[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|'''<metakeywords>Українська література 3 клас, Тема Поетичні картини ранньої та пізньої осені, Повні уроки</metakeywords>Гіпермаркет Знань''']]'''>>'''[[Українська література|'''Українська література''']]'''>>'''[[Українська література 3 клас|'''Українська література 3 клас.Повні уроки''']]'''>> Українська література: Поетичні картини ранньої та пізньої осені. Повні уроки'''
+
[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|'''<metakeywords>Українська література 3 клас, Тема Поетичні картини ранньої та пізньої осені, Повні уроки</metakeywords>Гіпермаркет Знань''']]'''>>'''[[Українська література|'''Українська література''']]'''>>'''[[Українська література 3 клас.Повні уроки|'''Українська література 3 клас.Повні уроки''']]'''>> Українська література: Поетичні картини ранньої та пізньої осені. Повні уроки'''
===== Тема: поетичні картини ранньої та пізньої осені.<br>Мета уроку: ознайомити дітей з творами українських письменників на тему осені.<br>Тип уроку: навчально – пізнавальний.<br><br> =====
===== Тема: поетичні картини ранньої та пізньої осені.<br>Мета уроку: ознайомити дітей з творами українських письменників на тему осені.<br>Тип уроку: навчально – пізнавальний.<br><br> =====
[[Image:Os6.JPEG]]<br><br>ЗОЛОТА ОСІНЬ<br><br>В парках і садочках<br>на доріжки й трави<br>падають листочки<br>буро-золотаві.<br>Де не глянь, навколо<br>килим кольористий,<br>віти напівголі,<br>небо синє чисте.<br>Метушні немає,<br>тиша й прохолода.<br>Осінь золотая<br>тихо-ніжно ходить. <br>Катерина Переліска<br>'''Читаючи ці вірші подумай як по різному автор описує осінь? З якою інтонацією голосу потрібно читати ті чи інші рядки?. Який настрій зображено в творах?.'''
+
[[Image:Os6.JPEG]]<br><br>ЗОЛОТА ОСІНЬ<br><br>В парках і садочках<br>на доріжки й трави<br>падають листочки<br>буро-золотаві.<br>Де не глянь, навколо<br>килим кольористий,<br>віти напівголі,<br>небо синє чисте.<br>Метушні немає,<br>тиша й прохолода.<br>Осінь золотая<br>тихо-ніжно ходить. <br>Катерина Переліска<br>'''Читаючи ці вірші подумай як по різному автор описує осінь? З якою інтонацією голосу потрібно читати ті чи інші рядки?. Який настрій зображено в творах?.'''
[[Image:Os5.JPEG]]<br>ОСІНЬ<br>Висне небо синє,<br>синє, та не те;<br>світить, та не гріє<br>сонце золоте.<br>Оголилось поле<br>од серпа й коси;<br>ніде приліпитись<br>крапельці роси.<br>Темная діброва<br>стихла і мовчить;<br>листя пожовтіле<br>з дерева летить.<br>Хоч би де замріла<br>квіточка одна;<br>тільки й червоніє<br>що горобина.<br>Здалека під небом,<br>в вирій летючи,<br>голосно курличуть<br>журавлів ключі.<br>Яків Щоголів<br>'''Прочитайте уважно цей вірш. Яку саме осінь ранню чи пізню автор описує у вірші? В яких рядках це видно?'''<br>[[Image:Os2.JPEG]]<br> Рання осінь - це чудова золота пора. <br> Якщо подивитися на ліс з висоти пташиного польоту, то здається, що художник пролив на папір жовту і червону фарби. А потім домалював зелені ялинки, сосонки. <br> Осінь в місті - це жовті алеї, це листопад, під яким так і хочеться танцювати. Листя повільно кружляють у вальсі, шурхотом покривають остигаючу землю. Але незабаром осінь оголить дерева, і вони стануть сірими і сумними, закапав дощик. <br> У вікно видно сіру вулицю, яка мокне під дощем. Зрідка пробігають люди в сірих плащах. І все навколо сіре і сумне. Але все рівно рання осінь, по-своєму прекрасна. Значить, ще буде білосніжна зима, дзвінка весна і тепле літо. <br> Сіре, сумне небо. Крізь похмуру, осінню хмару ледь помітно пробивається промінь золотого сонця. На деревах подекуди ще видніються зелені листя, як привіт з минулого. <br> Верхівки кленів забарвилися в багряний колір, берези і липи одяглися в золоті нарядні сукні. Під ногами шелестить ледь чутно опале листя, де-не-де тріснула гілка, крикнув ворона і знову тиша ... така легка, прозора. Починає накрапати дощик, поступово він посилюється і ось вже на землі з'явилися перші калюжі.
