|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Загальні ознаки Хвойних. Повні уроки''' | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Біологія|Біологія]]>>[[Біологія 7 клас. Повні уроки|Біологія 7 клас. Повні уроки ]]>> Біологія: Загальні ознаки Хвойних. Повні уроки''' |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
| + | '''''Мета:''''' охарактеризувати хвойні в цілому, та окремі їх групи. |
| | | |
- | '''''Мета:''''' охарактеризувати хвойні в цілому, та окремі їх групи. | + | '''''Хід роботи:''''' |
| | | |
- | '''''Хід роботи:'''''
| + | 1 Розповісти про специфіку розповсюдження хвойних. |
| | | |
- | 1 Розповісти про специфіку розповсюдження хвойних.
| + | 2 Описати головні ознаки хвойних. |
| | | |
- | 2 Описати головні ознаки хвойних.
| + | 3 Розказати про основні порядки хвойних та окремих їх представників. |
| | | |
- | 3 Розказати про основні порядки хвойних та окремих їх представників.
| + | В цьому класі, разом з сучасним підкласом Pinidae присутній підклас викопних голонасінних – кордаїтові. Розквіт їх був у кам’яно – вугільному періоді та більш сухому та холодному пермському періоді. Це були рослини з широким спектром життєвих форм – від дерев висотою 30 метрів до кущів. Розповсюджені вони були у вологих приморських лісах. |
| | | |
- | В цьому класі, разом з сучасним підкласом Pinidae присутній підклас викопних голонасінних – кордаїтові. Розквіт їх був у кам’яно – вугільному періоді та більш сухому та холодному пермському періоді. Це були рослини з широким спектром життєвих форм – від дерев висотою 30 метрів до кущів. Розповсюджені вони були у вологих приморських лісах.
| + | Хвойні – самий великий підклас голонасінних з найбільшим різноманіттям таксонів (560 видів), вклад яких у біологічну продукцію та біомасу біосфери поступається лише квітковим. |
| | | |
- | Хвойні – самий великий підклас голонасінних з найбільшим різноманіттям таксонів (560 видів), вклад яких у біологічну продукцію та біомасу біосфери поступається лише квітковим.
| + | На великих простірах півночі Азії та Америки хвойні формують тайгу – ліси, деревостій яких найчастіше представлений одним видом. У південній півкулі хвойні найбільш розповсюджені у помірних широтах Нової Зеландії, Австралії, Південної Америки. Таким чином, якщо основна біомаса хвойних зосереджена у Північній півкулі за рахунок невеликої кількості видів, а основне різноманіття – у Південній півкулі, хоча тут хвойні не утворюють таких величезних лісових масивів. |
| | | |
- | На великих простірах півночі Азії та Америки хвойні формують тайгу – ліси, деревостій яких найчастіше представлений одним видом. У південній півкулі хвойні найбільш розповсюджені у помірних широтах Нової Зеландії, Австралії, Південної Америки. Таким чином, якщо основна біомаса хвойних зосереджена у Північній півкулі за рахунок невеликої кількості видів, а основне різноманіття – у Південній півкулі, хоча тут хвойні не утворюють таких величезних лісових масивів.
| + | Хвойні – деревні рослини розміром від декількох сантиметрів до 120 метрів. Вік гігантів може сягати декількох тисяч років. |
| | | |
- | Хвойні – деревні рослини розміром від декількох сантиметрів до 120 метрів. Вік гігантів може сягати декількох тисяч років.
| + | Життєва форма. |
| | | |
- | Життєва форма.
| + | Стебло хвойних має тонку кору та масивну деревину, яка на 90% складається з трахеїд та на відміну від покритонасінних включає дуже мало паренхіми. У багатьох хвойних і в корі, і в серцевині є смоляні канали, наповнені ефірними маслами, смолою та бальзамами. Постійні (не травматичні) смоляні канали у деревині характерні лише для родини соснових. У більшості інших хвойних вони утворюються тільки у відповідь на ушкодження стовбура. |
| | | |
- | Стебло хвойних має тонку кору та масивну деревину, яка на 90% складається з трахеїд та на відміну від покритонасінних включає дуже мало паренхіми. У багатьох хвойних і в корі, і в серцевині є смоляні канали, наповнені ефірними маслами, смолою та бальзамами. Постійні (не травматичні) смоляні канали у деревині характерні лише для родини соснових. У більшості інших хвойних вони утворюються тільки у відповідь на ушкодження стовбура.
