<br> Захоплюючи нові землі, завойовники утворювали варварські королівства. Корінних жителів меншало, населення не могло чинити гідний опір чужинцям ні у розумінні військової оборони, ні у плані захисту культури. Жорстока повсякденність – деспотична влада, гноблення у всіх сферах життя, спричинила варваризацію суспільства, тобто люди змінювались в гірший бік. Їх поведінка, стосунки, прагнення - все ставало грубішим і примітивнішим. Одним із вирішальних наслідків варваризації став недобір до війська – чоловіки збайдужіли до слава воїна, тому зброю часто доводилося видавати найманцям, які служили, поки їм платили. Галли, германці кельти, слов’яни, сармати, фракійці та інші агресивно налаштовані племена потоптом ішли по здобутках грецьких і римських культур. Традиціям і звичаям корінних народів нові поселенці не віддавали належної шани. Всі ці та наступні згубні для Римської імперії події привели до цілком очевидного результату – вона минула вершину своєї могутності і йшла до руїни. Наприкінці IV ст. почалося Велике переселення германських, тюркських, іранських, слов’янських народів, яке виснажувало землі до VII ст.
<br> Захоплюючи нові землі, завойовники утворювали варварські королівства. Корінних жителів меншало, населення не могло чинити гідний опір чужинцям ні у розумінні військової оборони, ні у плані захисту культури. Жорстока повсякденність – деспотична влада, гноблення у всіх сферах життя, спричинила варваризацію суспільства, тобто люди змінювались в гірший бік. Їх поведінка, стосунки, прагнення - все ставало грубішим і примітивнішим. Одним із вирішальних наслідків варваризації став недобір до війська – чоловіки збайдужіли до слава воїна, тому зброю часто доводилося видавати найманцям, які служили, поки їм платили. Галли, германці кельти, слов’яни, сармати, фракійці та інші агресивно налаштовані племена потоптом ішли по здобутках грецьких і римських культур. Традиціям і звичаям корінних народів нові поселенці не віддавали належної шани. Всі ці та наступні згубні для Римської імперії події привели до цілком очевидного результату – вона минула вершину своєї могутності і йшла до руїни. Наприкінці IV ст. почалося Велике переселення германських, тюркських, іранських, слов’янських народів, яке виснажувало землі до VII ст.
-
[[Image:Karta pereseleniya.jpg]]
+
[[Image:Karta pereseleniya.jpg|581x410px]]
+
+
''Велике переселення народів''
"Гуни накинулися на аланів, алани – на готів, готи – на тайфалів і сарматів", - занотував у літописі в ту похмуру добу Святий Амвросій. Римська імперія розпалася на Східну та Західну. Почали з’являтися нові держави – держави завойовників.
"Гуни накинулися на аланів, алани – на готів, готи – на тайфалів і сарматів", - занотував у літописі в ту похмуру добу Святий Амвросій. Римська імперія розпалася на Східну та Західну. Почали з’являтися нові держави – держави завойовників.
[[Image:Atilla ataka.jpg]]
[[Image:Atilla ataka.jpg]]
+
+
''Атака гуннів''
+
+
У 418 р. на території імперії виникла перша варварська держава. Це було Тулузьке (Вестготське) королівство зі столицею в Тулузі, на створення якого хоча й дав згоду імператор Гонорій, проте вестготи практично не підлягали його владі.
У 418 р. на території імперії виникла перша варварська держава. Це було Тулузьке (Вестготське) королівство зі столицею в Тулузі, на створення якого хоча й дав згоду імператор Гонорій, проте вестготи практично не підлягали його владі.
Строка 38:
Строка 44:
[[Image:Goth01.jpg]]
[[Image:Goth01.jpg]]
+
+
''Готи в бою''
+
+
Заснували його в басейні ріки Рони. Столиця цієї варварської держави називалася Ліоном.
Заснували його в басейні ріки Рони. Столиця цієї варварської держави називалася Ліоном.
Строка 44:
Строка 54:
[[Image:Moneta teodoriha.jpg]]
[[Image:Moneta teodoriha.jpg]]
+
+
''Монета Теодоріха''
+
+
Цей правитель відомий тим, що прагнув примирити своїх завойовників і населення, розуміючи, що інакше втримати владу не вдасться. Період його панування відзначався миром. [[Image:Zagybel teodoriha.jpg]] Проте після смерті війни за землі розпочалися знову: на Апеннінський півострів напали спершу візантійці, яких згодом витіснили лангобарди.