[[Image:Os5.JPEG]]<br>ОСІНЬ<br>Висне небо синє,<br>синє, та не те;<br>світить, та не гріє<br>сонце золоте.<br>Оголилось поле<br>од серпа й коси;<br>ніде приліпитись<br>крапельці роси.<br>Темная діброва<br>стихла і мовчить;<br>листя пожовтіле<br>з дерева летить.<br>Хоч би де замріла<br>квіточка одна;<br>тільки й червоніє<br>що горобина.<br>Здалека під небом,<br>в вирій летючи,<br>голосно курличуть<br>журавлів ключі.<br>Яків Щоголів<br>'''Прочитайте уважно цей вірш. Яку саме осінь ранню чи пізню автор описує у вірші? В яких рядках це видно?'''<br>[[Image:Os2.JPEG]]<br> Рання осінь - це чудова золота пора. <br> Якщо подивитися на ліс з висоти пташиного польоту, то здається, що художник пролив на папір жовту і червону фарби. А потім домалював зелені ялинки, сосонки. <br> Осінь в місті - це жовті алеї, це листопад, під яким так і хочеться танцювати. Листя повільно кружляють у вальсі, шурхотом покривають остигаючу землю. Але незабаром осінь оголить дерева, і вони стануть сірими і сумними, закапав дощик. <br> У вікно видно сіру вулицю, яка мокне під дощем. Зрідка пробігають люди в сірих плащах. І все навколо сіре і сумне. Але все рівно рання осінь, по-своєму прекрасна. Значить, ще буде білосніжна зима, дзвінка весна і тепле літо. <br> Сіре, сумне небо. Крізь похмуру, осінню хмару ледь помітно пробивається промінь золотого сонця. На деревах подекуди ще видніються зелені листя, як привіт з минулого. <br> Верхівки кленів забарвилися в багряний колір, берези і липи одяглися в золоті нарядні сукні. Під ногами шелестить ледь чутно опале листя, де-не-де тріснула гілка, крикнув ворона і знову тиша ... така легка, прозора. Починає накрапати дощик, поступово він посилюється і ось вже на землі з'явилися перші калюжі.
Строка 666:
Строка 666:
{{#ev:youtube| vnhjqApXWwA&feature }}<br> Поляна нещодавно була смарагдового кольору, а зараз жовтувато-коричневого, її тепер важко впізнати. А ще зовсім недавно тут палили багаття. <br> Ось і закінчилася прогулянка по казковому, жовтневого лесу. В руці букет з різнобарвного листу, в душі умиротворення і легкий смуток. <br>Ранньої осені, з'являються перші різнобарвні листя на деревах, пізньої, завершується листопад і життя завмирає, готуючись прийняти біле вбрання. Але найпрекрасніша золота осінь. У цей час у лісі стає весело і нарядно. Крони дерев розквітнені усіма відтінками від зелених до пурпурових. Червоний, жовтий, бурий, золотистий лягає на землю лист. По болотах червоніє журавлина, де-не-де миготять грона брусниці. Природа стає пишною, величною і дивно красивою.
{{#ev:youtube| vnhjqApXWwA&feature }}<br> Поляна нещодавно була смарагдового кольору, а зараз жовтувато-коричневого, її тепер важко впізнати. А ще зовсім недавно тут палили багаття. <br> Ось і закінчилася прогулянка по казковому, жовтневого лесу. В руці букет з різнобарвного листу, в душі умиротворення і легкий смуток. <br>Ранньої осені, з'являються перші різнобарвні листя на деревах, пізньої, завершується листопад і життя завмирає, готуючись прийняти біле вбрання. Але найпрекрасніша золота осінь. У цей час у лісі стає весело і нарядно. Крони дерев розквітнені усіма відтінками від зелених до пурпурових. Червоний, жовтий, бурий, золотистий лягає на землю лист. По болотах червоніє журавлина, де-не-де миготять грона брусниці. Природа стає пишною, величною і дивно красивою.