| + | У більшості хвойних розвинений міцний стрижневий корінь, від якого відходять довгі бічні корені. Крім довгих коренів є короткі дрібні корені, що сильно галузяться та виконують функцію всмоктування та часто бувають мікоризними. А на коренях подокарпових хвойних є клубні з бактеріями, що нагадують клубні бобових. |
- | | + | |
- | У більшості хвойних розвинений міцний стрижневий корінь, від якого відходять довгі бічні корені. Крім довгих коренів є короткі дрібні корені, що сильно галузяться та виконують функцію всмоктування та часто бувають мікоризними. А на коренях подокарпових хвойних є клубні з бактеріями, що нагадують клубні бобових. | + | |
| | | |
| Листя більшості хвойних вузько лінійне або лусковидне та зветься хвоєю. Однак, у тропічних та субтропічних хвойних воно зовсім не схоже на хвою сосен та ялин. У видів роду агатіс та подокарпів воно нагадує листя однодольних та досягає у довжину 18 сантиметрів. | | Листя більшості хвойних вузько лінійне або лусковидне та зветься хвоєю. Однак, у тропічних та субтропічних хвойних воно зовсім не схоже на хвою сосен та ялин. У видів роду агатіс та подокарпів воно нагадує листя однодольних та досягає у довжину 18 сантиметрів. |
| | | |
- | [[Image:podo.jpg|center]] | + | [[Image:Podo.jpg|center|Podo.jpg]] |
| + | |
| + | Але рекорд по довжині листя належить голковидним листям північноамериканської сосни болотної – 45 сантиметрів. |
| + | |
| + | [[Image:Sos.jpg|center|Sos.jpg]] |
| | | |
- | Але рекорд по довжині листя належить голковидним листям північноамериканської сосни болотної – 45 сантиметрів.
| + | У більшості хвойних листя вічнозелене, щільне, більш менш жорстке, шкірясте та включає крупні смоляні канали. В їх будові чітко видно ксероморфні ознаки – листя жорстке з товстою кутикулою, продихи занурені у поглиблення, які заповнені воском, що зменшує випаровування. |
| | | |
- | [[Image:sos.jpg|center]]
| + | Генеративні органи. |
| | | |
- | У більшості хвойних листя вічнозелене, щільне, більш менш жорстке, шкірясте та включає крупні смоляні канали. В їх будові чітко видно ксероморфні ознаки – листя жорстке з товстою кутикулою, продихи занурені у поглиблення, які заповнені воском, що зменшує випаровування. | + | Мікростробіли, що часто називають «чоловічими колосками», складаються з скороченої вісі, на якій розташовані сильно редуковані мікроспорофіли. На кожному мікроспорофілі утворюються від двох (у соснових) до 7 -15 (агатіс) мікроспорангіїв. У більшості хвойних чоловічі колоски дрібні 1- 3 сантиметри, але у араукарій вони досягають у довжину 25 сантиметрів та 4 – 5 сантиметрів у діаметрі. |
| | | |
- | Генеративні органи.
| + | Макростробіли у більшості хвойних компактні, як добре всім відома шишка сосни. На її вісі розташовані покривні луски, у пазухах яких знаходиться «насінна луска», що несе на верхній стороні два насінних зачатка. На момент зрілості шишок у більшості хвойних саме насінна луска дерев’яніє та слугує захистом для насіння. У тисових та подокарпових насінна луска стає соковитою та яскраво забарвленою, імітуючи плоди квіткових. Схоже явище можна спостерігати у ялівцю. У нього насінні луски стають м’ясистими, солодкими та забарвлюються у синій колір. |
| | | |
- | Мікростробіли, що часто називають «чоловічими колосками», складаються з скороченої вісі, на якій розташовані сильно редуковані мікроспорофіли. На кожному мікроспорофілі утворюються від двох (у соснових) до 7 -15 (агатіс) мікроспорангіїв. У більшості хвойних чоловічі колоски дрібні 1- 3 сантиметри, але у араукарій вони досягають у довжину 25 сантиметрів та 4 – 5 сантиметрів у діаметрі.
