Версия 14:22, 16 декабря 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська література>>Українська література 3 клас.Повні уроки>> Українська література: Поетичні картини ранньої та пізньої осені. Повні уроки

Тема: поетичні картини ранньої та пізньої осені.
Мета уроку: ознайомити дітей з творами українських письменників на тему осені.
Тип уроку: навчально – пізнавальний.

 ***
Скільки барв кругом розлито:
пурпур, охра, зелень, просинь.
Це минає тепле літо,
золота надходить осінь.
Край наш, писанка неначе,—
треба тільки вміти бачить!
Сергій Сухомлинський

ЗОЛОТА ОСІНЬ

В парках і садочках
на доріжки й трави
падають листочки
буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
килим кольористий,
віти напівголі,
небо синє чисте.
Метушні немає,
тиша й прохолода.
Осінь золотая
тихо-ніжно ходить.
Катерина Переліска
Читаючи ці вірші подумай як по різному автор описує осінь? З якою інтонацією голосу потрібно читати ті чи інші рядки?. Який настрій зображено в творах?.
ОСІНЬ
Висне небо синє,
синє, та не те;
світить, та не гріє
сонце золоте.
Оголилось поле
од серпа й коси;
ніде приліпитись
крапельці роси.
Темная діброва
стихла і мовчить;
листя пожовтіле
з дерева летить.
Хоч би де замріла
квіточка одна;
тільки й червоніє
що горобина.
Здалека під небом,
в вирій летючи,
голосно курличуть
журавлів ключі.
Яків Щоголів
Прочитайте уважно цей вірш. Яку саме осінь ранню чи пізню автор описує у вірші? В яких рядках це видно?

     Рання осінь - це чудова золота пора.
    Якщо подивитися на ліс з висоти пташиного польоту, то здається, що художник пролив на папір жовту і червону фарби. А потім домалював зелені ялинки, сосонки.
    Осінь в місті - це жовті алеї, це листопад, під яким так і хочеться танцювати. Листя повільно кружляють у вальсі, шурхотом покривають остигаючу землю.  Але незабаром осінь оголить дерева, і вони стануть сірими і сумними, закапав дощик.
 У вікно видно сіру вулицю, яка мокне під дощем. Зрідка пробігають люди в сірих плащах. І все навколо сіре і сумне. Але  все рівно  рання осінь, по-своєму прекрасна. Значить, ще буде білосніжна зима, дзвінка весна і тепле літо.
   Сіре, сумне небо. Крізь похмуру, осінню хмару ледь помітно пробивається промінь золотого сонця. На деревах подекуди ще видніються зелені листя, як привіт з минулого.
    Верхівки кленів забарвилися в багряний колір, берези і липи одяглися в золоті нарядні сукні. Під ногами шелестить ледь чутно опале листя, де-не-де тріснула гілка, крикнув ворона і знову тиша ... така легка, прозора. Починає накрапати дощик, поступово він посилюється і ось вже на землі з'явилися перші калюжі.
   Поляна нещодавно була смарагдового кольору, а зараз жовтувато-коричневого, її тепер важко впізнати. А ще зовсім недавно тут палили багаття.
  Ось і закінчилася прогулянка по казковому, жовтневого лесу. В руці букет з різнобарвного листу, в душі умиротворення і легкий смуток.
Ранньої осені, з'являються перші різнобарвні листя на деревах, пізньої, завершується листопад і життя завмирає, готуючись прийняти біле вбрання. Але найпрекрасніша золота осінь. У цей час у лісі стає весело і нарядно. Крони дерев розквітнені усіма відтінками від зелених до пурпурових. Червоний, жовтий, бурий, золотистий лягає на землю лист. По болотах червоніє журавлина, де-не-де миготять грона брусниці. Природа стає пишною, величною і дивно красивою.
   У багатьох поетів осінь теж була улюбленим часом року.
Як  гарно описує осінь у своїх творах Ліна Костенко.
ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ
Задощило. Захлюпало.
Серпень випустив серп.
Цвіркнули й перепілочки
Припинили концерт.
Чорногуз поклонився
Лугам і садам:
Відлітаючи в Африку,
Пакував чемодан.
Де ж ти, літо, поділось,
Куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь!
Осінь, ось вона, ось.
Осінь брами твої
Замикала вночі,
Погубила у небі
Журавлині ключі.
Діти, подумайте, в яких саме рядках автор описує прихід осені?

НЕ ЩЕБЕЧЕ СОЛОВЕЙКО
Не щебече соловейко,
Не кує зозуля,
Весна швидко пролетіла,
І літо минуло.
Гай зелений вже жовтіє,
Листя опадає.
Мина тепло, мина добро,
Холод наступає.
Т.Шевченко
А в яких ще творах Т.Г.Шевченко описує осінню пору?
   Кожна пора року забарвлена в свій колір: зима-в сріблясто-синій, весна-в брудно-рожевий колір, літо-в  жовто-оранжевий, але тільки осінь являє собою цілу гаму кольорів-від бежевого до коричневого. Осінь забарвлюється
в самі теплі і затишні кольори. Але  багато  хто не люблять цю пору року, кажучи, що занадто багато бруду,  холоду ... Та  хіба не приємно йти по парку, укутавшись в теплий і м'який шерстянной светр, по жовто-коричневому  листу, яке все ще падає з дерев, дивитися вдаль  на холодне небо, летять ключами  птахи, і, поринувши в свої думки, згадати, як весело і добре пройшло літо?
   Любіть осінь за тепло, затишок і красу, яку вона дарує нам щороку.
А як приємно йти по лісу, коли золоті  дерева,  як ніби готуються до свята . І королева-осінь сама наряджає їх у дорогі наряди. Вона, як господиня, прикрашає ліс, стелить різнокольорові коври. Ну ось, здається все готово до балу листя.
   А зараз давайте з вами трішки відпочинемо і повідгадуємо загадки на осінню тематику.
****
Впав колючим боком, глянув карим оком.
( Каштан)
****
Одягаюсь білим цвітом,
Наливаюсь теплим літом:
Осінь холодом повіє –
Я шаріюсь – червонію.
(Шипшина)
****
Шарудить вода струмками.
Хтось невидимий в імлі
Небо сірими нитками
Прошиває до землі.
(Дощ)
   Наступає  пізня осінь. В завершення золотої осені вірний слуга-вітер оголошує веселе свято. Починається  вальс листу.  Ветер зриває золоті монетки з дерев і кружляє їх у небі. Шуршить осінніми килимами, вітер дарує всім музику ...
   Осінь нагадує маскарад, коли всі одягнені в красивий  незвичайний  одяг. Все веселиться, хоча розуміють, що маскарад не може тривати вічно. Весілля переходить в сум, але смуток цей світлий. Свято закінчується , шум у лісі змовкає, останні листочки  задумливо летять до землі. Вони нагадують гостей, які  затрималися.  Ну ось і останній гість залишив зал. В лісі все заснуло до весни,  як ніби все затихло до наступного маскараду.
   Ось такий осінній ліс. У нього урочистий  і чарівний  настрій. А сама осінь нагадує  казкову красуню. Її можна описувати дуже довго. Та все хороше завжди закінчується.  Падает останній листочок , і ми прощаємося з осінню ...
   Давайте послухаємо прислів’я про осінь і подумаємо, що вони означають, як їх зміст можна пояснити.
****
Як будеш робити, так буде й родити.
****
Підійми всяк колосок – з колоска росте мішок.
****
Не той урожай, що в полі, а той, що в коморі.

Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.