Текущая версия на 20:34, 14 октября 2010

Гіпермаркет Знань>>Правознавство>>Правознавство 9 клас>> Правознавство: Як захистити особисті немайнові та майнові права. Повні уроки

  Цивільна правоздатність виникає у момент народження особи. Виділяються права особисті майнові і не майнові.
  Немайнові права – це такі права, які довічно належать особі. Від народження і гарантуються законами. Такі права пов*язані між собою і не мають економічного змісту.
  Давайте подумаємо, які це права?
  Це права зазначені в Конституції
право на життя (ст.27),
право на охорону здоров’я (ст.49),
право на свободу та особисту недоторканість (ст.29) тощо.
  Окрім прав що зазначені в Конституції, особа наділяється ще правами, що зазначені в цивільному кодексі
право на донорство (ст.290 ЦК),
право сім’ю (ст. 291 ЦК),
право на ім’я (ст.294 ЦК) тощо.
  Ще існують майнові права - права володіння, користування і розпорядження своїм майном.
право власності (ст.13,41 Конституції, глава 23 ЦК),
право на заняття підприємницькою діяльністю (ст.42 Конституції, ст.50 ЦК),
право здійснювати будь-які правочини, що не суперечать актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ст.203 ЦК),
право на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом тощо.
   Відповідно до ч.4 ст.26 ЦК фізична особа здатна мати інші права, що не встановлені Конституцією України, іншим законом, якщо вони не суперечать актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Іноді, відбувається так що людина не може повною мірою використовувати свої права. Коли ж це відбувається?
Обмеження прав дитини (людини)
Немайнові права дітей

  До досягнення дитиною певного віку, її інтереси захищають батьки (усиновлювачі) та піклувальники.
  Вони приймають важливі рішення щодо місця навчання, місця проживання дитини, , піклуються її здоров’я .
  Батьки (усиновлювачі) та піклувальники здійсняють захист немайнових та майнових прав дитини (право власності).
  Іноді, права дітей порушуються. Чи стикалися ви з такими порушеннями?
Хто і яким чином захищає їх.
В першу чергу це батьки (усиновлювачі) та піклувальники.
У випадку їх відсутності – посадови особі закладу, в якому проживає дитина.
Органи опіки та піклування.
Ми чуємо слова дієздатність і правоздатності
Спробуємо розібратися що це таке.
  Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Цивільною дієздатністю є здатність фізичної особи своїми діями:
а) набувати собі цивільних прав;
б) здійснювати набути цивільні права;
в) створювати для себе цивільні обов’язки;
г) виконувати створені цивільні обов’язки;
д) нести відповідальність у разі невиконання створених для себе обов’язків.
  Цивільна дієздатність на відміну від правоздатності не однакова для усіх фізичних осіб. Вона може змінюватися  за змістом, за обсягом залежно від обставин. Обсяг дієздатності встановлюється ЦК відповідно до віку для кожної категорії фізичних осіб:
- повнолітніх (ст.34 ЦК);
- неповнолітніх (ст.32 ЦК);
- малолітніх (ст.31 ЦК).
Коли ж наступає повна дієздатність?

  Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) (ст.34 ЦК).
Зміст повної цивільної дієздатності полягає в тому, що особа визнається здатною своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатна своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність за їх невиконання.
Ст. 34 ЦК передбачає можливість набуття фізичною особою, яка не досягла повноліття, повної цивільної дієздатності у разі реєстрації шлюбу. При цьому вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Шлюбний вік встановлений для чоловіків – 18 років, а для жінок – 17 років (ст.22 Сімейного кодексу). За заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їх може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (ст.23 СК).
Часто буває, так що неповнолітні особи завдають якоїсь шкоди. Як бути тут?

  Цивільно-правова відповідальність малолітніх та неповнолітніх.
  Неповнолітня особа особисто не несе відповідальності за порушення умов договору, котрий вона уклала сама.
Відшкодування шкоди, зробленої малолітньою (до 14 рокі) особою лежить на плечах батьків, або осіб, що їх замінюють.
-Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров’я чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов’язані відшкодуватишкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
 -Неповнолітня особа (14-18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно
Якщо у особи недостатньо майна для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується її батьками, або особами, що їх замінюють.
-Якщо особа набула повної цивільної дієздатності (досягла 18 років, або вступила у шлюб) вона відшкодовує завдану нею шкоду самостійно.

Ситуаційна задача:
1)    Івану 12 років, хлопчик з повної сім*ї. Він вкрав шоколадку в супермаркеті. Хто буде відшкодовувати її вартість?
2)    Олегу 16, він подряпав машину сусіда. Олег школяр і ніде не працює. Хто повинен відшкодовувати сусіду вартість ремонту машини?
3)    Ганні 17. Вона заміжня. Працює. Випадково вона розбила вітрину у супермаркеті.
4)    Хто повинен відшкодовувати вартість?

Горбунова Л.М. Цивільні права малолітніх і неповнолітніх та
їх цивільно-правова відповідальність
Ольга Яковенко

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.