Цей правитель відомий тим, що прагнув примирити своїх завойовників і населення, розуміючи, що інакше втримати владу не вдасться. Період його панування відзначався миром. [[Image:Zagybel teodoriha.jpg]] Проте після смерті війни за землі розпочалися знову: на Апеннінський півострів напали спершу візантійці, яких згодом витіснили лангобарди.
Наймогутнішою державою у Західній Європі утворилась держава франків зі столицею Париж, першими конунгами (вождями) яких була династія Меровінгів.
Наймогутнішою державою у Західній Європі утворилась держава франків зі столицею Париж, першими конунгами (вождями) яких була династія Меровінгів.
[[Image:Dinastiya meroving.jpg]]
[[Image:Dinastiya meroving.jpg]]
+
+
''Династія Меровінгів''
+
+
Люди вважали цих правителів чаклунами й називали їх патлатими королями через довге волосся, а про засновника роду ходили чутки, що він – син конунга і морського чудовиська. Найвідомішим правителем франків був хоробрий і жорстокий Хлодвіг.
Люди вважали цих правителів чаклунами й називали їх патлатими королями через довге волосся, а про засновника роду ходили чутки, що він – син конунга і морського чудовиська. Найвідомішим правителем франків був хоробрий і жорстокий Хлодвіг.
[[Image:Meroving hlodvig.jpg]]
[[Image:Meroving hlodvig.jpg]]
+
+
''Король Хлодвіг''
+
+
Ставши вождем ще у віці 10 років, він не просто утримав владу, а й зміцнив своє становище. Підступність і кмітливість підказали йому кривавий шлях до свого утвердження і об’єднання земель – знищення родичів. Так він прибрав до рук державу.
Ставши вождем ще у віці 10 років, він не просто утримав владу, а й зміцнив своє становище. Підступність і кмітливість підказали йому кривавий шлях до свого утвердження і об’єднання земель – знищення родичів. Так він прибрав до рук державу.
[[Image:Battle between Clovis.jpg]]
[[Image:Battle between Clovis.jpg]]
+
+
''Середньовічна мініатюра''
+
+
Коли варварські племена завойовували простори Римської імперії, це не стало для неї єдиною небезпекою. Зі сходу на римлян і варварів напали кочовики – гуни. На чолі цієї безжалісної і стрімкої сили стояв справжній "бич Божий" – так прозвали Аттилу. Він водив свої війська в Малу Азію та Месопотамію, Вірменські і Балканські землі, загрожував слов’янським племенам. І врешті спрямував свій похід на ласі терени Римської імперії, розділену на Східну (зі столицею у Константинополі) та Західну (Рим).
Коли варварські племена завойовували простори Римської імперії, це не стало для неї єдиною небезпекою. Зі сходу на римлян і варварів напали кочовики – гуни. На чолі цієї безжалісної і стрімкої сили стояв справжній "бич Божий" – так прозвали Аттилу. Він водив свої війська в Малу Азію та Месопотамію, Вірменські і Балканські землі, загрожував слов’янським племенам. І врешті спрямував свій похід на ласі терени Римської імперії, розділену на Східну (зі столицею у Константинополі) та Західну (Рим).
Строка 68:
Строка 98:
[[Image:Klad atilla.jpg]]
[[Image:Klad atilla.jpg]]
+
+
''Коштовності із скарбниці Атілли''
+
+
Величезні армії противників зустрілися на Каталонських полях, - нині це французька провінція Шампань, і у масштабній битві (у ній загинули приблизно 300 тис. воїнів) переміг Аецій. Ватажок гуннів Аттила втік, та наступного року знову вирушив на Рим, який все слабшав. Від нього знову відкупилися дарунками – цього разу єпископ Лев І. Однак імперію це не врятувало – минув ще один рік, Аттилу настигла загадкова смерть. Поховали його із почестями, проте очолювана ним держава розпалася, і сумна доля не оминула Римську імперію – у 455 році вандали на чолі зі своїм королем Гейзеріхом вщент розграбували Рим, 14 днів по-дикунському руйнуючи пам’ятки мистецтва, що були символом минулої величі і могутності.