-
[[Image:Os7.JPEG|843x718px|Os7.JPEG]]<br> У багатьох поетів осінь теж була улюбленим часом року.<br>Як гарно описує осінь у своїх творах Ліна Костенко.<br>ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ<br>Задощило. Захлюпало.<br>Серпень випустив серп.<br>Цвіркнули й перепілочки <br>Припинили концерт.<br>Чорногуз поклонився<br>Лугам і садам:<br>Відлітаючи в Африку,<br>Пакував чемодан.<br>Де ж ти, літо, поділось,<br>Куди подалось?<br>Осінь, ось вона, осінь!<br>Осінь, ось вона, ось.<br>Осінь брами твої<br>Замикала вночі, <br>Погубила у небі<br>Журавлині ключі.<br>'''Діти, подумайте, в яких саме рядках автор описує прихід осені?'''<br><br>НЕ ЩЕБЕЧЕ СОЛОВЕЙКО<br>Не щебече соловейко,<br>Не кує зозуля,<br>Весна швидко пролетіла,<br>І літо минуло.<br>Гай зелений вже жовтіє,<br>Листя опадає.<br>Мина тепло, мина добро,<br>Холод наступає.<br>Т.Шевченко<br>'''А в яких ще творах Т.Г.Шевченко описує осінню пору?'''
+
[[Image:Os7.JPEG|843x718px|Os7.JPEG]]<br> У багатьох поетів осінь теж була улюбленим часом року.<br>Як гарно описує осінь у своїх творах Ліна Костенко.<br>ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ<br>Задощило. Захлюпало.<br>Серпень випустив серп.<br>Цвіркнули й перепілочки <br>Припинили концерт.<br>Чорногуз поклонився<br>Лугам і садам:<br>Відлітаючи в Африку,<br>Пакував чемодан.<br>Де ж ти, літо, поділось,<br>Куди подалось?<br>Осінь, ось вона, осінь!<br>Осінь, ось вона, ось.<br>Осінь брами твої<br>Замикала вночі, <br>Погубила у небі<br>Журавлині ключі.<br>'''Діти, подумайте, в яких саме рядках автор описує прихід осені?'''<br><br>НЕ ЩЕБЕЧЕ СОЛОВЕЙКО<br>Не щебече соловейко,<br>Не кує зозуля,<br>Весна швидко пролетіла,<br>І літо минуло.<br>Гай зелений вже жовтіє,<br>Листя опадає.<br>Мина тепло, мина добро,<br>Холод наступає.<br>Т.Шевченко<br>'''А в яких ще творах Т.Г.Шевченко описує осінню пору?'''
[[Image:Os3.JPEG]]<br> Кожна пора року забарвлена в свій колір: зима-в сріблясто-синій, весна-в брудно-рожевий колір, літо-в жовто-оранжевий, але тільки осінь являє собою цілу гаму кольорів-від бежевого до коричневого. Осінь забарвлюється <br>в самі теплі і затишні кольори. Але багато хто не люблять цю пору року, кажучи, що занадто багато бруду, холоду ... Та хіба не приємно йти по парку, укутавшись в теплий і м'який шерстянной светр, по жовто-коричневому листу, яке все ще падає з дерев, дивитися вдаль на холодне небо, летять ключами птахи, і, поринувши в свої думки, згадати, як весело і добре пройшло літо? <br> Любіть осінь за тепло, затишок і красу, яку вона дарує нам щороку. <br>А як приємно йти по лісу, коли золоті дерева, як ніби готуються до свята . І королева-осінь сама наряджає їх у дорогі наряди. Вона, як господиня, прикрашає ліс, стелить різнокольорові коври. Ну ось, здається все готово до балу листя.
