Версия 11:02, 10 декабря 2010Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 3 клас.Повні уроки>> Українська література: Як з'явилися квіти незабудки. Повні уроки Тема: Як з’явилися квіти незабудки. Мета уроку: ознайомлення з казкою І. Калинець «Про що розповіли незабудки», легенди виникнення квітів. Тип уроку: навчально-пізнавальний.
Є і ще одна давньогрецька легенда. Багато-багато років тому жила-була дівчинка з прекрасними, як небо, блакитними очима. Батько з матір'ю так сильно любили свою дочку, що ніяк не могли придумати їй підходящого імені. Сусіди теж обожнювали красиву дівчинку, ласкаво називаючи її Голубоглазкою. Поруч, по сусідству, жив хлопчик з яскравими, як полум'я, волоссям, і звали його Вогником. Грали дружно Голубоглазка з Вогником з ранку до вечора, поки не виросли. Розлучаючись, блакитноока дівчинка кожен раз говорила своєму другові: "Не забудь мене". А той відповідав: "Не забуду я тебе, незабудочка моя!" Пішов одного разу Вогник в ліс по дрова, вибрав там суху осику і вдарив по ній сокирою: "Суха, гарно горіти буде", - вирішив він. А сокира як відскочить від дерева і прямо йому по ногах. Поморщився він від болю, замахнувся вдруге, а сокира знову вирвався з рук і знову його по ногах! Розсердився Вогник, втретє вдарив. - Все одно у вогні згориш! Як тільки він це промовив, звідкись згори долинув скрипучий старечий голос: - Я-то не згорю, а от ти яскравим полум'ям горіти будеш-ш-ш! І тут звідкись налетів обпалюючий вітер, і волосся спалахнули на його голові. Воно горіло яскравим полум'ям, бризкаючи всюди іскрами. І там, куди вони потрапило, в траві спалахнули вогненні квіти. Тут зверху, розірвавши тишу, зірвався самотній страшний регіт, від якого вогники затремтіли на своїх тонких ніжках і жалібно задзвеніли. Плакуча верба, яка все бачила, так і залилася гіркими сльозами від жалю до хлопчика. Тим часом Голубоглазка скрізь шукала свого друга, і серце привело її до того місця. Плакуча верба розповіла їй про все, що сталося. Голубоглазка гірко заплакала, а верба вкрила її своїми м'якими гілками. Коли та трохи заспокоїлася, вона повідала їй одну стару історію. - Сто років тому жив у лісі один Чаклун, і була у нього дочка, зліше якій нікого на світло не було. Ні птахам, ні звірам, ні самому батькові не було від неї спокою. І от коли вона задумала спалити ліс, Чаклун не витримав і перетворив її в стару суху осику, щоб зла більше нікому не робила. І згнила б так вона всіма забута, та тільки сокира Огонька розбудила в ній злу силу. - - Що ж мені тепер робити? - Закричала в розпачі Голубоглазка. - Іди скоріше звідси, поки не пізно, - тривожно зашепотіла Плакуча верба. - Нікуди я не піду. Я розтоплю її крижане серце! - Закричала Голубоглазка. Вона хотіла підняти із землі сокиру, але чомусь не змогла навіть зрушити її з місця. - Віддай мені його, зла розлучниця!- Скрикнула Голубоглазка і стала щосили бити кулаками по сухому дереву. Але стара Осика, зачаївшись, мовчала. Впала тоді Голубоглазка на траву і, поливаючи сльозами землю, до самої ночі благала чаклунку допомогти їй. У цей час викотився з-за лісу місяць і освітив галявину, на якій то там, то тут спалахували яскравими ліхтариками вогники. - Вгадаєш, який твій, тоді він вічно буде з тобою, - пролунав зверху старечий голос. - Вони всі мої квіти-вогники!- Закричала Голубоглазка і вдарилася головою об сухий стовбур осики. Стара чаклунка простогнала, ніби щось надломилося в ній, і, ледь повертаючи сухими гілками, проскрипіла: - Коли так хочеш, так живи з ним назавжди! І знову налетів обпалюючий вітер, і згоріла дівчинка в яскравому полум'ї, як згорів її коханий, тільки очі її блакитні на траві залишилися. На цей раз довго дув палаючий вітер, і зла чаклунка не змогла його зупинити. Так сама, тріскотячи на весь ліс, згоріла в яскравому полум'ї. І відразу стало тихо. Вище піднялася місяць і освітив весь ліс. Поруч з вогниками зарясніли блакитні квіти. З тих пір завжди разом Вогник з Голубоглазкою. Опівночі, коли ліс спить і яскраво світить місяць, можна почути ледь вловимий шепіт. Прислухайтесь! - Не забудь! - Не забуду ніколи, незабудочка моя! Це квіти перемовляються між собою. Вони теж люблять один одного. Є ще одна легенда, як з’явилася назва чарівних квіток. Одного разу богиня квітів Флора спустилася на землю і стала обдаровувати квіти іменами. Всім квітам дала ім'я, нікого не образила і хотіла піти, але раптом почула за спиною слабкий голосок: - Не забудь мене, Флора! Дай і мені яке-небудь ім'я! Озирнулася Флора - нікого не видно. Знову захотіла піти, але голосок повторився: - Не забудь мене, Флора! Дай мені, будь ласка, ім'я! І тут тільки Флора помітила в різнотрав'ї маленьку блакитну квітку. - Добре, - сказала богиня, - будь Незабудкою. Разом з іменем я наділяю тебе чудесною силою - ти будеш повертати пам'ять тим людям, які почнуть забувати своїх близьких або свою Батьківщину.
А тепер давайте трішки пограємося у гру : «Відгадай квітку». Я буду вам показувати картинки квітів, а ваше завдання відгадати назву. Отож розпочнемо. Яку назву має ця квітка? 1. 
Молодцы. А назву цієї квітки ви знаєте? Добре. Молодці. Продовжемо. А назву цих квіток напевно знають всі. Молодці! Гарно справилися з завданням.
Відредаговано і надіслано Дідковська І.П. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Авторські права | Privacy Policy |FAQ | Партнери | Контакти | Кейс-уроки
© Автор системы образования 7W и Гипермаркета Знаний - Владимир Спиваковский
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов -
гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Ждем Ваши замечания и предложения на email: 
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: 