Величезні армії противників зустрілися на Каталонських полях, - нині це французька провінція Шампань, і у масштабній битві (у ній загинули приблизно 300 тис. воїнів) переміг Аецій. Ватажок гуннів Аттила втік, та наступного року знову вирушив на Рим, який все слабшав. Від нього знову відкупилися дарунками – цього разу єпископ Лев І. Однак імперію це не врятувало – минув ще один рік, Аттилу настигла загадкова смерть. Поховали його із почестями, проте очолювана ним держава розпалася, і сумна доля не оминула Римську імперію – у 455 році вандали на чолі зі своїм королем Гейзеріхом вщент розграбували Рим, 14 днів по-дикунському руйнуючи пам’ятки мистецтва, що були символом минулої величі і могутності.
[[Image:Vandaly v rumi.jpg]]
[[Image:Vandaly v rumi.jpg]]
+
+
''Вандали руйнують Рим''
+
+
Відтоді і до сьогодні під словом "вандали" розуміють тих, хто нищить культурні і мистецькі твори. Важко уявити, але після цього глуму про імператора мало хто згадував. Він уже не керував, бо від його імені на місцях правили вожді варварських племен. І останньою крапкою в історії Західної Римської імперії стоїть 476 рік, коли ватажок германського племені Одоакр змусив неповнолітнього імператора Августула покинути престол. Імперія припинила існування, хоча якогось особливого впливу сучасники не відчули. Лише згодом історики відзначали цей факт.
Відтоді і до сьогодні під словом "вандали" розуміють тих, хто нищить культурні і мистецькі твори. Важко уявити, але після цього глуму про імператора мало хто згадував. Він уже не керував, бо від його імені на місцях правили вожді варварських племен. І останньою крапкою в історії Західної Римської імперії стоїть 476 рік, коли ватажок германського племені Одоакр змусив неповнолітнього імператора Августула покинути престол. Імперія припинила існування, хоча якогось особливого впливу сучасники не відчули. Лише згодом історики відзначали цей факт.
Мета: Ознайомлення із умовами виникнення перших держав.
Завдання: Пояснити причини занепаду Римської імперії, вплив цієї події на розвиток всесвітньої історії.
1.Перевірка домашнього завдання
2.Розповідь нової теми
Середньовічна Європа формувалася впродовж тривалого часу – кількох століть. Її територію заповнювали варварські племена, насамперед германців. Вони масово селилися на просторах колись потужної і величної Римської імперії. Відбувалося злиття світу римлян і світу варварів.
Захоплюючи нові землі, завойовники утворювали варварські королівства. Корінних жителів меншало, населення не могло чинити гідний опір чужинцям ні у розумінні військової оборони, ні у плані захисту культури. Жорстока повсякденність – деспотична влада, гноблення у всіх сферах життя, спричинила варваризацію суспільства, тобто люди змінювались в гірший бік. Їх поведінка, стосунки, прагнення - все ставало грубішим і примітивнішим. Одним із вирішальних наслідків варваризації став недобір до війська – чоловіки збайдужіли до слава воїна, тому зброю часто доводилося видавати найманцям, які служили, поки їм платили. Галли, германці кельти, слов’яни, сармати, фракійці та інші агресивно налаштовані племена потоптом ішли по здобутках грецьких і римських культур. Традиціям і звичаям корінних народів нові поселенці не віддавали належної шани. Всі ці та наступні згубні для Римської імперії події привели до цілком очевидного результату – вона минула вершину своєї могутності і йшла до руїни. Наприкінці IV ст. почалося Велике переселення германських, тюркських, іранських, слов’янських народів, яке виснажувало землі до VII ст.
Велике переселення народів
"Гуни накинулися на аланів, алани – на готів, готи – на тайфалів і сарматів", - занотував у літописі в ту похмуру добу Святий Амвросій. Римська імперія розпалася на Східну та Західну. Почали з’являтися нові держави – держави завойовників.
Атака гуннів
У 418 р. на території імперії виникла перша варварська держава. Це було Тулузьке (Вестготське) королівство зі столицею в Тулузі, на створення якого хоча й дав згоду імператор Гонорій, проте вестготи практично не підлягали його владі.
У Північній Африці приблизно в ті ж роки утворилося ще одне варварське королівство – Вандальське. Його столиця постала на місці Карфагена. Вандали забрали собі майно і землі заможних римлян, а також їх рабів.
Згодом, через кілька десятків років на карті оновлених земель Римської імперії постало Бургундське королівство.