[[Image:Os3.JPEG]]<br> Кожна пора року забарвлена в свій колір: зима-в сріблясто-синій, весна-в брудно-рожевий колір, літо-в жовто-оранжевий, але тільки осінь являє собою цілу гаму кольорів-від бежевого до коричневого. Осінь забарвлюється <br>в самі теплі і затишні кольори. Але багато хто не люблять цю пору року, кажучи, що занадто багато бруду, холоду ... Та хіба не приємно йти по парку, укутавшись в теплий і м'який шерстянной светр, по жовто-коричневому листу, яке все ще падає з дерев, дивитися вдаль на холодне небо, летять ключами птахи, і, поринувши в свої думки, згадати, як весело і добре пройшло літо? <br> Любіть осінь за тепло, затишок і красу, яку вона дарує нам щороку. <br>А як приємно йти по лісу, коли золоті дерева, як ніби готуються до свята . І королева-осінь сама наряджає їх у дорогі наряди. Вона, як господиня, прикрашає ліс, стелить різнокольорові коври. Ну ось, здається все готово до балу листя.
Тема: поетичні картини ранньої та пізньої осені. Мета уроку: ознайомити дітей з творами українських письменників на тему осені. Тип уроку: навчально – пізнавальний.
*** Скільки барв кругом розлито: пурпур, охра, зелень, просинь. Це минає тепле літо, золота надходить осінь. Край наш, писанка неначе,— треба тільки вміти бачить! Сергій Сухомлинський
ЗОЛОТА ОСІНЬ
В парках і садочках на доріжки й трави падають листочки буро-золотаві. Де не глянь, навколо килим кольористий, віти напівголі, небо синє чисте. Метушні немає, тиша й прохолода. Осінь золотая тихо-ніжно ходить. Катерина Переліска Читаючи ці вірші подумай як по різному автор описує осінь? З якою інтонацією голосу потрібно читати ті чи інші рядки?. Який настрій зображено в творах?.
ОСІНЬ Висне небо синє, синє, та не те; світить, та не гріє сонце золоте. Оголилось поле од серпа й коси; ніде приліпитись крапельці роси. Темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить. Хоч би де замріла квіточка одна; тільки й червоніє що горобина. Здалека під небом, в вирій летючи, голосно курличуть журавлів ключі. Яків Щоголів Прочитайте уважно цей вірш. Яку саме осінь ранню чи пізню автор описує у вірші? В яких рядках це видно? Рання осінь - це чудова золота пора. Якщо подивитися на ліс з висоти пташиного польоту, то здається, що художник пролив на папір жовту і червону фарби. А потім домалював зелені ялинки, сосонки. Осінь в місті - це жовті алеї, це листопад, під яким так і хочеться танцювати. Листя повільно кружляють у вальсі, шурхотом покривають остигаючу землю. Але незабаром осінь оголить дерева, і вони стануть сірими і сумними, закапав дощик. У вікно видно сіру вулицю, яка мокне під дощем. Зрідка пробігають люди в сірих плащах. І все навколо сіре і сумне. Але все рівно рання осінь, по-своєму прекрасна. Значить, ще буде білосніжна зима, дзвінка весна і тепле літо. Сіре, сумне небо. Крізь похмуру, осінню хмару ледь помітно пробивається промінь золотого сонця. На деревах подекуди ще видніються зелені листя, як привіт з минулого. Верхівки кленів забарвилися в багряний колір, берези і липи одяглися в золоті нарядні сукні. Під ногами шелестить ледь чутно опале листя, де-не-де тріснула гілка, крикнув ворона і знову тиша ... така легка, прозора. Починає накрапати дощик, поступово він посилюється і ось вже на землі з'явилися перші калюжі.
Поляна нещодавно була смарагдового кольору, а зараз жовтувато-коричневого, її тепер важко впізнати. А ще зовсім недавно тут палили багаття. Ось і закінчилася прогулянка по казковому, жовтневого лесу. В руці букет з різнобарвного листу, в душі умиротворення і легкий смуток. Ранньої осені, з'являються перші різнобарвні листя на деревах, пізньої, завершується листопад і життя завмирає, готуючись прийняти біле вбрання. Але найпрекрасніша золота осінь. У цей час у лісі стає весело і нарядно. Крони дерев розквітнені усіма відтінками від зелених до пурпурових. Червоний, жовтий, бурий, золотистий лягає на землю лист. По болотах червоніє журавлина, де-не-де миготять грона брусниці. Природа стає пишною, величною і дивно красивою.
