваючи дужки.<br>1. Він за плугом ходив (по)батьківському полю (Д. Павличко). 2. (По)братерськи ми ділилися з тобою (Б. Олійник). 3. Низько (по)осінньому небу сунули хмари (Григір Тютюнник). 4. Вже (по)осінньому шепочуть між собою й кивають вітами в тривозі дерева (В. Сосюра). 5. Про розум людини судять (по) зробленому (Народна творчість). 6. Що таке, (по)вашому, життя? (М. Стельмах). <br>• У четвертому і п'ятому реченнях підкресліть усі члени речення.<br>Поміркуйте над сформульованим в останньому реченні риторичним запитанням. У чому, на вашу думку, полягає покликання людини?<br>&nbsp;<br>393. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте їхнє вживання.<br>&nbsp; Як давні греки розуміли суть історичної науки? По-перше історичні знання мають підтверджуватися доказами. По-друге історичні знання обмежуються не однією подією а багатьма. По-третє усе повинно бути перевірене на наявність помилок.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; З підручника.<br>• Визначте у висловлюванні прислівники. Від яких частин мови і яким способом їх утворено?<br>• Позначте в словах орфограму «написання прислівників через дефіс».<br>Навіщо, на вашу думку, потрібно вивчати історію України? Всесвітню історію? У відповіді вживайте прислівники.<br><br>394. Додаванням афіксів утворіть складні прислівники. Запишіть їх.<br>Будь+коли, хтозна+як, аби+як, як+небудь, де+далі, що+духу, аби+куди, будь+де, куди+небудь, де+інде, хтозна+як, так+то.<br><br>395. Визначте розряди прислівників. Слова, які пишемо через дефіс і разом, запишіть у дві колонки.<br>Де/сь, будь/як, коли/сь, коли/небудь, хтозна/куди, аби/куди, куди/небудь, куди/сь, де/таки, аби/де, якось/то, аби/як. <br>• У записаних прислівниках поставте наголос.<br><br>396. Перепишіть, на місці крапок уписуючи дібрані з довідки прислівники.<br>1. Закувала зозуленька в лузі на калині, ... проживати на чужій чужині (Народна творчість). 2. На мій балкон голубка сіла і ... загула (Д. Павличко). 3. ... на світанку я співав собі веснянку. 4. Все вщухло враз, і стало ... навкруги (М. Вороний). 5. І... золоте вікно світилося за мною у тумані (М. Луків).<br>ДОВІДКА: Вранці-рано. Тяжко-важко. Журно-журно. Тихо-тихо. Довго-довго.<br><br>397. Перепишіть, знімаючи риски. Визначте прислівники, поясніть їхній правопис.<br>1. Кущ калини, до/пояса потонувши в заметах, де/не/де червоніє ягіддям (Олесь Гончар). 2. Калина у гаптованій сорочці із солов'єм зустрілась віч/на/віч (Є. Гуцало). 3. Солов'їною левада з/давніх/давен зветься: без/ліч там по/над водою солов'їв ведеться (П. Куліш). 4. Так тихо/тихо скрізь, що ледве чути відгомони (П. Тичина). 5. Придесенський день в долині гасне, в хвилях низько/низько йдуть човни (М. Стельмах). 6. Виселок складався всього/на/всього з трьох хаток (М. Коцюбинський). 7. Жар/птицею сонце за обрій ось/ось полетить (в. Гуцало).<br><br>398. Перепишіть, знімаючи риски. Визначте прислівники, розберіть їх за будовою.<br>1. Співуча душа виливалася піснею по/солов'їному (І. Нечуй-Левицький). 2. Кожна пісня, що давно відома, по/новому може зазвучати (Л. Дмитерко). 3. Ці солов'ї співають по/французьки (М. Рильський). 4. І птаха нам по/нашому співала, і вітер нам по/змовницьки шумів (М. Шевченко). 5. Задзвеніли струни ще ніжніш/ніжніш (Олександр Олесь). 6. Те, що позначилося на духові, по/справжньому безсмертне й переходить у спадщину, як і блакитна кров (А. Мороз). 7. Здалеку/предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувалася гроза (Григір Тютюнник).<br>• Позначте в словах вивчені орфограми.<br>• В останньому реченні підкресліть члени речення.<br><br>399. Розкрийте значення фразеологізму ''синій птах''. Розкажіть про «Мрія про синього птаха», уживаючи прислівники, які пишемо через дефіс. Яким уявляєте синього птаха ви?<br>&nbsp;<br>400. Прочитайте уривок, дотримуючи правильної інтонації.