| + | [[Image:moj.jpg|center]] |
| | | |
- | Макростробіли у більшості хвойних компактні, як добре всім відома шишка сосни. На її вісі розташовані покривні луски, у пазухах яких знаходиться «насінна луска», що несе на верхній стороні два насінних зачатка. На момент зрілості шишок у більшості хвойних саме насінна луска дерев’яніє та слугує захистом для насіння. У тисових та подокарпових насінна луска стає соковитою та яскраво забарвленою, імітуючи плоди квіткових. Схоже явище можна спостерігати у ялівцю. У нього насінні луски стають м’ясистими, солодкими та забарвлюються у синій колір.
| + | Насіння сильно відрізняється за формою. У деяких родів воно має один великий крилоподібний придаток, у інших – два – три невеликих. Соковитий забарвлений покрив на насінні деяких хвойних сприяє їх розповсюдженню тваринами. |
| | | |
- | Насіння сильно відрізняється за формою. У деяких родів воно має один великий крилоподібний придаток, у інших – два – три невеликих. Соковитий забарвлений покрив на насінні деяких хвойних сприяє їх розповсюдженню тваринами.
| + | Порядок Pinales |
| | | |
- | Порядок Pinales
| + | У складі порядку – одна велика родина, яка налічує десь 250 видів, причому у більшості своїй, розповсюджених у Північній півкулі. Вони складають основу лісів тайги, в яких представлені роди ялина, ялиця, модрина, сосна. Крім модрини, всі роди – вічнозелені рослини, що активно беруть участь у біосферних кругообіг ах двоокису вуглецю та кисню. Їх вклад у ці колообіги можна порівняти з вкладом тропічних лісів. |
| | | |
- | У складі порядку – одна велика родина, яка налічує десь 250 видів, причому у більшості своїй, розповсюджених у Північній півкулі. Вони складають основу лісів тайги, в яких представлені роди ялина, ялиця, модрина, сосна. Крім модрини, всі роди – вічнозелені рослини, що активно беруть участь у біосферних кругообіг ах двоокису вуглецю та кисню. Їх вклад у ці колообіги можна порівняти з вкладом тропічних лісів.
| + | Всі хвойні – мікотрофи, тобто живуть у симбіозі з мікоризними грибами, які відносяться до базидіоміцетів – грибам, що мають капелюха. |
| | | |
- | Всі хвойні – мікотрофи, тобто живуть у симбіозі з мікоризними грибами, які відносяться до базидіоміцетів – грибам, що мають капелюха.
| + | Серед сосен було знайдено найдревніший екземпляр дерев Каліфорнії – найстаріша сосна мала вік 4844 роки. |
| | | |
- | Серед сосен було знайдено найдревніший екземпляр дерев Каліфорнії – найстаріша сосна мала вік 4844 роки.
| + | Старі дерева ліванського кедру слугували сировиною для саркофагів єгипетських фараонів. Деревина така довговічна, що через 2,5 тисячі років повністю зберіглась. |
| | | |
- | Старі дерева ліванського кедру слугували сировиною для саркофагів єгипетських фараонів. Деревина така довговічна, що через 2,5 тисячі років повністю зберіглась.
| + | Порядок Cupresales |
| | | |
- | Порядок Cupresales
| + | В цей порядок, крім родини кипарисових входить родина таксо дієвих, представлена залишками голонасінних, що були домінантами крейдового періоду у лісах Євразії та Америки. Саме до цієї родини відноситься мамонтове дерево, що ввійшло у книгу рекордів Гіннесу як саме товсте та довговічне (10м, 4500 років). Також сюди включають секвої – самі високі дерева у світі (112 м). |
| | | |
- | В цей порядок, крім родини кипарисових входить родина таксо дієвих, представлена залишками голонасінних, що були домінантами крейдового періоду у лісах Євразії та Америки. Саме до цієї родини відноситься мамонтове дерево, що ввійшло у книгу рекордів Гіннесу як саме товсте та довговічне (10м, 4500 років). Також сюди включають секвої – самі високі дерева у світі (112 м).
| + | [[Image:Sek.jpg|center|Sek.jpg]] |
| | | |
- | [[Image:sek.jpg|center]]
| + | Порядок Podocarpales |
| | | |
- | Порядок Podocarpales
| + | У цьому порядку одна велика родина, що розповсюджена у вологих тропічних лісах Австралії та Азії. Представники родини в основному дерева, що можуть сягати 80 метрів у висоту та кущі. Особливість подокарпів – лінійне листя, що нагадує листя однодольних. |
| | | |
- | У цьому порядку одна велика родина, що розповсюджена у вологих тропічних лісах Австралії та Азії. Представники родини в основному дерева, що можуть сягати 80 метрів у висоту та кущі. Особливість подокарпів – лінійне листя, що нагадує листя однодольних.
| + | Порядок Taxales |
| | | |
- | Порядок Taxales
| + | [[Image:tis.jpg|center]] |
| | | |
- | Головна родина порядку – тисові, що розповсюджені у Північній півкулі. Головний рід – тис. У минулому тис був більш розповсюдженим, але зараз більша частина його популяції або знищена, або підірвана інтенсивними вирубками. Причина цьому – висока вартість деревини, яка має гарний малюнок та використовується для виготовлення найдорожчого шпону. | + | Головна родина порядку – тисові, що розповсюджені у Північній півкулі. Головний рід – тис. У минулому тис був більш розповсюдженим, але зараз більша частина його популяції або знищена, або підірвана інтенсивними вирубками. Причина цьому – висока вартість деревини, яка має гарний малюнок та використовується для виготовлення найдорожчого шпону. |
| | | |
- | '''Контролюючий блок:''' | + | '''Контролюючий блок:''' |
| | | |
- | 1 Чи у всіх представників хвойних однакове листя? | + | 1 Чи у всіх представників хвойних однакове листя? |
| | | |
- | 2 Яка особливість є у розповсюджені хвойних? | + | 2 Яка особливість є у розповсюджені хвойних? |
| | | |
- | 3 Чим прославились представники порядку кипарисових? | + | 3 Чим прославились представники порядку кипарисових? |
| | | |
- | 4 Чому значно скоротилась популяція тису? | + | 4 Чому значно скоротилась популяція тису? |
| | | |
- | <br> | + | <br> |
| | | |
| <br> | | <br> |
Версия 13:26, 17 ноября 2010
Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас. Повні уроки >> Біологія: Загальні ознаки Хвойних. Повні уроки
Мета: охарактеризувати хвойні в цілому, та окремі їх групи.
Хід роботи:
1 Розповісти про специфіку розповсюдження хвойних.
2 Описати головні ознаки хвойних.
3 Розказати про основні порядки хвойних та окремих їх представників.
В цьому класі, разом з сучасним підкласом Pinidae присутній підклас викопних голонасінних – кордаїтові. Розквіт їх був у кам’яно – вугільному періоді та більш сухому та холодному пермському періоді. Це були рослини з широким спектром життєвих форм – від дерев висотою 30 метрів до кущів. Розповсюджені вони були у вологих приморських лісах.
Хвойні – самий великий підклас голонасінних з найбільшим різноманіттям таксонів (560 видів), вклад яких у біологічну продукцію та біомасу біосфери поступається лише квітковим.
На великих простірах півночі Азії та Америки хвойні формують тайгу – ліси, деревостій яких найчастіше представлений одним видом. У південній півкулі хвойні найбільш розповсюджені у помірних широтах Нової Зеландії, Австралії, Південної Америки. Таким чином, якщо основна біомаса хвойних зосереджена у Північній півкулі за рахунок невеликої кількості видів, а основне різноманіття – у Південній півкулі, хоча тут хвойні не утворюють таких величезних лісових масивів.
Хвойні – деревні рослини розміром від декількох сантиметрів до 120 метрів. Вік гігантів може сягати декількох тисяч років.
Життєва форма.
Стебло хвойних має тонку кору та масивну деревину, яка на 90% складається з трахеїд та на відміну від покритонасінних включає дуже мало паренхіми. У багатьох хвойних і в корі, і в серцевині є смоляні канали, наповнені ефірними маслами, смолою та бальзамами. Постійні (не травматичні) смоляні канали у деревині характерні лише для родини соснових. У більшості інших хвойних вони утворюються тільки у відповідь на ушкодження стовбура.
У більшості хвойних розвинений міцний стрижневий корінь, від якого відходять довгі бічні корені. Крім довгих коренів є короткі дрібні корені, що сильно галузяться та виконують функцію всмоктування та часто бувають мікоризними. А на коренях подокарпових хвойних є клубні з бактеріями, що нагадують клубні бобових.
Листя більшості хвойних вузько лінійне або лусковидне та зветься хвоєю. Однак, у тропічних та субтропічних хвойних воно зовсім не схоже на хвою сосен та ялин. У видів роду агатіс та подокарпів воно нагадує листя однодольних та досягає у довжину 18 сантиметрів.
Але рекорд по довжині листя належить голковидним листям північноамериканської сосни болотної – 45 сантиметрів.
У більшості хвойних листя вічнозелене, щільне, більш менш жорстке, шкірясте та включає крупні смоляні канали. В їх будові чітко видно ксероморфні ознаки – листя жорстке з товстою кутикулою, продихи занурені у поглиблення, які заповнені воском, що зменшує випаровування.
Генеративні органи.
Мікростробіли, що часто називають «чоловічими колосками», складаються з скороченої вісі, на якій розташовані сильно редуковані мікроспорофіли. На кожному мікроспорофілі утворюються від двох (у соснових) до 7 -15 (агатіс) мікроспорангіїв. У більшості хвойних чоловічі колоски дрібні 1- 3 сантиметри, але у араукарій вони досягають у довжину 25 сантиметрів та 4 – 5 сантиметрів у діаметрі.
Макростробіли у більшості хвойних компактні, як добре всім відома шишка сосни. На її вісі розташовані покривні луски, у пазухах яких знаходиться «насінна луска», що несе на верхній стороні два насінних зачатка. На момент зрілості шишок у більшості хвойних саме насінна луска дерев’яніє та слугує захистом для насіння. У тисових та подокарпових насінна луска стає соковитою та яскраво забарвленою, імітуючи плоди квіткових. Схоже явище можна спостерігати у ялівцю. У нього насінні луски стають м’ясистими, солодкими та забарвлюються у синій колір.
Насіння сильно відрізняється за формою. У деяких родів воно має один великий крилоподібний придаток, у інших – два – три невеликих. Соковитий забарвлений покрив на насінні деяких хвойних сприяє їх розповсюдженню тваринами.
Порядок Pinales
У складі порядку – одна велика родина, яка налічує десь 250 видів, причому у більшості своїй, розповсюджених у Північній півкулі. Вони складають основу лісів тайги, в яких представлені роди ялина, ялиця, модрина, сосна. Крім модрини, всі роди – вічнозелені рослини, що активно беруть участь у біосферних кругообіг ах двоокису вуглецю та кисню. Їх вклад у ці колообіги можна порівняти з вкладом тропічних лісів.
Всі хвойні – мікотрофи, тобто живуть у симбіозі з мікоризними грибами, які відносяться до базидіоміцетів – грибам, що мають капелюха.
Серед сосен було знайдено найдревніший екземпляр дерев Каліфорнії – найстаріша сосна мала вік 4844 роки.
Старі дерева ліванського кедру слугували сировиною для саркофагів єгипетських фараонів. Деревина така довговічна, що через 2,5 тисячі років повністю зберіглась.
Порядок Cupresales
В цей порядок, крім родини кипарисових входить родина таксо дієвих, представлена залишками голонасінних, що були домінантами крейдового періоду у лісах Євразії та Америки. Саме до цієї родини відноситься мамонтове дерево, що ввійшло у книгу рекордів Гіннесу як саме товсте та довговічне (10м, 4500 років). Також сюди включають секвої – самі високі дерева у світі (112 м).
Порядок Podocarpales
У цьому порядку одна велика родина, що розповсюджена у вологих тропічних лісах Австралії та Азії. Представники родини в основному дерева, що можуть сягати 80 метрів у висоту та кущі. Особливість подокарпів – лінійне листя, що нагадує листя однодольних.
Порядок Taxales
Головна родина порядку – тисові, що розповсюджені у Північній півкулі. Головний рід – тис. У минулому тис був більш розповсюдженим, але зараз більша частина його популяції або знищена, або підірвана інтенсивними вирубками. Причина цьому – висока вартість деревини, яка має гарний малюнок та використовується для виготовлення найдорожчого шпону.
Контролюючий блок:
1 Чи у всіх представників хвойних однакове листя?
2 Яка особливість є у розповсюджені хвойних?
3 Чим прославились представники порядку кипарисових?
4 Чому значно скоротилась популяція тису?
|