У багатьох поетів осінь теж була улюбленим часом року. Як гарно описує осінь у своїх творах Ліна Костенко. ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркнули й перепілочки Припинили концерт. Чорногуз поклонився Лугам і садам: Відлітаючи в Африку, Пакував чемодан. Де ж ти, літо, поділось, Куди подалось? Осінь, ось вона, осінь! Осінь, ось вона, ось. Осінь брами твої Замикала вночі, Погубила у небі Журавлині ключі. Діти, подумайте, в яких саме рядках автор описує прихід осені?
НЕ ЩЕБЕЧЕ СОЛОВЕЙКО Не щебече соловейко, Не кує зозуля, Весна швидко пролетіла, І літо минуло. Гай зелений вже жовтіє, Листя опадає. Мина тепло, мина добро, Холод наступає. Т.Шевченко А в яких ще творах Т.Г.Шевченко описує осінню пору?
Кожна пора року забарвлена в свій колір: зима-в сріблясто-синій, весна-в брудно-рожевий колір, літо-в жовто-оранжевий, але тільки осінь являє собою цілу гаму кольорів-від бежевого до коричневого. Осінь забарвлюється в самі теплі і затишні кольори. Але багато хто не люблять цю пору року, кажучи, що занадто багато бруду, холоду ... Та хіба не приємно йти по парку, укутавшись в теплий і м'який шерстянной светр, по жовто-коричневому листу, яке все ще падає з дерев, дивитися вдаль на холодне небо, летять ключами птахи, і, поринувши в свої думки, згадати, як весело і добре пройшло літо? Любіть осінь за тепло, затишок і красу, яку вона дарує нам щороку. А як приємно йти по лісу, коли золоті дерева, як ніби готуються до свята . І королева-осінь сама наряджає їх у дорогі наряди. Вона, як господиня, прикрашає ліс, стелить різнокольорові коври. Ну ось, здається все готово до балу листя.
А зараз давайте з вами трішки відпочинемо і повідгадуємо загадки на осінню тематику. **** Впав колючим боком, глянув карим оком. ( Каштан) **** Одягаюсь білим цвітом, Наливаюсь теплим літом: Осінь холодом повіє – Я шаріюсь – червонію. (Шипшина) **** Шарудить вода струмками. Хтось невидимий в імлі Небо сірими нитками Прошиває до землі. (Дощ) Наступає пізня осінь. В завершення золотої осені вірний слуга-вітер оголошує веселе свято. Починається вальс листу. Ветер зриває золоті монетки з дерев і кружляє їх у небі. Шуршить осінніми килимами, вітер дарує всім музику ... Осінь нагадує маскарад, коли всі одягнені в красивий незвичайний одяг. Все веселиться, хоча розуміють, що маскарад не може тривати вічно. Весілля переходить в сум, але смуток цей світлий. Свято закінчується , шум у лісі змовкає, останні листочки задумливо летять до землі. Вони нагадують гостей, які затрималися. Ну ось і останній гість залишив зал. В лісі все заснуло до весни, як ніби все затихло до наступного маскараду. Ось такий осінній ліс. У нього урочистий і чарівний настрій. А сама осінь нагадує казкову красуню. Її можна описувати дуже довго. Та все хороше завжди закінчується. Падает останній листочок , і ми прощаємося з осінню ... Давайте послухаємо прислів’я про осінь і подумаємо, що вони означають, як їх зміст можна пояснити. **** Як будеш робити, так буде й родити. **** Підійми всяк колосок – з колоска росте мішок. **** Не той урожай, що в полі, а той, що в коморі.
Список використаних джерел: Урок на тему : «Осіння тематика в поезіях» учителі української мови та літератури, сш №190 м. Львів Урок на тему : «Рання та пізня осінь» учителі українська література сш № 98 м. Полтава Урок на тему : «Осінній карнавал» учителі української мови та літератури, сш №280 м. Харків
Кращий подарунок: Загадки, вірші, оповідання.-Х:ПП «Поляков В.К» 2007. - 384с. Рогінська Г.Ю. Яка пора гарніша. К.: Ранок, 2008.- 230с. Савченко О.Я. Читанка, Підручник для навч.закл. К.: Освіта, 2002.- 311с. Вашуленко М.С., Мельничайко О.І.Рідна мова 3 клас : Підручник для навч.закл. - К.: Освіта 2003. - 295c.
Відредаговано і надіслано Дідковська І.П.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