Готи в бою
Заснували його в басейні ріки Рони. Столиця цієї варварської держави називалася Ліоном.
У 493 р. вождь остготів Теодоріх (493-526 рр.) убив германського вождя Одоакра й проголосив себе королем готів і італіків.
Монета Теодоріха
Цей правитель відомий тим, що прагнув примирити своїх завойовників і населення, розуміючи, що інакше втримати владу не вдасться. Період його панування відзначався миром. Файл:Zagybel teodoriha.jpg Проте після смерті війни за землі розпочалися знову: на Апеннінський півострів напали спершу візантійці, яких згодом витіснили лангобарди.
Указ короля лангобардів
Наймогутнішою державою у Західній Європі утворилась держава франків зі столицею Париж, першими конунгами (вождями) яких була династія Меровінгів.
Династія Меровінгів
Люди вважали цих правителів чаклунами й називали їх патлатими королями через довге волосся, а про засновника роду ходили чутки, що він – син конунга і морського чудовиська. Найвідомішим правителем франків був хоробрий і жорстокий Хлодвіг.
Король Хлодвіг
Ставши вождем ще у віці 10 років, він не просто утримав владу, а й зміцнив своє становище. Підступність і кмітливість підказали йому кривавий шлях до свого утвердження і об’єднання земель – знищення родичів. Так він прибрав до рук державу.
Середньовічна мініатюра
Коли варварські племена завойовували простори Римської імперії, це не стало для неї єдиною небезпекою. Зі сходу на римлян і варварів напали кочовики – гуни. На чолі цієї безжалісної і стрімкої сили стояв справжній "бич Божий" – так прозвали Аттилу. Він водив свої війська в Малу Азію та Месопотамію, Вірменські і Балканські землі, загрожував слов’янським племенам. І врешті спрямував свій похід на ласі терени Римської імперії, розділену на Східну (зі столицею у Константинополі) та Західну (Рим).
Виснаженість східних римлян не дозволила виставити військо проти гунів, зате Аттилу зацікавили даниною. Гунський ватажок отримав небачений відкуп – 6000 фунтів золота і попрямував на захід, де його завойовники захопили чимало галльських міст, серед яких і столицю Орлеан. Це сталося 451 року, і того ж року проти Аттили пішов походом римський полководець Аецій. Сучасники звали його "останнім великим римлянином" – вочевидь, за прагнення врятувати імперію.
Коштовності із скарбниці Атілли
Величезні армії противників зустрілися на Каталонських полях, - нині це французька провінція Шампань, і у масштабній битві (у ній загинули приблизно 300 тис. воїнів) переміг Аецій. Ватажок гуннів Аттила втік, та наступного року знову вирушив на Рим, який все слабшав. Від нього знову відкупилися дарунками – цього разу єпископ Лев І. Однак імперію це не врятувало – минув ще один рік, Аттилу настигла загадкова смерть. Поховали його із почестями, проте очолювана ним держава розпалася, і сумна доля не оминула Римську імперію – у 455 році вандали на чолі зі своїм королем Гейзеріхом вщент розграбували Рим, 14 днів по-дикунському руйнуючи пам’ятки мистецтва, що були символом минулої величі і могутності.
Вандали руйнують Рим
Відтоді і до сьогодні під словом "вандали" розуміють тих, хто нищить культурні і мистецькі твори. Важко уявити, але після цього глуму про імператора мало хто згадував. Він уже не керував, бо від його імені на місцях правили вожді варварських племен. І останньою крапкою в історії Західної Римської імперії стоїть 476 рік, коли ватажок германського племені Одоакр змусив неповнолітнього імператора Августула покинути престол. Імперія припинила існування, хоча якогось особливого впливу сучасники не відчули. Лише згодом історики відзначали цей факт.
Повторюємо поняття
Варваризація
Переселення народів
Династія Меровінгів
Вандали
Питання для самоконтролю:
1. Коли почалося Велике переселення народів?
2. Назвіть перші варварські королівства.
3. Чому король остготів Теодоріх намагався примирити римлян і германців?
4. Хто був найвідомішим правителем франків?
5. Назвіть вождя гуннів, прозваного «Бичем Божим»
6. У якому році загинула Західна Римська імперія?
5. Учитель задає творче завдання усім учням для виконання у режимі реального часу. Творче завдання: Позначте на карті шляхи переселення народів.