<br>&nbsp; Тепер було видно, що новий учитель — чоловік непевний. По-перше, він днями сидів у школі з дітьми. По-друге, він тільки одежею відрізнявся від селян і розмовляв «по-мужицькому». По-третє, він грав із школярами у м'яча, ганяючи наввипередки. По-четверте, він сам собі варив їжу, та ще й у гурті з учнями. Нарешті, він ходив по лісах та луках, збираючи якісь квіти.й камінці. Про цей останній пункт говорили, чи не ворожбит він який.<br>&nbsp; Учитель був неслухняний і неввічливий до начальства. Не задовольнившись з двох поламаних лавок і заліплених папером битих шибок, він вимагав, щоб було пороблено нові парти, засклено вікна і навіть пофарбовано стару класну дошку, на якій уже крейда не пише. Це доводило, що вчитель — чоловік баламутний.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; За Б. Грінченком.<br>• Про які часи розповідається в уривку? З чого це видно?<br>• Визначте вжиті в уривку вставні слова. Якими частинами мови вони виражені?<br>• Назвіть безособові дієслівні форми на -но, -то. Як ви відрізняєте їх від прислівників?<br>Підказка: Прислівники на -о не можна сплутувати з дієслівними формами на -но, -то. Якщо дієслівні форми означають результат виконання дії (сказано, зроблено), то прислівники — ознаку дії або ознаку ознаки (чесно, вчасно).<br>• Визначте інші особливі форми дієслова.<br>• Яким ви уявляєте вчителя зовні? Спробуйте описати його обличчя, постать, одяг. В описі вживайте прислівники.
+[[Image:порівняйте3.jpg]]<br><br>391. За поданими початками продовжіть речення. Запишіть їх.<br>По зимовому місту...&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; По-зимовому холодно...<br>По третє грудня...&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp; По-третє, я вирішив...<br>&nbsp;<br>Поясніть, як розрізнити прислівник та однозвучний із ним прикметник або числівник із прийменником. Наведіть приклади.<br><br>392. Перепишіть, розкриваючи дужки.<br>1. Він за плугом ходив (по)батьківському полю (Д. Павличко). 2. (По)братерськи ми ділилися з тобою (Б. Олійник). 3. Низько (по)осінньому небу сунули хмари (Григір Тютюнник). 4. Вже (по)осінньому шепочуть між собою й кивають вітами в тривозі дерева (В. Сосюра). 5. Про розум людини судять (по) зробленому (Народна творчість). 6. Що таке, (по)вашому, життя? (М. Стельмах). <br>• У четвертому і п'ятому реченнях підкресліть усі члени речення.<br>Поміркуйте над сформульованим в останньому реченні риторичним запитанням. У чому, на вашу думку, полягає покликання людини?<br>&nbsp;<br>393. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте їхнє вживання.<br>&nbsp; Як давні греки розуміли суть історичної науки? По-перше історичні знання мають підтверджуватися доказами. По-друге історичні знання обмежуються не однією подією а багатьма. По-третє усе повинно бути перевірене на наявність помилок.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; З підручника.<br>• Визначте у висловлюванні прислівники. Від яких частин мови і яким способом їх утворено?<br>• Позначте в словах орфограму «написання прислівників через дефіс».<br>Навіщо, на вашу думку, потрібно вивчати історію України? Всесвітню історію? У відповіді вживайте прислівники.<br><br>394. Додаванням афіксів утворіть складні прислівники. Запишіть їх.<br>Будь+коли, хтозна+як, аби+як, як+небудь, де+далі, що+духу, аби+куди, будь+де, куди+небудь, де+інде, хтозна+як, так+то.<br><br>395. Визначте розряди прислівників. Слова, які пишемо через дефіс і разом, запишіть у дві колонки.<br>Де/сь, будь/як, коли/сь, коли/небудь, хтозна/куди, аби/куди, куди/небудь, куди/сь, де/таки, аби/де, якось/то, аби/як. <br>• У записаних прислівниках поставте наголос.<br>

При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.

Разработка - Гипермаркет знаний 2008-

Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: