Версия 06:27, 24 ноября 2010

Гіпермаркет Знань>>Економіка>>Економіка 10 клас. Повні уроки >> Економіка: Моделі ринкової, планової та змішаної економіки

Мета уроку: дізнатися, що таке моделі економіки, які бувають типи,види і форми економіки; розкрити суть форм економіки.

Головні питання уроку: 1. Суть поняття економічної системи країни. Суспільний лад країни та її економічна система 2. Типи економічних систем 3. Командно-адміністративна та ринкова економіка 4. Ринкова економіка 5. Конкуренція і власність 6. Свобода і стабільність 7. Змішана економіка 8. Керована державою економіка

Суспільний лад країни має чотири основні складові: політичну систему; економічну систему; законодавчу систему; суспільну культуру як систему норм і цінностей суспільства.
Під політичною системою розуміють насамперед систему управління державою. Законодавча система — це правила й закони, які регулюють поведінку людей, організацій і установ, а також визначають втілення цих законів у життя та способи й методи вирішення проблем, що можуть виникати при цьому.
Економічна система — це спосіб управління економікою країни та відповідні установи, які його здійснюють. Суспільна культура — це сукупність загальновизнаних цінностей і норм поведінки та співжиття, що є спільними для суспільства в цілому, його соціальних груп та громадян.
Політична, економічна й законодавча системи, а також суспільна культура як елементи структури суспільства взаємодіють між собою, справляючи загальний вплив на рівень економічного добробуту країни.
Політичну систему характеризують за її ідеологічним зосередженням на певній системі цінностей. Найперше: чи будується така система для людей, чи турбується лише про управлінські структури, а про людей лише на словах, у деклараціях, маніфестах, програмах тощо, коли декларується турбота нібито про всіх, але фактично ні про кого зокрема. У такій системі держава так чи інакше стає тоталітарною, державний апарат відділяється від народу і його реальних потреб.
Інші варіанти політичної системи країн визнають головною цінністю свободу людини, свободу виробництва, свободу ринку і свободу підприємницького інтересу та діяльності. Даючи кожному реальну свободу, така система робить вільною всю країну. А оскільки ніхто сам собі не хоче зла. то за вміло сформульованих законів добробут кожного підвищується в міру його сил і можливостей. Таке суспільство називається демократичним, бо, дбаючи про індивіда, воно відтак дбає про весь народ. Тут є і багаті, і бідні, але навіть бідний тут незрівнянно багатший від середи ьостатистичного жителя тоталітарного суспільства.
Отже, індивідуалізм — це ідеологія, що визнає верховенство особистих прав і свобод людини у політичній, економічній та культурній сферах. Індивідуалізм втілюється в обстоювання демократичних ідеалів та вільної ринкової економіки.
Демократія і тоталітаризм уособлюють протилежні полюси політичного спектра. У системі представницької демократії громадяни періодично обирають осіб, які представлятимуть їхні інтереси в органах влади, а політичні свободи гарантує їм конституція. За тоталітаризму політичну владу монопольно привласнює партія, група чи особа, обмежуючи основні політичні свободи громадян.
Завдання. Наведіть приклади країн, у яких ще й досі тоталітарна система. Що ви можете розповісти про їхню економіку?
Із попередніх тем, а також з курсу історії ви довідалися, про традиційне, аграрне, індустріальне та інформаційне суспільство. А щойно згадані тоталітаризм чи демократія є формами правління в суспільстві, тобто стосуються його політичної системи.
Традиційному та аграрному суспільствам відповідає неринкова економіка. Індустріальному і сучасному, інформаційному, суспільствам — ринкова. Ніхто не здатен зупинити історичний розвиток суспільства від аграрного до індустріального і далі — до інформаційного, отже, — від неринкової економіки до ринкової.
Водночас у кожній країні реальна економічна модель формується під впливом її політичної системи. У країнах, де індивідуальні економічні інтереси громадян домінують над інтересами системи, функціонує ринкова економіка. І навпаки, у країнах, де загальним інтересам надають пріоритетного значення, протиставляючи їх індивідуальним і не дбаючи про кожного зокрема, держава контролює підприємства і жорстко регулює або зовсім відсторонює від господарського життя особисту ініціативу людей. За таких умов навіть у сфері культури людина не може повністю реалізувати свої можливості.
Сучасні вчені-економісти називають чотири загальних типи економічних систем: командно адміністративну, ринкову, змішану та керовану державою економіку. Перша з названих є неринковою, а решта — це типи ринкової економіки.
В умовах адміністративної економіки товари та послуги, що виробляються в країні, їх кількість і ціни планують уряд країни та її планові установи. Така економічна система була характерною для країн з комуністичною політичною системою: колишнього СРСР, країн Центральної та Східної Європи (Польща, Румунія, Болгарія, Угорщина, Чехословаччина), інших країн колишнього соціалістичного блоку.
Усі підприємства в такій економіці є власністю держави. Уряд, доводячи до підприємств обов'язкові плани, командує такими підприємствами: наказує, що, як і за якою ціною випускати, які інвестиції і куди здійснювати, яку заробітну плату платити, кому поставляти готову продукцію, за якою ціною і скільки.
На рівні держави у такій економіці плануються практично всі пропорції виробництва, споживання й розподілу благ та ресурсів — матеріальних, трудових, грошових. Планування є директивним, тобто обов'язковим для виконання. «План — це закон», так вважалося в часи Радянського Союзу. За невиконання плану карали, за його перевиконання нагороджували, але останнє не могло перекрити всі недоліки системи.
Завдання. Поміркуйте, у чому полягають основні недоліки планування економічних процесів.
Головна роль у командно-адміністративній економіці відводилася державі, урядові, економічні структури діяли за вказівкою тільки комуністичної партії.
Після краху комуністичних режимів у Європі наприкінці 80-х років та розпаду СРСР на початку 90-х командна економіка була визнана неспроможною в історичному змаганні з ринковою економікою.
Полярно протилежна командній економічній системі система вільного ринку —ринкова економіка. Вона базується на теорії необмеженої економічної конкуренції при обмеженому втручанні держави в економіку. Хоча у сучасній змішаній та керованій економіці, які теж належать до ринкових, такий вплив має дедалі більше значення. Загалом ринкова економіка базується на вільній конкуренції, свободі, приватній власності та стабільності.
Центральним механізмом ринкової системи є конкуренція — суперництво за краще рішення. Подібні рішення пропонуються на ринку, де кожний пропонує свою продукцію або послуги. За це він хоче отримати прибуток, заробити гроші і здобути додаткову власність або ж її примножити. Завданням держави в умовах ринкової економіки є сприяння розвитку конкуренції між приватними виробниками.
Конкуренція товарів, послуг, підприємницьких заходів тісно пов'язана зі свободою. У світі, побудованому на засадах свободи, кожний сам відповідає за свої дії. Свобода гарантує можливість заробляти гроші і збільшувати свою власність.
Упевненість громадянина чи фірми у тому, що здобуту на ринку власність можна зберегти, забезпечує держава. Держава гарантує й дотримання належного правопорядку в економічній сфері, піклується про стабільність грошей.
Поряд з командно-адміністративною та суто ринковою існують варіанти змішаної економіки: у деяких секторах домінує приватна власність і діють механізми вільного ринку, в інших — значна частка власності належить державі та діє система державного поточного планування. Системи змішаної економіки досить поширені у Західній Європі. До таких належить, наприклад, економіка Франції, Італії та Швеції. Тут уряд втручається у ті сектори економіки, де він вважає, що приватна власність не сприяє задоволенню інтересів суспільства.
Наприклад, у Великій Британії та Швеції запроваджені в основному державні системи охорони здоров'я, що забезпечують безплатну й однакову медичну допомогу всім громадянам, а приватні — обкладаються досить високими податками.
В умовах змішаної економіки уряди мають право переводити у державну власність неблагополучні фірми, діяльність яких вважається життєво необхідною для національних інтересів.
Завдання. Поясніть, чому в сучасному світі в розвинених країнах Європи переважає змішана економіка.
Такою називається економіка, у якій держава відіграє важливу роль у спрямуванні інвестиційної діяльності приватних підприємств за допомогою так званої індустріальної політики, у регулюванні бізнесу відповідно до національних інтересів.
Як приклад найчастіше наводять економіку Японії та Республіки Кореї. В умовах керованої державою економіки, на відміну від змішаної, держава зазвичай не трансформує приватні підприємства у державні. Вона підтримує приватні підприємства і водночас стимулює спрямування інвестицій приватних фірм залежно від мети індустріальної політики.
Наприклад, на початку 70-х років Японія визначила напівпровідникову галузь як таку, де присутність японських фірм найефективніша. Так ця країна підтримала науково-дослідні й дослідно-конструкторські розробки своїх компаній у сфері напівпровідників і досягла значних успіхів.
Часто для того, аби змусити компанії розпочати діяльність у певній галузі, застосовується прямий  адміністративний тиск (наприклад, скасування державних закупівель у певної фірми). Для підтримки розвитку деяких галузей застосовується також методи захисту від іноземної конкуренції: встановлюються бар'єри для імпорту.

Контрольні завдання

1 рівень
1. Вкажіть, чим відрізняються господарські відносини у різних економічних системах:
а) панівною формою власності;
б) економічними функціями держави;
в) рівнем розвитку виробництва;
г) розвитком зовнішньоекономічних зв'язків.


2. Виберіть з переліку складові суспільного ладу країни:
а) політичну систему;
б) економічну систему;
в) законодавчу систему;
г) національну культуру як систему суспільних норм і цінностей;
д) рівень розвитку виробництва.


3. Назвіть головні ознаки різних систем економіки:
а) індивідуалізм;
б) видимість масового колективізму;
в) демократизм;
г) тоталітаризм;
д) вільне підприємництво; е)планове господарство.

2  рівень
4. Дайте визначення понягь "економічна система", "економічна модель".
5. Вкажіть, які господарські механізми є базовими для ринково? економіки.
6. Назвіть країни, у яких панувала:
а) система командно-адміністративної економіки;
б) система вільного ринку;
в) система змішаної економіки.

З рівень
7. Поясніть, для чого, на вашу думку, здійснюється класифікація країн світу за рівнем економічного розвитку?
8. Охарактеризуйте на прикладі різних країн кілька показників економічного розвитку (за вибором).
9. Проаналізуйте вплив ідеологій тотального колективізму та індивідуалізму на розвиток господарських процесів у країні. Наведіть конкретні приклади.
10. Порівняйте кілька країн, що входять до різних економічних систем. Визначте основні відмінності та вкажіть їхні причини.

4рівень
11. Проаналізуйте і поясніть на конкретних прикладах, як пов'язані показники економічного розвитку та суспільний лад країни.
12. Запропонуйте шляхи, які можуть вивести Україну на рівень висо-корозвинених країн.
13. Обґрунтуйте основні напрями взаємодії країн різних рівнів розвитку в сучасному світі. Проведіть конференцію у класі з проблем глобалізації економіки і міжнародного співробітництва.


Список використаних джерел:

1. Економіка: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл./ Г. О.Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев’юк. – К.: Навч.книга, 2003.– 352
с.: іл.
2. Економіка: Навч. посібник для 10 – 11 класів / За ред. З. Г. Ватаманюка, С. М. Панчишина.– К.: Либідь,1999.

3. Экономическая теория в вопросах и ответах: Учебное пособие. – Ростов н/Д: Изд-во “Феникс”, 1998. – 512 с.

Відредаговано і надіслано Прокопенко Ю.А.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.